На тлі світового досвіду

Вид материалаКнига

Содержание


Становлення парламентаризму в україні
Vi. діяльність депутатів парламенту
Становлення парламентаризму в україні
Vi. діяльність депутатів парламенту
Присягаю додержуватися Конституції України та законів Ук­раїни, виконувати свої обов 'язки в інтересах усіх співвітчиз­ників ".
Становлення парламентаризму в україні
Vi. діяльність депутатів парламенту
Становлення парламентаризму в україні
Vi. діяльність депутатів парламенту
Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.
Народні депутати України не можуть бути без згоди Верхов­ної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані
Становлення парламентаризму в україні
Подобный материал:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39

361

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ






Незалежний







Країна

контрольно-

Мета/сфера

Характер

ревізійний

діяльності

контролю




орган







ПІВДЕН-

Відомство

Контрольно-

(1) Ревізійна

НА

Головного

ревізійні перевірки

комісія

АФРИКА

аудитора

державних

(2) Звіти







фінансових та

Головного







урядових установ

аудитора

ШВЕЦІЯ

Відсутність

Контрольно-

Парламентські




незалежного

ревізійні перевірки

аудитори




органу

міністерств,










державних










адміністративних










органів, компаній та










фондів




НІДЕР-

Вища

Висновки за

Річні звіти ВДР

ЛАНДИ

державна рада

результатами

про результати




(ВДР)

перевірки рахунків

фінансово-







державних установ

бюджетної










діяльності уряду

СПОЛУ-

Головна

Контрольно-

Загальний

ЧЕНІ

контрольна

ревізійні перевірки




ШТАТИ

служба (ГКС)

загальнодержавних










програм і програм










штатів; річних книг










бухгалтерського










обліку










адміністративних










установ; контроль за










системами










бухгалтерського










обліку державних










органів




362

VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

РОЗДІЛ VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

6.1. НОРМИ ДЕПУТАТСЬКОЇ ЕТИКИ 6.1.1. Правовий статус депутатів

У більшості країн світу з мажоритарними, пропорційними і змішаними системами проголошується доктрина незалежності де­путата від виборців. Вважається, що депутат представляє всю на­цію, а не окремих виборців. Тому, наприклад, у Великобританії ви­борці не дають депутатам наказів і депутати не звітують перед ви­борцями. Тут існує так звана "теорія мандату", яка має відношення до взаємин уряду з виборцями, а не виборців з депутатами. Мандат визначається як підтримка виборцями під час загальних виборів дій уряду на проведення певної політики.

Фактично депутат відповідає за свої дії перед керівництвом партії, яка висунула його на виборах. Проте депутат має зв'язки з своїм виборчим округом. Регулярно раз в тиждень або раз у два тижні він буває у своєму окрузі, зустрічається з виборцями, вислуховує їх скар­ги. Крім того він приймає виборців і делегації з округу у Лондоні.

Депутат парламенту Великобританії отримує 27140 фунтів стерлінгів на утримання офісу, секретаря і помічника-дослідника. Депутатові компенсуються транспортні витрати на поїздки між Лон­доном і виборчим округом, місцем проживання (сюди включаються поїздки дружини і дітей). Йому надано право безоплатного зв'язку телеграфом, телефоном і поштою між Лондоном і виборчим окру­гом. Депутатові оплачується проживання у готелі.

У більшості країн світу депутат не може мати іншого пред­ставницького мандату і має право тільки на викладацьку і наукову роботу поза робочим часом. Проте, наприклад, у Австрії право несу­місності депутатського мандата з виконанням інших державних Функцій дещо відрізняється. Ніхто не може бути одночасно членом Національної Ради і Федеральної Ради, федеральним президентом, губернатором землі, членом Федерального Конституційного Суду, адміністративного суду, Рахункової палати. Парламентарі не можуть

363

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

займати керівні посади у сфері економіки. Проте член Національної Ради може бути членом уряду. Він може залишатися службовцем. У цьому випадку йому надається час для виконання депутатських обо-в'язків із зменшенням посадового окладу на 25%. Спірні питання несумісності вирішуються комітетом з питань несумісності Націо­нальної Ради.

Право несумісності відсутнє у парламенті Великобританії. Тут члени парламенту можуть залишати свою основну роботу, профес­ійну діяльність, а можуть і продовжувати її по сумісництву. Парла­ментарі підтримують тісні зв'язки з лобістськими групами, повідом­ляючи палату про таку роботу і оплату за неї.

У 1975 році Палата Общин встановила обов'язкову регістра-цію "інтересів" депутатів. Депутат зобов'язаний повідомити палату про будь-яку фінансову зацікавленість або іншу матеріальну зацікав­леність, про які можна подумати, що вони впливають на його виступи і голосування у парламенті (оплачуване місце роботи, платежі, отри­мані від іноземних урядів, організацій та окремих осіб, земельні во­лодіння, назви компаній, у яких депутат має більше 1 % акцій).

