Верховної Ради України на пленарних засіданнях п'ятого лютого 2009 року. Розглянуто сім питань порядку денного, з них три закон
Вид материала | Закон |
СодержаниеСамойлик к.с. Ляпіна к.м. Чечетов м.в. Аржевітін с.м. Каплієнко в.в. Ляшко о.в. |
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань, 1039.65kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто, 1164.89kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 9 лютого 2012 року. Розглянуто 28 питань, 1174.95kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 23 грудня 2008 року. Розглянуто 8 питань, 1001.33kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 травня. Розглянуто 35 питань порядку, 1099.85kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 травня 2009 року. Розглянуто 41 питання, 1009.05kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 лютого цього року. Ми вчора з вами, 811.47kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 7 квітня. Було розглянуто 20 питань, 1114.87kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 12 травня 2011 року. Розглянуто 42 питання, 1250.77kb.
Але ж кожен знає, що потрібно було сказати проте, що сьогодні виробництво згортається, підприємства зупиняються, людей відправляють у відпустки, бо в багатьох людей познімали різні там доплати, як у науковців, наприклад, навіть державних службовців відправляють у добровільні неоплачувані відпуски. І наче нічого цього не має і ми сьогодні знову починаємо говорити ні про що.
Тому, з моєї точки зору, потрібно врешті-решт змінити саме бачення і зрозуміти, що криза навалилася на Україну через три причини: через експортно орієнтований тип нашої економіки сировинного типу і через те, що останні роки посилили, або стимулювали імпорт, створили цілу інфраструктуру і зрозуміло, що така економіка виявилася незахищеною.
Тому потрібно сьогодні реалізовувати ідеологію розбудови внутрішнього ринку. І є прекрасне гасло, яке дає правильно бачення і це „Купуй українське!”, це „Підтримуй українське!” і „Розвивай українське!”. Бо коли ти купуєш українське, ти не просто береш товар якийсь, а ти інвестуєш у робочі місця, ти допомагаєш своєму братові, своєму другові, своєму батькові чи сину мати роботу і мати перспективу. Тому я пропоную, щоб уряд все-таки вніс до Постанови про державні закупівлі зміни, які б здійснювали б закупівлі державні виключно, за виключенням критичного імпорту українською продукцією. І я пропоную...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЗАЄЦЬ І.О. І я пропоную ще одне, звести сьогодні владу до купи і правлячу владу, і опозицію, і всі органи влади можна лише одному майданчику – це Рада національної безпеки і оборони. Тому треба задіяти цей механізм для того, щоб виробити програму і подолати кризу. Отже, давайте будемо політично відповідальними людьми, а не просто займатися і діяти за принципом: чим гірше, тим краще. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість народних депутатів Цибенка і Матвєєва шість хвилин Регламенту має Самойлик Катерина Семенівна.
13:38:45
САМОЙЛИК К.С.
Дякую, Олександре Володимировичу.
Шановні колеги, шановні наші виборці, я одержала листа, який був направлений Прем’єр-міністру України Тимошенко Юлії Володимирівни і думаю, не тільки я із народних депутатів України, який підписали академіки Національної академії наук, дійсно, світила, наші науковці, це Толочко Петро Петрович, це академік Пахомов, академік Семиноженко і академік Скопенко Віктор Васильович. У своєму відкритому листі вони звертаються не тільки до уряду, а до кожного із нас, до всіх громадян України. Вони висловлюють свою глибоку стурбованість з приводу створення при Кабінеті Міністрів України Інституту національної пам’яті. З сумом змушені констатувати, що повноваження цієї держустанови схожі не на ті, які виконувало сумнозвісне відомство доктора Геббельса. Вважаємо, що таку тонку матерію як пам’ять народу небезпечно віддавати на відкуп чиновникам, які раніше чи пізніше перетворять цю установу на орган контролю за ідеологічною лояльністю у гуманітарному і науковому середовищі. Наукові дослідження матеріального і духовного минулого здійснюють академічна наука, вища школа, різноманітні громадські організації, краєзнавці, діячі культури і мистецтва. Усвідомлення досвіду минулого і історичної пам’яті народу викристалізовується в умовах відкритого обговорення суспільством свого минулого з різними, в тому числі оцінками різними та думками, будь-якої спроби держави адміністративно централізувати і зарегулювати цей процес контрпродуктивні до того ж протизаконні, оскільки посягають на свободу наукової і суспільної думки гарантовано Конституцією України. Що буде саме так свідчить офіційний сайт інституту розміщений на урядовому порталі, який інформує про основні історичні події України, які ми тепер зобов’язанні беззаперечно визнавати і вшановувати згідно положення, яке затвердив уряд.
