Бають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери І води

Вид материалаДокументы

Содержание


6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
6.3 Стан і якість грунтів.
Забруднення грунтів солями важких металів
Разом по районах
Агрохімічна характеристика обстежених земель за реакцією грунтового розчину
Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом рухомих сполук фосфору
Щільність забруднення сільськогосподарських угідь обстежених районів радіонуклідами цезію і стронцію
Разом по районах
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18


6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь.

6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.

Першоджерелом і першопричиною бурхливого розвитку глобальної екологічної кризи є, як вважають міжнародні експерти, демографічний вибух, дуже швидке зростання населення нашої планети, що неодмінно супроводжується збільшенням темпів і обсягів знищення природних ресурсів, нагромадженням величезної кількості відходів виробництва й побуту, які людство поки не могло переробити, знищити чи захоронити, забрудненням довкілля - глобальними кліматичними змінами, хворобами, голодом, вимиранням.

До XIII ст. Людина не задавала природі надто великої шкоди. Люди використовували для своїх потреб натуральну сировину: деревину, льон, бавовну, шкіру, глину, природні барвники тощо). Відходи, що при цьому утворювалися, залучалися силами природи в кругообігу речовин, відбувалося їх природне самоочищення (окісні та відновні реакції, розклад речовин, активна діяльність мікроорганізмів, розчинення, розсіювання, засвоєння елементів рослинами). Але з розвитком хімії, металургії, енергетики й машинобудування, з появою сотень нових синтетичних та мінеральних речовин і величезним їх накопиченням стан справ докорінно змінився. Наприклад, протягом 80 років з початку нашого сторіччя з надр Землі було видобуто корисних копалин (мінеральної сировини) більше, ніж за всю історію людства, починаючи з палеоліту, причому значну частину сировини одержано за 25 останніх років.
газу.
Забруднення біосфери означає непросто внесення в ґрунт, воду чи повітря тих або інших чужорідних компонентів. У будь-якому випадку об'єктом забруднення є біогеноценоз. Надлишок одних речовин у природному середовищі або наявність інших призводить до зміни екологічних факторів (змінюються склад атмосфери, води, ґрунту тощо). При цьому порушуються процеси обміну речовин, знижується інтенсивність асиміляції продуцентів і біопродуктивність біогеоценозу загалом. Завдається велика шкода всім процесам життєдіяльності, яка в кінцевому підсумку призводить до екологічної кризи та екологічної катастрофи.


6.3 Стан і якість грунтів.

6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення.

В 2010 році згідно плану робіт із суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення проведено агрохімобстеження 90,9 тис. га сільськогосподарських угідь в 63 господарствах області, а саме: Локачинський – 23,63 тис. га, Луцький - 29,48 тис. га, Рожищенський – 35,15 тис.га та інші райони – 2,64 тис. гектарів.

За результатами обстеження кислі ґрунти в досліджуваних районах займають 15,6 % від обстежених площ (таблиця 6.3). Серед них дуже сильнокислі та сильнокислі – 1,1 %, середньокислі – 6,6 %, слабокислі – 7,9%. Найбільше кислих ґрунтів – 20,84 % в Рожищенському районі.

Результати агрохімічних аналізів показують, що вміст рухомих фосфатів по обстежених районах становить 117-151 мг/кг ґрунту (в середньому 134 мг/кг), обмінного калію - 80-103 мг/кг ґрунту (в середньому 93,6 мг/кг), при оптимальному забезпеченні 150 – 180 мг/кг ґрунту (таблиці 6.4, 6.5).

Із загальної кількості обстежених земель в 2010 році 6,91% мають дуже низький і низький вміст рухомого фосфору, а в Рожищенському районі їх кількість становить 12,96 відсотків. П’ята частина (20,84%) земель обстежених районів характеризуються середнім вмістом фосфору, і 72,25 % площ мають підвищену і високу забезпеченість.

Біля 40 % земель досліджуваної території мають дуже низький і низький вміст обмінного калію, 40,63 % - середній і лише 19,38 % площ ґрунтів добре забезпечені цим елементом.

За результатами досліджень в 2010 році середньозважений вміст гумусу в ґрунтах сільськогосподарських угідь становить в Луцькому районі 1,67 %, в Локачинському і Рожищенському відповідно 1,52 % та 1,45 відсотків (табл. 6.6). Більше 90 % обстежених площ мають дуже низький та низький вміст гумусу і лише 9,3 % - середній та підвищений.


6.3.2 Забруднення грунтів.

В 2010 році було проведено токсикологічні дослідження 1090 зразків ґрунту на вміст стійких хлорорганічних пестицидів (ДДТ, ГХЦГ) і 2,4 Д, які є основними забруднювачами ґрунтів Волинської області.

