Академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти апн україни
| Вид материала | Документы |
- Національна академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти, 362.73kb.
- Інститут професійно-технічної освіти національної академії педагогічних наук україни, 392.06kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України державний стандарт професійно-технічної, 2671.48kb.
- Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти, 178.01kb.
- Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти, 178.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 291.78kb.
- Центральний інститут післядипломної, 2547.65kb.
- Академія педагогічних наук України Інститут вищої освіти, 3061.15kb.
- Методичні рекомендації Рекомендовано до друку рішенням Науково-методичної ради Науково-методичного, 419.99kb.
- Міністерство освіти І науки України нака, 423.37kb.
ІІ. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
до «Зміст»
2.1. Кількість досліджуваних тем та їх розподіл за науковими напрямами
У 2009 році Інститут професійно-технічної освіти АПН України здійснював дослідження 6 фундаментальних тем НДР.
Лабораторія змісту професійної освіти і навчання
Тема НДР: «Теоретико-методологічні засади розробки державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління», РК 0109U00187. Науковий керівник теми: Лук’яненко Ганна Іванівна – завідувач лабораторії змісту професійної освіти і навчання, канд. пед. наук. Тема виконується з 01.01.2009 року по 31.12. 2012 року. Підставою для здійснення науково-дослідної роботи є постанова Президії АПН України №1-7/16-424 від 30 грудня 2008 року.
Станом на 31.12.09. над темою працювало 12 наукових співробітників. З них: штатних працівників (всього) – 5 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 0 чол.; кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 2 чол.; (Лук'яненко Г.І., в.о.зав. лабораторії, к.пед.н., Вайнтрауб М.А., старший науковий співробітник, к.п.н., Мошковська А.І., науковий співробітник, Сушенцев О.Є., науковий співробітник, Кравець Ю.І., молодший науковий співробітник; сумісників (всього) – 7 чол. у т.ч. докторів наук, професорів – 1 чол.; кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 1 чол. (Лук'янова Л.Б. провідний науковий співробітник, д.пед наук, проф., (0,5); Пальчук М.І – старший науковий співробітник, к.п.н., доц.; Кришемінська Л.Д. – науковий співробітник (0,5); Кузнєцова В.І. – науковий співробітник (0,5); Короткова Л.І. – науковий співробітник (0,5); Оліферчук О.Г. – науковий співробітник (0,5); Сорочинський О.Б. – молодший науковий співробітник (0,5).
Упродовж 2009 року звільнилися: Ковтуненко Н.О., зав. лабораторії, канд. пед. наук; Паламарчук Л.Б., старший науковий співробітник, канд. пед. наук, доцент (навчання в докторантурі); Васенко В.В., старший науковий співробітник, канд. пед. наук, доцент (навчання в докторантурі); Сушенцева Л.Л., старший науковий співробітник, канд. пед. наук, доцент (навчання в докторантурі); Мартинова Н.С., науковий співробітник (навчання в аспірантурі).
У зв’язку зі звільненням Паламарчук Л.Б. та відсутністю фахівця, який би знав відповідну галузь дослідження з тематичного плану НДР вилучено підтему «Формування ключових компетенцій кваліфікованих робітників за напрямом «Туризм».
До роботи також не приступили Гуревич Р.С.,головний науковий співробітник, д.пед наук, проф., підтема: «Сучасні тенденції створення національних рамок кваліфікацій» та Паржницький В.В., старший науковий співробітник, канд. пед. наук, підтема: «Методичні засади розроблення освітньої складової професійних стандартів, заснованих на компетенціях». Відтак дослідження над цими проблемами розпочалося лише в травні 2009 р.
