Шановні учасники слухання. Вже одинадцята година є. Япрошу зайняти місця в залі
Вид материала | Документы |
- 12 листопада 2002 року,, 1158.77kb.
- Вибори в Україні. Хто кого вибирає, ми кандидатів, чи кандидати нас?, 1027.37kb.
- Хімічний квк ведучий, 115.9kb.
- Кілька пар випускників танцюють вальс. Після танцю виходять ведучі Вед. Село живе,, 135.74kb.
- О. В. Бугакова Шановні учасники конференції!, 319.73kb.
- О. В. Бугакова Шановні учасники конференції!, 450.57kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні колеги, гості, запрошені Верховної Ради, представники, 1109kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 12 травня 2011 року. Розглянуто 42 питання, 1250.77kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1137.84kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні колеги, гості, запрошені Верховної Ради, журналісти,, 876.38kb.
АБДУЛІН М.З – Хотелось бы в первых строках выразить благодарность, не знаю, кому, за создание такого центра коммуникаций Секретариата Кабинета Министров Украины, и за то, что организовал такие общественные чтения. Надеюсь, какие-то изменения, подвижки будут в этом вопросе.
Хотя, к сожалению, если бы получили весь комплект документов, то по иному построил бы доклад и презентацию. Пока будем исходить из того, что у нас есть.
Речь пойдет о технологии, которая разработана в Национальном техническом университете Киевский политехнический институт. Эта технология уже внедряется практически во всех сферах национальной экономики Украины.
Топливоиспользующее оборудование или огнетехническое оборудование, сейчас к нему предъявляется очень большой, широкий комплекс требований, которые можно разделить на 3 таких блока – экономичность, экологическая безопасность и надежность. И вот эти блоки они зависят очень значительно от работы, рабочего процесса горелочных устройств. Вот здесь примеры горелочных устройств, которых в мире существует порядка 1000-1200, а может сейчас уже и больше, только ленивые не делают горелочные устройства. Вот мы видим какие они сейчас красивые, мощный дизайн, автоматика, все в них вроде бы хорошо, единственное что плохо, ни одно горелочное устройство мира не удовлетворяет всем требованиям, которые сейчас предъявляются, особенно по экологичности.
Почему? Потому что технологии, которые реализуются в этих горелочных устройствах, они не позволяют работать в широком диапазоне, не обладают устойчивости аэродинамики. Вот эти требования, я не буду их перечислять, их много, это легкий запуск, низкая токсичность, полное выгорание и так далее. Это происходит из-за того, что не упорядочена аэродинамическая структура течения, исследования нашего института показали в лаборатории горения, что вся причина именно в устойчивости течения, оптимизации этой аэродинамики течения.
В лаборатории горения, которую возглавлял долгое время Владимир Александрович Христич разработаны принципы такой технологии, их здесь несколько, я только остановлюсь на некоторых, которые отличают эту технологию от всех существующих в мировой практике. Это создание устойчивых структур, которые по объему очень малы, в сотни раз меньше, чем существующие в мире, это равномерная раздача горючего в потоке окислителя, это автомодельная за счет сил природы физических законов поддержания необходимой концентрации топлива, самоохлаждения и так далее.
Вот эта технология, она реализуется в горелочных устройствах, их сотни типов, и эти горелочные устройства и позволяют этим горелочным устройствам удовлетворять все те требования по экономичности, экологической безопасности и надежности. Дальше, вот такие устройства, так оно горит, видим, это она все модульная, каждый пилон, эти пилоны, вот эти их двое, они два пилона, они абсолютно идентичны, из них можно набирать по мощности.
Эти вот такой ряд устройств, один из них здесь находиться, можно будет посмотреть, они легко автоматизируются, это причем автоматизируются нашими отечественными блоками автоматики и т.д. К сожалению, клапаны приходится покупать „хромшодоровские”, вентиряторы итальянские, нет у нас своего вентилятора. На основе этих грешных устройств возможна малозатратная эффективная модернизация любого технического оборудования, которое есть у нас на территории Украины, - это и котлы, и печи, разные котлы, которые применяются в жилищно-коммунальном хозяйстве и т.д., применяются на сушилках, зерносушилке, на сушке футуровке различных ковшей, это миксер 1300-тонный металлургический, это двухвалестый леповинный агрегат, это юбилейная плавка мартеновского цеха «Запорожстали» проведена при помощи струйно-нишевой технологии этой.
Такая технология позволяет, во-первых, в любые нормы укладываться по экологичности и даже лучше. По надежности оборудования, потому что она самоохлаждаемая, можно делать из тонкого даже металла и т.д., кто это эксплуатирует. Потом она позволяет даже работать при низких давлениях, при перепаде, при колебаниях давления и т.д.
