На тлі світового досвіду

Вид материала

Книга

Содержание Vi. діяльність депутатів парламенту Становлення парламентаризму в україні Vi. діяльність депутатів парламенту Становлення парламентаризму в україні Vi. діяльність депутатів парламенту Становлення парламентаризму в україні Vi. діяльність депутатів парламенту 6.2. Функціональні обов'язки депутатів Становлення парламентаризму в україні Vi. діяльність депутатів парламенту

Подобный материал:

• О. В. Ковальчук, студ., Т. П. Мірзак,, 167.02kb.
• Магістерська програма «економіка аграрного сектора» Студентка: Карпенко Ірина Володимирівна, 1727.27kb.
• Тема досвіду: Використання проектної технології на сучасному уроці англійської мови, 183.96kb.
• Ресурси Світового океану І рекреаційні ресурси Ресурси Світового океану, 49.75kb.
• Олександр Михайлович Павленко, 176.73kb.
• Габріеля Гарсіа Маркеса «Сто років самотності». Вихід у світ цього роману у 1967 році, 644.2kb.
• Назва реферату: Суть світового ринку І його структура Розділ, 134.31kb.
• Програма обласного науково-методичного дослідження "Запровадження інноваційних педагогічних, 441.44kb.
• Картка обліку об’єктів ефективного педагогічного досвіду, 33.11kb.
• Картка обліку об’єктів ефективного педагогічного досвіду, 29.8kb.

6.1.3. Правила поведінки депутатів

Правила поведінки депутатів у багатьох парламентах світу ре­гулюються різними правовими актами, моральними кодексами, ок­ремими правилами етики. Порушення правил службової поведінки впливає як на імідж окремого депутата, а й створює негативний імідж парламенту і впливає на ефективність законодавчого процесу.

Правові норми поведінки депутатів визначаються Регламентом і законами на кшалт закону "Про статус народного депутата України". Проте у деяких парламентах регламенти слабо регламентують поведін­ку депутатів. Так регламент парламенту Куби вимагає тільки, щоб де­путати систематично відвідували засідання Асамблеї і засідання комісій, до складу яких входять (стаття 104 Регламенту). А стаття 120 зазначає, що "відкликання мандата депутата буде мати місце, якщо депутат сис­тематично порушував свої обов 'язки, або втратив довіру своїх виборців, або був засуджений за злочин, що належить до числа таких, що поро­чать його в громадській думці, або скоїв вчинки, несумісні з честю бути представником народу в органі народної влади".

Парламенти країн розвинутої демократії, наприклад, Австрії, Великобританії, Індії, Нідерландів, Польщі, США, Угорщини, Франції мають чіткі норми регулювання службової поведінки зако-

370



VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

д_авців. Ці країни мають схожі положення про поведінку депутатів, _які включають:

• повноваження головуючого стежити за порядком;
  
• поведінку депутатів на пленарному засіданні;
  
• санкцію недопущення до засідання, якщо депутати пору­
  шили правила службової поведінки.
  

Деякі парламенти мають спеціальні служби, які слідкують за порядком, - черговий караул (Італія), парламентська поліція (Франція).

Регламент Національної Асамблеї Франції має окрему главу "Дисципліна й імунітет", у якій наведено детальний перелік можли­вих санкцій за порушення дисципліни і правил поведінки депутатів.

У Великобританії Палата общин має право накладати як крим­інальні, так і дисциплінарні покарання за ганебну поведінку і непо­вагу до Палати під час засідання. Неповага до Палати є дією, яка заважає Палаті або будь-якому її члену виконувати свої функції. У цьому випадку Палата має право посадити депутата в тюрму, накла­сти штраф, винести догану, заборонити відвідувати Палату на пев­ний строк, виключити з Палати. Депутат виключається із Палати також за такі дії: участь у повстанні, лжесвідчення, обман, корупція при виконанні посадових обов'язків, ганебна поведінка.

