Бають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери І води
| Вид материала | Документы |
Содержание6.4. Оптимізація використання та охорона земель. Родовища, що розробляються 7.2. Система моніторингу геологічного середовища. |
- Використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, 96kb.
- Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
- Програма Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської, 2052.82kb.
- Програма навчального модуля 3 Робоча програма, 2385.1kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 66.81kb.
- Про хід виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, 73.51kb.
- Турківська районна державна адміністрація Рішення, 75.78kb.
- Реферат на тему, 52.8kb.
- Загальна інформація, 190.59kb.
- Раціональне використання І охорона природних ресурсів удк 504. 3 (477. 81) Гурський, 105.37kb.
6.4. Оптимізація використання та охорона земель.
Аналізом існуючого стану факторів, що не сприяють поліпшенню ситуації в питаннях земельних відносин на території області, які в цілому негативно впливають на стан дотримання вимог законодавства про охорону земель, на ефективність системи державного управління земельнх ресурсами, від чого залежить координованість діяльності органів виконавчої влади в області земельних відносин, слід віднести:
- відсутність матеріалів планування території області, районів, їх окремих частин (сільських рад та їх частин) з визначенням заходів реалізації державної політики та врахуванням державних інтересів під час планування території, історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних та культурних традицій вказаних територій;
- відсутність відкоригованих у відповідності до умов сучасного розвитку планування і забудови та вимог діючого законодавства України генеральних планів населених пунктів, в тому числі міст обласного підпорядкування;
- відсутність затвердженої проектної документації по визначенню та встановленню водоохоронних зон та прибережних водозахисних смуг вздовж відкритих водойм на території області, включаючи природно-заповідний фонд;
- відсутність проектної документації по організації територій об’єктів природно-заповідного фонду, межі ПЗФ не винесені в натуру.
7. Надра.
7.1. Мінерально-сировинна база.
7.1.1.Стан та використання мінерально-сировинної бази.
За даними Державного інформаційного геологічного фонду України в надрах Волині знаходиться досить значний мінерально-сировинний потенціал, який характеризується наявністю природного газу, самородної міді, кам’яного вугілля, торфу, сапропелю, цегельно-черепичної сировини, піску для будівельних робіт і виробництва скла, фосфоритів.
В 2000 році розпочато експлуатацію Локачинського родовища природного газу, запаси якого складають 7,2 млрд. м3. Передбачено експлуатацію родовища на протязі 20 років. В області продовжуються геологорозвідувальні роботи по пошуку газу. Крім того, в області налічується 2 нафтогазоперспективних об’єкти, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу (категорія С3) на яких оцінюється в 1,55 млрд м3 , а нафти - 0,085 млн тонн.
Волинські родовища кам'яного вугілля (11 шт.) повністю розвідані, що є північною частиною Львівсько-Волинського басейну, повністю розвідане. Запаси родовища –71,08 млн. т. Родовище розробляють 4 шахти, загальна річна потужність їх складає 1,25 млн.т. Фактично добувають 0,3-0,4 млн.т. на рік. Будується шахта № 10 "Нововолинська" річною потужністю 0,9 млн.т. Запаси шахти – 37,8 млн.т, а це 3,32% запасів від стану по Україні.
В озерах області зосереджені великі запаси сапропелю, який може застосовуватися як фосфатно-вапнякові дорбрива, а деякі різновиди використовуватись у ветеринарії, підгодівлі худоби, косметичній промисловості та в медицині. В області виконані розвідувальні роботи на 190 родовищах, на яких розвідано 64,79 млн.т сапропелю, це складає 84,19% від республіканських. Найбільша кількість запасів сапропелю зосереджена в Ратнівському, Шацькому, Старовижівському та Турійському районах.
В Камінь-Каширському, Ратнівському і Старовижівському районах виявлені поклади фосфоритів. Загальна площа родовищ фосфоритів – 65,3 км2, середня потужність продуктивного пласта – 1,13 м. Освоєння родовищ потребує інвестицій і можливе після проведення більш детальних геологорозвідувальних робіт і дослідно-промислових досліджень.
В області зосереджені найбільші ресурси торфу України – 20,92%. На території області виявлено і розвідано 110 родовищ торфу з запасами 162,02 млн.т.
