Дейвіс Н. Європа: Історія. К., 2000. Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року до нашіх днів

Тема уроку: США у 1960—1970-х рр.

Мета та завдання уроку: показати розвиток США у 1960—1970-ті розкрити суть економічних, політичних, соціальних процесів, що відбувалися, охарактеризувати заходи адміністрацій президентів Дж. Кеннеді, Р. Ніксона, Дж. Форда, Дж. Картера; закріпити навички аналізу та зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі національної свідомості та гідності, демократизму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Політична карта світу», атлас.

Основні поняття і терміни: Карибська криза, «Тонкінська резолюція», астронавт, війна у В'єтнамі (Індокитаї), «в'єтнамський синдром», «чорні бунти», «Уотергейтський скандал», економічна криза.

Основні дати: 1960-1963 рр. - президентство Дж. Кеннеді; 1962 р. - Карибська криза; 22 листопада 1963 р. убивство Дж. Кеннеді, 1963-1968 рр. – президентство Л. Джонсона; 10 серпня 1964 р. — «Тонкінська резолюція»; 1964-1969 рр. «чорні бунти»; 1969-1974 рр. - президентство Р. Ніксона; липень 1969 р. - висадка американських астронавтів Н. Армстронга та Е. Олдріна на Місяці; 1972-1973 рр. - «Уотергейтський скандал»; 1974 рр. — економічна криза; 1974-1976 рр. - президентство Дж. Форда; 1977-1980 рр. - президенство Дж. Картера.

Очікувані результати: учні дізнаються про особливості політичного та соціально економічного розвитку США у 1960-1970-х рр., навчаться характеризувати діяльність президентів США відповідного періоду.


Структура уроку

І. Організаційний етап.

ІІ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності (Фаза актуалізації – «виклик»)

ІІІ Вивчення нового матеріалу (Фаза побудови знань - «осмислення»)

1. Президентство Дж. Кеннеді та Л. Джонсона.
   
2. Масові рухи за громадянські права.
   
3. Президентство Ніксона, Форда, Картера.
   

ІV Узагальнення й систематизація знань

та вмінь учнів Фаза консолідації («рефлексія»)

V Підсумки уроку

VІ Домашнє завдання


Хід уроку


І. Організаційний етап.

ІІ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності (Фаза актуалізації – «виклик»)

Фронтальне опитування.

• Як змінилася роль США у світі після Другої світової війн
  
• Які наслідки маккартизму для розвитку США?
  
• Чому маккартизм не став довготривалою тенденцією?
  
• Чим відрізнялася зовнішня політика демократів і республіканців у 1940—1950-ті рр.?
  

ІІІ Вивчення нового матеріалу (Фаза побудови знань - «осмислення»)

1. Президентство Дж. Кеннеді та Л. Джонсона.
   

Розповідь учителя.

На виборах 1960 р. президентом США було обрано лідера демократичної партії Джона Кеннеді. Демократи прийшли до влади сприятливий момент економічного розвитку США. НТР, яка почалася в 1950-ті рр., у 1960-ті дала суттєвий приріст виробництва, на перший план виходили галузі виробництва, засновані на останніх досягненнях наукового прогресу: електроенергетика, електроніка. НТР дала поштовх до розвитку сільського господарства — так званої «зеленої революції». Перемога Дж. Кеннеді на виборах пожвавила реформаторську діяльність. Було вжито заходів для стимулювання економічного зростання.

Було підвищено погодинну мінімальну заробітну плату, збільшено допомогу безробітним, запроваджено програму підготовки і перепідготовки робітників. Соціальні програми в поєднанні з державними програмами стимулювання капіталовкладень забезпечили США динамічний розвиток протягом 1960-х рр.

Для того щоб вивести США на лідируючі позиції у дослідженні космосу, Дж. Кеннеді запропонував програму «Аполлон», метою була висадка американців на Місяць, що і було зроблено в 1962 р.

