Академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти апн україни

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА

до «Зміст»

Відповідно до технічних завдань та тематичних планів НДР у 2009 році було проведено констатувальний експеримент та здійснювалася підготовча робота до проведення формувального експерименту.

Відповідно до тематичних планів НДР проведення констатувального експерименту передбачало створення відповідної експериментальної бази. Відтак, у 2009 році експериментальна робота проводилася на 39 експериментальних базах. З них: затверджені МОН України – 4. Рівень експерименту всеукраїнський - 5, установи АНП - 34.

Створенню експериментальної бази передувало підписання угод про співпрацю між Інститутом та професійно-технічними навчальними закладами, науково-методичними центрами.

Слід зазначити, що такі навчальні заклади як Івано-Франківське вище професійне училище готельного сервісу і туризму, Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу і туризму (АРК), Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти поліграфії та інформаційних технологій одночасно були експериментальною базою для виконавців кількох тем НДР;

З метою забезпечення належного рівня проведення експериментальної роботи по усіх темах НДР були розроблені програми та методики проведення констатувального експерименту. Хід та результати експериментальної роботи неодноразово заслуховувалися і обговорювалися на засіданнях лабораторії та Вченої ради Інституту. .

Завдяки створенню відповідної експериментальної бази науковці отримали можливість на належному рівні провести констатувальні експерименти та отримати зрізи стану проблем дослідження у педагогічній практиці, провести апробацію розроблених концептуальних, дидактичних, методичних, організаційних підходів до розв’язання проблеми, а також проектів концепцій, інших науково-методичних розробок.

Водночас в організації та проведені констатувального експерименту на базі експериментальних педагогічних майданчиків виявлено ряд недоліків. Насамперед - це відсутність ґрунтовного аналізу отриманих результатів, опису інновацій, рекомендацій щодо впровадження за результатами проведеного експерименту, а також проблем, які виникали в ході проведення експерименту, що певним чином свідчить про формальний підхід з боку окремих керівників наукових тем до його проведення.

Натомість варто відмітити високий рівень організації експериментальної роботи лабораторії професійного навчання на виробництві. Науковцями лабораторії за результатами констатувального експерименту було запропоновано 2 інновації. Так, вперше в Україні було розроблено і експериментально апробовано навчальний курс «Основи енергоефективності», що є вкрай актуальною проблемою для системи професійної освіти і навчання.

За результатами експерименту запропоновано впровадити викладання курсу «Основи енергоефективності у всіх ПТНЗ Харківської, Луганської, Донецької областей та АР Крим.

Другою інновацією стало підвищення рівня гнучкості та індивідуалізації програм професійної підготовки кваліфікованих робітників, застосування здоров’я зберігаючих підходів у підготовці персоналу підприємств. За результатами експерименту запропоновано впровадити відкрите професійне навчання на модульній основі з професій: «Кравець» і «Закрійник» в навчально-виробничому центрі «Либідь», м. Київ; за професією «Продавець продовольчих товарів» в регіональному центрі модульного навчання, м. Севастополь.

У зв’язку з цим керівництво Інституту вважає за доцільне підсилити контроль з боку керівників наукових тем щодо дотримання виконавцями вимог чинних нормативно-методичних документів під час проведення експериментальної роботи.

Враховуючи специфіку та різноплановість досліджень інформація про результати експериментальної роботи подається по кожній лабораторії Інституту та темі НДР.

Лабораторія змісту професійної освіти і навчання

Тема НДР: «Теоретико-методологічні засади розробки державних стандартів професійно – технічної освіти нового покоління», РК 0109U00187. Науковий керівник теми: Лук’яненко Ганна Іванівна завідувач лабораторії змісту професійної освіти і навчання, канд. пед. наук.

У 2009 році в експериментальній роботі були задіяні 3 професійно-технічні навчальні заклади:

Запорізький центр професійно-технічної освіти швейного та перукарського мистецтва (Короткова Л.І., Мошковська А.І.);
Івано-Франківське вище професійне училище готельного сервісу і туризму (Кузнецова В.І. Лук'яненко Г.І., Сушенцев О.Є.);
Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу і туризму (Пальчук М.І., Оліферчук О.Г.).

Рівень експерименту – всеукраїнський.

Тема експерименту: Теоретико-методологічні засади розроблення професійних стандартів.

Мета: розробити науково-методичний супровід процесу створення професійних стандартів, заснованих на компетенціях.

Завдання:

- здійснити збір і узагальнення емпіричного матеріалу щодо відповідності професійних компетенцій кваліфікованих робітників за напрямами: «Громадське харчування», «Швейне виробництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс» вимогам роботодавців;

- розробити структуру та підготувати рукопис розділів методичних рекомендацій щодо створення професійних стандартів, заснованих на компетенціях.

Терміни проведення: січень-грудень 2009 р.

Експериментальна робота здійснювалася відповідно до методики проведення констатуючого експерименту, яка обговорювалася та була схвалена рішенням засідання лабораторії.

За результатами експериментальної роботи розроблено:

аналітичні матеріали «Аналіз ринку професій сфери послуг» ( 5,0 др. арк.);
методичні рекомендацій щодо створення професійних стандартів, заснованих на компетенціях з напрямів «Швейне виробництво», «Торгівля», «Громадське харчування», «Ресторанний сервіс»;
методичних вказівки з розроблення професійного стандарту на прикладі професії «Кравець».