И экономичность. Иногда возникает вопрос – за счет чего обеспечивается экономичность? Хотелось бы рассказать: экономичность обеспечивается за счет традиционных снижений температур уходящих газов, снижения коэффициента избытка воздуха и т.д., но и еще позволяет эта технология реализовать принципы взаимодействия горелочного устройства с объектом, и вот за этим обеспечивается экономичность: в котлах 5-15%, в печах сталеплавильных 30-70%, в сушке, это на «Запорожстали», в сушке ковшей от 20-ти до 80%. Где-то порядка 300 таких грешных устройств по Украине уже работает, и в России и Беларуссии. И хотелось бы в соответствии с программой, сейчас реализованной, - это «Укрспирт» в жилищно-коммунальные хозяйства по областям и т.д., в других заводах.
Хотелось бы, используя эту трибуну, во-первых, сказать – что же мешает нам сейчас продвигаться? Все пожалуются, что всем надо деньги и т.д. Безусловно. Мы не просим этих денег. Ежемесячно внедряется около 10 объектов, и хотелось бы дать такие предложения: во-первых, должна быть база данных прозрачная, известная, с малозатратными модернизациями до одного года, когда это окупается. Второе – должен быть мониторинг внедрения, и должен быть доступным всем нам, так сказать, где внедряется и так далее. И должна быть заинтересованность конечно, от оператора котельной до министра. Сэкономил оператор котельной, вот как в Белоруссии, я был там, взял, купил себе «Таврию». Министр сэкономил – значит, там какие-то тоже должны быть возможности. И пока этой заинтересованности не будет – ничего не будет.
Но должно быть еще. Должно быть узаконено авторство. Авторство, во-первых, законов. Закон имени такого-то должен быть по энергосбережению, кто это делает, кто получает на это деньги, все должны знать, к кому обращаться.
И авторство решений. Вот, например, кто фильтрует эти технологии, кто рекламирует, кто продвигает, и так далее. То есть, необходимо организовывать публичность и прозрачность этого. Вот я и хотел бы пожелать созданным, так сказать, структурам, этим заниматься.
ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. Запрошується до слова Рабінович Михайло Давидович, директор Проблемного інституту нетрадиційних енерготехнологій та інженерінгу. Наступний буде Чабан Орест Йосифович.
РАБИНОВИЧ М.Д. – Спасибо. Институт, который я представляю, Проблемный институт нетрадиционных энерготехнологий и инженеринга, презентует здесь два проекта.
Первый проект касается организационных мероприятий, с которых, на наш взгляд, и нужно начинать всю работу, которая, к сожалению, до сих пор в полной мере не идёт. Этот проект касается использования тарифов как инструмента реализации проектов по энергосбережению.
Наш институт имеет большой опыт разработки тарифов, действующие сегодня в значительной мере тарифы на тепловую энергию и подготовленные к утверждению тарифы на теплоснабжение, услуги централизованного отопления и горячего водоснабжения, и тарифы на услуги водоснабжения, водоотведения разработан и подготовлен нашим институтом.
Законом предусмотрено создание специального фонда, который должен быть использован для внедрения альтернативных энерготехнологий. К сожалению, до сих пор, уже прошло почти 3 года, положение об этом фонде не разработано, и тарифная политика сегодня не является действующим механизмом энергосбережения.
Сегодня замечательные предложения мы все услышали и знаем, что их есть еще много. Но до того, пока не будет разработан в полной мере экономический механизм внедрения, оценивать эти предложения можно только с технической точки зрения и говорить об их внедрении преждевременно.
Поэтому мы презентуем проект, который называется «Реформування та подальший розвиток тарифної політики в галузі тепло-водопостачання з метою запровадження економічного механізму впровадження заходів з енергозбереження і використання альтернативних енерготехнологій шляхом створення цільових фондів та розроблення заходів заохочення, а також диференціації тарифів за обсягами споживання ресурсів та їх енергетичними характеристиками”.
В рамках этой работы предполагается, кроме того, ведение обязательной системы энергетического аудита тарифов с объемами потребления тепловой энергии, с объемами тепловых потерь при транспортировке тепла.
Наш институт имеет большой опыт этой работы. Мы в Украине провели более двух десятков таких работ, начиная от таких больших предприятий, как «Киевэнерго», другие в Симферополе, Ужгороде, Севастополе, включая малые города.
И на наш взгляд здесь должно быть разработано соответствующее нормативно-методическое обеспечение, и эта работа должна стать постоянной частью работы по усовершенствованию тарифов.
