Навчально-методичний посібник Донецьк-2011
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
- Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Історія україни, 785.11kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Методичні рекомендації з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, 813.27kb.
- Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 878.82kb.
- Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.
Об’єктивні дослідження
Обтяжена спадковість
Ціаноз
Задишка
Труднощі з вигодовуванням
Відставання у фізичному розвитку
Ушкоджуючі чинники в І триместрі вагітності
НОВОНАРОДЖЕНІ З ВВС
Огляд
Ціаноз
Ознаки ЗВУР
Видимі ВВР
Серцевий горб
Відставання у фізичному розвитку
Пульсація сонної артерії
Пальпація
Холодні кінцівки
Надсерцевої області
Перкусія
Межі відносної та абсолютної тупості
Стигми дизембріогенезу
Аускультація
легень
серця
Артеріальний тиск
Попередній діагноз
Додаткові методи дослідження
Аналіз крови
анемія
поліцитемія
УЗД
мозку
серця
Рентген
органів грудної порожнини
ЕКГ
Остаточний діагноз
Тактика ведення
Етіопатогенетична та симптоматична терапія
Симетричність та наповнення пульсу
раф логічної структури теми «Діагностика ВВС у новонароджених». Серцева недостатність у новонароджених
І. Актуальність теми: Серцева недостатність (СН) відноситься до найбільш загрозливих і частих ускладнень захворювань серцево-судинної системи (ССС) і інших органів. У новонароджених серцева недостатність відрізняється темпами розвитку, клінічною симптоматикою та перебігом, що обумовлюється анатомо-фізіологічними особливостями не тільки серцево-судинної системи, але й інших органів і систем новонароджених, насамперед - дихальної і нервової. Процес постнатальної перебудови гемодинаміки, недосконалість пристосувальних механізмів сприяють швидкому розвитку і прогресуванню СН на тлі централізації кровообігу навіть у здорових новонароджених за умов різних порушень режиму, харчування, особливо у недоношених дітей. Обмеженість компенсаторних механізмів і відповідних реакцій сприяє розвитку СН при вроджених і набутих захворюваннях серця вже на першому місяці життя.
ІІ. Мета навчання:
Загальна мета: уміти діагностувати серцеву недостатність у новонароджених і призначити лікування.
Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь:
| 1.На підставі скарг, анамнезу і об`єктивних даних виявити провідні симптоми СН у новонародженого. 2.Призначити додаткові методи обстеження та інтерпретувати їх. 3.Провести диференціальний діагноз СН у новонародженого за допомогою алгоритму. 4.Встановити діагноз СН та призначити терапію. Розрахувати дозу серцевих глікозидів за правилами щодо новонароджених та контролювати ефективність підтримуючої терапії. | 1.Вміти оцінити скарги, анамнез та об`єктивні дані при СН у новонароджених (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 2. Визначити необхідні додаткові методи обстеження та інтерпретувати їх (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 3.Встановити діагноз СН у новонародженого (кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра шпитальної терапії). 4.Визначити тактику ведення дитини з СН, контроль медикаментозної терапії, її корекція та підтримуючий курс (кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра шпитальної терапії, кафедра клінічної фармакології). |
Задачі вихідного рівня.
Задача №1.
У дитини 6 діб відзначені набряки стоп, пастозність гомілок, передньої черевної стінки. Гіпотонія, гіпорефлексія. Ціаноз при годуванні. Дихання слабке, одиничні вологі хрипи. ЧД 82 на хвилину. Тони серця приглушені, систолічний шум на основі серця. ЧСС 180 на хвилину. Печінка на 3,5 см нижче краю реберної дуги. Мочиться рідко.
Які об`єктивні данні визначають симптоми поразки ССС?
A) -набряки стоп, пастозність гомілок, передньої черевної стінки;
B) -ціаноз при годуванні,
C) –задишка;
D) -тони серця приглушені, систолічний шум, тахікардія;
E) -все перераховане вище.
Еталон відповіді: E.
Задача №2.
Доношений новонароджений, 20 годин життя. Народився від І вагітності, перелом ключиці в пологах. Вага при народженні 3400 г. З 10 годин життя – задишка, ціаноз, реакції на кисень немає. В`ялий, загальмований, гіпотонія, гіпорефлексія. Дихання гучне, багато вологих хрипів над усією поверхнею легень. Тахікардія, тони серця приглушені. ЧД – 98 на хвилину, ЧСС – 190 уд. на хвилину.
Які додаткові методи дослідження необхідно призначити в першу чергу?
