Geum.ru

Бають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери І води

Вид материалаДокументы

Содержание


4.2. Забруднення поверхневих вод.
Галузь економіки
4.3. Якість поверхневих вод.
4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.
4.5. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.
5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття,біорізноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування націо
5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі.
Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

4.2. Забруднення поверхневих вод.

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.

На території Волинської області експлуатуються очисні споруду різних типів, з яких 30 повного біологічного очищення з подальшим скидом очищеної стічної води у водні об’єкти.

Потужність очисних споруд в області становить 78,4 млн.м3. Забезпечують нормативне очищення зворотньої води підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, які експлуатують каналізаційно-очисні споруди.

Щодо скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Волинської області, то тут намітилася тенденція до зменшення обсягів скиду. Скид забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2010 році становив 3,6  млн. м3 і зменшився в порівнянні з 2009 роком на 0,1 млн. м3, або 2%.


4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки).

Основними забруднювачами водних об’єктів Волинської області є підприємства житлово-комунального господарства. Найбільші з яких - підприємства КП "Нововолинськводоканал", Ратнівське Камінь-Каширське ВУЖКГ, Цуманське ВУЖКГ. Використання та відведення води підприємствами, які займаються певним видом економічної діяльності наведено в табл. 4.3.


Використання та відведення води підприємствами галузей економіки

Таблиця 4.3

млн. м3

Галузь економіки
Використано води

З неї на:
Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

побутово-питні потреби
виробничі потреби
всього
у тому числі забруднених
з них без очищення

Житлово-комунальне господарство
24,2
22,5
1,7
20,8
3,6
0,7

Сільське господарство
21,3
0,1
1,3
0,7
-
-

Рибне господарство
21,8
-
14,0
20,9
-
-

Промисловість
4,0
0,8
3,2
3,5
-
-

в т.ч.енергетика
0,5
0,2
0,3
3,3
-
-

Транспорт
0,8
0,7
0,1
-
-
-

Інші

0,2
0,1
0,1
-
-
-

Всього

72,2
24,1
20,3
45,9
3,6
0,7


4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.

Протягом 2010 року відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції проводився постійний контроль якості вод транскордонної річки Західний Буг. Контроль проводився по спільних створах з Республікою Польща та Республікою Білорусь, розташованих в с. Литовеж Іваничівського району, м. Устилуг Володимир-Волинського району, ст. Ягодин Любомльського району, с. Грабове Шацького району. Рівнів високого чи екстремального забруднення вод не встановлено. Стан річки в 2010 раці, в порівнянні з 2009 роком, залишився стабільним.

Відділ гідрології Волинського ЦГМ щоквартально надає інформацію Варшавському інституту метеорології і водного господарства про середньодобові рівні та температуру води, щоденні витрати води, опади, в зимовий період-про льодову обстановку на річках басейну Західний Буг.


4.3. Якість поверхневих вод.

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.

Контроль якості поверхневих вод в 2010 році відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції проводився в 45 пунктах та 62 створах основних річок та їх приток області. Було відібрано та проаналізовано 178 проб води, виконано 4481 визначень. За результатами досліджень гідрохімічних показників у 113 пробах встановлено перевищення ГДКВР по 5 показниках: БСК5, азоту амонійному, фосфатах, залізу загальному, нітритах на річках Луга, Гапа, Західний Буг, Ягодинка, Прип’ять, Стир, Гнила Липа, Пруднік, Серна, Турія, Цир, Вижівка, Путилівка, Горинь, Чорногузка. Рівнів високого чи екстремального забруднення не виявлено. В 2010 році стан поверхневих водойм області в порівнянні з 2009 роком, залишився стабільним.


4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.

Гідробіологічна оцінка якості вод проводиться Інститутом гідробіології НАНУ.


4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.

Держсанепідслужба Волинської області здійснює постійний моніторинг за санітарним режимом водних рекреацій в місцях водокористування населення.

Протягом 2010 р. із лабораторно досліджених 445 проб води відкритих водойм відібраних в місцях водокористування (водні рекреації), встановлена невідповідність за санітарно-хімічні показниками в 47 пробах, або 10,6 % (в 2009р. цей показник становив 6,5%). Перевищення нормативних показників встановлені по завислих речовинах, БСК, запаху. Перевищення концентрацій пестицидів, солей важких металів, СПАР – не встановлено.

