Бають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери І води
| Вид материала | Документы |
- Використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, 96kb.
- Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
- Програма Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської, 2052.82kb.
- Програма навчального модуля 3 Робоча програма, 2385.1kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 66.81kb.
- Про хід виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, 73.51kb.
- Турківська районна державна адміністрація Рішення, 75.78kb.
- Реферат на тему, 52.8kb.
- Загальна інформація, 190.59kb.
- Раціональне використання І охорона природних ресурсів удк 504. 3 (477. 81) Гурський, 105.37kb.
Вступ
Волинь вважається у країні регіоном, де населення і влада традиційно дбають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери і води.
Волинська область відноситься до найменш екологічно напружених регіонів України.
Область займає західну частину Східноєвропейської рівнини і знаходиться на заході рівнинних просторів двох природно-географічних зон України – Полісся і Лісостепу. Більша її частина (приблизно ¾ всієї площі) розташована в низинному Західному Поліссі, а менша – у лісостеповій зоні на Волинській лісовій височині. Через територію області проходить частина Головного європейського вододілу, який розділяє басейни рік Чорного і Балтійського морів.
Мінерально-сировинний потенціал області характеризуються наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 належить до корисних копалин загальнодержавного значення (вугілля, природний газ, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торф’яна грязь, сировина цементна і фосфорити).
Газ природний представлено Локачинським родовищем, запаси якого становлять 7,8 млрд. куб. метра, що дасть змогу протягом 20 років задовольняти потреби населення та промисловості області у споживанні газу і дасть можливість зменшити імпортні поставки цієї сировини.
На території Волині розвідане найперспективніше в Україні родовище самородної міді "Жиричі", прогнозні запаси якого становлять більше 7 млрд. тонн. У північній частині області виявлені також родовища фосфоритів.
Волинь – край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини. За наявності природних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристично-рекреаційної галузі.
Багата історико-культурна спадщина, озера, річки, ліси з цілющими дикорослинними ягодами та грибами, лікувальні торф’яні грязі, джерельні лікувальні води чотирьох типів, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для організації і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, мисливського, сільського та інших видів туризму.
1. Загальні відомості.
1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Волинської області.
Волинська область розташована на північному заході України і межує на заході з республікою Польща, на півночі - з республікою Білорусь, на сході - з Рівненською областю, на півдні - з Львівською областю.
Площа області складає 20,1 тис. кв. км. або 3,3% від загальної території України.
Область займає західну частину Східноєвропейської рівнини і знаходиться на заході рівнинних просторів двох природно-географічних зон України - Полісся і Лісостепу. Більша частина її (майже три чверті всієї площі) розташована в низинному Західному Поліссі, а менша – у лісостеповій зоні на Волинській лісовій височині. Через територію області проходить частина Головного європейського вододілу, який розділяє басейни рік Чорного і Балтійського морів.
Волинська область характеризується порівняно теплим помірно-континентальним кліматом з достатньою кількістю тепла і вологи.
Волинь багата ріками та озерами. Її ріки належать до басейну Припяті і частково - Західного Бугу. Густота гідрографічної сітки тут у два рази більша, ніж в середньому по Україні. Основу її становлять ріки Припять, Стир, Стохід, Турія, Вижівка, притоки Західного Бугу та інші.
В області налічується 137 річок та 268 озер. Найбільші і наймальовничіші озера - це Світязь, Пулемецьке, Турське, Люцимер, Перемут, Оріхове, Волянське, Біле, Любязь.
1.2. Соціальний та економічний розвиток області.
Промисловість
Виробництво промислової продукції в області зросло більш, як на чверть (по Україні – на 11%). За темпами зростання промислової продукції Волинь посіла 3 місце серед регіонів України.
Нарощення обсягів відбулось у всіх основних видах діяльності. Найбільший вплив на зростання промислового виробництва мало збільшення випуску продукції у переробній промисловості, а саме у машинобудуванні та виробництві харчових продуктів та напоїв, де зосереджено понад половину обсягів промислової продукції області.
У виробництві харчових продуктів та напоїв випуск продукції в цілому зріс на 23%. При цьому виробництво цукру з буряків, кормів для сільськогосподарських тварин та свійської птиці, круп, шоколадних цукерок, свіжої чи охолодженої свинини, м’яса і субпродуктів свійської птиці нарощено в 2,2–1,1 раза.
На зростання обсягів виробництва у машинобудуванні, найбільше вплинули результати роботи ДП "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан моторс", ПАТ "СКФ Україна", товариств з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт" та "Хан–Електробау Україна".
