Бають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери І води

Вид материалаДокументы

Содержание


5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу.
Динаміка чисельності диких парнокопитних
Динаміка чисельності основних мисливських видів хутрових тварин
Види мисливських тварин
Динаміка вилову риби в 2010 році.
Дані про виявлені порушення законодавства з охорони водних живих ресурсів за 2010 рік.
Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу.

5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу.

За зоогеографічними параметрами Волинська область належить до бореально-лісової зоогеографічної зони, поліської зоогеографічної округи, західно-волинського зоогеографічного району.

На її території тепер налічується 301 вид хребетних, зокрема: круглоротих і риб – 34, земноводних – 12, плазунів – 8, гніздових та зимуючих птахів – 183, ссавців – 64 (К. А. Татаринов, 1973). Порівняно з суміжними областями, зокрема Львівською, фауна хребетних Волині бідніша на види, бо в її складі цілком відсутні гірські та середньоморські форми риб, земноводних, плазунів, птахів та ссавців.

Своєрідними представниками фауни хребетних західно-волинського зоогеографічного району є такі види: вугор річковий (Anguilla anguil іа L.), ропуха очеретяна (Bufo calamita Laur), черепаха болотяна (Emys orbicularis), тетерев (Lyrurus tetrix L.), рябчик (Tetrastes bonasia L), турухтан (Philomachus pugnax L.), дупель (Capella media Lath.), лелека чорний (Ciconia nigra L.), корольок червоноголовий (Regulus ignicapillus Temrn.), вовчок садовий (Eliornys quercinus L.), щуроголова полівка або полівка-економка (Microtus oeconomus Pall.), ондатра (Ondatra zibethica L.), лось (Alces alces L.) та деякі інші. Отже, специфіка фауни хребетних західно-волинського зоогеографічного району полягає у наявності значної кількості суто лісових та водно-болотяних видів при майже цілковитій відсутності видів-індикаторів відкритих степових просторів. Це явище пояснюється історією формування регіональної поліської фауни хребетних, зокрема аві- та теріофауни.

Викопна плейстоцен-голоценова фауна птахів та звірів річкового алювію Волинського Полісся складається з видів, що мають екологічну прив'язаність до прибережних чагарникових та заплавно-лучних ділянок. Це біла куріпка, погонич, різні голінасті, кроншнеп, качин, кріт, землерийка-бурозубка, бобер річковий, миша польова, полівки водяна, економка звичайна, видра річкова, північний олень, кабан – усього майже 50% зареєстрованих викопних видів. До суто лісових тварин належать: глухар, вальдшнеп, припутень, білка звичайна, полівка підземна, борсук, олень звичайний, лось, а усі інші виявлені викопні хребетні (тетерев, підорлик великий, ластівка сільська, хом'як, заєць-русак, вовк, лисиця, козуля, бик-тур, кінь первісний, мамонт) найщільніше заселювали лісолучні угіддя. У складі плейстоцен-голоценової аві- та теріофауни не виявлені стрепет, дрофа, степові жайворонки, бабак, ховрахи, строкатки, тушканчик та інші види-індикатори розлогих стенових біотопів. Отже, склад викопної фауни птахів та ссавців свідчить про те, що протягом плейстоцену і голоцену Волинське Полісся, зокрема площа сучасної Волинської області, було південною частиною природної лісової зони. Загальний бореально-амфібіотичний вигляд фауни хребетних з тих часів мало змінився.

Територія сучасної Волинської області виразно поділяється на дві природні зони: Поліську рівнину – на півночі і Волинську височину – на півдні. Дотримуючись зазначеного поділу, ми будемо розглядати тваринне населення по таких чотирьох основних найтиповіших зооценозах: 1) водойми та річково-озерні заплави; 2) хвойні, в основному соснові ліси; 3) мішані ліси та чагарники; 4) орні землі та суходільні луки. Провідну роль в біоценозах, або екосистемах відіграють види, популяції яких досягають високої щільності, отже їх загальна біомаса досить велика. Ці масові, або фонові, види мають конкретне господарське значення, а тому розглядаються нами особливо детально.


5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства.

