Міністерство освіти І науки україни рівненський державний гуманітарний університет г. Швецова-Водка
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти та науки україни рівненський державний гуманітарний університет, 108.93kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська, 75.2kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти І науки україни мелітопольський державний педагогічний університет, 490.92kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти україни київський державний лінгвістичний університет гуманітарний, 510.95kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки,, 1592.04kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
Координація діяльності бібліотек України в галузі РБ передбачає такий розподіл обов’язків відповідно до галузей знань: Одеська державна наукова бібліотека імені О. М. Горького є центром рекомендаційної бібліографії природознавства; Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка — бібліографії техніки та промисловості; Державна історична бібліотека України є координаційним та методичним центром краєзнавчої бібліографії. Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ України) зробила значний внесок в рекомендаційну технічну бібліографію; Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека Української Академії аграрних наук (ЦНСГБ УААН) — у сільськогосподарську. У галузі рекомендаційної бібліографії для дітей та юнацтва працюють Державна бібліотека України для дітей та Державна бібліотека України для юнацтва.
Велике значення для РБ має діяльність обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ), які готують РБП краєзнавчого змісту, а також тематичні і персональні РБП з окремих актуальних питань. Певний внесок у систему РБП роблять обласні юнацькі та дитячі бібліотеки.
Розглядаючи організаційні питання РБ, слід зазначити, що до недавніх часів координаційним та науково-методичним центром РБ всесоюзного рівня була колишня Державна бібліотека СРСР імені В. І.Леніна (зараз Російська державна бібліотека). Тому багато питань розглядалося на всесоюзному рівні; всесоюзними центрами створювалося багато РБП, які були розраховані на всі бібліотеки. Одним з найважливіших питань організації РБ є створення системи РБП. Бібліотеки України тільки доповнювали всесоюзну систему РБП, відображаючи республіканські видання або питання, актуальні для республіки чи області.
В умовах незалежної самостійної України постає питання розробки та створення системи РБП, яка б відповідала завданням сучасного етапу розвитку суспільства. РБП повинні створюватися не стихійно, хаотично, без узгодження з іншими установами, що займаються РБ, а планово, системно. Це допоможе уникнути дублювання праці, зосередити зусилля на найбільш важливих напрямах та, кінець кінцем, усім разом досягти значних здобутків.
Поняття системи РБП передбачає вирішення кількох питань. На першому місці серед них — координація діяльності, спрямованої на створення РБП, тобто визначення територіальних і галузевих координаційних та методичних центрів і обов’язків різних бібліотек. Крім цього, поняття системи РБП передбачає визначення та організацію певних структур усередині цієї системи: структури системи РБП за цільовим та читацьким призначенням; змістової структури системи РБП; жанрово-типологічної структури системи РБП. Розглянемо ці питання окремо.
§ 4.4. Структура системи РБП за цільовим та читацьким призначенням
РБП розрізняють, насамперед, за цільовим та читацьким призначенням.
Цільове призначення РБП у найбільш загальному вигляді можна представити як основні напрями РБ (див. § 4.2). Найбільш розвинуті перші три напрями:
1) на допомогу загальній самоосвіті та освіті (або загальноосвітньому читанню);
2) на допомогу професійній самоосвіті та освіті;
3) на допомогу педагогічній, пропагандистській та виховній діяльності.
Третій напрям частіше за все не виділяють окремо як самостійний. Його розглядають або як підрозділ першого напряму (тому що педагогічна, пропагандистська та виховна діяльність здійснюються з метою загальної освіти та всебічного розвитку людини); або як підрозділ другого напряму (тому що педагоги, пропагандисти та вихователі займаються своєю діяльністю професійно; вони є спеціалістами у своїй галузі, і допомога їм у виховній діяльності є допомогою спеціалістам у виконанні їхніх професійних обов’язків).
Більш конкретно цільове призначення того чи іншого РБП визначається залежно від особливостей читацьких груп, на які розраховано РБП, тобто всередині або в тісному зв’язку з читацьким призначенням.
З іншого боку, читацьке призначення РБП у найбільш загальному вигляді визначається цілями читання, тобто основними напрямами РБ. Інакше кажучи, в найбільш загальному вигляді розрізняють такі групи читачів:
- читачі, які звертаються до РБП з метою загальної освіти та самоосвіти;
- читачі, які звертаються до РБП з метою професійної освіти та самоосвіти;
- читачі, які звертаються до РБП за допомогою в педагогічній, пропагандистській або виховній діяльності.
Кожний напрям РБ утворює окрему підсистему РБП.
Усередині першої підсистеми РБП (на допомогу загальній освіті та самоосвіті) відокремлюють групи читачів, в основному, за соціально- демографічними ознаками (тобто: вік, місце в соціальній діяльності, стадія соціалізації). Це такі групи:
1) Школярі:
— молодшого віку (1 — 4 кл.),
— середнього віку (5 — 6 кл.),
— підліткового віку (7 — 9 кл.).
2) Юнацтво та молодь:
— учні старших класів загальноосвітньої школи,
— учні професійно-технічних училищ або технікумів,
— студенти вищих навчальних закладів,
— молодь, яка працює.
3) Читачі соціально-зрілого віку (дорослі читачі).
Для кожної групи читачів створюються РБП з більш конкретними цілями.
Читання школярів відповідає етапу становлення особистості, формування суспільної спрямованості. Тому РБП для школярів повинні сприяти соціальному становленню особистості, накопиченню початкової начитаності, знайомству з найкращою літературою.
Читання юнацтва та молоді повинно забезпечити вибір життєвого шляху, відповідь на питання “ким бути ?” та “яким бути ?”. Тому мета РБП для юнацтва — допомогти формуванню світогляду, виробленню навичок систематичного та різнобічного читання.