И тарифы должны быть, конечно, гораздо более гибкие и должны быть гораздо более разнообразные, чем те тарифы, которые есть сегодня. Они должны учитывать и температуру отпускаемого теплоносителя, и объемы потребления. Мы имеем целый ряд предложений и идей по этому поводу, которые мы в этом проекте и предполагаем.
Второй проект, который я хотел сегодня здесь озвучить, касается использования солнечного теплоснабжения на объектах, в первую очередь, жилищно-коммунального хозяйства. Тут наш институт имеет многолетний опыт работы. Сотрудники института уже более 25-30 лет занимаются в этой области.
Проект, который мы подготовили сегодня для нашего совещания, включает общую не просто разработку каких-то технических решений еще. Мы подготовили его вместе с такими предприятиями, как «Крымтеплокомунэнерго», которое готово на своих объектах организовать выпуск солнечных электоров и внедрять их, устанавливать их на всех объектах, коммунальных котельнях Крыма.
Второе предприятие, которое участвует в этом проекте, - это Киевский завод «Эвкон», который имеет более чем 20-летний опыт выпуска солнечных электоров, и на сегодняшний день выпускает эти электора малыми партиями для того, чтобы обеспечить эти системы солнечного теплоснабжения.
Сегодняшний уровень выпуска специального оборудования в Европе и в мире, конечно, существенно превосходит те конструкции, которые малыми партиями мелкосерийными выпускаются сегодня в Украине.
Поэтому для реализации этого проекта нужна организация серийного выпуска, это не такие большие деньги, которые достаточно быстро окупаются и которые дадут реальную экономию газа на объектах жилищно-коммунального хозяйства.
ШЕХОВЦОВ О.Д. – Я оголосив пана Чабана, але сказали мені, він відсутній. Немає. Тоді Власюк Анатолій Васильович, будь ласка, на трибуну. Наступний Вифатнюк В.Г.
ВЛАСЮК А.В. – Я представляю Інститут України, який протягом 60-ти років займається проблемами газопостачання, теплопостачання, і хотів би звернути увагу, що поряд з тими проблемами конкретними, про які сьогодні говорили відносно і конкретного обладнання, і окремих складових, ще існує дуже велика проблема на сьогодні в розвитку систем теплопостачання комунального, яка заключається в тому, що останні 10-15 років ці системи розвиваються практично хаотично, не маючи таких планів розвитку.
У зв’язку з цим ви добре, мабуть, знаєте, що є випадки, коли з однієї сторони в централізовану систему вкладають кошти, її ремонтують, модернізують, а з іншої сторони, йдуть відключення споживачів від цієї системи, які переходять на індивідуальні системи опалення, на автономні системи опалення. В результаті та система централізованого теплопостачання, яка була в свій час розрахована на відповідну потужність виробництва і споживання теплоти, стає некерованою, втрачає свою ефективність і в результаті ми маємо картину, коли крім тих проблем, які виникають додаткові із-за зношеності системи, ще вона розрегульовується і по тій причині, про яку я вам сказав.
І, на наш погляд, дуже важливо сьогодні все-таки звернути увагу на той факт, що так само, як і розвиток міста йде по розробленому перспективному генеральному плану, так само і система теплопостачання, а відповідно і газопостачання, бо вони дуже взаємозв’язані, що повинні, повинен тоді розвиток йти по затверджених тих схемах. Інакше, спроваджуючи високі технології, гарне обладнання, ми не отримаємо того результату, на який розраховуємо, вкладаючи кошти. І на мій погляд, так як це й передбачено в законі теплопостачання, одним із перших кроків до більш ефективних систем повинен бути, повинні заходи бути по розробці перспективних планів розвитку систем теплопостачання.
Друге питання я хотів коротесенько звернути увагу, що фахівцями інституту нашого разом з іншими спеціалістами отримано патент на комбіноване опалення, мається на увазі, що житловий будинок або інша споруда може опалюватися одночасно як традиційним шляхом, теплопостачання, коли носій тепла вода, так і електроопалення, маючи на увазі, що в нічний час всім відома ціна на електроенергію, з однієї сторони, а з іншої сторони, всім відома проблема, що коли відключати навіть того споживача, який не платить, то постраждають і інші при централізованих системах теплопостачання, а пропонується система, яка за рахунок традиційного варіанту підтримає температуру порядку 10 градусів Цельсія, а до опалення йде за рахунок електроенергії і цей варіант вже може регулювати включення, відключення і таке інше.
