На тлі світового досвіду

Вид материалаКнига

Содержание


V. контрольний процесс
Становлення парламентаризму в україні
V. контрольний процесс
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відпові­дним органам
Становлення парламентаризму в україні
Подобный материал:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   39
5.2.7. Розслідування

"Верховна Рада України у межах своїх повноважень може ство­рювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституцій­ного складу Верховної Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирі­шальними для слідства і суду" (стаття 89 Конституції України).

"Підставами для призначення та проведення депутатського розслідування можуть бути повідомлення про порушення Консти­туції України або інших нормативних актів народними депутатами України, державними органами та посадовими особами, які обира­ються, призначаються чи затверджуються Верховною Радою Украї­ни; повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, те­риторіальній цілісності України або її екологічним, політичним, еко­номічним та культурним інтересам; повідомлення про порушення законних прав громадян та їх об'єднань" (стаття 8.4.2. регламенту Верховної Ради України).

352

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

5.2.8. Контроль за дотриманням законів органами місцевого самоврядування

Нині в Україні існує 650 органів влади субнаціонального рівня. Перед цими органами влади субнаціонального рівня, а також радами різних рівнів, кількість яких в Україні сягає 12099, стоїть завдання ре­алізації законів Верховної Ради, указів Президента і постанов Кабіне­ту міністрів. Тому існує дуже важлива проблема визначення стосунків між рівнями державної влади, а також державної влади з радами.

Вибудовуючи систему міжурядових стосунків, всі демократичні країни намагаються досягти двох цілей, які нерідко суперечать одна одній. Першою метою є право на місцеве самоврядування, як його визначено у Європейській Хартії місцевого самоврядування, здатність органів влади субнаціонального рівня так пристосовувати програми, щоб вони відповідали на конкретні потреби їхніх виборців і місцевим умовам. Другою метою є необхідність для центральної влади взяти на себе відповідальність за загальнодержавні проблеми і захищати права, що належать всім громадянам.

У Сполучених Штатах ці дві цілі втілено у двох поправках до Конституції— 10 поправці і 14 поправці. Десята поправка, яка вста­новлює права штатів, обумовлює, що "повноваження, не делеговані Сполученим Штатам Конституцією і не заборонені нею для штатів, належать відповідно штатам чи народові". Фактично, всі повнова­ження, не закріплені за федеральною владою, стають повноважен­нями штатів. Щодо реалізації загальнодержавних цілей і прав усіх громадян держави у 14 поправці сказано, що "Жоден штат не може створювати чи застосовувати закони, які урізають привілеї або пільги громадян Сполучених Штатів; так само жоден штат не може позба­вити будь-яку особу життя, свободи або майна поза належною судо­вою процедурою; або відмовити будь-якій особі в межах своєї тери­торії у рівному захистові з боку законів". Ухвалювані Конгресом за­кони повинні відповідати обом цим поправкам і забезпечувати рівно­вагу між обома вище згаданими принципами.

Розробляючи закони щодо органів влади субнаціонального рівня і контролю над їхньою діяльністю, Конгрес має дбати про рівно-

353

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

вагу між загальнодержавними стандартами і гарантуванням достат­ньої місцевої автономії. Існують чотири основні інструменти, які застосовуються Конгресом, щоб впливати на діяльність органів вла­ди субнаціонального рівня — субсидії, зобов'язуючі акти, перехресні санкції та часткове використання переважного права.

В Україні використовуються ті ж інструменти, щоб впливати на дії органів місцевого самоврядування. Проте вони мають суттєві відмінності.

У Конституції України проблемі місцевого самоврядування присвячено Розділ XI. За Конституцією України:

"Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціати­вою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна "

(стаття 140).

"Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органами місцевого самоврядування уп­равляють майном, що є у комунальній власності; затверджу­ють програми соціально-економічного та культурного розвит­ку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і кон­тролюють їх виконання...

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх повноважень; затверджують

354

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

районні і обласні бюджети, які формуються з коштів держав­ного бюджету для їх відповідного розподілу між: територі­альними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних про­грам, та контролюють їх виконання...

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відпові­дним органам виконавчої влади "

(стаття 143)

Виконавча влада на обласному і районному рівні за Конститу­цією України репрезентується відповідними державними адмініст­раціями.

Надання субсидій

Субсидії являють собою кошти Державного бюджету, що на­даються органам влади субнаціонального рівня і мають використо­вуватися для вирішення конкретних проблем. Конгрес США, наприк­лад, ухвалює закон, яким виділяє штатам і населеним пунктам гроші на конкретну мету. Конгрес делегує право порядкування цими суб­сидіями федеральним відомствам. Для отримання цих грошей шта­ти і населені пункти повинні звертатися до цих федеральних відомств і при цьому задовольняти певні вимоги, обумовлені у законі, ухвале­ному Конгресом.

Конгрес удається до субсидій, коли хоче, щоб органи влади субнаціонального рівня зробили те, що за інших обставин вони не могли б або не хотіли зробити. Але штати і населені пункти не зобо­в'язані брати субсидії, а тому не зобов'язані і вирішувати конкретне політичне питання, обумовлені Конгресом.

В Україні кошти із центрального бюджету передаються облас­тям для забезпечення виплат необхідних видатків органами місцевої влади. У Державному бюджеті України передбачаються надходжен-

355

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

ня до державного бюджету з областей і видатки державного бюдже­ту. Потенціал областей України є різним. Тому багато областей при рівних відрахуваннях до державного бюджету не мають коштів для забезпечення своїх видатків.

Всі ці області з низьким промисловим потенціалом щорічно отримують з центрального бюджету субвенції для забезпечення не­обхідних видатків.

Субвенції - метод бюджетного регулювання для збалансуван­ня нижчестоящих бюджетів, видаються на програми і заходи для за­безпечення діяльності і розвитку соціально-культурної сфери, побу­тової сфери, вирішення проблем зайнятості.

У Державному бюджеті 1997 року дотації бюджетам окремих областей становили більше 1 млрд. гривень, у тому числі:



Області

Тис.гривень

Області

Тис.гривень

Вінницька

Ь.67.835

Рівненська

44.490

Волинська

89.912

Сумська

26.924

Житомирська

144.602

Тернопільська

76.619

Закарпатська

166.897

Херсонська

34.858

Івано-Франківськ

64.959

Хмельницька

77.631

Кіровоградська

33.329

Чернівецька

82.993

Львівська

115.718

Чернігівська

49.384