Тульчинського Миколи Георгійовича нашого колеги. Давайте привітаємо Миколу Георгійовича з днем народження. (Оплеск и) Шановні народні депутати, відповідно до пункту п’ятого статті 25 регламент

Вид материала

Регламент

Содержание Кармазін ю.а. Лавринович о.в. Найдьонов а.м. Пеклушенко о.м. Мовчан п.м. Коновалюк в.і. Зарубінський о.о. Зарубінський о.о. Мартинюк а.і. Мовчан п.м. Герман г.м.

Подобный материал:

• України Соломатіна Юрія Петровича якому виповнюється 65 років. Давайте привітаємо,, 1142.31kb.
• України Білоруса Олега Григоровича. Давайте привітаємо його, побажаємо міцного здоров'я, 1288.54kb.
• України Бондаря Володимира Нальковича. Давайте його привітаємо, побажаємо щастя, здоров'я,, 1403.48kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно, 1023.45kb.
• Андрія Віленовича Сенченка, сьогодні у нього день народження. (Оплеск и) Відповідно, 731.16kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно статті, 945.34kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу послухати оголошення., 1229.13kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення., 1058.32kb.
• Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення., 1127.1kb.
• України Шибка Віталія Яковича. Давайте привітаємо його І побажаємо успіхів І здоров'я., 1290.81kb.

10:26:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний пане заступнику міністра, ви, очевидно, знайомилися з експертним висновком Головного науково-експертного управління. Якщо знайомилися, то чому нам не було надано тих документів, тобто тексту Маракейської угоди про заснування СОТ і, який вплив буде на бюджет мати, я особисто маю намір голосувати за ратифікацію, але я хочу знати, який вплив буде мати негативний на бюджет зменшення і внесення змін до митного, до Закону „Про митний тариф України”, тому що ставки будуть менші за ті пільгові ставки в’їзного мита такі, які є зараз. Тобто ми несемо втрати в бюджеті вже на цей рік, а нам ще треба зараз думати як збільшувати, як зменшувати антиінфляційні заходи, збільшувати і так далі, і зменшувати ці впливи серйозні. Як же тоді, якщо немає ніякої таблиці, ви не робите?


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Що стосується Маракейської угоди. Взагалі тексти всіх угод Світової організації торгівлі, вони були перекладені українською мовою ще в 1998 році, вони декілька разів видавалися, кожному скликанню парламенту відповідні тексти угод, вони передавалися в друкованому вигляді, більше того, вони всі розміщені на сайті. Тому ці угоди, з ними можна познайомитися досить просто.

Те, що стосується зниження мит. Всі відповідні зниження мит, вони відбуваються не спонтанно, всі ці розрахунки, вони робилися, вони розглядалися Митно-тарифною радою. Більше того, в багатьох випадках по тих видах продукції, яка, по яких відбувається зниження дуже часто ці мита є заборонними і імпорт відбувається фактично з країн, з якими у нас є режим про вільну торгівлю і цей режим передбачає нульове мито. Тому інтегрованих... інтегровані показники показують, що ніякого зменшення надходжень до бюджету не буде. Більше того, якщо ми дійсно вирішуємо питання кордону і чіткого контролю на кордоні, то фактично і


ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович.


10:29:12

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Валерій Тезійович! У нас частина підписаних двосторонніх протоколів передбачає перехідний період адаптації окремих галузей української економіки до вимог СОТ. Скажіть будь ласка, на якому етапі зараз знаходиться розробка програми адаптації цих галузей до роботи в умовах Світової організації торгівлі? А також чи не вважаєте ви за потрібно одночасно з ратифікацією Протоколу обов’язково розглянути пропозиції Кабінету Міністрів України, які будуть передбачати такі заходи щодо економіки України в цілому і всіх складових, відповідно до підписаних нами протоколів? Дякую.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Дякую за запитання. Ну, якщо говорити про конкретні питання, які випливають з підписаних протоколів, то, як я вже зазначив, в переважній більшості своїх, в переважній своїх більшості ми маємо все необхідне законодавство і діюче на сьогоднішній день законодавство, яке передбачено чи то звітом робочої групи, чи то нормами підписаного протоколу.

Якщо говорити про заходи, то, звичайно, що ці заходи є частиною програми діяльності уряду, традиційно яка затверджується. Тобто, не може бути, з нашої точки зору, окремо заходів для СОТ, окремо заходів для європейської інтеграції, окремо заходів для економіки України. Тобто це інтегровані заходи розвитку нашої країни. І тому вони і повинні розглядатися в цілому. Звичайно, що ми і щорічно і постійно затверджуємо різноманітні заходи, які направлені на те, щоб адаптуватися до тих або інших вимог. Більше того, ми будемо брати участь в переговорах Світової організації торгівлі. Це система, яка розвивається. І нам доведеться весь час щось змінювати і весь час до чогось адаптуватися.