Багатообіцяюча кар'єра Дж. Кеннеді була перервана: 22 листопада 1963 р. в Далласі його було вбито. До сьогодні так остаточно з'ясовано, хто вбив президента і хто стояв за спиною вбивць. Новим президентом США став Ліндон Джонсон, який висував амбітний план побудови «великого суспільства» без злиднів, безробіття, злочинності, тяжких хвороб. Він поставив завдання ліквідувати в США бідність. Значною мірою план був продиктований особистим прагненням Л. Джонсона перевершити правління Дж. Кеннеді. У результаті вжитих заходів (підвищення рівня мінімальної заробітної плати, надання субсидій і кредитів фермерам, збільшення витрат; охорону здоров'я, освіту, житлове будівництво.

У зовнішній політиці демократи виробили доктрину «гнучкого реагування». Її суть зводилася до адекватного реагування на СРСР у різних регіонах світу. У період правління демократів відбулося загострення відносин між СРСР і США. Кульмінацією є Карибська криза (1962 р.). Після цього почалася нормалізація відносин між двома країнами.

2. Масові рухи за громадянські права.
   

Використовується прийом технології критичного мислення «Кластер» (див. додаток 5).


Наприклад,

3. Президентство Ніксона, Форда, Картера.
   

Використовується прийом «Концептуальна таблиця» для характеристики діяльності зазначених президентів. Учням пропонується, працюючи у парах внаслідок критичного читання заповнити таблицю.

	Ніксон	Форд	Картер
Роки президентства
Соціальні програми
Економіка
Зовнішня політика

ІV Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів (Фаза консолідації («рефлексія») . Завдання на закріплення.

• Назвіть імена президентів США 1960—1970-х рр. Укажіть їх партійну приналежність.
  
• Назвіть причини, що зумовили широкі соціальні рухи в 1960-ті рр.
  

V Підсумки уроку

1960—1970-ті рр. стали важливою віхою в історії США. У ці роки вершився період, що був започаткований «новим курсом» Ф. Рузвельта. Американці замахнулися на досягнення «нових рубежів», створення «великого суспільства» і прагнули «остаточно побороти бідність». Та реалії 1970-х рр. примусили США зосередити увагу на рішенні зовсім інших проблем.

VІ Домашнє завдання. Опрацюйте текст підручника: урок «США у 1960—1970-х рр.». Підготуйте реферати за темами «Хто вбив президента Дж. Кеннеді?», «Президентство Л. Джонсона. Боротьба з бідністю», «Американська космічна програма 1960-х рр.».

Тема уроку: США у 1980—2004 рр.

Завдання уроку: охарактеризувати період розвитку США у 1980-1990-ті рр. - на початку XXI ст., розкрити суть політики рейганоміки, показати процес перетворення США на одноосібного світового лідера; закріпити навички аналізу й зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів на принципах демократизму. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Політична карта світу», атлас.

Основні поняття і терміни: консервативна революція, рейганоміка, «імперія зла», міжнародний тероризм.

Основні дати: 1981-1989 рр. - президентство Р. Рейгана; 1989-1993 рр. - президентство Дж. Буша-старшого.

Очікувані результати: учні дізнаються про особливості політичного та соціально економічного розвитку США у 1960-1970-х рр., навчаться характеризувати діяльність президентів США відповідного періоду.


Структура уроку

І. Організаційний етап.

ІІ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності (Фаза актуалізації – «виклик»)

ІІІ Вивчення нового матеріалу (Фаза побудови знань - «осмислення»)

1. США в період «консервативної революції». Президентство Рейгана і Дж. Буша.

2. Президентство Б. Клінтона.

3. США на початку XXI ст. Президентство Дж. Буша-молодшого.


ІV Узагальнення й систематизація знань

та вмінь учнів Фаза консолідації («рефлексія»)

V Підсумки уроку

VІ Домашнє завдання


Хід уроку


І. Організаційний етап.

ІІ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності (Фаза актуалізації – «виклик»)

Історичний диктант.

• «Нових рубежів» прагнув досягнути ....
  
• «Уотергейтський скандал» пов'язаний з президентством …
  
• Побороти бідність намагався ....
  
• Карибська криза припадає на період президентства ...
  
• агресія США проти В'єтнаму розпочалась у період президентства ...
  
• назвіть ім'я президента США, убитого в 1960—1970-х рр.
  