При лабораторії в межах реалізації спільного українсько-німецького проекту «Реформа професійно-технічної освіти з урахуванням енергоефективності» за підтримки німецької сторони створено Центр сучасних професій і технологій. Метою діяльності новоствореного Центру визначено модернізацію робітничих професій і змісту професійної освіти з урахуванням вимог ринку праці, розвитку високотехнологічних галузей промисловості. Передбачається, що робота Центру дозволить розширити коло наукового пошуку з теми НДР, в тому числі шляхом здійснення: наукових досліджень з проблем професіографії; моніторингу ринку праці щодо потреб у сучасних професіях і технологіях навчання; науково-методичного забезпечення впровадження сучасних професій і технологій; розроблення проектів державних освітніх стандартів.
Основними завданнями дослідження на 2009 рік було:
1. Розробити програму і методику дослідження.
2. Здійснити аналітичний огляд наукової, нормативно-правової та методичної літератури з проблеми дослідження.
3. Провести констатувальні зрізи стану проблеми дослідження.
4. Розробити проект Концепції створення професійних стандартів, що базуються на компетенціях.
5. Розробити структуру: монографії «Професійні стандарти: теорія і практика розроблення»; методичного посібника «Формування змісту професійного навчання кваліфікованих робітників з інтегрованих професій»; методичних рекомендацій щодо створення професійних стандартів, заснованих на компетенціях з напрямів: «Швейне виробництво», «Будівництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс», «Громадське харчування».
6. Опублікувати проміжні результати дослідження.
7. Узагальнити результати досліджень та підготувати звіт щодо результатів НДР за 2009 рік.
За результатами аналізу проблеми дослідження в науковій, нормативно правовій та методичній літературі й практиці:
з’ясовано причини незадоволення роботодавців рівнем підготовки кваліфікованих робітників та відмінності між вимогами роботодавців і чинними нормативними документами, що є базовими для формування змісту навчання майбутніх робітників у ПТНЗ, зокрема ДК 003:2005, Довідником кваліфікаційними характеристик професій та посад;
виявлено нерівномірність затребуваності як професій, так і певних рівнів кваліфікації за напрямами: «Торгівля», «Громадське харчування», «Ресторанний сервіс», «Будівництво», «Швейне виробництво»;
з’ясовано, що на ринку праці більшим попитом користуються інтегровані професії. Водночас серед тих, хто шукає роботу, більше шансів працевлаштуватися є у робітників, які володіють широкими компетенціями;
визначено, що в основу оновлення нормативної документації мають бути покладені дослідження динаміки як окремих професійних функцій, так і професій в цілому. Базою для розроблення професійних стандартів мають стати професійні компетенції, визначені за обов’язковою участю роботодавців та з урахуванням кращого виробничого досвіду;
доведено, що підвищення якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників потребує переходу від кваліфікаційних характеристик як чинної нині основи для розроблення освітніх стандартів до професійних стандартів – нормативного багатофункціонального документу, що визначає вимоги до професійних якостей особистості кваліфікованого робітника, спектр його компетенцій;
вствановлено, що для ефективного реагування на потреби ринку праці в кваліфікованих робітниках необхідно запровадити постійний моніторинг професій та компетенцій, а також ефективне впровадження прогресивних технологій навчання (над розв’язанням цих питань нині працює створений при лабораторії Центр сучасних професій і технологій навчання);
вивчено досвід розроблення професійних стандартів, зокрема, розробка корпоративних стандартів на підприємствах різних форм власності;
науково обґрунтовано:
- концептуальні підходи до розробки професійних стандартів нового покоління як основи для створення державних стандартів ПТО;
- наукові методи, що мають бути використанні в розробці професійних стандартів, зокрема – це методи функціонального аналізу, що мають допомогти визначити функції, які виконуються в конкретній області професійної діяльності, професійному полі;
- структурні елементи професійних стандартів одиниці професійних стандартів, кожна з яких включає три групи компетенцій: професійні, надпрофесійні або наскрізні, ключові);
виявлено учасників процесу розробки професійних стандартів: роботодавці, науковці та освітяни. Саме вони мають визначати зміст компетенцій кваліфікованих робітників, розробити єдину структуру й макет стандарту на засадах компетентнісного підходу та запровадити диференціацію робіт за рівнями складності тощо;
розроблено:
– методику аналізу потреб ринку праці в сучасних професіях (за даною методикою було здійснено аналіз потреб ринку праці у компетенціях кваліфікованих робітниках за напрямами: «Швейне виробництво», «Торгівля», «Громадське харчування», «Ресторанний сервіс»);
– проект Концепції створення професійних стандартів, заснованих на компетентнісному підході;
– методичні рекомендації щодо створення професійних стандартів з напрямів: «Швейне виробництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс», «Громадське харчування»;
– орієнтовну структуру монографії «Професійні стандарти: теорія і практика розроблення», методичного посібника «Формування змісту професійного навчання кваліфікованих робітників з інтегрованих професій», методичних рекомендацій щодо створення професійних стандартів, заснованих на компетенціях з напрямів: «Швейне виробництво», «Будівництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс», «Громадське харчування».
