Міністерство освіти І науки україни рівненський державний гуманітарний університет г. Швецова-Водка
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти та науки україни рівненський державний гуманітарний університет, 108.93kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська, 75.2kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти І науки україни мелітопольський державний педагогічний університет, 490.92kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти україни київський державний лінгвістичний університет гуманітарний, 510.95kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки,, 1592.04kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
текстових неперіодичних видань (книг)
Особливу цінність для нас становлять УРП, які подають відомості про книги, видані в Україні. Як відомо, початок роботи в галузі українського бібліографічного репертуару відноситься до першої половини XIX ст., але найбільшу довідкову цінність мають покажчики, що вийшли у другій половині ХХ ст.
Серед них бібліографічний покажчик Степана Йосиповича Петрова “Книги гражданського друку, видані на Україні, XVIII — перша половина XIX ст. : каталог”, виданий у Харкові Книжковою палатою України 1971 року. Він обліковує видання, що вийшли з початку друкування книг гражданським шрифтом в Україні, до 1860 р., російською та українською мовами. Відображено неперіодичні та продовжувані видання, що за обсягом є книгами, брошурами чи аркушівками, а також окремі періодичні видання — журнали та збірники.
Основна частина видань, відображених у каталозі, переглянута і описана de visu. Описи видань, які не вдалося розшукати в бібліотеках, подаються з посиланнями на бібліографічні або архівні джерела, у яких знайдено відомості про них. Крім того, в каталозі подано аналітичні описи на частини видань, якщо вони є доповненням до книги чи творами іншого автора, або становлять частину збірника, що мають свій титульний аркуш, окрему пагінацію або надруковані на ненумерованих сторінках і можуть бути прийняті за окреме видання.
Бібліографічна характеристика видань у каталозі являє собою бібліографічний опис за правилами, що діяли під час створення каталогу. Першим елементом запису є прізвище автора або криптонім, якщо він не розшифрований. Коли автора книги на титульному аркуші не позначено і його встановлено з тексту книги або з достовірних бібліографічних, літературних чи архівних джерел, книга описується під прізвищем автора, яке береться в прямі дужки, а від першого слова назви книги робиться посилання на прізвище автора. В такі ж дужки беруться всі інші елементи бібліографічного опису — видавці, перекладачі, кількість ненумерованих сторінок та інші дані, виявлені укладачем. Кількісна характеристика видання включає вказівку на формат у долях паперового аркуша.
Продовжувані та періодичні видання описано у зведених описах. Зміст збірників розписується по сторінках. В окремих випадках дається коротка анотація, що характеризує походження даного видання, його цензурну історію тощо. Крім того, в скороченому вигляді подаються посилання до джерел, у яких є відомості про зазначене видання (повний бібліографічний опис використаних джерел подається в довідковому апараті каталогу). Опис кожного окремого видання має порядковий номер (всього 1997).
Бібліографічне групування записів у каталозі алфавітне, за прізвищами авторів та (або) назвами творів. Повторні видання розташовуються у хронологічній послідовності.
Допоміжний іменний покажчик відображає прізвища перекладачів, видавців та інші імена, що згадуються в каталозі (крім авторів), у т.ч. криптоніми та псевдоніми з посиланнями до справжнього прізвища, якщо вони розшифровані. Систематичний покажчик допоможе розшукати видання за їх змістом (але перелік рубрик складений без використання будь-яких таблиць класифікації, тому потребує особливої уваги). Хронологічний покажчик наочно демонструє кількість видань, що вийшли у певні роки (тут дається не тільки посилання до № запису, а й перші слова з опису видання). “Покажчик міст та друкарень” відсилає до №№ описів видань, надрукованих у тому чи іншому місті, у певній друкарні.
Степан Йосипович Петров продовжив свою роботу і склав картковий каталог видавничої продукції України 1861—1917 рр. Завершів цю працю і підготував її до друку син бібліографа — Сергій Степанович Петров. У 1996 р. вийшов з друку перший випуск покажчика С.Й. і С.С. Петрових “Книга в Україні. Друга половина XIX — початок XX ст. (1861—1917)”. У цьому випуску відображено видання, описи яких починаються з букви “А” (бібліографічне групування в посібнику алфавітне). Випуск одержав загалом позитивну оцінку, але видання залишилося незакінченим через відсутність фінансової підтримки.