У решті галузей переробної промисловості зростання виробництва становило від 37% (целюлозно–паперове виробництво) до 7% (легка промисловість). Зокрема, у целюлозно–паперовому виробництві значно більше випущено паперу та картону, коробок, ящиків з гофрованих паперу та картону, в обробленні деревини та виробництві виробів з неї – вікон, дверей, деревостружкових плит, виробництві будматеріалів – мінеральної вати, у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів – послуг з виливки сталі, кування, штампування, карбування та фасонування, у легкій – постільної білизни, синтетичних штапельних тканин, деяких швейних виробів з асортименту верхнього жіночого та чоловічого одягу (робочих комплектів і костюмів, брюк, сорочок тощо).
У добувній промисловості зростання обсягів майже на чверть зумовлено збільшенням видобутку вугілля та нарощення виробництва торф’яних брикетів, напівбрикетів.
Торік підприємства області реалізували продукції на суму 7,4 млрд.грн., що в розрахунку на одного жителя становить 7 тис.грн., найбільше її реалізовано у Луцькому районі (на 24 тис.грн.), а найменше – у Турійському (на 20 грн.).
Сільське господарство
За попередніми розрахунками, у сільському господарстві вироблено продукції на суму 3 млрд. грн. (у порівнянних цінах 2005р.), що на 1,5% більше, ніж у 2009р. У аграрних підприємствах виробництво зросло на 2,8%, господарствах населення, які отримали 73,3% сільськогосподарської продукції, – на 1%. За темпами виробництва Волинь посіла торік 10, за обсягами виробництва сільськогосподарської продукції в розрахунку на одного жителя – 7 місце в державі.
Виробництво продукції рослинництва, за рахунок більшого урожаю картоплі, овочів та технічних культур, збільшилось на 2,6%. У тому числі в агроформуваннях – на 9,6%, в домогосподарствах, частка яких становила 82,1%, – на 1,3%.
У тваринництві приріст продукції на 0,4% забезпечили господарства населення, які збільшили виробництво на 0,7%, за рахунок росту обсягів вирощування свиней. У структурі реалізованої на забій сільськогосподарськими підприємствами худоби та птиці майже три чверті становило м’ясо птиці, вироблене товариствами "Володимир-Волинська птахофабрика" та "Птахокомплекс "Губин".
За рік вирощено більше 986 тис.тонн картоплі, 579 тис. тонн зерна, 473 тис.тонн цукрових буряків, майже 249 тис.тонн овочів, вироблено понад 450 тис.тонн молока, 122 тис.тонн м’яса, близько 182 млн. штук яєць.
Зросло виробництво цукрових буряків (в 1,8 раза), картоплі (на 2,1%), овочів (на 1,3%), реалізація худоби та птиці на забій (на 4,5%). Водночас на 9,4% менше одержано зернових культур, на 2,5% – молока, на 1,1% – яєць.
Хоча і надалі основними виробниками сільськогосподарської продукції виступають господарства населення, приріст виробництва у галузі, значною мірою, забезпечили великі та середні сільськогосподарські підприємства з високим рівнем агрокультури та продуктивності тварин.
Якщо в цілому урожайність зернових культур та цукрових буряків в агроформуваннях була нижча, ніж позаторік, і становила відповідно 25,1 ц та 323 ц з гектара, то у товариствах "Агросвіт" Володимир-Волинського, "Волинь Нова" Горохівського, "Україна" Локачинського, "Лище", Городище" Луцького, ДП "Агрофірма Луга-Нова" Іваничівського, приватному підприємстві "Рать" Луцького районів зібрали з кожного гектара більше 50 ц зернових.
Понад 500 ц цукрових буряків з гектара отримали у підприємствах "Романів", "Городище" та "Лище", більше 700 ц –"Рать" Луцького району.
У тваринництві продуктивність худоби покращилась. Середньодобові прирости великої рогатої худоби та свиней збільшились проти 2009р. відповідно на 0,7 і 4% і становили 408 і 394 грами. Продуктивність корів зросла на 4,3%, в середньому від кожної корови надоїли по 3259 кг.
Більше 700 грамів за добу становили прирости великої рогатої худоби у підприємствах "Дружба", "Несвіч" Луцького, ім. Шевченка Горохівського, свиней – у товаристві "Віра–1" Турійського районів.
Більше 7000 кг молока від кожної корови отримали у приватному підприємстві "Рать" Луцького, понад 5000 кг – у господарствах "Прогрес" Володимир–Волинського, "Дружба", "Городище", "Романів" Луцького районів.
Будівельна діяльність
У будівництві намітилась тенденція до покращення ситуації. В цілому за рік виконано будівельних робіт на суму 398,3 млн.грн., що становить 93,7% обсягів 2009р, тоді як в першій половині року об’єми становили лише 50%.
Будівельники Луцька виконали 61% всіх будівельних робіт, ще 22% – Луцького району та м. Нововолинська.
Перевищили обсяги, виконані у 2009р. підприємства обласного центру та Горохівського, Ковельського, Маневицького, Ратнівського, Старовижівського, Турійського районів.