На території області нараховується 44 користувачі мисливських угідь – спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

Відповідно до Закону України "Про мисливське господарство та полювання", Указу Президента України від 23.05.2005 № 837/2005 "Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин", окремого доручення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.01.2011 № 2-од, спільного наказу Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області та Державної екологічної інспекції у Волинській області від 12.01.2011 № 2/1 "Про проведення зимових обліків мисливських тварин" та листа-звернення Волинської обласної організації УТМР від 09.02.2011 № 26/1-9, спеціалісти Держуправління приймали участь у проведенні користувачами мисливських угідь зимових обліків мисливських тварин та провели один вибірковий контрольний облік в мисливських угіддях Камінь-Каширської районної ради УТМР (акт контрольного обліку додається).

Мета залучення спеціалістів Держуправління до обліків полягає у співставленні даних про чисельність мисливських тварин в угіддях, що готуються користувачами мисливських угідь з натурними, візуальними даними в процесі обстеження та з метою об’єктивного затвердження лімітів добування (відстрілу, відлову) диких парнокопитних і хутрових звірів у сезон полювання 2011/2012 років

Облік проводився по основних видах мисливських тварин (лось, олень благородний, олень плямистий, кабан, козуля європейська та заєць русак) за наступними методами: шумового прогону (нагону) на частині території (пробних ділянках); облік на місцях підгодівлі тварин та їх зимових скупчень; маршрутним методом і картуванням слідів, шляхом об’їзду на автотранспорті.

Спеціалісти Держуправління провели планові виїзди до мисливських господарств області, саме: Луцька р/о УТМР; ДП "Ковельське ЛГ"; Ковельське СЛАП "Тур"; ДП "Звіріське МГ"; ДП "Колківське ЛГ"; ДП "Маневицьке ЛГ"; ДП "Любешівське ЛМГ"; Любешівська р/о УТМР; ДП "Ратнівське ЛМГ"; ДП "Цуманське ЛГ"; Ратнівська р/о УТМР; ТзОВ "Шацьке МГ" та КаміньКаширська р/о УТМР.

За даними проведених обліків в січні-лютому 2011 року можна беззаперечно стверджувати, що чисельність диких парнокопитних тварин щороку збільшується, а особливо дикого кабана. Збільшення поголів’я дикого кабана відбувається насамперед у зв’язку з покращення кормової бази мисливських угідь (кормові поля), мисливські господарства стали приділяти більшої уваги підгодівлі тварин на підгодівельних майданчиках.


Динаміка чисельності диких парнокопитних

Таблиця 5.11.

Види мисливських тварин

2008

2009

2010

лось

557

588

617

олень благородний

478

476

494

олень плямистий

412

486

496

дика свиня

2811

2967

3404

козуля

7729

7912

8199

ВСЬОГО

11987

12429

13210


Щороку створюються та облаштовуються біотехнічні споруди по підгодівлі лося, оленя та козулі. Збереженню та збільшенню поголів’я диких тварин сприяли також кліматичні умови малосніжної зими та її високий температурний режим, що дозволив використовувати тваринам природні корми.

Проведені обліки щодо зайця русака і лиса червоного та аналіз зібраної інформації показує, що чисельність зайця русака у порівнянні з минулими роками фактично не збільшується, це може бути пов’язано із щорічним збільшенням чисельності лиса червоного.


Динаміка чисельності основних мисливських видів хутрових тварин

Таблиця 5.12.

Види мисливських тварин

2008

2009

2010

заєць-русак

38999

38748

38867

лисиця

2995

3354

3668

ВСЬОГО

41994

42102

42535



В області полювання проводять лише ті користувачі мисливських угідь, в яких проведено упорядкування мисливських угідь, затверджений Проект організації та розвитку мисливського господарства та затверджені Мінприроди України проекти лімітів добування мисливських тварин на сезон полювання.

5.3.3. Стан та ведення рибного господарства.

В області передано в оренду 387 водних об'єктів, загальною площею водного дзеркала 4440,68 га, в тому числі: 49 озер, загальною площею водного дзеркала 639,45 га, 3 водосховища, загальною площею водного дзеркала 108 га, 335 ставків, загальною площею водного дзеркала 3693,23 га

Рибне населення (іхтіофауна) водойм області представлена 37 видами риб, що відноситься до 11 родин. Переважають: лящ, щука, окунь, карась, лин, короп, плітка. Хоча видове біорізноманіття іхтіофауни водойм області багате, але запаси малі і рибопродуктивність дуже низька.