Здійснено апробацію:

- методики аналізу потреб ринку праці у сучасних професіях, за якою було здійснено аналіз потреб ринку праці у компетенціях кваліфікованих робітниках за визначеними напрямами.

Лабораторія методик професійної освіти і навчання

Тема НДР: «Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників», РК 0109U00188. Науковий керівник теми: Нестерова Любов Володимирівна, завідувач лабораторії методик професійної освіти і навчання, канд. пед. наук, доцент.

У 2009 році в експериментальній роботі були задіяні 10 експериментальних педагогічних майданчиків, з керівниками яких були підписані відповідні угоди про співпрацю. Так, було відкрито експериментальні майданчики на базі:

- ПТУ № 78, смт. Томаківка Дніпропетровської області. Тема експериментальної роботи: «Використання електронних навчальних методичних засобів у підготовці кваліфікованих робітників у ПТНЗ» (керівник – Нестерова Л.В.);

- ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» м. Бориспіль. Тема експериментальної роботи: «Інноваційні методики професійної підготовки кваліфікованих робітників» (керівник - Герлянд Т.М.);

- навчально-наукового центру ПТО АПН України, м. Київ. Тема експериментальної роботи: «Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників» (керівник - Шимановський М.М.);

- ВПУ № 36, с. Балин Хмельницької області. Тема експериментальної роботи: «Використання НІНТ при викладанні спецдисциплін у ПТНЗ аграрного профілю» (керівник – Петрова М.Я.);

- ПТУ № 74, с. Шев’якіно Дніпропетровської області. Тема експериментальної роботи: «Використання кейс-технології при викладанні спецдисциплін в ПТНЗ аграрного профілю» (керівник – Слатвінська О.А.).

Окрім цього в експериментальній роботі в проведенні констатувального експерименту були задіяні Сімферопольське ВПУ сервісу і дизайну; Дніпропетровський центр ПТО з поліграфії і інформаційних технологій; Професійно-педагогічний коледж Глухівського державно-педагогічного університету; навчально-методичний центр Сумської області; НМЦ ПО та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

Експериментальна робота здійснювалася відповідно до методики проведення констатуючого експерименту. Програми експериментальної роботи, її хід та результати систематично обговорювалися на засіданнях лабораторії та Вченої ради Інституту. У вересні на базі ІПТО та ННЦ ПТО АПН України було проведено І Всеукраїнський науково-методичний семінар «Інноваційні методики у професійній підготовці кваліфікованих робітників»

Проведене експериментальне дослідження дозволило:

обґрунтувати складові системи науково-методичного забезпечення професійної підготовки учнів у професійній школі, які в авторській інтерпретації охоплюють методики проектної, кейс та інтерактивної технологій навчання;

проаналізувати стан навчально-методичного забезпечення курсу з креслення для професійно-технічних навчальних закладів, в результаті чого виявлено, що за останні десять років в Україні не видано жодного навчально-методичного посібника з даного предмету для ПТНЗ, а також з методики викладання креслення для майбутніх викладачів. Обґрунтувати важливість розроблення і впровадження дидактичного комплексу з предмета «Креслення» у ПТНЗ;

встановити, що нині з огляду на усталені традиції, що склалися в професійно-технічній освіті, в контролі навчальних досягнень учнів переважають традиційні методи: усне опитування, практичний контроль, графічна перевірка тощо. Поточному контролю часто бракує системного характеру, коли методи і форми оцінювання навчальних досягнень учнів застосовуються без урахування педагогічних цілей, розраховані виключно на пам'ять учня і вимагають репродуктивної діяльності за зразком чи алгоритмом. Інноваційні методики контролю навчальних досягнень учнів (рейтингова, тестова тощо) у своєму прикладному застосуванні не мають достатньої психолого-педагогічної підтримки, оскільки не враховують пізнавальних можливостей учнів, розробляються викладачами без перевірки на валідність, надійність тощо;

визначити міру інноваційної діяльності суб’єктів навчально-виробничого процесу в ПТНЗ Дніпропетровської, Сумської, Хмельницької, Київської обл. та м. Києва. Для переважної частини педагогів характерним є репродуктивний стиль діяльності (72%), відсутність вмотивованої позиції щодо розвитку свого творчого потенціалу. Творчу ініціативу щодо організації навчально-виробничого процесу виявляють 10-14% педагогічних працівників. Однак їх творчі знахідки обмежуються час від часу використовуваними нетрадиційно проведеними формами заняття (бінарні лекції, дидактичні ігри, диспути, вікторини, конкурси, тощо) або активними методами (метод проблемних ситуацій, робота в групах, «мозковий штурм»). Методичні розробки таких викладачів та майстрів в/н потребують наукового супроводу. 14-18% педагогів професійної школи схильні до позитивного сприйняття нововведень у свою професійну діяльність за умови повного методичного їх забезпечення;