Майже половину обсягу будівельних робіт області виконали відкриті акціонерні товариства "Луцьксантехмонтаж № 536", "Луцькавтодор", мостобудівний загін № 60, товариства з обмеженою відповідальністю "НЕП", "Луцькспецбуд", "Житлобуд–2", ЗАТ "Електро", шахтопрохідницьке управління № 3 ВАТ "Луганськшахтопроходка".
Торік введено в експлуатацію 1343 квартири загальною площею понад 175 тис.м2, що в 1,3 раза більше, ніж в попередньому році. Обсяги введеного житла зросли за рахунок збільшення індивідуального житлового будівництва. Більше половини житла збудовано у Луцькому районі та м.Луцьку.
Зросли обсяги введеного житла в усіх регіонах області, крім м.Ковеля та Горохівського району.
Майже 54% помешкань введено в експлуатацію у міських поселеннях, що на 11% більше, ніж у 2009р. (у сільській місцевості – на 52%).
Середній розмір квартири у сільській місцевості становить 165 м2, у міських поселеннях – 111 м2. Серед збудованих квартир переважають чотирикімнатні.
В обласному центрі добудовано школу, збільшивши її місткість на 156 учнівських місць. Введено в дію два стоматологічні кабінети на 16 відвідувань в зміну.
Завершено будівництво та здано в експлуатацію ряд виробничих об’єктів, серед яких потужності з виробництва олії та жирів рафінованих, молока і вершків сухих, макаронних та кондитерських виробів, парфумів та косметичних засобів, швейних виробів, меблів, пиломатеріалів, тари з пластмас, добрив, підприємства торгівлі та ресторанного господарства, автозаправні станції, склади універсальні, зросла протяжність газових мереж, водопроводу, каналізації, теплопостачання, ліній електропередач тощо. Введено в дію інкубаторій, приміщення для великої рогатої худоби.
Інвестиційна діяльність
Суб’єктами господарювання у розвиток економіки області за рахунок усіх джерел фінансування за 2010 р. вкладено 2 млрд.грн. капітальних інвестицій. Понад 86% становили інвестиції в основний капітал, обсяги яких скоротилися порівняно з попереднім роком на 30%.
Одним з вагомих джерел інвестування, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 47% загального обсягу капіталовкладень.
Майже 27% становлять кошти населення, витрачені на будівництво власного житла.
Частка коштів, виділених з Державного і місцевих бюджетів становила 17%.
Близько третини всіх інвестицій в основний капітал направлено у розвиток промисловості.
Капіталовкладення у житлове будівництво становили понад 551 млн.грн., що на 66% більше, ніж у 2009 р.
Іноземні інвестиції
У 2010 році іноземними інвесторами вкладено в економіку області майже 20 млн.дол. США прямих інвестицій. Загальний обсяг інвестицій з початку інвестування становив понад 344 млн.дол. США, або в середньому 333 долари на одного жителя.
Іноземні інвестиції здійснювали партнери з 36 країни світу. Основними країнами – інвесторами є Польща, Кіпр, на які припадає 74% загального обсягу.
Найбільш інвестиційно привабливими були підприємства міст Луцька, Нововолинська та Ковельського і Луцького районів.
Понад три чверті внесеного з початку інвестування іноземного капіталу зосереджено в установах, що здійснюють фінансову діяльність, на підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв, оброблення деревини та виробництва виробів з неї та машинобудування.
Транспорт і зв’язок
Впродовж року відбувалось нарощування обсягів вантажних перевезень автомобільним транспортом підприємств та суб’єктів підприємництва - фізичних осіб. Проти попереднього року вони збільшились на 20,4% і становили 3,3 млн.тонн, з них 1,9 млн.тонн перевезено автомобільним транспортом підприємств, а решта – підприємцями-фізичними особами.
Пасажири надавали перевагу автомобільному транспорту, який виконав 83% перевезень. В цілому перевезено 113,3 млн. пасажирів, що дещо менше рівня попереднього року. Слід зазначити, що на ринку пасажирських автотранспортних послуг провідну позицію займали приватні автоперевізники -фізичні особи, якими здійснено 81% пасажирських автоперевезень.
Міським електричним транспортом скористалося 19,5 млн. пасажирів (17% загальних пасажирських перевезень), майже дві третини з них використали право на безкоштовний проїзд.
Підприємства зв’язку надали послуг на 534 млн. грн., з них понад 146 млн. грн. – населенню. Найбільші доходи отримані від мобільного та міського телефонного зв’язку.
На початок 2011 р. в області було в наявності 198,3 тис. встановлених основних телефонних апаратів, з них 169 тис. – домашніх, нараховувалось 1,1 млн. абонентів мобільного зв’язку, 57,6 тис. абонентів кабельного телебачення та 45,1 тис. користувачів мережі "Internet".
