Geum.ru

Шановні учасники слухання. Вже одинадцята година є. Япрошу зайняти місця в залі

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Так що всі ці проблеми у нас були, але біда наша, що ми майже половину всього втрачаємо, через те, що вікна не такі, через те, що труби не такі, потріскалися, побилися і таке інше. Тих конкретних проблем я не хочу зараз ворушити, маємо унікальне підприємство в Миколаєві „Машпроект „Заря”, „Машпроект конструкторське бюро „Заря” – завод по виробництву парогазових турбін. Унікальне виробництво, навіть за радянських часів, Радянський союз пішов на це, дві парогазові турбіни продали американцям і вони встановили у себе на ядерних підводних човнах. Сьогодні завод виконує замовлення Індії – 4 парогазові турбіни будуть туди поставляти для військово-морського флоту Індії, 30 млн. доларів замовлення.

Тут сидить видатний наш конструктор, він був головним конструктором на Машпроекті в Миколаєві, може підтвердити, Кучма був в Санкт-Петербурзі, йому показали якусь електростанцію, там двічі турбіни працюють. Він у захопленні був, а де це? Кажуть: „Це ж у вас завод „Заря” виробляє”.

Що ще можна? Китай замовляє. У них сьогодні, Україна нічого не використовує. За 15 років існування. А що таке парогазова турбіна? Це Житомир, Вінниця, по одній поставили і за копійки будуть виробляти електроенергію.

Друга проблема, ось оце сьогодні Володарський завод з ріпаку виготовляє дизпаливо. Оце воно.

Я, Юрію Івановичу, я його подарую цю пляшечку. Це унікальна пляшка, але ...


ЄХАНУРОВ Ю.І. – Якщо використовуватимуть всі, то це не є хабар.


УДОВЕНКО Г.Й. - ... відбивні жарити, бо запах такий. Дивіться, яке. Значить, сьогодні проблема яка? Показати людям, які будуть цим користуватися, що це отрута, щоб не пили, не вживали, а щоб за призначенням. В США прийняли закон, за ініціативою Буша, сюди додавати 40% бензину. Закон прийняли.

Значить, я звертався двічі до Вас, Юрію Івановичу, з листами про те, що до нас надійшла, до мене, через Генеральне консульство надійшла пропозиція від німецького бізнесмена. Він пропонує будівництво в Україні 27 заводів по переробці ріпаку. Він надає кредит, забезпечує устаткуванням, всім забезпечує. Кредит на три роки, а після трьох років вжито якесь буде повернення.

Ви дали розпорядження Мінагрополітики...


ЄХАНУРОВ Ю.І. – Геннадію Васильовичу, раніше Ви пляшку не давали, тому і не пішло. Давайте пляшку, і будемо...


УДОВЕНКО Г.Й, – Ви дали розпорядження. Мінагрополітики прекрасного листа мені написало, що от у нас зараз, ми концепцію виробляємо. Та цього чоловіка запросіть, він за свій рахунок приїде. Ну 27 заводів він хоче в кожній області збудувати!

І поговорить, чи це, може, якийсь проходимець, я не знаю. Це вже справа Уряду.

Але Міністр агропромислового комплексу сказав, що ми будемо мільйон гектарів ріпаку сіяти для того, щоб це виробляти. Це, безумовно, наші енергетичні проблеми не вирішить, але в значній мірі вирішить.

І не забувайте про те, що там же у нас якийсь дивак знайшовся в Київській області, трактор якого працює на самогонці. Його жінки там затюкали: ”Куди ти продукт такий витрачаєш?”. Можна і на цьому також щось думати, робити.

Але, дійсно, сьогоднішня нарада спонукає на якісь ідеї, які вирішать дуже важливу проблему – проблему національної оборони нашої держави, безпеки.


ЄХАНУРОВ Ю.І. – Спасибі. Володарка. Я запам’ятав. До слова запрошується Мередід Евенс – головного адміністратор Міжнародного енергетичного агентства. Підготуватися Куцану.

Колеги, я зараз тихенько піду на нараду до Президента на РНБО. Продовжить мій колега – Міністр Качур Павло Степанович.


МЕРЕДІД Е. – Від імені Міжнародного енергетичного агентства і країн членів я би хотіла вас подякувати за можливість виступити сьогодні. Вибачаюся, але я далі буду говорити по-російські, бо це для мене легше.


ЄХАНУРОВ Ю.І. – У вас чудова українська. Прошу.


МЕРЕДІД Е. – МЕА действует, как советник по энергетической политике для 26-ти стран-членов и активно сотрудничает со странами, не входящими в МЕА, как и Украина.