У цьому переліку дат не знайшлося місця навіть згадці про Велику Вітчизняну війну, між іншим, ті, хто гугукає, у вас же, у всіх є ті, хто загинув під час Великої Вітчизняної війни, про звільнення України від німецько-фашистських загарбників, а державне свято День Перемоги взагалі обізвано Днем закінчення війни в Європі. Заявлені напрямки діяльності цього інституту, дослідження, просвітницька робота, опікування пам’ятниками, заповідниками, конкурси школярів засвідчує відсутність чітко сформованої саме наукової концепції у зв’язку з чим нова установа нагадує симбіоз академічного інституту, методкабінету Міністерства освіти і культури, а також штаб-квартиру Галицького земляцтва.
Вважаємо, абсолютно недоцільним і формування Центрального архіву національної пам’яті, що призведе до розпорошення фондів центральних і відомчих архів, унеможливить комплексне дослідження нашого минулого істориками наступних поколінь.
Дивно, що Інститут національної пам’яті має намір збирати лише ті документи, які стосуються виключно репресій в Україні. Невже тільки трагедії складають національну пам'ять нашого народу. Викликає подив незбагненно щедре фінансування забезпечення інституту, якщо в бюджеті 2008 року було виділено 3 мільйона гривень, то на цей рік передбачено 38 мільйонів. Національної Академії Наук України – це бюджет близько 10 наукових установ соціогуманітарного профілю у кожній з яких працює 20 докторів і 60-70 кандидатів наук.
Чи не занадто це для установи, котра складається переважно з чиновників від науки, частина яких немає навіть історичної освіти? І з яким потенціалом не відповідає навіть одному академічному інституту.
Головне полягає в тому, що в названій вищий установі немає жодної потреби. Функції, які вона має перебрати на себе успішно виконують академічні інститути: історія, археологія, етнологія, мистецтвознавство, українську мову і літературу і таке інше. Усі вони і як відповідні кафедри українських університетів досліджують національну пам'ять.
Крім того аналогічною роботою зайнятті чисельні архівні установи, котрі не тільки зберігають цю пам'ять у вигляді документів, але і вводять їх до наукового обігу.
І тому, звичайно, я думаю, що нам необхідно всім народним депутатам України продумати, що ми таке робимо, куди ми направляємо ці гроші. Чому ми якоюсь адміністративною структурою підміняємо цілі інститути. Всіх науковців України.
Я ще раз хочу звернутися до Прем’єр-міністра України: давайте зупинимося, давайте нехай кожен робить свою справу, а Кабінет Міністрів України нехай займається тим, щоби підняти економіку і добробут населення України. І це буде абсолютно правильно. А всякі подібні інституції при Кабінетах Міністрів України наносять лише шкоду всьому українському народові.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ляпіна.
13:44:59
ЛЯПІНА К.М.
Ксенія Ляпіна, депутатська група „За Україну”.
Я продовжую інформувати шановних колег і суспільство України про те, що відбувається в протистоянні між мільйонним прошарком українського населення малими підприємцями і сьогоднішнім урядом, і проурядовою коаліцією. На жаль, протистояння продовжується. Я сьогодні розповсюдила в залі звернення об’єднань підприємців, які наголошують, що всі розвинені країни під час кризи роблять пріоритетним розвиток саме малого підприємництва. Тому що це найбільш гнучка така сфера, де можна зберегти робочі місця і створити нові робочі місця. У нас відбувається все навпаки. Залишився сокирою над шиєю малого підприємництва проект Закону про місцеві податки і збори. Його ще поки що ніхто не відміняв. У той же час навіть сьогодні намагалися поставити на порядок денний проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення з словами про те, що це є корисний закон.