З розвитком сучасних засобів зв’язку кількість наявних основних телефонних апаратів за рік зменшилась на 2002 одиниці (домашніх – на 1665), а кількість абонентів кабельного телебачення і мережі "Internet" збільшилась відповідно на 6,6 тис. та 10,3 тис. Забезпеченість населення домашнім телефонним зв’язком в цілому по області складає 50 апаратів на 100 сімей (у міській місцевості – 75, у сільській – 23).
За 2010 р. підприємства зв’язку забезпечили вихідне з’єднання 33,8 млн. міжміським (включаючи міжнародні) розмовам, відправили 18,2 млн. періодичних друкованих видань за передплатою та у роздріб, 3,5 млн. листів, карток, бандеролей, 229,5 тис. посилок, доставили 4,3 млн. пенсій.
Зовнішня торгівля товарами
За даними Держмитслужби України, господарюючі суб’єкти області експортували товарів на 434,8 млн.дол.США, імпортували – на 571,5 млн.дол., що відповідно на 36,3% і на 33,6% більше, ніж у 2009 р.
Зовнішньоторговельні операції товарами здійснювались з партнерами 91 країни світу.
В товарній структурі експорту найбільшу питому вагу займали електричні пристрої, молокопродукція, механічне устаткування, деревина та вироби з неї, меблі, текстильний одяг, казеїн, вироби з полімерних матеріалів. В імпорті переважали надходження електричного устаткування, транспортних засобів та комплектуючих частин до них, полімерних матеріалів, готових харчових продуктів, металів, продукції тваринництва, нафтопродуктів, механічного устаткування, виробів з деревини, текстилю.
Найбільші обсяги як експорту, так і імпорту товарів здійснювали підприємства обласного центру, Луцького району та міст обласного значення.
Зовнішня торгівля послугами
Експорт послуг у 2010 році становив 29,1 млн.дол. США, що на 57,9% більше, ніж торік, імпорт – відповідно на 21% і 27,5 млн.дол.США Перевищення експорту над імпортом дало позитивний результат зовнішньої торгівлі послугами в сумі 1,6 млн.дол. США, проти від’ємного у 2009 році в сумі 4,3 млн.дол. США.
Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами 89 країн світу.
Слід зазначити, що країни Європи забезпечили 89% як експорту так і імпорту послуг, країни СНД – відповідно 7 та 9%.
Найбільше послуг надано партнерам з Естонії, Німеччини, Польщі, Російської Федерації, Швейцарії, Австрії, Франції, одержано – із Польщі, Сполученого Королівства, Німеччини, Російської Федерації, Італії, Швеції, Австрії.
Серед експортованих послуг переважають послуги, пов’язані з роздрібною торгівлею пальним, у виробництві готового одягу, вантажних автомобільних перевезень. Структуру імпорту формують послуги морського вантажного та автодорожнього транспорту, послуги юридичним особам, роздрібної торгівлі пальним, з фінансового посередництва, готелів і ресторанів.
Фінанси
За 11 місяців в 2010р., на відміну від двох попередніх років, в економіці області отримано позитивні фінансові результати. Так, прибуток господарюючих суб’єктів області (без врахування статистично малих підприємств, сільгоспвиробників і бюджетних установ) становив 230,1 млн.грн. проти 604,4 млн.грн. збитку за цей же період позаторік.
Загалом, частка рентабельно працюючих підприємств склала 52,6%, а їх фінансовий результат дорівнював 710,2 млн.грн.
Найвищих позитивних фінансових результатів досягли господарюючі суб’єкти переробної промисловості, оптової торгівлі та посередництва в оптовій торгівлі, фінансової діяльності – 47,1 млн.грн. Серед регіонів області найбільш прибутковою є діяльність підприємств та організацій міст Луцька (152,9 млн.грн.), Нововолинська (58,6 млн.грн.), Володимир-Волинського (12,7 млн.грн.) та районів Володимир-Волинського (15,6 млн.грн.) і Любомльського (10,7 млн.грн.).
Із збитками в сумі 480,1 млн.грн. завершили одинадцять місяців року 256 підприємств, або 47,4%. Значних збитків допустили підприємства та організації Луцького району (майже 19 млн.грн.) та м.Ковеля (8 млн.грн.).
Роздрібна торгівля, ресторанне господарство
Оборот роздрібної торгівлі з урахуванням усіх господарюючих суб’єктів за рік становив 10,1 млрд.грн., що на 7,2% більше попереднього року. Більше половини обороту формують фізичні особи – підприємці, ними реалізовано товарів на 8,5% більше, ніж в позаторік. Товарооборот підприємств –юридичних осіб зріс на 5,5% і склав 4,4 млрд.грн. В структурі роздрібного товарообороту переважають непродовольчі товари, серед них 49% становлять світлі нафтопродукти, автомобілі і автотовари та фармацевтичні товари.
