Передовий досвід розвитку кластерів for the Programme

Вид материалаДокументы

Содержание


Створіть бренд.
Розподіляйте роботу.
Створюйте локальні структури для локальних кластерів.
Політична підтримка на ранніх етапах.
Передача повноважень приватному сектору.
Координація, а не аналіз.
Починайте діяти швидше.
Розраховуйте на довгострокову перспективу.
Розробляйте портфель кластерів.
Високі і низькі технології.
Межі кластерів.
Займайте нейтральну позицію
Розвивайте довіру.
Залучайте додаткові ресурси.
Університети та технікуми – ключові місцеві гравці
Порівняльний аналіз кластерів.
Забезпечте медіа-підтримку.
Будьте готові піти!
Розділ V. РОЛЬ УРЯДУ
Фундамент підтримки.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ КЛАСТЕРІВ


for the Programme

Sustainable Economic Development and Employment Promotion (SEDEP) in the Ukraine

PN: 2007.2159.7


Київ , 2009

Є сотні прикладів як вдалих, так і невдалих спроб створення кластерів. На подальших сторінках ви знайдете перелік двадцяти кращих порад для практиків на основі міжнародного досвіду створення кластерів. Перша з них – навчайтеся з досвіду інших!


Створюйте передумови для залучення інвестицій

Тенденція до закордонної експансії компаній збільшує шанси регіонів на розміщення виробничих потужностей саме у них. Інша, більш амбітна мета з огляду на цю тенденцію – створення потенційного кластеру. Незважаючи на те, що більшість кластерів сформувалися випадково або розвилися завдяки місцевим умовам, деякі регіони намагаються створити кластери, особливо у високотехнологічному секторі, заманюючи компанії до себе. Кластери забезпечують середовище, яке приваблює спеціалізовані інвестиції, які у свою чергу сприяють розвитку регіону. Наявність технічних навичок, допоміжних фірм та навчальних організацій в регіоні допомагають залучати нові інвестиції. Наявність трудових ресурсів сприяє розміщенню в такій місцевості головних офісів компаній.

Оптимальне рішення – зосередитися на забезпеченні сталого зростання МСБ, а не очікувати на раптовий прихід масштабних іноземних інвестицій. При цьому процес залучення інвестицій ставить на меті ліквідацію слабких місць у кластерах.

Створіть бренд.

Кластери покращують ефективність маркетингової діяльності. Маркетинг, особливо спрямований на експорт, був і залишається одним з найбільш популярних напрямків спільної діяльності фірм. Найуспішніші кластери створюють бренди, які уособлюють якість, забезпечують лояльність клієнтів і стають роблять кластер привабливими для роздрібних та гуртових покупців.

Кластер також може бути елементом брендінгу товару, який вирізняє його поміж продуктів конкурентів. Регіони можуть розбудовувати бренд маркетинговими заходами та популяризацією в рамках державної політики. Існує багато прикладів відомих брендів у сільськогосподарській галузі та харчовій промисловості –французьке шампанське, шотландський віскі, бельгійський шоколад, пармська шинка і т. ін. Багато країн підкреслюють зв'язок своїх вин з місцевістю – такі як Іспанія, Каліфорнія, Південна Австралія або Нова Зеландія. В інших галузях прикладами є фінські мобільні телефони, німецьке машинне обладнання, датські меблі, уотерфордський кришталь і т. ін. – все це глобально визнанні бренди, які асоціюються з кластерами.

Інший шлях створення бренду – організація зборів представників різних кластерів та промислових виставок. Збори приваблюють клієнтів, постачальників та потенційних інвесторів з усього світу. Ця стратегія передбачає існування кластеру, проте вона може використовуватись і для підкріплення переваг регіону.


Розподіляйте роботу.

Створення кластерів – командна, а не індивідуальна діяльність. Вона малоефективна, якщо здійснюється нечисленним елітарним колом. Процес створення кластеру не має бути втаємниченим – залучення нових людей до процесу важливо для розвитку співпраці. Це також дозволить збільшити притік нових лідерів, які мають енергію, видіння, місцеві зв’язки та здатність залучати додаткові ресурси.

Кластерна ініціатива – це стратегія, заснована на співпраці та командній роботі. Якщо ключові ініціативи розробляються й узгоджуються групою лідерів, набагато легше використовувати їхню енергію та ентузіазм для просування цих ініціатив.

У випадку багатьох ініціатив робоче навантаження в основному припадає на АЕР/АРР, інколи за активної участі голови. Це створює не лише небезпеку «вигоряння» волонтерів, але й призводить до того, що замість широкого портфелю розробляється тільки обмежена кількість ініціатив. Через це втрачається нагода (часто перша) спільної праці різних учасників кластеру з розвитку конкретних ініціатив.


Створюйте локальні структури для локальних кластерів.

Створення кластерів є переважно локальною діяльністю, і задля життєздатності ініціатив з розвитку їх мають здійснювати локальні організації. Дуже важливою є підтримка бізнесом локальної структури. Для сприяння локальному економічному розвитку існують два типи структур:

1: АЕР/АРР, які небагато чим відрізняються від місцевих рад, фінансуються довше одного року, сповідують культуру приватного сектору та мають раду директорів, в якій домінують представники приватного сектору, але за участі і місцевих політиків. Така рада директорів може виконувати роль координатора форуму економічного розвитку, який об’єднує голів місцевих кластерних груп. Структура типу АЕР/АРР може у разі необхідності не обмежуватися місцевими адміністративними кордонами і мати гнучку структуру оплати праці.