Аналізуючи вміст залишкових кількостей ДДТ (суми метаболітів) слід відмітити, що із 1090 проаналізованих проб ґрунту забруднених – 849, що становить 77,9 %. Максимальний вміст становив 0,026 мг/кг при ГДК 0,1 г/кг (таблиця 6.7).

Стосовно ГХЦГ (суми ізомерів) перевищень ГДК не виявлено. З 1090 проаналізованих проб ЗКП виявлено у 519 зразках, що становить 47,6 %. Максимальний вміст становить 0,019 мг/кг при ГДК 0,1 мг/кг.

За рівнем забруднення препаратом 2,4-Д з 1090 випробувань у 80 виявлено ЗКП даного препарату, що становить 7,3 %. Максимальний вміст становить 0,006 при ГДК 0,25 мг/кг. В рамках агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення було проаналізовано 2769 ґрунтових зразків на вміст свинцю та кадмію і 1277 – на вміст ртуті. Варто зауважити, що не зважаючи на присутність цих забруднювачів у ґрунтах області перевищень їх ГДК - не виявлено. Вміст рухомих форм свинцю (середні значення) по обстежених районах коливався від 2,4 мг/кг до 3,1 мг/кг. Максимальний вміст свинцю, а саме 3,1 мг/кг ґрунту, було виявлено у Локачинському районі. Проте це значення не перевищує ГДК (20мг/кг).



Забруднення грунтів солями важких металів

Таблиця 6.2.




























Назва району

Важкі метали

Кількість проб, штук

Вміст солей важких металів, мг/кг

ГДК

Населений пункт, господарство, де було перевищення ГДК

проаналізовано

забруднено вище ГДК

мінімальний

середній

максимальний

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Рожищенський

свинець

1379

н.в.

1,2

2,4

9,1

20

-

кадмій

1379

н.в.

0,02

0,08

0,22

0,7

-

ртуть

525

н.в.

н.в.

0,004

0,01

2,1

 

Локачинський

свинець

900

н.в.

0,8

3,1

9,7

20

-

кадмій

900

н.в.

0,008

0,06

0,23

0,7

-

ртуть

488

н.в.

н.в.

0,006

0,01

2,1

 

Луцький

свинець

490

н.в.

1,9

2,7

5,4

20

-

кадмій

490

н.в.

0,04

0,06

0,18

0,7

-

ртуть

264

н.в.

н.в.

0,018

0,07

2,1

 

Разом по районах

свинець

2769

н.в.

0,8

2,7

9,7

20

-

кадмій

2769

н.в.

0,008

0,07

0,23

0,7

-

ртуть

1277

н.в.

н.в.

0,0076

0,07

2,1

 



Середні значення кадмію в ґрунтах обстеженої території коливались від 0,06 до 0,08 мг/кг ґрунту. Максимальне значення кадмію становить 0,23 мг/кг ґрунту і не перевищує ГДК (0,7 мг/кг).

На вміст ртуті проаналізовано 1277 проб ґрунту. Перевищень ГДК не виявлено. Максимальний вміст становив 0,070 мг/кг при ГДК 2,1 мг/кг.

Дані подано в таблиці 6.2.

В 2010 році в результаті проведення агрохімічної паспортизації було обстежено ґрунтовий покрив трьох районів стосовно рівнів активності 137Cs та 90Sr. Загальна площа обстежень склала 88,26 тис. га, в т.ч. рілля – 81,33 тис. га, луки і пасовища – 6,93 тис. гектарів (таблиця 6.8).


Агрохімічна характеристика обстежених земель за реакцією грунтового розчину Таблиця 6.3.

Район

Номер туру обстеження

Рік обстеження

Обстежена площа, тис.га

Площі ґрунтів за реакцією грунтового розчину

дуже сильно-та сильнокислі < 4,5

середньокислі 4,6 - 5,0

слабокислі 5,1 - 5,5

всього кислих < 4,5-5,5

близькі до нейтральних 5,6 - 6,0

нейтральні 6,1 - 7,0

Середньозважений показник рН

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Локачинський

ІХ

2010

23,63

0,16

0,68

1,34

5,67

2,13

9,01

3,63

15,36

3,60

15,23

16,40

69,40

6,4

Рожищенський

ІХ

2010

35,17

0,66

1,88

3,26

9,27

3,41

9,70

7,33

20,84

3,76

10,69

24,08

68,47

6,3

Луцький

ІХ

2010

29,58

0,12

0,41

1,26

4,26

1,43

4,83

2,81

9,50

2,84

9,60

23,93

80,90

6,7

По районах

ІХ

2010

88,38

0,94

1,10

5,86

6,6

6,97

7,9

13,77

15,6

10,2

11,5

64,41

72,9

6,5

Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом рухомих сполук фосфору Таблиця 6.4.