Одним з результатів підготовчої роботи до створення повного репертуару української книги є покажчик Федора Пилиповича Максименка “Кириличні стародруки українських друкарень, що зберігаються у львівських збірках (1574—1800)” (Л., 1975). Подано відомості про видання друкарень на Україні (XVI—XVIII ст.) та поза її межами (XV—XVI ст.).
Якимом Прохоровичем Запаско та Ярославом Дмитровичем Ісаєвичем складений покажчик “Пам’ятки книжкового мистецтва : каталог стародруків, виданих на Україні” — за 1574—1800 рр. Книга 1 цього покажчика подає відомості про видання 1574—1700 рр.; частина 1 книги 2-ої — про видання 1701—1764 рр., частина 2 книги 2-ої — про видання 1765—1800 рр. Цей бібліографічний покажчик виданий у Львові в 1981—1984 рр. Він відображає стародруки, надруковані на території сучасної України кириличним, гражданським та латинським шрифтами, старослов’янською, латинською, українською, російською, польською та німецькою мовами, які дійшли до наших днів і наявність яких підтверджується надійними джерелами (документацією друкарень, листуванням авторів і видавців, посиланнями в стародруках тощо). Виявлено стародруки з фондів 38 бібліотек, музеїв та архівів колишнього СРСР та Польщі. В описах перелічуються книгозбірні (їх скорочені позначення), примірниками яких користувалися укладачі покажчика. Стародруки, описані на підставі бібліографічних джерел, відзначено зірочкою перед початком опису. Двома зірочками позначено стародруки, про які відомо лише з архівних документів або з інших надійних джерел.
Бібліографічний опис видань відповідає сучасним правилам, але має відмінності, обумовлені специфікою старовинної книги. Вказується формат видання, кількість рядків на сторінці, особливості поліграфічного виконання та художнього оформлення. Коротка анотація повідомляє про зміст видання, його історію, структуру, зв’язок з іншими виданнями тощо. Наприкінці даються посилання на джерела (бібліографічні посібники чи наукові монографії та статті), у яких згадується описане видання. В окремих випадках відзначається наявність автографів на примірниках, їх походження та інші індивідуальні особливості. Всі бібліографічні записи пронумеровані ( у кн. 1 — №№ 1—762, у першій частині кн. 2 — №№ 763—2358, у другій частині кн. 2 — №№ 2359—4137).
Групування бібліографічних записів хронологічне, розташування всередині кожного року алфавітне. Окремо дається перелік стародруків, що не мають вказівки на рік видання.
Допоміжні покажчики, подані наприкінці першої та другої книги, забезпечують багатоаспектне відображення стародруків: за алфавітом авторів і назв, за друкарнями, за тематикою. Даються також покажчик граверів та іменний покажчик (прізвища, імена, криптоніми авторів і усіх осіб, згадуваних у назвах та описах книг).
Видання багато ілюстроване репродукціями титульних або початкових сторінок, гравюр із стародруків.
Певним внеском у ЗРБ України є бібліографічні покажчики, які обліковують книги з окремих галузей знань або окремих типів літератури. Серед них: “Художня література, видана в Україні, 1917—1957 рр.”, “Художня література зарубіжних країн у пресі УРСР” (Х., 1989), покажчик І.З. Бойка “Українські літературні альманахи і збірники ХІХ — початку ХХ століття” (К., 1967) та ін.
Найважливішим завданням сучасності є продовження роботи над бібліографічним репертуаром української книги. Охарактеризуємо деякі з тих видань, що вже побачили світ.
Україномовна книга, 1808—1923 / уклад.: Р.С. Жданова, В.М. Лой ; відп. ред.: В.О. Кононенко, В.В. Патока ; у підгот. каталогу також брали участь Т.М. Заморіна, М.І. Комська, М.Б. Лиховид. — К. : Абрис, 1996. — 175 с. — (Українська книга у фондах Національної парламентської бібліотеки України / Нац. парлам. б-ка України).
Це — частина каталогу “Українська книга у фондах Національної парламентської бібліотеки України, 1798—1923 рр.” і більш широкого проекту — “Друкованого зведеного каталогу української книги у фондах державних бібліотек і музеїв системи Міністерства культури і мистецтв, 1573—1923 рр.”
Обліковує книги українською мовою, видані гражданським шрифтом, де б вони не видавалися: у Києві, Харкові, Львові, Москві та Петербурзі, інших містах. Початкова дата обліку — 1808 р. — обумовлена тим, що цим роком датується найстаріша книга, що знаходиться у фондах НПБУ.