уточнити реальний стан та можливості впровадження нових педагогічних технологій в навчально-виробничий процес ПТНЗ. Цілісно така діяльність не реалізована в жодному експериментальному (11 ПТНЗ) закладі. Виявлено використання окремих елементів НІТН та кейс-технології. Основні причини несистемної роботи педагогів щодо впровадження нових педагогічних технологій пов’язані з високою її трудомісткістю, обмеженістю науково-методичної інформації та методичної компетентності викладачів і майстрів в/н;

проаналізувати реальний стан підготовки педагога професійної навчання до формування економічної культури учнів ПТНЗ. Фактично в педагогічній діяльності питаннями формування економічної культури учнів ПТНЗ переймається зовсім незначна частина викладачів економічно орієнтованих предметів. Змістовно формування економічної культури учнів професійно-технічних навчальних закладів на сьогоднішній день представлено нормативними предметами з економіки: «Основи економічних знань», «Основи ринкової економіки», а окремих випадках може бути введено вивчення предмету «Основи підприємництва» (мова йде про професійну підготовку не пов’язану з економічно спрямованим фахом). Досліджуючи результативність їх вивчення, ми виявили в тенденції байдуже ставлення до оволодіння навчальним матеріалом, сприйняття його як такого, що має мало відношення до подальшої професійної діяльності, відсутність повного розуміння особистої практичної значимості одержаних знань. Чинниками такого стану було визначено наступні: по-перше, зміст предметів носить не адаптований до професійної підготовки характер; по-друге, цільові установки вивчення предметів орієнтовані на формування предметних знань, умінь, навичок, а не на системне формування економічного світогляду учнів, розвиток економічного мислення, практики економічної поведінки та діяльності учнів; по-третє, відстороненість змісту та методів його засвоєння від практичних реалій та потреб учнів і т. ін.. На основі аналізу результатів констатувального експерименту доведено, що високий рівень підготовки педагогів професійного навчання до формування економічної культури учнів ПТНЗ фактично не зазначив жоден респондент (викладачі та майстри виробничого навчання), середній рівень підготовки визнали 27% респондентів. В основному до них ввійшли педагоги, які навчались у вищих педагогічних навчально-виховних закладах за спеціальностями: інженер-педагог, вчитель географії, за кваліфікацією викладач економіки. Усі інші респонденти (73%) визнали низький рівень підготовки до формування економічної культури учнів ПТНЗ.

У 2010 році передбачено продовжити експериментальну роботу з проведення формуючого експерименту.

Лабораторія управління ПТО

Тема НДР: «Педагогічні засади децентралізації управління професійно-технічною освітою», РК 0109U00189. Науковий керівник теми: Оніщук Людмила Анатоліївна, завідувач лабораторії управління професійно-технічною освітою, док. пед. наук.

Експериментальні база (всього – 7): вище професійне училище м. Ромни Сумської обл., Бурштинське вище професійне училище торгівлі та ресторанного сервісу Івано-Франківської обл., Дніпропетровський навчально-виробничий центр №2, Криворізький навчально-виробничий центр, Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей, Професійно-технічне училище №2 м. Переяслав-Хмельницький, Вище професійне училище будівництва і архітектури м. Київ.

2. Тема експерименту: “Децентралізація управління професійно-технічною освітою”.

Мета: розробити теоретичні основи децентралізації управління професійно-технічною освітою з урахуванням основних завдань регіонального розвитку, спрямованих на вдосконалення управління професійно-технічними навчальними закладами.

Завдання:

1. Здійснити аналіз проблеми децентралізації управління професійно-технічною освітою у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі, законодавчих актах і нормативних документах.

2. Розробити поняттєвий апарат з проблеми дослідження.

3. Розробити методику проведення педагогічного експерименту.

Предмет дослідження: децентралізація управління професійно-технічною освітою.

Терміни проведення: січень-грудень 2009 р. Рівень експерименту – всеукраїнський.

Лабораторія професійного навчання на виробництві

У 2009 р. експериментальна робота здійснювалася за такими темами:

Тема 1. Реформа професійної освіти з урахуванням енергоефективності.

Експериментальна база: Харківський професійний монтажно-будівельний ліцей; Державний професійно-технічний навчальний заклад «Краматорський центр професійно-технічної освіти»; Ялтинське вище професійне училище будівельних та харчових технологій; Сєвєродонецький будівельний ліцей; Ізюмський професійний ліцей; ЗАТ «Учбово-курсовий комбінат», м. Харків.

Мета: сприяння закладам професійно-технічної освіти і навчальним підрозділам підприємств у впровадженні програм ефективного споживання енергетичних ресурсів.

Предмет: зміст енергоефективних технологій у машинобудівній і будівельній галузях.

Завдання:

1.Розроблення навчального курсу (предмету) «Основи енергоефективності», впровадження якого сприяло б навчальним закладам ПТО і навчальним підрозділам підприємств у здійсненні професійного навчання з ефективного використання енергетичних ресурсів.

2. Апробація зазначеного курсу на базі експериментальних пілотних ПТНЗ.

3. Впровадження навчального курсу «Основи енергоефективності» у навчальний процес ПТНЗ України.

Термін проведення – 2009 р.

Рівень: установи АПН.

Етап - впроваджувальний.

Кількість інновацій – 1. Вперше в Україні розроблено курс (предмет) «Основи енергоефективності», який складається з 7 тем загальгною кількістю 29 годин, у тому числі 11 годин практичних занять.