Данные на этом слайде показывают, что за период, начиная с первого нефтяного кризиса 1973 года, в этой группе стран МЕА произошло лишь умеренное увеличение спроса на энергию.

Этот факт впечатляет, принимая во внимание значительный экономический рост, произошедший за тот же период. Пик серьезного энергосбережения, достигнутый в этих странах, потребление энергии сегодня должен был быть вдвое выше, чем оно есть в действительности.

Другими словами, начиная с 1973 года энергосбережение является крупнейшим новым источником энергии.

Кроме того, энергоэффективность сэкономила потребления больше, чем потребители затратили на мероприятие, способствуя экономическому росту и конкурентоспособности. Здесь вы видите эффект политики на энергопотребление, штат Калифорния в США начал внедряться в законодательство и ряд программ по энергоэффективности после 1973 г., а на федеральном уровне в США этих программ не было. Разница в энергопотреблении на душу населения ясна и существенна.

Конкретно что можно делать? Украина имеет огромный потенциал улучшить энергоэффективность в зданиях и в системах централизованного теплоснабжения. Какие дополнительные политические меры оправданы? Конечно, цены – это ключевой фактор. Они должны быть экономически обоснованны и они должны покрывать все долгосрочные затраты.

Мы тоже приветствуем предложение создать агентство по вопросам энергоэффективности. На наш взгляд, было бы неплохо, поскольку это вопрос имеет очень серьезный характер, было бы неплохо, если это агентство подчинялось бы напрямую Кабмину или РНБОУ. И агентство, мы считаем, должно заниматься стимулами, а не расходными нормами энергопотребления на предприятия, который по опыту наших стран не самый эффективный способ повысить энергоэффективность.

Тоже мы считаем, что есть место для фонда по энергоэффективности, фонд, который мог бы дать гарантии на кредиты для инвестиций в области энергоэффективности. Но таким фондом по опыту наших стран лучше управлять профессиональным фондовым менеджерам.

Политические меры и программы, на котором агентство могло бы работать, включает, например, централизованное теплоснабжение – это счетчики, в первую очередь, это реформы структуры тарифа, чтобы делать больший стимул для эффективности в секторе, реформы организаций отрасли, стандарты и маркировки для здания электроприборов и машин и тоже двигатели - нам кажется очень перспективное направлений работы.

В промышленности нужно концентрировать на продуманной политике, которые охватывают самые важные аспекты, например налоговые стимулы для энергосберегающего оборудования и энергоаудиты для маленьких и средних предприятий.

Тоже во всех отраслях очень важно распределить массовую информацию о необходимости и способе эффективно использовать энергию. Мы видим, что это даст серьезный эффект в разных странах. В заключение, мы знаем, что энергоэффективность является наиважнейший новый вид энергии в странах МЭА, Украина тоже имеет огромный потенциал для эенергоэффетивности, можно назвать: Украина, Саудовская Аравия – энергоэффективности. Реализация этого потенциала требует активные государственные программы и смелые политические решения.

Благодарю за внимание.


КАЧУР П.С. – Дякую Вам. Запрошую до слова, Куцан Юлій Григорович, є? Вчений секретар громадської колегії при Міністрові палива та енергетики України і після цього я думаю, що нам потрібно просто порадитися, як формувати нашу роботу.


КУЦАН Ю.Г. – Шановний Павло Степановичу, шановні колеги. На виконання окремого доручення Кабінету Міністрів України Мніпаливенерго провело перше обговорення заходів спрямованих на забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Це наше засідання, обговорення було здійснено на засіданні громадської колегії 31 січня цього року. На засідання громадської колегії були запрошені представники інших відомств і міністерств, а також представники громадських організацій, фахівці НАНУ, Академії технологічних наук України і інших громадських організацій. Так що було таке дуже велике слухання. В процесі обговорення з’ясувалося, що всі надані пропозиції умовно можна поділити на ті заходи, що забезпечуть еффективне використання енергоресурсів, та заходи, що суттєво впливають на енергоємність ВВП. Більше пропозицій, і сьогодні у нас в залі доповідали, які забезпечують еффективне використання енергоресурсів, але заходи, що суттєво впливають на енергоємність ВВП, якось залишились у нас в тіні.

З цього приводу на нашій громадській колегії була така пропозиція щодо зменшення енергоємності ВВП – що одним з варіантів є пропозиція, що треба переглянути формування структури ВВП в напрямку зменшення в його структурі частки енергоємних виробництв, а саме частки металургійного виробництва, який споживає майже третину електроенергії та 46% загального видобутку вугілля.

