В. Н. Каразіна Історичний факультет Кафедра історії України Іванов Станіслав Юрійович динаміка зміни чисельності населення міста харкова в роки непу Диплом

Вид материалаДиплом

Содержание


Список джерел та літератури
Хронологічні рамки дослідження
Територіальні рамки дослідження
Мета дослідження
Наукова новизна
Методологічною основою дослідження
Об’єктом дослідження і джерельною базою
Практичне значення
Апробація роботи.
У другому розділі
Третій розділ
У висновках
Історіографія та джерельна база дослідження
1.2. Джерельна база
Розділ іі
Розділ ііі
Список джерел та літератури
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8

Міністерство освіти і науки України



Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна


Історичний факультет


Кафедра історії України


Іванов Станіслав Юрійович




ДИНАМІКА ЗМІНИ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТА ХАРКОВА В РОКИ НЕПу




Дипломна робота

за освітньо-кваліфікаційним

рівнем магістр

студента V курсу

денної форми навчання


Науковий керівник –

канд. іст. наук, доцент

Посохова Л.Ю.


Харків 2007




ЗМІСТ




ВСТУП ................................................................................................................................3




РОЗДІЛ І. Історіографія та джерельна база дослідження…………………


РОЗДІЛ ІІ. Національний склад, соціальне становище та мовна структура населення м. Харкова в роки непу


РОЗДІЛ ІІІ. Зміни чисельності та взаємовплив соціальних факторів та демографічних ознак на формування структури населення м. Харкова в роки непу


ВИСНОВКИ


СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


ДОДАТОК


ВСТУП




Актуальність теми. Україна є однією з держав з поліетничним складом населення, в якій проживають представники різних етнічних груп, які є невід’ємною складовою частиною народу України, її історії та культури. В умовах національного, державного та культурного відродження України все більшого значення набувають проблеми чисельності, національного та соціального складу населення в окремих регіонах та містах країни. Дослідження етнічної історії в період непу є, по-перше, одним із пріоритетних напрямів у світлі реалізації державної національної програми щодо демографічного становища та ролі національних меншин, а по-друге, в період переходу України до ринкових відносин, коли в країні відбувається ламання старої системи, соціально-класова структура населення кардинально змінюється, відбувається, як і в період непу, швидкий розвиток приватного підприємництва, розшарування в середовищі робітників, службовців та інтелігенції, є актуальним і своєчасним.

Хронологічні рамки дослідження – 20-ті роки ХХ ст., період нової економічної політики. Харків в той час був одним із найбільших промислових, торгівельних, транспортних та культурно-просвітницьких центрів України, її столицею.

Територіальні рамки дослідження – місто Харків в його старій та новій межах, спричинених адміністративно-територіальними змінами, що відбувалися в 20-ті роки.

Мета дослідження полягає у комплексному вивченні соціальних та демографічних процесів в місті Харкові в період непу на базі введення у науковий обіг, головним чином, статистичних даних Всесоюзних переписів населення 1920, 1923 та 1926 років, та матеріалів Центрального Статистичного Управління України та матеріалів фондів Державного архіву Харківської області. Здійснити всебічну соціально – демографічну характеристику населення міста Харкова в 20-ті роки.

Для досягнення поставленої мети передбачалося розв’язати такі завдання:
  • визначити основні причини які впливали на демографічні зміни населення міста;
  • простежити динаміку росту національного складу населення м. Харкова;
  • визначити чисельність різних національних груп населення за їх статевим та віковим складом, а також їх письменність;
  • виявити кількість та зайнятість населення міста за соціальним складом, з’ясувати причини та наслідки безробіття в період непу;
  • визначити наслідки міграційних процесів.

Отже, предметом дослідження є органічно пов’язані демографічні, етнічні і соціальні процеси, які відбувалися в Харкові в період непу.

Наукова новизна роботи полягає в комплексному залученні статистичних даних переписів 1920, 1923 та 1926 років для вивчення демографічних змін, що відбувалися в м. Харкові в період непу, чисельності національного складу, формування соціальної та етнічної структури населення.

Автор намагався дати всебічну характеристику статево-вікового, етнічного складу населення, його концентрації в окремих районах міста старої і нової межі. Визначаються наслідки міграційних процесів, а також особливості безробіття та письменність серед найбільш чисельних національних груп населення в 20-х роках.

Методологічною основою дослідження є наукові методи і принципи пізнання, що ґрунтуються на здобутках вітчизняної історичної науки та суміжних дисциплін. В роботі використані такі методи дослідження як співставлення підсумків переписів 20-х років, порівняння даних переписів з іншими статистичними даними (профспілок, біржі праці, ЗАГСу тощо). Специфіка дослідження вимагала і опрацювання довідників з демографії, статистики, етнології та ін.

Об’єктом дослідження і джерельною базою магістерської роботи є, у першу чергу, комплекс опублікованих статистичних підсумків Всесоюзних переписів населення 1920, 1923 та 1926 рр.1, а також матеріалів в ДАХО.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що фактичний матеріал, рекомендації та висновки можуть бути використані у викладацькій роботи, підготовці відповідних лекційних курсів та спецкурсів в освітніх закладах, написанні навчальних методичок і посібників, узагальнюючих праць тощо.

Апробація роботи.

Основні результати магістерської роботи обговорювалися на наукових конференціях історичного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

Результати дослідження з окремих питань розділів робот викладені у науковій статті фахового видання „Зміни чисельності та соціальний склад населення м. Харкова в роки непу”. - Актуальні проблеми Вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. Вип. 9, Х.-2006, с. 203-215.; „Національний склад населення м. Харкова в роки непу.” – Каразінські читання ( істор. науки). Матеріали міжнародної наукової конференції; 20 квітня 2007р. (тези). Х. -2007. С.116-117.

Структура роботи складається із „Вступу”, трьох розділів, „Висновків”, списку використаної літератури та джерел, ... статистичних таблиць.

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, вивчені предмет дослідження, сформульовані мета, основні завдання та методологічні засади, розкрито наукову новизну роботи, окреслено її практичне значення.

У першому розділі – „Історіографія та джерельна база дослідження”, викладено стан наукової розробки проблеми та її джерельна база, охарактеризовано Всесоюзні переписи 1920, 1923, 1926 років як історичне джерело, визначена методика дослідження. Головне намагання автора у такому контексті – визначити можливість підсумкових даних переписів, як статистичного джерела для висвітлення основних питань теми.

У другому розділі "Національний склад, соціальне становище та мовна структура населення міста в період непу" проаналізовано національний склад населення, його зайнятість за національною ознакою, письменність окремих національних груп, соціальне та майнове становище національних груп.

Третій розділ - "Зміни чисельності та взаємовплив соціальних факторів та демографічних ознак на формування структури населення міста Харкова в роки непу" містить дані про становище м. Харкова на поч. ХХ ст., адміністративно-територіальні зміни на поч. 20-х років, дається аналіз чисельності, складу населення за статтю, віком, як в цілому по місту, так і в окремих його районах. Простежується кількість працездатного (самодіяльного) та непрацездатного населення серед чоловіків та жінок, їх матеріальне становище, соціальна структура, професійно-галузева зайнятість та безробіття.

У висновках роботи підведені підсумки аналізу змін чисельності населення, його національного та соціального складу, галузево-професійної зайнятості представників різних соціальних верств населення.