Аналізуючи динаміку вилову водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах області, відмічається чітка тенденція до зниження вилову риби. В 2010 році промисловий та меліоративний вилов риби становив 3,8285 тонн.

Причиною цього є відсутність на протязі 11 місяців лімітів та квот на вилов риб на Хрінницькому водосховищі. Так ліміти на спеціальне використання водних живих ресурсів на Хрінницьке водосховище були затверджені у вересня місяці 2010 р. в обсязі 23,51 т, а квоти на вилов риби (17,08 т) користувачі отримали в грудні місяці, коли відбулося різке пониження температури повітря та льодоутворення. В першій декаді грудня місяця на промислових ділянках водосховища був суцільний льодовий покрив, крім русла. В зв’язку з цим користувачі не подавали заявок для реєстрації талонів і знарядь лову і не приступали до промислового вилову риби.

На озерах Шацького НПП здійснювався меліоративний вилов водних живих ресурсів працівниками Шацького НПП, з метою оптимізації кількісного, якісного складу популяцій водних живих ресурсів, поліпшення стану водних екосистем. В 2010 році було виловлено 2,8285 тонн риби, що становить 21,2 % від загальної квоти (13,34 т).

У 2010 році на рибогосподарських водоймах загальнодержавного значення, де встановлені ліміти спеціального використання водних живих ресурсів в адміністративних межах Волинської області промисловий та меліоративний вилов риби здійснювали 2 користувачі на 5 водоймах, а саме:

1. на оз. Шині Любешівського району: ФОП Подерня-Масюк Ю.А.

2. на озерах Світязь, Пулемецьке, Луки-Перемут: Шацький НПП.

Під час здійснення промислового вилову риби на водоймах Волинської області було задіяно 438 знарядь лову, в тому числі: 70 сіток, 550 ятерів. Залучено до промислу 18 рибалок та 9 човнів.

З кожним роком зменшуються запаси водних живих ресурсів та рибопродуктивність водних об’єктів. Поясненням цьому може бути вплив природних чинників, котрі впливали на розвиток біопродуктивності водойм, різке коливання рівнів води, часті перепади температур повітря і води, особливо в нерестовий період, відсутність локальних рибовідтворювальних ділянок на руслах малих річок, недостатня кількість зимувальних ям. Серед антропогенних чинників, які впливають на рибопродуктивність природних водойм − це забруднення стічними водами промислових підприємств, комунально-побутовими стоками, змив добрив та отрутохімікатів з сільськогосподарських угідь, браконьєрський вилов риби сітними знаряддями лову, за допомогою електроструму, вибухівки та отруйних речовин, зарегулювання русел великих і малих річок гідротехнічними спорудами, що унеможливлює відтворення аборигенної іхтіофауни в заплавах, затоках, притоках першого та другого порядків, меліоративне осушення боліт, що призвело до зниження рівнів води, зменшення площі водного дзеркала, розвитку вищої водяної рослинності. Наслідком цього стало значне заростання водойм та зменшення площ нагулу молоді, зниження природних нерестовищ.


Динаміка вилову риби в 2010 році.

Таблиця 5.13.

Водний об’єкт

Затверджений ліміт вилову, т

Квота, т

Фактичний вилов, т

1

2

3

4

Озеро Шині

2,89

1,0

1,0

Озеро Світязь

4,85

3,24

1,624

Озеро Пулемецьке

7,54

3,62

0,8135

Озеро Острів’янське

2,23

1,52

0

Озеро Чорне Велике

3,03

2,244

0

Озеро Луки-Перемут

3,5

2,716

0,391

Хрінницьке водосховище

23,51

17,08

0

Всього:

47,55

31,42

3,8285


Дані про виявлені порушення законодавства з охорони водних живих ресурсів за 2010 рік.

Таблиця 5.14.


Кількість проведе-них

рейдів

Викрито поршень

Всього

За

ч. 3 ст. 85 КУпАП

За

ч. 4 ст. 85 КУпАП

За

ст. 85-1 КУпАП

За ст. 88-1

КУпАП

За ст. ст. 50, 86-1,

91-2, 188-5, 164 КУпАП

Кількість порушник-ків

Складено безхазяйних актів

348

1580

823

418

22

168

15

1446

134


5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

Останніми роками на території області збільшилась заготівля деревини, в результаті такої господарської діяльності значно погіршились умови існування таких рідкісних Червонокнижних тварин, як зубр, рись, борсук, лісовий кіт, горностай, глухар.