Шановні колеги, вчитайтеся у те, що там написано. Там одною рукою обмежуються пенсіонери, причому працюючі пенсіонери, а другою рукою накладається ще подвійне оподаткування на суб’єктів найменшого підприємництва - платників єдиного податку, подвоюється податкове навантаження. Друзі, та ми залишимся без робочих місць і взагалі без жодної копійки пенсійних внесків. Нам не буде чим платити взагалі всім пенсіонерам, якщо ми далі будемо розвивати таку політику. Неможна приймати цей закон, його треба відміняти. Чому сталося так, що такі закони проходять тут у залі Верховної Ради, і ми не звертаємо на них... не вдумаємося у те, що в них написано. А дуже просто, подивіться, всі ці закони проходили по скороченій процедурі розгляду. Верховна Рада перетворюється у кнопкодавів. Ми не задумуємося над тим, що написано у законах, за які голосуємо. Це не нормальна ситуація. Не можна підходити до всіх законів з політичної точки зору, урядовий, значить, підтримуємо чи не підтримуємо і навпаки. До закону треба підходити з точки зору прогнозу, а які наслідки матиме прийняття такого закону. Так само сталося з законом, який ми з вами прийняли більше, ніж 400 голосів, зверніть увагу, 15 січня цього року. Прекрасний Закон про систему збору та обліку єдиного соціального внеску у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні. Омріяна мрія про єдиний соціальний внесок була спаплюжена ложкою дьогтю. Туди внесли варіант тендерної палати номер 2, такої собі міжвідомчої комісії, яка буде встановлювати правила здавання звітності. Це фактично буде оброк на кілька мільйонів суб’єктів підприємництва в Україні. Причому оброк не в державний бюджет, а в чийсь приватний карман хтось всунув цю поправку. А ми знову за 10 хвилин, не вдумуючись в те, що відбувається, проголосували за цей закон. Таку ганебну практику треба терміново припиняти. Верховна Рада України, це місце, де мусять…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, час закінчився.
ЛЯПІНА К.М. Де ми мусимо продемонструвати відповідальний підхід до прийняття законів, які стосуються мільйонів громадян. Я всіх до цього закликаю. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість народного депутата Кінаха слово має народний депутат Чечетов.
13:48:32
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановні виборці! Нинішня, без перебільшення, катастрофічна макроекономічна ситуація в Україні зумовлена головним чином тим, що Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко, не дивлячись на багаторазові застереження опозиційного уряду та Партії регіонів на початку та протягом усього 2008 року несприятливі прогнози щодо України з боку міжнародних організацій, очевидні ознаки розвитку у державі економічної кризи ще в серпні 2008 року до останнього маніпулював суспільною свідомістю, заявляючи, що світова криза не торкнеться України. Увесь склад діючого Кабінету Міністрів, особисто Юлія Тимошенко замість підготовки антикризових заходів фактично до середини жовтня 2008 року заперечували навіть сам факт наявності кризових явищ в економиці України. Результат цього – втрачений час. Більше того, навіть із запізненням прийнятий так званий антикризовий закон не вирішив цілу низку проблемних питань, зокрема, як підтримувати реальний сектор, як на практиці забезпечити стабільність банківської системи і яким чином підтримувати платоспроможність української, українського населення. Внаслідок зазначеної бездіяльності уряду Юлії Тимошенко підсумки роботи вітчизняної економіки в 2008 році підтвердили найбільш песимістичні прогнози опозиційного уряду Віктора Януковича. Поглиблюється валютна криза. Починаючи із серпня 2008 року гривня знецінилась по відношенню до долара майже на 40 відсотків. Такі темпи падіння курсу національної валюти є найвищими у Європі. Уряд Тимошенко, за господарювання якого відбувається третя валютна криза, обікрав мільйони вкладників, що зберігали депозити в гривні, значно подорожчало обслуговування іпотечних кредитів, 85 відсотків з яких бралося в доларах. Десятки тисяч сімей незабаром ризикують залитися проти неба.
Зараз Юлія Тимошенко не втомлюється повторювати, що валютний курс – це виключно прерогатива лише Національного банку. Це чергове обманювання населення. Обмінний курс як показник конкурентноздатності економіки є спільною відповідальністю уряду і НБУ, оскільки є величиною, яка визначається внутрішньою вартістю національних грошей, тобто інфляцією та їх зовнішньою вартістю, яка залежить від стану платіжного балансу. Інфляція і платіжний баланс знаходяться, якщо не під прямим, так під значним впливом уряду.
