Бають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери І води
| Вид материала | Документы |
Содержание5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу. Землі лісогосподарського призначення |
- Використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, 96kb.
- Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
- Програма Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської, 2052.82kb.
- Програма навчального модуля 3 Робоча програма, 2385.1kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 66.81kb.
- Про хід виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, 73.51kb.
- Турківська районна державна адміністрація Рішення, 75.78kb.
- Реферат на тему, 52.8kb.
- Загальна інформація, 190.59kb.
- Раціональне використання І охорона природних ресурсів удк 504. 3 (477. 81) Гурський, 105.37kb.
5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу.
Флора Волинської області об'єднує в собі і типові західноєвропейські і східноєвропейські елементи. На цій території виростають і бореальні, і європейські неморальні, і степові, і, навіть, монтанні види. До бореального типу географічних елементів, насамперед, слід віднести такі рослини – "мешканці" хвойних лісів, як ялина європейська, сосна звичайна, жимолость пухнаста, брусниця, хвощі лісовий, болотний та лучний, рамішія однобока, одноквітка звичайна, грушанкн круглолиста і середня, ранник вузлуватий, чорниця, лохина, берези пухнаста і бородавчаста, журавлина чотирипелюсткова, вероніки струмкова, дібровна, лікарська, водяна і щиткова, підмаренники північний і справжній, калина, плаун колючий, комонник лучний, незабудка дерниста, осока малоквіткова, пухівка піхвова, ринхоспора біла та ін. До європейського типу флори належать рослини – складники широколистяних лісів, а також види, що виростають на лісових луках, узліссях, болотах: дуб звичайний, липа європейська, граб звичайний, переліска багаторічна, живокіст серцевидний, наперстянка великоцвіта, герань темна, дзвоники ріпчастовидні і круглолисті, підлісник європейський тощо. До флори Волинського Полісся відносяться такі представники аркто-альпійського типу, як верес звичайний, андромеда багатолиста, товстянка звичайна, верба розмаринолиста, журавлина дрібноплідна, ломикамінь болотний. До степового типу геоелементів належать: ковила волосиста (тирса), осока низька, оман мечолистий, горицвіт весняний.
Серед представників адвентивного типу геоелементів слід насамперед назвати досить поширену на болотистих луках і болотах лепеху звичайну (татарське зілля).
Серед рідкісних, або мало поширених, поліських видів слід вказати на язичника сибірського, виростання якого в межах УРСР обмежене лише болотними і вогкими луками Волинського Полісся, на ломикамені – болотний та зернистий. Перший вид поширений на торфовищах Волинського Полісся, другий – на його луках. Лише в соснових лісах Волинського Полісся виростає тисдалія голостебла, а на північному заході Полісся та у Волинському Лісостепу на осоково-мохових болотах трапляється осока Девеллова. На Волинському Поліссі серед лісів і чагарників виростає ожина мохнастостебла, по берегах річок – вовчуг колючий, по суходільних луках – армерія видовжена, по сухих вапнякових схилах – горлянка ялинковидна. Для узлісь, лісових лук Волинського Лісостепу характерне жовтозілля Бессера, а для боліт цієї території – меч-трава болотна.
Велику зацікавленість викликає група видів, поширених, з одного боку, по луках, лісах, болотах Волині, а з другого – та, що росте в передгір'ях і по гірських схилах Українських Карпат. Це, зокрема, жовтець трансільванський, живокіст серцевидний, апозерис смердючий, дріоптерис гірський, куничник вільненський, сашник іржавий та ін.
За попередніми даними, флора Волинської області налічує близько1300 видів вищих спорових і насінних рослин, які належать приблизна до 100 родин і понад 450 родів.
У зв'язку з різноманітністю рослинного покриву (тут поширені ліси,, луки, болота, торфовища, чагарничкові пустища, рослини відкритих водойм, рештки остепнених лук та лучних степів) складники флори Волинської області за біологією і екологією досить різноманітні. Тут переважають види лісові (близько 40% флористичного складу), лучні (близько 20%), болотні (понад 10%) та водні і прибережні (близька 10%). Серед життєвих форм неподільне панування належить трав'яним багаторічникам (близько 70%).
Територія Волинської області входить до складу Східно-Європейської провінції широколистяних лісів Європейської широколистяної зони. У межах області розрізняють два геоботанічних округи – Західно-Поліський і Волинський.
Для Полісся властива значна заболоченість і залісненість (близько 40%). Волинське Полісся – найбільш заболочена частина території УРСР (10%, а місцями – до 20%).
Серед боліт переважають низинні евтрофні болота, але значні площі займають болота мезотрофні і оліготрофні.
