Раціональне використання І охорона природних ресурсів удк 504. 3 (477. 81) Гурський А. Й., к м. н., доцент
| Вид материала | Документы |
- Програма Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської, 2052.82kb.
- Використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, 96kb.
- Програма навчального модуля 3 Робоча програма, 2385.1kb.
- Робоча навчальна програма з раціонального використання та відтворення водних ресурсів, 401.96kb.
- Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
- Загальна інформація, 190.59kb.
- Про хід виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, 73.51kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 66.81kb.
- Бають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів, 4607.68kb.
- Чі дозволів на спеціальне використання диких тварин та інших об'єктів тваринного світу,, 165.78kb.
РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНА
ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
УДК 504. 3 (477.81)
Гурський А.Й., к.м.н., доцент, ( Національний університет водного
господарства та природокористування, м.Рівне)
ВПЛИВ ХІМІЧНИХ ЧИННИКІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЩИТОПОДІБНУ
ЗАЛОЗУ І ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК МЕШКАНЦІВ РЕГІОНУ
ЙОДНОГО ДЕФІЦИТУ
Наведена частота захворювань щитоподібної залози і порушень фізичного розвитку серед дитячого населення Рівненської області у порівнянні з показниками в Україні ( 1996-2006 рр.) на 1000 дитячого населення. Встановлена закономірність у поширеності патології щитоподібної залози серед дітей залежно від йодозбезпеченості місцевості, де проживає дитина.
It is given the frequency of thyroid gland’s diseases and disorders of physical development among children of Rivne region in comparison with rates in Ukraine (1996-2006) for 1000 of children. It is determined the regularity of spreading thyroid gland’s pathology among children depending on the provision of the children living with iodine.
За даними літератури (3,8,22), основною причиною виникнення ендемічного зоба є йодна недостатність, проте, попри це, слід врахувати також і роль інших мікро- та макроелементів у розвитку цієї патології. Як відомо, для розвитку зобної ендемії велике значення має недостатнє надходження до організму брому, цинку, кобальту, міді, молібдену, а також неправильне співвідношення для організму цих елементів, зокрема надлишок кальцію, марганцю, хрому, заліза, фтору (23,24). Внаслідок забруднення ґрунтів, ґрунтових вод та вирощуваних продуктів в районах підвищеної хімізації сільського господарства захворюваність дітей в 3-3,5 рази вища, ніж в районах з мінімальною хімізацією ( 18 ).
Дослідженнями ряду авторів (7, 10), в зоні йодного дефіциту (Рівненська область) виявлено ряд районів із підвищеним ризиком щодо вмісту йоду в сільськогосподарській продукції, отриманої на ґрунтах з дуже низьким вмістом кобальту та міді та надлишком кальцію і марганцю.
На думку більшості вчених (14,15,16), при нестачі йоду в організмі щитоподібна залоза не виробляє достатньої кількості гормонів, що призводить до зниження її функціональної активності і формування багатьох захворювань.
Варто зауважити, що функціональні можливості щитоподібної залози в умовах нестачі йоду досить великі, а її збільшення в розмірах без порушення функції розцінюють як компенсаторне (21,22,25). Однак, в разі тривалого дефіциту йоду, а також при наявності в навколишньому середовищі інших струмогенних чинників (10, 17, 20 ), які посилюють нестачу йоду, щитоподібна залоза значно збільшується в розмірах, змінюється концентрація тиреоїдних гормонів у крові, і на цьому фоні розвиваються йододефіцитні захворювання: зоб, ювенільний гіпотиреоз, затримка фізичного розвитку і статевого дозрівання, порушення формування репродуктивної функції і зниження інтелектуальної працездатності (5,6,13).
За даними літератури (9,12,19,26) встановлена чітка закономірність у поширеності тиреопатології серед дітей залежно від йодозабезпеченості. Із понад 1,7 млн. випадків тиреопатології, зареєстрованої серед населення України, 1,2 млн. припадає на західні регіони, в тому числі близько 500 тис. випадків серед дітей. З них 425,2 тис. випадків зареєстровано серед дітей регіонів з вираженим та помірно вираженим йододефіцитом, 66,4 тис. - серед дітей регіонів з помірним йододефіцитом і 22,5 тис. - серед дітей, які проживають в регіонах з легким йододефіцитом та достатньою йодозабезпеченістю.
