Бають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери І води
| Вид материала | Документы |
- Використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, 96kb.
- Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
- Програма Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської, 2052.82kb.
- Програма навчального модуля 3 Робоча програма, 2385.1kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 66.81kb.
- Про хід виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, 73.51kb.
- Турківська районна державна адміністрація Рішення, 75.78kb.
- Реферат на тему, 52.8kb.
- Загальна інформація, 190.59kb.
- Раціональне використання І охорона природних ресурсів удк 504. 3 (477. 81) Гурський, 105.37kb.
2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.
Спостереження за радіаційним забрудненням атмосфери є важливою та найоперативнішою ланкою в системі моніторингу радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Система спостережень за радіоактивним забрудненням атмосфери є невід’ємною частиною національної радіаційної безпеки.
На території Волинської області контроль за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря здійснює Волинський обласний центр з гідрометеорології на шести метеостанціях, які знаходяться в містах Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк, смт Любешів, Маневичі та с. Світязь.
За рівнем природної радіоактивності проводяться спостереження приладами ДБГ-06Т та ДРГ-01Т та планшетні спостереження (крім М Ковель). Згідно Регламенту дану інформацію узагальнює Держуправління ОНПС у Волинській області.
Протягом 2010 року перевищення радіаційного забруднення атмосферного повітря не виявлено, рівень природного фону за рік становив 10-16 мкР/год. Найбільший рівень потужності експозиційної дози гама-випромінювання було зафіксовано на М Любешів (18 мкР/год). Мінімальний - на М Світязь (9 мкР/год).
В порівнянні з 2009 роком, середньорічні та максимальноразові значення гама-фону коливалися у межах 1-2 мкР/год, залишаючись значно нижче рівня природного фону.
2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
На виконання "Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки" підприємства Волинської області використання озоноруйнівних речовин у 2010 році не здійснювали.
На виконання наказу Мінприроди України від 12.02.2010 року № 79 "Про порядок видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить" у 2010 році було надано суб’єктам господарювання 49 листів-роз’яснень щодо відсутності озоноруйнівних речовин в продукції, яка ввозилася/вивозилися в/з України через пункти пропуску через кордон.
2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
Дія забрудненого атмосферного повітря на населення залежить від багатьох чинників, в тому числі: від віку та статі, харчування, попередніх захворювань, температури та вологості повітря повітря та ін.
Забруднене атмосферне повітря значно підвищує захворюваність та смертність населення від хронічного бронхіту, емфіземи легень, бронхіальної астми, раку легень та захворювань серцево-судинної системи, що різко знижує працездатність населення.
На протязі 2010 року санепідемслужбою досліджено 3491 проб атмосферного повітря (в 2009 р - 3065), з яких перевищення ГДК шкідливих речовин встановлено у 262 пробах (у 2009 р. - 141), що становить 7,5 % (в 2009 р. – 4,6%). Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: пилу – 18,7, окису азоту – 24,4, формальдегіду – 32,8, фенолу – 17,6.
Забруднення грунтів пов’язане із антисанітарним станом населених пунктів, сільськогосподарськими роботами, неправильними методами утилізації твердих та рідких відходів життєдіяльності та осадів з атмосфери.
Біологічні чинники, які забруднюють грунт, спричиняють захворювання, попадають від хворих людей, тварин. Грунт, культури, які на ньому вирощують, можуть бути забрудненні мінеральними добривами, стимуляторами росту, пестицидами, патогенними мікробами, що є також джерелом захворювання на сальмонельоз, черевний тиф, дизентирію, лептоспіроз, сибірську виразку, правець, грибкові захворювання та ін.
Забруднення грунту токсичними та хімічними речовинами спричиняє захворювання шлунково-кишкового тракту, нервової системи та ін.
Радіоактивні речовини, які знаходяться в грунті після аварії на ЧАЕС, є чинником виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту, крові та кровотворних органів, ендокринної патології.
Дослідження грунту на відповідність гігієнічним нормам, проведеним у 2010 році, на санітарно-хімічні показники з 492 проб не відповідало нормативам 32 проби (6,5%). На мікробіологічні показники досліджено 264 проби з них не відповідало нормам 0,5 %.
2.7. Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря.