З метою виявлення та використання для лікування в області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. Найбільш придатними для лікування є торфові грязі родовищ с.Головно, с.Машово Любомльського району, м.Берестечко Горохівського району, с.Журавичі Ківерцівського району, с.Троянівка Маневицького району. На родовищах торфу в області працює 3 торфобрикетні заводи по виробництву паливних брикетів. Практично зупинилось виробництво торфу в якості органічних і органо-мінеральних добрив.
Мідно-нікелеві рудопрояви розташовані в межах Волинського блогу Українського щита. Найбільш перспективною на виявлення родовищ міді є трапова формація Волині. Відомі рудопрояви представлені самородномідним зруденінням. В цілому виявлено Волинський, Кухотсько-Волинський та Маневицький металогенічні райони. Ресурсна база Волинського металогінічного району становить 5885 тис.т самородної міді за категоріями Р1, Р2, Р3 . В північно-західній частині області (ділянка Жиричі) в туфах і базальах виявлені рудні горизонти. Середні потужності та середні вмісти самородної міді по рудних горизонтах складають відповідно: 1А – 5,7м і 0,27%, 2А – 2,23м і 0,42%, 2Б – 1,73м і 0,45%, 3А – 1,26м і 0,3%, 3Б – 1,78м і 0,32%. Мідна мінералізація супроводжується благороднометальною. Середні вмісти в міді: золота – 8,7г/т, срібла – 706г/т, платини –0,03г/т, паладію – 0,01г/т. Ресурсна база Кухотсько-Волинського металогенічного району стоновить за категорією Р3 -- 4398 тис.т, Маневицького – 3837 тис.т (категорії С2, Р1, Р3). За станом вивченості найбільш перспективною є Південно-Рафалівська ділянка (знаходиться в межах Поліської низовини на території Маневицького району).
На сьогодні розроблена програма "Мідь України", якою передбачено проведення пошуково-розвідувальних робіт в межах вищезгаданих рудних вузлів з метою відкриття родовищ міді.
Достатньо забезпечена область будівельною сировиною. Розвідано 28 родовищ будівельних пісків і родовище будівельних базальтів (запаси 18 млн.м3), 2 родовища пісків для виробництва скла (запаси 2,11 млн. т), 8 родовищ високоякісної крейди (запаси 28 млн. т), яка може використовуватись для виробництва вапна, карбіду і як меліорант для розкислення грунтів.). Стан мінерально-сировинної бази приведено в таблиці 7.1.
Мінерально-сировинна база
Таблиця 7.1.
| Види корисних копалин | Загальна кількість родовищ* | Родовища, що розробляються | Одиниця виміру | Видобуток сировини в 2009 р. ** | Балансові запаси станом на 01.01.10 ** | ||
| 2008 р. | 2009р. | 2008 р. | 2009 р. | ||||
| Газ вільний | 1 | 1 | Локачинське | Локачинське | млн.. куб. м | 35 | 7137 |
| Вугілля | 1 | 1 | Волинське | Волинське | тис. т | 317 | 15300 |
| Торф | 197 | 110 | Стоянів-13 | Стоянів | тис т | 16 | 362 |
| Сойне-106 | Сойне | тис. | 43 | 3086 | |||
| Засвіття-Ситнелюк | Засвіття-Ситнелюк | тис. т | 82 | 10960 | |||
| Вутішне-125 | Вутишно | тис. т | 63 | 4027 | |||
| | Лютка | тис.т | 6 | 114 | |||
| Вода підземна (питна та технічна) | 8 | 8 | Володимир-Волинське | Володимир-Волинське | тис. м3/добу | 5,6 | 45,0 |
| Ковельське | Ковельське | тис. м3/добу | 12,443 | 58,9 | |||
| Луцьке | Луцьке | тис. м3/добу | 55,15 | 180,0 | |||
| Нововолинське | Нововолинське | тис. м3/добу | 12,466 | 38,5 | |||
| Торчинське | Торчинське | тис. м3/добу | 0,466 | 0,60 | |||
| Ківерцівське | Ківерцівське | тис. м3/добу | 0,844 | 7,84 | |||
| Вода мінеральна | 2 | 2 | Луцьке | Луцьке | м3/добу | 3,84 | 350,0 |