2: Ініціатива під керівництвом місцевої влади. Вона може надавати гарантії фінансування місцевою владою, стабільності штату службовців, залучати всі підрозділи місцевої влади до вирішення проблем економічного розвитку.

У будь-якому випадку забезпечення певного стартового фінансування проекту при мінімумі адміністративних перешкод прискорить розвиток як нових, так і існуючих кластерних ініціатив.

Політична підтримка на ранніх етапах.

Участь голови агенції з розвитку та місцевого мера може допомогти на ранніх етапах розвитку кластерної ініціативи, демонструючи підтримку і заохочуючи залучення зацікавлених у розвитку кластеру осіб.

Передача повноважень приватному сектору.

Координатору кластеру необхідно якомога скоріше делегувати керуючі повноваження від політиків до представників приватного сектору. Створення кластеру не повинно сприйматися як «урядова ініціатива». Визнані бізнес лідери повинні перейняти керівництво на себе якомога раніше.

Координація, а не аналіз.

Ключову роль у стимулюванні розвитку кластерів відіграє наявність нейтрального координатора кластеру. Як було зазначено вище, функцію координатора має виконувати особа, яка спроможна будувати відносини в межах громади, а не бути за покликанням дослідником чи аналітиком.

Багато керівників кластерів неохоче беруть на себе роль координатора високого рівня та будівничого відносин. Вони почуваються безпечніше у традиційній ролі залаштункового аналітика, розсилаючи поштою анкети, ведучи протоколи та реагуючи на інформаційні запити потенційних інвесторів. Для цієї роботи потрібні не адміністративні навички, а здібності до координування та налагодження діалогу.

Координатор повинен мати такі навички і якості:
  • Особисте уміння мотивувати впливових осіб, зацікавлених у кластері, та створювати для них можливості
  • Здатність будувати довгострокові відносини та мотивувати у важкі моменти
  • Практичні знання в сфері інтересів впливових осіб, зацікавлених у кластері
  • Знання процесу створення кластеру та ресурсів, необхідних для підтримки кластерних ініціатив
  • Надійність та чесність.
  • Готовність до участі у нарадах поза робочим часом. В наступному розділі наведена формальна мета роботи координатора кластеру, визначені його ключові сфери відповідальності, посадові вимоги та ключові показники оцінки продуктивності.



Починайте діяти швидше.

Кластерна ініціатива має бути орієнтованою на дії й утримувати зацікавленість учасників, надаючи їм ранні переваги. Спочатку слід зосередитись на аспектах, які обіцяють хоча і скромні, але швидкі результати без великого ризику і надмірних зусиль. Наприклад, розробка веб-сайту з інтерактивними посиланнями на місцеві фірми є стратегією з нижчим ризиком, ніж рограмма брендінгу кластеру, підкріплена рограмма сертифікації якості.

Не завжди легко підтримувати імпульс ініціатив. Ключовими зацікавленими сторонами кластеру є його профільні компанії. Кластерна рограмма має завоювати їхню підтримку з самого початку. Якщо головним мотивом виконання кластерної програми є короткострокові політичні плани, виборча кампанія або увага ЗМІ, а не перспективи для фірм-учасниць, це небезпечно. Це особливо справедливо для випадків, коли координатор кластеру є представником місцевої влади.

Використовуючи семінари, неважко досягти початкової домовленості щодо пріоритетних дій. Деякі ініціативи страждають через те, що за кілька місяців реалізації «кластерної програми» єдиним результатом роботи стають дослідження, аналізи, наради та звіти. Учасники з приватного сектору, особливо МСБ, навряд чи залишаться в таких рограммах.

Потрібні ранні ініціативи, які дають швидкі результати. Вони не обов’язково мають бути значними – час значних ініціатив прийде з накопиченням довіри та.

Розраховуйте на довгострокову перспективу.

Виникнення довіри, необхідної для ефективної співпраці, вимагає часу. Зазвичай переваги з’являються не раніше, ніж через 6-24 місяці після початку проекту. Однак багато спонсорів місцевих кластерних ініціатив бажають короткострокової негайної віддачі. Нове політичне керівництво може примусово впровадити нові ініціативи економічного розвитку до того, як з’являться переваги кластерного підходу. Центральні державні органи можуть впровадити нові ініціативи з державним фінансуванням, які відволікатимуть увагу від більш фундаментальних, але й більш довгострокових видів діяльності. Пріоритетом має бути задоволення потреб профільних фірм кластеру.


Розробляйте портфель кластерів.

Зростання успішних місцевих економік та створення робочих місць у них не залежать цілковито лише від одного або двох кластерів. Правильним методом роботи є розробка портфелю ініціатив, які вигоду дають користь великій кількості зацікавлених сторін. Таким чином усі яйця не лежатимуть в одному кошику.

Водночас розробка портфелю кластерів допомагає розширити базу можливостей, послабити специфічні для певних секторів ризики, і сприяє конкуренції за ресурси та інновації. Конкуренція та суперництво між групами лідерів є корисними, поки вони не стають деструктивними. Одночасна робота на кількох фронтах допомагає вирішувати міжкластерні питання. Засоби для цього може надати форум з економічного розвитку вищого рівня. Не всі ініціативи принесуть плоди. Спочатку слід зосередитися на ініціативах з низьким ризиком і швидкою віддачею. Масштабніші довгострокові проекти краще впроваджувати після того, як група кластерів досягла якихось позитивних результатів.