За результатами мікробіологічних досліджень в 272 проб відсоток невідповідності становить 17,0% (в 2009р. цей показник становив 7,0%).

В зв’язку з мікробним забрудненням води міського пляжу м. Ковеля постановою головного державного санітарного лікаря Ковельського району була припинена його експлуатація з забороною купання.

За виявлені порушення вимог санітарного законодавства було притягнуто до адміністративної відповідальності 23 особи, винесено 3 постанови про тимчасове припинення експлуатації.


4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.

Спостерестереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій виконувалися Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією на пунктах спостережень в зоні Рівненської АЕС, що розташовані на території області на річках Турія, Стир, Західний Буг, Стохід. Кількісні значення 90Sr та 137Cs, які були зафіксовані в 2010 році, коливаються в допустимих межах, але в цілому відслідковується тенденція зменшення рівня радіоактивного забруднення.


4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.

За даними обласної санепідслужби, згідно результатів лабораторних досліджень, відсоток невідповідності ДСанПіНу 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" за санітарно-хімічними показниками водопровідної води становить 12 в порівнянні з 8,9 у 2009 році.

Відхилення санітарно-хімічних показників пов’язані з підвищеною концентрацією заліза в підземному водоносному горизонті та обумовленою з цим каламутністю і кольоровістю.

Відсоток невідповідності водопровідної води за результатами бактеріологічних досліджень становить 0,9 в порівнянні 1,0 у 2009 році.

Відсоток невідповідності води шахтних колодязів за хімічними показниками становить 18,0 (в 2009 році – 14,8), за бактеріологічними – 11,4 в порівнянні з 15,7 в 2009 р.


4.5. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.

В 2010 році в області виконувалися заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів у відповідності до "Програми економічного і соціального розвитку області на 2010 рік", державних та регіональних програм, що діють в області ( "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Регіональної екологічної програми "Екологія - 2010" та "Регіональної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 - 2010 роках та прогнозом до 2015 року"). Це заходи по:

- захисту від підтоплення повеневими водами річки Припять і річки Стохід села Бучин Любешівського району;

- розчищенню русла річки Західний Буг від затоплених дерев;

- кріпленню берега річки Західний Буг в районі погранзнаків 1045-1046 Любомльського району Волинської області;

- відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Стир у м. Луцьку та р. Луга у м. Володимирі-Волинському;

- будівництву каналізаційної мережі та водопониження в районі підтоплення шахти № 2 в м. Нововолинськ;

- будівництву каналізаційної мережі на вул. Незалежності з примиканням прилеглих вулиць у м. Ківерці;

- будівництву очисних споруд типу "Біотал" для Поворського туберкульозного диспансеру у Ковельському районі;

- реконструкції міських очисних споруд та головної каналізаційної станції у м. Володимир-Волинський;

- реконструкції І-ї та ІІІ-ї черг КОС підприємства "Луцькводоканал";

- реконструкції каналізаційних очисних споруд в смт. Локачі;

- реконструкції каналізаційних очисних споруд в смт. Маневичі;

- реконструкції каналізаційно-очисних споруд санаторію "Лісова пісня" в с. Гаївка Шацького району;

- реконструкції гідротехнічних споруд та впорядкуванню зон санітарної охорони артсвердловин прісних підземних вод КП "Луцькводоканал";

- реконструкції споруд для очищення стічних вод на підприємствах м. Луцька: ВАТ "СКФ Україна", ДП МОУ ЛПЗ "Мотор", ВКФ ТзОВ "Віта-Авто", ПП "Продінвестфонд", ВАТ "Хліб", ДП "Луцький спиртогорілчаний комбінат".


5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття,біорізноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі.

5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі.

5.1.1 Загальна характеристика.

Загальний земельний фонд областi становить 2014,4 тис. га, який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь, так станом на 01.01.2011 р.: сiльськогосподарських угідь - 1083,6 тис. га, ліси та лісовкриті площі - 695,1 тис. га, водний фонд - 45,4 тис. га, забудовані землі - 58,4 тис. га, відкриті заболочені землі - 116,9 тис. га, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення - 149,8 тис.га.

