Geum.ru

Ects – інформаційний пакет хімічний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


Основи хімії природних сполук
Природні сполуки та їх синтетичні аналоги
Фізичної та колоїдної хімії
Мета курсу
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   23




Дисципліна

Основи хімії природних сполук

Семестр
7

Кафедра
Органічної та біологічної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
60 год. (з них лекційні заняття –30 год., лабораторні заняття – 30 год.)

Мета курсу
Метою вивчення дисципліни є поглиблене засвоєння фундаментальних знань з області хімії природних сполук, які є необхідні біотехнологам, фармацевтам, спеціалістам харчової і парфюмерної галузей промисловості, переробки продуктів сільського та лісового господарства – тих напрямів спеціальностей, де можуть працювати хіміки.

Вивчення даного курсу сприятиме кращому розумінню дисципліни “Виділення та ідентифікація природних фізіологічно активних речовин”, що читається у восьмому семестрі студентам спеціалізації “Органічна хімія”.

Загальний опис (розділи та теми)
З тем: Вуглеводи, ліпіди, білки, нуклеїнові кислоти, вітаміни, гормони, ферменти, читаються розділи, що не читаються в курсі “Основи біохімії”.

Алкалоїди

Антибіотики

Отрути і токсини

Природні сполуки та їх синтетичні аналоги


Результати навчання
Знання основних типів природних фізіологічно-активних речовин, джерела їх знаходження, фізіологічна дія та застосування.

Бібліографія

  1. Ластухін Ю.О. Хімія природних органічних сполук, Львів НУ “Львівська політехніка” (ІВЦ “Інтелект” ІПДО), 2004, “Інтелект Захід”, 2004.
  2. Губський Ю.І., Біоорганічна хімія, Видавництво “Нова книга”, 21100, м.Вінниця, 2004.
  3. В.М. Ковальов, О.І. Павлій, Т.І. Ісакова. Фармакогнозія з основами біохімії рослин, Видавництво “Прапор” Харків–2.
  4. М.Є. Кучеренко, Біохімія, Видавництво “Укрмедкнига”, м.Тернопіль, 2000.
  5. Туркевич М., Фармацевтична хімія, Видавництво “Нова книга” . Вінниця, 2003.



Дисципліна

Фізична хімія твердого тіла


Семестр
7

Кафедра

Фізичної та колоїдної хімії

Кількість годин аудиторної роботи
60 (з них: лекційнй заняття – 30; лабораторні роботи – 30)

Мета курсу
Формування наукових уявлень про природу хімічного зв'язку в твердих тілах, електронну будову і її взаємозв’язок з фізико-хімічними властивостями твердих тіл; ознайомлення з методами дослідження твердих тіл, термодинамікою та кінетикою фазових перетворень

Загальний опис курсу (розділи та теми)
1. Хімічний зв’язок в твердих тілах. Кристалічна структура. Сили Ван-дер-Ваальса. Ковалентний, йонний, металевий, водневий зв’язок. Структури зі змішаними ковалентними і Ван-дер-Ваальсовими зв’язками. Розрахунок енергії йонного зв’язку. Змішані йонно-ковалентні зв’язки. Структура кристалів.

2. Електронна будова твердого тіла. Зонна теорія твердого тіла. Рівень Фермі. Зони Бріллюена. Діелектрики, метали, напівпровідники.

3. Дефекти в твердому тілі. Електрони і дірки. Атомні дефекти. Антиструктурне розпорядкування. Нестехіометричність. Комплексні центри. Дислокації. Зерна і границі зерен. Двійники. Дефекти упаковки. Термодинаміка дефектів.

4. Застосування фізичних методів для дослідження твердих тіл. Рентгенографія. Електронографія. Нейтронографія. Оптична та електронна мікроскопія. Коливна спектроскопія. Спек-троскопія видимого випромінювання і УФ-спектроскопія. Спектроскопія ЯМР і ЕПР. Рентгеноспектральний аналіз. Електронна спектроскопія. Термографічний аналіз. Диференціальний термічний аналіз.

5. Фазові перетворення. Фазові переходи І і ІІ роду. Розмиті і точкові фазові переходи. Пeреходи типу порядок-невпорядкованість. Кінетика фазових переходів.

6. Електричні властивості твердих тіл. Термоелектричні явища: ефекти Томсона, Пельтьє, Зеєбека. Ефект Холла. Діелектрики. Сегнетоелектрики, піроелектрики і п’єзоелектрики.

7. Магнітні властивості твердих тіл. Діа-, пара-, феро-, феррі- і антиферомагнетики. Вплив температури на магнітну сприйнятливість. Механізми феро- і антиферомагнітного впорядкування. Магнітожорсткі і магнітом΄які матеріали.

Результати навчання
Вміти на основі знань про хімічний зв’язок та електронну структуру передбачати властивості твердих тіл; застосовувати різноманітні методи досліджень твердих тіл; мати уявлення про типи, термодинаміку та кінетику фазових перетворень.

Бібліографія

  1. Хенней Н. Химия твердого тела. – М.:Мир, 1972.
  2. А.Вест. Химия твердого тела. Теория и приложения. В 2-х частях М.:Мир, 1988.
  3. Харрисон У. Теория твердого тела. – М.: Мир, 1972.
  4. Б.Ф. Ормонт. Введение в физическую химию и кристаллохимию полупроводников. – М.: Высшая школа, 1982.