• Коли американські астронавти висадилися на Місяці?
  
• Назвіть ім'я лідера негритянського руху в США в 1950— 1960-ті рр.
  
• Яку назву мала економічна програма президента Р. Ніксона?
  
• Назвіть ім'я президента США, який започаткував політику «розрядки» у відносинах з Радянським Союзом.
  

ІІІ Вивчення нового матеріалу (Фаза побудови знань - «осмислення»)

1.США в період «консервативної революції». Президентство Рейгана і Дж. Буша.

Розповідь учителя.

Па президентських виборах 1980 р. переміг республіканець Рональд Рейган. Він започаткував період в історії США, який отримав назву «неоконсервативна революція (хвиля)».

У своїй внутрішній політиці Р. Рейган запропонував економічний курс, який отримав назву рейганоміка. В його основу було покладено програму обмеження ролі держави в економічному та соціальному регулюванні (монетаризм). Відбувся перехід від прямого до більш опосередкованого втручання держави в економіку, здійснювалася податкова реформа, вводилися пільги енергетичним корпораціям, ліквідовувався контроль за цінами на нафту, одночасно запроваджувалася жорстка антиінфляційна політика, скорочувалися витрати на утримання державного апарату та соціальних програм.

Ці заходи зупинили інфляцію, а з 1983 р. почалось економічне піднесення. Значно посилилась ефективність економіки США та здатність до впровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу. Посилився приплив іноземних інвестицій з боку європейських країн та Японії. У період правління Р. Рейгана було проведено переозброєння американської армії і почалися роботи зі створення програми протиракет оборони з елементами космічних озброєнь (стратегічна оборонна ініціатива — СОІ). Ці дії супроводжувалися антикомуністичною і антирадянською пропагандою. СРСР був оголошений «імперією зла», проти якої потрібно розпочати «хрестовий похід». Однак Р. Рейган вияви досить гнучким політиком. У 1985 р. він розпочав переговори з радянським лідером М. Горбачовим, які відкрили нову сторінку у світовій політиці й привели до закінчення «холодної війни».

Позитивні зрушення в житті США були закріплені після приходу до влади республіканця Джорджа Буша. Головна проблема, над якою весь час працювала його адміністрація - це дефіцит бюджету, який постійно зростав.

За правління Дж. Буша в міжнародних відносинах було досягнуто нові домовленості з Радянським Союзом (згодом з Росією, Україною, Казахстаном, Білорусією) про скорочення ядерних озброєнь, було остаточно вирішене німецьке питання (у 1990 р. Німеччина об'єдна­лася). Дж. Буш санкціонував агресію американських військ у Панаму під приводом боротьби з наркоманією (1989 р.). Найбільшим його осягненням стала перемога у війні з Іраком у 1991 р.

2. Президентство Б. Клінтона.

Розповідь учителя.

За роки перебування в Білому домі Б. Клінтон не вдавався до радикальних реформ, проводячи прагматичну політику. Проте були започатковані реформи в освіті та охороні здоров'я, соціальної забезпеченні. Важливими здобутками його правління вважається забезпечення подальшого поступового розвитку економіки США, створення додаткових робочих місць (10 млн), скорочення вдвічі дефіциту державного бюджету (згодом з'явився навіть профіцит), боротьба з наркобізнесом.

У зовнішній політиці Б. Клінтон виступав за розширення НАТО, за участь США в урегулюванні регіональних конфліктів і проведенні миротворчих акцій.

У проведенні свого зовнішньополітичного курсу США вдавалися до будь-яких засобів: від мирних до воєнних (бомбардування, ракетні удари, введення військ в Сомалі, Ірак, Афганістан, Косово).

3. США на початку XXI ст. Президентство Дж. Буша-молодшого. Розповідь учителя.

