На тлі світового досвіду

Вид материалаКнига

Содержание


Становлення парламентаризму в україні
3. Проведення слухань
V. контрольний процесс
Становлення парламентаризму в україні
5.2.5. Депутатські запити, година запитань
V. контрольний процесс
5.2.6. "День Уряду України" Історія запровадження "Дня Уряду"
Становлення парламентаризму в україні
V. контрольний процесс
8 квітня 1997 року
10 травня 1997 року
12 липня 1997 року
Становлення парламентаризму в україні
V. контрольний процесс
Становлення парламентаризму в україні
V. контрольний процесс
Становлення парламентаризму в україні
Подобный материал:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   39
2 Організація проведення слухань.

2.1.Комітет проводить попереднє засідання, на якому визначає:
  • кого з посадових осіб має заслухати комітет на своєму за­
    сіданні. На вимогу не менше трьох членів можуть бути
    запрошені на засідання додаткові свідки
  • з якою метою проводяться слухання
  • питання, які необхідно з'ясувати
  • членів комітету, якім доручає разом з працівниками апарату
    роанлізувати інформаційні матеріали щодо посадової особи.

2.2. Комітет перед проведенням слухання посадових осіб з ме­
тою контролю за додержанням ними Конституції України,
Законів України, з метою розслідування нездарого керів­
ництва, порушень закону, корупції визначає:
  • матеріали, які потрібно затребувати від урядових установ.
    Вимоги про надання матеріалів повинні бути направлені до
    установ не пізніше як за три тижні. Матеріали повинні бути
    надані комітету не пізніше як за два тижні до розгляду;
  • складає список посадових осіб, яких потрібно запросити
    на слухання, список погоджується з представниками різних
    фракцій-членів комітету;
  • визначає потенційних свідків, які можуть дати необхідні
    свідчення, пояснення;
  • призначає строк розгляду матеріалів у комітеті;
  • призначає строк проведення слухань;
  • приймає рішення про необхідність запрошення на слухан­
    ня керівників посадових осіб, слухання яких призначено.

2.3. Комітет визначає попередні заходи, до яких входить:
  • повідомлення за тиждень до проведення слухань про дату,
    місце і мету слухань у газеті "Голос України" та інших
    виданнях Верховної Ради України;
  • запрошення на слухання представників преси, радіо і те­
    лебачення;

341

СТАНЧ

5.1-21

трої

фін

у»

яке

па

па

н

Щ

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ
  • повідомлення за тиждень до проведення слухань посадо­
    вих осіб, вказавши документи, які їм необхідно взяти на
    засідання;
  • повідомлення свідкам про необхідність подати письмові
    свідчення за 48 годин до слухання, надіслати свідкам зап­
    рошення з умовами компенсації (наприклад, транспортні
    витрати і т. інше);
  • запрошення на слухання при необхідності Першого Віце-
    прем'єр-Міністра, віце-прем'єрів, міністрів, керівників
    державних комітетів, відомств, профспілкових органів,
    органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян не
    пізніше як за три дні до засідання;
  • підготувати технічні заходи для проведення засідання:
    мікрофони, відеомагнітофон і т. інше;
  • підготувати прес-реліз.

3. Проведення слухань

3.1.Працівники апарату комітету готують всі необхідні матер­іали, включаючи і заяви свідків, для вручення публіці та пресі.
  1. Головуючий оголошує про початок слухань, їх мету, нази­
    ває всіх посадових осіб і свідків, членів комітету, присутніх
    на засіданні.
  2. Головуючий надає слово посадовій особі.
  3. Члени комітету задають запитання до посадової особи.
  4. Головуючий просить свідків прочитати підготовлені ними
    свідчення.
  5. Члени комітету задають запитання до свідків.
  6. Слухання проводяться протягом одного дня, але якщо за­
    лишаються нез'ясовані питання, то комітет приймає рішен­
    ня про продовження слухань.

3.8.3а резулятатами слухання приймається Рішення. 3.10. Рішення затверджується на засіданні комітету, якщо воно було прийняте Підкомісією, або членами комітету, якім було доручено провести слухання.

342

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

4. Оформлення документів слухань.