На території новоствореного Ківерцівського національного природного парку "Цуманьська пуща" знаходиться Волинська популяція зубра – виду занесеного до Червоної книги України, чисельність якої з кожним роком зменшується. Проблема збереження великих за розмірами рідкісних ссавців (зубрів), що потребують для своєї життєдіяльності значних природних ресурсів (просторових, кормових, захисних тощо) є чи не найгострішою проблемою охорони тваринного світу. Відтворення і нарощування поголів’я в існуючих осередках їх утримання проблему розв’язати не може. Тому розглянуто і погоджено загальнодержавний план дій по збереженню та відновленню зубра у фауні України, в якому за стратегічний напрямок взято відновлення великої саморегульованої популяції зубра у Волинській області.

На виконання даного плану дій в області розроблена та затверджена Регіональна програма збереження та відновлення зубра у Волинській області.

Головною метою програми є збереження зубра у Волинській області і відновлення його чисельності до оптимального рівня на територіях , де такі умови наявні.

Так Мінприроди України надало дозвіл Звірівському МГ на переселення 5 особин зубра (2 самці та 3 самки ) з ДП "Хмільницьке ЛГ" Вінницько області. На даний час відловлено та переселено 2 самці у новозбудований вольєр для перетримки та адаптації, площа якого становить 45 га та продовжується робота по переселенню 3 самок зубрів.

В області відсутні відведені в натурі та на картографічних матеріалах місця поселень зубра, глухаря, видри, борсука, норки європейської та інших.


Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека

Таблиця 5.15.

Назва виду

Кількість видів

Види, яким загрожує небезпека

2006

2007

2008

2009

1

2

3

4

5

6

П’явка медична

*













Рак широкопалий

*













Красуня-діва

*













Дозорець-імператор

*













Кордулегастер кільчатий

*













Кошеніль польська

*













Красотіл пахучий

*













Стабілін волохатий

*













Жук-самітник

*













Жук-олень

*













Вусач великий дубовий західний

*













Вусач мускусний

*













Вусач-червонокрилий

*













Махаон

*













Подалі рій

*













Поліксена

*













Аполон

*













Мнемозина

*













Жовтянка торфяникова

*













Райдужниця велика

*













Стрічкарка тополева

*













Райдужниця велика

*













Синявець мелеагр

*













Бражник мертва голова

*













Бражник дубовий

*













Бражник прозерпіна

*













Сатурнія мала

*













Сатурнія зуда

*













Шовкопряд кульбабовий

*













Ендроміс березовий

*













Стрічкарка блакитна

*













Стрічкарка орденська малинова

*













Совка сокиркова

*













Ведмедиця велика

*













Ведмедиця герга

*













Ведмедиця-хазяйка

*













Мегариса рогохвості

*













Рофітоїдес сірий

*













Мегахіла округла

*













Ксилокопа фіолетова

*













Джміль моховий

*













Мінога українська

*













Ропуха очеретяна

*













Мідянка

*













Пелікан рожевий

*













Чапля жовта

*













Лелека чорний

*













Казарка червоно вола

*













Лебідь малий

*













Огар

*













Чернь білоока

*













Гоголь

*













Гага звичайна

*













Савка

*













Крех

*













Скопа

*













Шуліка рудий

*













Лунь польовий

*













Канюк степовий

*













Змієїд

*













Орел-карлик

*













Скигляк

*













Могильник

*













Беркут

*













Орлан-білохвіст

*













Балабан

*













Сокіл-сапсан

*













Боривітер степовий

*













Глушець

*













Журавель сірий

*













Ходуличник

*













Кулик-сорока

*













Кулик-довгоніс

*













Кульон (кроншнеп) великий

*













Кульон (кроншнеп) середній

*













Крячок каспійський (чеграва)

*













Пугач

*













Сипуха

*













Сорокопуд сірий

*













Очеретянка прудка

*













Королик червоноголовий

*













Кутора мала

*













Нічниця ставкова

*













Нічниця Наттерера

*













Широко вух європейський

*













Мишівка степова

*













Сліпак подільський

*













Горностай

*













Тхір степовий

*













Норка європейська

*













Борсук

*













Видра річкова

*













Кіт лісовий

*













Рись звичайна

*













Зубр

*













Разом

94















5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття.