У багатьох парламентах світу розроблені правила поведінки депутатів типу "Кодексу поведінки депутатів Німецького Бундеста­гу" (ФРН), "Посібника для Конгресменів" (США), Посібника для депутатів "Лок Сабга" (нижня палата) Парламенту Індії. Витяги з останнього посібника варто тут навести (за посібником Світлани Свєтової "Практика парламентаризму").

1. Депутатові слід з'являтися до Палати за кілька хвилин до запла­нованого часу засідання, а це, звичайно, припадає на 11:00, а також часу, встановленого головою для відновлення засідання палати після обідньої перерви.

Коли спікер займає у Палаті місце голови, чиновник оголошує про його прибуття такими словами: "Вельмишановні депутати, Вель­мишановний спікер!" Як тільки спікер входить до Палати, депутати

371

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

повинні припинити всі розмови, повернутися на свої місця і стати біля них. Депутати, які в цей час входять до Палати, повинні тихо стояти у поході між рядами, поки спікер не займе місце головуючого і лише після цього повинні йти на свої місця.

2. Депутати повинні кланятися головуючому, коли входять до Па­
   лати або залишають її, а також коли сідають на свої місця або
   залишають їх.
   
3. Депутати можуть читати книжки, газети або листи, лише якщо
   це пов'язано з роботою Палати.
   
4. Депутати не можуть переривати виступ жодного депутата недис-
   циплінованими чи непристойними висловами або галасом, або у
   будь-який інший недисциплінований чи непристойний спосіб.
   
5. Депутати не повинні виходити з Палати у той час, коли спікер
   виступає у Палаті.
   
6. Виступаючи у Палаті, депутат повинен залишатися на своєму
   звичайному місці.
   
7. Депутати, які не виступають у Палаті повинні дотримуватися
   тиші.
   
8. Депутат не повинен заважати веденню засідання, свистіти чи пе­
   реривати виступ і повинен утримуватися від побіжних комен­
   тарів під час виступу іншого депутата.
   
9. Депутати не повинні аплодувати, коли на будь-яку з галерей або
   до спеціальної ложі входить стороння особа.
   
10. Депутати на повинні вигукувати у Палаті гасел.
    
11. Депутат не повинен сидіти чи стояти спиною до головуючого.
    
12. У Палаті депутат не повинен самостійно наближатися до голо­
    вуючого. Якщо необхідно, він може передавати записки служ­
    бовцям, що сидять за спеціальним столом.
    
13. У Палаті депутати не повинні носити або демонструвати будь-
    які значки.
    
14. Депутати не повинні приносити або демонструвати у Палаті
    зброю.
    
15. Депутати не повинні вивішувати у Палаті прапори, емблеми або
    будь-які інші символи.
    
16. Депутат не повинен залишати Палату відразу після виголошен-
    

372



VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

ня промов. Чемність щодо Палати вимагає, щоб після закінчен­ня своїх промов депутати поверталися на свої місця і лише після цього, якщо це необхідно, залишали Палату.

17. Депутати не повинні поширювати у межах Палати будь-яку літе­
    ратуру, анкети, брошури, повідомлення для преси, листівки,
    тощо.
    
18. Депутати не повинні, перебуваючи в Палаті, класти свого капе­
    люха на стіл, приносити дошки для розміщення або написання
    документів, палити або входити до Палати, несучи верхній одяг,
    перекинутий через руку.
    
19. Депутат не повинен входити до палати з ціпком, якщо спікер не
    дозволить цього з огляду на його здоров'я.
    
20. Депутат не повинен на знак протесту рвати у Палаті документи.
    
21. Депутати не повинні приносити або слухати у Палаті магніто­
    фони.
    
22. Депутати повинні утримуватися в кулуарах від розмов або сміху
    достатньо гучних, щоб їх було чути у Палаті.
    
23. Депутати не повинні стояти у проході, вони повинні або сісти,
    або вийти.
    
