Geum.ru

Ects – інформаційний пакет хімічний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


Фізичної та колоїдної хімії
Мета курсу
Органічної та біологічної хімії
Мета курсу
Аналітична хімія довкілля
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23



Дисципліна

Хемометрика

Семестр
5

Кафедра

Фізичної та колоїдної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
36 (з них: лекційні – 12; лабораторні роботи – 24

Мета курсу
Поглибити знання студентів про основні методи обробки експериментальних даних (дисперсійний аналіз, регресійний аналіз та ін).

На основі математичної статистики та хімічної практики описати загальні випадки використання математичного апарату в хімії.

Навчити визначати структуру даних та знаходити оптимальні методи їх обробки.

Загальний опис курсу (розділи та теми)

  1. Теорія ймовірностей. Основні поняття теорії ймовірностей. Розподіли.
  2. Математична статистика. Поняття випадкової вибірки. Характеристики випадкової вибірки. Статистичне оцінювання. Інтервальне оцінювання.
  3. Дисперсійний аналіз. Характеристики випадкової вибірки. Характеристики багатовимірних випадкових величин. Метод максимальної правдоподібності. Довірчі інтервали.
  4. Планування досліджень. Факторні плани. Моделі теоретичні та емпіричні. Побудова моделей. Поверхня відгуку. Планування досліджень. Викиди, їх виявлення.
  5. Регресивний аналіз. Задачі калібровки. Побудова калібрувальної кривої та її використання. Функція відгуку. Метод найменших квадратів. Використання калібрувального графіку.
  6. Методи оптимізації. Класифікація поверхонь відгуку та їх придатність до оптимізації.. Методи оптимізації нульового, першого та другого порядків.
  7. Сигнали, виявлення та управління.. Розділення сигналів. Загальна модель виявлення. Помилки першого та другого роду. Оцінка межі визначення. Співвідношення сигнал/шум. Види шуму.
  8. Кластерний аналіз. Методи кластеризації. Міри відстані. Правила об’єднання.
  9. Дискримінаційний аналіз. Розпізнавання образів. Лінійна дискримінація.
  10. Попередня обробка даних. Матриця даних. Відтворення відсутніх даних. Виявлення надлишкових змінних та констант. Факторний аналіз. Диференціювання сигналів. Інтегрування сигналів. Фур’є перетворення. Апроксимація.

Результати навчання
Користуючись комп’ютерною технікою вміти проводити належну статистичну обробку експериментальних даних.

Спланувати оптимальним чином проведення дослідження або серії дослідів.

Бібліографія

  1. Шараф М. А., Иллмен Д. Л., Ковальски Б. Р. Хемометрика. – Л.: Химия, 1989, 272 с
  2. Александров В. В. Анализ данных на ЭВМ. – М.: ФиС, 1990
  3. Тюрин Ю. Н. Анализ данных на компьютере. – М.: ФиС, 1995
  4. Гмурман В., Теория вероятностей и математическая статистика. М.: “Высшая школа”, 1977.



Дисципліна

Органічна хімія

Семестр
5 і 6

Кафедра

Органічної та біологічної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
298 (з них: лекційнй заняття – 124; лабораторні роботи – 174

Мета курсу
Поглибити знання студентів про основні класи органічних сполук (будова, ізомерія, номенклатура, методи одержання, фізичні та хімічні властивості, знаходження в природі, застосування.

На основі знань про хімічний зв’язок, будову та стійкість проміжкових частинок, описати загальні закономірності перебігу основних типів хімічних перетворень молекулярних сполук.

Навчити основних методів органічного синтезу з дотриманням правил техніки експерименту та техніки безпеки.

Загальний опис курсу (розділи та теми)
1. Вступна частина. Предмет органічної хімії. Оганічні сполуки в природі. Хімічний зв'язок, електронні ефекти, способи розриву ковалентного зв'язку,. Проміжкові частинки. Класифікація органічних речовин, реагентів та реакцій. Теорія хімічної будови, ізомерія та номенклатура органічних сполук.

2. Вугоеводні. Ациклічні вуглеводні: алкани, алкени, алкіни, алкадієни. Аліциклічні вуглеводні: цикдлоалкани(-ени,-іни,-дієни та ін.) Терпени і стероїди. Ароматичні вуглеводні: бензен і його гомологи, дифеніл, нафтален та інші поліядерні арени.

3. Галогенопохідні.

4. Оксигеновмісні похідні: спирти і феноли, етери (прості ефіри), альдегіди та кетони, хінони, карбонові кислоти, органічні похідні карбонатної кислоти:

5. Нітрогеновмісні похідні: нітрозо- і нітросполуки, аміни, діазо та азосполуки.

6. Елементоорганічні сполуки: органічні сполуки Сульфуру, Силіцію, Фосфору, металів першої та другої групи.

7. Гетерофункціональні сполуки: оксикислоти, оптична ізомерія, альдегідо- і кетокисноти, вуглеводи, аміноцукри, амінокисноти і білки.