A) -рентгенографію органів грудної порожнини, ЕХО-КГ;
B) –ЕКГ, рентгенографію органів грудної порожнини;
C) -ЕХО-КГ, пульсоксиметрію;
D) –НСГ, пульсоксиметрію;
E)- напруга газів крові, пульсоксиметрію.
Еталон відповіді: А.
Задача №3.
Дитина 28 діб захворіла ГРЗ. Межі серця розширені. Аускультативно - дихання жорстке, багато вологих хрипів.Тони серця приглушені, особливо І тон. ЧД – 86 на хв. ЧСС - 180 уд. на хвилину. Печінка +3,5 см. Мочиться рідко.
Який діагноз Ви передбачаєте?
A)- міокардит;
B) -гостра пневмонія, ДН 2Б;
C) -ВВС, тотальна пневмонія;
D) -ВВС, набряк легень;
Е)- ГРЗ.
Еталон відповіді: А.
Задача №4.
Новонароджений 21 день життя. Вага 3000 г. Знаходиться у відділенні патології новонароджених з приводу ВВС, Н2а. Показана терапія дігоксином.
Визначите дозу насичення дігоксина для даної дитини?
A) -0,12 мг;
B) -1,2 мг;
C) -0,21 мг;
D) -0,06 мг;
Е)-0,08 мг.
Еталон відповіді: А.
Необхідну інформацію для виконання базових знань-умінь можна знайти в наступних джерелах:
1.Н.П. Шабалов. Неонатология. - Москва, 2006 . – Т.ІІ . - С. 251-256.
2.Неонатология. // Под редакцией Т.Л. Гомеллы, М.Д. Каннигам. - М. Мед, 1998г. - С.149-173.
3.Маркова И.В., Шабалов Н.П. Клиническая фармакология новорожденных. - СПБ, Сотис, 1993. - С.35-49.
4.Белоусов В.П. Неонатология.- Минск, «Высшая школа», 1998 г. - С. 234-253.
5.Судакар Г. Эзутачан. Практичний посібник з неонатології.- Львів-Дейтройт.-2002.-С.146-147, 309-319.
ІІІ. Зміст навчання.
Основні теоретичні питання до теми:
1. Поняття про серцеву недостатність. Визначення СН у новонароджених.
2. Причини СН у новонароджених.
3. Основні групи структурно-функціональних порушень у діяльності серця, що призводять до СН у періоді новонародженості.
4. Характеристика станів новонароджених, що призводять до СН.
5. Класифікація СН і її критерії в новонароджених за ступенями важкості, за морфологічними і функціональними розладами.
6. Патогенез СН у новонароджених.
7. Клініка СН у періоді новонародженості, особливості її у недоношених дітей.
8. Додаткові методи обстеження новонароджених з клінічними проявами СН і їхня оцінка.
9. Основні принципи терапії СН. Особливості режиму перебування, розрахунку харчування і інфузійної терапії для новонароджених зі СН. Корекція електролітного балансу.
10. Особливості застосування діуретиків і адреномиметиків у періоді новонародженості та їхній розрахунок. Застосування деяких препаратів з метою корекції СН у дитини.
11. Показання до призначення і розрахунок серцевих глікозидів у новонароджених. Оцінка ефективності їхнього застосування. Діагностичні критерії передозування препаратів. Підтримуюча терапія, її тривалість і контроль.
При підготовці теми заняття Ви можете користуватися наступними інформаційними джерелами:
1. Посiбник з неонатологiї: Пер. з англ. / Под ред. Джона Клоертi, Энн Старк. – Київ: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля, 2002. – С. 395-455.
2. Робертон Н.Р.К. Практическое руководство по неонатологии. – Москва: Медицина, 1998. – С. 478-506.
3. Яцык Г.В. Руководство по неонатологии. Москва.-1998.- С.88-98.
4. Гил Верновський, С. Давід Рубенстайн Дослідження в перинатології. Серцево-судинні захворювання у новонароджених. – Київ: „Молодь”, 2004. – С.123-189.
5. Аряєв М.Л. Неонатолгія. – Київ: АДЕФ-Україна, 2003. – С. 272-300.
6. Ханс Ферсмольд. основные положения неонатологии.- Берлин.-1997.- С.124, 88, 151.
7. Проект Протоколу „Транспортування новонароджених”. – 2005, Київ.
Якщо інформація, що рекомендується, Вами засвоєна, пропонуємо закріпити її шляхом рішення задач-моделей.
Система навчальних задач.
Задача №1.