Читачів соціально-зрілого віку відрізняє практичний підхід, більша цілеспрямованість читання. Значно більший інтерес вони виявляють до поглибленого розгляду проблем, до історичних документів та інших джерел досліджень. Цілі РБП для даної групи читачів: допомога поглибленому оволодінню проблемою; всебічному духовному розвитку; задоволенню естетичних смаків та інтересів; систематичному залученню до досягнень суспільної, природничої, технічної думки.
У будь-якій групі читачів, яка виділена за соціально-демографічними ознаками, існують ще підгрупи, що розрізняються за рівнем підготовленості до читання літератури, її сприйняття та розуміння. Розрізняють дві головні підгрупи:
1) Читачі низького рівня підготовленості, або “малопідготовлені читачі”. Їх читання не має цілеспрямованого та систематичного характеру; провідні інтереси відсутні; вибір тем випадковий; немає навичок самостійного пошуку книг та оцінки того, що прочитане. Це, переважно, читачі з неповною середньою (або загальною середньою, середньою спеціальною) освітою. Але освіта не завжди є показником рівня начитаності, бо значною мірою остання залежить від самовиховання та самоосвіти. Цільове призначення РБП для таких читачів — допомогти визначити свої інтереси, придбати початкові навички самоосвітнього читання; сприяти розширенню інтересів, виробленню вміння розуміти та оцінювати те, що прочитане. Коротке формулювання цільового призначення РБП для даної підгрупи читачів може бути таким: “початкове загальне ознайомлення з темою”.
2) Читачі високого рівня підготовленості, які володіють необхідною підготовкою та навичками самостійної роботи з книгою. Вони мають стійкі, різнобічні інтереси; їх читання має систематичний характер. Вони володіють методикою бібліотечно-бібліографічного пошуку видань. Частіше за все це — читачі з неповною вищою та вищою освітою, але це не обов’язково. Високий рівень підготовленості може бути досягнутий шляхом самоосвіти; з іншого боку, вища освіта, на жаль, не завжди свідчить про високий рівень читацької культури.
Цільове призначення РБП для цієї підгрупи читачів — допомагати в подальшому розвитку читацьких інтересів, їх збагаченні та поглибленні, у вдосконаленні системи читання. Скорочене формулювання даного призначення може бути таким: “поглиблене вивчення теми”.
Проміж цими двома підгрупами іноді ще виділяють третю. Власне, це підрозділ першої підгрупи, якщо її поділити за ступенем розвитку читацьких інтересів на два підрозділи. До першого тоді віднесемо малопідготовлених читачів, які не мають звички до читання, не мають стійких читацьких інтересів. Мета РБП для таких читачів — зацікавити їх якоюсь темою, прилучити до читання, сформувати читацький інтерес. До другого підрозділу віднесемо читачів середнього рівня підготовленості, які вже мають бажання читати, мають інтерес до певної теми, але їх читання безсистемне, випадкове. Мета РБП для таких читачів — допомогти у визначенні системи читання, показати певне коло літератури, яка допоможе зробити читання не тільки різноманітним, але й корисним для розвитку особистості.
РБП для школярів розрізняють не тільки за віком читачів, але й за конкретною метою читання: 1) на допомогу навчанню (в тому чи іншому класі, з якоїсь конкретної дисципліни); 2) на допомогу розширенню кругозору, незалежно від навчання у школі.
Подальша конкретизація цільового та читацького призначення РБП пов’язана із змістом читання. Річ у тім, що інтереси читачів до тої чи іншої галузі знань мають свої особливості. Тому буде різною класифікація читачів, які звертаються до посібників суспільно-політичної тематики чи технічної, сільськогосподарської, літературно-художньої, мистецтвознавчої. Про ці відмінності йдеться у відповідних навчальних курсах.
У підсистемі РБП на допомогу професійній освіті та самоосвіті диференціація читачів ґрунтується на тому, що підвищення професійної майстерності є однією з форм безперервної освіти. Традиційно пропонувалося розрізняти такі групи читачів, які звертаються до РБП з метою професійної самоосвіти:
- ті, що оволодівають професією;
- ті, що підвищують виробничу кваліфікацію;
- раціоналізатори, новатори виробництва, які займаються науково-технічною творчістю.
Кожна з цих груп читачів володіє певним початковим рівнем обізнаності у професії, має певні завдання у своєму читанні, потребує певних знань і відповідних типів літератури.
Пізніше перелік груп читачів, яким призначаються РБП на допомогу професійній освіті та самоосвіті, був доповнений групою спеціалістів середньої ланки виробництва або викладачів системи виробничо-технічного навчання та підвищення кваліфікації робітників, які є організаторами виробництва та навчання масових кадрів.
Ще пізніше в підсистемі на допомогу професійній самоосвіті почали виділяти завдання “допомоги професійній орієнтації” і відповідну групу читачів — учнів загальноосвітньої школи.
Іноді в складі підсистеми РБП на допомогу професійній самоосвіті виділяють завдання забезпечення бібліографічною інформацією спеціалістів виробництва та невиробничої сфери — сільського господарства, медицини, сфери обслуговування — на допомогу їх виробничій діяльності. Це завдання виконується у так званих “професійно-виробничих” БП, які умовно можуть розглядатися як різновид рекомендаційних БП, але вони більше подібні до науково-допоміжних БП вибіркового характеру.
Третя підсистема — на допомогу пропагандистській та виховній діяльності — як вже було сказано, іноді розглядалася як підрозділ першої підсистеми або, в іншому випадку, як підрозділ другої підсистеми. У всякому разі, особливості цільового та читацького призначення таких РБП дуже помітні. Головна мета тут — допомога пропаганді знань, тобто їх передаванню менш освіченим слухачам, вихованцям, учням. Читачі цієї групи — вчителі, викладачі, пропагандисти, лектори і т.д. — як правило, люди соціально-зрілого віку, зі спеціальною освітою. Залежно від мети звернення до РБП їх можна поділити на дві групи:
- Педагоги, пропагандисти, лектори, які вивчають популярну літературу для того, щоб застосувати її зміст у своїх уроках, бесідах, лекціях.