Переважна більшість боліт Волинського Полісся належить до торфових боліт або торфовищ. Торфові болота поширені, насамперед, па долинах невеликих річок, а також по межиріччях. Значні простори Волині займають луки, які становлять близько 25% усіх земельних угідь. Найбільші площі припадають на міжрічкові луки. Долини великих річок – Горині, Стиру, Стоходу, Турії – вкривають заплавні луки, малих – переважно заболочені.
З півночі на південь за особливостями рослинного покриву Волинське Полісся виразно поділяється на дві частини – північну і південну. Північна являє собою рівнинну територію, вкриту переважно чистими сосновими борами, березовими гаями, рідше – ялиновими лісами, чорновільшаниками, мішаними лісами з сосни, дуба черешчатого і граба. Лісовкриті площі чергуються з обширними заболоченими рівнинами, зайнятими переважно евтрофними болотами. Певні площі вкривають міжрічкові (материкові) луки, а також вересові і брусничні пустища.
Південна частина Волинського Полісся – слабохвиляста рівнина, складена смугою горбів та гряд, відокремлених неглибокими улоговинами – теж досить заліснена. Залісненість спадає в напрямку з півночі на південь. Ліси займають, насамперед, підвищені ділянки рельєфу. Головна лісоутворююча порода півдня Волині – дуб черешчатий, сосна і граб – на другому місці. По зниженнях рельєфу та по річкових заплавах на значних площах поширені торфовища, а також вересові і брусничні пустища (вони трапляються в північній частині Волинського Полісся), звичайно генетично пов'язані з лісами. Великі простори припадають також на луки, особливо на заболочені.
Південь Волинської області, віднесений Г. І. Біликом і Є. М. Брадіс до Волинського геоботанічного округу, називають також Лісостепом. Для рослинного покриву Волинського Лісостепу найбільш типові мішані ліси з дуба черешчатого, граба та сосни звичайної, які вкривають до 9% території, а також залишки остепнених луків та скельно-степової рослинності.
Для фрагментів лучно-степової рослинності, між іншим, властиве виростання в її складі таких типових представників лісостепової деревно-чагарникової флори, як степова вишня і клокичка. Значні площі займають також болота і луки, на які разом припадає близько 10% площі. Луки збереглися майже виключно по долинах великих річок, по їх заплавах. Болота ж переважно пов'язані з долинами невеликих річок (Липи, Луги, Чорногузки та ін.), з утворенням великих торфових масивів. Торфовища переважно низинні.
5.2.2 Лісові ресурси.
Волинь один із найбільше заліснених регіонів України. Площа лісів становить 6% площі лісів усієї країни.
Загальна площа земель лісового фонду області складає 695,1 тис. га, в тому числі земель лісогосподарського призначення – 674,1 тис. га. Це становить третину території області. Найбільш залісненими є Маневицький, Камінь-Каширський, Шацький райони, де площа лісів займає 48 - 58 % території.
В
лісах області переважають хвойні породи дерев, які займають 58% всієї площі, на м’ягко – і твердолистяні породи припадає відповідно 26 і 16%. В державному фонді досить високою є питома вага молодняків і середньовікових лісів, які становлять 43 і 42%. Частка пристигаючих лісів становить 11%, стиглих – 4% від загальної площі. У лісах спеціалізованих лісогосподарських підприємств переважають лісонасадження хвойних порід середнього віку, які займають 42% загальної площі.Веденням лісового господарства в області займаються 42 постійних лісокористувачі , з них 17 державних підприємства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, в т.ч. Черемиський природний заповідник та Шацький національний природній парк.
Землі лісогосподарського призначення
Таблиця 5.3.
| № з/п | Землі лісогосподарського призначення | Одиниця виміру | Кількість |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Загальна площа земель лісогосподарського призначення | тис. га | 695,1 |
| | у тому числі: | | |
| 1.1 | площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств | тис. га | 639,1 |
| 1.2 | площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств | тис. га | 55,2 |
| 1.3 | площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування | га | - |
| 2. | Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю | тис. га | 639,1 |
| 3. | Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону) | % | 34,3 |
Лісокористувачами у 2010 році проводилися роботи по своєчасному лісовідновленню та лісорозведенню на місцях зрубаних лісів та на землях які вийшли з під сільськогосподарського використання.
У 2010 році в області вироблено продукції лісового господарства на 211,1 млн.грн., з них 89,1%- це продукція лісозаготівель, якої отримано на суму 188,2 млн.грн. Обсяги лісокористування за 2010 рік в лісах Волині не перевищили розрахункових лісосік та забезпечили екологічно збалансоване лісокористування.
5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.