За типологічними ознаками серед охоплюваних видань є: монографії, брошури, тематичні збірники, навчальні посібники, довідкові видання, труди, наукові доповіді та повідомлення наукових і науково-дослідних установ, продовжувані видання, передруки, відбитки та ін.
Матеріал згрупований і розташований за алфавітом авторів чи назв творів, описаних під назвою.
Бібліографічні описи здійснено згідно з існуючими стандартами, з доповненнями, розробленими укладачами для того, щоб відобразити специфіку української книги дореволюційної доби. Якщо книжка видана під псевдонімом, який вдалося розкрити — то твір описаний під справжнім прізвищем, а псевдонім зазначено у примітках. Взагалі примітки застосовуються дуже широко, для відзначення особливостей як окремих елементів бібліографічного опису, так і книги в цілому (її мова, наявність присвят, довідковий апарат тощо). У примітках розкривається також зміст збірників.
Окремі описи супроводжуються короткими довідковими анотаціями: про джерело, звідки взятий передрук чи відбиток; про назву першої книги конволюту, до якої приплетена книга, що описується.
Після опису подано шифр книги, за яким вона зберігається у Національній парламентській бібліотеці України. Усі бібліографічні записи мають суцільну нумерацію (всього 813 видань).
З метою забезпечення багатоаспектного пошуку створена система допоміжних покажчиків: систематичний; іменний (авторів та інших осіб, причетних до створення книги, а також персоналій); покажчик друкарень, установ та організацій-видавців, видавництв і видавців (кожна категорія окремо); хронологічний покажчик; покажчик місць видання творів. Систематичний покажчик побудований на основі Універсальної десяткової класифікації (визначення розділів, підрозділів, їх послідовності), але без нумерації розділів і підрозділів.
Російськомовна книга у фондах Національної парламентської бібліотеки України, 1816—1923 : каталог / уклад.: Р.С. Жданова, В.М. Лой ; відп. ред. В.В. Патока ; у підгот. каталогу також брали участь: Т.М. Заморина, І.А. Ігнатецька, М.І. Комська та ін. — К. : Глобус, 1999. — 365 с. — (Національна бібліографія України / Нац. парлам. б-ка України).
Цей покажчик є продовженням і доповненням попереднього каталогу НПБУ і інформує про видання, що вийшли друком на території сучасної України російською мовою протягом 1816—1923 рр. Початкова дата обумовлена тим, що 1816-м роком датується найстаріше видання з наведеного обсягу, яке зберігається у фондах НПБУ. Загальна кількість записів — 2055.
Методика бібліографування в каталозі в основному збігається з попереднім виданням. Відмінності є в допоміжних покажчиках, кількість яких збільшена. Є окремий “Покажчик назв творів друку”, де подаються назви всіх творів (описаних під прізвищами авторів чи без них), у тому числі назви творів, що згадуються в переліках змісту збірників. У тому випадку, коли назва твору починається зі значущого слова, є можливість навіть предметного пошуку інформації за цим покажчиком, хоча в цілому його завдання інше. Подано також “Покажчик книг, які містять присвяти” та “Покажчик окремо виданих бібліографічних посібників та прикнижкових бібліографічних списків”. Останній дублює розділ “Бібліографія. Каталоги. Бібліографічні посібники. Бібліографічні списки” із систематичного покажчика, причому з деякими пропусками. Варто було б поділити завдання цих покажчиків: наприклад, в систематичному покажчику відображати тільки окремо видані бібліографічні посібники, а в останньому — тільки прикнижкові бібліографічні списки.
Україномовна книга, 1798—1916. Вип. 1. 1798—1885 / уклад.: М.Д. Бойченко, І.І. Діденко, Р.С.Жданова [та ін.] ; відп. ред. В.Ю. Омельчук. — К. : Абрис, 1996. — 219 с. — (Національна бібліографія України / Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського ; ред. кол.: Л.В. Бєляєва, А.Г. Бровкін, Л.А. Дубровіна, В.Ю. Омельчук, О.С.Онищенко (голова), П.Т. Тронько).
Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, 1798—1916. Вип. 2. 1886—1900 / уклад.: М.Д. Бойченко, О.В. Давидович, Л.В. Лісовська [та ін.] ; відп. ред. В.Ю. Омельчук. — К., 1998. — 376 с. — (Національна бібліографія України / Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського ; ред. кол.: Л.В. Бєляєва, А.Г. Бровкін, Л.А. Дубровіна, В.Ю. Омельчук, О.С. Онищенко (голова), П.Т. Тронько).