- Організатори читання — бібліотекарі, вчителі, вихователі, які вивчають популярну літературу для того, щоб рекомендувати її читачам, учням, вихованцям.
Цей поділ доволі умовний, оскільки кожний пропагандист або педагог може не тільки сам вивчати літературу, але й рекомендувати її слухачам, учням. Але у другому випадку, коли створюються РБП на допомогу організаторам читання, в них застосовуються спеціальні жанри — методичні поради, рекомендації, консультації, як організувати пропаганду книг; цього може не бути в посібниках для першої групи.
Уся теорія і методика РБ переконують в тому, що освітні та самоосвітні інформаційні потреби найкращим чином забезпечують ті РБП, які мають конкретне цільове та читацьке призначення, тобто які розраховані на конкретну групу і підгрупу читачів, на допомогу певній меті читання. Це обумовлене тим, що одним з найважливіших принципів дидактики і педагогіки є диференційований підхід до учнів або вихованців. Безумовно, такі РБП мають використовуватися відповідно до свого призначення.
Але реальної можливості створити РБП для всіх конкретних груп та підгруп читачів немає. Тому здебільшого у бібліографічних посібниках поряд із конкретним читацьким та цільовим призначенням вказують, що він може бути використаний ще й іншими категоріями читачів, або що він розрахований “на широке коло читачів”. Тоді завдання бібліотекаря, який використовує РБП, полягає в тому, щоби правильно визначити конкретне цільове та читацьке призначення даного РБП і порівняти його з типологічними особливостями читача, якому потрібна інформація; тільки в тому випадку, якщо вони збігаються, застосування РБП може бути корисним для читача.
В останні роки теоретичні та організаційні дослідження в галузі РБ стверджують, що є можливість відмовитися від численності конкретних різноманітних призначень РБП і таким чином перейти від екстенсивного розвитку системи РБП (тобто збільшення кількості різноманітних РБП) до її інтенсифікації, коли один РБП зможе задовольнити різноманітні потреби різних груп читачів. Спостерігається також тенденція зближення РБП з науково-допоміжними БП, особливо з покажчиками основної літератури.
Практична цінність цієї пропозиції в тому, що вона дозволяє значно скоротити кількість РБП, отже й витрати на їх підготовку та видання. Теоретичне обґрунтування цієї тези — в тому, що є такі теми, котрі виявляються загально-цікавими, а література з цих тем — загальнодоступною. З таких тем і такої літератури повинні створюватися РБП для “широких кіл читачів”. У таких РБП бажано ділити літературу на “основну” (призначену для початкового ознайомлення, для малопідготовлених читачів) та “додаткову” (для поглибленого вивчення питання, для читачів високого рівня підготовленості).
Залишається дискусійною проблема: наскільки можна комплексувати різні цільові та читацькі призначення в одному посібнику. Наприклад, спеціалісти з бібліографії для дітей вважають, що для дітей різного віку (школярів 1—4, 5—6, 7—9 класів) потрібні різні РБП. Деталізовану структуру цільового та читацького призначення РБП показано в таблиці 4.1 “Структура системи РБП за цільовим та читацьким призначенням”.
- Жанрово-типологічна структура системи РБП.
Особливості РБП “малих форм” та “новітніх жанрів”
Важливим показником існування системи РБП є її чітка жанрово-типологічна структура. Складові частини цієї системи називають по-різному: жанри або типи РБП. Ці назви застосовуються, як правило, до одних і тих самих різновидів РБП.
Вважаємо, що поняття “жанр” слід застосовувати там і тоді, коли йдеться про відмінності у внутрішній формі БП ( тобто: у структурі, відборі виразних засобів, обсязі матеріалів). Жанри РБП загалом є ті самі, що застосовуються в будь-яких БП. Тобто це можуть бути: окреме бібліографічне повідомлення; бібліографічний список; бібліографічний покажчик; бібліографічний огляд; бібліографічна бесіда; бібліографічний бюлетень; бібліографічний часопис (журнал або газета); бібліографічний відділ у часописі (журналі чи газеті); допоміжний покажчик до видання.
Поняття “тип БП” краще застосовувати для визначення таких різновидів БП, які створюються на пересіченні жанрових різновидів РБП із цільовим та читацьким призначенням. Тому жанрово-типологічна структура системи РБП визначається переліком жанрів РБП, які застосовуються для виконання того чи іншого цільового та читацького призначення (див. табл. 4.2 “Жанрово-типологічна структура системи РБП”).
Діючи в системі РБП, кожний жанр БП здобуває нові риси залежно від конкретного цільового та читацького призначення посібника. Формуються різновиди того чи іншого жанру, які відрізняються внутрішньою структурою, обсягом, засобами бібліографічної характеристики.
Наприклад, найбільш розповсюджений жанр РБП — бібліографічний список — застосовується, в основному, в підсистемі “на допомогу загальній самоосвіті”, у декількох різновидах.
“ Закладка до книги” — так зветься бібліографічний список невеликого обсягу (від 3—5 до 10 назв книг або статей), який створюється на підставі якоїсь першої, заголовної книги. “Закладки” адресовано, як правило, малопідготовленим читачам. Їх цільове призначення — стимулювати читацький інтерес, закріпити його, допомогти глибше осмислити зміст твору. “Закладки” розрізняють за типовими назвами: “З чого почати?” або “Що читати далі?”.
У списках “З чого почати ?” рекомендують перші книги для читання з того чи іншого питання. Такі списки містять 3—5 назв видань, у яких даються основні відомості з теми у доступному для початківця викладі. Вступна замітка дає характеристику теми. Анотації до кожної книги показують її специфіку, щоби допомогти читачу вибрати ту чи іншу книгу.
