Конспект лекцій з дисципліни " Інвестиційний менеджмент"

Вид материалаКонспект

Содержание


Характеристика зведеного показника конкурентоспроможності продукції
5.6. Інтегрована оцінка виробничого потенціалу і ринкових можливостей підприємства
Подобный материал:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   43

Отримані значення показника конкурентоспроможності продукції співвідносяться з припустимими значеннями по такій шкалі (табл. 5.12).








Таблиця 5.12

Характеристика зведеного показника конкурентоспроможності продукції


Значення зведеного показника конкурентоспроможності

Характеристика зведеного показника

конкурентоспроможності

1,00 - 0,8

Продукція має високий ступінь

Конкурентоспроможності

0,80 -0,5

Продукція має середній ступінь

Конкурентоспроможності

нижче 0,4

Продукція має низький ступінь

конкурентоспроможності


Оцінка конкурентоспроможності продукції за допомогою характеристики значень зведеного показника конкурентоспроможності, приведеного в табл. 5.12, здійснюється щодо ринку (світового, національного або регіонального), який використовувався експертами як база при порівнянні параметрів продукції.

Оцінка ринкових позицій підприємства завершується прогнозом перспектив його розвитку після прийняття і реалізації інвестиційних рішень інвестором, оскільки така оцінка дозволяє оцінити не тільки конкурентоспроможність продукції, що випускається, але і визначити основні напрямки інвестування.

Основні напрямки інвестування в розвиток із метою посилення конкурентних позицій підприємства можуть бути визначені як розрахунковим шляхом, так і на основі експертної оцінки ефективності інвестицій у залежності від напрямку їх використання. У цьому випадку експерти оцінюють можливість протягом майбутніх років росту або падіння обсягів виробництва продукції в залежності від напрямків інвестування. Такими напрямками можуть бути, наприклад, збільшення оборотних коштів підприємства, модернізація виробництва або застосування високих технологій і т.ін. Напрямки інвестування і їх вплив на динаміку обсягів виробництва вибираються для кожного конкретного підприємства.

Оцінка інвестиційної привабливості за допомогою об'єктного аналізу є основою прийняття стратегічних рішень не тільки при розробці стратегії розвитку підприємства, але і при формуванні функціональних і ресурсних стратегій. У ході такої оцінки може бути отримана необхідна різнобічна інформація про положення підприємства на ринку, конкурентоспроможності продукції, що випускається, на основі якої здійснюється пошук і формування інвестиційних проектів, тобто потенційних інвестиційних можливостей. П. Кінг назвав цю стадію в інвестиційному процесі “спусковим гачком” для капіталовкладень і зауважив, що, хоча більшість теорій вважає, що інвестиційні проекти вже існують і просто чекають свого здійснення, на практиці ж “кожна інвестиційна можливість повинна бути старанно ідентифікована і старанно розроблена”. Р. Пайк і Р. Доббінс наділили цю стадію ще великим значенням для кінцевого успіху капіталовкладень, стверджуючи, що добробут підприємства залежить не тільки від його спроможності знаходити вигідні інвестиційні можливості, скільки від уміння створювати їх.

5.6. Інтегрована оцінка виробничого потенціалу і ринкових можливостей підприємства


Оцінка виробничого потенціалу і ринкових можливостей підприємства за допомогою системи розглянутих показників і експертних оцінок дозволяє інвесторові визначити свою позицію щодо інвестиційної привабливості об’єкта. У цьому випадку результати оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей, подані у виді системи показників і експертних оцінок, не завжди зручно використовувати для прийняття інвестиційних рішень. Прийняття інвестиційних рішень утруднено наявністю великої кількості показників і експертних оцінок, що потребують подальшого узагальнення. Особливо важко використовувати результати оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей підприємства у виді системи показників і експертних оцінок, якщо розглядаються альтернативні об'єкти інвестування. Система показників і експертних оцінок об'єкта інвестування дозволяє одержати всебічну інформацію для аналізу, виявлення сильних і слабких сторін потенційного об'єкта інвестування, але без інтеграції цих оцінок висновки можуть носити суб'єктивний характер, що відбиває схильність осіб, що приймають інвестиційне рішення.

З метою одержання узагальнених оцінок виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування необхідно використання інтегрованих показників їх оцінки. Інтегрована оцінка виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування дозволяє забезпечити порівнянність оцінки об'єктів із погляду потреби в інвестиційних ресурсах.