Високі і низькі технології.

Політики часто вважають, що кластерні ініціативи придатні лише для високотехнологічної діяльності. Однак справжня економіка, заснована на знаннях, не обмежується декількома ефектними кластерами, але включає багато напрямків з різними ступенями інтенсивності застосування технологій.

Необхідно сприяти інноваціям в усьому спектрі технологій, не можна зосереджуватися лише на кількох високотехнологічних фірмах у нових кластерах. Високопродуктивні кластери з виробництва одягу, меблів або харчових продуктів є так само високотехнологічними, як і ті, що спеціалізуються на інформаційних технологіях або електроніці.

Якщо в громаді немає високотехнологічних кластерів, політичні лідери можуть навіть наказати створити їх. Такі спроби видати бажане за дійсне відбирають енергію у розвинутих та зародкових кластерів, які вже існують у громаді.

Межі кластерів.

Ринкові

Якщо межі кластеру розуміються надто широко, наприклад «легка промисловість», а не «бакалійні товари», то ініціативи, що виникнуть, скоріше за все будуть занадто неконкретизованими для того, щоб справити значний вплив. Фірми матимуть небагато спільного, і найменший спільний знаменник не вплине суттєво на прибутки.

Важливо зосередитися на тому, що має значення для осіб, зацікавлених у кластері.

Географічні

Географічні межі кластеру не завжди співпадають з адміністративними. Часто фахівці з економічного розвитку вбачають вигоду у транскордонній співпраці, але їхнє політичне начальство менш схильне до цього. Кордони мають значення лише тоді, коли кластер потребує значної участі двох або більше місцевих урядів. Багато кластерів поширюються за адміністративні кордони, інші можуть займати лише частину адміністративної території.

Всі ці різні типи кордонів не цікавлять компаній-учасників або міжнародних клієнтів.


Займайте нейтральну позицію

1. Щоб перемогти інерцію

В громаді часто неохоче згадують про минулі плани, які не супроводжувалися діями, та обіцянки, які так і залишилися невиконаними. Подолати це негативне ставлення можливо за рахунок кластерної ініціативи з нейтральними координаторами, які можуть створити сприятливу атмосферу для відкритого діалогу та дієвості. Запрошення координаторів з-за меж вашої громади може бути корисним, особливо на ранніх етапах. Однак це не може замінити агенцію з розвитку, яка закладе фундамент кластеру у своїй громаді, добре знаючи ключових осіб, зацікавлених у кластері.

2. Щоб передавати неявну інформацію

Коли багаж знань швидко накопичується, як це буває в нових галузях, спілкування є життєво важливим. Неявна інформація, на відміну від кодифікованої, не може бути легко передана, бо вона не є чітко сформульованою. Легкий перехід з одного робочого місця на інше, як між фірмами, так і між фірмами й постачальниками технологій, допомагає розповсюдженню неявної інформації.

Організовуйте для членів кластеру ділові сніданки, навчальні курси, симпозіуми та семінари, відвідування об’єктів та участь у ділових візитах та промислових ярмарках.


Розвивайте довіру.

Соціальні мережі, як формальні, так і неформальні, життєво необхідні для роботи високопродуктивних кластерів. З цих зв’язків розвивається довіра та діалог.

Багатьом (невдалим) кластерам бракує зв’язків. Випереджаючий розвиток кластеру допомагає розвивати взаємодію, необхідну для продуктивної роботи кластеру, його перетворення з групи розташованих по сусідству фірм у тісно пов’язану систему. Влаштовуйте відвідування об’єктів для осіб, зацікавлених у кластері, щоб розвивати довіру. Дуже часто приміщення інших компаній сприймаються як «заборонена територія».


Залучайте додаткові ресурси.

На ранніх стадіях додаткові ресурси важливі для привертання уваги приватного сектору. Це може бути фінансування на державному чи місцевому рівні, фінансування або надання ресурсів від організацій приватного сектору, або раннє створення навчальних програм в місцевому технікумі для підтримки кластеру. Успішний процес створення кластеру надає можливість малому бізнесу, митцям та ремісникам створити критичну масу для спільного доступу до ресурсів. Координатор кластеру має бути добре поінформованим про зовнішні ресурси, які допоможуть в реалізації плану створення кластеру.

Застереження: кластерна програма може втратити імпульс, якщо на зустрічах кластеру домінуватимуть допоміжні фірми, наприклад, місцеві типографії або агенції з нерухомості, навіть якщо вони надають фінансову підтримку.

Університети та технікуми – ключові місцеві гравці

В усьому світі освітні установи перетворюються зі звичайних навчальних закладів в генераторів технологій та нових компаній. В США це зазвичай місцеві коледжі – еквівалент технікумів – які заповнюють місцевий вакуум і стають навчальними та соціальними центрами місцевих кластерів. В Німеччині таку ж роль грають Fachschule (спеціалізовані училища, технікуми).


Порівняльний аналіз кластерів.

Порівняльний аналіз корисний в навчальних цілях, а також сприяє розвитку командного духу. Проте при цьому слід ретельно обирати об’єкти для порівняння. Інколи учасники кластеру мають обмежені уявлення про міжнародні тенденції та нових конкурентів.