"Регіональною програмою охорони родючості грунтів області на 2005-2010 роки", затвердженою рішенням Волинської обласної ради від 16.03.04 № 10/22, передбачено консервацію деградованих, радіоактивно та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь площею понад 75000 тис га.

В області визначено 5 основних ядер екомережі – це основні цінні території, які мають спільні транскордонні елементи Національної екомережі та входять у Всеєвропейську екомережу (1 – на базі цінного озерного комплексу Шацького району; 2 – водно-болотний комплекс Любешівського району; 3 – болотний комплекс Маневиччини; 4 – суміжна з Польщею територія Любомльського та Іваничівського районів; 5 – територія цінних дубових насаджень Ківерцівського району) та екокоридори - це території, які з’єднують зазначені ядра та є сполучними, як з Рівненською і Львівською областями так і з суміжними державами – Польщею та Білоруссю).

Під особливим наглядом та охороною в області знаходяться три об’єкти водно-болотних угідь міжнародного значення: "Заплава річки Прип’ять" площею 12 тис. га; "Заплава річки Стохід" площею 10 тис. га; та "Шацькі озера" площею 13 тис. га.

Площі, зайняті водними об’єктами, складають 164,3 тис. га (8,2% території області), в тому числі під річками та струмками - 3,6 тис. га, каналами, колекторами та канавами – 10,6 тис. га, озерами і прибережними замкнутими водоймами - 14,3 тис. га, водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами - 6,6 тис. га. Верхові болота займають площу 26,6 тис. га. Гідротехнічні і інші водогосподарські споруди - 2,2 тис. га.

Гідрографічна сітка включає великі річки Західний Буг (в межах області 148 км) і Прип`ять (172 км), середні річки Тур’я(184 км), Стохід (188 км) і Стир (203 км) а також 126 малих річок загальною довжиною 2483 км, з них річок завдовжки понад 10 км нараховується 104, їх загальна довжина 2263 км. Відносно малу кількість малих річок і водотоків в області можна напевно пояснити перетворенням їх у мережу осушувальних систем і втратою певних ознак природних водотоків.

В області побудовано 9 водосховищ, які використовуються в основному для зволоження осушених земель та риборозведення (Холонівське на струмку Безіменний, в басейні Стиру; Охнівське в басейні Прип`яті, орендоване товариством рибалок і мисливців, а Велицьке, Старомосирське, Бихівське (басейн Прип`яті) - виробничим об`єднанням "Волиньрибгосп". Ковельське водосховище використовується для забезпечення технічною водою заводу "Ковельсільмаш". Всі водосховища у задовільному стані.

В області налічується 835 ставків, які розміщені головним чином в південній, найбільш розчленованій частині області. Вони використовуються в основному комплексно, а також за одноцільовим призначенням: риборозведення, зволоження осушених земель, зрошення, рекреації, для запобігання ерозійних явищ; 154 ставки належать об`єднанню "Волиньрибгосп".

На території області розміщено 268 озер. Більша частина озер має карстове походження. В заплавах річок, на місці стариць утворилися заплавні озера. Група найбільших озер карстового походження - у північно-західній частині області на межиріччі Західного Бугу і Прип’яті (Шацькі озера: Світязь, Пулемецьке, Луки, Кримне, Пісочне). Типовим заплавним озером є Біле і Люб’язь, які лежать у заплаві Прип’яті.

У держлісфонді відбувається зростання стиглих насаджень, але внаслідок порушень у веденні лісового господарства пройшли негативні зміни. Обласне управління лісового господарства проводячи вирубку цінних сосново-дубових насаджень не змогло забезпечити відновлення цих порід, тому на сотнях гектарів з’явився самосів березово-вільхових порід. Тобто лісівники не забезпечили відновлення лісів з цінних деревних порід у відповідних для них лісорослинних умовах, як того вимагає лісове законодавство.

Лісокористувачами щорічно проводяться роботи по лісовідновленню на суцільних зрубах, в заболочених місцях ділянки йдуть під природне відновлення, проводиться заліснення непридатних для ведення сільського господарства земель. В останні роки обсяги створення нових насаджень на сільгоспугіддях зростають. Лісові культури в основному створюються монокультурами, хоча варто звернути увагу на створення насаджень змішаного складу.

