Geum.ru

Ects – інформаційний пакет хімічний факультет

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   23



Дисципліна

Аналіз та ідентифікація органічних сполук

Семестр

8

Кафедра

Органічної та біологічної хімії

Кількість годин аудиторної роботи

64 год (з них: лекційні заняття – 24 год;

лабораторні заняття – 40 год)

Мета курсу
За своїм змістом пропонований курс передбачає вивчення основних методів якісного елементного і функціонального аналізу, а також кількісного аналізу, що дає змогу студентам отримати цілісне уявлення про визначення структури органічних сполук, їх якісного та кількісного складу.

Сприяє поглибленню теоретичних знань студентів з органічної хімії шляхом більш детального вивчення будови, елементного та функціонального складу органічних сполук.

Загальний опис курсу (розділи та теми)

  1.  Вступна частина. Якісний елементний аналіз та кількісний елементний аналіз органічних речовин. Основні методи мікроелементного і функціонального аналізу органічних речовин.

  2. Якісний елементний аналіз органічних сполук. Виявлення Карбону та Гідрогену в органічних сполуках. Методи виявлення Нітрогену, Сульфуру та галогенів.
  3. Якісний функціональний аналіз органічних сполук. Підтвердження кратності сполуки та її ароматичності. Встановлення структури алкіл- та арилгалогенідів. Визначення оксо- та оксисполук. Визначення органічних сполук Нітрогену та Сульфуру.
  4. Кількісний аналіз органічних речовин. Визначення Карбону та Гідрогену. Визначення декількох елементів в одній наважці. Газометричне визначення Нітрогену по Дюма. Визначення Нітрогену у вигляді амоніаку (метод Кьєльдаля). Визначення галогенів і Сульфуру. Визначення елементів методом сплавляння з лужними реагентами в мікробомбі. Визначення алкоксильних груп. Визначення тіоалкільних груп. Визначення оксіетиленових груп. Визначення карбонільної групи. Визначення амінного Нітрогену.

Результати навчання

Вміння виконувати елементний, функціональний та кількісний аналіз органічних сполук за відомими методиками.

Вміння встановлювати будову органічних сполук за результатами проведених аналізів та з врахуванням даних сучасних фізичних та фізико-хімічних методів дослідження.

Бібліографія

  1. Климова В.А. Основные микрометоды анализа органических соединений. М.: Химия, 1975.– 224 с.
  2. Полюдек-Фабини Р., Бейрих Т. Органический анализ: Руководство по анализу органических соединений, в том числе лекарственных веществ. Ленинград: Химия, 1981.– 624 с.
  3. Шрайнер Р., Фьюсон Р., Кортин Д., Моррил Т. Идентификация органических соединений. М.: Мир, 1983.– 703 с.
  4. Гельман Н.Э. и др. Методы количественного органического элементного микроанализа. М.: Химия, 1987.– 296 с.