Дитина від II вагітності, мати перенесла краснуху у 9-10 неділь гестації. У матері відзначалась важка прееклампсія. У батька дитини ВВС. Перша дитини загинула від вроджених вад розвитку.
Які дані анамнезу слід ураховувати при наявності СН у новонародженого?
A)- перенесена вагітною краснуха;
B) –важка прееклампсія у вагітної;
C) –у батька дитини ВВС;
D) –ВВР у першої дитини;
E) -все перераховане вище.
Еталон відповіді: Е.
Задача №2.
Дитина 18 діб з клінічними ознаками СН, лівошлуночкового типу, 2Б. Проведене обстеження: загальний аналіз крові, рентгенографія органів грудної порожнини (легеневі поля зниженої прозорості, виражений судинний малюнок, серце розширене в поперечнику, "кулястої" форми. КТО=0,66), ЕКГ (ритм синусовий, тахікардія, діастолічне перевантаження лівого шлуночка, зміни в міокарді).
Який метод обстеження доповнить діагностичний пошук?
A)- ЕХО-КГ з доплер контролем;
B) -Рентгенографія грудної клітки у бічній проекції;
C) -ЕХО-КГ;
D) -НСГ;
E) -УЗД органів черевної порожнини.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Задача №3.
Дитина 17 діб життя поступила з проявами задишки, ціанозу під час крику. Дихання жорстке, багато вологих хрипів. Тони серця приглушені. ЧД – 100. ЧСС - 190 уд. на хвилину. Печінка на 4,5 см нижче краю реберної дуги. Мочиться рідко. Запідозрили ВВС з СН.
Який діагноз Ви встановити?
A)- ВВС. СН лівошлуночкова, Н2Б;
B) -гостра пневмонія, ДН 2Б;
C) -ВВС, застійна пневмонія;
D) -ВВС, набряк легень;
Е)- ГРЗ. СН правошлуночкова, Н2Б.
Еталон відповіді: А.
Задача №4.
Новонароджений 18 день життя. Вага 3800 г. Находиться у відділенні патології новонароджених з приводу вродженої вади серця, Н2а. Доза насичення склала 0,06 мг/кг в 3 прийома за добу.
Яка підтримуюча доза дігоксину?
A) -0,02 мг 2 р\д;
B) -0,03 мг 2 р\д;
C) -0,03 мг 1 р\д;
D) -0,01 мг 3 р\д;
Е)-0,04 мг 2 р/д.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Короткі методичні вказівки до практичного заняття.
Заняття починається з перевірки викладачем цільових задач, вирішених лікарями-інтернами в ході позааудиторної підготовки. Одночасно вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення задач з еталонами відповідей до них. Після цього лікарі-інтерни самостійно курирують хворих з вродженими вадами серця, СН у відділенні, а при їх відсутності вивчають виписки з історій хвороб. Вони ретельно збирають анамнез, детально з`ясовують, де і при яких обставинах були виявлені порушення з боку серцево-судинної системи, докладно з`ясовують анамнез дитини. Особливу увагу звертають на спадкоємний анамнез, чи відзначалися подібні захворювання у близьких родичів і т.д. При об`єктивному огляді звертають увагу на наявність та виразність симптомів порушення ССС. Після цього викладач проводить розбір 2-3 тематичних хворих з оцінкою клінічних і лабораторних даних. Викладач звертає увагу лікарів-інтернів на клінічні і лабораторні ознаки симптомів СН. У процесі розбору хворих викладач коригує відповіді лікарів-інтернів, звертає їхню увагу на особливості проведення огляду при СН, вказує і виправляє помилки в діях лікарів-інтернів. Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль і викладач підводить підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.
Технологічна карта практичного заняття.
| Етапи | Час | Оснащення заняття | Місце проведення |
| Лікарська конференція. Перевірка і корективи вихідного рівня знань. | 25 хв. | Рішення задач вихідного рівня. | Клінічна база курсу |
| Курація хворих, які мають прояви СН різної етіології. | 120 хв. | Фонендоскопи. Історії хвороб. | Клінічна база курсу |
| Розбір тематичних хворих з корективами викладачем допущених помилок. | 100 хв. | Муляжі, тренажери, таблиці, граф, алгоритм, історії хвороб. | Клінічна база курсу |
| Підсумковий тестовий контроль | 15 хв. | Рішення цільових задач. | Клінічна база курсу |
| Підведення підсумків занять | 5 хв. | | Клінічна база курсу |
ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ЗА ТЕМОЮ:
«СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ У НОВОНАРОДЖЕНИХ»