Природно-кліматичні умови Волинської області, наявність на її території великої кількості річок, озер, ставків, боліт створюють сприятливі умови для розповсюдження гельмінтозів.

За даними Волинської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини найбільш поширеними гельмінтозами в області були:

фасціольоз,

парамфістоматоз,

езофагостоморз,

параскаридоз,

стронгілятози,

аскаридоз,

гетеракідоз,

токсокароз.

Вплив гельмінтозів на організм тварин дуже різноманітний: це і зниження працездатності коней, погіршення якості м’яса та зниження на 25-40% молочної продуктивності ВРХ, а також збільшення хворобливості тварин.


5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу.

Тваринний світ становить один з найбільш вразливих об'єктів природи, бо впливати на його стан можна як безпосередньо (на самих тварин), так і через вплив на середовище його перебування. Відповідно заходи щодо його охорони можна умовно поділити на дві великі групи: спрямовані на охорону самих тварин та ті, які забезпечують охорону середовища їх перебування, умов відтворення та шляхів міграції тварин.

До першої групи передусім слід віднести встановлення науково обгрунтованих правил та норм охорони, використання тваринного світу, а також заборони та обмежень у користуванні деякими його об'єктами. Здійснення окремих видів використання тваринного світу і вилучення із природного середовища тварин може бути обмежено або повністю заборонено на певній території чи на певні строки.

Певні заборони та обмеження передбачені законодавством практично по кожному виду користування тваринним світом. Добування диких тварин можливе лише на підставах, умовах і в порядку, передбачених законодавством. Для забезпечення сталого існування і використання дикої фауни забороняється, користування загальнонебезпечними і винищувальними засобами добування, встановлюються нормативи, ліміти, квоти вилучення тварин. Забороняється добувати звірів і птахів у разі виникнення стихійного лиха та при надзвичайних екологічних ситуаціях. Забороняється самовільне переселення тварин у нові місця перебування, їх акліматизація та схрещування.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані вживати заходів щодо запобігання загибелі тварин під час виробничих процесів у сільському та лісовому господарстві, при експлуатації електричної мережі та транспортних засобів. Так, значна кількість зайців, птахів та іншої польової дичини гине під час сінокосу, збирання врожаю та інших сільськогосподарських робіт. Іноді навіть більше, ніж за весь сезон полювання. Непоодинокі випадки загибелі птахів від ураження електричним струмом на незахищених стовпах тощо. Тому підприємства і громадяни повинні застосовувати спеціальні пристрої та безпечні технології, які б запобігали спричиненню шкоди тваринному світу.

Під час зберігання, транспортування і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив і інших хімічних речовин повинні вживатися заходи по забезпеченню запобігання захворюванню і загибелі тварин

Законодавство передбачає, що права власників і користувачів землі, лісів та інших природних ресурсів можуть бути обмежені і на них можуть покладатися відповідні обов'язки щодо охорони ї відтворення тваринного світу.

Винятковим у своїй важливості засобом охорони рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, є їх внесення до Червоної книги України, Положення про яку затверджене Законом України від 7 лютого 2002 року. Червона книга є основним державним документом, який містить узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення. Правове значення Червоної книги полягає в тому, що занесені до неї тварини набувають особливого правового статусу, який виявляється в такому:

Інші заходи охорони тваринного світу спрямовані на охорону середовища перебування, умов відтворення та шляхів міграції тварин. Найбільш ефективними серед них є створення заповідників, інших територій, правовий режим яких визначає Закон України "Про природно-заповідний фонд". Тваринний світ на таких територіях може охоронятись як у комплексі з іншими природними ресурсами (наприклад, у заповідниках, національних природних парках), так і в спецільно створених з метою охорони тваринного світу об'єктах (загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхітіологічні заказники, зоологічні пам'ятки природи, зоологічні парки, сади тощо).

При проведенні екологічної експертизи об'єктів, впровадженні нової техніки, технологій, материалів і речовин обов'язково повинен враховуватися їх вплив на стан тваринного світу, середовище його перебування та шляхи міграції.

При здійсненні окремих видів природокористування (меліорація земель, ведення лісового господарства, видобування корисних копалин, організація міст відпочинку населення та ін.) повинні передбачатись і здійснюватися заходи щодо збереження середовища перебування тварин, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу зооекологічну цінність.