Недостатньо проводиться лісовою охороною робота по дотриманню санітарного стану лісів. Незважаючи на значне засмічення лісів, прилягаючих до населених пунктів та доріг, побутовими відходами, державною лісовою охороною управління лісового господарства до адмінвідповідальності притягається дуже незначна кількість осіб.


5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.

Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси полягає в збільшенні площі деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель, які потребують консервації. В області нараховується 14,2 тис. га - сильно розмитих, 20,7 тис. га – сильно дефляційно небезпечних та 52,5 тис. га – перезволожених деградованих сільськогосподарських земель, що складає 4,3 % від площі області.

Відтворення природного стану елементів екомережі у 2010 році полягало в збереженні природних угідь у заплавах, недопущенні випалу сухої рослинності через пропаганду серед місцевого населення та засоби масової інформації, здійсненні перевірок на основних водоймах області з метою забезпечення орендарями водойм заходів по збереженню рибних запасів, вжитті заходів щодо недопущення задухи риби, проведенні моніторингу за скупченнями мігруючих водоплавних птахів, а на водоймах Луцького району - за зимуючими водоплавними та навколоводними птахами, з метою розробки заходів по їх охороні під час міграцій та зимівлі.

Була розроблена система стабільності гідрологічного режиму на болотах в заплаві р.Прип’яті, біля с. Бірки Любешівського району – у місцях гніздування очеретянки пруткої, занесеної до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Червоного списку МСОП, та сінокосів для місцевих жителів за участю Українського товариства охорони птахів.

Щороку створюються та облаштовуються біотехнічні споруди по підгодівлі лося, оленя та козулі та проводяться обліки їх чисельності користувачами мисливських угідь, до яких щороку залучаються працівники Держуправління, Держекоінспекції та представники громадських природоохоронних організацій. В установленому законом порядку затверджуються ліміти використання тваринного та рослинного світу (в тому числі на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області постійно ведеться облік переліку територій та об'єктів екомережі. Спільно з адміністраціями Шацького НПП, НПП "Прип’ять-Стохід" та Черемського ПЗ в області проводиться робота щодо резервування особливо цінних природних комплексів та об’єктів для подальшого створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення.

Складові структурних елементів екологічної мережі області в частині адміністративно-територіальних одиниць наведені в таблиці 5.1.


Складові структурних елементів екологічної мережі

Таблиця 5.1.

№ з/п
Одиниці адміністративно-територіального устрою
Загаль

на площа тис. га
Зага

льна площа екомережі, тис. га
Складові елементи екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ
Водно-болотні угіддя
Відкриті заболочені землі
Водоохоронні зони, винесені в

натуру
Землі водного фонду
Ліси та інші лісовкриті площі
Курортні та лікувально-оздоровчі території
Рекреаційні території
Землі під консервацією
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним
Пасовища, сіножаті
Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16

1
Володимир-Волинський р-н
102,4
45,6
3,7
-
2,7
-
1,6
23,0
-
-
-
2,7
17,1
-

2
Горохівський район
112,2
27,9
3,5
-
4,8
-
2,00
11,7
-
-
-
0,1
11,0
-

3
Іваничівський район
64,9
19,9
2,9
-
2,6
-
0,9
8,3
-
-
-
0,6
8,4
-

4
Камінь-Каширський район
167,5
119,1
12,1
2,9
12,8
-
3,3
89,6
-
0,003
-
2,5
27,1
-