Ці покажчики обліковують книги українською мовою гражданського друку (а також збірники, в яких є окремі твори українською мовою) без територіальних обмежень. Не відображені книги, друковані кирилицею; ті, що обсягом менше чотирьох сторінок; листівки, вирізки; ілюстративні, нотні, картографічні видання; реклами, проспекти тощо. Включено книги іншими мовами, якщо вони мають розділи або окремі твори українською мовою.
Бібліографічний опис — найбільш повний. В примітках розкривається зміст збірників, альманахів. Якщо проводилося дослідження з метою встановлення авторства, місця і року видання — в примітках дається посилання на джерела. Якщо видання знаходяться в конволюті, то кожне з них описується окремо. В примітках подається зміст збірників. Після опису вказується шифр зберігання в НБУВ.
Групування — за роками видання. В межах року розташування — за алфавітом авторів і назв. Довідковий апарат містить: іменний покажчик (усі прізвища, що є в тексті бібліографічних описів); покажчик назв; предметно-систематичний покажчик (за алфавітом предметних рубрик); покажчик місць видання; покажчик друкарень, видавців і видавничих організацій.
Українська книга в фондах Одеської державної наукової бібліотеки імені О.М. Горького, 1574—1923 роки : каталог / Одес. держ. наук. б-ка ім. О.М. Горького ; склад.: Т.О. Гоголіна (кер.), М.Д. Харковенко, Л.І. Бортнікова [та ін.] ; ред. І.С. Шелестович : у 4-х вип. — Одеса, 1991. — Назва обкл.: Українська книга, 1574—1923. — Вип. 1; Вип. 2; Вип. 3. Част.1 : А—Л; Вип. 3. Част. 2 : М—Я; Вип. 4.
ОДНБ склала покажчик книг (точніше — неперіодичних видань), виданих українською мовою, незалежно від місця видання. Незважаючи на оголошені хронологічні межі покажчика, початкова дата обліку — набагато пізніша; вона відноситься до ХІХ ст. Точніше сказати важко, тому що хронологічного покажчика тут немає.
Описувалися видання, наявні у фонді бібліотеки або відображені в каталозі. Бібліографічний опис здійснено за існуючими стандартами, на підставі вивчення видань de visu. Якщо видання відображено в бібліотечному каталозі, але у фондах його розшукати не вдалося, то його опис позначений астериском. Додаткові дослідження щодо розв’язання псевдонімів, уточнення вихідних даних тощо не провадилися. Перед описом подається бібліотечний шифр, за яким видання зберігається в ОДНБ. Описи не нумеровані (тому важко скласти допоміжні покажчики).
Застосовується систематичне бібліографічне групування, за спеціальною схемою, розробленою для даного покажчика: Відділ І. Атеїзм. Релігія. Богословські науки; Відділ ІІ. Філософські науки. Культура. Наука. Освіта. Народна освіта; Відділ ІІІ. Право. Політичні і соціальні науки. Економіка і т.д., усього 20 розділів. Усередині розділів записи розташовано за алфавітом авторів і назв. Систематичне групування полегшує пошук видань за їх змістом, але певні труднощі виникають тому, що схема класифікації не схожа на загальноприйняті, а всередині розділів більш дрібні підрозділи вже не виділяються і треба переглядати зміст розділу повністю.
Особливості вживаної методики бібліографування забезпечили оперативність видання даного покажчика, але не дали необхідної повноти розкриття наявного документного масиву. Як свідчить передмова, “упорядники свідомі того, що подають фахівцям і аматорам української книги лише первісний — джерелознавчий — матеріал, який потребує подальшого всебічного розкриття”.
Книги українською мовою у фондах ХДНБ ім. В.Г.Короленка (1798-1923) : друков. кат. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г.Короленка ; уклад.: Т.О. Сосновська, Л.Ф. Бондаренко, Н.І. Полянська, В.М. Сазонова ; наук. консульт. В.В. Седих ; ред. С.М. Миценко : у 5-ти вип. — Х., 1995—1997.
Подає відомості про колекцію україномовних документів з фондів бібліотеки з часу виходу у світ першої книги, написаної живою українською мовою — “Енеїди” І.П. Котляревського — до початку постійної державної реєстрації книжкової продукції України Книжковою палатою УРСР у “Літопису українського друку”. Обліковуються неперіодичні видання: книги, брошури, аркушівки, видані як на території України, так і за її межами, українською мовою, незалежно від орфографії, правопису та застосованих шрифтів.
