Тульчинського Миколи Георгійовича нашого колеги. Давайте привітаємо Миколу Георгійовича з днем народження. (Оплеск и) Шановні народні депутати, відповідно до пункту п’ятого статті 25 регламент

Вид материала

Регламент

Содержание Ващук к.т. Ляпіна к.м. Кінах а.к. Рижук с.м. Альошин в.б. Карпук в.г. Сухий я.м. Аржевітін с.м. Яворівський в.о. Терьохін с.а. Ландік в.і.

Подобный материал:

• України Соломатіна Юрія Петровича якому виповнюється 65 років. Давайте привітаємо,, 1142.31kb.
• України Білоруса Олега Григоровича. Давайте привітаємо його, побажаємо міцного здоров'я, 1288.54kb.
• України Бондаря Володимира Нальковича. Давайте його привітаємо, побажаємо щастя, здоров'я,, 1403.48kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно, 1023.45kb.
• Андрія Віленовича Сенченка, сьогодні у нього день народження. (Оплеск и) Відповідно, 731.16kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно статті, 945.34kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу послухати оголошення., 1229.13kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення., 1058.32kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення., 1127.1kb.
• України Шибка Віталія Яковича. Давайте привітаємо його І побажаємо успіхів І здоров'я., 1290.81kb.

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Фракція „Блок Литвина” буде голосувати сьогодні за даний законопроект. Але (о п л е с к и) ми маємо сказати слідуючі речі, що вперше, скільки я в парламенті, нам за одну добу дають документ отакої товщини. А кожен шануючий себе народний депутат, який відповідає перед народом, має знати, за що він голосує. (Ш у м у з а л і)

І інші речі. Хотілося б звернути увагу нашого уряду з слідуючих питань Вступаючи до Світової організації торгівлі, ми маємо мати чітку програму адаптації української економіки до тієї конкуренції, яка нас чекає. І, звичайно, найболючіше це вдарить по аграрному сектору України. Тому я хотіла б, аби уряд пояснив, де зникли ті домовленості, які були на рівні півтора мільярди доларів, закінчував так підписаним договором міністр Терьохін, міністр економіки. Чому стало лише 600 мільйонів погоджених, тому що дуже в багатьох переговорних процесах ставилася мета – любою ціною.

Тому дуже багато є таких поступок, які ми мусимо компенсувати тепер, переглядаючи бюджет і адаптуючи дотаційну систему по тих скриньках, про які говорив міністр. Маємо зробити так, аби український селянин якомога скоріше міг конкурувати. Якщо цього не зробимо при перегляді уже зараз нашого бюджету, то ми отримаємо зворотній ефект, і часто той, який чекає конкуруюча сторона. Ми можемо стати поставщиками сировини: соняшнику, ріпаку, пшениці, а не конкурувати на рівних на ринку м’яса, молока, інших видів продукції.

І другий момент. Дуже хотілося б, щоб ми були прискіпливішими у питаннях поступок по якості нашої продукції при розгляді Закону про ветеринарну медицину, про якість харчових продуктів, обов’язково що стосується генно-модифікованих продуктів і інших, які впливають на здоров’я наших людей. Тут ми маємо бути принциповими.

Фракція там буде...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Катерино Тимофіївно.

Ксенія Ляпіна.


11:22:52

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, наша фракція, безумовно, підтримує ратифікацію такого довго очікуваного протоколу і, безумовно, підтримує членство України у Світовій організації торгівлі.

Вже казали, що сьогодні членами СОТ є 151 країна. Це дуже різні країни. Є більш розвинені, є менш розвинені. Але жодна з них не постраждала від членства в СОТ.

У нас багато міфів навколо СОТу склалося. Чомусь вважається, що СОТ – якась така організація. Фактично це навіть не організація, це умови, загальні правила торгівлі, під якими всі країни ставлять підпис, що вони їх визнають і беруть зобов’язання по них діяти. Це перше.

Друге. Ці правила, вони насправді є дуже логічними, вони допомагають стати конкурентноздатними, а зовсім не служать одним проти других.

Нарешті, третє. Є ілюзія, що народ України вів якусь боротьбу проти СОТ. Це ілюзія, нам немає що капітулювати і здавати. Народ України зацікавлений в тому, щоб економіка України розвивалася, розвивалася по правилам. Народ України зацікавлений в тому, щоб Україна стала, дійсно, країною, яка поставляє продукти харчові не сировину, а харчові продукти по всій Європі. І Україна має цей шанс, скористається вона цим чи ні, це залежить і від нас з вами і від кожного конкретного підприємства і бізнесу. Це правила, вони даються не нам політикам, вони в першу чергу даються бізнесам. І бізнеси або скористаються з ним і стануть конкурентноздатними, або ні.