Джерела фінансування та наявне забезпечення експерименту: Експеримент здійснювався на базі ІПТО АПН України за підтримки Німецького товариства технічного співробітництва (GTZ) у рамках роботи українсько-німецького проекту «Підтримка реформ у професійно-технічній освіті України».

Усі експериментальні майданчики було оснащені німецькою стороною таким обладнанням:проектором Acer P1165; проекційним екраном Grand Viev 1.72m x 1/72m на тринозі; виставковим стендом X-Banner («Паук»); екраном настінним FA-S120 WM (4:3) 234*176; електронною дошкою UB-5815-G PANASONIC; фліпчартом Єкочарт, 90 х 60 см; комплектом вимірювального обладнання у валізі для вимірів енергії учнями; комплектом вимірювального обладнання у валізі для професійних вимірів енергії.

Результати експерименту за звітний період.

В межах експерименту у травні-червні 2009 р. на базі ІПТО АПН України було проведено 2 семінари з викладачами та майстрами виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів, за результатами яких учасники отримали відповідні сертифікати.

Результати експерименту були обговорені на семінарі, проведеному на базі Краматорського центру професійно-технічної освіти 15 – 17 вересня 2009 року. Предметом обговорення семінару стала організація та методика проведення відкритих уроків з курсу «Основи енергоефективності», а також презентація и обговорення пропозицій щодо впровадження окремого курсу «Основи енергоефективності» та включення як теми до курсу «Спецтехнологія».

У ході експерименту було створено творчу групу з провідних викладачів та майстрів виробничого навчання пілотних ПТНЗ, які в період з 19 по 14 жовтня на базі Інституті професійно-технічної освіти АПН України доопрацювали зміст курсу.

Співробітниками ІПТО АПН України розроблено, видано та передано до пілотних ПТНЗ «Методичні рекомендації щодо організації занять з енергоефективності» (Радкевич В.О., Михайличенко А.М., Аніщенко В.М. – Х.: Компанія СМІТ, 2009.- 55 с.)

Результати експерименту висвітлено у статті Оніщенко С.Я. «Апробація основ енергоефективності» у профтехосвіті», викладача вищої категорії з спеціальних предметів Краматорського центру професійно-технічної освіти, голови регіональної методичної комісії викладачів «Технічного креслення», відмінника освіти України, опублікованій у № 4 журналу «Професійно-технічна освіта» за 2009 рік, а також статті Михайличенка А.М. « Відкриття Центру енергоефективності», опублікованій у журналі «Професійно-технічна освіта», № 1 за 2009 рік.

За результатами експерименту запропоновано впровадити викладання курсу «Основи енергоефективності у всіх ПТНЗ Харківської, Луганської, Донецької областей та АР Крим.

Тема 2. Використання модульних програм при підготовці та підвищенні кваліфікації виробничого персоналу промислових підприємств та сфери послуг.

Експериментальна база: Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України (м. Київ); навчально-виробничий центр „Либідь” (м. Київ); Севастопольський регіональний центр модульного навчання (м. Севастополь); навчальний центр ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (м. Ізмаїл).

Мета: розробити та експериментально перевірити зміст та структуру модульного професійного навчання, відкритого професійного навчання на модульній основі у підготовці та підвищенні кваліфікації виробничого персоналу підприємств.

Предмет: зміст особистісно орієнтованих модульних програм підготовки та підвищення кваліфікації виробничого персоналу підприємств.

Завдання:

1.Уточнити та оптимізувати структуру підготовки і підвищення кваліфікації виробничого персоналу підприємств.

2. Розробити та експериментально перевірити концептуальні засади модульного професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві

Терміни проведення експерименту: впродовж 2009 р.

На даному етапі розпочато експериментальну перевірку концептуальних засад модульної професійної підготовки та підвищення кваліфікації виробничого персоналу підприємств, здійснюється аналіз професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві, формуються концептуальні засади підготовки кваліфікованих кадрів на виробництві.

Рівень експерименту – установи АПН України.

Кількість інновацій – 1. Підвищення рівня гнучкості та індивідуальності програм професійної підготовки кваліфікованих робітників, застосування здоров’язберігаючих підходів у підготовці персоналу підприємств.

Науковий керівник експерименту – завідувач лабораторії професійного навчання на виробництві, кандидат істор. наук А.В.Селецький.

В організації та проведенні експерименту брали участь: Проценко П.П. – директор учбово-атестаційного центру Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, кандидат техн. наук, м. Київ; Боцула Г.М. – директор Київського навчально-виробничого центру „Либідь”, м. Київ; Герганов Л.Д. - заступник начальника навчального центру ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, м. Ізмаїл; Соломеннікова В.О. – директор Севастопольського регіонального центру модульного навчання, м. Київ.

Експеримент фінансується за рахунок коштів організацій, що беруть участь в експерименті.

