Внутрішні війська мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


УДК 37.035.1 Н.М. Гупан, В.М. Сотниченко, Г.О. Фрейман
© Н.М. Гупан, В.М. Сотниченко, Г.О. Фрейман
Методика оценивания уровня сложности оперативной обстановки в зонах ответственности частей
Особенности использования террористическими группами современных радиоэлектронных средств при осуществлении ими террористических
V.I. Pisarevskiy, М.G. Rusanov, A.V. Snigurov, V.M. Zakharov, I.S. Dobrinin, A.M. Bovkun, V.P. Finaev
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

УДК 37.035.1

Н.М. Гупан, В.М. Сотниченко, Г.О. Фрейман



УПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ: ДОСВІД ТА РЕЗУЛЬТАТИ

Висвітлено проблему реалізації кредитно-модульної системи навчання у вищих навчальних закладах МВС України, сутність якої полягає у певній невідповідності дидактичних принципів навчання за цією системою нормам і правилам організації життєдіяльності навчального військового колективу. Ґрунтуючись на власному досвіді і практичних результатах навчання за такою системою, автори пропонують шляхи і методи вирішення цієї проблеми.

озвиток демократичної держави та становлення громадянського суспільства в Україні потребують адекватних змін навчальної освітньої політики. Сьогодні українська вища школа переживає складні та відповідальні часи. Цей реформаційний процес супроводжується істотними змінами у педагогічній теорії та практиці, відбувається зміна освітньої парадигми, пропонуються інший зміст, нові підходи, інший педагогічний менталітет.

Основні завдання щодо peфopмyвaння системи вищої освіти, її докорінного оновлення визначені Законом України “Про освіту”, Указом Президента України “Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні”, національною програмою “Освіта” (Україна XXI століття), іншими документами. Цей процес зорієнтований на входження України у світовий освітній простір.

Необхідність та незворотність процесу інтеграції України як правової та демократичної держави в загальноєвропейський освітній простір, реалізація у сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчання. Слід зазначити, що впровадження нової моделі навчання у статутному вищому навчальному закладі має відповідні особливості [3, 4].

П

© Н.М. Гупан, В.М. Сотниченко, Г.О. Фрейман




роте вивчення зазначеної проблеми потребує не тільки вивчення сучасних досліджень щодо кредитно-модульної системи організації навчального процесу [7], але й застосування її у практиці викладання та узагальнення відповідного досвіду [8]. Проблемі кредитно-модульної системи організації навчання як однієї із сучасних інноваційних педагогічних технологій, що впроваджуються сьогодні у вищих і загальноосвітніх навчальних закладах різних типів, присвячена низка наукових досліджень [1, 3 – 7, 11]. Однак ці дослідження ретельно аналізують теоретичні, дидактичні основи інноваційних педагогічних технологій взагалі та кредитно-модульної системи організації навчання зокрема. Проте потребують більш докладнішого розгляду особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчання у вищих військових (статутно організованих) навчальних закладах.

Виходячи з цього об’єктом нашого дослідження був визначений навчальний процес у Київському юридичному інституті МВС України, а предметом – кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі – КМСОНП) у курсантів та студентів перших курсів КЮІ на історико-правових дисциплінах.

Мета дослідження – створити модель упровадження КМСОНП (на прикладі викладання історико-правових дисциплін) у вищому військовому навчальному закладі з урахуванням досягнень сучасної дидактики та узагальнити відповідний досвід.

У зв’язку з цим на початку 2004/2005 навчального року Вчена рада Київського юридичного інституту МВС затвердила програму та відповідний пакет документів про впровадження кредитно-модульної системи організації навчання курсантів і студентів перших курсів усіх факультетів інституту.

Програма передбачала створення такої моделі організації навчального процесу, яка б ураховувала засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS) і ґрунтувалася б на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Складовою цієї системи є застосування кредитно-модульної технології навчання, бально-рейтингової системи оцінювання та контролю, передбачених відповідними навчальними програмами.

Кредитно-модульна технологія навчання є комбінованою системою умов навчальної діяльності викладача і тих, хто навчається. Її структура, як правило, містить такі складові.

1. Структурний поділ навчального матеріалу на окремі тематичні блоки (навчальні модулі).

2. Технологічна послідовність вивчення дисципліни з відповідним дидактичним забезпеченням.

3. Система модульно-рейтингового контролю якості навчання та мотиваційних стимулів [10, 11].

Викладачами історико-правових дисциплін було створено необхідне навчально-методичне забезпечення, і почався процес упровадження кредитно-модульної технології навчання та бально-рейтингової системи оцінювання. Досвід роботи протягом першого семестру показав позитивні результати та висвітлив певні проблеми, які будуть розв’язуватися протягом подальшої роботи.