Уповільнення фізичного і статевого розвитку дітей і підлітків, як наслідок нестачі йоду, відображено в дослідженнях (1,17,27,28), якими встановлено збільшення кількості дітей низького зросту в регіоні зобної ендемії і наявності збільшення щитоподібної залози у переважної їх більшості.
Об’єктом дослідження даної статті є стан щитоподібної залози і соматичний розвиток організму у мешканців йододефіцитного регіону (Рівненська область), а предметом - параметри фізичного розвитку і функція щитоподібної залози у мешканців ендемічної місцевості. Використані методи: клінічні, інструментальні та статистичні.
Оцінка величин фізичного розвитку серед обстежених (табл. 1) показала наявність відхилень у зрості переважно в сторону їх низькорослості. Контрольну групу склали хлопці та підлітки такого ж віку, мешканці регіону йодного дефіциту, які з профілактичною метою постійно приймали препарати йоду у вікових дозах.
Майже у 30% (табл. 2) хлопців та підлітків із порушеннями пубертату діагностовано дифузний нетоксичний зоб І-ІІ ст. та зниження екскреції йоду із сечею.
Отримані результати клінічного і лабораторного дослідження підлітків і юнаків із порушеннями пубертату дають право константувати наявність у значної частини обстежених прихованого та явного прояву захворювань щитоподібної залози. А збільшення чисельності хворих з порушенням зросту і статевого дозрівання серед дітей і підлітків регіону йодного дефіциту вимагає чітких критеріїв діагностики даної патології з визначенням клінічних особливостей її перебігу. Популяційні дослідження свідчать, що діти та підлітки з прихованою гіпофункцією щитоподібної залози мають гірші показники фізичного, статевого та інтелектуального розвитку, порушення пам’яті та уваги,а також підвищену схильність до хронічних захворювань. Даний факт є вагомим контраргументом для тих, хто продовжує вважати ендемічне збільшення щитоподібної залози, зокрема у пубертатному віці, “фізіологічним явищем”. Відомо, що одним з центральних механізмів дисфункції системи гіпофіз- гонади і щитоподібної залози при недостатності чоловічого пубертату може бути порушення тиреотропної функції гіпофіза.
Рядом дослідників (2,11) доведено, що для нормального обміну гормонів щитоподібної залози потрібен не тільки йод, а й інші мікроелементи. Так селен і залізо входять до складу ферменту дейодази, який бере участь у продукуванні активного гормону трийодтироніну із прогормону тироксину. Селен ще й зменшує виведення йоду з організму, тому щитоподібна залоза працює ліпше, коли вдосталь цього мікроелемента. А для утворення ферменту дейодази в печінці, нирках, частково м'язовій тканині потрібні мідь і цинк.
Таблиця 1
Середні показники зросту та маси тіла у підлітків і юнаків 12-17 років із порушеннями пубертату (хворі) та контрольної групи (здорові) за умов йодного дефіциту (М±m).
| Вік (років) | Група | n | Зріст (см) | Маса тіла (кг) |
| 12-14 | Хворі Р1 | 78 | 144,0±1,1 <0,001 | 38,7±0,8 <0,001 |
| Здорові | 10 | 163,0±4,2 | 50,4±4,8 | |
| 15-17 | Хворі Р2 | 103 | 155,0±1,0 <0,001 | 46,6±0,6 <0,001 |
| Здорові | 10 | 169,0±4,1 | 65,7±4,6 |
Примітка: Р112-14р., Р215-17р. достовірність різниці показників між хворими і здоровими .