Отримані результати за звітний період. Під час проведення експерименту особлива увага зверталась на коректність навчальних програм, відповідність змісту навчальних матеріалів модулю трудових навичок, рівню якості навчання, кваліфікації і професійній компетентності слухачів на різних етапах засвоєння навчальних програм. Для здійснення експерименту було обрано навчальні центри, що безпосередньо забезпечують підприємства робітничим персоналом. Дослідження проводилося з січня 2009 р. Модульне навчання, за планом експерименту проводилося у навчальному центрі ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, м. Ізмаїл, у навчально-виробничому центрі „Либідь” м. Київ, Севастопольському регіональному центрі модульного навчання, м. Севастополь, у навчально-атестаційному центрі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона. У ході експерименту аналізувалися дані про кількість слухачів, які навчалися за допомогою модульної системи навчання та тих, які підвищували кваліфікацію. Аналізувався рівень якості навчання, що був досягнутий при застосуванні модульної технології професійного навчання.

У навчальному центрі ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” за модульною системою здійснювалося навчання за професіями „Матрос” и „Моторист”. За професією „Матрос” всього навчалося 59 слухачів. 27 слухачів завершило навчання, 32 слухача продовжують навчатися. Загальний рівень якості навчання по групі за традиційною системою складав 3,5 бала. При навчанні за модульною системою він дорівнює 4,4 бали. Час навчання за традиційним навчальним планом складає 10 тижнів. При застосуванні модульної системи навчання за індивідуальними навчальними програмами він складає 8 тижнів.

За професією „Моторист” навчалося всього 61 особа. 37 завершило навчання, 24 продовжують навчатися. Загальний рівень якості по групі за традиційною системою сягав 3,7 балів. За модульною системою – 4,2. Час навчання за індивідуальними навчальними програмами скоротився у порівнянні з традиційним навчальним планом з 10 тижнів до 9 тижнів.

В Севастопольському регіональному центрі модульного навчання у зв’язку з кризовими явищами практично припинено навчання безробітних за направленнями Севастопольського міського центру зайнятості. Проводилося курсове навчання (підвищення кваліфікації) педагогічних працівників Севастопольського торговельно-кулінарного ліцею. Педагоги, яки мали кваліфікацію „Кухар” навчалися за професією „Кондитер” і, таким чином підвищували власну кваліфікацію. По завершенню навчання вони одержували кваліфікацію „Кухар-кондитер”. За індивідуальними замовленнями проводилося навчання дорослого населення за технологією відкритого професійного навчання на модульній основі з професії „Продавець продовольчих товарів”.

За професією „Кондитер” навчалося всього 24 особи. Завершили навчання 24 особи. Загальний термін навчання за традиційною системою за цією професією складає 6 місяців. За модульною системою навчання основна частина групи завершила навчання за 4,5 місяців. Рівень якості навчання по завершенні вихідного кваліфікаційного тесту становить 100%.

Навчалося за професією „Продавець продовольчих товарів” з застосуванням технології відкритого професійного навчання на модульній основі 19 осіб. Термін навчання за традиційною системою професійного навчання складає 160 годин. Завершили навчання 15 осіб з 100% рівнем якості підготовки і загальним терміном навчання – 120 годин. Чотири особи продовжують навчання.

Передбачається, що рівень якості слухачів, які продовжують навчання за указаною професією, також досягне 100%.

Навчально-виробничій центр „Либідь” здійснює навчання за модульною технологією. Майбутні фахівці навчаються за індивідуальними модульними програмами „Кравець”, „Закрійник”, „Перукар”. Швидкість індивідуального навчання значно збільшується і, таким чином обсяг і зміст навчання зростають у порівнянні з традиційною системою. Крім того, за рахунок значного обсягу практичної складової програми значно підвищується адаптація до умов реального робочого місця, у чому зацікавлені роботодавці.

У навчально-атестаційному центрі Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона загальна кількість підготовлених електрозварників ручного дугового зварювання покритим електродом склала 119 осіб, зварників на напівавтоматичних машинах – 71 особа і зварників неплавким металевим електродом у середовищі нейтральних газів (аргонно-дугове зварювання) – 57 осіб.

Усі слухачі завершили навчання з високим рівнем якості підготовки. За рахунок індивідуалізації швидкість напрацювання навичок збільшується. Значно скорочується час адаптації випускників до умов реального робочого місця.

Аналізуючи результати дослідження було визначено високий рівень професійної компетентності, якого досягають слухачі, що навчаються за модульною технологією професійного навчання. Практично всі слухачі досягають запланованого рівня якості знань, умінь і навичок у рамках визначеного рівня кваліфікації що, в свою чергу, підтверджує дієвість концептуальних основ модульного професійного навчання у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації робітничого персоналу підприємств.