Відносне економічне благополуччя дало змогу адміністрації Дж. Буша-молодшого основну увагу зосередити на зовнішній політиці. Але активне втручання США в усі вогнища напруги, що вн­икають у світі, зумовило наростання антиамериканських настроїв. 1 вересня 2001 р. стало переломним у житті США і світу. У цей день почався терористичний акт, у результаті якого було зруйновано Світовий торговий центр у Нью-Йорку і пошкоджено будівлю Пентагона міністерства оборони США. США були поставлені перед необхідністю розгорнути широкомасштабну боротьбу з тероризмом. Для цього утворилась антитерористична коаліція держав світу на чолі зі США. Першою серйозною акцією США стало втручання у внутрішні справи Афганістану а боці тих сил, що вели боротьбу з рухом Талібан (рух підтримував діяльність терористичної мережі Аль-Каїда на чолі з Бен Ладеном, на яку покладено відповідальність за теракт 11 вересня 2001 р. та цілу низку терористичних актів). Узимку 2002—2003 рр. США озгорнули масову антиіракську кампанію з метою повалення президента Саддама Хусейна.

Війна в Іраку стала викликати все більше невдоволення всередині США. Цим скористалася Демократична партія, яка у 2006 р. перемогла на виборах до конгресу США. Проте адміністрація Дж. Буша молодшого продовжує проводити жорсткий курс.

Початок нового тисячоліття приніс також і економічні проблеми для США. Країною прокотилася хвиля банкрутств великих компаній. Відбулося значне падіння акцій компаній, пов'язаних з «новою економікою» (цифрові технології і програмне забезпечення), яка в і передньому десятилітті показувала феноменальні темпи зростання. Усе це поставило адміністрацію Дж. Буша-молодшого перед загрозою економічної кризи, яку прогнозують більшість економістів. Важливою подією в історії США стало прийняття у грудні 2003 Верховним судом США рішення про зміну фінансування системи виборів президента, що має позитивно відбитися на чергових президентських виборах, які відбудуться у 2008 р.

ІV Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів Фаза консолідації («рефлексія») Завдання: Написати вірш за прийомом «Піраміда роздумів» (див. додаток 4).

Приклад 1: Яка роль США в сучасному світі?














Приклад 2: Чи здатні США виконувати роль світового лідера?
















V Підсумки уроку

Наприкінці XX —- на початку XXI ст. докорінно змінюється роль США у світі. Після розпаду СРСР вони залишились єдиною наддержавою. Відповідно, уся їх політика, як внутрішня, так і зовнішня, продиктована і спрямована на підтвердження цього статусу.


VІ Домашнє завдання: Опрацюйте текст підручника за темою «США у 1980—2004 рр.». Підготувати реферати за темами «Українці в США», «Відносини НАТО з незалежною Україною», «США на сучасному етапі розвитку».




Тема уроку: Канада.

Завдання уроку: охарактеризувати розвиток Канади в повоєнні роки, розкрити суть проблеми Квебеку; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, націо­нальної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінні карти «Політична карта світу», «США, Канада, Мексика», атлас.

Основні поняття і терміни: домініон, сепаратизм.

Основні дати: 1947 р. - прийняття закону про канадське громадян­ство; 1949 р. - входження о. Ньюфаундленд і північ­но-східної частини п-ва Лабрадор до складу Канади; 1949 р. — вступ Канади до НАТО; серпень 1960 р. - прийняття «Білля про пра­ва громадян»; 1965 р. - затвердження нового канад­ського прапора з червоним кленовим листком на білому тлі; кінець 1960-х - 1990-ті рр. - сепаратистський рух у провінції Квебек; 17 квітня 1982 р. - канадський парламент прийняв Акт про конституцію, здобуття повного суверенітету.

Очікувані результати: учні дізнаються про особливості політичного та соціально-економічного розвитку Канади.

Структура уроку

І. Організаційний етап.

ІІ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності (Фаза актуалізації – «виклик»)

ІІІ Вивчення нового матеріалу (Фаза побудови знань - «осмислення»)


1. Наслідки Другої світової війни для Канади.

2. Політичний та економічний розвиток.

3. Проблема Квебеку.


ІV Узагальнення й систематизація знань

та вмінь учнів Фаза консолідації («рефлексія»)

V Підсумки уроку

VІ Домашнє завдання


Хід уроку


І. Організаційний етап.

ІІ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності ( Фаза актуалізації – «виклик»)

Фронтальне опитування.

• Який зовнішньополітичний курс намагалася реалізувати адміністрація президента Р. Рейгана?
  