| Сапропель | 217 | 190 | | | тис. т | | |
| Крейда | 8 | 8 | Городилецьке, діл. №1 (західна) | Городилецьке, діл. №1 (західна) | тис. т | 19,5 | 434,3 |
| Пожаківське | Поржарківське | тис. т | 2,5 | 610,4 | |||
| Луківське | | тис. т | | | |||
| Пісок будівельний (для будівельних розчинів) | 10 | 28 | Радошинське (ділянка №2) | Радошинське (ділянка №2) | тис. куб. м | 139 | 2501,1 |
| Ковельське (Південний поклад) | Ковельське (Південний поклад) | тис. куб. м | 7,49 | 245,53 | |||
| Озютичівське | Озютичівське | тис. куб. м | 7,4 | 242,9 | |||
| Крижівське | Крижівське | тис. куб. м | 0,05 | 921,9 | |||
| Пісок для силікатної цегли | 11 | Кульчинське (розвідка 1966 р., діл. Серхів) | Кульчинське (діл.Розвідка 1966р.) | тис. куб. м | 0,15 | 987 | |
| | Кульчинське (діл. Серхів) | тис. куб. м | 11,37 | 2006,2 | |||
| | Кульчинське (діл.Валер’янівка, Чорний ліс, Рудки) | тис. куб.м | - | 8800 | |||
| | Кульчинське 2 | тис.куб.м | 13,1 | 4605,1 | |||
| Сокольське (діл. Західна, діл. Східна) | Сокольське (діл. Західна, діл. Східна) | тис. куб. м | 42,85 | 1621,56 | |||
| Пісок для благоустрою, ре куль. і планування території | 6 | Сирниківське | Сирниківське | тис. куб. м | - | 58,2 | |
| Піддубцівське | Піддубцівське | тис. куб. м | 20,17 | 47 | |||
| Пісок кварцовий | 2 | 2 | | | | | |
| Пісок для пісочниць локомотивів | 1 | 1 | | | | | |
| Камінь будівельний (базальт) | 1 | 1 | | Малоосницьке | | - | 17966 |
| Суглинок, глина | 34 | 34 | | Дубечнівське (діл.2) | тис.куб.м | 80,5 | 1243,1 |
| Лобачівське | Лобачівське | тис. куб. м | 8,4 | 298,79 | |||
| Новокоршівське | Новокоршівське | тис. куб. м | 7,1 | 1067,8 | |||
| Рокитянське | Рокитянське | тис. куб. м | 0,64 | 1317,66 | |||
| Лаврівське | Лаврівське | тис. куб. м | 2 | 875,6 | |||
| Гнідавське | Гнідавське | тис. куб. м | 25,2 | 151,2 | |||
| | Потоківське | тис.куб.м | - | 4660 | |||
| | Низкинтчівське | тис.куб.м | - | 275 | |||
| | Павловичівське | тис.куб.м | 29,75 | 649,45 | |||
- -- загальна кількість родовищ, в т. ч. такі, що розробляються, не розробляються, експлуатаційні, резервні, перспективні для розвідки, прогнозні, охоронні, осушені, мілкопокладові – за даними Державного інформаційного геологічного фонду України.
Станом на 01.01.11 р. в межах області є 35 родовищ корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення, які зареєстровані в управлінні Держгірпромнагляду по Волинській області та експлуатуються (базальт, піски будівельні, суглинки, глина, крейда, торф, природний газ, підземні прісні та мінеральні води). Нагляд за вугільними підприємствами області здійснює територіальне управління Держгірпромнагляду по Львівській області. Стан використання надр приведено в таблиці 7.2.
Використання надр **
Таблиця 7.2
| № з.п. | Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок | Наявність документації | Загальна площа порушених земель, га | Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації | Рекультивовано в 2009р. | ||
| гірничий відвод | земельний відвод | ліцензії | |||||
| | 167 (в т.ч. 142 артсвердловини) | 30 | 42 | 43 | 93 | 126 | 137 |
** - запит про стан мінерально-сировинної бази за 2010 рік та про використання надр у 2010 році було направлено до Державної служби геології та надрУкраїни (від13.05.2011р. №135/04) та до ДНВП "Геоінформ України" (від 21.06.2011р. №1708/04). Відповідь станом на 15.08.2011р. не надійшла.