Бібліографічний опис здійснено за сучасними правилами, але без скорочення слів, із збереженням усіх відомостей, представлених у виданні. Якщо видання вийшло під псевдонімом, який розкритий, то опис здійснюється під справжнім прізвищем, а від псевдоніму дається посилання до справжнього прізвища.
Усі видання переглянуто de visu. Відомості, виявлені укладачами додатково до головних, подаються у прямих дужках. Вибірково, коли за назвою твору неможливо визначити його жанр або галузевий зміст, опис доповнюється анотацією довідкового характеру. Зміст деяких збірників розкривається в примітках. Усі записи мають суцільну нумерацію (всього 3737 видань). Перед описом подано шифр, за яким видання зберігається в бібліотеці.
Бібліографічне групування — алфавітне (за алфавітом авторів і назв). У кожному випуску є допоміжні покажчики до цього випуску: іменний, географічний і систематичний. Такі ж самі, тільки зведені допоміжні покажчики (до всіх випусків разом) поміщені у 5-му випуску. Крім того, тут поданий хронологічний покажчик. У іменному покажчику перелічуються не тільки прізвища авторів, але й складачів, перекладачів, авторів переробки, передмови тощо, а також персоналії, із вказівкою в дужках ролі даної персони. Географічний покажчик відображає зміст документів за географічними рубриками і предметними підрубриками, причому як перші, так і другі сформульовані укладачами на підставі вивчення змісту документів, а не тільки за описом. Систематичний покажчик побудований за УДК, із вказівкою номерів розділів і підрозділів. Хронологічний покажчик дещо уточнює хронологічні межі даного посібника: виявляється, що найстаріші видання, відображені в ньому, датуються 1800 р.
Друкований зведений каталог україномовної книги державних бібліотек та музеїв України, 1798—1923. Вип.1. 1808—1900 / уклад.: Р.С. Жданова, І.О. Негрейчук ; відп. ред. В.В. Патока ; у підгот. каталога брала участь Л.А. Кухар. — К. : Глобус, 1999. — 296 с. — (Національна бібліографія України / Нац. парлам. б-ка України).
Це видання підсумовує роботу, розпочату в межах проекту “Друкований зведений каталог української книги у фондах державних бібліотек і музеїв системи Міністерства культури і мистецтв”. Нарешті вдалося подолати роз’єднаність бібліотек та інших книгосховищ, хоча б у межах однієї відомчої підпорядкованості. У першому випуску “ДЗК” відображено фонди 24 установ, у т.ч. п’яти бібліотек всеукраїнського рівня (ДІБУ, ДБУ для дітей, НПБУ, ОДНБ, ХДНБ), дев’яти обласних універсальних наукових бібліотек, дев’яти музеїв та однієї обласної бібліотеки для дітей.
Методика бібліографування в “ДЗК” близька до тієї, що застосовувалася в попередніх виданнях покажчиків, що відображали фонди НПБУ. Відображено неперіодичні текстові видання (книги та брошури), видані українською мовою (друковані гражданським шрифтом), а також писані так званим “язичієм”, незалежно від місця видання. З наведеного обсягу не обліковувалися певні види видань: відривні календарі, листівки, тарифи, реклами та ін. Відображено також видання, що містять окремі твори українською мовою, поряд із творами іншими мовами.
Бібліографічний опис видань здійснювався de visu. По можливості розкривалися псевдоніми та криптоніми. У примітках розкривався зміст збірників та інші відомості щодо видання в цілому чи окремих його елементів. Після опису подано сигли установ, де зберігаються примірники кожного видання. Всі бібліографічні записи мають спільну нумерацію. У першому випуску міститься 1207 №№.
Групування записів в основній частині посібника хронологічне, розташування в межах року алфавітне. Серед допоміжних покажчиків є іменний, систематичний, назв творів друку, місць видання, друкарень, видавничих організацій та установ, видавців і видавництв та ін.
Охарактеризовані УРП дають уявлення про те, як складаються посібники бібліотечно-каталожного типу, тобто такі, що відображають фонд певної бібліотеки чи декількох установ.
Дещо інші підходи застосовуються в бібліографічних покажчиках, обмежених видавничими рамками (тобто по суті ретроспективних видавничих бібліографічних посібниках). Прикладом можуть слугувати покажчики, що характеризуються нижче.