4.1. Слухання протоколюється і стенографується. У протоколі
зазначається:
  • номер протоколу, дата, час і місце проведення засідання;
  • прізвище головуючого на засіданні, списки присутніх
    членів комітету, запрошених посадових осіб і свідків;
  • до протоколу додається стенограма слухання, матеріали,
    що розглядалися на засіданні;
  • головуючий на засіданні підписує протокол. Рішення ком­
    ітету за результатами слухання підписують Голова і Сек­
    ретар комітету.

4.2. За результатами слухання готуються мотивовані виснов­
ки, де в обов'язковому порядку зазначаються:
  • перелік документів, які розглядалися на слуханні;
  • перелік документів, які додатково затребував комітет;
  • чітко виражену точку зору комітету;
  • обгрунтування і мотиви прийнятого рішення;



  1. Висновок комітету стосовно посадової особи повинен
    містити конкретні посилання на статті законодавчих актів
    України.
  2. Якщо прийнято рішення про висловлення недовіри поса­
    довій особі та про усунення її з посади, комітет має внести
    це рішення до висновку та підготувати проект відповідно­
    го акту, якщо усунення з посади здійснюється Верховною
    Радою України.
  3. Після закінчення слухання готується резюме для розпов­
    сюдження наступного дня серед членів комітету та преси.
  4. Після розшифровки стенограми, записи слухання надси­
    лаються свідкам і членам комітету для коригування.
  5. Заводиться дос'є слухання, що містить один примірник
    промов, свідчень, повідомлення про слухання, прес-релі-
    зи, копії всіх відгуків у пресі, протокол слухання, стеног­
    раму.
  6. Всім свідкам надсилаються листи подяки.

343

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

5. Підготовка розгляду результатів слухання на сесії Верховної Ради України
  1. Комітет за результатами слухання приймає рішення про
    необхідність розгляду проблеми на пленарному засіданні
    Верховної Ради України.
  2. Рішення Комітету про необхідність розгляду проблеми на пле­
    нарному засіданні Верховної Ради подається до Секретаріату
    разом з Пояснювальною запискою, яка повинна містити:



  • обгрунтування доцільності включення питання до розгля­
    ду на сесії Верховної Ради України;
  • загальну характеристику проблеми;
  • пропозиції щодо прийняття необхідної Постанови Верхов­
    ної Ради;
  • проект Постанови Верховної Ради України за результата­
    ми слухання.

5.2.5. Депутатські запити, година запитань

Відповідно до статті 86 Конституції "народний депутат Украї­ни має право на сесії Верховної Ради звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету міністрів України, до керів­ників інших органів виконавчої влади та органів місцевого самовря­дування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від підпорядкування і форм власності.

Керівники органів державної влади та органів місцевого само­врядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту".

Регламент Верховної Ради визначає, що запит вноситься Го­лові Верховної Ради і оголошується ним на засіданні, після чого Секретаріат надсилає текст запиту відповідному органу або поса­довій особі. Відповідь посадової особи (надається семиденний термін) оголошується головуючим на засіданні Верховної Ради, якщо на цьому наполягає депутат. Депутат має право виступити з п'ятих-

344

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

илинною реплікою щодо відповіді, яка на його вимогу і вимогу не менш 1/5 депутатів від фактичної кількості може бути обговорена на пленарному засіданні.
  1. "У разі обговорення відповіді на депутатський запит на
    пленарному засіданні, текст депутатського запиту, відповіді
    на нього та проект постанови Верховної Ради поширюєть­
    ся серед депутатів не пізніше як за три дні до їх розгляду
    на пленарному засіданні.
  2. Для розгляду відповіді на депутатський запит Секретаріат
    Верховної Ради запрошує на пленарне засідання посадо­
    вих осіб, до яких було звернуто запит.
  3. За результатами обговорення депутатського запиту Верхов­
    на Рада приймає постанову.
  4. Депутатський запит, відповідь на нього та прийнята по­
    станова з цього питання публікуються у "Відомостях Вер­
    ховної Ради України" та газеті "Голос України".