8. Гетероциклічні сполуки: фуран, пірол, тіофен, індол, піразол, імідазол, тріазол, тетразол, оксазол, тіазол, піридин, хінолін, піримідин, урацил, цитозин, тимін, нуклеотиди та нуклеїнові кислоти.

Результати навчання
Користуючись навчальною та довідковою літературою, передбача-ти властивості органічних та елементорганічних сполук.

Виконувати синтези відомих органічних та елементоорганічних сполук за стандартними та літературними методиками. Планувати та виконувати синтези нових органічних речовин.

Виконувати елементний та функціональний аналіз органічних сполук. Встановлювати будову органічних сполук за даними сучасних фізичних та фізико-хімічних методів дослідження

Бібліографія

  1. Нейланд О.Я. Органическая химия. М.: Высш. школа, 1990.
  2. Робертс Дж., Кассерио М. Основы органической химии. В 2-х томах. М.: Мир, 1978.
  3. Глубіш П.А. Органічний синтез. Част.1. - К.: ІЗМН, 1997.- 320 с.
  4. Органічна хімія в прикладах і задачах/ Алісова Е.В., Козліковський Я.Б., Кулик Н.І. та ін.: За ред. Юрченка О.Г. - К.: Вища школа, 1993.- 192 с




Дисципліна
Екотехнологія

Семестр
6

Кафедра
Фізичної та колоїдної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
68 (з них: лекційні заняття – 34, лабораторні роботи – 34)

Мета курсу
Ознайомлення студентів з загальними принципами та особливостями використання закономірностей протікання хімічних та фізико-хімічних процесів для вирішення кінцевих завдань хімічної технології в плані організації масового промислового виробництва. При вивченні цього курсу студенти знайомляться з сучасними тенденціями розвитку хімічної технології промисловості, з проблемами комплексного використання сировини та енергії, з організацією безвідходних виробництв та використання найважливіших видів хімічної продукції.

Загальний опис курсу (розділи та теми)
1. Вступна частина. Хімічна технологія – наука про промислові методи Етапи розвитку хімічної технології. Основні напрямки в розвитку хімічної технології. Поняття хімічного виробництва як хіміко-технологічної системи. Якісна та кількісна оцінка ефективності хімічного виробництва.

2. Хіміко-технологічні системи.

3. Сировинна база хімічної промисловості. Первинна переробка сировини. Енергетика хімічної промисловості.

4. Процеси та апарати хімічної технологій. Загальні закономірності хімічних процесів. Гомогенні хімічні процеси. Гетерогенні хімічні процеси. Промисловий каталіз. Гідродинамічні процеси. еплові процеси. Масообмінні процеси.

5. Виробничі процеси. Виробництво сірчаної кислоти та олеуму. Технологія зв’язаного азоту. Технологія солей та мінеральних добрив. Технологія содових продуктів. Електрохімічні виробництва. Технологія силікатів та в’яжучих матеріалів. Основи металургії: чорна металургія, виробництво кольорових металів, виробництво рідкісних металів. Переробка твердого, рідкого та газоподібного палива. Сировина та виробництва органічних речовин: синтези на основі моно оксиду вуглецю, синтези на основі олефінів та ацетилену. Реакції окислення, галогенування, сульфування, нітрування та амінування. Технологія виробництва пластичних мас. Технологія хімічних волокон. Виробництво каучуку та гуми.

6. Основи промислової екології.

Результати навчання
Знання основ технології та екології виробництва неорганічних та органічних речовин.

Бібліографія

  1. Гончаров А.І., Середа І.П. Хімічна технологія: Підручник: В 2 ч., К.: Вища школа, 1980, Ч.1-2.
  2. Гончаров А.І., Михайленко В.П. Хімічна технологія: Практикум. К.: Вища школа, 1982, 239 с.
  3. Мухленов И.П., Авербух А.Я., Тамаркина Е.С. и др. Общая химическая технология: Учебник: В 2 ч. М.: Высшая школа, 1977, Ч. 1-2.
  4. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии: Учебн. 9-е изд., испр. М.: Химия, 1973. 750 с.




Дисципліна

Аналітична хімія довкілля

Семестр
6

Кафедра
Аналітичної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
50 (з них: лекційні заняття – 20; лабораторні роботи – 30)

Мета курсу
Поглибити знання студентів про хімічний склад довкілля та методи контролю його хімічного складу.

Загальний опис курсу (розділи та теми)

  1. Хімічний склад об’єктів довкілля. Макро та мікро компоненти. Інтегральні та індивідуальні показники.
  2. Природні та антропогенні забрудники довкілля.
  3. Методи моніторингу довкілля.
  4. Методи пробовідбору та пробопідготовки при визначенні хімічного складу об’єктів довкілля.

Результати навчання

Вміти проводити якісний та кількісний аналіз об’єктів довкілля.


Бібліографія

  1. Б.Й. Набиванець, В.В. Сухан, Н.А.Калабіна Аналітична хімія природного середовища. К.:Либідь., 1996
  2. Т. Джикелз. Введение в химию окружающей среды. М. : Мир, 1999
  3. Н.П. Тарасова. Задачи и вопросы по химии окружающей среды. М. : Мир, 2002