Підготовлено до друку рукописи :
– аналітичних матеріалів «Аналіз ринку професій сфери послуг»;
- методичні вказівки до розробки професійних стандартів за напрямами «Швейне виробництво», «Будівництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс», «Громадське харчування»;
- 5 статей з проблеми дослідження;
- бібліографічний покажчик з обраної проблеми.
Опубліковано 17 публікацій, загальним обсягом 27,7 др. арк., в тому числі одна монографія загальним обсягом 17,7 др. арк. і 2 методичних рекомендацій загальним обсягом 7,2 др. арк.
Здійснено апробацію методики аналізу потреб ринку праці у сучасних професіях сфери обслуговування.
Апробація проміжних результатів дослідження у звітному році здійснювалось також через участь виконавців теми в роботі 15 науково-практичних заходів (1 міжнародної науково-практичної конференції, 1 всеукраїнської конференції, звітної науково-практичної конференції ІПТО АПН України, 1 міжнародних педагогічних читань, 7 науково-практичних семінарів, 3 круглих столів з проблеми дослідження, 1 виставки).
Впровадження проміжних результатів констатувального етапу НДР здійснювалася шляхом їх оприлюднення під час проведення масових науково-практичних заходів, а також публікації наукових статей.
Підготовлена до впровадження методика аналізу потреб ринку праці в сучасних професіях
За результатами констатувального етапу дослідження зроблено такі висновки:
1. Система професійної освіти і навчання має володіти достовірною інформацією щодо поточних та перспективних потреб ринку в кваліфікованих робітниках у професійно-кваліфікаційному розрізі та оперативно реагувати на ринкові запити та зміни.
2. Якісна професійна підготовка кваліфікованих робітників у системі професійної освіти і навчання потребує розробки нового покоління державних освітніх стандартів, в основу яких мають бути закладені професійні стандарти.
3. Розробка професійних стандартів має базуватися на компетентнісному підході і враховувати найкращі міжнародні напрацювання з цієї проблеми.
Лабораторія методик професійної освіти і навчання
Тема НДР: «Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників», РК 0109U00188. Науковий керівник теми: Нестерова Любов Володимирівна, завідувач лабораторії методик професійної освіти і навчання, канд. пед. наук, доцент. Тема виконується з 01.01.2009 року по 31.12. 2012 року. Підставою для здійснення науково-дослідної роботи є постанова Президії АПН України №1-7/16-424 від 30 грудня 2008 року.
Станом на 31.12.09. над темою працювало 16 наукових співробітників. З них: штатних працівників – 8 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 0 чол.; кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 4 чол.; (Нестерова Л.В., зав.лаб., к.пед.н., доц., Герлянд Т.М., старший науковий співробітник, к.пед.н., Слатвінська О.А., старший науковий співробітник, к.біол..н., Шимановський М.М., старший науковий співробітник, к.пед.н., Дремова І.Б., науковий співробітник, Стременко Л.О., науковий співробітник, Дахновська Н.П., молодший науковий співробітник, Чеснокова Л.Г., молодший науковий співробітник) ; сумісників – 8 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 2 чол, кандидатів наук, старших наукових співробітників; доцентів – 4 чол. (Лузан П.Г., головний науковий співробітник, д.пед.н., проф., (0,5), Манько В.М., головний науковий співробітник , д.пед.н., проф., (0,5), Волкова Т.В., старший науковий співробітник, к.пед.н. (0,5), Голіяд І.С., старший науковий співробітник, к.пед.н., доц. (0,5), Пономаренко В.С., науковий співробітник, к.тех.н. (0,5), Шевчук Л.І., старший науковий співробітник, к.пед.н., доц. (0,5), ВоронцоваТ.В., молодший науковий співробітник (0,5), Петрова М.Я., молодший науковий співробітник (0,5).