Списки “Що читати далі ?” ґрунтуються на тому, що читач вже прочитав якусь цікаву книжку. У нього може виникнути інтерес взагалі до теми. Тому в такому списку рекомендують книги або статті, які продовжують, розширюють або коментують зміст початкової книги (“заголовної”). У списку вказують видання з різних питань у логічній послідовності, з анотаціями, у яких можуть бути викладені цікаві факти, епізоди з рекомендованих книг.
План читання — це список книг для послідовного читання (не більше 5—7 назв) з якої-небудь проблеми. Такий список складається бібліотекарем на замовлення читача, коли той хоче почати систематичне читання; або складається заздалегідь для певної групи читачів.
Пам’ятка — це короткий список літератури, присвяченої якій-небудь пам’ятній даті, частіше за все — ювілею видатного діяча чи письменника. У структурі пам’ятки значне місце відводиться вступній статті про подію або про діяча, про його твори. У персональній пам’ятці список складається з двох частин: основні видання творів діяча та література про нього.
Крім згаданих різновидів бібліографічних списків, у РБ застосовується і звичайний бібліографічний список, який може бути анотованим чи неанотованим. Про його призначення та критерії відбору літератури бажано повідомити читачів у короткій передмові. Перелік літератури бажано поділити на дві частини: для початкового ознайомлення з темою і для її поглибленого вивчення.
Бесіда про книги за цільовим і читацьким призначенням подібна до плану читання. У ній також подається перелік творів друку в логічній послідовності, яка може бути послідовністю читання. Відмінність полягає в тому, що в бесіді ведеться зв’язна розповідь про книги, а не даються окремі бібліографічні записи.
Бібліографічний огляд — це узагальнена характеристика кількох творів, які об’єднуються за темою, жанром, належністю одному чи групі авторів тощо. Бібліографічний огляд за викладом подібний до статті; конкретні дані про документи вказують у примітках або після огляду.
Іноді “бібліографічним оглядом” називають бесіду про книги, тобто послідовну зв’язну характеристику декількох книг.
Всі охарактеризовані вище жанри РБП у зв’язку із своїм малим обсягом отримали загальну назву “малих форм” РБП. Малі форми РБП можуть створюватися як у типографському вигляді, так і в рукописному, що дуже зручно для невеликих бібліотек. За допомогою малих форм бібліотеки оперативно відкликаються на найактуальніші питання, що цікавлять читачів.
Бібліографічний покажчик — це загальна назва для будь-яких РБП, що відрізняються від бібліографічного списку більшим обсягом і складною структурою (вони складаються з декількох розділів, підрозділів, рубрик; містять допоміжні покажчики). Рекомендаційні бібліографічні покажчики, як правило, являють собою найвагомішу і найбільш цінну частину рекомендаційної бібліографічної продукції, тому що вони дають можливість детально і різнобічно розкрити тему або літературу з певної галузі знань. Вони мають системний характер (складаються в певну систему чи посідають у системі РБП чільне місце). Кращі рекомендаційні бібліографічні покажчики надовго зберігають своє популяризаторське і довідкове значення, і часто потребують лише продовження за рахунок відображення нової літератури.
До таких покажчиків можна віднести, наприклад, видання Національної парламентської бібліотеки України “Художня література. Критика. Літературознавство. Мовознавство”, розпочате у 1970 р. і продовжуване до нашого часу з періодичністю раз у два роки чи щорічно. Довгий час цей покажчик охоплював тільки художню літературу і літературознавство, а в 90-ті роки додався розділ “Мовознавство”. Покажчик має сталу структуру, добре розроблену досконалу методику анотування. Крім основного тексту, що складається з анотованих описів творів письменників і літературознавчих та мовознавчих праць, у цьому посібнику читачів може зацікавити допоміжний тематичний покажчик художньої літератури, що дає можливість підібрати твори художньої літератури з певної теми.
Особливе місце в системі РБП посідають бібліограіфічні посібники, жанр яких визначаеться як “коло читання”. В 60—70-і роки Державна бібліотека СРСР імені В. І. Леніна видала декілька посібників у серії “Коло читання молоді”. Кожний посібник серії включав кілька списків чи бесід про книги, планів читання з різних питань, що об’єднувалися комплексною темою, наприклад: “Моє покликання”; “Контури майбутнього”; “Людина і машина”; “Зустрічі з Прекрасним” і т.п. Такі посібники давали можливість читачу середнього рівня підготовки, який тільки-но починає систематичне читання, розширити свій кругозір, знайти цікаву літературу з різних напрямів і галузей знань.
“Коло читання” — це невизначене точно поняття. Його застосовували не тільки для вказаних вище посібників для молоді з середнім рівнем підготовленості. Так може бути названий посібник для будь-якої конкретної групи читачів, у якому враховується підготовленість даної категорії читачів, її цілі читання, вказується різнобічна література з різних галузей знань.
Назва жанру “рекомендаційний бібліографічний покажчик” наприкінці 80-х років зазнала критики. Було запропоновано запровадити “новітні жанри” РБП: бібліографічний довідник, бібліографічний путівник, бібліографічну антологію, бібліографічну енциклопедію.
У деяких випадках це дійсно була тільки зміна назви. Але почала складатися тенденція розширення змісту “новітніх жанрів” РБП за рахунок цікавої “первинної”, тобто науково-популярної інформації, яка включається в тексти анотацій, оглядів, вступних заміток до розділів і т.д. “Новітні жанри” — це синтетичні жанри, що поєднують “вторинно-документальну”, суто бібліографічну, інформацію з “первинною” популярною інформацією.