На жаль, перспективи завтрашнього дня поки що виглядають безрадісно. І сподіватися, що на поліпшення ситуації у майбутньому немає підстав, адже своїми діями уряд Юлії Тимошенко сповільнив зростання економіки не лише у 2008 році, але і заклав бази для погіршення ситуації у 2009 році. Сьогодні Україна стоїть на порозі системної економічної кризи, під впливом якої ризикує бути відкинутою на кілька років назад.
Вихід тільки один: дострокове припинення повноважень Президента, уряду і парламенту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Білозір. Відсутня в залі.
Народний депутат Аржевітін, будь ласка.
13:51:42
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Аржевітін, депутатська група „За Україну!”.
Заява асоціації українських банків з приводу припинення рефінансування банків у січні 2009 року. У системі українських банків поряд із значним погіршенням фінансового стану клієнтів загрожує незрозуміла, деструктивна політика української законодавчої і виконавчої влади.
В умовах економічного спаду та гострої фінансової кризи переважна більшість країн вживає невідкладних заходів щодо захисту саме банківської інфраструктури, спрямовуючи на підтримку ліквідності банків значні кошти за рахунок бюджету. У нашій країні на таку допомогу банкам урядом не надано ні однієї гривні, а обсяги виділеного Національним банком на поворотній основі рефінансування навіть не компенсують відтоку вкладів з банківського сектору.
Більше того, Верховною Радою України прийнято та підготовлено до прийняття ряд законопроектів, спрямованих виключно на захист інтересів позичальників, ігноруючи при цьому той факт, що надання односторонніх преференцій неминуче призведе до колосальних втрат вкладників банків. З іншого боку посилюється тиск уряду на банки з вимогою безперешкодного задоволення вимог клієнтів щодо зняття депозитів, у тому числі коштів місцевих органів влади, що у поєднанні з практичним блокуванням Верховною Радою та урядом України з початку поточного року підтримки ліквідності банків через систему рефінансування, ставить банківську систему на межу втрати платоспроможності. У такій деструктивній поведінці влади неможливо знайти логіку, яку можна простежити і осягнути. А може це вже втрата владою відчуття реальності?
Блокування системи рефінансування протягом всього січня місяця стало наслідком прийняття Верховною Радою ініційованого урядом Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік”, статтею 86 якого передбачено спільне затвердження порядку і ставки рефінансування банків Національним банком та Кабінетом Міністрів, чого не існує практично ніде у світі, і що лише сприятиме розпорошенню відповідальності. І при цьому до цього часу кінцевий варіант цього порядку не визначено, і рефінансування банків з початку поточного року загальмувалось. Для чого? Щоб вкладники банків і клієнтів проблеми, щоб спричинити штучний конфлікт між клієнтом і банком?
Перелічені фактори поряд із прецедентним потоком спрямованого проти банківської системи негативного піару, у тому числі з боку окремих високопоставлених осіб вкрай негативно діють на економіку і населення України. Чи не з цих причин було вилучено 16 мільярдів у минулому місяці?
Асоціація українських банків вимагає негайно припинити поширення негативної інформації про банківську систему вищими посадовцями у державі, у тому числі на всіляких телешоу та негайного розблокування процесу рефінансування банків. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість народного депутат Білорус, народний депутат Каплієнко.
13:54:53
КАПЛІЄНКО В.В.
Шановні колеги, шановні українці, я з цієї парламентської трибуни хотів би підняти два питання. У відповідності до статті 94 діючої Конституції України Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює. Ми на цей час всі, також і в засобах масової інформації, говоримо про питання щодо неспроможності банківського сектору обслуговувати населення України, отримувати стабільний валютний коридор і змінювати чи заперечити змінювання в односторонньому порядку і з боку банківського сектору ставок по кредитам і таке інше.