Добре обґрунтований та презентований «інформаційний шок», або просте запрошення на місцеві збори доповідачів зі схожих (іноземних) кластерів може дати поштовх до необхідних дій.


Забезпечте медіа-підтримку.

Кластерна ініціатива потребує широкої громадської участі, і ЗМІ є ключовим засобом для її забезпечення. Один з членів групи лідерів кластеру має нести відповідальність за зв’язки зі ЗМІ. Бюлетень, що видається в рамках ініціативної медіа-кампанії і адресується переважно членам кластеру, може також надсилатися представникам місцевих та національних ЗМІ.


Будьте готові піти!

Інколи кластерна ініціатива просто не спрацьовує. Може, переваги є надто незначними, щоб утримувати цікавість основних гравців, або не вдається налагодити довірчи стосунки між учасниками кластеру, або треба заново визначити пріоритети. Якщо рухатися вперед важко, може бути кращим красиво піти, залишивши дверцята відчиненими для майбутніх спроб, або пропорційно зменшити рівень ресурсів, які надаються кластеру.

Залишати кластерну ініціативу завжди нелегко, але це може бути єдиним способом надати групі нову енергію.


Розділ V. РОЛЬ УРЯДУ


Як уряд може сприяти кластерам.

Завдання уряду полягає не стільки в створені кластерів, скільки в організації сприятливого для них ділового, інноваційного та інституціонального середовища. Ключова роль уряду полягає у створенні можливостей, або шляхом надання прямого доступу до фінансування, або опосередковано - через створення політичних структур, планів стратегічних дій та підготовки мотивованих і кваліфікованих державних службовців. Існує кілька механізмів, за допомогою яких уряди можуть сприяти кластерам. Нижче наведений перелік 20 кращих механізмів впливу урядів та державних органів. Він представляє Передовий державний досвід в царині розвитку кластерів МСБ.


Фундамент підтримки.

Очевидно, що будь-який уряд має залучати ресурси для підтримки основних засад економічного росту, необхідних для будь-якого кластеру. До їх переліку входять універсальна базова освіта для всього населення з раннього дитинства до закінчення середньої школи, інфраструктура доріг, громадський транспорт, комунальні послуги, водопостачання, утилізація відходів та санітарія, охорона здоров’я, належне забезпечення житлом та здорове навколишнє середовище.

Діяльність уряду, пов’язана з економічним розвитком, здійснюється на двох рівнях: національному та регіональному/місцевому.

Заходи національного рівня:
  • Розробка економічної політики;
  • Створення допоміжних організацій та структур;
  • Формулювання національної стратегії розвитку МСБ;
  • Розробка стратегії прямих іноземних інвестицій;
  • Національні навчальні плани, стандарти та сертифікація освіти.

Заходи місцевого рівня:
  • Розподіл ресурсів для підтримки багатьох аспектів локального економічного розвитку, включаючи освіту, НДІДКР та матеріальну інфраструктуру;
  • Розвиток партнерства між місцевими школами та бізнесом;
  • Розвиток навчальних програм спільно з місцевими навчальними закладами;
  • Створення потужностей для підтримки місцевого МСБ – інкубаторів/парків і т. ін.;
  • Сприяння розвитку зв’язків/мереж/ланцюгів постачання між місцевими фірмами;
  • Підтримка неформального ринку венчурного капіталу – схем «бізнес-янголів» або добродійників для малого бізнесу;
  • Провадити підтримуючу заохочувальну політику.

Створення ефективних кластерів потребує політики, яка надає можливості та заохочує. Уряд відповідає за визначення національної політики.

Ефективні політичні засади зв’язують окремі елементи інноваційної системи і узгоджують інтереси приватного та державного секторів в рамках системного та координованого загальнодержавного підходу до розвитку МСБ. Саме це розуміється під узгодженням – розробка гармонійної політики/стратегії, відповідно до якої люди працюють разом задля спільної мети економічного розвитку і покращення загального добробуту.


Співпраця в рамках мережі.

Уряд має намагатися стати невід’ємною частиною мереж та мережевої взаємодії, надаючи підтримку системам, де це необхідно.

Корні багатьох кластерів полягають у численних проектах, розпочатих в усьому світі в 1990-х роках для заохочення та підтримки співпраці між фірмами через мережі. Ділові асоціації, створені на основі кластерів, вважалися важливими для створення мереж. Не слід плутати мережі з більш орієнтованим на процес терміном «мережева взаємодія». Останнє є формалізованим партнерством фірм, в той час, як перше – соціальний феномен особистої взаємодії, який просуває і поширює ідеї, інформацію та передовий досвід у кластері та запозичає їх з інших місць. Здатність широко співпрацювати в мережах та формувати їх є життєво необхідною для конкурентноздатних кластерів.


Створення та підтримка каналів комунікації.

Хоча між ефективними кластерами відбувається постійна комунікація, формальний організований механізм може спростити комунікацію та структурувати пошук конкретної інформації. Інтернет дозволяє кластерам створювати дуже складні комунікаційні системи. Оскільки подібні веб-сайти спроможні залучати нові компанії до роботи в регіонах, це може слугувати виправданням їх державної підтримки, Веб-сайт може містити базу даних товарів, потужностей та контактної інформації виробників та постачальників послуг, базу даних постачальників (включаючи постачальників ділових послуг), та слугувати біржею ділових можливостей, персоналу, оголошень про роботу та нові технології. На сайті може також міститися інформація про політику уряду щодо кластерів та урядову допомогу, або посилання на неї.