Способи інтегрування показників оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей будь-якого підприємства, аналізованого як об'єкт інвестування, із метою визначення інтегрованих показників оцінки значною мірою залежать від кількості показників і оцінок, від методів їхнього розрахунку, ступеня значимості кожного показника й експертної оцінки. Використовувані в статистиці різноманітні методи інтеграції показників частіше усього засновані на розрахунку середніх значень показників(середньоарифметичної, середньозваженої, середньоквадратичної, мєдіани), при якому враховується значимість окремих показників для інтегрованої оцінки за допомогою уведення ваги або коефіцієнта значимості показника. Такий підхід для визначення інтегрованих оцінок виробничого потенціалу і ринкових можливостей підприємства, аналізованого як об'єкт інвестування, застосувати складно. Складність ця викликана тим, що при використанні цього підходу цілком ігнорується фізична й економічна сутність показників оцінки. У зв'язку з цим необхідний інший підхід до інтеграції показників оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування, що дозволяє одержати їхню інтегровану оцінку з урахуванням різноманітної фізичної й економічної сутності оцінюваних параметрів.

І такий підхід є. Це  бальна оцінка кожного показника, що характеризує стан виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування. Сума балів по всіх показниках являє собою інтегровану оцінку виробничого потенціалу або ринкових можливостей об'єкта інвестування. При такому підході до інтеграції показників оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування основна трудність полягає у визначенні кількості балів, що відповідають кожному показнику, оскільки показники відрізняються друг від друга по фізичній і економічній сутності. Цю проблему можна вирішити таким чином.

Для кожного показника, у залежності від його економічної і фізичної сутності, необхідно визначити діапазон або шкалу можливих значень. Мінімальні і максимальні значення діапазону для кожного показника установлюються виходячи з практики роботи промислових підприємств. Діапазон значень по кожному показнику необхідно розділити на рівну кількість інтервалів. Найбільш придатним є десяткова шкала, тобто шкала, в якій кількість інтервалів прийнято рівним десяти. Десяткова шкала є найбільш поширеною на практиці та зручною у використанні. При побудові шкали значень показників, що характеризують ринкові можливості об'єкта інвестування, використовуються як рівномірні, так і нерівномірні інтервали. Нерівномірність інтервалу визначається S - образним характером продуктивності просування товару на ринок.

У залежності від природи показника інтервали можуть бути рівномірними або нерівномірними. Кожному інтервалу діапазону значень відповідає певна кількість балів  від 1 до 10: чим краще (вище або нижче в залежності від характеру показника) значення показника, тим більша кількість балів йому відповідає. Як правило, на початку шкали знаходяться незадовільні значення показників, а в міру наростання позитивності показника кількість відповідних йому балів збільшується.

У відповідності зі значенням кожного показника, використовуваного для оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування, по шкалі цього показника визначається кількість балів, що відповідає значенню показника. Потім сума балів, що відповідають значенню показника, зіставляється з максимально можливою кількістю балів  10, а інтегрована оцінка виробничого потенціалу(Івп) або ринкових можливостей (Ірм) об'єкта інвестування визначається в такий спосіб:

І =(Oi ): 10 х n ,

(5.30 )

де І  інтегрована оцінка виробничого потенціалу (Івп) або ринкових можливостей (Ірм) об'єкта інвестування;

Оi  бальна оцінка i-го показника, що характеризує виробничий потенціал або ринкові можливості об'єкта інвестування;

i - індекс показника;

n - кількість показників, використовуваних для оцінки виробничого потенціалу або ринкових можливостей об'єкта інвестування.

Чим вище значення інтегрованого показника (І), тим більше значним є виробничий потенціал об'єкта інвестування, тим більше стійкими є його ринкові позиції.

Інформаційною базою визначення інтегрованих показників оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування є значення розрахованих коефіцієнтів, що характеризують стан виробничого потенціалу і ринкових можливостей оцінюваного об'єкта інвестування.

На основі інтегрованих оцінок виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування можна визначити клас його інвестиційної привабливості і вже на основі цього  встановлювати пріоритети інвестування.

Для визначення класу інвестиційної привабливості об'єкта інвестування використовується матриця інвестиційної привабливості, в якій у залежності від значень інтегрованих показників оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкти інвестування розміщаються по зонах інвестиційної привабливості. Матриця інвестиційної привабливості подана на рис. 5.10.