На початок цього року в області функціонувало 148 автозаправних станцій, які реалізували населенню світлих нафтопродуктів на суму понад 1,2 млрд.грн., що на 2,2% більше, ніж рік тому.
Оборот ресторанного господарства з урахуванням обороту фізичних осіб становив майже 395 млн.грн, що у порівнянних цінах на 2,6% більше 2009р.
Сфера послуг
Активізувалась діяльність підприємств сфери послуг, якими реалізовано їх на суму 2,0 млрд. грн., що із врахуванням зміни цін дещо перевищило рівень 2009 року.
Пріоритетними серед видів діяльності, як і раніше, залишаються послуги транспорту та пошти і зв’язку, в загальному обсязі реалізованих послуг вони займають понад дві третини. Серед транспортних підприємств найбільше послуг надано підприємствами залізниці, пошти і зв’язку – підприємствами мобільного зв’язку та ВАТ "Укртелеком".
В середньому в розрахунку на одного жителя області надано послуг на 1945 грн., у т.ч. на 788 грн. – транспорту, на 524 грн. – пошти та зв’язку, на 263 грн. – по здійсненню операцій з нерухомим майном тощо. Виробництво основних видів промислової продукції за 2010 рік наведено в таблиці 1.1.
Виробництво основних видів промислової продукції за 2010 рік
в порівнянні з 2009 роком
Таблиця 1.1.
| | 2009 | 2010 |
| Добувна промисловість | | |
| Вугілля готове, тис.т | 433,0 | 525,0 |
| Переробна промисловість | | |
| Яловичина і телятина, свіжі (парні) чи охолоджені, тис.т | 2,6 | 1,9 |
| Яловичина і телятина, морожені, тис.т | 0,7 | 1,1 |
| Свинина свіжа (парна) чи охолоджена, тис.т | 3,6 | 4,1 |
| Свинина морожена, т | …* | …*3 |
| М'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, свіжі чи охолоджені, тис.т | 30,5 | …* |
| М'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, морожені, тис.т | 3,7 | …3 |
| Вироби ковбасні, тис.т | 16,9 | 14,8 |
| Молоко оброблене рідке, тис.т | 15,4 | 20,2 |
| Масло вершкове, тис.т | 2,2 | 1,4 |
| Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний, т | …* | …* |
| Сири жирні, тис.т | …* | …* |
| Продукти кисломолочні, тис.т | …* | …* |
| Борошно, тис.т | 44,9 | 40,9 |
| Крупи, т | 424 | 666 |
| Корми готові для сільськогосподарських тварин та свійської птиці, тис.т | 113,6 | 171,8 |
| Вироби хлібобулочні, тис.т | 43,2 | 42,3 |
| Цукор білий кристалічний, тис.т | 40,7 | 222,2 |
| у т.ч. буряковий | 40,7 | 91,4 |
| Тканини, тис.м2 | …* | …* |
| Взуття, тис. пар | …* | …* |
| Деревина, уздовж розпиляна чи розколота, завтовшки більше 6 мм, тис.м3 | 132,5 | 139,1 |
| Цегла керамічна невогнетривка будівельна, млн.шт.умов. цегли | 41,3 | 28,1 |
| Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, тис.м3 | 20,4 | 19,9 |
| Меблі конторські (офісні) та для підприємств торгівлі, тис.шт. | 69,2 | 92,9 |
| Меблі дерев’яні для умеблювання інтер’єру житлових приміщень, тис.шт. | 716,5 | 749,3 |
Інформація наводиться на підставі річної статистичної звітності, якою охоплені підприємства-юридичні особи (включаючи малі) та відокремлені підрозділи юридичних осіб, які займаються видами діяльності, що класифікуються за секціями «С», «D», «Е» КВЕД (незалежно від основного виду діяльності).
У 2003 р. в обсягах виробництва вершкового масла враховувалось масло з рослинними добавками.
*Дані не приводяться в зв’язку з конфіденційністю та репрезентативністю інформації.
2. Стан атмосферного повітря.
2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
За даними обласного управління статистики в 2010 році в атмосферне повітря надійшло 57,2 тис.тонн шкідливих речовин. Порівняно з минулим роком, загальний обсяг шкідливих речовин, які потрапили в повітря, збільшився на 0,2% через збільшення обсягів виробництва цукровими заводами області. Відповідно незначно збільшилась щільність викидів і становила 2,8 тонн на 1 км2 території, що майже відповідає рівню минулого року. На кожного мешканця області в середньому припало по 55,2 кг шкідливих речовин проти 55,1 кг в попередньому році.