5
Ківерцівський район
141,9
90,2
21,7
-
2,9
-
1,7
62,5
-
0,153
-
0,5
24,4
-

6
Ковельський район
186,1
115,1
6,4
-
7,8
-
2,3
59,3
-
-
-
1,2
39,8
-

7
Локачинський район
71,8
23,8
5,5
-
2,8
-
0,9
12,5
-
-
-
0,3
7,7
-

8
Луцький район
97,5
22,6
3,2
-
3,0
-
1,4
7,1
-
0,082
-
0,2
11,5
-

9
Любешівсь-кий район
144,8
135,0
40,1
15,0
29,5
-
3,5
58,5
-
0,361
-
1,7
25,2
-

10
Любомльсь-кий район
147,2
106,5
5,9
-
8,0
-
2,7
61,8
-
-
-
2
35,1
-

11
Маневицький район
219,4
180,7
13,1
1,4
10,6
-
3,7
130,5
-
0,027
-
1,3
35,1
-

12
Ратнівський район
143,7
100,8
11,3
2,7
9,5
-
6,0
53,6
-
-
-
0,9
34,8
-

13
Рожищенсь-кий район
92,6
38,4
0,7
-
2,7
-
2,0
11,0
-
-
-
0,4
24,2
-

14
Старовижівський район
112,1
73,9
6,8
-
6,7
-
2,6
39,0
-
0,018
-
1,5
26.5
-

15
Турійський район
120,0
61,9
12,0
-
3,6
-
1,9
28,3
-
0,006
-
0,3
29,5
-

16
Шацький район
75,9
65,3
50,0
32,8
5,1
-
7,8
36,6
-
0,123
-
0,7
9,7
-

17
м.Володимир-Волинський
1,2
0,1
<0,1
-
0,1
-
0,01
<0,1
-
-
-
<0,1
-
-

18
м.Ковель
1,5
1,0
-
-
0,6
-
0,02
0,5
-
0,044
-
0,1
0,4
-


5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

Охорона біотичного різноманіття включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання рослинного і тваринного світу.

    Основні вимоги законодавства щодо забезпечення охорони рослинного світу визначені ст. 25, 26 Закону України "Про рослинний світ", тваринного світу – розділом IV Закону України "Про тваринний світ", рідкісних та зникаючих видів флори і фауни – ст. 11 Закону України "Про Червону книгу України".

    У відповідності до цих вимог Держуправлінням вживаються заходи зі збереження біотичного та ландшафтного різноманіття області, основними з яких є:

    - створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду в місцях зростання або мешкання рідкісних та зникаючих видів;

   - організація проведення комплексних обстежень території області з метою виявлення ділянок із значним біо- та ландшафтним різноманіттям;

    - розробка планів дій зі збереження рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України;

    - картування місць зростання та мешкання популяцій рідкісних та зникаючих видів флори і фауни для забезпечення їх збереження при здійсненні господарської діяльності;

   - реалізація державних та обласних програм щодо збереження біорізноманіття, розвитку заповідної справи, формування екомережі;

   - обстеження земельних ділянок при погодженні проектів відведення земельних ділянок з метою забезпечення збереження біотичного різноманіття.


5.1.4 Формування національної екомережі.

Формування екомережі - одне з найголовніших завдань у природоохоронній галузі і є пріоритетним напрямком національного та міжнародного масштабу, яке регулюється Законами України "Про екологічну мережу України" та "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки".

Основною метою формування екомережі є максимальне збереження природності об’єктів і процесів, локалізація та мінімізація антропогенного впливу.

До складу екомережі області входять:

- природно-заповідні об’єкти;

- землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

- землі лісового фонду;

- полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

- землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

- землі рекреаційного призначення;

- інші природні об'єкти, які мають особливу природну цінність.

На території області координатором реалізації цього питання є Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, колегіальним органом реалізації – є Координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі у Волинській області (створена i затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації "Про утворення обласної Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі" від 17.01.03 № 20, зі змінами згідно з розпорядженням від 14 червня 2011 року № 247).

На виконання вимог законодавства по налагодженню та вирішенню питання щодо екомережі в області розроблена і рішенням обласної ради від 28.12.2010 № 2/42 затверджена Регіональна екологічна програма "Екологія 2011-2015 та прогноз до 2020 року", в якій передбачено заходи щодо реалізації формування екомережі області.

З цією метою видано також розпорядження голови облдержадміністрації від 17.11.2010 № 420 "Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи та екомережі в області", яким голів райдержадміністрацій зобов’язано організувати роботи з даного питання в області, а саме:

1. активізувати співпрацю з органами місцевого самоврядування по забезпеченню заповідання цінних територій і об’єктів;

2. забезпечити організацію робіт зі встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

3. забезпечити встановлення відповідних охоронних знаків та інформаційних аншлагів на територіях та об’єктах ПЗФ та інше.

Проведено засідання Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі в області, рішенням якої передбачено звернутися до Міністерства екології та природних ресурсів України, обласної державної адміністрації, обласної ради, установ та організацій з наступних питань: сприяти у виділенні коштів на фінансування природоохоронних заходів з розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду та формування екомережі, активізувати співпрацю з органами місцевого самоврядування з отримання погоджень відповідних рад на розширення та створення нових природоохоронних територій з метою розвитку заповідності в області.