Видання “Просвіт” Галичини: Книги та аркушева продукція (1868—1938) : бібліогр. покажч. / уклад. С.Л.Зворський ; наук. ред. А.П. Корнієнко. — К. : Абрис, 1996. — 247 с. — (Українські культурно-освітні товариства “Просвіта” / Нац. парлам. б-ка України ; вип.1.).
Це перший покажчик із серії, що планується в рамках реалізації Державного фундаментального реєстру друкованої продукції “Україніка — 350”.
Подаються відомості про неперіодичні книжкові та аркушеві видання львівської “Просвіти” та її філій, що вийшли друком у 1868—1939 рр. (за весь час діяльності товариства). У тому числі обліковуються і такі видання, що складаються з одного аркуша: листівки, запрошення, мапи, образотворчі видання, ноти тощо.
Географічні межі, в яких діяли галицькі “Просвіти”, охоплюють територію сучасних Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей (Східна Галичина) та ряд міст і містечок, що знаходилися на території тогочасної Західної Галичини в межах Австро-Угорщини, а після Другої світової війни відійшли до Польщі. Виняток становить Кременецький район на Тернопільщині, який до 1939 р. належав до Волині, і тому видання Кременецької повітової “Просвіти” будуть відображені у покажчику, присвяченому “Просвітам” Волині.
Групування літератури в покажчику хронологічне, у межах року розташування записів алфавітне. У додатку подано перелік видань, випущених спільно з іншими культурно-освітніми товариствами, та видань, рік виходу яких не встановлений.
Бібліографічний опис здійснюється під прізвищем автора, незалежно від форми його подання у виданні. Псевдоніми та криптоніми розкриваються; якщо автор відомий з інших джерел — прізвище дається у кутових дужках. Всі інші елементи точно наслідують відомості, що подані у виданні (назву, підзаголовні дані, відомості про відповідальність, вихідні дані тощо). Упорядник прагнув зберегти орфографію видання. Для цього навіть застосовуються літери, відсутні в сучасному алфавіті.
У квадратних дужках подаються відомості, виявлені упорядником за іншими джерелами, поза виданням. Вказується наклад, навіть виявлений поза виданням. Розписується зміст збірників (деяких — частково, інших — дуже повно, з вказівкою сторінок). Основний опис супроводжується вказівками рецензій. Деякі описи супроводжуються короткими анотаціями, що характеризують зміст видання, тематику, у тому числі сюжети образотворчих видань; деякі характеризують історію видання, у тому числі відомості про конфіскацію. Видання, близькі за змістом, мають перехресні посилання (від одного до інших): “Див. №№...”.
Усі записи мають суцільну нумерацію (всього 1015 номерів). Зірочками (*) після порядкових номерів позначені видання, які упорядник не мав змоги переглянути de visu; відомості про них наводяться за різними опублікованими та неопублікованими джерелами.
На жаль, не вказано джерела, якими користувався упорядник для виявлення та атрибуції видань. Не вказано і місце зберігання переглянутих видань.
Довідковий апарат посібника містить такі допоміжні покажчики:
- Іменний (перелічуються автори, редактори, упорядники, художники, версифікатори, перекладачі, художники, композитори, рецензенти, персоналії). Вказано криптоніми та псевдоніми. Якщо вони розкриті — дається відсилка до справжнього прізвища. При справжньому прізвищі вказано також псевдоніми.
- Систематичний (з поясненням, що в деяких розділах виділено тематичні рубрики). Послідовність розділів — за УДК. Але не всі видання розписані для цього покажчика.
- Покажчик серійних видань (за назвами серій).
- Географічний покажчик населених пунктів Галичини (крім Львова), про які йдеться в змісті видань.
- Покажчик друкарень, в яких друкувалися видання.
Подано також “Список скорочень” (які застосовуються тільки в цьому виданні).
У цілому цей бібліографічний посібник можна вважати ґрунтовною науковою працею. На жаль, вона не позбавлена деяких помилок, іноді технічних (наприклад, два описи мають один і той же номер — 221), іноді методичних (відсутність списку використаних джерел виявлення видань; відсутність вказівок на місцезнаходження переглянутих видань; неповнота відбиття матеріалу в систематичному покажчику, неточність деяких рубрик, наприклад: “Бібліографія”).
Другий випуск серії планується присвятити опису матеріалів, вміщених у періодичних виданнях львівської “Просвіти”; третій — опису публікацій про “Просвіти” Галичини.
