Geum.ru

Шановні учасники слухання. Вже одинадцята година є. Япрошу зайняти місця в залі

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

У мене багато є думок з цього приводу, що, фактично, багатство – дійсно це правда, і багатство кожної нації, починаючи від Японії, і кожної фірми, починаючи з Гейтса, більше 80% багатства – це є інтелектуальний продукт. А ми до цього не звикли і шукаємо, де і як нам вийти з положення. Як це так? Найсильніший, ні.., ми все життя, хто професійно працює в науці, все життя, день і ніч живе і думає про своє ремесло. Якби дійсно використовувати цей потенціал, хоча професійних вчених, з моєї точки зору, ми не перевершуємо там і 20%, це багато дуже функціонерів коло науки. Але вони теж потрібні.


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Шановні учасники слухань, ми працюємо без перерви вже 2 год. 10 хв. Як я сказав, тепер у нас буде перерва. Перед тим декілька оголошень, можливо, хтось з заступників міністрів зараз скаже, і потім я ще нагадаю вам деякі наші речі стосовно подальшої роботи.


СЕМЧУК Г.М. – Шановні колеги, Семчук Григорій Михайлович – заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Щодо назви, нас знову об’єднали, тому таке міністерство.

Я не знаю, як ви, шановні колеги, але я сьогодні отримав моральне задоволення від такої розмови. Я думаю, що нам треба буде, ми будемо вносити такі пропозиції у Кабінет Міністрів, щоб це не було епізодично, часу мало і на виступи часу мало, і на обговорення мабуть бажаючих було більше, але моральне задоволення я отримав від того, що не зважаючи на те, що дійсно фінансування науки, як великої, так і галузевої незначне, але є потенціал. Я особисто сьогодні почув багато цікавих речей, і позаписував собі, які необхідно буде розглядати з вами у плані впровадження вже цих ваших напрацювань на місцях.

З п’яти пріоритетних напрямків міністерства, ми нещодавно визначили на колегії, один із них – це енергозбереження, особливо у галузі житлово-комунального господарства, за що я відповідаю у міністерстві. Я не буду зараз вам читати лекцію, але комунальне господарство споживає енергоресурсів, надає цю продукцію нашу і послуги в 2,5, 2,7, а то в 3 рази більше, ніж в європейських країн.

Питомі норми на порядок вищі і так далі, яка економіка витримає, технічне переоснащення і так далі. Ви знаєте, є програма реформування, напрацювання і так далі. Але я до чого веду, щоб не забирати багато часу, тим більше перерва. У міністерстві створено постійно діюча робоча група з енергозбереження по 4-м напрямкам – технічного напрямку, економічного, фінансового забезпечення, юридично-інформаційного. І я сьогодні подивився, що ми не маємо повної інформації, що є у наших інститутах, ці навіть короткі доповіді, які тут були. Тому я б запросив вас, колеги шановні, хто має бажання, я думаю, воно повинно бути у патріотів нашої держави, щодо впровадження ваших наробок, особливо в системі житлово-комунального господарства, прошу з пропозиціями до нас – це перше, і більше того, ми вже зараз формуємо такі за дорученням міністра, ми їх назвали сервісний набір.

Справа в тому, що буваєш на місцях, я багато нового почув, а там на місцях не доходить ця інформація, тому ми формуємо такі переліки, визначили короткострокові заходи з енергозбереження і довгострокові. По формі Захід: є ефективність, скільки ми економимо, термін впровадження і термін окупності, щоб люди теж бачили і могли відчути, варто це чи ні. І довгострокові заходи, які потребують великих фінансових затрат. Тому я запрошую до співпраці.

Друге – хотілося більше б почути все-таки пропозиції, ви маєте досвід, може, й ми в міністерствах не маємо такого, напрацювань в інших країнах щодо механізмів реалізації цих енергозберігаючих заходів. Можливо, треба вносити якісь зміни до діючої нормативної бази, в тому числі в закони. Я впевнений в одному, що без матеріальних стимулів на місцях ніякого енергозбереження не буде, наприклад, як FATF і т.д.