Майже 86% забруднюючих речовин, що потрапили у повітря, припало на пересувні засоби. Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення в повітря надійшло 49,0 тис.тонн шкідливих речовин, що на 0,5 тис.тонн менше, ніж у 2009 р. Переважна частина з яких 45,3 тис.тонн (або 92,4%) – це викиди автомобільного, 1,9 тис.тонн (або 3,9%) – виробничої техніки та 1,8 тис.тонн (або 3,7%) - залізничного транспорту. Із загальної кількості 33,7 тис.тонн (понад 68% загального обсягу) забруднюючих речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення.
Якщо в середньому в розрахунку на одного жителя області припадає по 47,3 кг викидів від пересувних джерел, то у місті Луцьку та Ковелі відповідно по 60,7 і 71,5 кг. Щільність викидів на 1 км2 території області від транспорту та виробничої техніки становить 2,4 тонн, а у містах Луцьку і Нововолинську – 305,7 та 152,0 тонн.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2000, 2007-2010 р.р. наведені в таблиці.2.1
Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.
Таблиця 2.1.
| Роки | Викиди в атмосферне повітря, тис.т. | Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг | Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг | Обсяг викидів на одиницю ВРП, тис.т/млн.грн. | ||
| Всього | у тому числі | |||||
| стаціонарними джерелами | пересувними джерелами | |||||
| 2007 | 66,4 | 11,5 | 54,9 | 3300 | 64,0 | 0,007 |
| 2008 | 63,4 | 10,0 | 53,4 | 3200 | 61,1 | * |
| 2009 | 57,1 | 7,6 | 49,5 | 2800 | 55,1 | * |
| 2010 | 57,2 | 8,2 | 49,0 | 2800 | 55,2 | * |
*- значення ВРП облстатуправління не надало
2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Волинській області.
Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалося повітря під час експлуатації транспортних засобів, були оксид вуглецю (72,2% загального обсягу) і сполуки азоту (13,7%).
У загальному обсязі викидів від стаціонарних джерел забруднення переважають метан, діоксид азоту та оксид вуглецю (72,2% всіх викидів).
У сумарній кількості шкідливих речовин викиду метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 3,8 та 0,1 тис.тонн, або майже 47,5% загального обсягу. Крім цих речовин, в атмосферне повітря у 2010 році від стаціонарних джерел в атмосферу потрапило 614,3 тис.тонн діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.
Динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в містах обласного підпорядкування, подано в табл. 2.2; 2.3; 2.4.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т
Таблиця 2.2
| | 2000 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
| Всього, | 10,3 | 11,5 | 9,98 | 7,6 | 8,2 |
| м.Луцьк | 2,1 | 1,5 | 1,02 | 0,8 | 1,03 |
| м.Нововолинськ | 2,8 | 0,6 | 0,4 | 0,3 | 0,3 |
| м.Ковель | 1,7 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,2 |
| м.Володимир-Волинський | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,2 | 0,34 |
Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах
(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн
Таблиця 2.3
| Населені пункти (райони) | 2000 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | 2010 р. | ||||||||||||||||||||
| разом | в т.ч. | разом | в т.ч. | разом | в т.ч. | разом | в т.ч. | разом | в т.ч. | ||||||||||||||||
| пил | діоксид сірки | діоксид азоту | оксид вуглецю | пил | діоксид сірки | діоксид азоту | оксид вуглецю | пил | діоксид сірки | діоксид азоту | оксид вуглецю | пил | діоксид сірки | діоксид азоту | оксид вуглецю | Пил (сажа) | діоксид сірки | діоксид азоту | оксид вуглецю | ||||||