Видання “Просвіт” Наддніпрянської України (1906—1922 рр.) : бібліогр. покажч. / уклад. С.Л. Зворський . — К. : Глобус, 1999. — 133 с. — (Українські культурно-освітні товариства “Просвіта” / Нац. парлам. б-ка України ; вип. 4).
У цьому бібліографічному покажчику подано відомості про видання товариств “Просвіта” так званої Наддніпрянської України: Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської, Харківської, Херсонської, Чернігівської губерній. Хронологічні межі охоплюють весь час існування видавничої діяльності цих “Просвіт”.
Доволі широким є охоплення видавничої продукції з типологічного погляду: тут подано відомості не тільки про неперіодичні текстові видання у вигляді книг та брошур, але й про аркушівки (листівки, програми літературно-музичних вечорів) та аркушеві видання (відозви, плакати, афіши тощо), а також про образотворчі видання (портрети і листівки) і періодичні видання. Крім назв останніх подається перелік творів, надрукованих у періодичних виданнях. Укладач посібника прагнув найповнішого відображення видавничої продукції “Просвіт”, але був вимушений “внаслідок відсутності більш-менш достовірної інформації” відомості про афіши подати вибірково.
Більшість видань описано de visu за фондами різних бібліотек та архівів (на жаль, у бібліографічних записах місцезнаходження видання не вказано). Описи видань, відомих з інших джерел, але не переглянутих укладачем, позначаються астериском (зірочкою).
Бібліографічний опис здійснено за сучасними правилами, але із збереженням усіх мовних чи шрифтових особливостей видань. Частина бібліографічних відомостей, відсутніх у виданнях, встановлена упорядником на підставі архівних матеріалів та інших додаткових джерел.
Описи багатьох видань супроводжуються примітками про історію видання, особливості його оформлення тощо. У деяких випадках такі відомості подаються у вигляді анотації, де характеризується також структура і зміст видання. Крім того, даються описи рецензій на видання, опубліковані в тогочасних журналах і газетах.
Основний текст посібника складається з двох частин. У першій подано відомості про неперіодичні видання, у другій — про періодичні видання та публікації, надруковані в них. Крім того, в “Додатках” подано відомості про нездійснені видання “Просвіт”, а також видання, що побачили світ у друкарнях “Просвіт”, але готувалися іншими видавництвами.
Детально розроблено допоміжні покажчики: іменний, систематичний, географічний, серійних видань, друкарень.
У цілому цей бібліографічний покажчик справляє враження серйозної наукової праці, тому що на всіх етапах роботи — від виявлення матеріалів до їх бібліографічної характеристики і наступної обробки — укладач посібника проводив самостійні дослідження архівних джерел, музеїв, маловідомих частин бібліотечних фондів (так званих “спецсховищ”). Тим більш прикрою є відсутність посилань на ці джерела безпосередньо в бібліографічних записах, що стосуються того чи іншого видання. Такі посилання є винятковими, а мали б бути правилом.
Незважаючи на це зауваження можна очікувати, що цей посібник стане в нагоді багатьом дослідникам історії України.
Особливе місце серед УРП української книги посідає видання Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України:
Репертуар української книги, 1798—1916 : матеріали до бібліографії. Т. 1 : 1798—1870 / упорядкув., підгот. до друку та приміт. Л.І. Ільницької ; передм. і наук. ред. Я.Р. Дашкевича ; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Ін-т укр. археогр. та джерелознавства ім. М. Грушевського, Львів. від-ня. — Л., 1995. — XXIV, 387 с.
Те ж. Т. 2 : 1871—1886 / упорядкув., підгот. до друку та примітки Л.І. Ільницької, О.І. Хміль ; наук. ред. Я.Р.Дашкевича ; відп. ред. Л.І. Крушельницька. — Л., 1997. — 401 с.
Те ж. Т. 3 : 1887—1894. — Л., 1999. — 427 с.
Цей покажчик є публікацією картотеки української книги 1798—1916 рр., створеної у 1945—1948 рр. академічними бібліотеками Києва і Львова під керівництвом Юрія Меженка. У картотеці було відображено видання українською мовою, виявлені бібліографами на підставі вивчення найрізноманітніших джерел, як друкованих, так і рукописних, а також каталогів і картотек різних бібліотек.