Реорганізація урядових структур надання послуг.

Багато видів державних послуг є фрагментованими – наприклад, за освіту, навчання, фінансову, технологічну та рекламну допомогу часто відповідають різні міністерства та агенції. Їх може бути реформовано до орієнтованої на кластери структури шляхом переходу від підходу, орієнтованого на рішення, до підходу, орієнтованого на проблеми, від незалежних до взаємозалежних проблем, та від індивідуальних до колективних інтересів.

Такої реорганізації можна досягти шляхом незначних змін, звернувшись до посередників або брокерів, які будуть надавати консультації щодо послуг, або створивши центри послуг для кластерів, що працюють за принципом «єдиного вікна».

Суттєвішою зміною підходу буде формування міжвідомчих груп, до складу яких увійдуть експерти з кластерів.

Найфундаментальнішою зміною буде створення нових агенцій, які відповідають за ключові кластери. В будь-якому випадку необхідно, щоб у працівників був безпосередній досвід роботи в промисловості і розуміння проблем, які встають перед компаніями в кластерах, їхніх технологій, клієнтів та ринків.


Реорганізація урядових структур надання інформації.

Уряд також має можливість реорганізувати систему надання власної інформації та послуг.

Кластери дозволяють надавати інформацію та послуги альтернативним шляхом, забезпечивши їх кластерну орієнтацію. В більшості країн економічні дані збираються і оприлюднюються по окремим секторам, економічним регіонам або ринкам праці, без прив’язки до кластерів. Для регіональних та місцевих агенцій з розвитку, кластерних організацій та постачальників послуг було б корисно отримувати дані, зібрані й опубліковані відповідно до кластерів, визначених державою або приватним сектором. Зайнятість робочої сили, дані про новостворені компанії, темпи росту та прогнози ринків допоможуть кластерам та агенціям планувати та розробляти свої програми.

Важливим питанням є не тільки надання внутрішньої інформації. Без доступу до зовнішнього передового досвіду та ринків – як це часто буває в країнах з перехідною економікою – кластери можуть набувати знань тільки у власних межах, відрізані від джерел нових знань та технологій, які допомагають досягти конкурентноздатного положення. Інтернет частково допомагає подолати цю ізоляцію, але не може зрівнятися з цінністю безпосереднього досвіду та широких особистих стосунків. Уряд може надати підтримку торговим делегаціям, візитам на міжнародні виставки, і, зокрема, цільовим ознайомчим поїздкам до відповідних місць.


Створення мереж для підтримки та навчання підприємців.

Приватним підприємцям та молодим фірмам мережева взаємодія потрібна сильніше, ніж існуючим компаніям, внаслідок незначного їх досвіду і браку усталених процедур. Отримуючи інформацію, поради і знання, вони розвиваються. Найефективніші мережі засновані на якихось існуючих відносинах між підприємцями. Це інкубатори, програми економічного розвитку, загальні джерела капіталу, асоціації і т. ін. Інноваційні компанії можуть отримати велику користь від мереж, що формуються, наприклад, навколо загальних проблем або конкретних технологій.


Підготовка спеціалізованої робочої сили.

Для кластерів у менш сприятливих регіонах немає нічого важливішого, ніж розвиток людських ресурсів. Саме в цьому ресурсі кластери дуже залежать від уряду, який є найбільшим інвестором в освіту та підготовку персоналу. Компанії цінують доступ до резерву робочої сили, знайомої з характером їхнього бізнесу та здатною застосувати свої вміння в конкретних виробничих умовах кластеру. Спеціалізовані, затребуванні конкретною фірмою навички засвоюються на робочому місці і поширюються, коли люди змінюють роботу.


Кластер як навчальне середовище.

Середовище, в якому відбувається навчання, має важливе значення. Освітні установи, які здійснюють навчання в середовищі кластеру, готують робітників більш продуктивних, краще інформованих про ринки праці та краще зв’язаних з роботодавцями. Працівники освіти класифікують свої програми за професіями, але використані навички визначаються середовищем, в якому вони застосовуються, і можуть відрізнятися на різних підприємствах галузі. Якщо розроблений навчальний план пов'язаний з робочими місцями та бізнесом фірм у місцевому кластері, робітники починають цінувати значимість кластеру, краще розуміти регіональне середовище, та, можливо, більше схиляються до побудови кар’єри у кластері, ніж до трудової міграції.


Розвиток центрів професійної освіти у кластері.

Замість очікування на те, що кожний технічний або діловий коледж задовольнятиме конкретні потреби усіх фірм, регіони можуть створювати центри підготовки та перепідготовки у кластерах. Центри професійної освіти в кластерах, зв’язані з існуючими навчальними закладами, можуть стати провідними установами для дослідження потреб галузі, розробки нових навчальних планів, оновлення професійних стандартів, порівняльного аналізу методів роботи в інших галузях та загального збору інформації про професії та програми у кластері.