Для членів парламенту депутатський запит є неоціненним засо­бом заявити про себе. Він дає змогу депутатові потрапити до преси.

Депутати вдаються до запитів, щоб привернути увагу міністрів до конкретних питань. Запити можуть придатися для здобуття інфор­мації для різноманітних цілей: для потреб членів парламенту (підго­товка промов), їхніх виборців, їхньої партії і окремих груп.

Депутатські запити, як форма контролю діяльності Уряду, відомств, організацій, суду, прокуратури можуть бути дуже ефектив­ними, тому що посадові особи вимушені відповідати, враховуючи, Що їх відповіді можуть стати предметом обговорення у Верховній Раді.

5.2.6. "День Уряду України" Історія запровадження "Дня Уряду"

День Уряду України є важливим заходом, який надає мож­ливість народним депутатам одержувати необхідну інформацію про

345

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

ефективність діяльності виконавчої влади - Кабінету міністрів і міністерств. Він проводиться "з метою регулярного інформування народних депутатів та громадян України з актуальних питань соц­іально-економічного розвитку, внутрішньої і зовнішньої політики держави, про стан додержання Кабінетом міністрів вимог Консти­туції України, виконання законів України, постанов Верховної Ради України".

День Уряду вперше був запроваджений Верховною Радою Ук­раїни 1-го скликання, яка 22 жовтня 1992 року прийняла постанову № 2710-ХП "Про вдосконалення роботи Верховної Ради України". Пункт 6 цієї постанови проголошує:

Встановити в розпорядку роботи Верховної Ради України інформування один раз у квартал Кабінетом міністрів Украї­ни, Національним банком України народних депутатів з акту­альних проблем соціально-економічного розвитку, внутрішньої і зовнішньої політики та відповіді на запитання (День Уряду України).

Верховна Рада 1 -го скликання не приймала спеціального до­кумента про процедуру проведення Дня Уряду. Єдиним орієнтиром проведення Дня Уряду був п.6 вище названої постанови. Верховна Рада не визначала наперед питання, на які повинен був дати відповідь Кабінет міністрів. Тому День Уряду на пленарному засіданні Вер­ховної Ради фактично був щоквартальним звітом Кабінету міністрів про свою роботу. Народні депутати мали можливість задати допові­дачу (прем'єр-міністру, віце-прем'єр-міністру або міністру) письмові та усні запитання. Термін цієї процедури не був обумовлений, і виз­начався на кожному засіданні, як і термін обговорення доповіді. Після обговорення Верховна Рада приймала постанову типу: взяти до відо­ма або з конкретними рекомендаціями, включаючи і висловлення недовіри окремим членам Кабінету міністрів, а також Кабінету міністрів в цілому.

Верховна Рада України 2-го скликання 1 лютого 1996 року прийняла "Положення про День Уряду України у Верховній Раді

346

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

України", але почала проводити "День Уряду" регулярно лише че­рез рік після прийняття змін до "Положення" (7 лютого 1997 року). "День Уряду" України у Верховній Раді 1-го скликання, як щок­вартальні звіти уряду, провадився 8 разів. Два рази слухання закінчува­лися зняттям з посади прем'єр-міністрів - В.П.Фокіна і Л.Д.Кучми.

Питання, які розглядалися на "Днях Уряду" Верховної Ради 2 скликання

11 листопада 1996 року:
  • про використання кредитів, наданих міжнародними фінан­
    совими організаціями та іншими країнами;
  • про державну політику заробітної плати і доходів населення
    та про соціальні гарантії малозабезпеченим верствам в
    умовах економічної кризи взагалі і про політику уряду щодо
    тарифів на комунальні послуги та її взаємозв'язки з реаль­
    ною платоспроможністю населення.

8 квітня 1997 року:

• про стан безпеки і перспективи розвитку ядерної енерге­
тики в Україні та проблеми стосовно закриття Чорно­
бильської АЕС.

10 травня 1997 року:

• інформація Кабінету міністрів про стан боєздатності Зброй­
них Сил України та хід виконання заходів щодо розділу
Програми Уряду "Обороноздатність держави" (засідання
було закритим).