Тому я вас запрошую до співпраці, телефон 287-74-27, мій офіс на Димитрова, 24, міністерство на Великій Житомирській, 9. Запрошую до співпраці.


ТІТЕНКО С.М. – Я хочу вас поздоровити з цим першим заходом. Може, дійсно, розпочнеться така копітка з усіх тих напрямків, про які ви казали. Я повністю підтримую Григорія Михайловича щодо інформаційного забезпечення. Багато з того, що сьогодні виступали, я не чув, хоча багато з тих, хто виступають і хто сидять в залі, я знаю особисто або знаю про їх розробки. Тому сьогодні, коли ви будете готувати зведені матеріали, я дуже прошу вас тільки їх якби спробувати систематизувати: ті, що відносяться безпосередньо до галузі паливно-енергетичного комплексу; ті, що в інших галузях, наприклад, як в житлово-комунальному господарстві; ті, що готові якби вже до впровадження; ті, що потребують продовження експерименту чи щось таке. Щоб якось було більш системно і ми змогли відразу ж спробувати знайти такі всі можливі, зробити заходи для того, щоб впровадити те, що відноситься до нашого комплексу.

Так, взагалі, можу вам тільки сказати одне, що ми повинні розуміти, що якби це енергозбереження чи енергоефективність – це два кінця. Якщо енергоносії будуть дорогі, наприклад, електроенергія, то на кожний відсоток зниження споживання їх буде відсоток зростання вартості. Тому я наголошую на тому, що ми як міністерство, яке відповідальне за видобуток і трансформацію з первинних енергоресурсів в ті остаточні, для нас дуже важливо знайти всі заходи, які би дозволили би знизити питоме споживання палива, знайти, я маю на увазі з точки зору і контролю вхідного, і з точки зору спалювання технологій, і так далі, транспортування, обліковування. Тобто, ми чекаємо пропозиції по усьому ланцюгу виробництва цих енергоносіїв.

Ще раз хочу вам подякувати. Я рахую, що, може, тут час у нас є 40 хвилин на спілкування. Якщо потрібно, я тут. Дякую вам ще раз.


ГРАНОВСЬКИЙ В.К. – Я заступник Міністра промислової політики, який відповідає за гірничо-металургійний комплекс, який, до речі, споживає близько 9,6 млрд. куб.метрів природного газу з 20-ти млн. природного газу, який споживає промисловий комплекс, який входить до складу Мінпромполітики.

Тому, для мене як металурга покладена Міністерством промислової політики відповідальність за енергозбереження. Я, як і мої колеги, сьогодні отримав велике задоволення від тих добрий ідей, які я слухав. Дуже радий, що не дивлячись на всі ці перепони, які існують сьогодні, відсутність належного фінансування, у нас існує наука, наука високого рівня, яка сьогодні, на жаль, не в повній мірі має впровадження на Україні.

Якщо конкретно, ви люди ділові і ми. Тоді потрібно зробити, наскільки я розумію, в міністерстві провести науково-технічну раду, запросити вас як фахівців з проблем енергозбереження, які б могли донести до підприємств безпосередньо металургійної та хімічної галузі свої розробки, тому що в міністерстві вже практично розроблено план енергозбереження. Він, як і у моїх колег, він існує, складається з двох розділів: короткострокові, які десь можуть забезпечити економію енергоресурсів на 10-15%, і довгострокові. Вся ця програма міністерства десь буде коштувати 40 млрд. грн. Десь 8 млрд. дол. США.

Якщо казати про довгострокові заходи, то це дійсно, і тут колеги казали, необхідно відмовлятися від мартенівського засобу виробництва сталі, яке сьогодні в структурі споживання природного газу споживає 16%. А як я казав, гірничо-металургійний комплекс споживає природного газу. Металурги безпосередньо 7,6, а мартенівське виробництво 16%. Доменне виробництво 40%.