7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
Підземні води є складовою частиною геологічного середовища. Державна система моніторингу підземних вод – це система проведення спостережень, збирання обробки, підготовки та передавання інформації про стан підземних вод, прогнозування його змін у природних умовах та під впливом господарської діяльності та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам гідрогеологічної обстановки та дотримання вимог екологічної безпеки.
На 01.01.2011 р. спостережна мережа моніторингу підземних вод державного рівня Волинської області складається із 23 спостережних пунктів (с.п.), в т.ч. на грунтові води – 8 с.п., на міжпластові води – 3 с.п., на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод – 4 с.п.
7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
Погнозні ресурси підземних вод в Волинській області складають 2586,3 тис. м3/добу з мінералізацією до 1 г/дм3.
За 2009 р. розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, УкрТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси підземних вод по 8 родовищах, які включають 21 ділянку з загальними розвіданими експлуатаційними запасами 350,84 тис. м3/добу. Розвіданість прогнозних ресурсів підземних вод становить 14%.
Видобуток питних підземних вод з прогнозних ресурсів у 2009 році становив 172,25 тис. м3/добу у т.ч. 86,97 тис.м3/добу з розвіданих запасів на 13 ділянках. Освоєно прогнозних ресурсів 7%, розвіданих запасів – 25%.(за даними Державного інформаційного геологічного фонду України).
Невикористано з прогнозних ресурсів - 2414,05 тис.м3/добу та з розвіданих запасів 263,87 тис.м3/добу.
У Волинській області є родовища мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Виявлено 9 таких родовищ, в минулому експлуатувалося 4 родовища. Води хлоридно-натрієвого, сульфатно-натрієвого і гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієвого типів. За висновками Одеського інституту курортології вони рекомендуються для лікувальних цілей. Так, в районі смт. Ратне, біля с.Осниця, с.Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води.
Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією 12-13 г/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Вода Журавичівського родовища відповідає якостям джерел Моршинське №1 і Єсентуки №17.
Поблизу м.Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно натрієво-кальцієво-йодо-бромні води, що за якістю аналогічні джерелу Друскінінкай. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300м. Пробурено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90- м3 /добу на 25-річний термін.
Поблизу м.Луцька пробурено дві свердловини, вода з яких використовується як питна столова та мінеральна.
Станом за 2009 р. по території Волинської області розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, УкрТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод по 2 родовищах, які включають 2 ділянки з загальними розвіданими експлуатаційними запасами 590,0 м3/добу.
Видобуток підземних вод розвіданих родовищ у 2009 році становив 3,84 м3/добу. З 2 ділянок розвіданих родовищ мінеральних підземних вод в експлуатацію введена 1 ділянка.
Ступінь освоєння експлуатаційних запасів розвіданих мінеральних підземних вод у 2009 році склала – 0,65%.
На території Волинської області існує два основних осередки забруднення підземних вод (військова нафтобаза м.Луцьк, склади отрутохімікатів в с.Скулин). В межах цих осередків підземні води четвертинних та верхньокрейдяних відкладів забруднені амонієм, нітратами та нафтопродуктами.
Водозабори області працюють в сталому гідродинамічному та гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових величин.
7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
Різноманітні та специфічні особливості рельєфу Волинської області, строкатість літологічної основи району сприяють розвитку на її території екзогенних геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, бокова, площинна та лінійна (глибинна) ерозія. Формування цих процесів проходить в тісному зв’язку з неотектонічними рухами території.
Територія Волині по схемі районуваня карста України розташована в межах Західно-Поліської карстової області, яка характеризується змішаним типом карсту – поверхневим та глибинним. Площа поширення карсту становить 20080 км2, що становить 99,4 % площі області.
Глибинний карст належить до серії тектонічних розломів і проявляється по всій мергельно-крейдяній товщі крейдяних відкладів у вигляді тріщіноватих зон з підвищеною водомісткістю. У місцях перетину тріщин утворюються воронки. Походження карстових озер також пов’язано з перетином регіональних тріщін, розломів та зон дроблення.