• Охарактеризуйте період президентства Дж. Буша.
  
• Дайте оцінку періоду президентства Б. Клінтона.
  
• Які наслідки мав теракт 11 вересня 2001 р. для США і світ
  
• Чи справляється США з роллю світового лідера?
  

ІІІ Вивчення нового матеріалу (Фаза побудови знань - «осмислення»)

1. Наслідки Другої світової війни для Канади.

Розповідь учителя.

Канада, яка була англійським домініоном, взяла активну участь у Другій світовій війні на боці Антигітлерівської коаліції. Війна дала поштовх до економічно зростання Канади: країна перетворилася на індустріальну державу. Економічне піднесення, що розпочалось у роки війни продовжилось і в повоєнні роки. Стимулом до цього стало швидке зростання кількості населення (в основному за рахунок емігрантів, а відповідно, і збільшення внутрішнього ринку, освоєння території.

У 1949 р. до складу Канади увійшли Ньюфаундленд і багата на залізну руду північно-східна частина острова Лабрадор. Було від­рито великі родовища нафти в Альберті та Саскачевані. Важливим кроком до ліквідації залишків колоніальної залежності стало прийняття у 1947 р. закону про канадське громадянство.

2. Політичний та економічний розвиток.

Критичне читання. Прийом "Концептуальна таблиця" (див. додаток 3).

	Діяльність ліберальної партії	Діяльність консерваторів	Діяльність лібералів
Передвиборча агітація
Економіка
Соціальні зрушення
Освіта
Культура

Текст підручника: У внутрішньополітичному житті Канади продовжувалося традиційне суперництво провідних політичних партій — ліберальної та консервативної. Із 1935 по 1957 р. при владі незмінно залишалися ліберали, політика яких сприяла економічному піднесенню країни. Консерватори, прагнучи прийти до влади, вдалися до серйозної форми всередині партії. Із 1956 р. партія почала називатися прогресивно-консервативною. Нова передвиборча програма передбачала вирішення багатьох економічних політичних питань: розвиток Півночі, відновлення традиційних в'язків з Англією та Британською Співдружністю, «канадизація» економіки і культури, ліквідація безробіття, удосконалення взаємовідносин між федеральною владою та провінціями. Завдяки цьому консерватори в 1957 р. перемогли на виборах. Новий уряд збільшив розміри допомоги інвалідам і людям похилого віку, зменшив податки, дав кредити фермерам під майбутній врожай, провів інші соціальні реформи. У серпні 1960 р. був прийнятий Білль про права громадян. Але виконати більшість передвиборчих обіцянок не вдалося. Позиції правлячої партії почали слабшати.

У зовнішній політиці уряд Д. Дифенбейкера продовжував курс на зміцнення атлантичної солідарності в рамках НАТО (з 1949 р. Канада членом цієї організації). Представники Канади з деяких питань мали відмінну від позиції США думку. Так, Канада відмовилася вступити до Організації американських держав (ОАД), не припинила дипломатичні й торговельні відносини з Кубою, підтримувала вимо­гу визнання КНР. На початку 1960-х рр. у канадському суспільстві розгорілася гостра дискусія щодо розміщення американської ядерної зброї в країні й присутності канадських військ у Європі. Прем'єр-міністр Д. Дифенбейкер виступив категорично проти, але більшості міністрів його кабінету висловилась «за». Це викликало урядову кризу, наслідком якої став розпуск парламенту і призначення і нових виборів. У політичну боротьбу включились дві нові політичні партії — Нова демократична і Партія соціального кредиту. Хоча виборах 1963 р. перемогу отримали ліберали (набрали 42 % голосі з'ясувалось, що двопартійна система зазнала краху, адже консерватори набрали 32 % голосів, а нові партії — 25 %.