24. Депутат не повинен "перетинати Палату", коли у ній відбувається
    засідання, тобто він не повинен проходити між місцем головую­
    чого і депутатом, який виступає.
    
25. Під час засідання, якщо необхідно, депутат повинен швидко вий­
    ти через задні, найближчі до його місця двері, не порушуючи
    порядку у Палаті.
    
26. Депутати не повинні розмовляти один з одним, однак, якщо це
    конче необхідно, вони можуть це робити лише пошепки, щоб не
    порушити перебіг засідання.
    
27. Коли Палата засідає, кожен депутат повинен заходити й виходи­
    ти з неї, дотримуючись правил пристойності, і щоб не поруши­
    ти перебіг засідання у Палаті.
    
28. Два депутати не повинні стояти у Палаті водночас.
    
29. Виступаючи депутат не повинен:
    

• згадувати будь-які фактичні обставини, щодо яких ще не вине­сене судове рішення;

373

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

ЗО.

31

32. 33.

робити висловлювання особистого характеру, піддавати сумні­ву чесні наміри будь-якого іншого члену Палати, крім випадку, коли це вкрай необхідно для проведення обговорення, яке сто­сується саме предмета суперечки;

вживати образливі вислови щодо керування або роботи Парла­менту;

піддавати сумніву будь-яке рішення Палати крім пропозиції про його скасування;

піддавати сумніву поведінку осіб, наділених вищою владою, крім випадку, коли обговорення має в основі пропозицію по суті, скла­дену у належне формулювання;

вживати прізвище президента з метою впливу на обговорення; вживати слова зрадницького, підбурюючого або наклепницько­го змісту;

використовувати своє право на виступ з метою завадити роботі Палати;

згадувати сторонніх осіб на будь-якій з галерей; називати прізвища урядових чиновників;

читати письмову промову без попереднього дозволу головуючого; звертатися до окремих членів Палати (необхідно звертатися до головуючого).

Жоден депутат не повинен порушувати у Палаті питання про повідомлення, надіслане ним спікерові або до секретаріату Лок Сабга, якщо спікер йому цього не дозволив. Якщо депутат не отримав ніякого повідомлення, він повинен виходити з того, що питання перебуває на розгляді спікері, або що спікер відхилив його. Подання, передані депутатами з дозволу головуючого фіксу­ються у протоколі засідань Палати.

Кожен депутат повинен повернутися на своє місце як тільки спікер підвівся і почав говорити, або вигукнув: "До порядку!", а також коли будь-який інший депутат отримав слово (тобто вис­тупає з дозволу головуючого) або втрутився у перебіг обгово­рення, щоб порушити питання про порядок ведення засідання. Депутатові забороняється читати промову за іншого депутата. Бажано, щоб, на скільки це можливо, депутата не називали на

VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

прізвище, а, наприклад: "Депутат, який щойно виступав", "Де­путат від ... виборчого округу", тощо. Якщо конче необхідно, може вживатися повне ім'я депутата.

34. Жоден депутат не повинен сперечатися з іншим депутатом під
    час виступу останнього. Він може через головуючого ставити
    запитання з метою отримання інформації від депутата, який має
    слово. Однак депутат, який виступає в Палаті з дозволу голову­
    ючого не повинен безперестанку перериватися іншим депута­
    том. Він вільний не поступатися місцем і продовжувати виступ,
    якщо його переривають не для порушення питання про порядок
    ведення засідання.
    
35. Слід уникати, наскільки це можливо повторення аргументів по­
    переднього промовця або своїх власних.
    
36. Жоден депутат не повинен звертатися із зали Палати до галерей,
    як і згадувати осіб, які там сидять або посилатися на них, крім
    високих гостей з інших країн, про чию присутність у спеціальній
    ложі Палату повідомляє спікер. Оплески будь-якій особі, що
    сидить на галереї не припустимі.
    
37. З погляду процедури неприйнятно, щоб депутати, крім міністрів,
    давали із зали Палати поради чиновникам, які перебувають на
    відповідній галереї.
    
