Передовий досвід розвитку кластерів for the Programme
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни навчально-методичний кабінет, 2606.96kb.
- Визначення методологічних підходів з питань виявлення, формування та підтримки транскордонних, 164.99kb.
- Дейвіс Н. Європа: Історія. К., 2000. Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року, 977.11kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 1374.11kb.
- Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property, 15751.3kb.
- Виявлення І оцінка досвіду як передового передовий педагогічний досвід І його види, 235.59kb.
- Назва реферату: Досвід І проблеми викладання дисципліни Страхові послуги Розділ, 100.66kb.
- Інформація для вчителів початкових класів Передового педагогічного досвіду за темою, 24.15kb.
- Тенденції розвитку національної школи й проблеми національного виховання, 540.11kb.
- І. В. Тараненко кандидат економічних наук, доцент О. В. Охінько, 264.92kb.
Рамки політики
У 1995 році Австрія приєдналася до Європейського Союзу. Труднощі, з якими зіткнулася Австрія перед вступом та які викликали політичну увагу, можна об’єднати в чотири основних блоки:
Низька інтенсивність НДДКР у секторі підприємств: частка витрат підприємств на НДДКР у сукупному обсязі витрат на НДДКР у Австрії виявилася дуже низькою в порівнянні з іншими державами-членами ЄС. Ще одним важливим аспектом цієї ситуації брак великих НДДКР-містких фірм.
Структурні зміни та нові ринки: Стійкі низькі темпи утворення нових компаній у поєднанні зі слабкими позиціями на нових високотехнологічних ринках призвели до побоювань з приводу наявності підприємницького духу в австрійській економіці в цілому. Протягом останнього десятиріччя було розпочато реалізацію низки заходів з підтримки, спрямованих на підвищення числа та якості нових підприємств.
Розпорошена наукова база. Протягом тривалого часу в науковій політиці Австрії з великою неохотою заохочувалося формування критичної маси на окремих ділянках науки. Університети орієнтувалися, головним чином, на кошти загального фінансування, а це не вело до формування середовища наукової спеціалізації.
Співпраця. Після того, як у дебати з питань науково-технічної політики в Австрії, було внесено евристичні процедури, зміцнення культури співпраці як між підприємствами, так і між науково-дослідними установами та промисловими інноваційними підприємствами стало невід’ємним елементом практично кожного з нових заходів політики, виконання яких розпочалося в другій половині 1980-х років.
Що стосується економічної політики Австрії, то наголос у ній на даний момент робиться на політиці залучення підприємств, політиці зайнятості та політиці конкурентоспроможності Австрії, зокрема, в європейському контексті. Політика залучення визначає позиції та заходи, спрямовані на стійке зміцнення міжнародної конкурентоспроможності Австрії. Результати її реалізації тісно пов’язані з політикою зайнятості, а також із загальноєвропейською стратегією у сфері зайнятості. Політика у сфері конкуренції створює ринкові умови для реалізації інших політик. Федеральне міністерство економіки та праці відповідає за промислову політику Австрії.
Цілі політики Австрії в царині промисловості та досліджень є такими:
- Підтримка конкурентоспроможності Австрії на міжнародному рівні
- Орієнтація на ключові технології
- Зміцнення австрійських інновацій та досліджень
- Надання підтримки новоутвореним підприємствам («старт-апам») у секторі високих технологій.
Таким чином, для державної політики Австрії характерними є такі ключові поняття та пріоритети: міжнародна конкурентоспроможність, ключові технології, інновації та дослідження, старт-апи.
Цілі програми розвитку кластерів
В Австрії на позначення кластерів використовується кілька термінів: «кластер», «мережа», «господарський комплекс» та «центр майстерності».
Починаючи з 1990-х років на національному та регіональному рівнях реалізовувалися різні кластерні ініціативи, спрямовані на досягнення різних цілей:
Програма LISA (Life Science Austria). Ця програма має на меті успішний розвиток біології в Австрії, підвищення шансів Австрії в міжнародній конкуренції та розбудову всіх ініціатив і надання пільг у сфері біотехнологій.
Програма FIT-IT. Ця програма має на меті заохочення подальшого розвитку в царині інформаційних технологій.
Програма COMET (Competence Centres for Excellent Technologies) має на меті ініціювання та підтримку формування довгострокового партнерства між наукою та промисловістю у сфері досліджень високого рівня. Програма СОМЕТ має три напрямки реалізації:
Програма: Go international – 32 програми заходів, спрямованих на підтримку інтернаціоналізації австрійської економіки на основі двох кластерних програм (підготовки фахівців для ключових промислових підприємств та експортної співпраці).
Регіональні кластерні програми, найвідомішою з-поміж яких є програма землі Верхня Австрія.
Верхня Австрія
Верхня Австрія є провідним промисловим регіоном, який характеризується високим динамізмом та економічною стабільністю. Високий рівень зайнятості, високі темпи зростання й низький рівень безробіття забезпечені конкурентоспроможністю регіону та його компаній.
Верхньоавстрійське «економічне диво» має чимало чинників, найважливішими серед яких є:
- Висококваліфікована та мотивована робоча сила .
- Економічна структура зі здоровою структурою галузей та розмірів компаній.
- Величезна кількість інноваційних, гнучких, а отже й конкурентоспроможних компаній.
