Blog

Ects – інформаційний пакет хімічний факультет

Вид материала

Документы

Содержание

фізичної та колоїдної хімії
Мета курсу
Методи структурного аналізу та кристалохімії
Йонні асоціати в аналізі

Подобный материал:

1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Дисципліна	Квантово-хімічні розрахунки
Семестр	9
Кафедра	фізичної та колоїдної хімії
Кількість годин аудиторної роботи	72 (з них: лекційні заняття – 36; лабораторні роботи – 36)
Мета курсу	Поглиблене вивчення методик проведення квантово-хімічних розрахунків: оптимізація геометрії, розрахунок властивостей
Загальний опис курсу (розділи та теми)	Система координат молекули. Внутрішні координати. Z-матриця. Фіктивні атоми. Декартові координати. Симетрія молекули. “Майстер симетрії”. Унікальні атоми. Перевизначення координат. Особливості опису лінійних фрагментів молекул. Розрахунок електронної будови молекул. Напівемпіричні та неемпіричні методи. Методи Хартрі-Фока та узагальненого валентного зв”язку. Відкриті електронні оболонки. Заряд та мультиплетність молекули. Базисний набір. Оптимізація геометрії молекул. Внутрішні та декартові координати. Гесіан. Коливальні спектри та матриця силових констант. Інфрачервоні спектри та спектри КР, їхні інтенсивності. Масштабування силового поля. Ангармонізм. Розрахунок термодинамічних функцій. Нормальні координати. Пошук перехідних станів хімічних реакцій. Реакційна здатність молекул. Термохімічні розрахунки. Механізми елементарних актів хімічних реакцій. Сідлові точки та перехідний стан. Енергія активації. Розрахунок електронної кореляції. Метод конфігураційної взаємодії. Розрахунок електронних спектрів поглинання та їхніх інтенсивностей. Багатократні збудження та їхній вплив на геометрії та енергетику молекул. Розрахунок індивідуальних електронних станів методом GVB. Теорія збурень Меллера-Плессета. Теорія функціонала густини. Моделювання молекул у зовнішніх полях. Молекули у зовнішніх електричних полях. Однорідне поле. Поле точкових зарядів. Вплив середовища розчинника – моделі PCM та SCRF. Візуалізація даних на ЕОМ. Візуальний контроль вихідних даних за допомогою програми СhemCraft або МА. Створення рисунка у ВМР-файлі із зображенням молекули за допомогою програми MOLDRAW, його редагування та включення до документів, створених текстовим редактором WORD.
Результати навчання	Знання просторової будови; основних комп’ютерних методів квантовохімічних розрахунків та межі їх придатності для моделювання первинних хімічних речовин та процесів. Вміння аналізувати одержувану з розрахунку інформацію.
Бібліографія	1.Т.Кларк. Компьютерная химия. – М.: Мир, 1990. 2.В.И.Минкин, Б.Я.Симкин, Р.М.Миняев. Теория строения молекул (электронные оболочки). - М.: ВШ, 1979. 3.В.И.Минкин, Б.Я.Симкин, Р.М.Миняев. Квантовая химия органических соединений. Механизмы реакций. – М.: Химия, 1986. 4.Немухин А.В., Григоренко Б.Л., Грановский А.А. Молекулярное моделирование с программой РС GAMESS: от двухатомных молекул до ферментов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 2. Химия. 2004. Т. 45. № 2. С. 75-102.

Дисципліна	Методи структурного аналізу та кристалохімії
Семестр	9
Кафедра	Загальної та неорганічної хімії
Кількість годин аудиторної роботи	72 (з них: лекційних занять – 36; лабораторні роботи – 36
Мета курсу	Поглибити знання студентів про основні методи структурного аналізу та кристалохімії
Загальний опис курсу (розділи та теми)	Вступна частина. Структурний аналіз – важливий метод сучасного матеріалознавства. Сучасні методи структурної хімії. Основні етапи становлення та розвитку кристалохімії в світі. Кристалохімія в Україні. Основні поняття кристалохімії. Елементарна комірка. Типи граток Браве. Координати атомів. Елементи симетрії. Відкриті і закриті елементи симетрії. Просторові групи. Індекси кристалографічних площин. Міжплощинні відстані. Класифікація кристалічних структур. Структурний тип. Символ Пірсона. Координаційне число. Координаційний многогранник. Основні типи координаційних многогранників. Класифікація хімічних сполук. Нормальновалентні сполуки. Правила Полінга. Сполуки із змінною валентністю. Сполуки з тетраедричними структурами. Алмазоподібні сполуки. Кристалічні структури халькогенідів. Основні класи халькогенідів. Способи опису кристалічних структур халькогенідів як заповнення катіонами різного типу пустот аніонної підгратки.
Результати навчання	Проводити опис кристалічних структур сполук. Вивчати взаємозв’язки між кристалічними структурами. Описувати елементарні комірки сполук та координаційні многогранники атомів.
Бібліографія	1. Л.Л. Шевченко. Кристалохімія. Київ: Вища школа, 1993. 2. Л.Л. Шевченко. Кристалохімія. Практикум. Київ: Вища школа, 1981. 3. Э. Партэ. Некоторые главы структурной неорганической химии. М., Мир. 1993. 4. В.С. Урусов. Теоретическая кристаллохимия. Издательство Московского университета, 1987. 5. Б.В. Ормонт. Введение в физическую химию и кристаллохимию полупроводников. М.: Высшая школа, 1982.

Дисципліна	Йонні асоціати в аналізі
Семестр	9
Кафедра	Аналітичної хімії
Кількість годин аудиторної роботи	54 (з них: лекційні заняття – 18; лабораторні роботи – 36)
Мета курсу	Поглиблення знань студентів щодо можливостей застосування іонних асоціатів в аналізі.
Загальний опис курсу (розділи та теми)	Загальна характеристика іонних асоціатів. Рівноваги, що описують утворення іонних асоціатів. Вплив структури та природи складових на властивості іонних асоціатів. Іонні асоціати з хромофорними реагентами та четвертинними амонієвими солями. Сполуки метало комплексних катіонів з аніонними реагентами. Іонні асоціати за участю основних барвників. Використання іонних асоціатів у фотометрії. Використання іонних асоціатів у флуориметрії. Використання іонних асоціатів у іонометрії. Використання іонних асоціатів для концентрування мікро компонентів. Перспективи та шляхи розвитку застосування іонних асоціатів в аналізі.
Результати навчання	Студенти повинні вміти застосовувати знання про іонні асоціати для якісного та кількісного визначення тих чи інших речовин, розраховувати основні параметри щодо можливості застосування для маскування, розділення та концентрування компонентів при аналізі.
Бібліографія	Пилипенко А.Т., Тананайко М.М. Разнолигандные и разнометальные комплексы и их применение в аналитической химии. М.: Химия, 1983 – 224 с. Пилипенко А.Т. Органічні реагенти в неорганічному аналізі. – К.: Вища школа, 1972. – 216 с. Блюм И.А. Экстракционно-фотометрические методы анализа с применением основных красителей. – М.: Наука, 1970. – 220 с.