Тому є певні перехідні періоди. Я вже назвав. Страхова галузь. Звичайно, що тут треба розробити необхідне законодавство. Але у нас є п’ятирічний перехідний…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Ще раз про перехідний період повторіть, будь ласка.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. І у нас, наприклад, в даному випадку є п’ятирічний перехідний період. І протягом цього часу треба розвивати цей сектор, треба змінювати правила гри, треба змінювати законодавство для того, щоб адоптуватися до того рівня конкуренції, який буде в разі доступу сюди філій іноземних компаній, але це той час, який треба використати. І тому я повністю з вами згоден, що необхідно чітко формулювати заходи, які будуть направлені на адаптацію до тих або інших вимог, які виникають в рамках СОТ. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов фракція комуністів.


10:31:45

НАЙДЬОНОВ А.М.

Я прошу передать слово Адаму Ивановичу Мартынюку.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.


10:31:48

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк фракція комуністів.

Шановний Валерію Тезійовичу, у мене запитання такого порядку.

Перше. Скажіть, будь ласка, якщо ми ратифікуємо Протокол, а не приймемо законодавчих актів, які пропонує уряд. Чи ця ратифікація протоколу буде визнана СОТ, чи нам потрібно буде по-новому щось підписувати і по-новому ратифікувати. Це одне запитання.

І друге. Я хотів би знати чи це вже останнє викручування рук – оці 10 законів – чи після того ще будуть якісь законопроекти ставити до нас чергові вимоги?

І до вас, Арсенію Петровичу, запитання такого порядку. Із 8 законопроектів, які ми сьогодні обговорюємо тільки на три є подання комітетів. Я навіть не бачу подання комітету на основний законопроект, на саму ратифікацію. Напевно, комітет не розглядав. То чи не краще було би сьогодні обмежитися розмовою про ці СОТівські законопроекти, а перенести їх розгляд...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Валерію Тезійовичу.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Адаме Івановичу, я можливо почну з кінця. Чи доведеться нам ще щось приймати. Ну, ви знаєте, світова економіка розвивається. Україна розвивається, звичайно нам доведеться весь час адаптуватися до нових вимог, до вимог конкуренції і так далі. Але це не треба розглядати, що це є вимога СОТ. Це є вимога часу, це є вимога того, що ми повинні бути адекватним гравцем на світовому ринку, конкурентноздатним, тому нам треба адоптуватися до нових вимог.

Те, що стосується Протоколу чи буде він? Значить, я можу сказати наступним чином. Відповідно до угоди Маракейської, яка згадувалась, є там 16 стаття і пункт 4. І там зазначено, що країна, яка приєднується до Світової організації торгівлі, вона забезпечує виконання відповідних угод і протоколів через своє внутрішнє законодавство, через прийняття відповідного законодавства. Якщо ми не приймаємо, це означає, що ми не виконуємо міжнародну угоду, тобто ми порушуємо взяті на себе зобов’язання відповідно до міжнародної угоди. Тобто ми повинні їх виконувати.

Більше того, якщо навіть ми їх порушуємо, то в рамках …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Якщо ми порушуємо, і будь-яка країна, не має таких країн, які не порушують, існує процедура врегулювання суперечок. Тобто на нас може подаватися відповідна скарга окремими країнами щодо конкретного пункту порушення, і буде розглядатися ця суперечка. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ларін передає слово депутату Пеклушенко.


10:34:31

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция «регионы».

Вы сделали хороший доклад, Суть которого, примерно, звучит такой фразой: «У нас все будет везде хорошо». Но, к сожалению, наши избиратели живут не везде, они работают на конкретном предприятии, живут на конкретной территории, поэтому их волнует, что произойдет с заводом, что произойдет с территорией. У нас с вами четкие задачи – чтобы, вступив в СОТ, мы нарастили производство, нарастили количество рабочих мест, зарплаты, бюджетные поступления. Все это можно сделать, выработав не правительственную, а национальную программу, которая, прежде всего, может выработаться в стенах Верховного Совета, в комитетах. Нам нужны методы защиты и адаптации на переходной период. Поэтому альтернативы вступления в СОТ нет, и мы поддержим этот протокол после того, как он будет рассмотрен по процедуре в большинстве комитетов Верховного Совета.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан.


10:35:43

МОВЧАН П.М.