За останні роки Верхня Австрія позиціонувала себе як центр компетенції для кластерів та мереж. Політика розвитку економіки та технологій є орієнтованою на кластери й мережі, та втілюється в життя як стратегія підтримки інновацій та компетентності компаній. З огляду на це розвиток кластерів є суттєвим елементом політики розвитку землі Верхня Австрія, яка має на меті підвищення інноваційної ефективності компаній, які співпрацюють з іншими фірмами навколо.
Починаючи з 1998 року здійснювався поступовий розвиток кластерів у найважливіших галузях економіки Верхньої Австрії: автомобільній промисловості, хімічній промисловості, екологічній енергетиці, меблевій та деревообробній, харчовій промисловості, промисловості технологій охорони здоров’я та механотроніки. Крім того, у сферах роботи з персоналом, дизайну та ЗМІ, логістики та екологічних технологій були сформовані міжгалузеві мережі.
Цілі кластерної політики є такими:
- Розвиток конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу компаній
- Надання особливої підтримки малим і середнім підприємствам
- Здійснення інновацій шляхом співпраці.
Здійснення Програми розвитку кластерів під назвою Clasterland почалося з проекту «Верхня Австрія 2000+», бюджет якого становив 80,8 млн євро. Проект тривав з 1998 по 2003 рік за трьома стратегічними напрямками: технології та НДДКР, навчання та підвищення кваліфікації, маркетинг розміщення.
Друга програма, яка називається «Інноваційна Верхня Австрія 2010» і має бюджет у 600 млн євро, охоплює період з 2005 по 2010 рік та має п’ять стратегічних напрямків: НДДКР, підвищення кваліфікації, мережі, розміщення підприємств та технологій.
Після початку реалізації програми Clusterland у Верхній Австрії було ініційовано близько 200 проектів кластерної співпраці. Більше 1 000 партнерів вважають, що вони доб’ються більшого успіху в разі співпраці та використання підтримки й допомоги, яку надають кластери.
Малюнок 3: Статистичні дані про проекти співпраці
| |  |  |  | |  |  | Усього |
| Проектні заявки (протягом звітного періоду) | 5 | 9 | 6 | 5 | 2 | 3 | 30 |
| Партнери-учасники (в т.ч. ті, що дублюються) | 27 | 40 | 29 | 19 | 6 | 9 | 130 |
| Проекти, що тривають (тривали станом на базову дату та були представлені до початку звітного періоду) | 3 | 10 | 18 | 6 | 5 | 0 | 42 |
| Партнери-учасники (в т.ч. ті, що дублюються) | 14 | 44 | 87 | 21 | 18 | 0 | 184 |
| Завершені проекти (станом на базову дату) | 51 | 58 | 37 | 5 | 7 | 0 | 158 |
| Партнери-учасники (в т.ч. ті, що дублюються) | 229 | 251 | 163 | 15 | 23 | 0 | 681 |
| Усього проектів | 59 | 77 | 61 | 16 | 14 | 3 | 230 |
| Усього партнерів-учасників (в т.ч. ті, що дублюються) | 270 | 335 | 279 | 55 | 47 | 9 | 995 |
Базовий період: 15.11.2005 – 15.11.2006; Базова дата: 15.11.2006 р.; виняток: 3 цільових проекти.
Джерело: www.clusterland.at
Починаючи з січня 2006 року за діяльність 5 кластерів у Верхній Австрії відповідає компанія Clusterland Oberösterreich GmbH, яка належить Агентству з управління технологіями та місцевого розвитку (TMG) федеральної землі Верхня Австрія (61%), Торговельній палаті Верхньої Австрії (19,5%) та Федерації австрійської промисловості (19,5%).
Малюнок 4: Кластери Clusterland GmbH’s
| Clusterland Верхня Австрія | | Партнер | Початок |
| Автомобілі | | Виробники автомобілів та постачальники частин для автомобілів, а також виробники відповідних машин і механізмів, та сервісні компанії. | Липень 1998 р. |
| Пластик |  | Виробники та переробними пластику, механізмів, відливок та інструментів, а також постачальники послуг | Квітень 1999 р. |
| Меблі та дерев’яні конструкції | | Виробники меблів та дерев’яних конструкцій, а також їхні субпостачальники та компанії, котрі пропонують особливі послуги. | Січень 2000 р. |
| Технології охорони здоров’я | | Компанії сектору медичних технологій та технологій реабілітації | Березень 2002 р. |
| Механотроніка | | Компанії в галузі машинобудування та приладобудування, постачальники особливих технологій та сервісні компанії | Січень 2003 р. |
Італія
Італія є дуже добре відомим зразком формування кластерів на основі промислових агломерацій італійського типу, відомих як «промислові райони» (distretti industriali). Успішні ініціативи у сфері кластерної політики мають довгу історію та кілька зразків реалізації. Представлений нижче ситуаційний огляд присвячений ініціативі з підтримки інтернаціоналізації та розвитку транскордонних кластерів, що є вельми важливим для розробки стратегії в Україні. У цьому огляді розглядається роль Італійського інституту зовнішньої торгівлі (Istituto nazionale per il Commercio Estero – ICE) у заохоченні міжнародного розвитку регіонів Італії.