Blog

Ects – інформаційний пакет хімічний факультет

Вид материала

Документы

Подобный материал:

1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Дисципліна	Виділення та ідентифікація природних фізіологічно активних речовин
Семестр	10
Кафедра	Органічної та біологічної хімії
Кількість годин аудиторної роботи	60 год (з них: лекційні заняття – 20 год; лабораторні заняття – 40 год)
Мета курсу	За своїм змістом пропонований курс передбачає вивчення основних методів виділення та ідентифікації природних речовин, що дає змогу студентам отримати цілісне уявлення про визначення структури природних фізіологічно активних сполук, їх якісного та кількісного складу. Вивчення курсу сприяє поглибленню теоретичних знань студентів.
Загальний опис курсу (розділи та теми)	Хімічний склад лікарських рослин: органічні сполуки рослин. Вуглеводи. Пептиди і білки. Ліпіди. Глікозиди. Фенольні сполуки. Ізопреноїди. Ефірні олії. Серцеві глікозиди (кардіостероїди). Алкалоїди. Вітаміни.
Результати навчання	Проведення виділення а також елементного, функціонального та кількісного аналізу природних фізіологічно активних речовин за відомими методиками з використанням сучасних фізичних та фізико-хімічних методів дослідження.. Ідентифікація сполук за результатами проведених аналізів.
Бібліографія	Ластухін Ю. О. Хімія природних органічних сполук. – Львів: НУ „Львівська політехніка” (ІВЦ „Інтелект+” ІПДО), „Інтелект-Захід”, 2005. Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісакова Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Х.: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. – 704 с. Биологически активные вещества лекарственных растений/ Георгиевский В. П., Комиссаренко Н. Ф., Дмитрук С. Е. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1990 – 333 c. Методы биохимического исследования растений/ А. И. Ермаков, В. В. Арасимович, Н. П. Ярош и др., Под ред. А. И. Ермакова. – 3-е изд., перераб. и доп. – Л.: Агропромиздат. Ленингр. отд.-ние, 1987. – 430 с. Растительные лекарственные средства/ Максютина Н. П., Комиссаренко Н. Ф., Прокопенко А. П. и др.; Под ред. Н. П. Максютиной. – К.: Здоров’я, 1985. – 280 с. Химический анализ лекарственных растений: Учеб. пособие для фармацевтических вузов/ Ладыгина Е. Я., Сафронич Л. Н., Отряшенкова В. Э. и др. Под ред. Гринкевич Н. И., Сафронич Л.Н. – М.: Высш. школа, 1983. – 176 с. Полюдек-Фабини Р., Бейрих Т. Органический анализ: Руководство по анализу органических соединений, в том числе лекарственных веществ/ Пер. с нем. А.Б. Томчина. – Л.: Химия, 1981. – 622 с. А. Блажей, Л. Шутый. Фенольные соединения растительного происхождения/ Пер. со словацкого А.П. Сергеева. – М.: Изд-во “Мир”, 1977. – 240 с. Плешков Б. П. Практикум по биохимии растений. Изд. 2-е, доп. и перераб. – М.: “Колос”, 1976. – 256 с.

Дисципліна	Методи розділення і концентрування в аналізі
Семестр	9
Кафедра	Аналітичної хімії
Кількість годин аудиторної роботи	72 (з них: лекційні заняття – 36; практичні – 36)
Мета курсу	Поглибити знання студентів про методи розділення, концентрування та маскування при проведенні хімічного аналізу.
Загальний опис курсу (розділи та теми)	Методи розділення та концентрування як необхідність при хімічному аналізі Класифікація методів розділення та концентрування Загальна характеристика процесів концентрування. Індивідуальне та групове концентрування Екстракція як метод концентрування. Хроматографія. Особливості сорбції, як методу концентрування. Осадження та спів осадження. Електрохімічні методи. Методи розділення, основані на виділенні газу. Направлена кристалізація. Флотація. Хімічні транспортні реакції. Діаліз. Та електродіаліз. Електрофорез. Комбіновані та гібридні методи концентрування та розділення в аналізі.
Результати навчання	Вміти правильно вибрати метод розділення, маскування та концентрування залежно від задачі та складу об’єкту.
Бібліографія	Кузьмин Н.М., Золотов Ю.А. Концентрирование следов элементов. – М.: Наука, 1998. – 267 с. Мицуике А. Методы концентрирования микроэлементов в неорганическом анализе. – М.: Химия, 1986. – 152 с. Москвин Л.Н., Царицына Л.Г. Методы разделения и концентрирования в аналитической химии. – Л.: Химия, 1991. – 255 с. Мясоедова Г.В., Савин С.Б. Хелатообразующие сорбенты. – М.: Наука, 1984. – 174 с.