12 липня 1997 року:
  • інформація Кабінету міністрів про забезпечення працев­
    лаштування молоді, зокрема випусників шкіл, вузів та
    інших навчальних закладів,
  • інформація Кабінету міністрів про стан справ у системі
    охорони здоров'я України та перспективи її розвитку.

7 жовтня 1997 року:

• про стан справ у легкій промисловості України та заходи
по виведенню галузі із кризи.

347

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

11 листопада 1997 року:
  • про формування фондів продовольчих ресурсів для дер­
    жавних потреб,
  • про стан підготовки житлово-комунального господарства
    до зими,
  • про хід виконання закону "Про державні гарантії віднов­
    лення заощаджень громадян України"

9 грудня 1997 року:
  • про використання резервного фонду Кабінету міністрів
    України у 1997 році,
  • про стан справ у системі охорони здоров'я (згідно з пунктом
    5 Постанови Верховної Ради України від 18 липня 1997 року).

11 лютого 1998 року:

• інформація про стан погашення заборгованості із заробіт­
ної плати, пенсій і стипендій, відновлення та повернення
заощаджень громадян.

Опис порядку проведення "Дня Уряду"

День Уряду України проводиться у відповідності з "Положен­ням про День Уряду України у Верховній Раді України", затвердже­ному Верховною Радою України 1 лютого 1996 року, до якого були внесені зміни 7 лютого 1997 року.

1. "День Уряду України" у Верховній Раді України проводить­
ся з метою регулярного інформування народних депутатів та грома­
дян України з актуальних питань соціально-економічного розвитку,
відновлення та нарощування виробництва, внутрішньої і зовнішньої
політики держави, про стан додержання Кабінетом міністрів вимог
Конституції України, виконання законів України, постанов Верхов­
ної Ради України, вироблення пропозицій щодо правового врегулю­
вання діяльності Кабінету міністрів України, центральних і місце­
вих органів виконавчої та судової влади, органів місцевого самовря­
дування і пропозицій щодо зміни чинного законодавства, його до­
повнення та підготовки проектів законодавчих актів.

2. "День Уряду України" проводиться на пленарних засіданнях
Верховної Ради України щомісяця кожного другого вівторка

348

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

з 10 години. Час, необхідний для проведення "Дня Уряду України", встановлюється Верховною Радою України.
  1. Ініціаторами розгляду окремих проблем виступають Вер­
    ховна Рада України, Президент України, комітети Верхов­
    ної Ради України, депутатські фракції і групи, народні де­
    путати України, Уповноважений Верховної Ради України
    з прав людини, Кабінет міністрів України.
  2. Кожний "День Уряду України" проводиться за відповід­
    ною тематикою, яка визначається Верховною Радою Ук­
    раїни не пізніше, як за 10 робочих днів до його проведен­
    ня. Верховна Рада України одночасно визначає комітети,
    функціональна спрямованність яких пов'язана з визначе­
    ною тематикою "Дня Уряду України". До порядку денного
    "Дня Уряду України" може включатися не більше двох те­
    матичних питань.
  3. Не пізніше як за 5 днів до проведення "Дня Уряду Украї­
    ни", Уряд надає народним депутатам України аналітичні
    та довідкові матеріали з питань, що розглядатимуться на
    "Дні Уряду України".
  4. Запитання на "Дні Уряду України" подаються згідно з виз­
    наченою тематикою і мають стосуватися компетенції Каб­
    інету міністрів України та інших центральних органів дер­
    жавної виконавчої влади. Запитання до "Дня Уряду Украї­
    ни" подаються ініціаторами розгляду питань у письмовій
    формі до відповідних комітетів Верховної Ради або депу­
    татських фракцій і груп.
  5. Комітет, депутатська фракція і група формують запитан­
    ня з кожної проблеми визначеної тиматики "Дня Уряду Ук­
    раїни" та передають їх до Секретаріату Верховної Ради Ук­
    раїни не пізніш як за 7 робочих днів до його проведення,
    не допускаючи подання запитань однакового змісту. Депу­
    татські фракції і групи задають по одному питанню.