Район

Номер туру обстеження

Рік обстеження

Обстежена площа, тис.га

Площі ґрунтів за вмістом рухомих фосфатів

Середньозважений вміст Р2О5, мг/кг грунту

дуже низький <26

низький 26 - 50

середній 51 - 100

підвищений 101 - 150

високий 151 - 250

дуже високий >250

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Локачинський

ІХ

2010

23,63

0

0,00

0,78

3,30

4,50

19,04

8,64

36,56

9,69

41,01

0,02

0,08

139

Рожищенський

ІХ

2010

35,17

0,3

0,85

4,26

12,11

11,18

31,79

10,29

29,26

9,11

25,90

0,03

0,09

117

Луцький

ІХ

2010

29,58

0

0,00

0,77

2,60

2,74

9,26

11,86

40,09

14,21

48,04

0

0,00

151

По районах

ІХ

2010

88,38

0,3

0,34

5,81

6,57

18,42

20,84

30,79

34,84

33,01

37,35

0,05

0,06

134

Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом рухомих сполук калію Таблиця 6.5.

Район

Номер туру обстеження

Рік обстеження

Обстежена площа, тис.га

Розподіл площ ґрунтів за вмістом обмінного калію, тис.га

Середньозважений вміст К2О, мг/кг грунту

дуже низький <41

низький 41 - 80

середній 81 - 120

підвищений 121 - 170

високий 171 - 250

дуже високий >250

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Локачинський

ІХ

2010

23,63

0,24

1,02

5,87

24,84

11,26

47,65

6,05

25,60

0,21

0,89

0

0

102

Рожищенський

ІХ

2010

35,17

3,7

10,52

17,76

50,50

9,68

27,52

3,06

8,70

0,97

2,76

 

 

80

Луцький

ІХ

2010

29,58

0,19

0,64

7,58

25,63

14,97

50,61

5,81

19,64

1,03

3,48

 

0

103

По районах

ІХ

2010

88,38

4,13

4,67

31,21

35,31

35,91

40,63

14,92

16,88

2,21

2,50

0,00

0,00

93,6

Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом гумусу Таблиця 6.6.

Назва району

Номер туру обстеження

Рік обстеження

Обстежена площа, тис. га

Вміст гумусу в %

Середньозважений показник, %

дуже низький <1,1

низький 1,1-2,0

середній 2,1-3,0

підвищений 3,1-4,0

високий 4,1-5,0

дуже високий >5,0

мінеральні ґрунти

торфові ґрунти

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

Локачинський

ІХ

2010

23,63

0

2,54

10,75

20,4

86,33

0,69

2,92

0

0,00

0

0

0

 

1,52

Рожищенський

ІХ

2010

33,4

1,77

9,26

27,72

22,12

66,23

1,73

5,18

0,29

0,87

0

0,0

0

 

1,45

Луцький

ІХ

2010

29,38

0,2

1,69

5,75

22,37

76,14

5,31

18,07

0,01

0,03

0

0,0

0

 

1,67

По районах

ІХ

2010

86,41

1,97

13,49

15,61

64,9

75,1

7,73

8,95

0,30

0,35

0,00

0,00

0

0

1,54




Визначення вмісту у грунтах залишкових кількостей пестицидів Таблиця 6.7.

Назва району

Рік обсте-ження

Пестицид

Кількість проб, штук

Вміст ЗКП, мг/кг

ГДК

Населений пункт, госп-во, де було перевищення ГДК

проан-алізованих

із них забруднено ЗКП

із вмістом вище ГДК

мінімальний

середній

максимальний

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Локачинський

2010

ДДТ

347

266

 

н.в.

0,012

0,021

0,1

 

ГХЦГ

347

213

 

н.в.

0,004

0,009

0,1

 

2,4 Д

347

26

 

н.в.

0,0006

0,002

0,25

 

Луцький

2010

ДДТ

263

213

 

н.в.

0,014

0,026

0,1

 

ГХЦГ

263

166

 

н.в.

0,0013

0,006

0,1

 

2,4 Д

263

14

 

н.в.

0,00015

0,002

0,25

 

Рожищенський

2010

ДДТ

480

370

 

н.в.

0,0002

0,002

0,1

 

ГХЦГ

480

140

 

н.в.

0,0011

0,019

0,1

 

2,4 Д

480

40

 

н.в.

0,0006

0,006

0,25

 

Разом по районах

2010

ДДТ

1090

849

 

н.в.

0,0073

0,026

0,1

 

ГХЦГ

1090

519

 

н.в.

0,0021

0,019

0,1

 

2,4 Д

1090

80

 

н.в.