Свого часу в минулому році ми підписали два законопроекти, ми прийняли його в цьому сесійному залі: законопроект 3343, реєстраційний номер, від 12.12.2008 та законопроект 3309 від 31.10.2008. Про що йдеться? Законопроект 3309 фактично регулював створення так званого стабілізаційного фонду на капіталізацію банків, підтримував зовнішніми запозиченнями стабілізаційний фонд, надав обмеження на використання валютної виручку шляхом її продажу на міжбанку обов'язковий та фактично виділив за рахунок прибутку Національного банку України четверту частину на створення так званого фонду гарантій вкладників по депозитним вкладам від фізичних осіб. На цей час цей законопроект підписаний Президентом, але не оприлюднений. Тобто фактично ми не маємо можливості, як ми, так і уряд, впливати на цю ситуацію.
Другий законопроект 3343, який більш гучний для населення, фактично говорив про наступне, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу. На превеликий жаль, цей законопроект підписаний на час Віктором Андрійовичем Ющенко, але неопублікований, як того вимагає Конституція, у двох відповідних засобах масової інформації – „Голос України” та „Відомості Верховної Ради України”.
З цієї парламентської трибуни цим депутатським запитом, який лунає від мене з цієї трибуни, я звертаюсь до діючого Президента України Віктора Андрійовича Ющенка із вимогою щодо негайного оприлюднення вищезазначених законопроектів у „Голосі України” та „Відомостях Верховної Ради” та надання можливості діючому уряду та населенню отримати врешті-решт заспокоєння у так званому банківському проблемному секторі, який ми маємо на цей час. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ландік відсутній в сесійній залі. Народний депутат Коваль відсутній в сесійній залі. Замість народного депутата Ляшко мав виступати народний депутат Павловський.
Народний депутат Ляшко, будь ласка.
13:58:02
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.
Шановні громадяни, шановні виборці! Упродовж цього тижня, коли працює Верховна Рада, ми вкотре з вами всі пересвідчилися, що політичні сили, які представлені в парламенті, переслідують насправді в першу чергу власні інтереси. Інтереси громадян, інтереси виборців, які голосували за ті чи інші політичні сили, для них на другому, якщо ще не на іншому, місці. Що я маю на увазі?
У вівторок Верховна Рада розпочала свою роботу в заблокованому стані. Чому була заблокована Верховна Рада: тому що наші колеги із Партії регіонів не хотіли, щоб Верховна Рада розглянула проект резолюції недовіри уряду. Самі ж ініціювали це питання, вимагали перенести питання на четвер. Чому? Бо розраховували підтягнути сюди до парламенту в Києві людей, збунтувати їх, підняти проти уряду, щоб потім використати це. І що? У четвер більшість парламенту не підтримала наших колег із Партії регіонів, і людей у Києві не було, бо люди вже давно не дурні, бо люди вже давно зрозуміли (почекайте! Правда очі коле, що ви з зали йдете? Слухайте правду!), бо люди давно зрозуміли, що політики їх тільки використовують.
Що хотіла Партія регіонів: Партія регіонів хотіла відправити у відставку уряд Тимошенко. Чому вони це хотіли? Це був ніж у спину, але не Тимошенко, це був ніж у спину Україні, бо уряд Тимошенко прибрав із газової труби „РосУкрЕнерго”, позбавив можливість Партію регіонів і Фірташа, власника „РосУкрЕнерго”, заробляти мільярди грошей.
Спочатку вони висмоктують ці гроші з державного бюджету, а потім за ці гроші купують виборців, купують політиків, аби вони голосували за відставку демократичного уряду Тимошенко, купують на виборах людей, потім приходять до Верховної Ради, приходять до уряду і знову заробляють ті гроші, які потратили на купівлю виборців.
На щастя, країна вчора виграла. Ми маємо уряд, який має можливість працювати, який має можливість долати економічну кризу. Ми закликаємо всі політичні сили в парламенті: об’єднатися навколо уряду Тимошенко, запропонувати своїх представники в до уряду і разом тягнути цього воза. А не сидіти тихенько і тільки вміти, що критикувати.
Давайте працювати. Давайте дбати про інтереси людей. А не прикриваємося людьми, а насправді переслідують лише власні політичні інтереси, як це роблять наші колеги з Партії регіонів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ранкове пленарне засідання оголошую закритим. На все добре. Зустрінемося у вівторок через тиждень на ранковому пленарному…