Шановний Богдане Михайловичу. Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

Згідно запропонованого документу Україна погоджується скасовувати та не встановлювати кількісних обмежень на імпорт чи застосовувати інші нетарифні заходи, що не передбачені вимогами СОТ. А також у галузі сільського господарства передбачено відмову України від субсидування експорту, і запроваджується обмеження граничного розміру підтримки внутрішнього виробника сільськогосподарської продукції, яка буде впливати на торгівлю.

Я хотів би запитати: чи не впливатимете взагалі на всю аграрну сферу в Україні? Дякую.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ну, якщо ви дозволите, я теж відповім, починаючи з кінця. Для того щоб було зрозуміло щодо аграрного сектору в конкретних цифрах: сукупний рівень підтримки, який передбачено нашими протоколами, - 3 млрд. 43 млн. гривень, це перший – той рівень, який є фіксованим. Далі, продуктова підтримка, продуктова підтримка, яка не є фіксованою і яка не перевищує п'ятивідсотковий рівень від валового виробництва і залежить від валового виробництва. Зростає вал – зростає підтримка, це 613 млрд. Не продуктова підтримка, яка теж залежить від валового виробництва, на сьогоднішній день – 3 млрд. 51 млн. Програми „Зеленої скрині” на сьогоднішній день - 2 млрд. 424 млн. Програми „Зеленої”, якщо подивитися на пропорцію між програмою „Зеленими” і програмою „Жовтий”, то серед ста відсотків підтримки „Зелена скриня” – 25 відсотків. В країнах Європи ця підтримка – 75 відсотків, прямо протилежна. Тому ми можемо нарощувати програми зеленої підтримки. Це розвиток інфраструктури, це боротьба із шкідниками, це покращання земель…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк.


10:37:44

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний доповідачу, питання вступу України до Світової організації торгівлі – це дійсно достатньо вагоме питання для нашої економіки. Я тут, я тут, шановний. Скажіть, будь ласка, впродовж двох місяців після того, як підписаний був Протокол, які заходи конкретні вже напрацювало Міністерство економіки? Які уточнення і коригування зроблено до того проекту Програми діяльності уряду на цей рік? Як ви вважаєте, яким чином буде впливати це на показники і баланс нашої зовнішньої торгівлі? Ви знаєте, що сальдо від'ємне буде збільшуватись, і динаміка такова, що до кінця року буде вона складати майже більше 10 млрд. доларів? Яким чином треба скоригувати показники і державного бюджету, тобто те, що відповідає 27 статті Бюджетного кодексу?

Тому ви мусили вивчити той досвід країн, які фактично мали певні наслідки після вступу до цієї організації, щоб взагалі сьогодні запропонувати…


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ви знаєте, тут можна наводити багато прикладів, які заходи передбачаються і так далі. Знову ж таки, дуже чутливий сектор – сільське господарство. Ви знаєте, що дуже багато було зроблено. Необхідно відмінювати там ті або інші пільги: по сплаті ПДВ і так далі, і тому подібне. На основі оцих розрахунків, на основі розрахунків виміру підтримки були передбачені відповідні кошти в бюджеті, тобто через програми підтримки відповідних галузей це передбачено. Тобто, якщо подивитися на сільське господарство, то на 30, 35, 40 відсотків збільшені дотації на різноманітні види продукції. Наприклад, на велику рогату худобу виплачується 3 тисячі гривень. І так далі, і тому подібне.

Якщо говорити про різноманітні заходи, які стосуються захисту внутрішнього ринку, то я вже сказав, вони у нас існують. Вони існують чи це є антидемпінгові заходи, чи це спеціальні заходи і так далі. У нас регулярно проводяться відповідні розслідування. Як ви знаєте, ми застосовуємо цілий ряд захисних заходів в тому випадку, якщо відбувається сюди демпінговий імпорт.

Якщо говорити про зростання негативного сальдо. Так, на жаль, це факт. Але тут треба подивитися в чому структура цього зростання негативного сальдо…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Це важливе питання. Будь ласка, Валерій Тезійович.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ми не можемо виключати того факту, що відбувається загальне зростання… цінове зростання на ринку енергетичних ресурсів, сировинний ресурсів і так далі. України дуже багато в чому залежить від зростання цих цін, і ми фактично проходим період адаптації. Більше того, Україна економічно розвивається все швидше і швидше. Для цього потрібні інвестиційні товари, тобто, якщо зростають інвестиції, то це теж впливає дуже суттєво на зростання негативного сальдо. Тобто це той етап, через який проходили і інші країни, наші сусіди. Але, нарощуючи цей потенціал, вони потім на сьогоднішній день на рівних конкурують з найбільш розвинутими країнами світу, тобто нам необхідно дійсно пройти цей етап. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин.