Поверхневий карст особливо інтенсивно розвинутий на піднятій поверхні верньокрейдяних відкладів в центральній та північно-західній частині території області (район міст Любомль, Ковель та Турійськ). Тут в крейдяних відкладах розповсюджені воронки, розміри яких коливаються в значних межах: діаметр – від 1,5 до 40 м, глибина – від 1 до 5м. Схили воронок в основному пологі, деколи – обривчасті. Площа розповсюдженя воронок коливається від 1%-3% -- в межах Волинської височини, до 20% -- в межах Турійсько-Костопільської денудаційної рівнини. Кількість проявів – 2006 шт.
В руслах або в заплавах та перших надзаплавних терасах річок Турія, Стохід, Стир, Воронка та інш. широко розповсюдженою формою карсту є воронки, які сформовані виходом напірних вод. Глибина воронок сягає 10 м при глибині русла до 2 м.
Процес розвіювання має місце в північній частині області, поширений в долинах річок, найчастіше на бровках терас. На міжрічкових просторах єолові процеси розвинуті в менший мірі, тут єолові піщані дюни опоясують крупні болотні масиви та ізометричні озерні котловани.
В результаті вітрової ерозії сформувались різноманітні по формі піщані пагорби і дюноподібні підвищення висотою від 2 до 15м.
На умови переміщення дюнних пісків в значній мірі впливає рослинність. На даний час єолові форми рельєфу в більшості випадків закріплені лісовими насадженнями.
В результаті осушення заплав малих річок, вітрова ерозія на даний час поширена також на осушених торфовищах.
Процес заболочування найбільш поширений в межах Волинського Полісся. Цей район характеризується надмірним зволоженням, що в комплексі з плоским слаборозчленованим рельєфом обумовлює широкий розвиток процесу заболочування. Особливо розповсюджено це явище в долинах річки Прип’ять і її правих притоків: Вижівка, Турія та Стохід, де болотні масиви займають до 60-70% території.
Значно менше боліт та заболочених територій на півдні та центральній частині Волинського Полісся – до 40%. Заболочування даної території можна пояснити згладжено-рівнинним рельєфом незначним поверхневим стоком вод і слабою фільтруючою властивістю нижче залягаючих відкладів.
На півдні області, в межах Волинської лесової височини, болота розвинуті лише в долинах річок Західний Буг, Луга, Стир та їх притоків.
В межах області ерозійни процеси розвинуті в межах долин річок (бокова ерозія) і Волинської лесової височини, де завдяки їх діяльності створилась розгалужена мережа ярів та балок.
Бокова ерозія має незначне розповсюдження і проявляється в підмиванні і руйнуванні русел і берегів річок Західний Буг і Стир, в меншій мірі Турії, Стоходу та Прип’яті. Інтенсивність бокової ерозії різко зростає в періоди паводків.
Найбільші берегові вертикальні обриви розташовані в долинах річок Західний Буг і Стир в межах Волинської лесової височини. Висота окремих обривів сягає 20-22 м, відстань до 1-2 км.
В межах Волинського Полісся вертикальні берегові уступи зустрічаються рідше, висота їх коливається в межах 1-2 м, береги піщані і з припиненням підмивання швидко виположуються.
Площинна та лінійна ерозія (балки та яри) розвинуті виключно в межах Волинської лесової височини.
Найбільші площі, що уражені ярами спостерігаються в Луцькому, Горохівському, та на південному заході Володимир-Волинського району. 3 водами -- по схилах долин та балок, розповсюджена в межаж Луцького, Горохівського, Іваничівського та півдні Володимир-Волинського районів.
Поширення екзогенних геологічних процесів з зазначеною площею поширення та відсотком ураження наведено в таблиці 7.3.
Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)
Таблиця 7.3
| № з/п | Вид (ЕГП) | Площа поширення | Кількість проявів, од. | % ураженості регіону |
| 1 | Карст | 20,08 тис.кв.км | 2006 шт. (поверхневий) | 99,4 |
| 2 | Підтоплення | 9,14тис.кв.км | 11 шт (населені Пункти) | 45,24 |
| 3 | Осідання земної поповерхні над гірничими виробками | 26,2 кв.км | 1 ділянка | |
| 4 | Лесові грунти, здатні до просідання | 2,92 тис.кв.км | | 14,45 |
| 5 | Бічна ерозія | | 56 ділянок | |