Хтось тут сказав, що потрібно дякувати Володимиру Володимировичу Путіну, мабуть, ще не дякувати, я б так сказав, ми ще стали заручниками той системи, яка була за радянських часів, коли металургів з-під палки заставляли брати природний газ, ми тут фахівці всі знають, що природний газ в металургії доменне виробництво почали використовувати наприкінці 60-х років, декілька раніше, і сьогодні в цих умовах, в умовах, коли дефіцит природного газу і ці два похолодання, скажу вам так, металурги повернулися до старих технологій, тобто нове – це добре забуте старе.

От „Криворіжсталь”, „Азовсталь” практично вже не використовують в доменному виробництві природний газ і повернули коксівний газ, в нас є конкретна економія на 30-35% використання природного газу. Це тільки в доменному виробництві, а в сталеплавильному виробництві не початий край, в прокатному виробництві – не початий край, де ми б могли з вами контактувати і використовувати ваші розробки, тоді я просив би вас, в Міністерство промислової політики на моє ім’я надіслати всі ваші пропозиції і я рахую, що десь на початку березня обов’язково ми проведемо науково-технічну раду, я маю на увазі розробки, які могли б бути здійснені за участю наших машинобудівних підприємств і бути доведені до впровадження. Але все це на скільки я розумію, шановні колеги, будемо мертві до тих пір, поки не буде визначено правила гри на законодавчому рівні, тому що добре йде і вони потребують коштів. Кошти тоді, коли на сьогоднішній день до речі в металургії коли ціна і кон’юнктура на світовому ринку падає в цьому році, ціна на газ енергоносії буде підвищувати, рентабельність металургійних підприємств зменшується і металургам, і хімікам, це стосується і їх теж, буде мало коштів для того, щоб підтримати вас.

І тільки сьогодні визначено правила гри, я маю на увазі, надання відповідних законодавчих преференцій з тим, щоб можна було використовувати енергозберігаючі технології, ми далі не підемо. Сьогодні о 15 годині у Верховній Раді будуть відповідні слухання, я запрошений на ці слухання і хочу доповісти у Верховній Раді законодавчий проект щодо впровадження цих енергозберігаючих технологій. Ми разом з Міністерством палива та енергетики працюємо рука об руку в цьому напрямі, і сьогодні слово за Верховною Радою. Без прийняття цих заходів нічого не буде. Я хочу сказати, що позитивні приклади з того, що Верховна Рада відпрацьовує на промисловості вже є. Я не пам’ятаю, ще 99-2000-й рік, коли промисловість після дефолту 1998 р., в тому числі металургія, залишились в дуже складному стані. Був прийнятий Закон „Про економічний експеримент”, і от щось схоже на цей закон ми і пропонуємо Верховній Раді. Тоді були дані металургам відповідні податкові преференції. В підсумку бюджет тільки від цього виграв, металурги зуміли стати на ноги і сплатили до бюджету майже втричі більше до того, що вони платили. Не знаю, як буде далі, хоча, як ви самі розумієте, на сьогодні Верховна Рада займається іншим, вона готується до виборів, але вважаю, у Верховній Раді є люди, помірковані люди, які сьогодні підуть назустріч промисловості і вам. Без цього ми не розв’яжемо цю проблему.

Ще раз прошу всі ваші пропозиції до Мінпромполітики на мою адресу. Я вам обіцяю, що в березні ми обов’язково проведемо науково-технічну раду за вашою участю, з тих, хто буде зацікавлений, і на яку будуть запрошені підприємства. Я думаю, що в цих умовах конкретне спілкування між розробниками та підприємствами дасть позитивний результат.


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Я вибачаюсь, що ми значно забрали перерви, але все-таки нас пробачає те, що забрали для роботи, яка, як відомо, створила не тільки людину і людство. Я нагадую, за моєю спиною кафетерій невеличкий, там відносно невеликий зал, праворуч від мене вздовж вікон туди прохід. Там стіл в приймальні, технічні пропозиції, ваші координати, якщо хтось не потрапив до наших списків. Щодо порядку ведення, до мене.