38. Документи, на які депутат посилався під час свого виступу і яких
    немає в інших депутатів, повинні бути підготовлені для того,
    щоб покласти їх на стіл Палати, якщо в цьому є потреба і голо­
    вуючий дасть таке розпорядження.
    
39. Слід уникати висловлювань, що містять у собі інсинуації, та об­
    разливих і непарламентських висловів. Якщо головуючий виз­
    нає те чи інше слово непарламентським, його слід негайно взяти
    назад, не намагаючись при цьому влаштувати дебати з цього при­
    воду. Слова й вислови, визнані непарламентськими, не включа­
    ються до офіційного звіту про парламентське засідання. Щоріч­
    но складається перелік таких слів та висловів, яким можна кори­
    стуватися у парламентській бібліотеці як довідковим матеріалом.
    
40. Від депутата, який має особистий, фінансовий або прямий інте­
    рес у питанні, що має вирішуватися Палатою, вимагається по-
    

375

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

відомити про свій інтерес. Йому слід уникати висловлення запе­речень щодо подання ним голосу під час голосування.

41. Коли депутат виголошує свою першу промову, його не можна
    переривати.
    
42. Жодна промова, виголошена в Ураджа Сабга (верхня палата), не
    повинна цитуватися у нижній палаті, хіба що це офіційна урядо­
    ва заява, викладена одним із міністрів.
    
43. Заява, зроблена міністром на підставі протоколів, які є в його
    розпорядженні, повинна вважатися правильною. Виняток ста­
    новлять питання, порушені умисно для того, щоб заперечити її.
    
44. Депутат, проти якого у залі засідань Палати висунено звинува­
    чення особистого характеру, може з дозволу спікера дати пояс­
    нення, хоча це питання Палатою не розглядається. Жодному де­
    путатові не дозволяється робити заяви у формі особистого пояс­
    нення, крім випадку, коли копію заяви було ним завчасно подано
    спікерові у письмовій формі і останній погодився з ним.
    
45. Якщо яка-небудь заява приписується іншому депутатові, а той
    відмовляється від неї, спростування приймається без заперечень.
    
46. Спікер може наказати будь-якому депутатові, чия поведінка, на
    його думку, серйозно порушує порядок, негайно залишити Па­
    лату. Той депутат, якому наказано вийти, повинен відразу це зро­
    бити і не з'являтися до закінчення засідання у цей день.
    
47. Коли депутат критикує іншого депутата або міністра, останній
    має бути присутнім у Палаті, щоб дати відповідь. Відсутність
    останнього є порушенням парламентської етики.
    

Писаних правил поведінки народних депутатів України не існує. Деякі правила поведінки народних депутатів у Верховній Раді визначені у Регламенті. Порушеннями правил поведінки народними депутатами займається Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів.

"Якщо депутат вживає образливі або лайливі висловлювання щодо інших депутатів або вчиняє дії, не сумісні з правилами депутатської етики за висновком комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, Верховною Радою мо-

376

VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

окуть бути застосовані до нього такі заходи впливу: попе­редження, догана, сувора догана з наступним повідомленням у газеті "Голос України ". Рішення про це приймається після скороченого обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості і заноситься до протоколу засідання " (стаття 4.1.9. регламенту).

Депутат за рішенням Верховної Ради може позбавлятися пра­ва брати участь у роботі сесії протягом кількох засідань.

6.2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ДЕПУТАТІВ 6.2.1. Законодавчі функції депутатів

Конституції країн світу визначають різних суб'єктів законо­давчої ініціативи. У Японії, наприклад, провідна роль у законодав­чому процесі належить уряду. Законопроекти до парламенту пода­ються урядом і Дослідницькою радою керівної Партії. Навпаки у Конгресі США це право належить лише Конгресменам і сенаторам. Це право мають також депутати більшості країн (Додаток 6. IV

В Україні суб'єктами законодавчої ініціативи є Президент Ук­раїни, народні депутати України, Кабінет міністрів України і Націо­нальний банк України.