В 2010 році, у відповідності до Регіональної екологічної програми "Екологія – 2010", в області виконувалися заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря:
- проведення режимно-налагоджувальних робіт на котлоагрегатах "Луцьктепло", м. Луцьк;
- розробка документів на обгрунтування обсягів викидів шкідливих речовин для отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ "Волиньгаз", м. Луцьк;
- реконструкція вентиляційної системи на виробництві пакувальних плівок на ЗАТ СП "Теріхем-Луцьк";
- заміна на печах відпалу природного газу на азот ВАТ "СКФ Україна", м. Луцьк;
- заміна трансформаторів з поліхлоридфенілами на екологічно чисті на ВАТ "СКФ Україна", м. Луцьк;
- очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин на ДП "Ковельський ветсанзавод";
- інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на ДП "Луцький спиртогорілчаний комбінат";
- проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря СП ТзОВ "Модерн-Експо", м. Луцьк;
- проведення інвентаризації джерел викидів на дільниці прокату автомобілів "Карт" ПП "Продінвестфонд", м. Луцьк;
- проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТзОВ "Волинський автоцентр "КамАЗ", м.Луцьк;
- оснащення пунктів контролю перевірки токсичності відпрацьованих газів транспортних засобів газоаналізаторами і димомірами на підприємстві "Волиньавтомотосервіс", м. Луцьк;
- встановлення пиловловлюючих установок типу "Циклон" на станки для заточування інструментів на СП ТзОВ "Модерн-Експо".
3. Зміна клімату.
3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
Основні джерела антропогенних викидів парникових газів в області наступні:
- вуглекислий газ – виділяється у великих кількостях при спалюванні палива;
- метан – виділяється в процесі розкладу гною та побутових відходів.
В області розроблена та схвалена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29.12.2006 р. № 464 "Комплексна програма енергозбереження Волинської області на 2007-2010 роки", яка передбачає зменшення обсягів енергоспоживання в області.
Збільшення поглинання вуглекислого газу прямо пропорційно пов’язане із збільшенням площ зелених насаджень. Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Головним управлінням агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації планується до 2015 року збільшити площу лісів в області до 36 %.
За рахунок впровадження заходів, передбачених "Комплексною програмою енергозбереження Волинської області на 2007-2010 роки", планується зменшення енергоспоживання господарського комплексу області, що відповідно дасть можливість знизити і викиди парникових газів в атмосферне повітря (дані наведено в таблиці 3.1).
Обсяги зменшення енергоспоживання у Волинській області
Таблиця 3.1.
| Показники | Прогнозні дані | ||||
| 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік | Всього за період 2006-2010 роки | |
| Обсяг енергозбереження, тис. т.у.п. | 57,481 | 70,224 | 83,16 | 94,5 | 305,365 |
У 2010 році викиди парникових газів в області зменшено за рахунок виконання заходів по зменшенню енергоспоживання господарським комплексом області, а саме:
- проведення комплексу робіт з модернізації та оптимізації роботи обладнання комунальних підприємств області;
- застосування енергозберігаючих технологій опалення птахівничих приміщень тюкованою соломою ТзОВ "Агідель" - економія природного газу склала 1 млн.куб.м.
Крім того в області за рік відтворено лісів на площі 4245 га.
3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
Оцінка антропогенних викидів в області здійснюється :
- промисловими підприємствами – при спалюванні органічного палива (Методика визначення викидів забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. ГКД 34.02.305-2002. Міністерство палива та енергетики України. Київ,2002 рік);
- сільськогосподарськими підприємствами – при вирощуванні тварин та птиці (Збірник показників емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Том 3, розділ ХІІ "Сільське господарство". Український науковий центр технічної екології. Донецьк,2004 рік).
3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області надано пропозиції до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження Національного плану адаптації до зміни клімату на період до 2020 року", а саме:
- при розробленні Загальнодержавної цільової екологічної програми укріплення берегів поверхневих водних об’єктів та їх інженерного захисту на період до 2015 року включити заходи по кріпленню берега річки Західний Буг на території Волинської області.
- розроблення Державної програми відновлення торфових боліт для збереження біорізноманіття, скорочення викидів парникових газів на території Українського Полісся.
4. Стан водних ресурсів.
4.1 Водні ресурси та їх використання.
4.1.1. Загальна характеристика.
Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Гідрографічна сітка області представлена річками двох великих басейнів: р.Прип’ять і р.Зах.Буг. Ріки області переважно належать до басейну р.Прип’ять. Річка Прип’ять з притоками Турія, Стохід і Стир є найбільшою річкою області. Вздовж західної межі області протікає р.Західний Буг з притокою Лугою. Вони протікають по території області в основному з півдня на північ, мають повільну течію, через незначне зниження рельєфу в північному напрямку. Більшість річок Волині через невеликі глибини не суднохідні. За даними облстатуправління у 2010 році на території Волинської області нараховувалося 137 річки довжиною 3637,6 км (довжина кожної з річок більше 10 км).
4.1.2. Водозабезпеченість територій області.
Серед західних областей України Волинська область має найбільшу кількість озер (268 шт.). Найбільші і наймальовничіші озера області – Світязь, Пулемецьке, Турське, Люцимер, Перемут, Оріхове, Волянське, Біле, Любязь. Площа дзеркала води в озерах області становить 13 414 га. За походженням вони різноманітні. Переважна більшість - карстові озера, менша – заплавні. Їх режим тісно пов’язаний з річками, а під час весняної повені самостійне існування озер припиняється. Заплавні озера заболочені, з низькими берегами і в’язким дном.