Я переконана, що український бізнес готовий скористатися цими можливостями. Попри всі ті бар’єри, які ви тут створюєте, багато років він розвивається і він готовий скористатися потенціальними можливостями, які надає членство в СОТ. Я переконана, що так воно і станеться.

Тому я закликаю колег не боятися, ратифікувати цей протокол, для тих хто хоче, дійсно, ознайомитись з умовами всі ці умови розміщені на сайті Верховної Ради. Це вже я кажу не депутатам, які отримали роздруківку, а всім бізнесам, громадянам. Вони доступні і прозорі, до речі, одна з вимог СОТ, яка є дуже корисна для України – це вимога прозорості.

Якщо ми вже в середині не можемо організувати прозору владу, то ми хоч послухаємо рекомендації Світової організації, яка нам рекомендує зробити прозору владу. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

Анатолій Кінах.


11:26:02

КІНАХ А.К.

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні народні депутати! Безперечно, що інтеграція України в Європейський світовий економічний простір – це не зворотній процес. Тому нам необхідно від агітації для підтвердження цього факту, перейти до системних високопрофесійних відповідальних дій з тим, щоб і умови, і результати участі України в СОТ відповідали українським національним економічним інтересам. Нам необхідно ніколи не забувати, що в світі є і буде жорстка конкуренція, де перемагають тільки сконсолідовані конкурентноздатні держави і економіки, а реалії наші достатньо складні.

На сьогоднішній день енергоємність економіки України в два-три рази вища, чим в сусідніх державах. Моральний і фізичний знос основних фондів за 60-70 відсотків. Продуктивність праці в українській економіці, порівняно з європейськими стандартами, в три-чотири рази нижчі. Вартість кредитних ресурсів на рівні 14-15 відсотків річних, це в два-три рази вище, ніж в наших конкурентів. І, на жаль, в зв’язку з не сконсолідованими діями по зовнішньому вектору, Україна стала на порозі переходу до європейських світових цін на енергоносії, включаючи природний газ. Тому має принципове значення, чітко враховувати ці реалії. І я вимушений констатувати, що на сьогоднішній день якраз головна мета і це наша жорстка позиція, на основі висновків, ризиків, сформувати програми адаптації по ризикованим галузям. Це, в першу чергу, агропромисловий комплекс, це легка текстильна галузь, переробна, харчова, автомобілебудування, авіабудування тощо. І виходячи з того, що сьогодні поточна соціально-економічна політика, по суті, перетворилася не в стратегію розвитку держави, а в політику проїдання, ці питання стають ще більш актуальними.

Абсолютно підтримуємо те, що нам необхідно дуже серйозно звернути увагу на питання захисту здоров’я, безпеки громадян України, а це питання сучасної стандартизації, наявності сучасних лабораторій, фахівців, генетично модифіковані організми, де, на жаль, є деякі проступки, це загрози і для майбутніх поколінь. І ми повинні мати чітке уявлення, що Україна як держава буде робити з цього приводу, виходячи із пріоритету захисту прав споживача, захисту здоров’я і безпеки наших громадян.

Я повністю підтримую деякі попередні висновки, що той проект закону про ринковий нагляд по суті, відкриває внутрішній ринок України для неякісної, небезпечної продукції і це також треба врахувати в ході подальших наших дій і приймати відповідальне рішення.

Дуже важливо і це має принципове значення з тим, щоб ми чітко розуміли, наскільки серйозно зростає конкуренція в умовах в цілому, глобальних процесів у світовій економіці. В 2004 році зовнішнє торговельне сальдо України було позитивним на рівні 3,6 мільярда доларів. В 2007 негативне сальдо в Україні уже досягло порядка 11 мільярдів доларів, тобто зросло за три роки на 15 мільярдів мінус. А це означає, що ми створюємо робочі місця за кордоном і поповнюємо закордонні бюджети.

І, на завершення. Фракція „Партії регіонів” підтримає ратифікацію закону про вступ України в СОТ при жорсткій умові включення в постанову додаткового пункту, доручення уряду на протязі місяця представити програми адаптації. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час на обговорення завершений.

Шановні народні депутати України, хотів би перед постановкою даного питання на голосування висловити ще раз позицію з приводу того, що Світова торгівельна організація – це клуб, і ратифікація цього протоколу – це надання можливості України вступити до цього клубу. А наша ефективність буде залежати тільки від одного, наскільки ми вміємо грати за правилами цього клубу і чи зможемо ми виграти.