У Німеччині конституція гарантує депутатові вільний мандат. Депутати є представниками всього народу і керуються лише своїм сумлінням. Проте кожний депутат обирається від певної партії. Він вимушений захищати у Бундестазі політичну лінію своєї партії, що вимагає від нього постійного пошуку компромісів. Та вільний ман­дат дозволяє депутатові не підкорятися вказівкам своєї парламен­тської групи. Парламентська група може вивести депутата із свого складу, але він все рівно збереже свій мандат, навіть перейшовши до парламентської групи іншої партії.

Депутат є вільним також щодо своїх виборців. Він не зобов'я­заний підкорятися наказам і приписам. Проте це не виключає, що він захищатиме інтереси певного регіону або професійної групи.

У Бундестазі діють Правила поведінки депутата, відповідно до яких він повинен опублікувати в офіційному довідникові Бундестагу дані про свою професію, діяльність у керівних органах підприємств і організацій, у комерційних і промислових об'єднаннях. Депутат спо­віщає також Голові Бундестагу відомості про свої контракти на на-

364

VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

ння консультативних послуг, діяльність поза межами депутатської праці, участь у капіталі компаній, доходи і пожертви.

В Україні правовий статус народного депутата унормований Конституцією, Регламентом і спеціальним законом "Про статус на­родного депутата". Відповідно до статті 78 Конституції "Народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі. На­родні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі".

До прийняття нової Конституції України народний депутат мав імперативний мандат. Він був зобов'язаний звітувати перед вибор­цями про свою роботу у Верховній Раді і про реалізацію своєї пере­двиборної програми. Він мав також право перебувати на державній службі і обіймати інші виборні посади.

Тепер народний депутат має вільний мандат. Він не має обо­в'язків звітування перед виборцями і має право займатися лише вик­ладацькою, науковою та іншою творчою діяльністю.

Перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради депутати складають присягу (стаття 79 Конституції):

"Присягаю на вірність Україні. Зобов 'язуюсь усіма своїми дія­ми боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів Ук­раїни, виконувати свої обов 'язки в інтересах усіх співвітчиз­ників ".

Якщо депутат відмовляється скласти присягу, то позбавляєть­ся депутатського мандата.

Народний депутат України має право обирати керівні органи Верховної Ради і бути обраним. Він має право ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються Верховною Радою і органами, до яких він входить і правом дорадчого органу в органах, де він не є членом.

Народний депутат України має також право висловлювати свою Думку щодо кандидатур посадових осіб, які обираються, признача-

365

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

ються або затверджуються Верховною Радою та ставити питання про недовіру їм.

Дуже важливим правом народного депутата є право законо­давчої ініціативи, яке передбачає можливість вносити до Верховної Ради законопроекти, обов'язкові для розгляду, з правом виступу на пленарному засіданні для обгрунтування законодавчої ініціативи.

Ніхто не має права обмежити повноваження народного депу­тата. Вони не обмежуються навіть при запровадженні надзвичайно­го стану.

Посадові особи державних органів, підприємств і організацій притягаються до адміністративної відповідальності, а при наявності злочину і до кримінальної за невиконання законних вимог депутата та створення перешкод у його роботі.

Народному депутатові України надаються гарантії соціально­го захисту. Депутатові надається щорічна відпустка тривалістю 45 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати. Йому надається безоплатно житло у готелі або службове помешкання для спільного проживання з членами сім'ї.

Законодавство України передбачає кримінальну відпові­дальність за посягання на честь і гідність народного депутата.

Після закінчення повноважень народному депутатові України надається попередня посада або інша рівноцінна робота.

6.1.2. Парламентські привілеї

У більшості країн світу держава забезпечує депутатам парла­менту сприятливі умови для ефективної діяльності. Крім того, де­путати більшості країн мають спеціальні привілеї, які захищають їх від переслідування карними органами.

Розрізняють два основних привілеї:

• Депутатський індемнітет - невідповідальність депутата за висловлювання у парламенті, результати голосування, за­конопроекти, та інші підготовлені народним депутатом

366

VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

документи. Цей привілей поширюється на всю парламен­тську діяльність депутата як під час депутатських повно­важень, так і після їх закінчення. Парламентським індемн­ітетом користуються парламентарі більшості країн; • Депутатський імунітет - депутат не може бути притягне­ний до кримінальної відповідальності без згоди парламен­ту. У багатьох країнах депутат може бути арештований без згоди парламенту на місці скоєння злочину або при скоєнні тяжкого злочину, а у таких країнах як Індія та Індонезія депутат не може бути позбавлений недоторканності ні за яких обставин.

Як приклад, можна навести деякі дані про забезпечення діяль­ності і привілеї депутатів Національної Ради і Федеральної Ради Австрії.

Місячна заробітна плата члена Національної Ради дорівнює 50% заробітної плати члена Федерального уряду. Законом передба­чені також надбавки до 25% в залежності від стажу депутатської діяльності, роботи в комітеті і т.п.

Члени Національної Ради мають право на безоплатний проїзд залізничним, водним, автобусним транспортом. Вони отримують компенсацію витрат на спальні місця і авіабілети, якщо витрати по­в'язані з запрошенням на засідання палат і комітетів.