Будь ласка, перерва, почнемо ми давайте точно о другій годині.


(Після перерви)


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Будь ласка, я прошу зайти до зали всіх учасників і сісти на свої місця. Зайде Прем’єр-міністр і міністри, щоб ми вже були готові, не втрачаючи час на розсаджування.

Шановні учасники слухань! Я нагадую, що планується виступ Прем’єр-міністра і потім виступ тих учасників слухань, які записані на окремому кошику, де викладений загальний план проведення нашого заходу.

Обираючи цих виступаючих, ми виходили з того, що в присутності запрошених осіб мають пролунати пропозиції стосовно стратегії діяльності в цій сфері, тобто стратегічне бачення з різних боків, з боку наукових установ провідних, з боку відомих громадських організацій України, які мають потужні аналітичні центри. Так був складений цей список короткий. Правда, один учасник уже виступив з цього списку, ми доповнимо кимось.


ЄХАНУРОВ Ю.І. – Доброго дня. Я бачу, що я швидше прийшов із засідання Кабінету Міністрів, ніж мої колеги. Колеги, я прошу вибачення, можна я так прямо з місця? Я вже так наговорився сьогодні протягом перших цих робочих годин робочого дня.

Нам дуже важливо сьогодні те, про що говорилося в цьому залі, та те, що буде говоритися. Ви розумієте, ситуація, в якій опинилася Україна, вона є ненормальною, тому що реально ми сьогодні витрачаємо на одиницю національного продукту більше, ніж удвічі, у порівнянні з Польщею, і більше, ніж в 4 рази, у порівнянні із США.

Знаєте, стільки гарних правильних слів говорять сьогодні про всі речі, як треба правильно заключати договори, як правильно треба писати все. Всі говорять всі правильні слова за виключенням одного. За минулу добу Україна спожила 370 млн. куб.метрів газу.

Я питаю. Хто стане і скаже: „Я не хочу, я відмовляюсь від цього газу. Я вважаю, що я перейшов на інші способи роботи, інші знайшов джерела енергії і т.д.”. Немає бажаючих. Всі тільки в теплому приміщенні ведуть дискусії про те, що треба якось інакше працювати.

Я так розумію, що без впливу економіки, без впливу важелів економічних нічого не буде відбуватися, бо інакше, як говорять промисловці і правильно кажуть, я дивлюсь на собівартість і бачу, що мені вигідно споживати таку величезну кількість газу. І ці 11 підприємств, які споживають сьогодні десь біля 40% газу, вони нам всім скажуть, жити як треба. Не ми їм будемо розповідати. Поки що у нас, на жаль, так сталося, що більше всього ми звикли слухати тих, хто витрачає, ділить, - це головні люди в нашій країні.

Тому є питання розробки Державної програми енергозбереження, скорочення споживання природного газу, розвитку альтернативних джерел енергії, причому в досить стислі строки, і розуміння в тому, що так. Як це виглядає? Ви знаєте, я зараз з цієї газової тематики вже 2 місяці просто не виходжу. Ми цього року з’їмо біля 77, повинні так в балансі, біля 77 млрд. кубометрів газу, 76,5 – 77. Просимо 10%, будемо вимагати, будемо вижимати 10% скоротити споживання.

Притому, що нормальна ціна наша, якби ми, наприклад, в металургії працювали так, як належить, і якби кошти, які були зароблені, починаючи під час експерименту металургійного з 1998 р. по 2002 р., хоча б половина їх вкладалася в те, для чого цей експеримент робився, то, напевно, ми б сказали, що ми витрачаємо 62 млрд. кубометрів газу, як кожна цивілізована країна, це була б нормальна цифра для нас. Але зараз у нас уже є тема для дискусії, чи будуть з островів, куди попали ці гроші витягувати з цих теплих островів засніжену Україну для реконструкції металургійних комітатів, для наших хімічних комбінатів, взагалі для перебудови нашої економіки. Ви ж розумієте, як гроші то дали, вони туди пішли, а чи повернуться назад, але за те тепер ці люди, маючи доступ, всі ж вони борються зараз, щоб потрапити до приміщення із скляним куполом, то вони завтра ще мало того, будуть диктувати громадськості те, як треба жити і кому, які преференції надавати і так далі.