Якщо ми розглянемо структуру споживання електроенергії за групами споживачів, це свіжі дані по факту роботи Мінпаливенерго 2004 – 2005 рр., то по споживанню промисловість є домінуючою і споживає електроенергії на рівні 77 млрл. кіловаттгодин, тоді як населення споживає всього 26,4 млрд. кіловаттгодин, тобто 19,7%. З одного боку, ми повинні пишатися, що ми маємо таку могутню промисловість. Але якщо ми розпишемо структуру споживання в обсягах промисловості, то картина буде зовсім вражаючою. Ви бачите структуру споживання електричної енергії в промисловості України за 2005 рік по галузям. Ми бачимо, що більше 50% споживає в нас металургійне виробництво.

Це дуже великий від інших галузей промисловості. Такий дисбаланс споживання вступає в протиріччя з економічною безпекою держави. Вихід з існуючої ситуації ми бачимо в застосуванні як адміністративних, так і економічних важелів, які змусять металургійний комплекс розпочати технічне переозброєння в напрямку зменшення енергоємності власного металургійного виробництва.

Що я повинен сказати? Що ми тут слухали, щось ми будемо робити, теплі поли, ми будемо там вікна міняти. Але якщо ми подивимось, що у нас... от поверніться до наступного... що там комунальне, от бачите, все наше виробництво споживає 14 млрд., а промисловість – 77, то всі ці заходи у нас будуть неефективні, якщо ми не повернемося до зміни структури формування нашого внутрішнього валового продукту з точки зору зменшення енергоємності металургійного виробництва.

На що хочу я звернути увагу? Тут у нас, і в цьому залі сьогодні, роздавалися такі думки, про підвищення тарифів для населення. Подивіться, люди добрі, якщо у нас населення споживає всього на рівні 24-26 млрд., промисловість – 78. Тобто ці відсотки, то якби зовсім населення не почало вже нічого споживати, то все одно у нас енергоємність внутрішнього валового продукту не зменшиться. Не зменшиться до тих пір, доки ми не будемо дивитися на це співвідношення.

Я розумію, що легше всього, мабуть, в адміністративному плані впливати на населення, але, якщо ми подивимося на втрати, то у нас втрати сягають, там останній стовпчик, вони на рівні споживання електроенергії населенням.

То, може, нам треба там вкладати гроші і працювати кожен день над тим, щоб зменшити ці втрати. Дякую за увагу.


КАЧУР П.С. – Шановні учасники слухань, у нас за попереднім списком з урахуванням тих, хто був в програмі записаний, десь було 105 бажаючих виступити. На цей час виступило в цілому 26 осіб, якщо я не помиляюся.

Звичайно, далі продовжувати роботу в режимі 5 хвилин регламенту, ми не зможемо так і так надати всім слово.

Почекайте. Зараз. Я докажу до кінця. В який спосіб, ви пам’ятаєте зранку, ми визначились з робочою групою, яка по завершенню нашого заходу залишиться і буде опрацьовувати якісь пропозиції, які пролунали під час обговорення, також додаткові від членів робочої групи з приводу того, як врахувати уряду весь цей величезний масив знань про наші технічні, технологічні можливості.

Це на даний час 23 особи, в списку в цьому. Він був відкритий. Хто бажав, хто має час працювати по завершенні, нікого ми забули, здається, всіх включили.

У мене є така пропозиція. Все-таки, на мій погляд, зараз головне дати настанови цій робочій групі. Я не пам’ятаю, на жаль, хто, не записав, дав таку пропозицію, що вимагається від Уряду створити прозорий банк даних всіх розробників і всіх, хто впроваджує, щоб кожен знав, що так, він є в банку, що про нього не забули.

І плюс пояснити механізм, як Уряд буде розглядати ці пропозиції і ці можливості, кого залучати до програм, кого ні, і чому. От прозорий механізм залучення або незалучення до загальнодержавних заходів цих всіх учасників цього процесу, які отримали цей реєстраційний якби номер, умовно кажучи, в цьому банку даних. Навряд чи є сенс детально ще розказувати про вашу технологію. Хто би зараз виступав, то він просто має, звичайно, представитись, назвати, яку організацію представляє, які веде розробки ця організація. Можливо, коротко сказати, а які проблеми, от зіткнулися. Ну вже детально не розказувати, тим більше, із показом слайдів.