10:40:59

ЛИТВИН Ю.О. Зарубінському.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.


10:41:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Арсеній Петрович.

Шановний Валерій Тезійович, я поставлю дуже два серйозних запитання. Я прошу на них дуже чітко відповісти.

Перше запитання. Скажіть, будь ласка, чи залежить ратифікація законопроекту про вступ України до Світової організації торгівлі за номером 2041 від подальшого голосування чи неголосування за сім законопроектів, які пропонуються сьогодні в порядку денному. Скажіть чітко, від цього буде залежати голосування, і переконаний, багатьох депутатів.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, всі прекрасно знають, що вступ в СОТ несе плюси, Валерій Тезійович, несе плюси і несе мінуси. Чому сьогодні або Мінекономіки, або уряд паралельно, синхронно не виступає з комплексом заходів щодо адаптації таких галузей, як сільське господарство, обробної, автомобілебудівної промисловості, к умовам вступу до СОТ? Де заходи щодо адаптації, як це робиться у всіх нормальних країнах, вступали в СОТ? Будь ласка, на два питання.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Мені здається, що я вже відповідав на перше запитання. Я можу так сказати, що ратифікація і прийняття законопроектів – це дві взаємопов’язані речі, тому країна має виконувати взяті на себе зобов’язання. Вони виконуються через внутрішнє законодавство. На сьогоднішній день ці зміни, які пропонуються, вони носять косметичний характер. Тому немає ніякої, скажімо так, проблеми, з тим щоб приймати ці зміни сьогодні. Більше того, система розвивається, необхідно буде приймати все нове, нові і нові.

Якщо говорити про заходи, вони… Ну, знову ж таки, якщо говорити про членство в Світовій організації торгівлі, це не відірваний процес – це участь України в системі світової економіки. І тому немає позитиву від СОТ або негативу від СОТ. Є або можливості від СОТ, або якісь загрози, або якісь ризики. Для тієї або іншої галузі вони існують. І ми, дійсно, працюємо на сьогоднішній день з різними галузями: з сільським господарством, з автомобілебудуванням…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Я вже говорив про сільське господарство: що передбачаються всі необхідні компенсації тих можливих втрат, які передбачені в бюджеті, тобто навіть на початку цього року, якщо ми говорили про Закон про відміну оцього нульового ПДВ, відповідні розрахунки були зроблені по внутрішній підтримці, які необхідно передбачити в бюджеті. І вони знаходяться в рамках тих рівнів, про які ми домовилися в рамках Світової організації торгівлі. Вони цьому не протирічать.

Якщо говорити про автомобілебудування, це не одномоментний процес. Автомобілебудування і ті заходи, які стосуються розвитку його, діють протягом останніх 10 років. І на сьогоднішній день ми маємо позитивні тенденції в нашому автомобілебудуванні. Теж саме стосується різних галузей і на різних етапах, ви самі знаєте, відбувалися експерименти в металургії. На сьогоднішній день у нас високо розвинута металургія і конкурентноздатна і так далі. То єсть прикладів можна наводити багато і багато.

Якщо говорити про легку промисловість, текстиль, ми гармонізували все протягом 2000-2004 року. Сьогодні ми – один з найбільших експортерів на ринки Європи і на ринки Сполучених Штатів Америки. Тобто ця робота є безперервною, а не тільки тому, що сьогодні ми ратифікуємо і з сьогоднішнього дня ми почнемо над цим працювати. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, час на обговорення завершений. Валерій Тезійович, в мене до вас практичне запитання. Яке турбує дуже багатьох з різних фракцій, яке стосується підтримки агропромислового комплексу. Назвіть, будь ласка, цифру валової сукупної підтримки АПК, яку може фінансувати державний бюджет. І роз’ясніть методику червоної, жовтої і зеленої скрині, для того, щоб ця відповідь прозвучала чітко і визначально поставила крапку у фінансуванні агропромислового сектору.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Значить, чітко, ще раз все це є в документах, на сьогоднішній день той рівень підтримки, про який є домовленість в рамках Світової організації торгівлі, базується на програмах, які здійснювалися протягом 2004-2006-ого року. Розраховані середні показники, середні показники виміру підтримку, які стосуються жовтої скрині і діє по продуктах, по яких на сьогоднішній день рівень підтримки перевищує 5 відсотків від їх валового виробництва, складає 3 мільярди 43 мільйони гривень, тобто це певна фіксована частина.