Тому дуже важливо, щоб громадськість вся України була обурена не відволікаючими ударами, які всіх водять за носа, а щоб питали, чому ми з’їдаємо стільки енергії, чому енергоємність нашого продукту така висока і чому ми є монозалежною державою в питаннях газу, в питаннях свіжого ядерного палива.

Я розумію так, я був у Севастополі в університеті ядерного палива і промисловості пізно ввечері, і стояв над цим ядерним реактором і дивився – у нас потужна наука, ми маємо всі можливості для того, щоб зробити якомога більшу готовність України у створенні свого ядерного палива у майбутньому. Але спитайте людей, „та ніколи це неможливо, ну що ви” і так далі. Подобається, тому що схеми працюють, що ще потрібно у житті.

Нарешті, ви знаєте, на мене дуже велике враження справила перша нарада, яку ми провели у міністерстві мого колеги Павла Качура. Будівельники, які дивляться вперед на майбутнє 50-70 років з приводу тих будівель, які сьогодні закладаються, всього того, що є і того, що ми маємо, і вони називають шалені цифри, які потрібно вкласти, щоб до пуття довести діючу житлову систему нашу всю і коли називають цифри рівня по нашому житлу по-моєму 370 млрд. доларів, які треба вкласти в те, що все житло, яке є в Україні, скажімо умовно перевести на сучасний стан споживання, таке, яке є в Західній Європі, може і сучасних стандартів енергозбереження, то можливо, вони трошки перебільшують, але з іншого боку, ми просто повинні оцінити, про яку величезну проблему іде мова.

Ми то з вами биті люди, ми розуміємо, що раніше як було – головне, щоб ти в своїй галузі економив. Я у себе на заводі ЖБІ відповідав за свої детальки і нікого не цікавило те, яка там теплопровідність і як там ці всі справи йдуть, і так далі.

Я, коли був керуючим пресом, ми робили віконні блоки, ми відповідали за віконні блоки, але не за те, яка ситуація буде в приміщенні, абсолютно. Я відповідав тільки, із директорів-доків питав тільки про одне – кількість. Оце кожного ранку – план, план, план. Тут є, сидять деякі люди, які знають систему Головкиївміськбуду і все, що з цим пов’язано, з цим конвеєром щоденним роботи.

Це складалося десятиліттями. Нарешті, цей півень клюнув нас. Уряд робить все для того, щоб Україна мала передишку. Притому буде постійний тиск, постійний тиск на нас з приводу ціни, з приводу обсягів газу, все, що завгодно. У нас є максимум 5 років. Не знаю, ми повинні втриматися 5 років, ще з ощадливими цінами і з усіма іншими наворотами, які ми зараз робимо для того, щоб все-таки Україна поступово, як кажуть, переходила на ці ринкові умови.

Ми розуміємо, що одночасно всі заходи фінансувати з державного бюджету неможливо. Треба встановлювати пріоритети. Навколо цього буде йти досить серйозна боротьба. Я розумію, що ми не можемо роздати „каждой сестре по серьге”. Ми повинні сконцентруватися. Але я дуже хотів би, щоб про це говорила наша громадськість, щоб про це говорили фахівці і щоб ми чули, що кажуть ті люди, які безпосередньо щодня в темі, щоб не чиновник визначав пріоритети того, куди ми маємо направити фінансові ресурси.