І таким чином, ми можливо, навіть, цілу годину з регламентом 1 – 2 хвилини на виступ. Ми могли би для робочої групи ще додати цих наказів від учасників слухань, з тим, щоб десь на четверту, може там, четверту з копійками, все-таки загальне засідання завершити.

Будь ласка, Ви хотіли сказати щось по порядку.


? – Я хотів би сказати, що те, що сьогодні відбувається, не є громадським слуханням, тому що згідно з постановою Кабміну № 1122 від 18 липня 1998 року громадські слухання проводяться: перше – за ініціативи громадських організацій, друге – органами влади, третє – з публікацією в пресі за місяць до дня проведення, і четверте – матеріали видаються заздалегідь, а не просто повідомляється про них, здається, в Інтернеті. І якщо тут представлені в списку організацій представники різних сфер влади, науки, бізнесу і громадських організацій, то напевно, з самого початку було б чесно сказати про квоту часу, яка виділяється на кожну з цих секторів. І запропонувати людям зібратися і обговорити внутрішній розподіл часу по кожній сфері. Це було б чесно і нормально. І тоді, коли почули.

До цього часу виступали тільки або представники влади, або представники науки, або представники бізнесу. Не було представників громадських організацій. Але в тому списку, якщо подивитися, там ми побачимо тих же самих людей, тільки вже названих громадською організацією.

Громадськість – це люди, які не мають власного інтересу, а мають суспільний інтерес...


КАЧУР П.С. – Може, давайте все ж таки до пропозиції.


? – Зараз розділити час, який залишається, посекторно, в тому числі сказати, скільки часу буде виділено для громадських організацій.


КАЧУР П.С. – Я пропоную зараз, щоб справедливість восторжествовала, представнику громадських організацій. Хто готовий від вас?


ЛЕНІНСЬКА Н.С. - Ассоциация военных ученых. В эту ассоциацию вошли ученые, которые, в основном, выпускники КВИРТУ и те, которые преподавали в КВИРТУ. Они сегодня оказались не у дел, потому что эти учебные заведения были закрыты сразу, как только развалился Советский Союз.

Что я хочу сказать? Когда Юрий Иванович сказал о том, что как бы не ошибиться, какой проект принять к исполнению, какой из них окажется самым эффективным сегодня, то как раз нами и разработана программа. Это программа, методика принятия решений, когда учитывается не 2-3 фактора, кто получит прибыль от пластиковых окон и банк, который выделит на это кредиты.

А учитывается сотня факторов при принятии решения, когда выбирается, какой проект окажется эффективным. Или сегодня, или завтра. Именно по отношению к реализации во времени. Это первое.

И когда вы говорили, что создать базу данных, то это как раз и есть наша методика. Она подходит под то, чтобы создать эту базу данных.

Я бы хотела остановиться, раз слайды мы не показываем, в двух словах, о технологиях, которые разработаны много лет назад. Они просто аккумулируются сегодня… Трудно говорить без слайдов.

Это гелеотехнологии. Вы все знаете, что это такое. В чем эффект сегодня гелеоотехнологии? Именно экономический эффект? Потому что, когда мы говорим про энергосбережение, гелеотехнологии – это не надо ни газа, ни электроэнергии. То есть при сбережении электроэнергии в теплицах мы имеем 90 копеек средняя себестоимость килограмма овощей.

Когда я об этом говорю, все удивляются, как это, но у нас это все просчитано, т.е. если сегодня те, кто работает в теплицах, просят: «Дайте нам 4 млн. долларов на реконструкцию теплицы. Мы уменьшим использование газа в 2 раза».

Мы предлагаем теплицы, в которых вообще не надо использовать газ абсолютно, и только если за бортом минус 10, в этой теплице используется аварийный котел, который работает на элементарном мусоре, и эта теплица в данном случае как модуль, вокруг которого могут строится любые спортивные оздоровительные комплексы, любые гелиохозяйства, большие или маленькие, т.е. это даже решает проблемы депрессивных поселений. Даже можно построить гелиопоселение для детей беспризорных, потому что сегодня большая проблема в стране с беспризорными детьми. Но и эту проблему можна решить именно на основе этих технологий.

Еще хотела бы напомнить о том, что у нас в Украине есть чудесные ученые, которые работают над данной технологией, тоже материалы мы можем предоставить. Хотелось бы сказать, что когда мы говорим о престиже Украины, хотелось бы заметить о том, что нужны брэнды, и в данном случае мы можем предоставить некоторые изобретения, которые могут претендовать сегодня на Нобелевскую премию. У нас это. Вот эти несколько слов, что я хотела сказать.