Матеріали досліджень (4) і статистичного аналізу діяльності закладів охорони здоров'я України по поширеності патології щитоподібної залози серед дитячого населення (діаграма 1) свідчать про тенденцію до значного її збільшення за останні десять років. Частота порушень фізичного розвитку і статевого дозрівання серед обстежених дітей становить 7,1%. В тому числі функціональна недостатність пубертату зустрічається у 71,8%, а патологічні форми порушень пубертату складають 28,2%. Тоді, як за даними літератури, порушення фізичного розвитку та статевого дозрівання серед дітей та підлітків не ендемічної місцевості складають від 2,9% до 3,5%. А тому виявлення порушень зросту і статевого дозрівання серед дітей ендемічної місцевості вимагає комплексного підходу до аналізу клініко- лабораторних параметрів фізичного розвитку, статевого дозрівання і особливостей стану функції системи гіпофіз - гонади та щитоподібної залози.
Таблиця 2
Частота збільшених об’ємів щитоподібної залози та її ехоструктура у юнаків і підлітків йододефіцитного регіону, у яких діагностовано
порушення пубертату
| Групи обстежених | Вікові групи | n | Частота збільшених об’ємів щитоподібної залози при зіставленні | Ехострукткра щитоподібної залози | ||
| З віковими показни-ками % | З показниками для площі тіла % | Одно-рідна % | Не одно- рідна % | |||
| Контрольна група | 12-14 15-17 | 10 10 | 0 0 | 0 0 | 100 100 | 0 0 |
| Патологічні форми порушень пубертату | 12 – 14 | 66 | 24,86 | 29,83 | 100 | 0 |
| 15 – 17 | 88 | 28,92 | 31,79 | 100 | 0 | |
| Функціональна недостатність пубертату | 12-14 15-17 | 12 15 | 23,42 27,61 | 26,94 30,82 | 100 100 | 0 0 |
Таким чином, в ендемічній місцевості (Рівненській області), де спостерігається дефіцит органічного йоду, дуже низький вміст в ґрунтах і сільськогосподарській продукції кобальту, міді, і надлишок кальцію і марганцю, простежується підвищення рівня захворюваності дитячого населення на патологію щитоподібної залози і фізичного розвитку у порівнянні з показниками захворюваності залежно від регіонального ступеня йододефіциту. Так, за даними літератури (9) величини 160,7 випадки на 1000 дитячого населення спостерігаються в регіонах з вираженим йододефіцитом, 101,2 – в регіонах з помірно вираженим йододефіцитом, 55,9 – в регіонах з легким йододефіцитом і 21,6 – в регіонах з достатньою йодозабезпеченістю.
Діаграма 1
Частота захворювань щитоподібної залози серед дитячого населення
Рівненської області у порівнянні з показниками в Україні (1996-2006 рр.) на 1000 дитячого населення
1. Беникова Е.А., Боярская О.Я., Деревянко Д.И., Макаренко Г.И. Диагностика и лечение основных эндокринных заболеваний у детей и подростков . Методические рекомендації. – Киев, 1983. – 20 с. 2. Боярська О.Я. Йоддефицитные заболевания в Украине //Doctor.- 2003.- №5.-С.72-74. 3. Герасимов Г.А., Свидиденко Н.Ю. Йоддефицитные заболевания. Диагностика, методы профилактики и лечения (обзор) // Терапевтический архив.-1997.-Т.69, №10.-С.17-19. 4. Гурська В.А, Гурський А.Й, Гуменюк Л.В. Частота тиреоїдної патології, поєднаної із гіпогонадизмом і порушеннями статевого розвитку серед юнаків та чоловіків зобно-ендемічного регіону. //Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні напрямки розвитку ендокринології” –Харків, 2003. –С. 55-56. 5. Деланж Ф. Неонатальный скрининг врожденного гипотиреоза: результаты и перспективы. // Пробл. эндокринол. – 2000. - № 1. – С.37.-46. 6. Деменкова И.