Що стосується історії вступу до СОТ, то вона зрозуміла. Вона тягнулася більше чотирнадцяти років. І практично в цій залі сидить неймовірна кількість людей, які причетні до підписання всіх актів, що стали основою для даного протоколу. Уряд Ющенка, уряд Кінаха, два уряди Віктора Федоровича Януковича, уряд Юлії Володимирівни, уряд Єханурова - це є комплексна робота. І тому було би дуже логічно, щоб за ратифікацією цього акту проголосували всі фракції.

З огляду на те, що є відповідна пропозиція цілого ряду фракцій щодо застережень, я пропоную наступний порядок, прийняти за закон 0041 в цілому з протокольним рішенням Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України затвердити план дій щодо адаптації умов української економіки до вимог Світової торгівельної організації. Приймається таке рішення? Колега Пеклушенко, добре так? Добре. По терміну. Тоді я ще раз формулюю протокольне рішення.

Кабінетом Міністрів України затвердити план дій щодо адаптації умов української, затвердити у місячний, давайте. Кабінетом Міністрів України у місячний термін затвердити план адаптації української економіки до умов Світової торгівельної організації. Приймається? Приймається. Ставлю на голосування за основу і в цілому закон 0041 з відповідним протокольним рішенням Кабінету Міністрів. Прошу показати єдність парламенту. Голосуємо.


11:32:42

За-411

(О п л е с к и)

Я хотів би привітати парламент за єдність. Прошу показати по фракціям: Партія регіонів - 164, БЮТ – 155, „Наша Україна-Народна самооборона” – 72, комуністи – 0, „Блок Литвина” – 20. Дякую, колеги.

Прошу переходити до наступних питань порядку денного. І тут, шановні народні депутати, я хотів би з вами порадитись, що стосується розгляду цих законопроектів.

Перше. Наскільки мені відомо, два законопроекти не мають висновків комітету, це 2297 і 2298. Зараз ми у голови комітету запитаємо чи є висновки комітету, в крайньому випадку в матеріалах їх немає. Відповідно до Регламенту я не буду ставити на голосування законопроекти, які не мають висновку профільного комітету. Ми з вами раз домовилися і на цьому ставим крапку.

Тому дозвольте, включіть мікрофон, будь ласка, Миколі Володимировичу Присяжнюку. Є Микола Володимирович в залі? Заступник Рижук, ввімкніть будь ласка. Жаль, що у нас народні депутати не ходять на засідання парламенту в особливості, коли розглядаються їх законопроекти. Будь ласка, мікрофон Рижуку.


11:33:56

РИЖУК С.М.

Дякую, Арсеній Петрович. Рижук, заступник голови комітету, фракція Партії регіонів. Микола Володимирович Присяжнюк, він офіційно у відрядженні. І доручено це мені. Ми отримали 28 законопроектів стосовно адаптації до, законодавства до СОТ. І від уряду. І 7 законопроектів, які щойно, декілька днів тому назад отримали. З них і ті два законопроекти, про які ви говорите, - 2297 і 2298. Звичайно, 2297 – про рибу і інші водні ресурси, обов’язково, варто розглянути на комітеті. І зараз комітет вивчає. Думаю, що ми могли б на наступному тижні спокійно розглянути. І зараз можна зняти поки що з розгляду.

Що стосується закону про ветеринарну медицину, ми в п’ятому скликанні декілька разів розглядували і там немає таких принципових питань. То я би взяв на себе таку відповідальність, щоб ми розглянули...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Увімкніть мікрофон Рижуку, дайте завершити.


РИЖУК С.М. Але ми погоджуємся з вами, що порядок, регламент і система має бути. Не треба порушувати і тут. Так що варто перенести на наступний тиждень, дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я ще раз хотів би зазначити, що відповідно до тимчасового регламенту, хоча немає нічого довгого, ніж тимчасове, передбачається обов’язкова наявність висновку комітету. Я прошу, щоб ми йшли виключно в межах відповідного тимчасового регламенту. Тому 2297, 2298 знімається у зв’язку з відсутністю висновку головного комітету.

Тепер розглядаємо законопроект 2014.

Прошу по законопроекту 2014 – голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Альошин Валерій Борисович.

Валерій Борисовичу, вас парламент запрошу на трибуну. Прошу.


АЛЬОШИН В.Б.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! Проект Закону, який пропонується до вашого розгляду підготовлено відповідно до зобов’язань України в секторі страхових послуг прийнятих Україною в рамках переговорного процесу. Питання яке винесено на сьогодні носить, як говорив Валерій Тезійович Пятницький більше косметичний характер і стосується лише однієї частини – частини 9 статті 15 Закону України „Про страхування”. Цією частиною передбачено, що страхові або перестрахові брокери нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включенні до Державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Законопроектом пропонується скасувати зазначену вимогу, при цьому встановивши вимогу до страхових або перестрахових брокерів нерезидентів повідомити уповноважений орган за встановленою ним формою про намір здійснювати діяльність на території України.