Ми розуміємо також те, що, хотів сказати слово „пільга”, але воно тільки скажи, і воно відразу все це піде, воно відразу все це має бути, це у нас, як в сільському господарстві. Все туди піде і десь воно там подінеться. Йдеться про те, що все-таки якийсь пріоритет має бути заходів, мають бути, ви знаєте, я думаю, що демократична побудова системи Уряду і те, що ми зараз відкрито обговорюємо питання, про які раніше навіть і не думали, що це вголос можна говорити, 3-4 чоловіки приймали рішення і на тому все завершувалося. Я думаю, воно змусить нас працювати прозоро і чути одне одного. Ще трошки полаємося пару років, але все одно ми вийдемо на серйозні рішення.

Колеги, я думаю, що найближчим часом ми все-таки дамо реально можливості для впровадження серйозних проектів, масштабних проектів. Дуже боїмося помилитися. Остання фраза перед тим, як дати поважним людям слово – це, знаєте, мені нагадує час, шановні фахівці, з великої букви фахівці. Це знаєте, як наші письменники, поети говорили про те, що нас цензура зажимає, а от, якби цензури не було, то ми, як заспіваємо, всі будемо нобелевськими лауреатами, всі будемо отримувати „Греммі”, всі ці премії, які тільки можливо. І що далі відбулося?

Так от, я боюся, щоб не вийшла ситуація так: ми дамо зараз можливості, ми зараз зробимо все, щоб почути вас, ми зробимо все для того, щоб цей механізм відпрацювати. Я не кажу про премії.

Чи ви скажете: „Ми не здатні зараз в цілому енергію зменшити”. Давайте так, збільшимо електроенергію, у нас є потужності, але будемо працювати над тим, щоб саме газ, конкретно цю цифру ми повинні вирішити, тому що це монозалежність. А в енергетиці ми все-таки можемо.

Чи почують громадськість, наші громадяни з приводу атомних станцій? Чи вже розуміння сьогодні у пересічного українця, що іншого майбутнього у нас просто немає вже?

Я був в Криму, і Щолкіно там замерзло. Це те саме Щолкіно, де були вкладені мільярди, де все розграбували, тому що вирішили, що непотрібна ця станція. Правда, там кажуть, що є питання, пов’язані із землетрусами, щось таке. В такому плані можливо. Я не заперечую. Але початкова ідея була в тому, що ми проти атомної енергетики після Чорнобиля.

Колеги, демократія – це тоді, коли більшість приймає рішення, а всі інші підпорядковуються. В Україні не звикли до демократії. Або диктатура, або, я не знаю, яке там слово, коли всі говорять, коли всі говорять і ніхто на себе не бере відповідальність. Знаєте, така справа.

Тому, шановні колеги, я так думаю, що давайте так. Будемо слухати зараз академіків, будемо слухати серйозних менеджерів. На жаль, сьогодні о 15-тій годині РНБО. Я вимушений буду туди іти. Але хоча б давайте так. Михайло Миколайович Кулик – директор Інституту загальної енергетики НАНУ, академік. Михайло Миколайовичу, будь ласка, прошу до слова.


КУЛИК М.М. – Шановний Юрію Івановичу, шановні колеги.

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Мені сказали, що 5 хв. Це не я винен.


КУЛИК М.М. – Я теж орієнтуюсь саме так. В ранковому засіданні було дуже багато справді цікавих пропозицій, вони були, в основному, технологічного плану, були і організаційно, і нормативно-правового.

Вашій увазі я хотів би зараз дати інтегральні оцінки того, на що може розраховувати наша економіка з точки зору реалізації того величезного потенціалу енергозбереження, який є в Україні. Отже, це консолідована позиція Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАНУ і громадської колегії Мінпаливенерго. Я прошу перший слайд, я буду озвучувати.

На перспективу розвитку до 2030 р. в процесі розробки проекту енергетичної стратегії визначені обсяги споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів – це основна складова, яка відзначає показники з енергетичної ефективності. В 2005 р. цей показник становить 214,5 млн. тонн умовного палива, в 2030 р. цей показник становить 308 млн. тонн умовного палива, тобто зростання споживання паливно-енергетичного ресурсу становить біля 30%.