І хотів би завершити на третьому коротенькому питанні, що на сьогоднішній день у нас розробка, а головне – погодження і затвердження нормативних документів, які передбачають використання і передових технологій, і обладнання передового фактично заходить в цілому ряду в тупик і ми це маємо на практиці у зв’язку з тим, що частина органів центральної виконавчої влади, які повинні погоджувати нормативний документ займають одну позицію з того чи іншого пункту нормативного документу, інші займають абсолютно протилежну позицію і в результаті роками не можна погодити і затвердити ті документи, які дозволяють використовувати високоефективні обладнання і технології. На нашу думку, в кращому стані він сьогодні, ніж той, який був введений у 2001 році, але заяви позицію Міністерства охорони здоров’я відносно деяких пунктів і йде дискусія, або Антимонопольний комітет не погоджує, або міністерство і таке інше. Треба шукати шлях, щоб знайшовся суддя, третя сторона і прийняти рішення.
ШЕХОВЦОВ О.Д. – Пан Вифатнюк Володимир Григорович – головний конструктор ТОВ „Енергомашпроект”, наступний і очевидно останній перед перервою – буде Мельничук Віктор Павлович.
ВИФАТНЮК В.Г. – Прошу прощения, совершенно неожиданно объявили, что я попал в список выступающих, поэтому очень коротко.
«Энергомашпроект» - это организация, которая занимается разработкой паровых котлов и поджигания биомассы и разработкой электростанции под сжигание биомассы. Фирма не только делает научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы, а также занимается внедрением, т.е. мы размещаем заказы на заводах Украины и других стран, сопровождаем изготовление, испытываем и сдаем под ключ.
Если мы говорим о безопасности государства с точки зрения энергоресурсов, мы должны обязательно учесть, что создание на Украине или возможности создания на Украине энергетического оборудования – это есть один из таких секторов безопасности. С чем мы столкнулись? Мы столкнулись с тем, что Украина сейчас не может изготавливать паровые котлы средней мощности, я не говорю о высокой мощности, средней мощности, это на давление 4 МПА и температура перегрева там порядка 400-440 градусов. Так сложилось, что Украина не имеет котельного производства.
Мы вынуждены свои разработки размещать на заводах России, в частности это барабанное производство, это газоплотные панели поверхности нагрева, это все именно котельное оборудование, которое работает под достаточно высоким давлением. Поэтому мы неоднократно обращались к создателям программы, которая развивает создание котлостроения Украины. Она как-то не двигается и каких-то возможностей ее реализации мы пока не видим. Поэтому отсюда создается и защита государства по возможности выпуска такого оборудования на территории Украины.
Что касается малого котлостроения, то есть единственный специализированный завод на Украине, который сейчас, к сожалению, переживает не лучшие времена. Но вместе с тем какой-то, возможно, государственной политической поддержки это требует, если мы говорим о программе какой-то защиты национальной экономии энергоресурсов.
Также по технологии – очень много проблем по созданию энергетической арматуры, другого вспомогательного оборудования. Это комплекс вопросов, которые должны решаться на уровне, очевидно, государства, потому что без какой-то заинтересованности потребителя, который все это у него в частных руках, он не заинтересован развивать котлостроение Украины. Он заинтересован отпускать и зарабатывать просто деньги.
Поэтому этот аспект, который я так хочу сейчас отметить, чтобы он тоже имел место в наших разговорах, дискуссиях, подготовке. Спасибо за внимание.
ШЕХОВЦОВ О.Д. – Будь ласка, Мельничук Віктор Павлович – виконавчий директор Національного екологічного центру України. Нехай ще буде один виступ. Пан Кожем’яка Володимир Прокопович – професор Вінницького національного технічного університету.
МЕЛЬНИЧУК В.П. – Вельмишановна еліта науково-технічного простору нашої нації. Дуже приємно зібратися в такому колективі, де вперше, дійсно, можна почути, який розумний і підготовлений професіонально наш інженерно-науковий потенціал.
Я хочу конкретно сказати про пропозицію. Показ цих кадрів, які представляють вирішення проблеми системи, яку я зараз запропоную на рівні периферії, яку ми опробували у Вінниці, при підтримці керівництва нашої області. Перейду до діла.
Дійсно, всі питання, які представляються у вирішенні енергозберігаючих технологій, є дуже багато пропозицій локального порядку, де ми говоримо, що покращення деяких критеріїв, параметрів, використання енергії, виробництво її.
Але, я думаю, що настав час, і в Україні достатньо інтелектуального потенціалу в цій галузі для того, щоб вирішити проблему і стратегічно і запропонувати урядові і державі зробити такий крок, який би через кілька років вивів нашу державу не те, що від енергозалежної країни, а, напевно, можете сказати, перейти до серйозного її експорту.
