Geum.ru

Ects – інформаційний пакет хімічний факультет

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23



Дисципліна

Неорганічний систез

Семестр
7

Кафедра
Загальної та неорганічної хімії

Кільксть годин аудиторної роботи
60 год., з яких лекційний курс складає 30  год., на лабораторні заняття відведено 30 год.

Мета курсу
Поглиблення знань про властивості і реакції отримання неорганічних сполук.

Загальний опис курсу
Курс «Неорганічний систез» розглядає загальні принципи і найбільш розповсюджені методи неорганічного синтезу.

Основними розділами курсу є:

  1. Техніка безпеки. Небезпечні в роботі хімічні речовини.

2. Лабораторний посуд та прилади. Стакани. Колби. Холодильники. Дефлегматори. Алонжі, перехідники, насадки. Хлоркальцієві трубки. Мірний посуд. Скляні мішалки, капіляри. Пробки. Фарфоровий посуд. Складання приладів для синтезу.

3. Основні операції в неорганічному синтезі. Перемішування. Нагрівання. Охолодження. Розчинення і концентрування розчинів. Кристалізація. Висушування.. Використання каталізаторів. Вимірювання і регулювання температури. Терморегулятори.

4. Методи виділення і очистки неорганічних сполук. Фільтрування. Перекристалізація. Сублімація. Екстракція. Екстрагування твердих речовин. Перегонка. Проста перегонка.. Хроматографія. Методи очистки напівпровідникових речовин.

5. Теоретичні основи неорганічного синтезу. Препаративні синтези в розчинах: Реакції в водному розчині. Синтези в неводних розчинниках. Реакції в твердій фазі. Реакції в розплавах. Препаративні синтези з використанням газів. Синтези, основані на сублімації. Синтези в атмосфері сухого повітря. Отримання колоїдних систем: Препаративні синтези при низьких температурах.

6. Методи синтезу препаратів. Методи отримання простих речовин Методи отримання оксидів металів: Методи отримання оксидів неметалів: Отримання гідроксидів та кислот. Методи отримання солей. Комплексні сполуки. Методи синтезу напівпровідникових фаз. Регенерація відпрацьованих залишків.

Результати навчання
Користуючись учбовою, довідковою літературою, студенти знаходять інформацію про властивості вихідних речовин і продуктів синтезу. Крім цього передбачається знайомство студентів з реферативними журналами «Химия» та «Chimikal Abstrakt», а також пошуковою інтернет системою. Студенти самостійно проводять необхідні розрахунки та виконують неорганічні синтези різних класів неорганічних сполук.

Бібліографія

  1. Свиридов В.В., Попкович Г.А., Василевская Е.И. Неорганический синтез. Мн.: Універсітэцкае, 1996, 165 с.
  2. Баудлер М, Брауэр Г., Губер Ф. и др. Руководство по неорганическому синтезу. В 6-ти томах. Пер. с нем. М.: Мир, 1985.
  3. Ключников Н.Г. Руководство по неорганическому синтезу. М.: Изд-во «Химия», 1965, 391с.
  4. Леснова Е.В. Практикум по неорганическому синтезу. М.: Изд-во «Высшая школа», 1977, 168 с.



Дисципліна

Біоорганічна хімія

Семестр
7

Кафедра

Органічної та біологічної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
44 (з них: лекційнй заняття – 30; лабораторні роботи – 14)

Мета курсу
Поглибити знання студентів про основні класи біоорганічних сполук. Будову біологічних макромолекул. Збереження, передачу та реалізацію генетичної інформації. Біосинтез ліпідів, амінокислот та нуклеотидів. Розглянути такі фізіологічні процеси, як імунний захист, транспортування речовин в клітині, робота біологічних мембран, процеси генерування, перетворення та збереження енергії в організмі. Розкрити взаємозв’язок структури сполуки з механізмом її біологічної дії.

Загальний опис курсу (розділи та теми)
1. Вступна частина. Предмет біоорганічної хімії. Органічні речовини, що беруть участь в процесах життєдіяльності живих організмів. Їх основні класи та біологічні функції.

2. Амінокислоти. Класифікація. Стереоізомерія. Кислотно-основні властивості. Хімічні властивості. Біологічно важливі хімічні реакції.

3. Білки. Склад та амінокислотна послідовність. Будова та синтез. Просторова будова та її роль в біологічних процесах. Ферменти.

4. Вуглеводи. Класифікація. Будова та стереоізомерія. Таутомерія. Похідні моносахаридів. Хімічні властивості.

5. Дисахариди.

6. Полісахариди. Гомополісахариди та гетерополісахариди. Глікоген, крохмаль, целюлоза: будова та роль в живих організмах. Гліколіз.

7. Нуклеотиди та нуклеїнові кислоти. Нуклеозиди та нуклеотиди. Структура нуклеїнових кислот. Нуклеозидполіфосфати. Нікотинаміднуклеотиди. Їх роль та функції. Реплікація, транскрипція та трансляція.

8. Ліпіди. Вищі жирні кислоти. Прості та складні ліпіди. Хімічні властивості ліпідів. Будова біологічних мембран.

9. Методи дослідження органічних речовин. Хроматографія. Електрофорез. Діаліз. Спектральні методи. Дифракційні методи.

Результати навчання
Оволодіння знаннями про основні біоорганічних сполук та їх роль в живому організмі. Принципи взаємодії біоорганічних молекул та перетворення енергії в клітинах. Механізми збереження, передачі та реалізації генетичної інформації.

Бібліографія

  1. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И. Биоорганическая химия. М.: Медицина, 1991.
  2. Страйер Л. Биохимия. М.: Мир, 1984.