Уповноважений орган, тобто Держфінпослуг оприлюднює зазначену інформацію на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет та в друкованих засобах масової інформації. Зазначена пропозиція спрощує процес входження страхових або перестрахових брокерів нерезидентів на український страховий ринок і відповідно набуває чинності після повного набуття членства України у Світовій організації торгівлі.

Слід зазначити також, що відповідно до законів, які ми раніше вводилися зміни до Закону „Про страхування” страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть здійснювати посередницьку діяльність на території України лише за договорами перестрахування та виключно з укладання договорів страхування, так званих, великих ризиків.

Повинен зазначити також, що на виконання попередніх змін до законодавства Держфінпослуг вже розроблено низку підзаконних нормативних актів, які врегулюють відповідно діяльність з укладання договорів з страховиками-нерезидентами. Зокрема, встановлені вимоги до порядку укладання договорів із страховиками-нерезидентами, також визначені вимоги до рейтингу фінансової надійності страховика-нерезидента, який має право здійснювати страхову діяльність в Україні. Також визначено порядок та вимоги щодо здійснення посередницької діяльності на території України з укладання договорів страхування зі страховиками-нерезидентами. Всі ці зазначені документи вже заюстовані, і відповідним чином є достатня нормативна база для того, щоб регулювати цю діяльність.

Зазначений законопроект був розглянутий рядом комітетів Верховної Ради України і підтриманий. Прошу підтримати і всім парламентом.

Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Борисович.

Прошу, 3 хвилини – запитання, відповіді.

Володимир Карпук.


11:40:11

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна – Народна Самооборона” .

Шановний Валерію Борисовичу, із 400 фірм, понад 400 фірм страхових, які працюють на ринку страховому в Україні, на чільному місці якраз є страхові фірми з іноземним капіталом, ми це знаємо. Вони і так досить вплив мають на ринку страхових послуг, зокрема, ми це тонко відчуваємо в тій боротьбі, яка ведеться за прийняття Закону про загальнообов’язкове державне медичне соціальне страхування. Чи не буде пом’якшення оцих вимог до дії на ринку страхових послуг іноземних фірм впливати і надалі на ці позиції держави?


АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання, хоча воно безпосередньо не стосується змісту зазначеного законопроекту.

Страховий ринок України є достатньо ліберальним, і у нас є можливість нерезидентам створювати, інвестувати в страхову діяльність, створювати компанії з повністю сто відсотками іноземного капіталу. І такі компанії існують на українському ринку, вони займаються різною діяльністю. Хоча б я не сказав, що вони мають переважаючий вплив на загальний стан страхового ринку України.

Те, що стосується медичного страхування, я мушу зазначити, що дискусія стосовно моделі медичного страхування в Україні відбувається далеко не перший рік, і, на жаль, ми не просуваємося до запровадження загальнообов'язкового медичного страхування саме через невизначеність концептуальних засад побудови цієї моделі…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.


11:42:16

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Валерій Борисович, вступ до СОТ і розробка законопроектів, з цим пов'язана, як самоціль, як в ім'я вступу до СОТ – це шлях в нікуди, це тупик. Ми повинні чітко розуміти, особливо пояснити нашим виборцям всі можливі переваги і ризики хоча би фрагментарно.

Стосовно вашого законопроекту. Спрощення входження на український ринок страховиків з-за кордону, це ж, напевно, не все. Головне ж, напевно, не в тім. Скажіть, будь ласка, все-таки, які вигоди отримає наприклад простий громадянин, тому що сьогодні, ви прекрасно знаєте як керівник державної структури, сьогодні процедура страхового відшкодування у випадку настання страхового випадку – це не просто муки, це знущання, це просто якийсь цинізм, блюзнірство. Ти повинен приходити, доводити, що це саме ти, що це саме з тобою, спеціально для того, щоб гроші залишилися страховій компанії. Чи зміниться на краще цивілізованість страхового ринку в Україні і ваше ставлення до загальнообов`язкового державного соціального і медичного….


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.