| Волинська область | 10,3 | 1,9 | 2,1 | 0,9 | 3,4 | 11,5 | 1,5 | 1,5 | 0,7 | 1,5 | 9,9 | 1,4 | 1,1 | 0,7 | 1,4 | 7,6 | 1,0 | 0,6 | 0,5 | 0,99 | 8,2 | 6,2 | 0,5 | 0,7 | 1,4 |
| м.Луцьк | 2,1 | 0,1 | 0,2 | 0,5 | 1,1 | 1,5 | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 1,0 | 0,1 | 0,03 | 0,1 | 0,3 | 0,8 | 0,11 | 0,08 | 0,08 | 0,3 | 1,03 | 0,0007 | 0,02 | 0,09 | 0,4 |
| м.Володимир-Волинський | 0,5 | 0,02 | 0,01 | 0,06 | 0,3 | 0,5 | 0,1 | 0,06 | 0,009 | 0,2 | 0,5 | 0,1 | 0,08 | 0,07 | 0,2 | 0,2 | 0,08 | 0,05 | 0,009 | 0,016 | 0,3 | - | 0,05 | 0,08 | 0,09 |
| м.Ковель | 1,7 | 0,04 | 0,02 | 0,08 | 0,2 | 4,9 | 0,07 | 0,03 | 0,08 | 0,04 | 0,2 | 0,06 | 0,02 | 0,008 | 0,04 | 0,2 | 0,05 | 0,005 | 0,065 | 0,032 | 0,2 | 0,0003 | 0,004 | 0,06 | 0,03 |
| м.Нововолинськ | 2,8 | 0,8 | 1,1 | 0,2 | 0,6 | 0,6 | 0,2 | 0,1 | 0,07 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | 0,06 | 0,005 | 0,1 | 0,3 | 0,08 | 0,03 | 0,05 | 0,08 | 0,3 | - | 0,02 | 0,05 | 0,08 |
| В.-Волинський район | 0,0001 | 0,0001 | 0,0001 | 0,0001 | 0,0004 | 0,3 | 0,03 | - | 0,007 | 0,008 | 0,3 | 0,05 | - | 0,008 | 0,005 | 0,3 | 0,04 | - | 0,007 | 0,005 | 0,3 | - | - | 0,007 | 0,005 |
| Горохівський район | 0,8 | 0,07 | 0,1 | 0,02 | 0,5 | 0,7 | 0,08 | 0,2 | 0,04 | 0,2 | 0,9 | 0,1 | 0,3 | 0,005 | 0,2 | 0,2 | 0,02 | 0,004 | 0,012 | 0,034 | 0,4 | - | 0,009 | 0,04 | 0,1 |
| Іваничівський район | 0,1 | 0,009 | 0,003 | 0,01 | 0,09 | 0,4 | 0,02 | 0,001 | 0,04 | 0,2 | 0,09 | 0,005 | 0,002 | 0,008 | 0,07 | 0,07 | 0,007 | 0,002 | 0,007 | 0,05 | 0,2 | - | 0,005 | 0,01 | 0,1 |
| К.-Каширський район | 0,01 | 0,03 | 0,02 | 0,008 | 0,03 | 0,05 | 0,04 | 0,006 | 0,002 | 0,002 | 0,04 | 0,03 | 0,006 | 0,001 | 0,001 | 0,04 | 0,03 | 0,003 | 0,002 | 0,002 | 0,05 | - | 0,007 | 0,003 | 0,002 |
| Ківерцівський район | 0,4 | 0,2 | 0,07 | 0,02 | 0,1 | 0,4 | 0,09 | 0,3 | 0,02 | 0,01 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,004 | 0,04 | 0,31 | 0,12 | 0,1 | 0,01 | 0,04 | 0,3 | - | 0,1 | 0,009 | 0,04 |
| Ковельський район | 0,06 | 0,04 | 0,01 | 0,002 | 0,007 | 0,09 | 0,07 | 0,0002 | 0,01 | 0,006 | 0,1 | 0,08 | 0,0 | 0,002 | 0,005 | 0,04 | 0,03 | 0,0003 | 0,005 | 0,002 | 0,03 | - | 0,0001 | 0,003 | 0,002 |
| Локачинський район | 0,002 | 0,004 | 0,007 | 0,001 | 0,007 | 0,5 | 0,04 | 0,2 | 0,1 | 0,07 | 0,9 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | 0,3 | 0,8 | 0,08 | 0,14 | 0,2 | 0,3 | 0,8 | 0,005 | 0,1 | 0,2 | 0,3 |
| Луцький район | 0,002 | 0,004 | 0,001 | 0,001 | 0,01 | 0,04 | 0,02 | 0,0 | 0,006 | 0,005 | 0,04 | 0,02 | 0,0 | 0,007 | 0,006 | 0,03 | 0,008 | - | 0,007 | 0,005 | 0,05 | 0,0 | 0,0 | 0,009 | 0,02 |
| Любешівський район | 0,1 | 0,07 | 0,04 | 0,004 | 0,009 | 0,04 | 0,04 | 0,004 | 0,0009 | 0,001 | 0,04 | 0,04 | 0,002 | 0,001 | 0,001 | 0,04 | 0,03 | 0,0002 | 0,0001 | 0,001 | 0,04 | - | 0,001 | 0,002 | 0,002 |
| Любомльський район | 0,4 | 0,1 | 0,2 | 0,02 | 0,06 | 0,3 | 0,09 | 0,1 | 0,004 | 0,007 | 0,2 | 0,08 | 0,09 | 0,004 | 0,006 | 0,2 | 0,08 | 0,07 | 0,003 | 0,005 | 0,1 | - | 0,06 | 0,002 | 0,006 |
| Маневицький район | 0,6 | 0,1 | 0,2 | 0,04 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | 0,08 | 0,009 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | 0,09 | 0,03 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | 0,03 | 0,1 | 0,5 | - | 0,1 | 0,04 | 0,2 |