На території області постійно проводяться науково-дослідні експедиції з метою виявлення природних та напівприродних територій, перспективних для наступного заповідання, розбудови екомережі та збереження біо- і ландшафтного різноманіття.

Водогосподарськими організаціями у 2010 році відновлено та облаштовано 5 водних джерел та проведені роботи по залуженню річок та водойм на площі близько 20 га.

В одному з місць природного утворення затору водної рослинності на р. Прип’ять, службою охорони НПП "Прип’ять-Стохід", було здійснено ручне її вилучення з ріки.

З метою попередження та недопущення задухи на водних об’єктах Шацького НПП (до території Парку входять 23 озера), були розроблені заходи щодо забезпечення зимівлі риби в водоймах Шацького НПП в 2010-2011роках. Проводилося відтворення водних живих ресурсів на озері Велике Чорне, а саме: зариблення двохрічкою коропа (сазана) в кількості 5740 шт. та двохрічкою карася сріблястого в кількості 3690 шт.

В 2010 році на ВБУ Шацького НПП проводилися наукові дослідження за такими напрямками:

- науковий відділ парку спільно з Інститутом гідротехніки і меліорації УААН (м.Київ) проводив спостереження за гідрологічним режимом озер, рівнем поверхневих і грунтових вод, вивчення впливу меліорації на водно-болотні екосистеми парку (Копаївська та Верхньоприп’ятьська меліоративні системи;)

- Інститутом екології Карпат НАН України (м.Львів) проводився багаторічний моніторинг для оцінки результатів ренатуралізаційних робіт у Шацькому НПП в районах озер Кримно, Пулемецьке, Люцимер; вивчалася динаміка рослинності водно-болотних угруповань під впливом заповідання;

- Національним університетом біоресурсів і природокористування України (м.Київ) проводилися дослідження аборигенної іхтіофауни водойм Шацького НПП для оптимізації іхтіоценозів;

- Інститутом гідробіології НАН України (м.Київ) проводилися дослідження озерних екосистем, гідрохімічний моніторинг щодо наявності важких металів у водоймах ШНПП;

- науковий відділ спільно з Львівським національним університетом ім. І.Франка (м.Львів) проводив дослідження птахів-дуплогніздників водно-болотного комплексу – проводилися фенологічні спостереження, кільцювання птахів, пізньо-осінні обліки водно-болотних птахів, біотопічний розподіл водно-болотних птахів, занесених до Червоної книги України.

У 2010 р. підписано українсько-білоруську угоду про врегулювання забору води на Вижівському водозаборі з метою стабілізації гідрологічного режиму на р.Прип’ять і на оз.Біле. Загалом, у 2010 р. стан гідрологічного режиму на р.Прип’ять та інших водоймах НПП "Прип’ять-Стохід" був задовільний, вперше за останні роки відсутні значні коливання рівнів води у них, зокрема у період вегетації рослин та розмноження тварин.

У межах водно-болотних угідь міжнародного значення "Заплава Прип’яті" і "Заплава Стоходу" реалізовувалися заходи щодо стабілізації гідрологічного режиму та загального екологічного стану, шляхом демонтажу штучних загат для браконьєрського лову риби на річках Прип’ять і Стохід.

Відповідно до "Регіональної програми збереження та відновлення зубра у Волинській області" та наданого Мінприроди України дозволу, з ДП "Хмільницьке ЛГ" Вінницької області, переселено 4 особини зубра (2 самці та 2 самки ) у новозбудований вольєр площею 45 га, що знаходиться на території ДП "МГ "Звірівське", Ківерцівського району.

У 2010 р на території області (в т. ч. на території Черемського ПЗ, Шацького НПП та НПП "Прип’ять-Стохід") проводились роботи з інвентаризації флори та фауни.