Створення бібліографічних посібників таких жанрів — це складна творча робота, яку можуть виконувати лише дійсно талановиті автори. Підготовку таких посібників не можна “поставити на потік”. Кожний вдалий посібник такого роду — це явище не тільки в бібліографічній, але й в довідковій або науково-популярній літературі. Прикладом може бути “популярна бібліографічна енциклопедія” А. М. Горбунова “Панорама веков” (М., 1991), присвячена зарубіжній художній літературі.
Національна парламентська бібліотека України теж підготувала “популярну бібліографічну енциклопедію” “Україна: минуле і сучасність” (автор-складач Галина Іванівна Гамалій; відповідальний редактор Валентина Олексіївна Кононенко. — К., 1999. — 191 с.). Це видання відрізняється значним обсягом і складною структурою, яка дозволяє всебічно висвітлити тему посібника. Відображаються різні види творів друку (книги, брошури, журнальні статті) і різні типи літератури (науково-популярна, науково-дослідна, навчальна, довідкова, публікації історичних джерел, правові і політичні першоджерела тощо). Виклад матеріалу подібний до бесіди: включає вступне слово, логічні переходи від характеристики однієї групи документів до іншої. Авторський текст посібника — це науково-популярна бесіда, яка містить багато фактичного матеріалу, з посиланнями на літературу, яка більш докладно розповідає про згадувані події. Такий посібник являє собою більш високий ступінь узагальнення матеріалу, ніж звичайний анотований рекомендаційний бібліографічний покажчик.
Але і жанр “бібліографічного покажчика” теж може бути використаний по-новому. Наприклад, кращим бібліографічним посібником України 1995-го року був визнаний “популярний бібліографічний покажчик” Державної бібліотеки України для юнацтва “50 кращих романів світу” (автор-складач Т. П. Шульга. — К., 1995. — 56 с.). Цей покажчик відзначається незвичною внутрішньою формою: виклад матеріалу подається у вигляді бесіди з читачем. Як приклад, назвемо його розділи: «Розділ 1. Молодь: шлях у XXI століття, або 24 листи, призначені Вам особисто. Розділ 2. Вершини світового письменства, або старовинний спосіб розвеселитися, коли Вам сумно і засумувати, якщо занадто весело». А у другому розділі такі підрозділи: “Якщо Ви втратили почуття гумору”, “Якщо Ви вважаєте, що по-справжньому добрих людей на світі більше не існує … ”, “Якщо рідні чи друзі закидають Вам, що Ви дивитесь на світ крізь “рожеві окуляри”” і т.п. Такий посібник не тільки радить, які книжки читати, він сам є книжкою-співрозмовником, з яким цікаво спілкуватися.
Державна бібліотека України для юнацтва запропонувала читачам і такий новий жанр бібліографічного посібника, як “бібліографічний покажчик-дайджест” — “Ціннісні орієнтації молоді” (складач Є. Ф. Демида. — К., 1996. — 23 с.). Його оригінальність у тому, що, крім звичайних анотацій до окремих публікацій, у деяких бібліографічних записах подається стислий виклад основних положень статті, кількісні показники соціологічних досліджень, інші фактичні дані. Читач може або безпосередньо використовувати ці матеріали, або звернутися до першоджерел.
Інший “новітній жанр” у бібліографічній продукції Дежавної бібліотеки України для юнацтва — “бібліографічні розвідки”. Так позначений жанр доволі цікавого бібліографічного посібника “Улюблені книги українських письменників” (автор-складач Т. П. Шульга. — К., 1996. — 51 с.). Автор розповідає про книги, що їх читали видатні представники українського народу: Г. Сковорода, І. Котляревський, М. Гоголь, П. Куліш, Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка, М. Вовчок. Які твори філософської, художньої, історичної літератури зацікавили цих письменників, де і що вони писали про ці твори; чим цікаві згадувані книжки для нашого сучасника — ці питання автор досліджує і рекомендує читачам сучасні видання цих творів. Таким чином у посібнику поєднуються наукові розвідки обраної теми і рекомендація літератури.
Одним з нових напрямів рекомендаційного бібліографування є створення електронних рекомендаційних бібліографічних покажчиків (ЕРП), тобто автоматизованих інформаційно-пошукових систем (чи “баз даних”), що знайомлять користувачів із кращою літературою, допомагають у пошуку творів, які відповідають інтересам читачів. Прикладом може бути робота Державної бібліотеки України для дітей над ЕРП під назвою “Лікс-ізборник”. Перший випуск цього покажчика (1996 р.) має назву “Людина і природа” і відображає як науково-популярну, так і художню літературу даної тематики, а також біографічні відомості про письменників, їхні портрети, відомості про художників, що ілюстрували твори.
Отже, “новітні жанри” РБП народжуються в творчості бібліографів-упорядників бібліографічних посібників завдяки їхньої зацікавленості, всебічної підготовленості, таланту і натхненню.
Разом з тим нова назва іноді ще не означає по-справжньому нового жанру. Наприклад, “коментований покажчик літератури для молоді” Державної бібліотеки України для юнацтва “Пізнай свій народ і в ньому себе. Письменники і поети українського зарубіжжя” (автор-складач Шульга Т. П. — К., 1993. — 25 с.) являє собою популярні біографічні довідки про письменників з переліком літератури (їх творів і публікацій про них). Отже, текст посібника значною мірою складається з біографічних довідок (“коментарів” до творчості письменника), а переліки рекомендованої літератури сприймаються як додатковий матеріал. Це звичайний біобібліографічний посібник рекомендаційного призначення. Аналогічні за формою матеріали друкуються і в добре відомих “Календарях знаменних і пам’ятних дат”, хоча вони і відрізняються читацьким призначенням (календарі, як правило, призначаються організаторам читання — бібліотечним працівникам, учителям) і способом групування матеріалу (за хронологією подій). Можливо, запропонована назва жанру є доречною, тому що відповідної назви раніше просто не існувало, хоча форма викладу матеріалу була відома по календарям чи біобібліографічним пам’яткам.