| Ратнівський район | 0,1 | 0,04 | 0,008 | 0,01 | 0,05 | 0,1 | 0,07 | 0,0 | 0,02 | 0,02 | 0,04 | 0,02 | 0,0001 | 0,004 | 0,007 | 0,05 | 0,02 | - | 0,007 | 0,02 | 0,03 | - | - | 0,002 | 0,006 |
| Рожищенський район | 0,09 | 0,01 | 0,01 | 0,009 | 0,05 | 0,03 | 0,01 | - | 0,002 | 0,001 | 0,03 | 0,02 | - | 0,001 | 0,001 | 0,05 | 0,006 | - | 0,02 | 0,02 | 0,05 | - | - | 0,02 | 0,02 |
| Старовижівський район | 0,05 | 0,009 | 0,002 | 0,005 | 0,02 | 0,06 | 0,03 | 0,003 | 0,005 | 0,009 | 0,05 | 0,03 | 0,005 | 0,005 | 0,009 | 0,04 | 0,03 | 0,003 | 0,003 | 0,005 | 0,03 | - | 0,0002 | 0,0001 | 0,0002 |
| Турійський район | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,01 | 0,08 | 0,3 | 0,06 | 0,1 | 0,007 | 0,009 | 0,3 | 0,08 | 0,1 | 0,007 | 0,005 | 0,2 | 0,03 | 0,01 | 0,003 | 0,002 | 0,2 | - | 0,02 | 0,003 | 0,002 |
| Шацький район | 0,1 | 0,03 | 0,06 | 0,007 | 0,02 | 0,1 | 0,08 | 0,04 | 0,005 | 0,01 | 0,05 | 0,02 | 0,009 | 0,002 | 0,003 | 0,04 | 0,02 | 0,01 | 0,002 | 0,003 | 0,008 | - | 0,002 | 0,002 | 0,002 |
Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2010 р., тонн
Таблиця 2.4
| | Обсяги викидів, тонн | Збільшення \ зменшення викидів у 2010 р. проти 2009 р.,тонн | Обсяги викидів у2010 р. до 2009р.,% | Викинуто в середньому одним підприємством, тонн | |
| у 2010 р. | у 2009 р. | ||||
| Волинська область | 8194,7 | 7597,9 | 596,8 | 107,8 | 46,6 |
| Володимир-Волинський район | 289,6 | 282,6 | 7,0 | 102,5 | 96,5 |
| Горохівський район | 414,8 | 211,9 | 202,9 | 195,7 | 82,9 |
| Іваничівський район | 163,0 | 67,2 | 95,8 | 242,6 | 54,3 |
| Камінь-Каширський район | 50,2 | 38 | 12,2 | 132,1 | 10,04 |
| Ківецівський район | 286,6 | 305,8 | -19,2 | 93,7 | 17,9 |
| Ковельський район | 29,9 | 43 | -13,1 | 69,5 | 9,97 |
| Локачинський район | 833,0 | 760,7 | 72,3 | 109,5 | 166,6 |
| Луцький район | 53,1 | 28,1 | 25,0 | 188,9 | 7,6 |
| Любешівський район | 43,8 | 35,9 | 7,9 | 122 | 8,8 |
| Любомльський район | 125,6 | 172,7 | -47,1 | 72,7 | 13,96 |
| Маневицький район | 462,9 | 433,9 | 29,0 | 106,6 | 46,3 |
| Ратнівський район | 33,8 | 54,9 | -21,1 | 61,6 | 6,76 |
| Рожищенський район | 47,6 | 47,4 | 0,2 | 100,2 | 11,9 |
| Старовижівський район | 25,1 | 42,4 | -17,3 | 59,2 | 12,6 |
| Турійський район | 170,0 | 170,5 | -0,5 | 99,7 | 34,0 |
| Шацький район | 8,2 | 39,6 | -31,4 | 20,7 | 2,05 |
| м.Володимир-Волинський | 339,7 | 195 | 144,7 | 174,2 | 33,97 |
| м.Ковель | 192,6 | 179,2 | 13,4 | 107,5 | 11,3 |
| м.Луцьк | 1028,4 | 833,5 | 194,9 | 123,4 | 19,8 |
| м.Нововолинськ | 293,0 | 278,6 | 14,4 | 105,2 | 12,7 |
2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
Основними забруднювачами повітря були підприємства транспорту і зв’язку (41,1% від загальної кількості), промисловості (20,8%), сільського господарства, мисливства та лісового господарства (11,9%). Їх сумарні викиди становили майже 73,8% загальнообласних.
Як і в попередні роки, найбільша частка викидів - понад 40% припадає на Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, близько 23% - на підприємства Луцька та Локачинського району, де найбільшими забруднювачами є ВАТ "Гнідавський цукровий завод", Волинська філія "Континент Нафто Трейд", Локачинський газопромисел та ТзОВ "Птахокомплекс "Губин".
Основні забруднювачі атмосферного повітря подані в табл.2.5; 2,6