Передовий досвід розвитку кластерів for the Programme
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни навчально-методичний кабінет, 2606.96kb.
- Визначення методологічних підходів з питань виявлення, формування та підтримки транскордонних, 164.99kb.
- Дейвіс Н. Європа: Історія. К., 2000. Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року, 977.11kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 1374.11kb.
- Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property, 15751.3kb.
- Виявлення І оцінка досвіду як передового передовий педагогічний досвід І його види, 235.59kb.
- Назва реферату: Досвід І проблеми викладання дисципліни Страхові послуги Розділ, 100.66kb.
- Інформація для вчителів початкових класів Передового педагогічного досвіду за темою, 24.15kb.
- Тенденції розвитку національної школи й проблеми національного виховання, 540.11kb.
- І. В. Тараненко кандидат економічних наук, доцент О. В. Охінько, 264.92kb.
Частина І: Рамки політики
Політика формування кластерів у Сполученому Королівстві виникла внаслідок втілення в життя промислової політики в контексті загального відставання за продуктивністю та суттєвих диспропорцій у рівнях продуктивності між різними регіонами держави, котрі в другій половині 1990-х років були визначені як важливі виклики у сфері державної політики. Водночас, за своєю структурою та режимом впровадження ця політика є важливою складовою політики регіонального розвитку.
Відповідно до заяв представників уряду «нових лейбористів» (1995 р.), основною проблемою, яку треба було подолати для забезпечення конкурентоспроможності промисловості, є розрив за продуктивністю між Сполученим Королівством та його основними конкурентами — Францією та Сполученими Штатами. Цей розрив ув’язується з нижчим рівнем кваліфікації, інвестицій, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, та інновацій. Вважається, що цей розрив може бути усунутий завдяки знанням, навичкам, інноваціям, підприємництву та ефективному використанню наукової бази.
Що ж стосується питання підвищення рівнів продуктивності, міністерство фінансів7 визначило п’ять чинників продуктивності (малюнок 1), на забезпечення яких має бути націлена державна політика.
Малюнок 1: Чинники продуктивності (міністерство фінансів)
| Навички | Управлінські навички підвищують підприємницьку та ділову майстерність | Підприємництво |
| Навички підвищують потенціал фірм у тому, що стосується розробки та використання нових технологій | Нові фірми можуть формувати попит на кваліфіковані трудові ресурси | Поява нових фірм загострює конкуренцію |
| | Загострення конкуренції заохочує інновації | |
| Інновації | | Конкуренція |
| Інвестиції підвищують інноваційний потенціал фірми | | Загострення конкуренції створює стимули для інвестування |
| | Інвестиції | |
Основні цілі та виклики промислової стратегії Британії
«П’ять чинників продуктивності» окреслюють основні напрямки діяльності уряду та подальшого розвитку. Основні напрямки діяльності уряду є такими:
1) Удосконалення конкуренції, на яку спираються міцні та ефективні ринки. Конкуренція працює на зниження витрат і цін, заохочує інновації та ефективність підприємництва, й забезпечує поліпшення умов для споживачів;
2) Заохочення підприємництва шляхом усунення перешкод на шляху підприємницької діяльності, розвитку культури підприємництва та опрацювання нового й радикального підходу до формування та застосування нормативних актів з метою полегшення тягаря, який лежить на підприємствах;
3) Підтримка науки та інновацій для заохочення розробки нових технологій та ефективніших методів роботи. Підвищення винагороди за інновації означає, що Сполучене Королівство дедалі більше залежатиме від власної здатності творити нові знання й перетворювати їх в інноваційні товари й послуги;
4) Підвищення кваліфікаційного рівня для підвищення гнучкості та продуктивності трудових ресурсів, які зможуть брати на озброєння інноваційні технології, що надасть людям змогу переходити на інші напрямки роботи; та
5) Заохочення інвестицій для підвищення обсягу реального капіталу, зокрема, завдяки міцнішим та ефективнішим ринкам капіталу.
Ось ключові поняття та пріоритети промислової політики Сполученого Королівства: сприятливе інституційне середовище, продуктивність (формування навичок та інновації), конкурентоспроможність фірм Сполученого Королівства, створення нових фірм та інвестиції.
Частина II: Цілі програми розвитку кластерів
Міністерство торгівлі та промисловості Сполученого Королівства визначає кластери як місця концентрації компаній та інститутів, що конкурують і співпрацюють одні з одними, залежать один від одного та об’єднуються системою ринкових і неринкових зв’язків.
Мета програми визначена в такий спосіб:
Кластери формують середовище, в якому розробляються інновації та підвищується продуктивність.
Кластери є частиною регіональної політики, що має на меті підвищення потенціалу регіонів, посилення наголосу на зростанні в межах усіх регіонів і зміцненні складових економічного успіху, а також активізації регіонального потенціалу новаторства та підприємництва.
Ось стратегічні цілі програми формування кластерів:
- Підвищення рівня продуктивності промисловості Сполученого Королівства.
- Заохочення економічного розвитку.
- Розбудова потенціалу регіонів шляхом активізації регіонального потенціалу новаторства та підприємства.
Як видно зі структури програми, програма формування кластерів утілюється в життя в досить автономному режимі регіональними агентствами з розвитку; робота ведеться з кластерами на різних стадіях їхнього життєвого циклу (ембріональні, сталі, зрілі, занепалі); конкретні цілі різних регіональних кластерних ініціатив є різними та враховують місцеві умови.
Було розроблено Практичний посібник із розвитку кластерів, який містить певні дані про те, якими мають бути конкретні цілі програми формування кластерів (хоча в ньому підкреслюється важливість адаптації кластерної стратегії з урахуванням рівня розвитку та місцевих умов кластеру!). Отже, «рушійними силами» формування кластерів вважаються:
Створення мереж та партнерство — причому це, у свою чергу, робить внесок у формування соціального капіталу (та є засобом досягнення стратегічної цілі 3).
Заохочення інновацій та НДДКР (що веде в напрямку досягнення стратегічних цілей 1 і 2).
Підвищення рівня кваліфікації, доступності та якості робочої сили в межах кластеру (що робить внесок у досягнення всіх трьох стратегічних цілей).