Дані, що характеризують результати професійного навчання та підвищення кваліфікації за модульною системою:

Навчальний центр	Назва професії	Кількість слухачів		Завершили навчання	Продовжують навчання	Рівень якості		Час навчання (год)
Навчальний центр	Назва професії	Навчання	Підв. кваліфікації	Завершили навчання	Продовжують навчання	Традиційна	Модульна	Традиційна	Модульна
Навчальний центр ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”	Матрос Мото-рист	- -	59 61	27 37	32 24	3,5 3,7	4,5 4,1	384 384	384 344
Севастопольський регіональний центр модульного навчання	Конди-тер, Прода-вець прод-товарів	19	24 -	24 15	- 4	3,6 3,5	4,3 4,2	176 120	118 108
Навчально-виробничий центр „Либідь”	Кравець Закрій-ник Перукар	21 15 27	- - -	12 10 19	9 5 8	3,6 3,7 3,5	4,1 4,3 4,2	864 864 864	864 864 864
Навчально-атестаційний центр Ін-ту ім. Є.О. Патона	Електро-зв. ручн. дуг. Зварю-вання 3 р. Ел. зварн. на напівавт. 3 р. Аргон 3 р.	119 81 79	- - -	119 81 79	- - -	3,6 3,5 3,6	4,0 4,1 4,1	342 144 216	342 144 216

За результатами експерименту запропоновано впровадити відкрите професійне навчання на модульній основі з професій: «Кравець» і «Закрійник»

за індивідуальними програмами і графіками в навчально-виробничому центрі «Либідь», м. Київ; за професією «Продавець продовольчих товарів» в регіональному центрі модульного навчання, м. Севастополь.

Лабораторія професійної орієнтації і виховання

Впродовж 2009 року експериментальна робота передбачала здійснення констатувального етапу педагогічного експерименту. Основні експериментальні заклади:

1. Івано-Франківське вище професійне училище готельного сервісу і туризму, напрям експериментальної роботи «Професійна орієнтація молоді на робітничі професії сфери послуг на засадах соціального партнерства»;

2. Львівське вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму, напрям експериментальної роботи «Професійна адаптація майбутніх фахівців сфери послуг»;

3. Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу і туризму (АРК), напрям експериментальної роботи «Використання європейського досвіду щодо професійної орієнтації особистості»,

4. Макіївський професійний ліцей сфери послуг (Донецька область), напрям експериментальної роботи «Професійна орієнтація молоді на робітничі професії в контексті потреб локального ринку праці».

На констатувальному етапі педагогічного експерименту вивчалися професійні плані учнів старших класів СЗШ та учнів ПТНЗ, фактори, які впливають на вибір учнями майбутньої професії, особливості сформованості ціннісних орієнтацій, насамперед професійних, учнівської молоді, стан роботи з професійної орієнтації у СЗШ та ПТНЗ. Результати вивчення професійних намірів учнів 9-11 класів наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Професійні плани учнів 9-11 класів (у %)

Професійні наміри	Клас
Професійні наміри	9	10-11
навчатися у ВНЗ по закінченню школи або 9 класу *	71,0	72,0
навчатися у ПТНЗ по закінченню 9 класу	6,0	0,0
навчатися у ПТНЗ по закінченню 11 класу	0,7	3,0
набути професію іншим шляхом	0,7	0,0
працювати по закінченню школи або 9 класу	0,0	2,0
суміщати роботу з навчанням по закінченню 9 класу	1,6	0,0
суміщати роботу з навчанням по закінченню 11 класу	1,0	1,0
не замислювалися над цим	19,0	22,0

* У частину ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації можна поступати по закінчення 9 класу

Дослідження переліку, з позицій їх класифікації за Є.Клімовим, професій, якими б учні хотіли оволодіти у майбутньому, свідчить про те, серед них привалюють професії, які відносяться до типу «людина-людина” (таблиця 2). Слід зазначити, що результати двох контрольних зрізів, які було проведено під час констатувального етапу педагогічного експерименту з інтервалом у 6 місяців, свідчить про те, що професійні наміри учнів не є сталими і змінюються не лише в межах одного типу професій, але й досить часто змінюється і тип обраної професії.

Таблиця 2

Диференціація обраних учнями 9-11 класів професій за типами (у %)

Тип професії	Клас
Тип професії	9	10-11
людина-людина	32,0	38,5
людина-техніка	15,5	13,5
людина-художній образ	16,0	12,5
людина-знакова система	15,5	12,0
людина-природа	2,0	1,5
не визначилися	19,0	22,0

Результати опитування дозволяють прийти до висновку, що респонденти з числа школярів вважають педагогічний вплив на вибір майбутньої професії незначним. Власне педагогічні фактори мають 6, 8 та 9 рангові місця, при цьому серед них на першому місці знаходиться позакласна та позашкільна робота з учнями (гуртки, студії і таке інше).

Таблиця 3

Фактори зовнішнього впливу на вибір учнями 9-11 класів майбутньої професії (рангові місця)

Фактор	Батьки	Друзі	Однолітки, однокласники	Педагогічні працівники	Засоби масової інформації	Позакласна та позашкільна робота	Зміст навчання	Літературні твори	Представники професії, дорослі	Досвід практичної діяльності
Ранг	1	2	3	8	5	6	9	10	4	7

Незначний вплив школи на процес вибору учнями майбутньої професії зокрема обумовлений згортанням роботи з професійної орієнтації у школі. У процесі становлення та розвитку національної системи загальної середньої освіти від системи профорієнтаційної роботи, оптимізованої для потреб планової економіки відмовилися, але нової, адекватної особистісно орієнтованій освітній парадигмі та ринкової економіки, не створили. У нормативних документах щодо шкільної освіти як такої відмови від професійної орієнтації нема, але практичні кроки органів управління освітою свідчать про протилежне. У значному ступені такий стан речей обумовило виключення зі змісту трудового навчання у 8-9 класах профорієнтаційного курсу „Основи вибору професiї”. Значно скоротилася кількість годин, відведених навчальними планами шкіл на трудове навчання, яке має значний профорієнтаційний потенціал. Практично втрачено такий напрямок профінформаційної роботи як ознайомлення школярів з групами певних професій у процесі вивчення відповідного шкільного курсу. Як наслідок, школярі отримують iнформацiю щодо світу професій у несистематизованому вигляді. Вивчення впливу джерел iнформацiї на вибір учнями професiї свідчить про те, що вплив школи на формування упорядкованих знань профінформаційного характеру не можна вважати достатнім (див. табл. 4).

Таблиця 4

Джерела набуття учнями 8-9 класів інформації про професії (у %)

Джерело	Уроки в школі	Позакласна та позашкільна робота	Засоби масової інформації, Інтернет	Представники професій	Література, кінофільми	Батьки	Друзі, однолітки	Власний досвід	Педагогічні працівники	Інше
9 клас	4,9	7,4	17,0	10,9	4,0	29,2	5,4	1,5	2,3	17,4
10-11 клас	7,1	7,1	18,4	10,0	6,5	27,8	5,8	3,7	2,8	10,4

На систему трудових цiннiсних орiєнтацiй школярів, які, в свою чергу, взаємопов’язані з мотивами вибору професії, значною мірою вплинули соціально-економічні трансформації, які відбулися в Україні впродовж останніх двох десятиріч. З точки зору аналізу динаміки змін у системі професійних ціннісних орієнтацій молоді впродовж переходу економіки України від планового господарства до лібералізованого ринку, цікавими є дослідження, які здійснювалися у 70-80-х рр. минулого століття проводилися В.Чередниченко, М.Тітмою та В.Шубкіним^¹. Порівняння результатів згаданих досліджень з одержаними у процесі формувального етапу педагогічного експерименту дозволяють зробити висновок про кардинальні зміни у системі професійних ціннісних орієнтацій молоді впродовж останніх десятиріч (див. табл. 5).

Таблиця 5

Рангові місця професійних ціннісних орієнтацій учнів 9-11 класів

Цінність	Можливість самовдосконалення	Можливість самоствердження	Корисність професії для суспільства	Визнання іншими	Творчий характер праці	Матеріальна винагорода за працю	Забезпечене майбутнє
70-80-і рр.	1	2	3	4	5	6	7
За даними експерименту	4	3	7	5	6	2	1
Різниця рангів	- 3	- 1	- 4	- 1	- 1	+ 4	+ 6

Одним із завдань констатувального етапу педагогічного експерименту було виявлення професійних планів учнів ПТНЗ. Одержані результати свідчать про їх невизначеність. Насамперед, результати свідчать про те, що у понад 7% учнів, що закінчували навчання у ПТНЗ, професійні плани на майбутне не були сформовані взагалі. При опиті щодо планів і намірів випускників були отримані интересные дані, що відображають високий рівень домагань в побудові майбутньої кар’єри, часто не співпадаючий з рівнем підготовки. Більше 70% збираються вчитися далі. Але мабуть, реальні ці плани для тих, хто чітко відповів: тільки вчитися (близько 7%). Прагнення працювати і продовжувати навчання, висловлюване рештою опитаних, говорить швидше про невизначеність планів, невпевненість в своїй підготовці і бажанні відкласти побудову професійної кар’єри на невизначений термін.

Таблиця 6

Наміри випускників професійного училища (у % відповідей)

Після закінчення ПТНЗ я планую:	Дівчата	Хлопці	Всі
Працювати	18,4	16,2	17,8
Працювати і вчитися далі	67,4	68,9	67,9
Тільки вчитися	8,2	5,4,	7,2
Змінити спеціальність	2,8	4,0	3,3
Не знаю	6,1	9,5	7,2

При опитуванні щодо планів і намірів випускників були отримані дані, що відображають високий рівень домагань в побудові майбутньої кар’єри, які часто не співпадаючий з рівнем загальноосвітньої та фахової підготовки. Більше 70% збираються вчитися далі. Але мабуть, реальні ці плани для тих респондентів, хто чітко відповів: тільки вчитися (близько 7%). Прагнення працювати і продовжувати навчання, висловлюване рештою опитаних, говорить швидше про невизначеність планів, невпевненість в своїй підготовці і бажанні відкласти побудову професійної кар’єри на невизначений термін.

Лабораторія «Всеукраїнський інформаційно-аналітичний центр ПТО»

Упродовж 2009 року експериментальна робота передбачала здійснення констатувального експерименту.

Основна експериментальна база:

Регіональний інформаційно-аналітичний центр ПТО у Автономній Республіці Крим;

Регіональний інформаційно-аналітичний центр ПТО у Дніпропетровській області;

Регіональний інформаційно-аналітичний центр ПТО у Львівській області;

Регіональний інформаційно-аналітичний центр ПТО у Черкаській області;

Інформаційно-аналітичний центр ПТО у м. Києві;

Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти поліграфії та інформаційних технологій;

Вінницьке вище професійне училище сфери послуг.

