Робоча навчальна програма для студентів спеціальності видавнича справа та редагування шифр І назва спеціальності

Вид материала

Содержание

Тема 6. Принципи роботи з комп'ютерними шрифтами (8 год.)
Практичне заняття
Самостійна робота (4 год.)
Тема 7. Шрифтове оформлення різних видів тексту (8 год.)
2. Драматичні твори
4. Робота над додатково-допоміжним текстом
5. Технічні правила оформлення і верстки тексту
Теоретичні відомості
Практичне заняття
Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Тема 6. Принципи роботи з комп'ютерними шрифтами (8 год.)

1. Мова Adobe PostScript

2. Растрування в PostScript технології. Растрові та векторні зображення.

3. Сімейства шрифтів.

4. Шрифт у Windows. Установлення та вилучення шрифтів.

5. Шрифтові програми.

6. Редактори контурних шрифтів.

7. Системи редагування шрифтів.

8. Програма простого редагування шрифтів FontoGraph.

Практичне заняття

Історія формування шрифтів із засічками (Times New Roman)
Історія розвитку рубаних шрифтів (Helvetica)
Шрифти для друкованих видань та Web-сторінок
Шрифтові файли
Технологія стилів
Макетування видання з використанням макету, сітки, таблиці стилів
Розробка шаблону сторінки видання
Дослідження параметрів абзацного відступу, формату рядка, інтерліньяжу, кернінгу та трекінгу для тексту.
Метричні параметри комп’ютерних шрифтів.

Самостійна робота (4 год.)

1. Створити документ зі шрифтовими стилями.

2. Програми створення нових шрифтів і їх модифікації.

3. Робота з текстом у графічних редакторах

Література

1. Клепер М. Практическое руководство по цифровой печати. М.:Вильямс, 2003. – 1040 с.

2. Ковалишин Г.М. Конспект лекцій з курсу "Комп'ютерна типографіка". - Л.: УАД,2001.

3. Файола Э. Шрифты для печати и Web-дизайна. – СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – С. 19-97.

4. Шицгал А.Г. Русский типографский шрифт. – М.: Книга, 1985.

5. Энциклопедия книжного дела. – М.: Юристъ, 1998.

Тема 7. Шрифтове оформлення різних видів тексту (8 год.)

1. Класифікація текстових виділень

1.1. Шрифтові виділення

1.2. Нешрифтові виділення

1.3. Уніфікація виділень

2. Драматичні твори

2.1. Заголовки

2.2. Ремарки

2.3. Дійові особи і їх репліки

3. Оформлення ритмізованого тексту

3.1. Види ритмізованого тексту

3.2. Розташування віршованих рядків

3.3. Розбиття на строфи

3.4. Підписи і дати

4. Робота над додатково-допоміжним текстом

4.1. Вступні і заключні тексти (передмова, вступ, післямова, висновки, супроводжувальна стаття, колонка редактора)

4.2. Епіграф, присвята, подяка

4.3. Примітки, коментарі, додатки і доповнення

4.4. Фактичні відомості (цитати, тексти документів, назви, скорочення, дати

4.5. Пояснення, завдання

5. Технічні правила оформлення і верстки тексту

5.1. Правила оформлення таблиць

5.2. Основні правила набору формул

5.3. Основні правила верстки

5.4. Технічне редагування паперових публікацій

5.5. Технічне редагування електронних публікацій

Теоретичні відомості

Текстовий матеріал друкованого видання рідко буває однорідним. Навіть просте оповідання чи стаття може потребувати виділення окремих слів чи фраз, доповнення коментарями чи історичними довідками тощо. Автор може власноручно дати рекомендації щодо оформлення різних видів тексту. Якщо цього не зроблено, технічний редактор, після створення ієрархічної системи рубрикації, повинен розбити текстовий матеріал на:

основний;
додатково-допоміжний
довідковий.

Редактор має встановити кількість таких текстових елементів і уніфікувати їх оформлення.

Основний текст може бути прозовим, віршованим, драматичним, у вигляді таблиць. Крім того, основний текст може містити формули, цитати та виділення, для яких технічний редактор створює упорядковану систему з урахуванням побажань автора і зручності сприйняття.