Друга частина – по продуктах, по яких рівень підтримки не перевищує 5 відсотків від їх валового виробництва. Тільки по продуктах цей рівень складає 613 мільйонів. Зростає рівень виробництва – зростає рівень підтримки.

Непродуктова підтримка. Непродуктова підтримка, яка залежить від валового виробництва, на сьогоднішній день складає 3 мільярди 50 мільйонів. І зелена скриня за цей період складає 2 мільярди 424 мільйони. В цілому 9 мільярдів 24 мільйони – це та нижня границя, від якої ми можемо працювати.

Якщо ми нарощуємо виробництво, то це означає, що це буде зростати, якщо ми в зелену скриню додаємо… тому що сьогодні зелена скриня складає тільки 25 відсотків. Тобто, подивіться – 9 мільярдів, 25 відсотків – зелена скриня. Тобто, це означає, що сім мільярдів – це жовта скриня.

Жовта скриня може зростати на за рахунок валового виробництва на непродуктову підтримку, зелена скриня може зростати незалежно не від чого. Розвиток інфраструктури села, боротьба із шкідниками, захист навколишнього середовища – на сьогоднішній день, якщо говорити про ці заходи в рамках Європейського союзу, я вже казав, це 75 відсотків підтримки сільського господарства. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Тезійович, чи правильно я зрозумів, що меліорація, родючість, розвиток інфраструктури…


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Боротьба із шкіднмками…


ГОЛОВУЮЧИЙ. … і все інше взагалі не лімітовано?


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Не лімітовано.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Що треба, щоб гроші в бюджеті були…


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Аби були гроші.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки маємо гроші, стільки можемо потратити. Я правильно зрозумів чи ні?


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Правильно.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Валерій Тезійович.

Шановні колеги, ми якщо будемо до 0041 приступати, ми формально дамо ще слово Валерію Тезійовичу. А якщо ви відмовитеся, то й не будемо давати слово Валерію Тезійовичу.

Я прошу з процедури три хвилин.

Олег Зарубінський.


10:48:34

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Валерій Тезійович, я ще раз хочу звернути вашу увагу на наступне.

Зрозуміло, що держава працює з різними галузями, думає, де покращити ситуацію, а, думаю, не думає, де погіршити ситуацію, і так далі. Але ви ж прекрасно розумієте, що вступ в Світову організацію торгівлі це є новий етап розвитку економіки.

І тому я ще раз звертаюся до вас. Міністерство економіки повинно мати комплексний план, комплексну програму, як хочете це назвати, комплексний пакет заходів, які треба зробити негайно, підкреслюю, негайно, а не протягом 10 років для того, щоб мінімізувати, якщо хочете, змікшувати ті негативні наслідки по рядку галузей, які об’єктивно мають виникнути? Так, як вони виникали в різних країнах, у тому числі і колишнього радянського простору. Ось моє питання дайте відповідь на це.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не можна відповіді.

Адам Мартинюк. Після цього я вам дам.


10:49:35

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Прошу передати слово Петру Цибенку.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.


10:49:41

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Я ще раз наголошу на тому, що послідовність розгляду сотівських документів має бути іншою, тобто протокол ми маємо затверджувати після того, як пройдемо закони прямої дії. Це, по-перше.

І, по-друге. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, ви справді вважаєте досягненням для України те, що Україна бере обов’язок на себе не встановлювати мінімальні ціни на імпортну продукцію? Ви справді вважаєте досягненням те, що Україна обмежується в дотуванні сільськогосподарського виробника? Ви справді вважаєте досягненням те, що відкривається квота на ввіз до України цукру-сирцю? І я цей перелік можу продовжувати. Це справді виграш України? Дайте відповідь на це запитання.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан.


10:50:41

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, мене цікавить те питання, на яке я не одержав ширшої відповіді від вас.

Аграрна сфера від цього виграє чи не виграє? Чи, дійсно, наше депресивне сьогодні сільське господарство може мати такі самі стандарти, як європейські держави? Коли на один гектар орної землі відбуваються певні дотації. Чи ці нормативи запрацюють в Україні і дійсно, ми можемо відробити українську аграрну сферу. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман.


10:51:22

ГЕРМАН Г.М.

Найголовніше для нас є захист вітчизняного товаровиробника, захист наших людей. Тому ми повинні разом проголосувати за адаптаційні заходи, за заходи, які захистять вітчизняного виробника, за терміни, і за ратифікацію. Це ми повинні зробити разом і це нам дасть гарантію того, що ми сьогодні не ратифікуємо, а завтра вже ніхто не буде повертатися до захисту вітчизняного виробника. Ми повинні, в першу чергу, дбати про наших людей. Дякую.