Відповідно до Закону України "Про рослинний світ", збирання сировини дикорослих рослин, ягід та грибів можливе у порядку загального (для власних потреб) та спеціального (для реалізації чи виготовлення певних продуктів з їх сировини) використання. У першому випадку регулювання використання здійснюється лише через Правила збору сировини з дикорослих рослин, однак визначення поняття "для власних потреб" досить розмите і не конкретне (проконтролювати обсяги такого використання практично не можливо, тому вирішення цієї проблеми – це актуальне питання найближчого часу). Спеціальне використання не деревних рослинних ресурсів в Україні регулюється через визначення лімітів та видачу дозволів на таке використання в розрізі окремих видів та обсягів збору на місцевому чи державному рівні.
Спеціальне використання лісових ресурсів у Волинській області здійснюється відповідно до спеціальних дозволів та лімітів, виданих згідно Порядку видачі спеціальних дозволів і встановлення лімітів на заготівлю другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань, затвердженого рішенням Волинської обласної ради від 21.05.2008 №19/13. Відповідно до п. 1.1. зазначеного Порядку Обласне управління лісового та мисливського господарства та Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації подають Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища на погодження обґрунтований проект ліміту заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань в межах лісового фонду разом із екпертно-науковим висновком (науково дослідна робота "Облік ресурсів сировинних видів рослин на території Волинської області", інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного) та уточненим звітом про обсяги заготівлі за попередній рік.
Рішенням Волинської обласної ради від 19.02.10 № 38/18 було погоджено ліміти використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань на 2010 рік, а розпорядженням облдержадміністрації від 12.03.2010 за № 60 вони були затверджені і розподілені між постійними лісокористувачами в розрізі районів. Також було видано розпорядження облдержадміністрації від 08.06.2010 за № 170 "Про організацію заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань" (якими утворена постійно діюча комісія з організації державного контролю за заготівлею другорядних лісових ресурсів).
Обсяги заготівлі (по виписаних лісових квитках) та лімітів на заготівлю в 2005-2010 роках подано у таблиці 5.4.
Аналіз заготівлі лісових рослинних ресурсів, у тому числі лікарської сировини та березового соку
по Волинській області в період з 2005 по 2010 роки
Таблиця 5.4.
| | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | ||||||||||||||||||
| | ліміт | факт | % | | ліміт | факт | % | | ліміт | факт | % | | ліміт | факт | % | | ліміт | факт | % | | ліміт | факт | % | |
| Лікарсько-технічна сировина (у кг сухої ваги) | 53785 | 43255 | 80 | | 53800 | 37527 | 70 | | 54100 | 31358 | 58 | | 71000 | 27885 | 39 | | 450246 | 35850 | 8 | | 354406 | 61533 | 17 | |
| Дикорослі плоди і ягоди (у тоннах свіжої ваги) | 8223 | 3111 | 38 | | 9433,2 | 2204 | 23 | | 9370,5 | 1332,9 | 14 | | 4631 | 700,3 | 15 | | 5434,8 | 894,4 | 16 | | 5256,1 | 1505,1 | 29 | |
| Гриби (у тоннах свіжої ваги) | 4689 | 178,9 | 4 | | 4689 | 325 | 7 | | 4689 | 144,2 | 3 | | 4376 | 36,8 | 1 | | 3194,07 | 144,0 | 5 | | 2970 | 499,52 | 17 | |
| Сік березовий (тонн) | 2600 | 1205 | 46 | | 2430 | 894 | 37 | | 2430 | 1278 | 53 | | 2450 | 1098 | 45 | | 3100,0 | 767,0 | 25 | | 3100 | 240,5 | 8 | |
| Платіж за використання природних ресурсів (гриби, ягоди) тис. грн | | | 381,2 | | | 545,7 | | | 611,9 | | | 340.3 | | | 583,5 | | | 846,5 | ||||||
Аналіз свідчить, що з року в рік ліміти на заготівлю лісових рослинних ресурсів використовуються не в повному обсязі (від 1% до 53%).
Використання лімітів в середньому за період 2005-2010 р.р. складало: на заготівлю грибів – 6%, ягід – 23%, лікарсько-технічної сировини – 45%, березового соку – 36%, що говорить про постійне значне не використання ліміту.
Це пояснюється тим, що при формуванні проекту лімітів на заготівлю другорядних лісових ресурсів, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства та Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації вказують максимально допустимі обсяги щорічного використання другорядних лісових матеріалів, встановлені Інститутом ботаніки імені М.Г. Холодного, без врахування конкретних звернень тимчасових лісокористувачів (так як не дотримується виконання п. 1.4. порядку видачі спеціальних дозволів і встановлення лімітів на заготівлю). В загальному можна стверджувати, що по виписаних лісових квитках спеціальне використання другорядних лісових ресурсів більше як на 60% не відбувається.