349

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

Особисті звернення позафракційних народних депутатів України до відповідних посадових осіб з проханням розкрити на "Дні Уряду України" запропоновану народним депутатам України проблему у пись­мовій формі подаються Секретаріату Верховної Ради України не пізніщ як за 7 робочих днів до проведення "Дня Уряду України".

Зведені запитання передаються Секретаріатом Верховної Ради України до Кабінету міністрів України не пізніш як за 5 робочих днів до проведення "Дня Уряду України".

У "Дні Уряду України" беруть участь члени Кабінету міністрів України, а в разі необхідності - керівники інших центральних органів державної виконавчої влади.

8. Відповідає на запитання згідно тематики "Дня Уряду Ук­
раїни" Прем'єр-міністр України або визначений ним член
Кабінету міністрів України чи керівник відповідного цен­
трального органу державної виконавчої влади, про що не
пізніш як за 4 дні до "Дня Уряду України" повідомляється
Секретаріат Верховної Ради України.

9. Під час проведення "Дня Уряду України" головуючий на
засіданні Верховної Ради України надає члену Кабінету
міністрів чи керівнику відповідного центрального органу
виконавчої влади для інформування народних депутатів-
15 хвилин та для відповідей на письмові запитання- ЗО
хвилин.

10. Член Кабінету міністрів України чи керівник відповідного
центрального органу державної виконавчої влади відпові­
дає за визначеною тематикою на всі запитання, що надійшли
на адресу Уряду комітетів, депутатських фракцій і груп,
позафракційних народних депутатів України. У разі необх­
ідності, в межах відведеного часу, відповіді можуть бути
доповнені іншими членами Уряду або керівниками відпов­
ідного центрального органу державної виконавчої влади.

Після відповідей на запитання, що надійшли на адресу Ка-350

V. КОНТРОЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

бінету міністрів України, Прем'єр-міністр та інші визначені Прем'єр-міністром представники Уряду протягом не менш однієї години відповідають на усні запитання народних депутатів Ук-паїни відповідно до проблематики, що розглядається на "Дні Уря­ду України".

Після відповідей на усні запитання, які били поставлені на­родними депутатами України, проводиться обговорення визначе­ної теми, метою якого є вироблення пропозицій щодо зміни нор­мативно-правової бази, що регламентує обговорювану проблему, даються доручення Кабінету міністрів України щодо розробки проектів законодавства, подальшого вивчення обговореної про­блематики та її окремих складових, визначається дата повторно­го обговорення теми.
  1. Після відповідей на запитання для уточнення запитань і
    відповідей представникам комітетів, функціональна спря­
    мованість діяльності яких пов'язана з визначеною темати­
    кою "Дня Уряду України", може надаватися до 5 хвилин.
    Протягом 20 хвилин можуть проводитися дебати.
  2. Після обговорення кожного питання Верховна Рада Ук­
    раїни може приймати окрему постанову в порядку кон­
    тролю за діяльністю Кабінету міністрів України відпо­
    відно до пункту 13 статті 85 Конституції України, вно­
    сити пропозицію Кабінету міністрів України чи членам
    Уряду або направляти звернення Президенту України з
    відповідними висновками і пропозиціями щодо персо­
    нальної відповідальності окремих членів Кабінету
    міністрів України.
  3. В кінці засідання Прем'єр-міністр України і головуючий на

пленарному засіданні Верховної Ради України підбивають підсумок проведення "Дня Уряду України".

14. "День Уряду України" проводиться гласно і відкрито, з по-

вною радіотрансляцією та телетрансляцією в запису.

351

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

Для більшої поінформованості населення бажано повідомля­ти заздалегідь про дату і мету проведення "Дня Уряду України" у газеті "Голос України".

Таким чином, пропозиція запровадити у парламенті Україні "День уряду" є потенційно дуже важливим кроком уперед на шляху до зміцнення демократії. Запровадження як звичайної прак­тики такого порядку, коли вищі посадові особи виконавчої влади можуть очікувати на запрошення до парламенту для пояснення різноманітних актуальних аспектів політики, програм та уряду­вання, дає депутатам нагоду висловити своє занепокоєння про­блемами, які стали їм відомими через виборців або засоби масо­вої інформації.