Geum.ru

Ects – інформаційний пакет хімічний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


аналітичної хімії
Мета курсу
Електрохімічні методи аналізу
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   23



Дисципліна

Хроматографічні методи аналізу

Семестр
8

Кафедра

аналітичної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
60 (з них: лекційнй заняття – 20; практичні заняття – 10; лабораторні роботи – 30)

Мета курсу
Розглянути теоретичні основи хроматографічного аналізу (ефективність, селективність, роздільна здатність; якісний та кількісний аналіз). Описати особливості рідинної та газової хроматографії. Опанувати техніку експерименту методу ТШХ, паперової, колоночної хроматографії, ВЕРХ та ГХ.

Загальний опис курсу (розділи та теми)
1. Теоретичні основи хроматографічного аналізу. Основні поняття. Ефективність хроматографічної системи: концепція теоретичних тарілок, кінетична теорія. Рівняння Ван-Деємтера. Селективність хроматографічної системи. Детектування. Типи детекторів. Основні характеристики детекторів: межа чутливості, інерційність, лінійний діапазон. Якісний хроматографічний аналіз. Методи кількісного хроматографічного аналізу.

2. Рідинна хроматографія. Площинні, колоночні методи, ВЕРХ. Рідинні хроматографи: основні конструкційні вузли, колонки для ВЕРХ, типи детекторів. Особливості розділення в умовах адсорбційної, розподільчої, іонообмінної та ексклюзійної хроматографії. Хроматографія на хімічно модифікованих нерухомих фазах (НФ та ОФ ВЕРХ). Вибір оптимальних умов хроматографування. Електрофорез та хроматографія в полі електричних сил

3. Газова хроматографія. Теорії газової хроматографії. Обладнання для газової хроматографії; основні конструкційні вузли газового хроматографа, типи детекторів. Якісний аналіз в газовій хроматографії. Індекси утримування. Константи Мак-Рейнолдса. Кількісний аналіз в газовій хроматографії: метод абсолютного калібрування, метод нормалізації та метод внутрішнього стандарту.

Хроматомасспектрометрія. Загальна характеристика ГХ-МС та можливості МС-детектора. Капілярні колонки для ГХ-МС.

4. Понадкритична флюїдна хроматографія. Флюїд як елюент, його переваги та недоліки. Особливості методу, вимоги до апаратурного оформлення процесу. Переваги та обмеження флюїдної хроматографії

Результати навчання
Знати теоретичні основи та особливості кожного методу. Застосовувати основні поняття, співвідношення та теорії при виборі хроматографічної системи для певного аналітичного завдання. Прогнозувати хроматографічну поведінку сорбатів в різних хроматографічних системах. Виконувати хроматографічний аналіз методами ТШХ, паперової, колоночної хроматографії, ВЕРХ, ГХ.

Бібліографія

  1. Набиванець Б.Й., Сухан В.В., Лисенко О.М. Основи хроматографічного аналізу. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет. 2002. 121с.
  2. Стыскин Е.Л., Ициксон Б.Л., Брауде Е.В. Практическая высокоэффективная жидкостная хроматография. М., Химия, 1986. 288 с.
  3. Гольдберг К.А. Введение в газовую хроматографию. М.: Химия, 1990. 352с.




Дисципліна
Технологія напівпровідникових матеріалів

Семестр
7

Кафедра
Загальної та неорганічної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
60 год. (з них: лекційні заняття – 30 год., лабораторні роботи – 30 год.)

Мета курсу
Дати знання про способи одержання та обробки монокристалів напівпровідникових матеріалів. Підготувати спеціаліста зі знанням основ напівпровідникової технології.

Загальний опис курсу (розділи та теми)
Тема 1. Теоретичні основи технології напівпровідників.

Тема 2. Загальна характеристика матеріалів і методів очистки.

Тема 3. Загальні відомості про вирощування монокристалів.

Тема 4. Допоміжні матеріали при вирощуванні монокристалів.

Тема 5. Вирощування монокристалів з розплавів та розчинів у розплавах.

Тема 6. Вирощування монокристалів з розчинів.

Тема 7. Вирощування монокристалів з газової фази.

Тема 8. Вирощування монокристалів з твердої фази.

Тема 9. Обробка поверхні напівпровідників.

Результати навчання
Планувати та виконувати роботу по очистці матеріалів. Користуючись науковою літературою, розробляти методику вирощування монокристалів. Виконувати шліфування, полірування та хімічне травлення поверхні матеріалу. Проводити металографічний аналіз.

Бібліографія

  1. Карханіна Н.Я. Технологія напівпровідникових матеріалів. Київ.: ДТВУ. 1961.- 327 с.
  2. М.П. Шаскольская. Кристаллография. М.: Высшая школа. 1976. -391 с.
  3. Козлова О.Г. Рост и морфология кристаллов. МГУ. 1972. 303 с.
  4. Практикум по химии и технологии полупроводников. Под. ред. Угая Я. А. М.: Высшая школа. 1978. -191 с.
  5. Функциональные материалы для науки и техники. Сборник статей. Под ред. Семиноженко В.П. –Харьков: «Институт монокристаллов», 2001. -624 с.
  6. Практическая металлография. Р.И. Малинина и др. М.: Интермет Инжиниринг, 2002. -233 с.
  7. І.Д. Олексеюк, О.В. Парасюк. Одержання і дослідження неорганічних напівпровідників.- Лабораторний практикум. Волинський державний університет.: «Вежа», м. Луцьк. 2002. –С. 75-101.




Дисципліна

Електрохімічні методи аналізу

Семестр
7

Кафедра
Аналітичної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
60 (з них: лекційні заняття – 30; лабораторні роботи – 30)

Мета курсу
Поглиблення знань студентів щодо можливостей застосування електрохімічних методів в аналізі.

Загальний опис курсу (розділи та теми)

  1. Фундаментальні наукові відкриття, які лежать в основі електрохімічних методів аналізу, та їх автори.
  2. Класифікація електрохімічних методів аналізу.
  3. Класифікація електродів, які використовуються в електрохімічних методах аналізу.
  4. Потенціометрія. Іонометрія та потенціометричне титрування.
  5. Вольт-амперометрія та інверсійна вольт-амперометрія.
  6. Амперометричне титрування.
  7. Кулонометрія та електрогравіметрія.
  8. Кондуктометрія та високочастотне титрування.

Результати навчання
Студенти повинні вміти застосовувати електрохімічні методи при аналізі основи та домішок у різноманітних об’єктах.

Бібліографія

  1. Виноградова Е.Н., Галлай З.А., Финогенова З.М. Методы полярографического и амперометрического анализа. – М.: МГУ, 1960. – 280 с.
  2. Гейровский Я., Кута Й. Основы полярографии. – М.: Мир, 1965. – 560 с.
  3. Никольский Б.П., Матерова Е.А. Ионоселективные электроды. – Л.: Химия, 1980. – 216 с.
  4. Худякова Т.А., Крешков А.П. Теория и практика кондуктометрического и хронокондуктометрического анализа. – М.: Химия, 1976. – 246 с.