0,0005

0,006

0,25

 

Щільність забруднення сільськогосподарських угідь обстежених районів радіонуклідами цезію і стронцію Таблиця 6.8.

Назва району

Обстежено

Рік обсте-ження

Площа, тис.га

у т.ч. із щільністю забруднення, Кі/км2

цезієм-137

стронцієм-90

до 1

1-5

5-15

>15

до 0,02

0,02-0,15

0,15-3,00

>3,00

всьо-го

в т.ч. торф

всьо-го

в т.ч. торф

всьо-го

в т.ч. торф

всьо-го

в т.ч. торф

всьо-го

в т.ч. торф

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Луцький

Всього

2010

29484

29484

 

 

 

 

 

 

29484

 

 

 

 

 

у т.ч. рілля

29484

29484

 

 

 

 

 

 

29484

 

 

 

 

 

луки і пасовища

0

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

баг. насадження

0

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

Рожищенський

Всього

2010

35149

35149

 

 

 

 

 

 

35149

 

 

 

 

 

у т.ч. рілля

28592

28592

 

 

 

 

 

 

28592

 

 

 

 

 

луки і пасовища

6557

6557

 

 

 

 

 

 

6557

 

 

 

 

 

баг. насадження

0

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

Локачинський

Всього

2010

23628

23628

 

 

 

 

 

 

23628

 

 

 

 

 

у т.ч. рілля

23258

23258

 

 

 

 

 

 

23258

 

 

 

 

 

луки і пасовища

370

370

 

 

 

 

 

 

370

 

 

 

 

 

баг. насадження

0

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

Разом по районах

Всього

2010

88261

88261

 

 

 

 

 

 

88261

 

 

 

 

 

у т.ч. рілля

81334

81334

 

 

 

 

 

 

81334

 

 

 

 

 

луки і пасовища

6927

6927

 

 

 

 

 

 

6927

 

 

 

 

 

баг. насадження

0

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

Щільність забруднення усіх обстежених сільськогосподарських угідь 137Cs становить до 1 Кі/км2, а 90Sr до 0,02 Кі/км2, що відповідає допустимим екологічним та санітарним рівням.

6.3.3. Деградація грунтів

Ерозія грунту є одним з найбільш руйнівних явищ природи. Під впливом водної ерозії вимиваються гумус та поживні речовини грунту. Потоки води виносять продукти руйнування в яри, балки, ставки та озера, замулюючі їх. Об'єм води у річках і водоймах зменшується, погіршується їх санітарний стан. На грунтах з легким механічним складом розвивається вітрова ерозія.

В області на сільськогосподарських угіддях нараховувалось 104,2 тис. га змитих грунтів. З них у Горохівському районі - 31,2тис. га, Луцькому - 26,6 тис. га, Локачинському - 17,2 тис. га, В-Волинському -12,5 тис. га, Іваничівському - 9,2 тис. га, Ківерцівському - 7,5 тис. га.

Дефляційно-небезпечних грунтів сільськогосподарських угідь в області нараховувалось - 258,2 тис. га. З них у Ковельському районі - 33,2 тис. га, Турійському - 27,7 тис.га, Рожищенському - 21,9 тис.га, Старовижівському - 20,1 тис. га, Любомльському - 19,9 тис. га, Ратнівському- 19,4 тис. га, Камінь- Каширському - 19,2 тис. га, Маневицькому - 16,5 тис. га, Любешівському - 17,0 тис. га, В.-Волинському - 16,4 тис. га, Іваничівському - 4,6 тис. га, Луцькому - 6,7 тис. га, Горохівському - 7,2 тис. га, Локачинському - 7,8 тис.га.

До комплексу протиерозійних заходів у боротьбі з ерозією входять протиерозійна організація території, протиерозійні лісо-, лукомеліоративні та гідротехнічні заходи.

З метою ефективного використання земель запасу та резервного фонду та вилучення із господарського обігу малопродуктивних та деградованих сільськогосподарських угідь згідно з розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 31.12.2002 року № 465, проведено інвентаризацію сільськогосподарських угідь земель запасу та резервного фонду, не наданих у власність і користування. За результатами інвентаризації виявлено 10,0 тис. га, земель з переважаючими дерново-підзолистими піщаними, зв'язно-піщаними неоглеєними та глеюватими, середньо- та сильнозмитими опідзоленими грунтами, які відповідно до чинного законодавства підлягають консервації - залісенню або залуженню.

Консервація малопродуктивних та деградованих земель здійснюється відповідно до Порядку консервації земель, затвердженого наказом Держкомзему від 17.10.2002 №175 та Методичних рекомендацій щодо механізму виведення з господарського обігу земель, що підлягають консервації.

Вирішується питання розробки Генеральної схеми порушених земель Волинської області.