Центр може працювати віртуально, збираючи групи фахівців з різних навчальних закладів для роботи над конкретними проблемами, проведення НДІДКР чи розробки навчальних планів – і усі його результати та інформація будуть одразу ж доступні по всій країні. Центри професійної освіти можуть допомогти фірмам визначити, які програми підготовки в галузі мають найбільш релевантний навчальний досвід, технології та найкращу репутацію. Вони також можуть надавати допомогу та доступ до навчання соціально незахищеним верствам населення.


Стимулювання інновацій та підприємництва.

Інновації та підприємництво – двигуни розвитку та зростання кластерів. Більшість кластерів була сформована підприємливими працівниками існуючих роботодавців з метою розширення ланцюгів постачання, створення нового ринкового потенціалу, або як реакція на скорочення штатів або закриття компанії. Хоча і на інновації, і на підприємництво суттєво впливають освітні процеси та культурні норми регіону, їх можна покращити за допомогою продуманих стратегій підтримки, які розробить та здійснить уряд.


Фінансування на державному рівні та з боку ЄС.

Небагато кластерних організацій спроможні утримувати себе лише за рахунок членських внесків, і майже усі вони постійно шукають джерела фінансування для підтримки кластерної діяльності. Міжнародна, національна або регіональна підтримка, а інколи розподіл витрат, є критично важливими для багатьох з цих агенцій. Допомагаючи забезпечити багаторічне фінансування, держава може надати кластерним організаціям необхідну підтримку для того, щоб укріпити своє положення в кластері.


Механізми фінансування, які надають можливості.

Нові ідеї та інновації, створення та розширення нового бізнесу є важливими стратегіями розвитку кластерів. Зародкові кластери включають багато нових та потенційних підприємців. Інвестиції у кластери необхідні і як початковий капітал, і для фінансування розробки продукції, і як венчурний капітал для підприємців, і як оборотний капітал для більш зрілих фірм, що розширюються.

Урядова підтримка може бути надана шляхом створення відповідних механізмів фінансування та забезпечення мінімуму бюрократичного регулювання і перешкод у доступі до цих коштів.


Розподіл ресурсів та інвестицій задля посилення впливу.

Кластери надають обґрунтування для розподілу ресурсів задля максимізації впливу на економіку. Значні інвестиції у важливий елемент кластеру – часто це науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи або великі індустріальні парки – є звичним засобом посилити репутацію кластеру та залучити нові фірми. Деякі країни намагалися купити кластери за рахунок масштабних інвестицій, але з перемінним успіхом. Способи, якими державні органи розподіляють ресурси поміж кластерами, мають враховувати ступінь зрілості кластеру. Зародкові і зрілі кластери мають зовсім різні потреби. Реорганізація агенцій та установ для зосередження на конкретному кластері виправдана тільки для зрілих кластерів. Індустріальні парки та інкубатори, існуючі в рамках кластеру, допоможуть залучити нових членів до зародкового потенційного кластеру.


Сприяння конкурсним програмам фінансування.

Один з найлегших засобів заохотити фірми до співпраці та досягти економії від масштабу – приймати лише колективні заявки від декількох фірм при розподілі конкурсного фінансування. Таке фінансування може бути спрямовано на підтримку:
  • Скупчень або асоціацій компаній;
  • Консорціумів компаній з технічних та управлінських послуг, необхідних для підготовки пов’язаних компаній;
  • Консорціумів малих компаній з розвитку або покращення робочих місць.



Інвестиції в кластерні НДІДКР.

Більшість провідних досліджень здійснюється в державних університетах. Історично вони фінансуються на конкурсних засадах під наглядом фахівців тієї ж галузі, але не обов’язково пов’язаних з регіональними економіками. Зазвичай фінансування залежить від наукових, а не комерційних досягнень, проте в деяких випадках процес досліджень породжує кластери у батьківських університетах або навколо них.

Крім того, хоча в багатьох менш сприятливих регіонах немає університетів, в деяких з них є вищі навчальні заклади, які також починають брати на себе відповідальність за промислові НДІДКР. Дослідження в таких інститутах частіше обслуговують потреби місцевої економіки, ніж глобальні інтереси галузі, а інвестиції можуть приносити швидшу віддачу.

Кластери можна підтримувати шляхом (а) додавання до критеріїв оцінки з боку галузевих фахівців важливості та комерційного потенціалу дослідження для регіональної економіки, і (б) направляючи більшу частину фінансування досліджень до менш сприятливих регіонів.


Сприяння інкубаторам.

Інкубатори зараз широко використовуються для підтримки нових і малих підприємств. Їхня основна ідея – надавати дешеві приміщення, послуги і технічне обслуговування за рахунок розподілу витрат. Обмеження орендаторів лише потенційними членами кластеру виправдовує більш спеціалізовані послуги і допомогу, сприяє діловим зв’язкам між фірмами в інкубаторі та заохочує взаємне навчання та передачу технологій між фірмами.


Створення технологічних центрів.

Багато розвинутих економік роблять інвестиції в технологічні центри в рамках стратегій регіонального економічного розвитку. Ці центри часто зв’язані з навчальними закладами, проте деякі є незалежними. Концентрація на технологіях місцевого кластеру може успішно стимулювати інновації та сприяти передачі технологій.


Кластери як засіб реклами.

В усьому світі кластери використовують для реклами своїх країн як бажаного місця для відвідування та ведення бізнесу. Шотландія, Нова Зеландія, Канада, Іспанія та Ірландія ефективно використовують кластери для реклами своїх регіонів поміж інвесторами та клієнтами.