Упродовж 2009 року звільнилися: Кудикіна Н.В., головний науковий співробітник, д.пед.н., проф., Антонович Є.А., старший науковий співробітник, к.пед.н., доц. (0,5), Удалов Г.Г., молодший науковий співробітник.
У зв’язку зі звільненням Кудикіної Н.В., Антоновича Є.А. та відсутністю фахівців, які б знали відповідні галузі дослідження з тематичного плану НДР вилучено підтеми: «Дидактичні засади навчально-методичного забезпечення підготовки кваліфікованих робітників в системі професійно-технічної освіти» і «Науково-методичні засади професійного навчання кваліфікованих робітників художнього профілю». До роботи також не приступили Запорожець Н.В., науковий співробітник, підтема: «Методичні засади розробки і використання електронного підручника у професійній підготовці кваліфікованих робітників». Відтак дослідження над цією проблемою розпочалося лише в жовтні 2009 р.
Основними завданнями дослідження на 2009 рік було:
1.Здійснити аналіз стану науково-методичного забезпечення підготовки кваліфікованих робітників, узагальнити результати та здійснити їх наукову інтерпретацію.
2. Розробити програму і методику дослідження.
3. Розробити структуру монографій, методичних посібників.
4.Підготувати рукописи розділів монографій, методичних посібників, бібліографічного покажчика наукових праць з проблеми дослідження.
5.Опублікувати статті з досліджуваної проблеми.
За результатами аналізу обраної проблеми в педагогічній теорії і практиці:
виявлено загальнотеоретичні методологічні засади культурологічного підходу до навчально-виховного процесу в ПТНЗ;
обґрунтовано категорію поняття «професійна культура» як сукупність теоретичних знань та відповідних практичних вмінь і навичок, пов’язаних з конкретним видом діяльності, а також визначено структуру професійної культури;
доведено, що міра оволодіння професійною культурою формально виражається в кваліфікаційному розряді; необхідно розрізняти формальну та реальну кваліфікацію. У відповідності з формальною кваліфікацією спеціаліст отримує сертифікат (диплом, атестат, посвідчення, запис у трудовій книжці). Така кваліфікація набувається в процесі навчання у відповідному навчальному закладі – (у нашому випадку – ПТНЗ) і включає певний обсяг теоретичних знань і практичних умінь, які визначаються навчальною програмою. Реальну кваліфікацію як учні ПТНЗ, так і педагоги отримують у процесі всієї своєї трудової діяльності у відповідності з формальною кваліфікацією;
сформульовано генеральну дефініцію: професійна компетентність – інтегральна характеристика, яка визначає здатність особистості вирішувати типові професійні завдання та проблеми, які виникають у реальних ситуаціях професійної діяльності за допомогою використання отриманих знань і вмінь, набутого професійного й особистісного досвіду, цінностей та нахилів;
визначено, що професійна компетентність виступає показником внутрішнього, суб’єктивного змісту особистості, тобто суто її індивідуальною професійною характеристикою, що не може розглядатися лише як певний результат усвідомлення різноманітних зовнішніх впливів, перш за все професійних знань. Це певний підсумок цілеспрямованої внутрішньої праці, в процесі якої зовнішнє проходить через суб’єктивність особистості, переробляється та засвоюється нею, породжуючи усвідомлену здібність у конкретній ситуації вирішити важливу професійну проблему та завдання;
обґрунтовано важливість забезпечення психолого-педагогічних умов щодо формування економічної культури кваліфікованих робітників як обов’язкової складової їх ключових кваліфікацій. До таких включаємо: високий рівень сформованості економічного мислення педагогічного персоналу методичної компетентності; створення в навчальному закладі дієвого соціально-економічного середовища; забезпечення емоційно-комфортної атмосфери творчої співпраці суб’єктів навчально-виробничого, виховного процесу;