Інтегрована

оцінка виробничого

потенціалу


Інтегрована оцінка ринкових можливостей




до 0,2

0,21-0,4

0,41-0,6

0,61-0,8

0,81-1

до 0,2

1

2

3

4

5

0,21-0,4

2

3

4

5

6

0,41-0,6

3

4

5

6

7

0,61-0,8

4

5

6

7

8

0,81-1,0

5

6

7

8

9

























зона низької інвестиційної привабливості;
















зона прийнятної інвестиційної привабливості;
















зона високої інвестиційної привабливості.




Рис. 5.10. Матриця інвестиційної привабливості об'єктів інвестування.


Матриця інвестиційної привабливості може бути побудована з різним ступенем деталізації. На рис. 5.10 приведена матриця з інтервалом значень інтегрованих оцінок виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування 0,2. У матриці інвестиційної привабливості виділяють три зони  високої, прийнятної та низької інвестиційної привабливості. Кожна зона інвестиційної привабливості має певну характеристику, загальний опис якої приведено в табл. 5.13.

Зона високої інвестиційної привабливості означає, що об'єкт інвестування на момент оцінки має високий виробничий потенціал і стійкі ринкові можливості. Інвестиції в такий об'єкт повинні відразу давати віддачу. Додаткові інвестиції на зміцнення виробничого потенціалу і посилення конкурентних позицій об'єкта інвестування не потребуються, хоча це і не виключає інвестування в розвиток виробництва об'єкта інвестування, зміну його профілю, стилю і методів роботи на ринку.


Таблиця 5.13

Характеристика зон інвестиційної привабливості

Зона інвестиційної

привабливості

Характеристика умов інвестування

Зона низької інвестиційної привабливості

Ризиковане інвестування, що потребує значних додаткових інвестицій для посилення виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування; терміни окупності тривалі; ефективність інвестування незначна. Характер інвестування  ризикований.

Зона прийнятної

інвестиційної

привабливості

Інвестування з розумною часткою ризику, що потребує додаткових інвестицій для підтримки виробничого потенціалу і ринкових можливостей об'єкта інвестування; терміни окупності середні; ефективність інвестування середня. Характер інвестування  активний.

Зона високої інвестиційної привабливості

Інвестування з незначною часткою ризику; експлуатація об'єкта можлива протягом певного терміну без додаткових інвестицій; терміни окупності високі; ефективність інвестування значна. Характер інвестування  пасивний.


Зона прийнятної інвестиційної привабливості означає, що виробничий потенціал і ринкові можливості об'єкта інвестування в цілому задовільні і можуть одержати подальший розвиток при цільовому використанні інвестицій, здійсненні активного розвитку об'єкта.

Зона низької активної привабливості об'єкта інвестування означає, що об'єкти інвестування мають низький виробничий потенціал, а ринкові можливості їх дуже незначні. У цьому випадку розраховувати на швидку окупність інвестицій і на їхню ефективність не можна.

У кожній зоні інвестиційній привабливості виділені класи інвестування. У зону низької інвестиційної привабливості входять перший, другий і третій класи. Зону прийнятної інвестиційної привабливості складають четвертий, п'ятий і шостий класи. Зона високої інвестиційної привабливості охоплює сьомий, восьмий і дев'ятий класи.

Найнижчий клас інвестиційної привабливості мають об'єкти інвестування, у яких інтегровані оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей перетинаються в квадраті 1; високий клас  об'єкти, у яких інтегровані оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей перетинаються в квадраті 9.

Виходячи з класу інвестиційної привабливості об'єкта інвестування, характеристики зони інвестиційної привабливості, з одного боку, а, з іншого боку  із цілей інвестування й інвестиційних можливостей інвестора, можливо прийняття інвестиційного рішення.

Покажемо використання матриці інвестиційної привабливості на прикладі двох підприємств  А і Б. Інтегровані показники оцінки виробничого потенціалу і ринкових можливостей підприємств подано у табл. 5.14.


Таблиця 5.14

Інтегровані показники оцінки виробничого

потенціалу і ринкових можливостей

Показники

Підприємство А

Підприємство Б

Інтегрований показник оцінки

виробничого потенціалу


0,38


0,37

Інтегрований показник оцінки

ринкових можливостей


0,72


0,41

Клас інвестиційної

привабливості


5


3

Зона інвестиційної

привабливості

прийнятна

низька