Г. Роль некотырых факторов в возникновении наследственно-отягощенной формы задержки полового развития //Матеріали І Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених: Тези доповідей. –Тернопіль, 1997. –С.72-73. 7. Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини. – Київ, 2005.- 287 с. 8. Йододефицитные заболевания в России /Герасимов Г.А., Фадеев В.В., Свириденко Н.Ю. и др. –Москва, 2002. –168 с. 9. Караченцев Ю.І., Тимченко А.М., Козаков О.В. Ендокринологічна захворюваність населення та основні напрямки розвитку спеціалізованої допомоги //Проблеми ендокринної патології. –2002. -№ 2. –С. 24-33. 10. Клименко М.О., Шевчук І.В. Важкі метали в сірих лісових грунтах та їх вплив на якість продукції рослин //Українське полісся вчора, сьогодні, завтра.- 1998. –С. 171-172. 11. Корзун В.Н., Матвієнко А.П., Парац А.М., Цибенко Т.О. Біоетичні підходи у вирішені проблеми ліквідації йоддефіцитних захворювань (Київ, 29 вересня – 2 жовтня 2004 р.)- 2004.-С.243-244. 12. Кривич И.П., Деменкова И.Г., Багацкая Н.В. К вопросу о роли системы HLA при возникновении задержки полового развития у мальчиков-подростков //Імунологія та алергологія. –1999. -№1-2. –С.82-86. 13. Кроха Н.В. Стан здоров’я (фізичний, нервово-психічний, статевий розвиток) дітей шкільного віку, які проживають у йододефіцитному регіоні: Автореф. Дис. канд.мед.нук. –Київ, 2003. –20 с. 14. Лузина И.Г., Суплотова Л.А. Сравнительный анализ существующих критериев оценки йоддефицитных состояний у жителей крайнего Севера. // Терапевтический архив. – 1998. - № 10. – С. 26 – 29. 15. Макар Р.Д., Макар О.Р. Нестача йоду та субклінічна тиреоїдна дисфункція. // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.-2004.-2 (7) . –С. 18-21. 16. Некрасов М.Р. и др. Эпидемиология йоддефицитных заболеваний в среднем Приобье. // Терапевтический архив. – 1998. - № 10. – С. 26-29. 17. Некрасов М.Р. и др. Эпидемиология йоддефицитных заболеваний в среднем Приобье. // Терапевтический архив. – 1998. - № 10. – С. 26-29. 18. Некос А.Н., Багрова Л.О., Клименко М.О. Екологія людини. – Харків, 2007. – 334 с. 19. Оценка эффективности современных методов терапии нарушений роста и полового развития у детей /Е.А.Беникова, Д.И.Деревянко, Е.В.Большова и др.-К.: Здоров’я, 1989. – Вып.19. –С.8-11. 20. Основні показники діяльності ендокринологічної служби України за 1990-2002 рр. /Київ, –2002.-С24. 21. Паньків В.І. Йод, довкілля і щитоподібна залоза. - Київ, 2006.-120с. 22. Паньків В.І. та ін. Оцінка тяжкості йодної недостатності у Карпатському регіоні. // Буковинський медичний вісник. – 2001. - № 1. – С. 7-11. 23. Паньків В.І. Йододефіцитні захворювання. Чернівці: БДМА, 2001,- С.101. 24. А.с.1435993 SU , МПК 4 G 01 N 1/28. Способ гистохимического определения йода/ Иркутский Государственный медицинский институт; Васильцов М.К., Иванова Л.А.,Федосеева С.П. и др.( SU ).- № 3930922/28-14; Заяв. 12.07.1985; Опубл. 07.11.1988, Бюл. № 41.-С. 168 До 12.07.2005. 25. Приступюк О.М., Наумова Л., Приступюк Л.О. Йод як важливий екологічний чинник у життєдіяльності людини //Безпека життєдіяльності.-2004.- №6.- С. 33-40. 26. Шепельская Н.Р. Проблема влияния пестицидов на репродуктивную функцию //Журнал АМН України. –1999. –Т.5, № 1. –С. 96-109. 27. Эндокринология Под ред. Н.Лавина. Пер. с англ. –М.:Практика, 1999. – С. 354-360. 28. Blumel P. Frequent growth in puberty and adolescence // Pediatr.Padol.-1991.- Vol.26, № 3. – P. 125 – 130. 29. Bone mineral density in childhood obesity / A. Hasanoglu, A. Bidest, P. Cinaz et al./ J.Pediatr.Endocrinol. Metab.-2000.- Vol.13, № 3. – P. 307 – 311.