виділено:
критерії підготовки педагога професійного навчання до формування економічної культури учнів ПТНЗ (формування економічного мислення майбутніх педагогів, розвиток їх методичної компетентності щодо реалізації продуктивного навчання, соціально-економічна контекстність навчально-виховного середовища, мотивація створення емоційно-комфортної атмосфери творчої співпраці суб’єктів навчального процесу), їх показники та рівні;
критерії та показники навчально-пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ, зокрема такі як знання, вміння, навички й способи дій; вмотивованість навчальної та виробничої діяльності; активність і самостійність в оволодінні професійно ціннісними знаннями, вміннями, навичками, способами дій;
встановлено, що в науково-педагогічній літературі проблема контролю навчальних досягнень майбутніх кваліфікованих робітників розглянута недостатньо. Відсутня термінологічна єдність стосовно сутності понять «якість навчання», «діагностика», «контроль», «оцінювання», «перевірка», «облік» тощо. Наслідком цього є відсутність єдиної методології процесу контролю навчання (принципи, функції, умови, засоби тощо). Крім того, виявлено розмаїття підходів дослідників до розробки методики тестування, зокрема, конструювання різнорівневих тестів, оцінювання їх на валідність, надійність тощо;
обґрунтовано дидактичні підходи до розв’язання проблеми формування продуктивної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх кваліфікованих робітників;
визначено чинники, що впливають на навчально-пізнавальну діяльність, зокрема, пов’язані з пізнавальними потребами, рівнем професійних домагань учнів; методами й формами організації навчального процесу; інформаційним забезпеченням навчально-виробничої діяльності;
виявлено, що на розвиток професійних домагань учнів ПТНЗ позитивно впливає їх профільна підготовка в шкільному віці. Якість професійного навчання учнів старшої школи обумовлюється якістю методичного забезпечення його змістовного та процесуального компонентів, максимальною спрямованістю їх на професійну діяльність;
доведено, що задовольнити такі вимоги найбільш реально в умовах ПТНЗ. Технологічний напрям професійного навчання учнів старшої школи можуть забезпечити ПТНЗ відповідного профілю шляхом розробки та впровадження спеціальних заходів навчально-виховного характеру: базових та ефективних спецкурсів, діяльності «творчих майстерень» тощо;
Розроблено:
– концепцію, програму й методику НДР з проблеми «Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників»;
– проект концепції науково-методичного забезпечення професійно-технічної освіти;
– методики констатувального експерименту.
– структуру та рукописи розділів: монографій «Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників в умовах євроінтеграції» (2,0 др. арк.), «Науково-методичні засади підготовки педагога професійного навчання до формування економічної культури учнів ПТНЗ» (2,0 др. арк.); методичних посібників «Педагог професійної школи» (4,0 др. арк.), «Методика розробки дидактичних комплексів відповідно до вимог державних стандартів ПТО нового покоління» (3,0 др. арк.).
– бібліографічний покажчик з теми НДР (2,0др.арк.).
Апробація проміжних результатів НДР здійснювалася шляхом участі в 31 науково-практичному заході (12 конференціях, в тому числі міжнародних – 4; 11 наукових семінарах, 1 міжнародних педагогічних читаннях, 3 круглих столах).
Готовий до апробації дидактичний комплекс «Програми професійного навчання учнів старшої школи (технологічний напрям) на базі ПТНЗ» (3,0).
Опубліковано 31 публікацію з проблеми дослідження загальним обсягом 23,36 др. арк., в тому числі 1 навчальний посібник загальним обсягом 6,0 др. арк. і 1 методичні рекомендації загальним обсягом 3,0 др. арк.