АЛЬОШИН В.Б. Шановний Ярославе Михайловичу, я переконаний, що загальна позитивна динаміка страхового ринку поліпшиться в разі, якщо удосконалиться загальне законодавство, яке регулює цю сферу. І повинен зазначити, що є законодавча ініціатива, яка на це спрямована, вона внесена зараз народним депутатом України Терьохіним. Уряд також працює над проектом закону, який удосконалить загальну ситуацію в страхуванні і в якості надання страхових послуг, а те, що ми говоримо сьогодні, я впевнений, що взагалі вступ України до Світової організації торгівлі підвищить рівень конкуренції на ринку, боротьбу за споживача і якість послуг, які будуть надаватися.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо Час на обговорення завершений.

Валерій Борисович, одне просте запитання, от в розвиток запитання колеги Сухого. Дуже просто скажіть, будь ласка, після прийняття цього закону стандарти страхування і надання послуг підвищаться чи будуть нижчі? От дуже просто поясніть. Тобто ми переходимо світового стандарту чи ми залишаємся на нашому колгоспному, вибачте?


АЛЬОШИН В.Б. Ну, поскільки цей законопроект стосується виключно діяльності брокерів, то безпосереднього зв`язку з якістю немає. Водночас, я переконаний в тому, що всі кроки, пов`язані з вступом України до Світової організації торгівлі будуть поліпшувати загальну якість, в тому числі і страхових послуг.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоча я так розумію, що, якщо заходять брокери, то вони заходять з іноземними стандартами. З іноземними стандартами будуть заставляти наших тягнутися до покращання надання послуг. Всьо набагато простіше. Прошу, сідайте, Валерій Борисович.

Станіслав Аржевітін.


11:45:50

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги, ви зрозуміли, що законопроектом пропонується одна норма – це звільнити брокерів від обов’язкового права працювати виключно через представництва. Законопроектом пропонується надати страховим і перестраховим брокерам – мова йде про нерезидентів – самостійно реєструватись уповноваженому органу шляхом повідомлення. Власне кажучи, ось вся зміна цього нового законопроекту.

В нашому комітеті була велика дискусія навколо питання, пов’язана з тим, чи не вплине ця норма – вилучення постійних представництв – до неможливості проконтролювати доходи брокера-нерезидента у нас, на території України. А, по великому рахунку, ми зупинилися на тому, що, ну, найперше – це невеликі надходження, а, по-друге, ми знаємо, що наші колеги із Комітету з питань оподаткування як би наші побоювання нівелювали, і керівник цього комітету може прокоментувати, як вони бачать вирішення цієї проблеми.

Що стосується Головного науково-експертного управління, то зауваження є незначними. Перше зауваження – це те, що законопроектом не передбачено строк, протягом якого уповноважений орган має оприлюднити цю інформацію. Ми спілкувались з Валерієм Борисовичем, він сказав: „Якби ця норма мені доведена була раніше, то ми б без усяких проблем записали: „в трьохденний термін після отримання інформації здійснюється оприлюднення належним чином”.

Ну і, власне кажучи, друге побоювання, чи друге зауваження експертного управління – це те, що в самому законі не уточнено, що брокери мають здійснювати свою діяльність і як після оприлюднення інформації. Але якщо вирішиться питання щодо трьохденного терміну оприлюднення, звісно, вони будуть мати належним чином здійснювати свою діяльність.

Тому рішення нашого комітету було: взяти за основу. Але, на мій погляд, враховуючи незначні зауваження, цей законопроект можна було б прийняти сьогодні і в цілому. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, три хвилини. Півсекунди треба – відповісти на запитання. Запишіться, будь ласка, там Терьохін Сергій Анатолійович хотів. Я так бачу, що більше нікого немає.

Яворівський, Володимир Яворівський.


11:48:23

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Дуже просить, щоб я йому передав слово Сергій Терьохін. Я з великим задоволенням це роблю.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Терьохіну, будь ласка.


11:48:29

ТЕРЬОХІН С.А.

Ну, в принципі, дякую, пане Яворівський.

В принципі, якщо ваша ласка, я скористуюся правом виступу з трибуни і більш докладно розповім про нюанси цього законопроекту.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландік колега.


11:48:46

ЛАНДІК В.І.

Дякую. Ну, в мене таке, знаєте, питання, чи як побажання, сказати. У нас, коли ми страхуємося у наших страхувальників. То ви кажете, що вони єсть резиденти, та як додивитися, вони всі нерезиденти. І коли починаються ці відшкодування получить, то треба до них туди дзвонити. Це, як правило, до Франції. І коли людині треба получити відшкодування в 100 доларів, то він на телефон ізрасходує 150 доларів. А потім а як судитися? Як ви з цим не згодні, ви будете судитися з другою країною, коли тут нема резидента і ні з ким тут судитися. Я думаю, що треба, щоб все було наше тут, українське, а не з кимось там розбиратися в питаннях цих.