Geum.ru

Конспект лекцій з дисципліни " Інвестиційний менеджмент"

Вид материалаКонспект

Содержание


2. Часовий аспект вартості грошей
Вихідна сума
Рис. 4.4. Логіка руху грошових потоків у процесах нарощування та дисконтування
Подобный материал:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   43

Отримані результати значною мірою відрізняються один від одного. Причому, норма прибутку, яка розрахована по середньому значенню капіталу, є значно більшою тому, що чим більше остаточна вартість активів, тим меншою буде величина знаменника у формулі (8.2), тим меншою буде значення норми прибутку AROR.

Як і метод розрахунку терміну окупності інвестиційного проекту, метод визначення розрахункової норми прибутку є надзвичайно простим, чим і покликано його широке використання в оцінці інвестиційних проектів. Але недоліків у цього методу набагато більше:

існує багато способів визначення доходу та вкладеного капіталу; тому перш, ніж аналізувати отримані значення , необхідно знати, яким чином були підготовлені до розрахунку показники доходу та вкладеного капіталу. Невідповідності сть показників, як видно з прикладу, може привести до отримання неточних значень розрахункової норми прибутку AROR, що може вплинути на прийняття інвестиційного рішення;

в оцінці прибутковості інвестиційного проекту як показник повернення капітальних інвестицій використовується тільки прибуток, а не зворотні грошові потоки. Амортизаційні відрахування, як складова зворотного грошового потоку, не враховуються.

Методи, які передбачає традиційний бухгалтерський підхід до фінансової оцінки інвестиційного проекту (метод розрахунку терміну окупності інвестиційного проекту  показник РР та метод визначення розрахункової норми прибутку  показник AROR), мають крім зазначних ще і спільні недоліки:

вони базуються на припущенні, що ризик чи невпевненість при прийнятті інвестиційних рішень щодо проектів, які розглядаються, не є основною проблемою для інвестиційних менеджерів або керівників підприємства;

вони не враховують грошові потоки за проектом та часову складову грошових потоків по проекту, тобто не враховують зміну грошей за часом.

Таким чином, розглянуті два традиційних методи оцінки інвестиційних проектів не є ідеальними. Хоча вони використовуються на практиці, їм властиві серйозні недоліки, які можуть привести до неправильних інвестиційних рішень. В серйозній економічній літературі з інвестування цим методам не приділяється багато уваги на відміну від більш складних методів, чиї коріння знаходяться в економічній теорії.

Перш, ніж перейти до більш складних методів аналізу інвестиційних проектів, необхідно познайомитися із часовим аспектом вартості грошей та процесом дисконтування.


2. Часовий аспект вартості грошей


Існує декілька причин, які викликають зміну вартості грошей у часі. Сукупність цих причин характеризуються терміном “нав’язані (або альтернативні) витрати”. Ці причини такі:

гроші, які існують сьогодні, можуть принести дохід у майбутньому;

купівельні спроможність грошей із часом знижується через інфляцію;

кожна людина бажає здійснювати споживання сьогодні, але не у майбутньому.

Нав’язані (або альтернативні) витрати (нав’язана вартість)  це вигода, яка упущена внаслідок невикористання економічного ресурсу більш вигідним способом.

Власник грошей, який відмовився використовувати свої гроші сьогодні з метою отримання доходу назавтра, потребує компенсації за скорочення вартості майбутніх грошових надходжень. Таке скорочення можливо за рахунок впливу інфляції або наступу несприятливих подій.
Яким чином можливо компенсувати власник грошей скорочення вартості майбутніх грошових надходжень?
Це можливо, якщо рівень дохідності на вкладений капітал буде враховувати не тільки саму дохідність, але і рівень інфляції та ризик втрати грошей.
Таким чином, будь-який рівень дохідності на вкладений капітал  процентна ставка або нав’язана (альтернативна) вартість грошей містить три основних компоненти:
інфляція (для того, щоб гарантувати, що реальна купівельна спроможність грошей у майбутньому не зміниться);
безризиковий дохід (дохід, який отримує інвестор за використання своїх грошей, якщо інвестує їх в абсолютно безризиковий об’єкт);

премія за ризик або ризикова премія (забезпечує додаткову компенсацію за будь-який ризик, зв’язаний із інвестиціями).

Якщо перші дві складові процентної ставки  інфляція та безризиковий дохід  є однаковими для всіх інвесторів, які визначають самі для себе процентну ставку, то ризикова премія є особистою справою кожного інвестора. Але тут є загальне правило: високі доходи зв’язані із високим ризиком і навпаки, чим меншим очікується дохід на інвестиції, ним нижчим буде ризик. Іншими словами, між ризиком та дохідністю існує прямо пропорційна залежність  чим ризикованішій проект, тим вищою є вимога до його дохідності.

В оцінці грошових потоків завжди існують два види вартості грошей, взаємозв’язок яких характеризують зміну грошей за часом:

теперішня вартість грошей  це їх вартість у теперішній момент часу;

майбутня вартість грошей  це величина теперішньої вартості грошей у майбутньому з урахуванням їх зростання при певній нормі дохідності.
Теперішня та майбутня вартості грошей взаємозв’язані. Їх взаємозв’язок здійснюється за допомогою певних коефіцієнтів (рис. 4. 4).

Якщо відома теперішня вартість грошей, то майбутню вартість можна визначити з використанням процентної ставки. Якщо відома майбутня вартість грошей, то теперішню вартість можна визначити з використанням дисконтної ставки або коефіцієнта дисконтування.

В оцінці грошових потоків завжди відомі або задані два показника, тоді як третій необхідно знайти (визначити).

Процес, в якому відома теперішня вартість грошей та процента ставка, має назву процесу нарощування або компаундинга (compounding). У процесі нарощування грошовий потік рухається від теперішнього до майбутнього (див. рис. 4. 4).

Процес, в якому задані повернена сума та коефіцієнт дисконтування, має назву процесу дисконтування. У процесі дисконтування грошовий потік рухається від майбутнього до теперішнього.

ТЕПЕРІШНЄ



МАЙБУТНЄ







Вихідна сума
Нарощування
Повернена сума

Процента ставка















Приведена
Дисконтування
Повернена сума

сума



дисконтна ставка
























Рис. 4.4. Логіка руху грошових потоків у процесах нарощування та дисконтування