Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України “Про внесення змін до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”
| Вид материала | Закон |
- Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення, 1006.41kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 65.2kb.
- Аналіз регуляторного впливу наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, 94.92kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Міністерства економічного розвитку, 122.39kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Мінприроди, Мінекономрозвитку та Мінфіну, 83.7kb.
- Аналіз регуляторного впливу наказу Мінекономрозвитку “Про внесення змін до наказу Міністерства, 153.88kb.
- Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
- Про затвердження лімітів використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, 671.25kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих, 179.52kb.
- Аналіз регуляторного впливу, 59.43kb.
Аналіз регуляторного впливу
проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України “Про внесення змін до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”
1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв’язано шляхом державного регулювання
Одним із шляхів забезпечення вимог екологічної безпеки є здійснення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами-підприємцями, незалежно від форми власності і підпорядкування, основні положення якого, викладені в Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища”.
Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі – Методика), затверджена наказом Мінприроди від 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Мін’юсті 14.08.2009 за № 767/16783, спрямована на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, і розроблена відповідно до Водного кодексу України та Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.
Методикою встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання видних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об’єкті, у тому числі пов’язаних із самовільним та аварійними скидами у водний об’єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключно морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;
та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використання води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Разом з цим, узагальнивши практику застосування Методики спеціальними підрозділами Мінприроди, розглянувши і проаналізувавши звернення суб’єктів господарювання, народних депутатів України, Миколаївської та Чернівецької міських рад щодо застосування Методики та визначення розмірів збитків, опрацювавши пропозиції Мінпромполітики, Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту, ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” та у зв’язку зі змінами в законодавстві (прийняття Податкового кодексу України, внесення змін до Кодексу України про надра), внесено уточнення до Методики в конструктивну частину та формули.
Уточнення у запропонованому проекті наказу внесено:
до формул (12), (16), (17), (18), (19), (20), (21), (27), (30) у зв’язку з тим, що для розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів (γі) множиться окремо на масу наднормативного скиду кожної забруднюючої речовини (М) у водний об’єкт зі зворотними водами, відносно якої при визначенні показника відносної небезпечності (Аі) застосовується безрозмірна величина чисельно рівна граничнодопустимій концентрації (ГДК), яка визначена для кожної забруднюючої речовини окремо;
до пункту 9.1. у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 3 червня 2008 року № 309 – VI, до прийняття Податкового кодексу України зупинено дію пункту 8 статті 14 Водного кодексу України (в частині встановлення Кабінетом Міністрів України нормативів збору за спеціальне водокористування, крім встановлення нормативів збору, які справляються за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти);
до визначення індексу інфляції (індекс споживчих цін) у зв’язку з тим, що середньорічний темп зростання не встановлюється за кожний рік.
Відповідно проблема потребує державного регулювання.
2. Визначення цілей державного регулювання
Зміни до Методики внесені у зв’язку зі змінами в законодавстві (прийняття Податкового кодексу України, до Кодексу України про надра), з ціллю приведення у відповідність визначення показника гранично допустимого скиду, індексу інфляції (індекс споживчих цін), самовільного використання водних ресурсів та уточнення застосування у формулах коефіцієнту γі (питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів).
3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей
Існує три альтернативних способи досягнення цілей регулювання встановленої мети.
Перший спосіб – залишення без змін норм діючої Методики, і як результат –неможливість досконало здійснювати розрахунки маси наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об’єкт і визначати, при цьому, розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Цей альтернативний спосіб є не доцільним.
Другий спосіб – внесення змін до діючої Методики. Запропонований проект наказу є на даний час оптимальним рішенням, що буде розв’язувати вищезазначену проблему та відповідати чинному законодавству України.
4. Опис механізмів і заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта
Розв’язання проблеми можливе шляхом прийняття наказу Міністерства екології та природних ресурсів України “Про внесення змін до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”.
Змінами приведено у відповідність визначення показника гранично допустимого скиду, індексу інфляції (індекс споживчих цін), самовільного використання водних ресурсів, уточнення до формул і застосування у формулах коефіцієнту γі (питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів).
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
У разі прийняття регуляторного акта буде, удосконалена процедура визначення розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта
| Об’єкт впливу | Витрати | Вигоди |
| Держава | Реалізація зазначеного наказу не потребує бюджетних та інших витрат | Зменшення правопорушень у сфері охорони водних ресурсів, покращення їх якості та раціональне використання |
| Суб’єкти господарювання | Реалізація зазначеного наказу не потребує витрат суб’єктів господарювання | У разі додержання суб’єктами господарювання під час здійснення господарської діяльності вимог водного законодавства, санкції до них не застосовуються |
| Населення | Витрат не зазнає | Сприятливі умови для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу водних ресурсів на здоров’я людей та навколишнє природне середовище |
7. Обґрунтування терміну дії регуляторного акта
Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, але до моменту внесення змін в нормативно-правові акти вищої юридичної сили на виконання яких розроблений проект наказу.
8. Визначення показників результативності акта
Реалізація акта не впливатиме на соціально-економічну ситуацію в країні або регіонах, оскільки:
1) розмір надходження до державних та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта – додаткові надходження не передбачаються, так як норми проекту наказу не впливатимуть на зміну сум податків і зборів та обов’язкових платежів та розмірів штрафів;
2) кількість суб’єктів господарювання або фізичних осіб, на яких поширюється дія акту - підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці, що використовують воду (водні об’єкти) та здійснюють скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти;
3) розмір коштів і часу, що витрачається суб’єктами господарювання або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акту – додаткового витрачення коштів та часу не передбачається;
4) рівень поінформованості суб’єктів господарювання або фізичних осіб з основних положень акту – середній, так як проект наказу був розміщений на офіційному сайті Мінприроди.
9. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта
Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись по показниках результативності цього регуляторного акту Державною екологічною інспекцією України.
Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта буде здійснюватись до набуття чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу статистичних даних.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись через рік після набрання ним чинності шляхом аналізу статистичних даних у порівнянні з базовим відстеженням.
Заступник Міністра екології та природних ресурсів України | Д.Д. Мормуль |