Рекомендаційна бібліографічна інформація для підготовлених читачів може подаватися у формі критико-бібліографічного журналу, який належить до науково-популярних книгознавчих видань. В історії бібліографії відомо багато таких видань, які створювалися високоосвіченими, обізнаними в науці і бібліографії людьми — авторами, редакторами, видавцями. Наприклад, в українській бібліографії одним з перших періодичних бібліографічних видань був критико-бібліографічний часопис “Книгар”, що видавався у Києві видавництвом “Час” з вересня 1917 р. по березень 1920 р., в останні два роки під редакцією відомого літературознавця і поета Миколи Зерова.
Дуже оперативною і масовою формою подання рекомендаційної БІ є бібліографічний відділ у газеті загального громадсько-політичного змісту або в науково-популярному журналі.
Критико-бібліографічні журнали і бібліографічні відділи в газетах і журналах ми умовно відносимо до “жанрів РБП”. У дійсності в кожному з таких РБП застосовуються різні жанри бібліографічних повідомлень, від окремих рецензій, заміток або анотацій до бібліографічних оглядів, списків та покажчиків літератури.
У підсистемі РБП “на допомогу вихованню і пропаганді знань” також склалися певні жанри РБП, розраховані на спеціалістів у галузі виховання та пропаганди знань.
“ Методико-бібліографічні матеріали” (або “методично-бібліографічні матеріали” чи “збірники методико-бібліографічних матеріалів”, “методичні рекомендації”) містять бібліографічні списки, розробки книжкових виставок, бібліографічних оглядів, тематичних вечорів і т.п. матеріали, розраховані на бібліотекарів. Крім суто бібліографічної інформації такі матеріали містять методичні поради для бібліотекарів, як застосовувати ці матеріали в практичній діяльності. Останнім часом зміст методико-бібліографічних матеріалів дещо змінився за рахунок ширшого подання “первинної” інформації: текстів літературних творів, сценаріїв тематичних вечорів тощо. Це пояснюється потребою споживачів (бібліотекарів, учителів) не тільки в бібліографічній, а й саме в первинній інформації, оскільки видань з актуальних тем дуже мало, вони не завжди доходять до кожної масової бібліотеки чи школи, і їх можуть певною мірою замінити методико-бібліографічні матеріали.
Жанр “календаря знаменних і пам’ятних дат” розрахований на пропагандистів знань, у тому числі бібліотекарів. Це — періодичне видання (щомісячник, щоквартальник або щорічник, залежно від можливостей видавця і потреб читачів). Календар інформує про майбутні знаменні і пам’ятні дати, подає коротку інформацію про них та перелік літератури, а також документів інших видів: ілюстрацій, грамзаписів, діафільмів, кінофільмів, у яких відображена та чи інша подія.
“ Типовий каталог бібліотеки” — це покажчик літератури, яка повинна бути в бібліотеці певного типу (сільській, районній, дитячій). Він адресований бібліотекарям, на допомогу комплектуванню бібліотеки, але може використовуватися і читачами як друкований каталог бібліотеки, або для знайомства з певним колом літератури, що існує з тої чи іншої галузі знань.
“ Бібліографічна модель ядра фонду масової бібліотеки” — це бібліографічний посібник, дуже подібний до “типового каталогу”. Відмінність його в тому, що “бібліографічна модель” адресована будь-якій масовій (публічній) бібліотеці незалежно від її типу, і вона відображає тільки таку літературу, що забезпечує загальноосвітнє читання.
Значну допомогу бібліотекарям у використанні літератури надавали анотовані друковані картки на нові видання, які випускалися центрами каталогізації і включалися в систематичний та алфавітний каталоги.
Своєрідним РБП на допомогу пропагандистам є бібліографічний відділ у спеціальному періодичному виданні для бібліотекарів або в журналах для вчителів.
У підсистемі РБП “на допомогу професійній самоосвіті” також склалися певні жанри РБП, розраховані на відповідні категорії читачів.
Зокрема, для тих, хто оволодіває професією, адресовано покажчики типу “програма читання”. Вони створюються на основі програм професійно-технічного навчання і передбачають послідовне оволодіння знаннями, потрібними на різних етапах навчання.
На допомогу підвищенню кваліфікації, а також працівникам з творчими здібностями — раціоналізаторам, новаторам виробництва — адресовано бібліографічні покажчики новинок у галузі виробничої літератури.
Найбільш масовими розповсюджувачами БІ на допомогу професійній самоосвіті є бібліографічні відділи у виробничих журналах, у яких публікують рецензії, анотації, короткі списки рекомендованої літератури.
Охарактеризована жанрово-типологічна структура системи РБП не може вважатися остаточною, непохитною. Творчий підхід до бібліографування дозволяє створювати нові жанри чи змінювати цільове та читацьке призначення вже відомих типів РБП.
Наприклад, так звані “малі форми РБП” (закладки, пам’ятки, бесіди про книги, плани читання тощо) традиційно вважалися засобом бібліографічного забезпечення інформаційних потреб малопідготовлених читачів, які не мають навичок культури читання та стійких інтересів. Але досвід показав, що їх можна з успіхом використовувати і для бібліотекарів, учителів, спеціалістів у галузі культури або для широкого кола читачів.
Жанрово-типологічна структура системи РБП щільно пов’язана також із змістово-тематичним наповненням бібліографічних посібників, тобто із змістовою структурою системи РБП.
§ 4.6. Змістова структура системи РБП.
Роль універсальної та багатогалузевої ланок системи
З погляду змісту система РБП повинна забезпечити: а) охоплення всіх найважливіших проблем науки, техніки, художньої літератури та мистецтва, всіх галузей знань; б) відображення всієї найкращої літератури з нагромадженого літературного масиву та новостворюваного літературного потоку.