У Волинській області в експлуатації станом на кінець 2010 р. знаходиться 12 водосховищ. Площа дзеркала води у водосховищах становить 2203 га. Використовуються вони для зволоження осушених земель на меліоративних системах та риборозведення. Протягом року за допомогою водосховищ проводиться перерозподіл стоку річок області з метою збільшення їх водності та подальшого використання за акумульованих об’ємів води для зволоження осушених земель в засушливі періоди.
На території області нараховувалося 617 ставків загальною площею водного дзеркала 4544 га., основними джерелами живлення яких були талі, повеневі, дощові і підземні води.
Запаси поверхневих вод області достатні для їх використання на різні потреби.
4.1.3. Водокористування та водовідведення.
За даними Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів та водного господарства, у 2010 році обсяги забору води становили 94,4 млн.м3, що на 4,4 млн.м3 менше, ніж у 2009 році. З підземних водоносних горизонтів забрано приблизно 53,9 млн.м3 (на 5,4 млн.м3 менше), з поверхневих водних об’єктів – 40,4 млн.м3 (на 0,95 млн.м3 більше). Збільшення поверхневого пов’язане із збільшенням кількості водних об’єктів, взятих в оренду.
Об’єкти водопостачання в області експлуатують шість спеціалізованих підприємств, які створені в містах: Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Ківерці, Любомль. В інших районних центрах області системи водопостачання експлуатуються районними виробничими управліннями житлово-комунального господарства.
В 2010 році в області нараховувалось 459 основних водокористувачів, якими за рік було використано 72,2 млн.м3 свіжої води, що на 4,1 млн.м3 (на 6%) менше, ніж у попередньому році.
Використання водних ресурсів в області є раціональним, водний баланс бездефіцитний.
У 2010 році у поверхневі водойми скинуто 45,9 млн. м3 зворотних вод, що на 4,0% або на 1,8 млн.м3 менше, ніж у попередньому році.
Обсяги водокористування та водовідведення в області, в т.ч. по водних об’єктах подано в таблицях 4.1; 4.2.
Основні показники використання і відведення води, млн. м3
Таблиця 4.1
| Показники | 1990 | 2000 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
| Забрано води з природних водних об'єктів - всього | 193,7 | 131,7 | 97,5 | 92,4 | 96,4 | 98,8 | 94,4 |
| у тому числі для використання | | | | | | | |
| Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на | 186,9 | 121,5 | 76,8 | 79,7 | 77,8 | 76,3 | 72,2 |
| виробничі потреби | 43,29 | 15,0 | 24,8 | 24,4 | 23,9 | 21,5 | 20,3 |
| побутово-питні потреби | 46,87 | 39,0 | 28,1 | 27,0 | 26,2 | 24,3 | 24,1 |
| зрошення | | | | | | | |
| сільськогосподарські потреби | 46,82 | 13,6 | 16,1 | 19,8 | 19,6 | 19,3 | 14,8 |
| ставково-рибне господарство | | | | | | | |
| Втрати води при транспортуванні | 6,787 | 6,3 | 7,8 | 6,4 | 7,4 | 7,1 | 7,1 |
| Загальне водовідведення з нього | 115,0 | 56,8 | 54,6 | 58,4 | 58,3 | 64,4 | 60,0 |
| у поверхневі водні об'єкти | 93,75 | 42,6 | 38,8 | 40,5 | 41,0 | 47,7 | 45,9 |
| у тому числі | | | | | | | |
| забруднених зворотних вод | 22,15 | 34,9 | 0,6 | 4,0 | 4,5 | 3,7 | 3,6 |
| з них без очищення | - | 2,7 | 0,3 | 0,1 | 1,2 | 0,7 | 0,7 |
| нормативно очищених | 46,51 | 5,4 | 28,0 | 24,9 | 24,1 | 21,8 | 20,7 |
| нормативно чистих без очистки | | | | | | | |
| Обсяг оборотної та послідовно використаної води | 122,0 | 42,3 | 46,4 | 42,9 | 38,4 | 26,3 | 28,2 |
| Частка оборотної та послідовно використаної води, % | | 73,8 | 65,2 | 63,8 | 61,6 | 54 | 58,1 |
| Потужність очисних споруд | 83,33 | 81,9 | 76,7 | 76,3 | 76,4 | 77,7 | 78,4 |
Забір, використання та відведення води за 2010 рік, млн. м3
Таблиця 4.2
| Назва водного об’єкту | Забрано води із природних водних об’єктів - всього | Використано води | Водовідведення у поверхневі водні об’єкти | |
| всього | з них забруднених зворотних вод | |||
| Басейну р. Прип’ять | 36,31 | 25,11 | 35,37 | 0,948 |
| Басейну р. Зах.Буг | 4,12 | 3,85 | 10,49 | 2,676 |
| Разом | 40,43 | 28,96 | 45,86 | 3,624 |