Територіальна структура господарства І розселення населення в Україні та напрями її удосконалення

Вид материала

Документы

Содержание З повним текстом можна ознайомитись в Інституті географії НАН України

Подобный материал:

• Мета та основні завдання програми Основні напрями розвитку рибного господарства Зовнішньоекономічна, 513.25kb.
• Методика аналізу показників у сфері праці. Тема. Моніторинг соціально-трудової сфери, 10.67kb.
• Iii етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії 2009-2010, 111.13kb.
• Удк 658. 56+Ч30 О. А. Курносова,, 134.43kb.
• 7. Населення, чисельність, віково-статева структура, національний склад, рівень життя, 531.42kb.
• Значення ресторанного господарства в сучасному суспільстві, 679.17kb.
• Розробити рекомендації, спрямовані на удосконалення організаційної структури сільськогосподарських, 55.62kb.
• Моделі Програми підвищення рівня життя сільського населення в україні Київ 2004, 1185.31kb.
• Практична робота №2 Порівняльна оцінка трудових ресурсів І зайнятість населення в основних, 78.49kb.
• Прогноз чисельності зайнятого населення за видами економічної діяльності на 2011 рік, 185.63kb.

Аналітична записка

“Територіальна структура господарства і розселення

населення в Україні та напрями її удосконалення”


Дано аналіз сучасної територіальної структури господарства і розселення населення в Україні. Виявлено зміни, що відбулися в ній за роки незалежності та в результаті ринкових перетворень. Розроблено принципи і напрями удосконалення територіальної структури господарства і розселення населення України з урахуванням її інтеграції у світове співтовариство.

Територіальна структура (ТС) господарства і розселення населення характеризує розміщення, просторове поєднання і взаємодію всіх видів господарської діяльності, що розвинулися на основі природних, мінерально-сировинних, трудових ресурсів, інфраструктури, а також поселенської мережі. ТС – це обриси розподілу продуктивних сил, форми зосередження масових процесів життєдіяльності населення, економічний каркас країни. Виявлення закономірностей територіальної організації виробництва і розселення населення є не менш важливим, ніж пізнання законів економічного розвитку.

Територіальна структура формується на основі територіального поділу та інтеграції праці, спеціалізації господарської діяльності країни, впливу глобалізації суспільного розвитку. Існує тісний взаємозв’язок територіальної структури виробництва і розселення населення. Цей взаємозв’язок зумовлений особливою роллю міст у господарському розвитку країни (регіону), що стають осередками формування промислово-територіальних комплексів і водночас розвитку систем розселення.

У територіальній структурі відбивається динамічний стан розвитку господарської діяльності, територіальні відмінності у виробництві й розселенні населення, регіональні пропорції розвитку країни, економічна значущість та конкурентоспроможність різних територій, співвідношення центру й периферії.

Виділяються такі головні типи елементів територіальної структури: точкові, вузлові, ареальні, районні. Точкові та вузлові елементи формуються завдяки зосередженню промисловості або поєднанню різних видів господарської діяльності у певних населених пунктах. Таким чином виникають промислові пункти, промислові центри, промислові вузли. Важливим елементом ТС є промислові агломерації. Вони характеризуються високим рівнем територіальної концентрації промисловості, об’єктів інфраструктури, у тому числі ринкової, наукових та навчальних закладів на компактній території великої місткості. Навколо основного центру (міста) - ядра скупчуються міські та сільські поселення, промислові центри, вузли. Всі вони разом формують міську агломерацію, яка є цілісною територіальною соціально-економічною системою, що справляє значний вплив на прилеглі райони і країну загалом.

Ареальні та районні елементи ТС пов’язані із зональністю природних, грунтово-кліматичних умов, поширенням родовищ корисних копалин. Головними з них є агропромислові райони (зони), промислові, гірничопромислові райони. Виділяються також приміські АПК, що в умовах ринку поступово втрачають свої позиції. У зв’язку з розвитком прикордонного співробітництва посилюється формування таких елементів ТС, як прикордонні регіони.


З повним текстом можна ознайомитись в Інституті географії НАН України


Одним із важливих напрямів удосконалення розселення населення є формування локальних і регіональних систем розселення з єдиним збалансованим ринком праці, соціально-транспортною інфраструктурою, гармонізованим функціонуванням поселень як єдиних територіальних громад зі спільними управлінськими органами місцевого самоврядування. Трансформація національної системи розселення має відповідати соціальним пріоритетам держави, сприяти ефективному розвитку економіки. Це повинно бути специфічним для різних ієрархічних розселенських рівнів – сільських поселень, селищ, міст, агломерацій з урахуванням політико-адміністративного, соціально-культурного, історичного статусу поселень. Необхідно забезпечити адаптацію системи розселення і різних територіальних форм його організації до нових умов – зміни ролі визначальних чинників поселень, підвищення значення ринкового та інноваційного чинників, зростання ролі локальних та мережних форм територіальної організації виробництва у формуванні типів поселенських систем.


Опрацьовано і підготовлено: доктор географічних наук В.П.Нагірна із залученням співробітників відділу суспільно-географічних досліджень.


Більш детально результати науково-дослідної роботи викладено:

1. Особливості формування територіальної структури господарства і розселення населення в Україні та напрями її вдосконалення у контексті світових суспільних процесів: Заключний звіт НДР за 2006-2008 рр. – К., 2008. – № держреєстрації 0106U000608. – 301 с.
   
2. Качаєв Ю.Д. Територіальна динаміка інвестиційної діяльності як чинник змін територіальної структури господарства регіонів України / Географія і сучасність. – 2007. – №17. – С. 3-10.
   
3. Нагірна В.П. Агропромисловий комплекс Київської області: особливості розвитку і питання природокористування // Київський географічний щорічник. Київ: УГТ, Київ. відділ. – Вип. 7. – 2007. – С.158-174.
   
4. Нагірна В.П. Вступ України до Світової організації торгівлі: можливі наслідки і деякі аспекти суспільно-географічних досліджень // Український географічний журнал. – 2007. – №2 – С. 26-33.
   
5. Підгрушний Г.П. Використання концепції стадійно-еволюційного розвитку міст і регіонів при підготовці фахівців у галузі містобудування та територіального планування // Досвід та перспективи розвитку міст України. Київ. – 2008. – Вип. 14. – С.98-104.
   
6. Савчук І.Г. Типізація регіонів України за рівнем переробки продукції зовнішньої торгівлі товарами // Український географічний журнал. – 2008. – №2. – С. 33-40.
   
7. Системні зміни у господарстві України та їх вплив на територіальну структуру виробництва і розселення населення / В. П. Нагірна, Г. П. Підгрушний, М. І. Фащевський [та ін.] // Український географічний журнал. - №3. - С. 38-44.
   
8. Яснюк Т.Є. Тенденції розвитку світової енергетики та її вплив на паливно-енергетичний комплекс України // Географія і сучасність. Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. Сер. геогр. Вип. 17. – 2007. – С. 78-89.