До додаткового тексту відносяться будь-які види тексту, які відрізняються від основного тексту формою подання, оформленням, накресленням, розміром тощо (вступні і заключні тексти, пояснення, історичні довідки, документи, необов’язкові відомості, додатки, іноді – коментарі і примітки. Призначення додаткового тексту – пояснити, доповнити основний матеріал, зробити його більш наочним, але при цьому не заважати сприйняттю основного змісту. Тому додатковий текст повинен відрізнятися від основного тексту (щоб читач візуально міг їх розрізняти) і виділятися графічно не сильніше основного, оскільки змістова вага додаткового тексту менша. До допоміжного тексту відносяться примітки, коментарі, додатки, цитати, розгорнуті текстівки, які найчастіше розташовуються наприкінці твору, але можуть бути необхідними і всередині основного текстового матеріалу.

Крім цього, видання містить довідково-пошукову систему, що полегшує користування ним, допомагає орієнтуватися в ньому, знайти потрібне місце: колонтитули, колонцифри, предметні й алфавітні покажчики, переліки, посилання, бібліографічні і інші списки, зміст, вихідні відомості, макет анотованої каталожної картки, словники.

Практичне заняття:

Класифікація текстових елементів друкованого видання, їх призначення і загальні принципи оформлення.
Види, призначення і особливості текстових виділень.
Структура драматичного тексту і особливості його художньо-технічного оформлення.
Види ритмізованого тексту, принципи ритмічної організації, вибір шрифту і варіанти верстання ритмізованого тексту.
Види додаткових текстів, їх місцеположення у виданні й оформлення
В чому полягають відмінності між передмовою, вступом, вступною статтею, післямовою, висновками і супроводжувальною статтею? Їх призначення, оформлення і місце у виданні.
Прийоми оформлення присвяти, її місцерозташування, формат набору, шрифтове оформлення, вирівнювання рядків, відбиття від тексту. Епіграфи в книзі і статті. Чим відрізняється присвята від епіграфа?
Примітки та коментарі – їх функції, відмінності, місце у виданні, класифікація і правила оформлення.
Додатки і додаткові тексти – класифікація, правила оформлення.
Особливі види тексту – цитати, тексти документів – способи оформлення і зв’язок з основним текстом.
Інтерліньяж як складова шрифту і засіб виділення.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Скоротити газетну статтю, зберігаючи зміст, підібрати вріз, розбити підзаголовками, доповнити додатковими текстами чи виділити їх з основного тексту. Оформити різними гарнітурами, роздрукувати, аргументувати.

2. Проаналізувати видання з точки зору доречності застосування шрифтів для основного, додаткового тексту і заголовків. Зробити ксерокопії із видань з позитивними і негативними варіантами шрифтового оформлення.

4. Пояснити шрифтографію одногарнітурних, малогарнітурних та багатогарнітурних видань (з прикладами).

5. Проаналізувати журнали обраної групи з позицій: кількість гарнітур для основного та додаткового шрифту, кількість гарнітур для заголовка, їх сполучення. Інші види тексту.

6. Підібрати приклади до обраного підрозділу теми. Пояснити.

7. Вибрати види виділень з фрагментів тексту. Пояснити їх застосування і уніфікацію

Література:

Валуенко Б. В. Выразительные средства набора в книге. – М.: Книга, 1976. – 128 с.
Гиленсон П.Г. Справочник художественного и технического редактирования. - М.: Книга, 1988.
Лотман Ю.М. Структура художественного текста. М., 1970
Мильчин А. Э., Чельцова Л. К. Справочник издателя и автора: Редакционно-издательское оформление издания. М.: Олимп, ООО «Фирама «Изд-во АСТ», 1999. – 668 с.
Шевченко В. Е. Оформлення сучасного газетного видання. // Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики – К.: Поліграфічна дільниця Інституту історії України НАН України, 2003. – 344 с.
Шевченко В. Е. Художньо-технічне редагування різновидів текстового матеріалу: Текст лекції для студентів Інституту журналістики. – К.: Інститут журналістики, 2006. – 91 с.
Шевченко В. Е. Художньо-технічне редагування: тексти лекцій для студентів відділення «Видавнича справа та редагування». – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 254 с.

Blog