КАЧУР П.С. – Дякую. У мене конструктивна пропозиція, ви розумієте, що ми все одно всіх не зможемо вислухати. Але ви знаєте, що Уряд відкритий до пропозицій і, повірте, що кожна пропозиція буде розглянута, буде врахована.

Тому я пропоную по одному виступу до 3-х хв. з цього сектору, з цього сектору і з цього сектору. Прошу Вас, по 3 хв., щоб ми виходили на завершення.


КУЗНЕЦЬ О.Я. – Асоціація інженерів енергоефективних технологій, голова правління, наша асоціація займається виробленням, установкою і експлуатацією теплогенеруючого обладнання.

Трошки в іншому плані я хотів би звернутися до Уряду. Ми не просимо від вас ні фінансування, ні якихось преференцій нам, ми просимо одного – створити таке середовище, де можна було б енергічно і, найголовніше, з користю для держави і для народу працювати. Що я маю на увазі? Я маю на увазі раніше всього нормативну базу як галузі будівництва взагалі і, головне, та нормативна база, яка стосується нашого сегменту, тобто енерговиробників.

Що я маю на увазі конкретно? Переді мною виступав Анатолій Васильович Гнатюк – ви його добре знаєте, він казав про ДБН газопостачання. Дійсно, сумна ситуація, розроблений ДБН, який всім потрібен, і ми не можемо його реалізувати. Чому? Бо, наприклад, от Міністерство охорони здоров’я, воно йому не подобається. Чому не подобається? До смішного, бо вони такі претензії пред’являють, які здоровому глузду не підвладні.

Питання не вирішується. Ми зверталися кілька разів до Уряду. Юрія Івановича на жаль немає, я йому три листа написав, три листа з цього питання.


КАЧУР П.С. – Вибачаюся, я знайомий з цією пропозицією, оскільки я представляю Міністерство будівництва.


КУЗНЕЦЬ О.Я. – І ще одне питання, дуже коротко. Ви були у Херсоні, Ви дивилися на нашу підвальну котельну, це проблема для України велика, 5 тис. таких котелень. А що таке підвальна котельна? Це бомба під будинком. До сих пір не було нормативної бази.


КАЧУР П.С. – Скорочую Ваш виступ. До кінця лютого я підпишу ДБНи по підвальних котельнях.


КУЗНЕЦЬ О.Я. – Вона лежить зараз у вас, розгляньте її швиденько.


КАЧУР П.С. – До кінця лютого я підпишу ДБНи.


КУЗНЕЦЬ О.Я. – Дуже вдячний Вам, дуже. Дякую.


КАЧУР П.С. – Скажіть своє прізвище.


ПАСЮК О. – Меня зовут Алексей Пасюк, я работаю в Национальном экологическом центре Украины. Я прошу прощения, что на русском, так быстрее.

Сложность в том заключается, что какие бы технические решения сейчас не предлагались с тем подходом министерства, или Кабинета министров, или правительства, внедрение этих все дел, это все не будет работать. Почему? Потому что. Такое впечатление, что все, что делается списано с учебников советских еще по развитию экономики.

Первое о чем идет речь, о том, что в Украине должны вводиться рыночные рычаги, а не централизированное планирование. При рыночной системе строить новые атомные станции, а потом решать проблемы с гидроакамулирующими, которые кстати никак не энергосберегающие технологии, никто бы не додумался. Должно быть на месте производство энергии и на месте его потребления, чтобы не было таких потерь по транспортировке.

Дальше, по экономическим рычагам – ситуация, когда вот сейчас Министерство промышленности предлагает снизить тариф для больших потребителей энергии в промышленности, потому что им, бедным, тяжело с такими тарифами на электричество – это полная противоположность тому, что должно делаться.

Дальше. С подачи Кабинета Министров по стране пошла уже тенденция, что на районных уровнях внедряются программы энергосбережения, где в основе лежит переход на отопление электричеством вместо газа. Это уже энергосбережение? Причем они обгрунтовывают это таким образом: в Украине же электричество экспортируют, а газ импортируют.

Неужели там на уровне районов не в состоянии объяснить, что это электричество тоже, к сожалению, пока что еще не солнечными батарейками вырабатываются. Поэтому до тех пор, пока…

И последнее. Я почитал просто, что Вы предлагали там почитать к этой встрече. Очередная программа энергосбережения не имеет смысла как таковая. Я таких программ видел уже десяток на самые разные темы. Сейчас готовится стратегия «Общее развитие энергетического сектора». Где логика? Отдельно писать «энергосбережение», если у Вас целая программа.