Підтримка розвитку мереж експорту.

Окремим малим та середнім фірмам не вистачає ресурсів і знання інших країн для ефективного використання можливостей глобального ринку. Уряди можуть підтримувати створення кластерних експортних асоціацій. Мета цього – об’єднати знання та ресурси окремих підприємств для створення критичної маси, яка може використовуватися для визначення та використання експортних можливостей. Часто в результаті цього виникають утворення, ціль яких полягає у здійсненні спільної діяльності, яка виходить далеко за рамки експорту.


ІV. КРАЩІ ВІТЧИЗНЯНІ ТА ЗАРУБІЖНІ ПРАКТИКИ З ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННИХ КЛАСТЕРІВ


1. Вітчизняний досвід щодо формування та розвитку транскордонних кластерів


Харківська область

У 2008 році на базі Харківського національного економічного університету (кафедра туризму), ВАТ «Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва», Бєлгородського державного університету (кафедра туризму) та Бєлгородського обласного фонду підтримки малого підприємництва було створено транскордонний туристичний кластер. Його діяльність поширюється на Золочівський та Гайворонський райони України та Російської Федерації. Основною метою транскордонного туристичного кластеру є відродження маршрутів сільського туризму та історичних пам’яток культури.

У 2007 році було утворено будівельний кластер за участю Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, Бєлгородського державного технологічного університету ім. В. Шухова, Бєлгородського обласного фонду підтримки малого підприємництва та ВАТ «Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва». Головною метою даного кластеру є налагодження співпраці у сфері проектування та будівництва між російськими та українськими компаніями.

Крім того 24 квітня 2009 року м. Харкові було проведено робочий стіл з питань створення фінансового кластеру.


Львівська область

У Львівській області опрацьовується питання утворення та діяльності транскордонного туристичного кластеру.

Так, Спільна стратегія розвитку українсько-польського транскордонного регіону (Волинська, Львівська, Закарпатська області та Люблінське і Підкарпатське воєводства) на період до 2015 року, яка була розроблена протягом 2007-2008 років у рамках проекту «Новий рівень добросусідських відносин – розвиток польсько-української стратегії транскордонної співпраці» (програма INTERREG ІІІА/ТАСІS CBC 2004-2006), передбачає одним із своїх основних пріоритетів розвиток туристично-рекреаційної сфери.

У зв’язку з цим важливими завданнями є:
  • ідентифікація і розвиток українсько-польського прикордоння як єдиного туристичного регіону;
  • розвиток інтегрованої системи маркетингу і популяризації польсько-українського транскордонного регіону в Україні, Польщі та інших країнах;
  • підготовка висококваліфікованих спеціалістів для обслуговування туристичного руху та менеджерів з транскордонного туризму;
  • створення потужної та інституційної інфраструктури розвитку туризму у польсько-українському прикордонні.

Новий транскордонний туристичний кластер має великі перспективи для розвитку, враховуючи можливості, що відкриваються у зв’язку з проведенням «Євро-2012».


Хмельницька область

Кластерна модель управління регіональною економікою, суть якої полягає в кооперації та об'єднанні зусиль споріднених підприємств, фінансових, дослідницьких, навчальних, торгових структур та державних установ для спільного виробництва продукції, яка відповідає світовим стандартам, вперше на Україні була запроваджена в Хмельницькій області. У 1998 році Хмельницькою обласною громадською організацією Асоціацією “Поділля Перший” було розроблено програму застосування концепції кластерів з метою відродження вітчизняного виробництва у швейній та харчовій галузях промисловості, виробництві будівельних матеріалів та будівництві, переробці сільськогосподарської продукції, туристичній галузі.

У листопаді 2001 року в м. Києві відбувся міжнародний економічний форум на тему «Світовий та вітчизняний досвіди запровадження нових виробничих систем (кластерів) для забезпечення економічного розвитку територій», організований Спілкою економістів України та Асоціацією «Поділля Перший». У січні 2003 року у м. Луцьку проведено економічний самміт під назвою «Нові виробничі системи і розвиток економіки України».

У 2000-2001 роках було створено та офіційно зареєстровано громадські об'єднання «Будівельний кластер» та «Швейний кластер», а також «Туристичний кластер «Кам'янець».

У 2002-2003 роках було створено туристичний кластер «Кам’янецький дивокрай» у Кам’янець-Подільському районі та кластер сільського «зеленого» туризму в Шепетівському районі, у 2006 році – створено громадську організацію «Екокласт «Зелені Товтри» у Кам’янець-Подільському районі.

У квітні 2008 року в м. Хмельницькому відбувся VII-й Економічний форум Подільського регіону «Управління соціально-економічними системами в контексті реалізації кластерної концепції регіонального розвитку», участь в якому взяли делегації з багатьох областей України, а також з Білорусі, Росії та Австрії.

Позитивними наслідками впровадження кластерної моделі в галузі будівництва на Хмельниччині є значний розвиток ринку будівельних послуг, що характеризується збільшенням кількості будівельних фірм, залученням значних обсягів внутрішніх та зовнішніх інвестицій, які спрямовані на будівництво житла, об’єктів промислового та громадського призначення, доріг та шляхопроводів, зведення нових виробничих потужностей та освоєння нових технологій будівництва та виробництва будівельних матеріалів. У районних центрах відновили роботу будівельні організації та підприємства інженерних мереж і спецбудмеханізації, місцеві заводи по виробництву цегли, залізобетонних виробів, активно розвивається торгівельна мережа магазинів будівельних матеріалів. Громадське об’єднання «Будівельний кластер» стало прикладом та поштовхом для створення потужного будівельного кластеру Подільського регіону.