Впровадження проміжних результатів констатувального етапу НДР здійснювалося шляхом їх оприлюднення під час проведення масових науково-практичних заходів, а також публікації наукових статей.
Узагальнення результатів констатувального етапу дослідження дозволило зробити висновок про необхідність модернізації науково-методичного простору ПТО на основі:
– оновлення дидактичних комплексів відповідно до державних стандартів нового покоління; створення електронних навчально-методичних матеріалів;
– розробки та впровадження в практику навчально-виробничого процесу ПТНЗ інноваційних методик (НІТН, проектної педагогічної технології, кейс-технології, технології інтерактивного навчання тощо);
– забезпечення системи модульно-рейтингового контролю якості професійної підготовки майбутніх фахівців;
– формування розгорнутого педагогічного експерименту з впровадження професійного навчання технологічного профілю в основній та старшій школі на базі ПТНЗ;
– підвищення рівня методичної компетентності педагогічних працівників професійної школи, розвиток їх наукового потенціалу.
Лабораторія управління професійно-технічної освіти
Тема НДР: «Педагогічні засади децентралізації управління професійно-технічною освітою», РК 0109U00189. Науковий керівник теми: Оніщук Людмила Анатоліївна, завідувач лабораторії управління професійно-технічною освітою, док. пед. наук. Тема виконується з 01.01.2009 року по 31.12. 2012 року. Підставою для здійснення науково-дослідної роботи є постанова Президії АПН України №1-7/16-424 від 30 грудня 2008 року.
Станом на 31.12.09. над темою працювало 13 наукових співробітників. З них: штатних працівників (всього) – 6 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 1 чол.; кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 3 чол.; (Оніщук Л.А., в.о. зав. лабораторії, д. пед. наук; Григор’єва В.А., пров. наук. спів., к. пед. наук; Болгаріна В.С., ст. наук. спів., к. пед. наук; Петренко Л.М., старший науковий співробітник, к. пед. наук, ст. наук спів.; Семенов П.Б., мол. наук. спів.; Капран С.Б., мол. наук. спів. сумісників (всього) – 7 чол. у т.ч. докторів наук, професорів – 2 чол., кандидатів наук, старших наукових спів., доцентів – 3 чол. ( Кулик Є.В., гол. наук. спів., д. пед. наук, проф.. (0,5); Нікітчина С.О., гол. наук. спів., д. пед. наук, проф. (0,5); Лук’яненко Г.І., ст. наук. спів.,к. пед. наук (0,5); Сушенцева Л.Л., ст. наук. спів., к. пед. наук, доцент (0,5); Щербак О.І., ст. наук спів., к. пед. наук, доцент, член-кор. АПН України (0,5); Коваленко С.П., мол. наук. спів.(0,5); Козак А.Р., мол. наук. спів. (0,5).
Зі вступом Сушенцевої Л.Л., завідувача лабораторії, канд. пед. наук, доцента, до докторантури, її було звільнено з посади. На посаду завідувача лабораторії призначено Онищук Л.А., д. пед. наук, яка працює над розробкою теми «Теоретичні основи децентралізації управління професійно-технічною освітою».
У зв’язку із звільненням: Тверезовської Н.Т., провідного наукового співробітника, д. пед. наук, дослідження підтеми «Педагогічні засади взаємодії суб’єктів управління професійно-технічною освітою в умовах децентралізації» здійснює Григор’єва В.А., провідний науковий співробітник, к. пед. наук; Щербак Л.В., старшого наукового співробітника, підтему «Розвиток соціального партнерства у сфері професійно-технічної освіти в умовах децентралізації» продовжує досліджувати Семенов П.Б., молодший науковий співробітник; Малік М.В., наукового співробітника, яка працювала над підтемою «Нормативно-правові умови децентралізації управління професійно-технічною освітою» розробки теми здійснювала Подолюк О.М., яка була призначена на посаду молодшого наукового співробітника. Зі звільненням Подолюк О.М. на посаду молодшого наукового співробітника була зарахована Капран С.Б., яка продовжує роботу над підтемою.