Що пропонується? Нами вперше у світовій практиці вдалося поєднати вирішення таке стратегічне за допомогою поєднання через оптико-електронні методи і засоби інформаційно-енергетичних проблем через створення таких інформаційно-аналітичних технологій, що в сукупності. Адже інформація – є ніщо інше, як похідна від зміни енергетичного стану, якщо говорити так в крупному плані.
І дійсно, якщо ми конкретно замінимо, скажімо, мережі енергосистеми нашої України, замінимо один провідник мобінарний всередині так, як маємо в шариковій ручці, всередині волокно, волоконний кабель, зовні лежить метал, який зберігає фазу.
Всередині останньої хуторянської хатинки, я вибачаюся за таке слово, поставити новий тип освітлювача, абсолютно не лампочки Ілліча, тим більше, лампочки, в яких КПД до 3% доходить. Поставити сучасні світловипромінювачі в основі освітлених приладів, в яких КПД в реально діючих доходить до 80%, а в експериментальних – більше 90.
Це є вирішення стратегічне на все століття, напевно. Його рано чи пізно прийдеться робити. Якщо не ми самі зробимо, то зроблять прийдуть іноземні фірми.
Це я достовірно знаю. А фірма „Ветрон” через метрополітен качає інформаційні зв’язки і інформацію з усього Києва вже з 1999 року. Це я так, тільки як приклад. А насправді, якщо зробити операційний екран, я колись очолював СКТБ „Ветрон”, являюсь головним редактором цього журналу і вражений, які прекрасні у нас вчені, які прекрасні пропозиції, але мені здається, що на рівні, хто вирішує, по-моєму ці журнали не читають і рішень ніяких не приймається.
Я думаю, що ми сьогодні зможемо змінити цю ситуацію, щоб дійсно, що правда не в тому, щоб це сказати в політичному єдиноборстві і виявити, хто кращий, хто гірший. В тому, наскільки ми чітко і однозначно вирішимо, скажімо, конкретно, як поставлена проблема енергозберігаючих технологій і на стратегічному рівні.
І операційний екран, який ми розробляли для військово-промислового комплексу в свій час, і сьогодні вже має технологічну основу і навіть на Україні це можна зробити, щоб екран був вночі, як світильник. При переключенні він ставав екраном телевізора. Через нього, через волокно, волосинка завтовшки за наш волосок волокно, 40 тис. цифрових телефонів можна продавати.
При переключенні воно могло б працювати на Internet, і більше того, фактично ми могли б говорити про те, що відеотелефон, але не простий відеотелефон, а якісну модель. Ми створили таке поняття, як біомедичний окопроцесор, значить, що фактично за станом людей можна через відповідні центри слідкувати за станом хворих і здорових людей, скажімо, як це робиться в певних містах Америки.
Значить, я думаю, що проблему слід починати звідси. І я говорю, що поелементно у нас фактично в цьому короткому представленні показано, що ми вже сьогодні в Вінниці, а вже Вінниччина, коли Вінниця була першою в Союзі, так би мовити, Вінниччина була першою в Союзі по створенню великих екранів для колективного користування. Це був „Цекабіт” в системі МЕД, зараз – „Інфракон” . І потенціал, який там вихований, до створення якого причастний я. Він дуже багато проблем знає, як рішати. Ті проблеми, про які я кажу, що створити геоінформаційну аналітичну систему України, спочатку, скажімо, на прикладі області, можна навіть міста, ми працювали над світлофорами, і показали, що ці, що значить, операційна система у вигляді нового типу світлофорів українського виробництва, не будь-якого. Ми просто потенціально, ми принципово про це заявляємо. Вони дійсно, значить, фактично строк служби в них мінімум до 10 років. Значить, у нас, ми маємо символ свого університету. Там організована ідея нашим ректором, що крім часу фактично закодовано в енергозберігаючих гілочках, які мають різні темпи в залежності від дня тижня. Але там 7 днів в тижні і 7 випромінювачів в трьох кольорах: жовто-блакитних, оранжевий... Я хотів сказати, що все це запатентовано, це наш національний продукт, і буде дуже шкода, у нас дуже багато покрали, у мене самого набагато більше, ніж 600 винакоходів, а у науковій школі десь біля 2 тис., десь 2-3% працюють на енергозберігаючих технологіях. Але те, що у нас крадуть все і ми самі, можна сказати, навіть цьому сприяємо, включаючи, скажімо, іноземних студентів, аспірантів.