Народний депутат України, як суб'єкт законодавчої ініціати­ви, має право:

• вносити проект нового закону;
  
• вносити проект закону про зміни і доповнення до чинного
  закону;
  
• вносити пропозиції про скасування чинного закону;
  
• може не вносити проект нового закону, а лише подати обгрун­
  товану пропозицію про необхідність прийняття нового зако­
  ну або закону про зміни чи доповнення до чинного закону;
  
• вносити поправки до законопроектів інших суб'єктів за­
  конодавчої ініціативи, що розглядаються Верховною Ра­
  дою.
  

377

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

Народний депутат може самостійно визначити проблеми, які вимагають законодавчого врегулювання, враховуючи пропозиції і скарги виборців, пропозиції і скарги органів місцевого самовряду­вання, запити і пропозиції Кабінету міністрів, невідповідність існу­ючих законів Конституції України, свої обіцянки під час виборчої компанії, пропозиції зацікавлених фінансових і виробничих груп і громадських організацій.

Якщо народний депутат вніс свій законопроект або проект за­кону про зміни і доповнення до чинного закону, Верховна Рада Ук­раїни зобов'язана його розглянути і прийняти відповідне рішення. Народному депутату при розгляді його законопроекту гарантується виступ на засіданні Верховної Ради.

Законопроект народного депутата за структурою повинен відпо­відати вимогам, викладеним у Регламенті Верховної Ради (глава 6.2). Структура законопроекту повинна містити послідовно викладені назви частин, розділів, глав, статей. Статті законопроекту повинні містити однозначне розуміння проблеми, бути викладені у такій ре­дакції, щоб стосовно них можна було відповісти "так" або "ні".

Законопроект має супроводжуватися пояснювальною запискою, яка повинна містити обгрунтування необхідності його розробки, ха­рактеристику цілей, завдань та основних положень майбутнього за­кону, а також обгрунтовані соціально - економічні наслідки його за­стосування.

Якщо реалізація законопроекту або поправок вимагає матері­альних витрат з державного чи місцевих бюджетів, необхідно дода­ти фінансово - економічне обгрунтування та пропозиції щодо по­криття цих витрат.

Якщо законопроект відповідає вимогам Регламенту та поло­женням про порядок розробки проектів законів, він у семиденний термін поширюється серед депутатів та надсилається іншим особам і органам, які мають право законодавчої ініціативи. Пояснювальна записка розмножується і надсилається Секретаріатом Верховної Ради комітетам для ознайомлення депутатів.

Керівництво Верховної Ради направляє поданий законопроект до відповідного профільного комітету Верховної Ради, а при необх-

378

VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

ідності до Кабінету міністрів та інших органів державної влади. Профільний комітет розглядає законопроект і готує висновок про доцільність його розгляду на пленарному засіданні. На підставі вис­новку профільного комітету Верховна Рада голосуванням приймає рішення про внесення законопроекту до порядку денного сесії.

При розгляді законопроекту у першому читанні на пленарно­му засіданні депутат, який ініціював законопроект, робить доповідь з роз'ясненням концептуальних засад проекту. Після загальних де­батів голосуванням приймається рішення про прийняття (або відхи­лення) тексту за основу для подальшого доопрацювання.

Всі суб'єкти законодавчої ініціативи у двотижневий термін подають до профільного комітету тексти своїх поправок до статей. Комітет розглядає поправки і приймає рішення про їх прийняття або відхилення. Після розгляду поправок комітет, а не депутат, який ініціював законопроект, готує законопроект у вигляді порівняльної таблиці з чотирьох колонок:

Текст статей	Поправки до	Висновки	Остаточний
першого	статей (з	комітету щодо	текст статей з
читання	зазначенням	кожної поправ-	урахуванням
	номера поправ-	ки	поправок
	ки і автора)