На констатувальному етапі на основі аналізу даних регіональних центрів ІАС ПРОФТЕХ визначено стан ПТНЗ у галузевому розрізі в цілому в шести пілотних регіонах України за групами індикаторів «Працевлаштування», «Зміст навчання і навчально-методичного забезпечення», «Ефективність навчання», «Педагогічні працівники», «Доступність ПТО», «Матеріально-технічна база», «Фінансування». Здійснено розрахунки та зроблено висновки за індикаторами для ПТНЗ кожної галузі.

Проведений аналіз дав можливість зробити висновки:

відсоток викладачів та майстрів виробничого навчання, які є авторами навчально-методичної літератури, програмних засобів навчання, що мають дозвіл регіональних методичних комісій вищий за ті, що мають гриф МОН;

спостерігається тенденція підвищення кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. Аналіз індикатора 4.6 «Кількість учнів (від загальної кількості) на 1 викладача спеціальних дисциплін» на нашу думку не дає об’єктивної характеристики діяльності викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ, оскільки отримані дані не можливо порівняти із затвердженою нормою (стандартом) (нормативно-правовими вимогами), зв’язку відсутністю такої.

Виявлено певні тенденції динаміки розвитку доступності професійно-технічної освіти за індикаторами, зокрема позитивну тенденцію зростання показника відсотку осіб, які отримують первинну професійну підготовку у ПТНЗ (індикатор 5.1.) по кожній галузі в пілотних регіонах України (Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Черкаській областях і м. Києві) у межах від 0,55% до 34,48%. Водночас, за даними пілотних регіонів у 2006–2007 н.р. та 2007–2008 н.р. спостерігається зниження відсотку осіб, які проходять перепідготовку та підвищують кваліфікацію з числа незайнятого та працюючого населення.

Дніпропетровський центр поліграфії та інформаційних технологій.

Тема експериментальної роботи: «Моделювання діяльності інноваційного навчального закладу на основі програми соціального партнерства, як підсистеми управління якістю освіти».

Сучасний етап експериментальної роботи – Формуючий етап (2009-2010 н.р.).

Рівень експерименту: всеукраїнський.

Інформація про структуру управління експериментальним дослідженням:

Керівник експериментального педагогічного майданчика – директор Дніпропетровського центру професійно-технічної освіти з поліграфії та інформаційних технологій Макаров Володимир Адольфович (наказ МОН України № 213 від 16.03.2007 р.).
Здійснення організаційно-методичного забезпечення та керівництво науково-методичною роботою покладено на відділення змісту професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України та Інституту професійно-технічної освіти АПН України (Радкевич В.О.).
Учасники експерименту: методисти Демура А.Л. (заст. начальника Головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації), Василиненко В.М. (директор НМЦ ПТО у Дніпропетровській обл.).
Рада експериментально-педагогічного майданчика: Макаров В.А., Радкевич В.О., Паржницький В.В., Савченко І.М., Волкова Т.В., Демура А.Л., Василиненко В.М., Корнієнко М.М., Кузнєцова Г.І., Юденкова О.П.
Творча група: Шульга Н.М. – відповідальна за підвищення кваліфікації, перепідготовки та стажування кадрів; Юденкова О.П. – відповідальна за навчально-методичний супровід експерименту, впровадження нових освітніх та навчальних методів; Горбатенко Т.І. – відповідальна за моніторинг якості навчальних досягнень учнів; Гончаров О.М. – відповідальний за розробку нових інструментальних засобів викладацької діяльності; Баранець О.В., Безродна Т.П. – відповідальні за дослідження ринку освітніх послуг та маркетинг регіонального ринку праці.
Фінансування експерименту: покладено на Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної адміністрації – Сиченко В.В. (наказ МОН України № 213 від 16.03.2007 р.). Фактичного виділення коштів не передбачено.
Забезпечення експерименту – на базі начального закладу створено:

лабораторію «Розвитку, менеджменту та моніторингу освітніх послуг»;
лабораторію «Ступеневого навчання та ІКТ»;
кабінет видавничих систем;
навчально-демонстраційний центр поліграфічних матеріалів;
лабораторію «Тестування та діагностики навчальних досягнень».

Формуючий етап

Мета – організація навчального процесу як інтегрованого інноваційного середовища, спрямованого на оволодіння учнями ПТНЗ ключовими професійними компетенціями, здійснення цільових профорієнтаційних заходів, соціально-професійної адаптації, створення умов для неперервного професійного розвитку, набуття навичок поєднувати виробничі інтереси та індивідуальні потреби, забезпечення багатоваріативності та гнучкості організаційних форм і методів навчання, а саме:

формування науково-обґрунтованих нормативно-методичних документів, що регламентують порядок організації та здійснення навчального процесу в тісній співпраці з соціальними партнерами;
формування сучасних технологій та методик професійного навчання на виробництві;
вивчення та формування власного досвіду з сучасних моделей підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах реального виробництва;
формування методик оцінювання якості навчання учнів ПТНЗ і на виробництві;
формування змін до змісту освіти відповідно до змін у змісті і характері виробничої діяльності; розроблення ідей особистісно-розвивального, компетентністного та діяльністного підходів у професійному навчанні і таке інше.

Blog

Академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти апн україни

Содержание

ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА

Лабораторія управління ПТО