ГО «Швейний кластер» об’єднує 11 підприємств швейної галузі, які співпрацюють з Хмельницьким Національним Університетом, зокрема з кафедрою технології та конструювання швейних виробів та Студентським будинком моделей. При університеті створено інформаційний, дизайнерський та тренінговий центри, послугами яких користуються члени кластеру. За договорами з іноземними фірмами працюють 8 підприємств - членів кластеру.

Туристичний кластер «Кам’янець» у м. Кам’янці-Подільському об’єднав туристичні фірми, готелі, ресторани, юридичні фірми, музеї, заповідники. Члени кластеру працюють над спільними проектами реконструкції та будівництва готелів, закладів харчування, розробкою нових туристичних маршрутів, розвитком сувенірної промисловості, беруть активну участь у створенні «Золотого кільця» туристичних маршрутів Західного регіону України, що об’єднує цікаві історичні і архітектурні пам’ятки в містах Львові, Івано-Франківську, Ужгороді, Чернівцях та, звичайно, Кам’янець-Подільському.


Чернівецька область

Було започатковано функціонування мегакластерної структури «Мережа регіонів-переможців Всеукраїнського конкурсу «Сім чудес України», яка має статус громадської організації. До складу цієї мережі входять:
  • Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» (Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський);
  • Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (м Київ);
  • Національний заповідник «Софія Київська» (м. Київ);
  • Національний дендрологічний парк «Софіївка» (Черкаська область, м. Умань);
  • Національний заповідник «Херсонес Таврійський» (м. Севастополь);
  • Національний заповідник «Хортиця» (Запорізька область, о. Хортиця);
  • Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» (Чернівецька область, м. Хотин).

Метою функціонування цієї мегакластерної структури є реалізація спільних комунікативних, інформативних, культурних, екскурсійних, туристичних заходів, у тому числі шляхом створення належної інфраструктури.

На сьогодні проект знаходиться на стадії становлення мегакластерної структури (розроблення логотипу, брендування проекту, видання проспектів, буклетів, флаєрів, символіки, створення веб-сторінки, проведення прес-туру за маршрутом «Діамантове намисто України», тренінгів, семінарів та конференцій та інших заходів.

Наступним етапом є розробка та ліцензування екскурсійних турів (VIP, стандарт+, молодіжний тощо), реалізація пілотного проекту в Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця».


Луганська область

У Луганській і Ростовській областях, які на сьогодні завершують процеси створення нового єврорегіону «Донбас», збережено високий науковий і виробничий потенціал, який може бути ефективно реалізований шляхом створення транскордонних наукових кластерів. Навчальні та наукові установи областей забезпечені унікальним науково-дослідним обладнанням, спільне використання якого може значно розширити спектр науково-дослідних і експериментальних робіт. Найбільш ймовірним на сьогоднішній день є створення кластерів у наступних напрямах:

• «Транспортне машинобудування», у цій галузі традиційно існує потужна наукова та навчальна база. Крім того, наявність двох найбільших у країнах колишнього СРСР заводів з випуску залізничних локомотивів («Луганськтепловоз» і НЕВЗ, що входять в єдиний холдинг) дозволяє прискорити виконання розробок, їх комерціалізацію і впровадження у виробництво;

• «Аграрний кластер», передумовами для створення якого є подібні агрокліматичні умови, наявність аграрних навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, дослідно-селекційних станцій та традиційні тісні зв’язки у сфері науки.

• «Медичний кластер», передумовами для створення якого є наявність медичних закладів та унікального лікувального та дослідницького обладнання;

• «Кластер нанотехнологій» (науковий кластер), передумовами для створення якого є діючі лабораторії, а також дослідно-конструкторські та дослідно-виробничі підприємства (СПКБ «Донець», філіїя Донецького фізико-технічного інституту НАН України, підрозділ Південного федерального університету в Ростовській області).

Закарпатська область

На сьогодні в Закарпатській області відбуваються організаційні заходи щодо формування транскордонного логістичного кластеру. Так, було ухвалено наступні документи:
  • Рішення обласної ради від 24.04.2009 № 835 «Про створення транскордонних транспортно-логістичних центрів як структурних ланок інноваційних кластерів на території Закарпатської області на 2009-2011 роки»;
  • Програма створення індустріальних парків на території Закарпатської області на 2008-2012 роки, затверджена рішенням обласної ради від 12.03.2008 № 487.

Одночасно в рамках транскордонних зв’язків Закарпатська область в якості спостерігача ввійшла в Програму ЄС «SPINEUROPE», метою якої є поширення європейського досвіду створення та управління технологічними парками, інноваційними інкубаторами та кластерами.


м. Севастополь

Починаючи з 2004 року, Севастопольська торгівельно-промислова палата за активної підтримки управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації спільно з ГО «Асоціація сталого розвитку Севастополя «Аура» активно проводить інформаційно-пропагандистську кампанію з питань створення та функціонування кластерів. Проведені дослідження щодо створення кластерів показали, що в м. Севастополя є всі умови для створення та функціонування кластерів, а саме: