На тлі світового досвіду

Вид материала

Книга

Содержание V. контрольний процесс Становлення парламентаризму в україні V. контрольний процесс Становлення парламентаризму в україні 5.2. Контроль в україні V. контрольний процесс Контроль від імені народу Становлення парламентаризму в україні V. контрольний процесс 5.2.2. Контрольні повноваження Верховної Ради України. Становлення парламентаризму в україні 5.2.3. Контрольні повноваження комітетів Верховної Ради України V. контрольний процесс 5 2.4. Слухання посадових осіб у комітетах Практика слухань посадових осіб Становлення парламентаризму в україні V. контрольний процесс

Подобный материал:

• О. В. Ковальчук, студ., Т. П. Мірзак,, 167.02kb.
• Магістерська програма «економіка аграрного сектора» Студентка: Карпенко Ірина Володимирівна, 1727.27kb.
• Тема досвіду: Використання проектної технології на сучасному уроці англійської мови, 183.96kb.
• Ресурси Світового океану І рекреаційні ресурси Ресурси Світового океану, 49.75kb.
• Олександр Михайлович Павленко, 176.73kb.
• Габріеля Гарсіа Маркеса «Сто років самотності». Вихід у світ цього роману у 1967 році, 644.2kb.
• Назва реферату: Суть світового ринку І його структура Розділ, 134.31kb.
• Програма обласного науково-методичного дослідження "Запровадження інноваційних педагогічних, 441.44kb.
• Картка обліку об’єктів ефективного педагогічного досвіду, 33.11kb.
• Картка обліку об’єктів ефективного педагогічного досвіду, 29.8kb.

Німеччина. Федеральна контрольна палата є основним ревіз­ійним органом Німеччини. Вона перевіряє звіт уряду в частині фінан­сових операцій, їх економічність та правильність. Палата складає

330

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

щорічний звіт для Бундестагу і Бундесрату, який є базою для оцінки виконання бюджету урядом.

Палата діє у тісному зв'зку з парламентом, але є повністю не­залежною і не зобов'язана керуватися вимогами Бундестагу чи Бун­десрату.

Члени палати не можуть усуватися з посади і не підпадають під приписи державної служби. Виконуючи ревізії, вони є повністю незалежними від будь-яких інструкцій.

Виконуючи ревізії, Федеральна контрольна палата, діє на свій розсуд. Вона може обмежитися розглядом у штаб-квартирі палати, розташованій у Франкфурті-на-Майні, а може й виконати перевірку на місці. Перевірки на місцях виконують 270 ревізорів у ранзі стар­ших посадових осіб державної служби.

Федеральна контрольна палата має законне право вимагати від усіх органів будь-яку інформацію для досягнення цілей ревізії. Вона повідомляє про свої висновки ревізовану установу, вказуючи на всі невідповідності, порушення законів і нормативних актів.

Федеральна контрольна палата не має жодного засобу, щоб примусити підконтрольну установу врахувати її пропозиції і реко­мендації. Проте всі контрольовані структури у більшості випадків діють у напрямку, вказаному Палатою, щоб не залишатися об'єктом критики з боку ревізорів.

Франція. Ревізійні функції у Франції виконує Лічильна пала­та, яка структурно подібна до вищих судів держави. Вона має дві суддівські палати і Генерального ревізора, який призначається уря­дом. У лічильній палаті є 7 колегій, кожна з яких працює під керів­ництвом заступника Генерального ревізора. Про належне дотриман­ня законів Лічильною палатою дбає Генеральний прокурор.

Лічильна палата проводить ревізію рахунків держави, автоном­них відомств, державних підприємств, незалежних систем медично­го страхування та пенсійного забезпечення. Випадки безгосподар­ності доповідаються Генеральним прокурором керівникові підрозд­ілу, де проводилася ревізія, а випадки шахрайства доповідаються Державним прокурорам з метою порушення судової справи.

Ревізори Лічильної палати мають доступ до всіх документів,

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

пов'язаних з фінансовими операціями і навіть тоді, коли вони стосу­ються питань державної безпеки, національної оборони, закордон­них справ.

Головні рахунки держави готує Міністерство фінансів щороку і подає звіт Лічильній палаті, яка його перевіряє і подає президен­тові, парламенту та народу.

Швеція. Ревізійні функції виконує Державне ревізійне управ­ління (ДРУ). Його очолює Генеральний ревізор,який призначається Ріксдагом на 6 років і формально не може бути усунений з посади. В Управлінні працює понад 500 службовців у чотирьох відділах. Уп­равління перевіряє річні звіти всіх відомств, а також протягом року робить 20 перевірок за власною ініціативою. Протоколи перевірок Управління направляє постійним комітетам Ріксдагу.

Найважливіші зауваження і висновки щорічної діяльності підсумовуються у звіті і подаються урядові. Вони є основою для прийняття рішень урядом стосовно загальних питань і окремих відомств.

Україна. Бюджетно-фінансовий контроль в Україні здійснює Рахункова палата, яку формує Верховна Рада і яка не є органом Вер­ховної Ради України. Правова основа організації та діяльності Ра­хункової палати визначається Конституцією України та законом "Про Рахункову палату".

Відповідно до Статті 7 Закону Рахункова палата зобов'язана:

1. Здійснювати контрольно-ревізійні, експертно-аналітичні,
   інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують єдину
   систему контролю за виконанням державного бюджету Ук­
   раїни, у тому числі за використанням коштів загальнодер­
   жавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів,
   цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних
   ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм, а
   також збереження та використання майна, що є об'єктами
   права державної власності, що не підлягає приватизації
   
2. Проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верхов­
   ної Ради України, органах державної виконавчої влади, На-
   

332



V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

ціональному банку України, Фонді державного майна Ук­раїни, інших підзвітних Верховній Раді органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм влас­ності в межах, визначених Статтею 16 цього Закону

3. Перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених у пункті 2
   цієї статті (Статті 16), грошові документи, бухгалтерські
   книги, звіти,плани, кошториси витрат та іншу документа­
   цію щодо фінансово-господарської діяльності, а також
   здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та
   цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, збе­
   рігання і витрачання
   
4. Отримувати від керівників організацій та установ, які пе­
   ревіряються, всієї необхідної документації та іншої інфор­
   мації про фінансово-господарську діяльність
   
5. Отримувати від Національного банку України, уповнова­
   жених банків та інших кредитних установ необхідні відо­
   мості про операції та стан рахунків установ та організацій,
   що перевіряються, від інших підприємств і організацій -
   довідки, копії документів по операціях і рахунках цих ус­
   танов та організацій
   
6. Організовувати і проводити оперативний контроль за ви­
   конанням Державного бюджету України за звітний період
   
7. Проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по ок­
   ремих розділах і статтях Державного бюджету України, у
   тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів
   
8. Проводити експертизу проектів Державного бюджету Ук­
   раїни, а також законів та інших нормативних правових
   актів, непідписаних міжнародних договорів України, за­
   гальнодержавних програм та інших документів, що стосу­
   ються питань державного бюджету і фінансів України
   
9. Проводити аналіз і дослідження порушень і відхиленьбюд-
   жетного процесу, підготовку і внесення до Верховної Ради
   України пропозицій щодо їх усунення, а також удоскона­
   лення бюджетного законодавства в цілому.
   
10. Готувати і подавати висновки до Верховної ради України та її
    

333

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

постійних комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік

11. Направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань до
    Кабінету міністрів України, відповідним центральним орга­
    нам державної виконавчої влади, Національному банку
    України, Фонду державного майна, іншим державним
    фондам, підприємствам, установам і організаціям для роз­
    гляду і вжиття необхідних заходів
    
12. Вносити до Верховної Ради України, Президенту України,
    

а також до органів виконавчої влади клопотання до при­тягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі

13. Залучати до проведення перевірок, ревізій та обслідувань
    на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і
    фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також
    працівників інших державних контрольних, податкових і
    правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних
    випадках за рахунок власних коштів
    
14. У разі виявлення під час перевірок, ревізій та обслідувань
    фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей,
    інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій
    та обслідувань до правоохоронних органів з інформуван­
    ням про це Верховної Ради України.
    

5.2. КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ

5.2.1 .Контрольні органи в Україні

У демократичних суспільствах уособленням державної влади є народ. Державна влада діє від його імені. Отже саме народ і пови­нен контролювати її діяльність. У народу є дві можливості контро­лю влади:

• Вибори своїх представників влади, їх відклик у випадку невідповідної діяльності.

334

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

• Всеукраїнський референдум. Проведення референдуму
є справою дуже складною, але можливою вдповідно до
Статті 72 Конституції України:

"Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш яку двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області"

Контроль від імені народу виконує Верховна Рада України. Вона видає закони, виконання яких часто потребує випуску поста­нов і розпоряджень виконавчої влади. Верховна Рада повинна знати, як виконуються її закони, чи відповідають її законам підзаконні акти виконавчої влади. Верховна Рада контролює виконання законів орга­нами виконавчої влади всіх рівнів.

Контроль діяльності адміністративних органів в Україні поки­що належним чином не відпрацьований. Це пов'язано з тим, що за часів Радянського Союзу основний контроль діяльності адміністра­тивних органів виконувався партійними органами, які, власне, і прий­мали основні рішення.

Тепер в Україні діють такі органи, які мають контрольні функції:

• Верховна Рада України затверджує і контролює виконання
  Державного бюджету України, контролює діяльність Каб­
  інету міністрів України, виконує парламентський контроль
  за додержанням конституційних прав і свобод людини і
  громадянина, контролює органи, які вона утворює або оби­
  рає, а також посадових осіб, яких вона призначає, обирає
  або затверджує. Контролює діяльність органів місцевого
  самоврядування через постійні комітети.
  
• Президент України відповідно до Статті 106 Конституції
  України має великі повноваження щодо призначення поса­
  дових осіб виконавчої влади. Природньо, що він має значні
  важелі щодо контролю діяльності всіх виконавчих структур
  

335

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

В адміністрації Президента є Контрольна служба президента. Вона виконує дві функції:

1. Контролює виконання указів Президента центральними
   органами виконавчої влади. Органи виконавчої влади по­
   дають звіти про хід виконання указів Президента до Конт­
   рольної служби відповідно до зазначених термінів. Праці­
   вники Контрольної служби можуть робити перевірки ви­
   конання указів Президента і ревізію діяльності органів
   виконавчої влади.
   
2. Контролює виконання указів Президента регіональними
   органами виконавчої влади. Регіональні органи виконав­
   чої влади подають звіти про хід виконання указів Прези­
   дента до Контрольної служби відповідно до зазначених
   термінів. Працівники Контрольної служби можуть робити
   перевірки виконання указів Президента на місцях.
   

Кабінет міністрів контролює діяльність своїх підрозділів, а також діяльність місцевих державних адміністрацій відповідно до Статті 118 Конституції України: "Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня":

1. До Кабінету міністрів входить Управління для контролю
   за виконанням розпоряджень Кабінету міністрів.
   
2. Кожне міністерство має відділ контролю за виконанням роз­
   поряджень Кабінету міністрів і наказів міністра. До конт­
   рольного відділу подаються звіти про виконання розпоряд­
   жень і наказів
   
3. При міністерстві фінансів України є Головне Контрольно-
   ревізійне Управління України, яке має право проводити
   контроль фінансової діяльності всіх державних установ і
   організацій. Результати його перевірки фінансової діяль­
   ності є найдійовішими і при виявленні порушень приво­
   дять до адміністративної і кримінальної відповідальності
   

Прокуратура України виконує свої контрольні повноваження у відповідності з Статтею 121 Конституції України:

336

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

1. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять опе-
   ративно-розшукову діяльність, дізнання судове слідство.
   
2. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових
   рішень, пов'язаних з обмеженням свободи громадян
   

5.2.2. Контрольні повноваження Верховної Ради України.

Верховна Рада України має широкі контрольні повноваження, як і парламенти країн розвинутої демократії.

Загальні конституційні норми щодо контрольних функцій Вер­ховної Ради визначені у Конституції України статтями 85, 98, 101, якими Верховній Раді надані права контролю:

• За діяльністю Кабінету міністрів, міністерств і відомств
  через заслуховування посадових осіб і розгляд наданих
  матеріалів;
  
• За виконанням Державного бюджету України, прийняття рішен­
  ня щодо звіту про його виконання. Бюджетно-фінансовий кон­
  троль здійснюється переважно через Рахункову палату.
  
• За використанням Україною позик від іноземних держав,
  банків і міжнародних фінансових організацій, не передба­
  чених Державним бюджетом;
  
• За додержанням конституційних прав і свобод людини і
  громадянина, який здійснюється через Уповноваженного
  Верховної Ради України з прав людини;
  
• За діяльністю органів прокуратури.
  

Верховна Рада України може здійснювати безпосередній конт­роль через тимчасові спеціальні і слідчі комісії, а також через запити народних депутатів, групи народних депутатів, комітетів Верховної Ради до Кабінету міністрів, до інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, до керівників підприємств, уста­нов і організацій, які зобов'язані повідомити Верховну Раду, депута­та про результати розгляду запиту.

До відання Верховної Ради України належить регулярне зас­луховування звітів органів, які вона утворює або обирає, а також посадових осіб , яких вона призначає, обирає або затверджує їх кан-

337

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

дидатури. Відповідно до Регламенту Верховної Ради, закону "Про постійні комісії Верховної Ради України" посадові особи зобов'я­зані звітувати у комітетах.

5.2.3. Контрольні повноваження комітетів Верховної Ради України

Відповідно до Статті 10 закону "Про постійні комісії Верхов­ної Ради України" комітети мають сильні права контролю діяльності виконавчої влади:

"1. Комітети під час здійснення своїх функцій мають право в порядку контролю за додержанням Конституції і законів Ук­раїни, інших правових актів, прийнятих Верховною Радою Ук­раїни, контролю за законністю, економністю та ефективні­стю витрат, що здійснюються з державного бюджету, зас­луховувати першого віце-прем 'єр-міністра, віце-прем 'єрів, міністрів України, керівників державних комітетів, відомств, інших органів державної виконавчої влади і організацій, проф­спілкових органів, а також: органів місцевого самоврядування і об 'єднань громадян, окремих громадян "

"4. Комітети під час здійснення своїх контрольних повнова­жень мають право доручати відповідним органам проведення оперативно-розшукових дій, передбачених статтями 2, 5, 6 та пунктами 1, 3, 4 статті 8 Закону України "Про оператив-но-розшукову діяльність "

Відповідно до Статті 8 закону "Про постійні комісії Верховної Ради України" виконавчі структури зобов'язані надавати комітетам необхідну інформацію і виконувати їх рекомендації:

"5. Усі органи державної виконавчої влади, підприємства, ус­танови і організації, їх посадові особи зобов 'язані виконувати законні вимоги постійних комітетів щодо надання їм оригі­налів необхідних матеріалів і документів та їх копіювання "

"6. Рекомендації комітетів підлягають обов 'язковому розгля-

338

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

ч органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та об 'єднань громадян, підприємствами, ус­тановами і організаціями. Про результати розгляду та вжиті заходи повинно бути повідомлено постійним комітетам у встановлений ними строк."

5 2.4. Слухання посадових осіб у комітетах

Відповідно до закону "Про постійні комісії Верховної Ради України" комітети Верховної Ради мають право проводити слухан­ня, де народні депутати можуть отримувати не тільки інформацію для підготовки і розгляду законопроектів (ці слухання розглянуті у попередньому розділі), а й здійснювати контрольні функції, заслу­ховуючи посадових осіб виконавчої влади щодо їхньої діяльності.

Слухання є найважливішим джерелом отримання службової інформації і дійовим засобом контролю діяльності виконавчих струк­тур влади.

Практика слухань посадових осіб. Комітети Верховної Ради 2-го скликання після прийняття закону "Про постійні комісії Верхов­ної Ради України" 4 квітня 1995 року проводили слухання, передба­чені цим законом. Так у 1997 році комітет з питань науки і народної освіти провів 5 слухань, з них два слухання на виїзді. Комітет з пи­тань екологічної політики провів 6 слухань, з них три на виїзді.

Процедура проведення слухань у комітетах не є усталеною. Кожний комітет проводить слухання відповідно до уподобань голо­ви комітету, тематики питання, винесеного на розгляд, а також скла-ДУ запрошених осіб.

На жаль, слухання у постійних комітетах з метою перевірки Діяльності посадових осіб органів виконавчої влади комітетами прак­тично не проводяться. Щоб слухання у комітетах були дійовими, їх потрібно проводити регулярно і за усталеною процедурою згідно Конституції України, Регламенту Верховної Ради України, закону Про постійні комісії Верховної Ради України". Доцільно, на думку авторів, запровадити такі процедури слухань посадових осіб вико­навчої влади у комітетах Верховної Ради України відповідно до за­кону "Про постійні комісії Верховної Ради України":

339

сщ 5.1І

Ф

1 п

Я

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

1. Загальні застереження

Комітети Верховної Ради України в межах своєї компетенції у порядку контролю за додержанням Конституції, Законів України, Постанов Верховної Ради України можуть заслуховувати посадових осіб виконавчої влади. Комітети можуть заслуховувати Першого Віце-Прем'єр-Міністра, Віце-Прем'єрів, міністрів України, керівників Дер­жавних комітетів, відомств, інших органів виконавчої влади і органі­зацій, профспілкових органів, а також органів місцевого самовряду­вання і об'єднань громадян, окремих громадян (закон "Про постійні комісії Верховної Ради України", Стаття 10, "Регламент Верховної Ради України", "Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціо­нування державної влади місцевого самоврядування в Україні на пер­іод до прийняття нової Конституції України", Статті 8, 17, 18).

1.1. Основною метою контрольних слухань є:

• заслуховування посадових осіб Кабінету міністрів Украї­
  ни, керівників Державних комітетів,відомств, інших
  органів виконавчої влади у порядку контролю за додер­
  жанням Конституції України, з метою контролю виконан­
  ня раніше прийнятих Законів України, Постанов Верхов­
  ної Ради України, підготовка та подання відповідних вис­
  новків на розгляд Верховної Ради та її Президії, включаю­
  чи і рекомендації про відставку.
  
• заслуховування посадових осіб для поглиблення інформо-
  ваності громадян з метою створення громадської думки для
  підтримки або опору конкретній політиці.
  
• заслуховування посадових осіб з метою розслідування не-
  здалого керівництва, порушення закону, корупції.
  

2. Рішення про слухання приймається на засіданні комітету
   більшістю голосів її членів.
   
3. До слухань можуть залучатися депутати, які не є членами
   даного комітету, але можуть дати необхідні свідчення, по­
   яснення. Вони можуть допитувати свідків і додавати свої
   висновки до доповіді комітету.
   
4. Рекомендаційні рішення стосовно службової кар'єри по-
   

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

садових осіб приймаються на засіданні комітету більшістю голосів її членів.