Науково-практична діяльність працівників підрозділу за звітний період була зорієнтована на реалізацію таких завдань:
– розробити концептуальні положення, які відображали б тему досліджуваної проблеми;
– проаналізувати значення основних наукових дефініцій і теоретико-методологічних підходів до вивчення заявленої проблеми;
– визначити сутність і структуру поняття ”децентралізація управління”;
– здійснити аналіз філософської, соціалогічної, психолого-педагогічної, нормативно-правової та науково-методичної літератури з проблеми дослідження;
– обгрунтувати: педагогічні засади управління професійно-технічним навчальним закладом в умовах децентралізації управління з урахуванням приіоритетних завдань регіонального розвитку; взаємодії суб’єктів управління професійно-технічною освітою в умовах його децентралізації; теоретико-методологічні засади управління професійно-технічним навчальним закладом в умовах децентралізації;
– виявити та схарактеризувати основні складові культурологічного аспекту управлінської діяльності керівників ПТНЗ;
– проаналізувати нормативно-правову базу та наукову літературу з проблеми розвитку соціального партнерства;
– теоретично обґрунтувати концептуальні підходи до розподілу повноважень органів освіти і науки на загальнодержавному та регіональному рівнях;
– обґрунтувати теоретико-методичні засади управління системою роботи ПТНЗ з формування професійної мобільності майбутніх кваліфікованих робітників.
Основні наукові результати за звітний період.
У процесі аналізу філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, законодавчих актів і нормативних документів виявлено педагогічні засади децентралізації управління професійно-технічною освітою, за яких відбувається її розвиток. [Педагогічні засади децентралізації управління професійно-технічною освітою розглянуто в контексті системного, функціонально-діяльнісного та синергетичного підходів (Болгаріна В.С., Григор’єва В.О., Капран С.Б., Коваленко С.П., Козак А.Р., Кулик Є.В. , Лук’яненко Г.І., Нікітчина С.О., Онищук Л.А., Петренко Л.М., Семенов П.Б., Сушенцева Л.Л., Щербак О.І.).
З’ясовано: глобальне переосмислення індивідуальних і загальнолюдських цінностей призвели до трансформації моделі управління професійно-технічною освітою, сприйняття персоналу не лише як об’єкта управління, а й його суб’єкта; теорію та методологію децентралізації управління можна розглядати як вчення про його організацію та здійснення. Таке визначення детермінує і його предмет – організацію діяльності суб’єктів управління різних рівнів, спрямовану на децентралізацію управління професійно-технічною освітою. [Золоті правила відомого методолога В. Краєвського є основою загальної методології, методології педагогіки, методології педагогічної (освітньої) діяльності, методології управлінської діяльності, зорієнтованої на децентралізацію управління професійно-технічною освітою (курсив мій)], зокрема:
1-е правило. Основні положення, судження (теорія в цілому) мають бути чітко визначені незалежно від знання їх реципієнтом.
2-е правило. При оцінюванні істинності суджень, необхідно користуватися лише визначеннями, які дає пропонент, не підмінювати їх власними уявленнями.
3-е правило. Наявне визначення не приймається, якщо воно не узгоджуються з контекстом.