Із 1993 р. при владі в країні знаходились ліберали (у 2000 р. він утретє був, які намагалися вирішити національну проблему. За період перебування при владі ліберали здійснили цілу низку реформ і перетворень. Так, було оздоровлено фінансову систему країни. Починаючи з 1998 р. фінансовий рік завершується з профіцитом бюджету. Додаткові кошти спрямовуються на різноманітні програми і погашення боргів. На період правління лібералів припадає завершення структурної перебудови економіки Канади - створення наукоємних галузей виробництва за рахунок скорочення сировинних галузей. Поглибились інтеграційні процеси зі США, основу яких складає Північноамериканська згода про вільну торгівлю (НАФТА) (США, Канада, Мексика). Обіг канадо-американської торгівлі найбільший у світі — 1 млрд дол. на день. Успіхи Канади в розвитку економіки вражаючі: на сьогодні за рівнем економічного розвитку вона посідає сьоме місце, за рівнем життя — перше. У 2003 р. відбулася зміна лідера ліберальної партії. Ж. Кретьєн пішов у відстав­ку, а його місце посів П. Мартін, колишній міністр фінансів. Новий прем'єр користується репутацією стійкого прагматика, який готовий пожертвувати ліберальними принципами заради досягнення більш значущої мети. Він продовжив політику щодо скорочення державних витрат і оптимізації державного сектору економіки.


3.Проблема Квебеку.

Розповідь учителя.

Проводячи обережну політику, ліберали не змогли уникнути найгострішої проблеми Канади – національної. Вона була викликана невдоволенням франкомовного населення Канади своїм економічним становищем, соціальним та політичним статусом. Більшість франкомовного населення Канади мешкає у провінції Квебек, де становить 82 % населення. Тому франко-канадська проблема є передусім «проблемою Квебеку». Небажання уряду рішити цю проблему зумовило виникнення руху за вихід провінції зі складу Канади й утворення незалежної держави. Із 1971 р. почалося виконання урядової програми – навчання другої мови в середніх та вищих навчальних закладах. Ці заходи дещо змінили ситуацію на краще, але кардинальних змін не сталося, насамперед протест франко-канадців викликала урядова концепція Одна країна – одна нація». Політичним виразом цього протесту став «Закон № 22» (1974 р.) квебекського парламенту, який проголосив французьку мову єдиною офіційною мовою провінції. Ситуація загострилась після приходу в 1976 р. до влади в провінції Квебекської партії, яка проголосила план поетапного виходу Квебеку зі Складу федерації. У 1980 р. лідери партії організували референдум з метою домогтися проголошення незалежності Квебеку, але цю ідею підтримали лише 40 % виборців.

Проблема Квебеку була лише проявом загальної кризи канадської федерації. Значна частина провінцій домагалася обмеження функцій центрального уряду. До того ж, не було чітко розмежовано функцій федеральних і провінційних органів влади. У березні 1982 р. британський парламент прийняв останній закон стосовно Канади – Акт про Канаду, який припинив дію законодавчих повноважень Великої Британії цього домініону. 17 квітня 1982 р. канадський парламент прийняв Акт про конституцію. Так, на 115 році існування Канада позбулася свого колоніального минулого. Акт про конституцію значно ширив повноваження провінцій, але не вирішив проблеми Квебеку, що зберегло можливість поглиблення кризи федерації. Проблема знову зайшла в глухий кут, що підняло нову хвилю сепаратизму. Її апогеєм став референдум у листопаді 1995 р. про незалежність Квебеку. Сепаратисти у котрий раз зазнали поразки: за незалежність проголосували 44 % громадян, проти — 46 %.

ІV Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

Фаза консолідації («рефлексія»). Пошукова діяльність (робота у групах): Як би Ви вирішили проблему Квебека? (10 хв.). Заслуховування думок учнів.

V Підсумки уроку

У повоєнні роки Канада пройшла шлях від англійського домініону до суверенної держави, яка забезпечує гідний рівень життя для своїх громадян. Входячи до числа семи найбільш розвинених краї світу, Канада з кожним роком починає відігравати більш помітну роль у світі.

Проте країні не вдалось уникнути серйозних внутрішніх проблем головною з яких є національна (проблема Квебеку). Але завдякі енергійним діям урядів більшість проблем вдалося вирішити.

VІ Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника за темою «Канада». Підготувати реферати за темами «Проблема Квебеку», «Зовнішньополітичний курс Канади», «Українці в Канаді», «Україно-канадські відносини». Підготуйтеся до уроку тематичного оцінювання.