Члени австрійського парламенту захищені імунітетом (недо­торканністю). Члени Національної Ради можуть бути арештовані за кримінальні дії тільки за згодою Національної Ради, за винятком зат­римання на місці злочину. Згода Національної Ради потрібна також Для здійснення домашнього обшуку.

У випадку затримання депутата на місці злочину компетент­ний орган повинен негайно сповістити президенту Національної Ради Про затримання. На вимогу Національної Ради арешт депутата по­винен бути відмінений до прийняття рішення на підставі проведено­го слідства. Члени Національної Ради можуть бути заарештовані без Згоди Національної Ради за кримінальні дії, якщо вони не пов'язані з політичною діяльністю депутата. Компетентні органи повинні зап-

367

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

росити рішення Національної Ради щодо такого зв'язку на вимогу депутата або третини членів комітету з питань імунітету.

Недоторканність депутатів гарантується конституціями більшості країн. У країнах західної демократії цей привілей форму­люється близько до його визначення Конституцією США, прийнятої ще у 1787 році, Стаття 1, розділ 6:

Сенатори і представники отримують за свою службу винаго­роду, яка встановлюється законом і виплачується казначей­ством Сполучених Штатів. Крім тих випадків, коли винні у зраді, тяжкому злочині і порушенні громадського порядку, чле­ни палат не можуть бути піддані арешту під час перебуван­ня на сесії, слідування на сесію і повернення з неї; і ні за будь-які виступи, або участь у дебатах їх не можуть піддавати допиту у будь-якому іншому місці.

Формулювання Конституції США фактично охоплює всі види протиправної поведінки громадян, тому імунітет захищає сенаторів і представників тільки в межах Конгресу, а повсюдно — "за будь-які виступи, або участь у дебатах".

Не зважаючи на вищесказане, питання привілеїв депутатів Конгресу періодично розглядаються Конгресом і Верховним Судом США. "Зрада, посадовий злочин та порушення миру визначаються як злочини, що мають підставу для карного переслідування за зви­нуваченням..., привілей не поширюється на арешт у випадку скоєн­ня будь-якого кримінального злочину" (за постановою Верховного Суду у 1908 році). Проте суди захищають депутатів від образ і про­типравних дій. Палата може затримати кривдника за наказом Спіке­ра і притягнути його до суду, запроваджена постійна процедура, яка регулює виклик депутатів на суд.

У Великобританії парламентські привілеї включають свободу депутатів від арешту, свободу слова у парламенті, а також право до­ступу до королеви. Проти члена парламенту не може бути судового переслідування за будь-які вислови у парламенті. Арешт депутата можливий тільки з дозволу Палати. Але член Палати не має при­вілею від арешту у кримінальній справі.

368

VI. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПАРЛАМЕНТУ

Статус недоторканності народних депутатів України є абсо­лютним. Практично будь-яке порушення громадського порядку на-чжддним депутатом залишається без покарання. Статті 80 Конституції -України проголошує:

Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідаль­ності за результати голосування або висловлювання у парла­менті та його органах, за винятком відповідальності за обра­зу чи наклеп.

Народні депутати України не можуть бути без згоди Верхов­ної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

У статті йде мова про два привілеї недоторканності - імунітет та індемнітет, якими користуються народні депутати України.

У народного депутата не можна проводити обшук, огляд особис­тих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, ве­сти нагляд за кореспонденцією, прослуховувати телефонні розмови.

Після закінчення строку повноважень депутат може бути при­тягнутий до кримінальної чи адміністративної відповідальності за порушення, що сталися в період виконання депутатських обов'язків тільки за згодою Верховної Ради.

Кримінальну справу щодо народного депутата може поруши­ти лише Генеральний прокурор України. Він вносить до Верховної Ради подання, яка розглядає його не пізніше як у місячний строк. Верховна Рада приймає рішення більшістю у 2/3 голосів депутатів від конституційного складу і у триденний строк повідомляє про ньо­го Генерального прокурора.

Проблема недоторканності народних депутатів України пост­ійно дискутується у пресі, а також народними депутатами у Вер­ховній Раді України. Все це робиться часто без аналізу проблеми, з чисто популістськими цілями.

369

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

Мотивуючи свої виступи, громадяни України у засобах масо­вої інформації, як правило, стверджують, що "право недоторканності депутатів" не зафіксовано в конституціях більшості країн або перед­бачає зовсім інші ознаки цього привілею. Насправді, право недотор­канності депутатів зафіксоване у різній формі у конституціях пере­важної більшості країн. Правда, ознаки цього привілею різні. У ба­гатьох країнах імунітет депутата не діє поза межами парламенту, в момент скоєння злочину, а в ряді країн він діє завжди. Депутат поз­бавляється права недоторканності парламентом.

У переважній більшості країн депутати позбавляються імуніте­ту на пленарному засіданні простою або кваліфікованою більшістю голосів. Проте є і простіші процедури. Так, у Великій Британії члени Палати громад можуть бути позбавлені імунітету за рішенням спікера.