4-е правило. Вибір найбільш вдалого визначення базується на специфіці задачі, яка розв’язується за допомогою цього визначення; децентралізація управління професійно-технічною освітою детермінується рівнем підготовки управлінських дій – її організацією; теоретична й практична готовність суб’єктів управління різних рівнів до здійснення децентралізації управління професійно-технічною освітою не є достатньою ( про це свідчать такі дані: 83% респондентів вважають себе скоріше психологічно не готовими, ніж готовими) (Онищук Л.А.); проблеми децентралізації галузевого управління певною мірою дослідженні в політології, соціології, менеджменті та педагогіці, зокрема: методологічні основи професійної освіти та навчання розробляли Т. Десятов, В. Кремень, Г. Єльникова, М. Харитончук, І. Сорокіна, В. Семинченко, І. Бондарчук, Л. Гриневич, К. Корсак, Н.Ничкало, В. Олійник, В.Радкевич, В. Бондар та ін.; загальні питання освітньої політики в умовах децентралізації вивчали С. Клепко, О. Дем’янчук, В. Гальперіна, В. Луговий та ін. (Капран С.Б.); ефективність децентралізації управління професійно-технічною освітою, яка відрізняється динамічними ознаками (останні не піддаються формалізації) залежить від становлення та розвитку системи професійно-технічної освіти в контексті європейських вимог (Кулик Є.В.); розвиток професійно-технічної освіти зумовлений розвитком українського суспільства; відповідно до вимог європейського та світового співтовариства модернізація управління професійно-технічною освітою потребує розробки теоретико-методологічних засад управління ПТНЗ в умовах його децентралізації (Петренко Л.М.) та вдосконалення підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників в усіх типах навчальних закладів – вищих професійних училищах, професійно-технічних навчальних закладах і ліцеях (Сушенцева Л.Л.); децентралізація управління системою професійно-технічної освіти стає необхідною умовою забезпечення кваліфікованими робітниками ринку праці в регіонах (Лук’яненкоГ.І.). За цієї обставини нагальною проблемою сьогодення є посилення відповідальності місцевих органів виконавчої влади та інших зацікавлених сторін за розвиток системи професійно-технічної освіти в регіонах (Щербак О.І.); для децентралізації управління професійно-технічними навчальними закладами інваріантною є група педагогічних умов, що визначають ефективність реалізації цього процесу (Коваленко С.П., Козак А.Р.); директори ПТНЗ мають отримати в системі післядипломної педагогічної освіти теоретичну підготовку не в дискретному, а в синтезованому вигляді шляхом використання інноваційних форм і методів управління.
Встановлено: найбільш перспективним напрямом децентралізації управління професійно-технічною освітою є розбудова уніфікованої системи управління ПТНЗ на основі оптимального поєднання процесів централізації й децентралізації з урахуванням їх типів і форм власності; використання інноваційних форм і методів управління професійно-технічним навчальним закладом в умовах децентралізації управління професійно-технічною освітою (Нікітчина С.О., Коваленко С.П., Козак А.Р.); професійно-технічна освіта серед освітніх галузей є максимально інтегрованою у виробництво (як свідчать результати практики, без тісної взаємодії професійно-технічної освіти з широким колом соціальних партнерів її подальший розвиток неможливий). Метою соціального партнерства ПТНЗ є задоволення потреб учнів в інтелектуальному та моральному розвитку, отриманні професійної освіти й кваліфікації в обраній сфері професійної діяльності, можливості реалізувати власні життєві наміри. Саме цим і визначається значення соціального партнерства в професійній педагогіці (Семенов П.Б.); у процесі розробки й теоретичного обґрунтування моделі суб’єкт-суб’єктної взаємодії управлінців різних рівнів (модель дає можливість розширити знання про досліджуваний об’єкт) варто використати класифікацію моделей (позиційна, змістова, організаційна, управлінська, нормативно-правова, теоретична) та врахувати особливості моделювання педагогічних явищ і процесів, об’єктивні й суб’єктивні характеристики розроблених і теоретично обґрунтованих ученими, а також практиками наявних моделей взаємодії суб’єктів управління різних рівнів в умовах децентралізації управління професійно-технічною освітою (Григор’єва В.А.); гуманістичний, демократичний виміри професійно-технічної освіти передбачають подолання розриву між освітою й культурою, реальною зміною технократичної (знаннєвоцентриської) парадигми на культурологічну, зорієнтовану на плекання людини культури. Цю думку розділяють сучасні дослідники Е. Загвязинська, В. Зінченко, В. Кремень, Н. Крилова, В. Панов, В. Пассов, О. Савченко, В. Ясвін та ін. За цієї обставини культура організації (у дослідженні йдеться про ПТНЗ) зумовлюється й великою мірою залежить від культури її керівника (Болгаріна В.С.).