Система РБП включає різні за змістом види БП: універсальні, багатогалузеві, галузеві. Галузеві РБП можуть бути загальногалузевими, вузькогалузевими, тематичними, біобібліографічними чи персональними.
Головною ланкою, яка сприяє створенню системи РБП, вважають універсальні, багатогалузеві, а також загальногалузеві БП, якщо вони створюються одночасно, згідно із загальним планом.
Універсальні РБП звичайно створюються під такими назвами, як: “Книга про книги”, “Що читати”, “Серед книг” і т.п.
Багатогалузеві РБП охоплюють літературу з декількох галузей знань у певному комплексі. Вони можуть бути комплексно-тематичними (тобто відображати літературу з комплексної теми, яку можна розкрити з різних боків) або біобібліографічними (якщо присвячуються особам, різним за фахом та сферою діяльності, наприклад, у бібліографічному покажчику під назвою “Їх ім’ям названі вулиці міста”).
Все розмаїття галузевих РБП можна згрупувати у три змістово-цільові комплекси:
1) на допомогу суспільно-політичній освіті та самоосвіті;
2) на допомогу природничо-науковій та політехнічній освіті та самоосвіті;
3) на допомогу естетичній освіті та самоосвіті.
У кожному з цих комплексів об’єднуються різні галузеві РБП: у першому — суспільно-політичні; в другому — природничо-наукові, техніко-економічні, сільськогосподарські; у третьому — мистецтвознавчі та літературно-художні. У кожній галузі знань можуть створюватися РБП загальногалузеві, вузькогалузеві, тематичні, біобібліографічні чи персональні.
Усю змістову різноманітність РБП можна умовно показати у вигляді таблиці (див. таблицю “4.3 Змістова структура системи РБП”). Умовно — тому, що реально можуть існувати ще дрібніші підрозділи, або деякі БП можуть одночасно належати до різних ділянок (наприклад, покажчик “Українська пісня” включає літературу мистецтвознавчого змісту і літературознавчого, тому він належить як до мистецтвознавчих РБП, так і до літературно-художніх).
У підсистемі РБП на допомогу професійній самоосвіті створюються, в основному, посібники, присвячені різним галузям промисловості і сільського господарства.
Тематика РБП повинна плануватися таким чином, щоби забезпечити охоплення усіх найважливіших проблем науки, техніки, художньої літератури та мистецтва; задоволення різноманітних інформаційних потреб та інтересів і відповідати завданню РБ допомагати всебічному розвитку особистості. Але це не означає, що необхідно створювати РБП кожного змістового виду, що зазначений у таблиці 4.3.
Необхідною та обов’язковою ланкою системи є так звана “універсальна ланка”. Вона створюється, головним чином, з універсальних РБП, але не тільки. Універсальна ланка системи РБП включає три типи посібників.
Перший тип — “бібліографічна модель ядра фонду масової бібліотеки”. Такий посібник відображає найбільш стабільну частину фонду будь-якої масової (зараз — публічної) бібліотеки, незалежно від її місцезнаходження. Якщо якихось книжок у фонді бібліотеки немає, їх необхідно придбати або замовити у видавництвах спеціально для бібліотеки.
Універсальний покажчик під назвою “Библиографическая модель ядра фонда массовой библиотеки” був уперше створений і виданий Державною бібліотекою СРСР імені В. І. Леніна у 1989 р. Він охоплював тільки продукцію центральних (всесоюзних) видавництв.
Продукція республіканських видавництв мала відображатися у республіканських покажчиках типу “бібліографічна модель ядра фонду”. Національною парламентською бібліотекою України (колишньою Державною бібліотекою України) були створені й видані такі покажчики цього типу: “Бібліографічна модель ядра фонду української художньої літератури” (1989 р.), “Бібліографічна модель ядра фонду ЦБС з питань українського мовознавства, літературознавства та мистецтва” (1990 р.), “Народна творчість та етнографія. Фольклор України : бібліографічна модель ядра фонду ЦБС” (1994 р.), “Історія України” (1995 р.), “Народна освіта. Педагогічна наука України” (1997 р.), “Мистецтво. Мистецтвознавство України” (1999 р.).
Другий тип посібників універсальної ланки системи РБП — “типовий каталог масової бібліотеки”. Такі покажчики створювалися у 50-і роки в багатьох варіантах: для дитячої бібліотеки або сільської чи районної бібліотеки. Державна бібліотека України підготувала та видала “типовий каталог для ЦБС” з розділу української художньої літератури у 6-ти випусках (1990—1999 рр.).
Третій тип — поточний рекомендаційний бібліографічний покажчик, переважно — щорічник, загальногалузевого змісту. Декілька таких покажчиків створюють комплекс, який охоплює всі або більшість галузей знань. Державна бібліотека СРСР імені В. І. Леніна випускала такі щорічники: “Литература и искусство”, “Политическая книга”, “Наука. Техника. Технология” (спочатку під назвою “Достижения науки и техники”), які разом охоплювали майже всі галузі знань.
Національна парламентська бібліотека України (колишня Державна бібліотека України), як уже сказано вище, з 1970 р. один раз у два роки чи щорічно видає покажчик “Художня література. Критика. Літературознавство”; з 1989 р. почала видавати щорічники “Політична книга України”, “Сільськогосподарська книга України”, “Мистецтво України”, але деякі з них вже припинили своє існування. Постає питання про продовження цієї роботи і видання аналогічних щорічників з інших галузей знань, що повинні зробити інші бібліотеки — галузеві центри РБ.
Багатогалузева ланка системи РБП включає, по-перше, календарі знаменних і пам’ятних дат, які видають Національна парламентська бібліотека України і майже всі обласні УНБ. По-друге, до цієї ланки належать комплексно-тематичні РБП, які інформують про літературу з різних галузей знань. Наприклад, бібліографічні посібники НПБУ серії “Культура і побут народу України”.