Вище зазначене свідчить, що надходження фактичних платежів значно менше в порівнянні з прогнозними надходженнями (згідно виданих лімітів). Хоча надходження за 2010 рік в порівнянні з 2005 роком збільшилися більше ніж в 2 рази, що пов’язано зі збільшенням у 2007 році нормативів плати (розпорядження ОДА від 22.05.2007 р. № 184), які зросли на 40% в зв’язку із загальною індексацією. В даний час рахуємо за доцільне подальше збільшення нормативів плати.
У 2010 році заготівлю другорядних лісових ресурсів у Волинській області здійснювало більше 100 суб’єктів господарської діяльності. Найбільше виписувалось лісових квитків на заготівлю ягід чорниці (по ВОУЛМГ – 510 шт. на 718 тон; по управлінню АПК – 293 шт. на 717,65 тон) та на заготівлю грибів (по ВОУЛМГ – 141 шт. на 341,8 тон; по управлінню АПК – 13 шт. на 177,5 тон). Разом з тим на заготівлю лікарсько-технічної сировини по ВОУЛМГ виписано 9 лісових квитка на 3,94 тон; по управлінню АПК – 7 шт. на 4,9 тон. По результатах заготівлі перевищення лімітів не було.
У відповідності до лісових квитків найбільше ресурсів виписало СЛАТ "Тур" Ковельський район – на 488,5 тон, ДП СЛАП "Камінь-Каширськагроліс" Камінь-Каширський район – 139,1 тон, ДП КСЛП "Маневичіліс" Маневичівський район – 138,3 тон, ДП "Старовижівське ЛГ" Старовижівський район – 322,125 тон, ДП "Маневицьке ЛГ" Маневичівський район – 252,121 тон, ДП "Камінькаширське ЛГ" – 130,835 тон.
Слід відмітити тих суб’єктів господарювання, хто в 2010 році виписав по лісових квитках найбільші об’єми заготівлі грибів :
- 145,0 т – ТзОВ "Компанія "Калина";
- 56,15 т – МКМ "Сервіс";
- 57,32 т – підприємець Возняк О. В.;
- 50,0 т – підприємець Возняк С. П.;
- 38,21 т – УМБ "Експорт";
- 11,1 т – ТзОВ "Волиньфрукт".
В 2010 році найбільшими експортерами грибів були:
- МКМ "Сервіс". – 113,5 т;
- підприємець Деделюк Ю.В. – 69,79 т;
- ТзОВ "Компанія "Калина" – 55,3 т;
- підприємець Возняк О.В. – 50,889 т;
- УМБ "Експорт" – 25,0 т.
Слід відмітити найбільших заготівельників по ягодах згідно лісових квитків:
- 413,0 т – ТзОВ "Компанія "Калина";
- 138,0 т – ТзОВ "Айва";
- 122,0 т – ТзОВ "Продхолод";
- 79,76 т – МКМ "Сервіс";
- 51,5 т – ТзОВ "ЕМІТА".
В 2010 році найбільшими експортерами ягід були:
- ТзОВ "Продхолод" – 915,47 т (чорниця);
- ТзОВ "Компанія "Калина" – 497,9 т (чорниця); 135,9 т (журавлина);
- підприємець Деделюк Ю.В. – 232,22 т (чорниця); 244,50 т (журавлина);
- ТзОВ "Айва" – 300,0 т (чорниця);
- ПП "Студена" – 104,85 т (чорниця); 8,724 т (бузина); 20,0 т (ожина); 54,0 т (журавлина);
- ТзОВ "Еміта" – 159,5 т (чорниця); 4,0 т (журавлина);
- МКМ "Сервіс". – 41,6 т.
Заготовлена сировина поступає як для внутрішнього споживання в Україні, так і на експорт. Співвідношення експортованої продукції до тої що залишилась для споживання на внутрішньому ринку встановити не можливо, так як частина заготовленої сировини попереднього року експортується в поточному, але приблизно в межах 15% сировини залишається для споживання в Україні.
Аналіз свідчить, що вивіз окремими суб’єктами господарської діяльності через державний кордон другорядних лісових матеріалів більший, ніж дозволенні обсяги їх заготівлі на поточний рік (ПП Деделюк Ю. В. експортував сировину заготовлену в основному в Рівненській області; ТзОВ "МКМ Сервіс" – в Чернігівській області). Залишки ніхто не фіксує і не перевіряє.
На територіях природно-заповідного фонду заготівля другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань здійснюються без затверджених в установленому порядку лімітів, тільки Шацьким НПП в останні роки оформлялись вище зазначені документи (згідно Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою КМУ від 10.08.92 № 459 та Інструкції про застосування порядку установлення даних лімітів, затвердженої наказом Мінприроди від 24.01.08 № 27 ).
Стан заготівлі природних рослинних ресурсів, у тому числі лікарської сировини, по Волинській області у 2010 році