Упорядники цього видання використовували записи з карток, із збереженням вжитого правопису. Дублетні описи зведені до одного, із зазначенням джерел. Розв’язано, де це було можливо, псевдоніми і криптоніми; подано примітки до окремих позицій. До кожного опису вказується джерело, звідки він був запозичений, або декілька джерел. Ці позначки даються у скороченому вигляді, а наприкінці тому подано “Список скорочень джерел”, де вони розшифровуються.
Бібліографічне групування хронологічне (за роками видань); розташування записів усередині років алфавітне (за прізвищами авторів і назвами). Якщо псевдонім розкритий, то опис здійснено під справжнім прізвищем. Усі записи мають спільну нумерацію.
Упорядниками складено допоміжні покажчики: іменний і алфавітний покажчик місць видань. У першому подано як справжні прізвища авторів, так і посилання до них від псевдонімів і криптонімів, а також нерозв’язані псевдоніми та криптоніми. У другому, поряд з назвами місць видання, є рубрики: “Без місця видання” та “Без року і місця видання”, а також відсилки від неприйнятих географічних назв до вживаних.
В окремому розділі упорядниками подаються примітки до бібліографічних описів (за №№ записів). Тут вказано на певні виправлення, зроблені упорядниками на підставі вивчення джерел, крім картотеки; на відмінності між даними про одне й те ж видання з різних джерел картотеки; припущення, що до них вдаються упорядники і т.і. Але треба зазначити, що безпосередньо з виданнями описи не звірялися, тільки з каталогом ЛНБ імені В. Стефаника НАН України.
Видання покажчика продовжується, і, вочевидь, у майбутньому буде найбільш великим за обсягом і кількістю охоплюваних видань. У цій повноті є найбільша перевага даного бібліографічного покажчика. Але відсутність візуального ознайомлення з виданнями і відомостей про їх місцезнаходження обумовлює певні обмеження можливостей його використання.
Всесоюзними центрами теж були створені універсальні ретроспективні покажчики текстових неперіодичних видань, що відображають, поряд з іншими, українські видання.
Видання, що вийшли російською мовою у XVIII ст., відображає “Сводный каталог русской книги гражданской печати XVIII века (1725—1800 рр.)”. Він вийшов у 5 основних томах та одному додатковому. Основні упорядники — п’ять бібліотек: Державна бібліотека СРСР імені В.І. Леніна, Державна Публічна бібліотека імені М.Є. Салтикова-Щедріна, Бібліотека Академії наук СРСР, Бібліотека Московського державного університету, Державна публічна історична бібліотека. Перші три томи “Сводного каталогу” подають бібліографічні відомості про книги за алфавітом прізвищ авторів і назв, четвертий том включає відомості про періодичні видання, п’ятий — допоміжні покажчики до перших чотирьох томів; додатковий шостий том — доповнення з фондів інших бібліотек та перелік видань, що відомі з бібліографічних посібників, але відсутні у фондах (так звана desiderata).
Суттєвим доповненням до цього каталогу є “Сводный каталог книг на иностранных языках, изданных в России в XVIIІ веке (1701—1800)”. Підготували його співробітники Бібліотеки Академії наук СРСР Є.А. Савєльєва та Т.П. Щербакова, за участю інших 14 бібліотек та музеїв.
Хронологічне продовження цих посібників — “Сводный каталог русской нелегальной и запрещенной печати XIX в.”, який вийшов двома виданнями. У першому обліковувалися фонди дев’яти бібліотек та архівів, у другому — 75. Цей посібник обліковує тільки ті видання, що вийшли нелегально або були заборонені після виходу; в тому числі книги та періодичні видання.
Інші книжкові видання XIX століття, а також XX століття, ще не знайшли відображення у виданих УРП. Зусиллями Російської державної бібліотеки (колишньої Державної бібліотеки СРСР ім. В.І. Леніна), Російської національної бібліотеки (колишньої Державної Публічної бібліотеки імені М.Є. Салтикова-Щедрина) та інших був створений зведений каталог книг XIX—XX століття російською мовою, але він існує лише в картковій, незавершеній формі. Є багато проблем щодо його видання.
Крім того, існують друковані зведені каталоги книг, що видані кирилицею в XVI—XVII та XVIII ст. У 1984 р. виданий “Сводный каталог славяно-русских рукописных книг, хранящихся в СССР, XI—XIII вв.”. Він об’єднує відомості про фонди 23 бібліотек, архівів, музеїв. Підготовлені також попередні списки рукописних книг XIV—XV ст.