У 2010 році в межах НПП "Прип’ять-Стохід" додатково виявлено 7 видів хребетних тварин і 10 видів рослин, які не були зареєстровані у попередні роки. Загалом у межах парку встановлено постійне або тимчасове перебування 1118 видів тварин і зростання близько 600 видів рослин (в т.ч. 538 – судинних). Серед них до Червоної книги України занесено 84 види тварин і 40 видів рослин. Крім того, на території парку зареєстровано і охороняється 1 вид рослин, занесений до Європейського Червоного списку, 4 – Бернської конвенції, 12 – Вашингтонської конвенції, 25 видів тварин, занесених до Міжнародного союзу охорони природи, 24 – Європейського Червоного списку, 278 – Бернської конвенції, 139 – Боннської конвенції, 35 – Вашингтонської конвенції, 62 – Угоди про збереження афро-євразійських водно-болотних птахів, 16 – Угоди про збереження кажанів у Європі. Всі матеріали відображені у Літописах природи парку і Кадастрових матеріалах ПЗФ. Переважна більшість рідкісних видів рослин і тварин, а також їх мікропопуляцій знаходиться у межах заповідної зони і у важкодоступних місцях, де відсутня або обмежена господарська діяльність. Тому, на більшості території парку, де зареєстровані рідкісні види флори і фауни, спеціальні заходи для їх охорони проводити не доцільно. Разом з тим, з метою оптимізації місць розмноження окремих рідкісних видів тварин проводилися заходи з влаштування штучних гніздівель, зокрема для гоголя (у 2010 р. зареєстровано 3 випадки оселення у штучних гніздівлях, вперше з моменту їх розвішування з 2005 р.). На території парку заборонено всі види рибальства, крім любительського, терміном на 3 роки (2009-2011), з метою відтворення рибних запасів. В рамках свіпраці з ПРООН здійснювалися заходи щодо збереження місць гніздування очеретянки прудкої – рідкісного виду тварин, занесеного до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, а саме – сінокосіння у після гніздовий період, у рамках акції "Українська косовиця".

За дослідженнями Інституту ботаніки М.Г.Холодного НАН України визначено 109 видів грибів. За договором (2010-2012 р.р.) з львівською громадською організацією "Західно-українська орнітологічна станція" проводяться дослідження по темі "Інвентаризація біотопів наземних хребетних тварин та локалітетів червонокижних видів рослин, оцінка факторів загроз виживання їх популяцій в умовах Шацького НПП". За 2010 р. підготовлено проміжний звіт.

У засобах масової інформації області на протязі 2010 року було розміщено 183 публікації на природоохоронну тематику (у частині реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі, зокрема розвитку природно-заповідного фонду, водно-болотних угідь, інвентаризації флори та фауни тощо).

В 2010 році працівниками Шацького НПП парку було проведено 350 лекцій і бесід на природоохоронну тематику серед місцевого населення, в школах, на базах відпочинку та для учасників семінарів.Проводились екскурсії на екологічних стежках, в природничому музеї Шацького лісового коледжу, студентам, учасникам семінарів та експедицій, відпочиваючим.

Про стан та перспективи формування екологічної мережі, у рамках проведення еколого-освітньої роботи, адміністрацією НПП "Прип’ять-Стохід" проводились бесіди з учнівською молоддю та громадськостю Любешівського району.

Дирекція Черемського ПЗ постійно інформує через засоби масової інформації про віднесення її території до одного з основних елементів національної екологічної мережі, в тому числі і на усіх заходах, присвячених питанням охорони, збереження і раціонального використання природних ресурсів області.

Враховуючи це Держуправлінням основна увага зосереджується на максимальному збереженні даних територій.


Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га

Таблиця 5.2.

Категорії землекористування
2007
2008
2009
2010

Землі природоохоронного призначення
143,5
146,0
146,0
148,9

Сіножаті та пасовища
366,4
365,6
365,4
365,4

Землі водного господарства (рибні ставки)
845,3
845,3
845,3
845,3

Землі водного фонду
45,6
45,3
45,3
45,3

у т. ч. площа рибних ставків
6,6
6,5
6,5
6,6

Землі оздоровчого призначення

0,1
0,1
0,1
0,1

Землі рекреаційного призначення
0,3
0,3
0,3
0,4

Землі історико-культурного призначення
0,2
0,2
0,2
0,3

Ліси
693,0
693,5
694,7
695,1



5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами.

В області відсутні спеціалізовані заклади, які займаються біобезпекою та генною інженерією по створенню генетично модифікованих організмів.