З числа інших галузевих РБП найбільше значення для системи РБП мають тематичні, або, як їх ще називають, проблемно-тематичні РБП, які спроможні дуже оперативно відображати найактуальніші питання.
Змістова структура системи РБП може розглядатися окремо тільки умовно, з метою навчання чи узагальнення підсумків розвитку РБ. У дійсності вона дуже тісно пов’язана із цільовим та читацьким призначенням РБП. Створюються певні типи РБП, які мають не тільки визначений зміст, але й цільове та читацьке призначення. Слід було б казати про змістово-типологічну структуру системи РБП так само, як про жанрово-типологічну. Але це питання більше належить до сфери розгляду галузевих навчальних бібліографічних дисциплін, ніж до загального бібліографознавства.
У кінцевому підсумку типи РБП могли б визначатися за трьома ознаками разом: змістом, цільовим та читацьким призначенням і жанром. Це питання поки що недостатньо вивчено.
* * *
Підсумовуючи розгляд проблем рекомендаційної бібліографії, можна зробити висновок, що цей вид бібліографії має значний доробок у теоретичних та методичних питаннях, цікавий досвід у створенні РБП. Але ми не можемо сказати, що в даному виді бібліографії “все гаразд”.
По-перше, річ у тім, що в цьому виді бібліографії найбільш яскраво виявляється соціальна обумовленість бібліографії. Тому майже всі РБП, що були створені до 1991 р., не можуть використовуватися в сучасному суспільстві. Зміст нових РБП повинен відображати реалії сьогодення, спиратися на вимоги держави до системи масової інформації. У той же час типологічні особливості різних ланок РБП можуть відтворюватись у нових РБП, із новим змістом.
По-друге, існування системи РБП взагалі залежить від виконання завдань її стабілізації та динамізації.
Стабілізація — це досягнення стійкості, незмінності, закріплення певного рівня розвитку системи шляхом цілеспрямованого відтворення, відновлення її основних ланок. Відтворення не означає дублювання, повторювання, а застосування найбільш вдалих методичних рішень у нових РБП.
Динамізація — це розвиток, зміна колишнього стану системи на сучасний, який відповідає вимогам часу. Динамізація системи РБП полягає в змінюванні змісту РБП у відповідності до нових понять, уявлень, вимог; у зв’язку з появою літератури з новим змістом. Динамізація передбачає змінювання структури цільового та читацького призначення системи РБП у зв’язку з появою нових цілей читання, визначенням нових груп читачів. Розвиток системи пов’язаний також із удосконаленням існуючих і створенням нових жанрів, зовнішніх форм і типів РБП.
Таблиця 4.1. Структура системи РБП
за цільовим та читацьким призначенням
І. На допомогу загальній самоосвіті та освіті
1.1. Для школярів:
а) молодшого віку (1 — 4 кл.),
б) середнього віку (5 — 6 кл.),
в) підліткового віку (7 — 9 кл.),
1.2. Для юнацтва та молоді:
а) малопідготовленим читачам на допомогу формуванню інтересів,
б) читачам середнього рівня підготовленості на допомогу
визначенню системи читання,
в) високопідготовленим читачам на допомогу
поглибленому вивченню теми.
1.3. Для дорослих читачів:
а) малопідготовленим читачам на допомогу початковому
ознайомленню з темою,
б) читачам, які володіють системою стійких інтересів,
переваг, смаків на допомогу поглибленому вивченню теми.
ІІ. На допомогу педагогічній, пропагандистській та виховній діяльності
- Педагогам, пропагандистам, лекторам.
- Організаторам читання ( бібліотекарям, учителям, вихователям).
ІІІ. На допомогу професійній самоосвіті та освіті
- На допомогу професійній орієнтації — учням середньої загальноосвітньої школи.
- На допомогу оволодінню професіями — учням ПТУ та молодим робочим на виробництві.
- На допомогу підвищенню кваліфікації, розширенню культурно-технічного кругозору — дорослим робітникам, які мають певну професію.
- На допомогу науково-технічній творчості — раціоналізаторам, винахідникам, новаторам.
- На допомогу організаторам виробництва та навчання кадрів — спеціалістам середньої ланки (майстрам, наставникам, викладачам системи виробничо-технічної освіти та підвищення кваліфікації робочих).
Таблиця 4.2. Жанрово-типологічна структура системи РБП
І. На допомогу загальній самоосвіті та освіті
1.1. “Малі форми” рекомендаційних бібліографічних посібників.
1.1.1. Бібліографічний список (закладка, пам’ятка, план читання).
1.1.2. Бібліографічний огляд.
1.1.3. Бесіда про книги.
1.1.4. Окреме бібліографічне повідомлення.
1.2. Бібліографічні покажчики
1.2.1. Традиційний бібліографічний покажчик.
1.2.2. Бібліографічний довідник.
1.2.3. Бібліографічна енциклопедія.
1.2.4. Бібліографічна антологія.
1.3. Бібліографічна інформація у вигляді окремих періодичних видань або їх складової частини
1.3.1. Бібліографічний журнал.
1.3.2. Бібліографічний бюлетень.
1.3.3. Бібліографічний відділ у періодичному виданні.
ІІ. На допомогу педагогічній, пропагандистській та виховній діяльності
2.1. Бібліографічний покажчик.
2.2. Методико-бібліографічні матеріали (збірник, рекомендації).
2.3. Календар знаменних і пам’ятних дат.
2.4. Типовий каталог бібліотеки.
2.5. Бібліографічна модель ядра фонду масової бібліотеки.
2.6. Анотовані друковані картки.
2.7. Бібліографічний відділ у спеціальному періодичному виданні.
ІІІ. На допомогу професійній самоосвіті та освіті
3.1. Програма читання.
3.2. Бібліографічний покажчик новинок.
3.3. Бібліографічний відділ у виробничому журналі.