При впровадженні кредитно-модульної системи у навчальний процес були введенні нові форми роботи, що сприяло підвищенню пізнавальної активності курсантів, студентів. Одними із видів зазначених робіт є: інтерактивні лекція, семінар, лабораторне заняття. Можливості активізації пізнавальної діяльності під час проведення лекції реалізувалися через постановку викладачем дискусійного питання або проблеми, що розв’язувалася на занятті. У такому випадку план лекції, запропонований викладачем, відповідав шляхам розв’язання проблеми або вирішення дискусійного питання. Після кожного навчального блоку лекції проходило відповідне обговорення в аудиторії. Лекція закінчувалась обговоренням головної проблеми.

На семінарах за певними питаннями обговорення формувалися малі групи, які отримували відповідні навчальні завдання, опрацьовували їх та презентували результати власної роботи. Вони обговорювались у загальному колі (кооперативно-груповий метод навчання). Крім того, курсанти, студенти одержували індивідуальні творчі завдання (підготовка рефератів, повідомлень, захист тези, бібліографічний аналіз визначеної проблеми тощо), результати виконання яких безпосередньо обговорювалися на семінарах. Аналогічні групи методів застосовувалися на лабораторних або практичних заняттях. У процесі впровадження відповідних форм організації навчання автори спиралися на сучасні досягнення дидактики вищої школи [1, 2, 9] .

Найпростішим є проведення навчання методом проекту на семінарі, практичному занятті. Робота організується з малими групами за конкретними завданнями, які мають проектний характер: наприклад, створити теоретичну модель держави за заданими параметрами. Група отримує завдання, спеціально підготовлені для цього бланки. Викладачем призначається керівник проектної групи, який разом із учасниками проекту визначає план роботи, розподіляє завдання. Викладач визначає час на опрацювання завдання групою і підготовку проекту, а також на презентацію.

Кожній групі даються стартові бали, кількість яких визначається пропорційно, залежно від часу, відведеного на вивчення дисципліни. Ця кількість балів розподіляється рівно між учасниками проекту, що підтверджує принцип правової рівності всіх людей згідно із Загальною декларацією прав людини. Проте кожний учасник проекту лише тоді отримає стартовий бал (тобто мінімум, що студент може одержати), коли він підтвердить своє право хоча б одним публічним виступом на захист проекту. Студентам чи курсантам, які не взяли участі у презентації свого проекту, бали не зараховуються, і тема вважається невідпрацьованою. Цю тему їм необхідно відпрацювати, але вже самостійно і за рекомендованими формами роботи.

Група презентує свій проект протягом відведеного на це часу. Якщо ж час не використано повністю, то представники інших груп можуть доповнити цей проект своїми виступами. І якщо вони не повторюються, а дійсно висвітлюють щось нове, то кожна позиція додає їм “плюс” за рахунок авторів проекту. Саме тому авторська група зацікавлена найбільш продуктивно використати свій час і не віддати бали опонентам. Ці бали після захисту проекту розподіляються в групі на засадах колегіального рішення і залежно від індивідуальних результатів кожного учасника проекту.

Після закінчення презентації у відведений регламентом час учасники інших проектів можуть доповнювати, уточнювати, ставити запитання тощо. За це їм можуть присуджуватися додаткові бали. Викладач, який прагне досягти високої продуктивності роботи студентів під час занять, має стояти на позиціях, що неправильних відповідей немає, є брак інформації; бали присуджуються в основному не за правильність чи неправильність відповідей (хоча цей момент теж треба враховувати), а за участь у роботі. За таких умов можна з упевненістю гарантувати істотне підвищення як активності навчального контингенту, так і продуктивності навчання.

Самостійна робота за модульно-рейтинговою технологією навчання курсантів, студентів мала теж відповідні форми організації. Найбільш ефективними серед них були: складання плану навчального матеріалу за темою лекції, визначення ключових термінів і понять теми, яка вивчається самостійно, підготовка та захист тези, складання та виконання тестових завдань, вивчення джерельної бази проблеми, що вивчається самостійно, розробка контрольних завдань до теми і модуля, модульні контрольні роботи, експертна доповідь, рецензування, виготовлення мультимедійного матеріалу тощо [5] .

Постійна зміна форм робіт та приділення значної уваги самостійній роботі дали можливість курсантам, студентам ґрунтовніше вивчати відповідну дисципліну та бути у постійному робочому напруженні. Унаслідок цього формувалися такі розумові та мовні вміння:

– визначати головне, тобто основну думку (ідею) певної частини лекції, підручника, документа, нормативно-правового акта, інших джерел інформації;

– аналізувати, тобто визначати окремі смислові частини, риси, ознаки у відповідній інформації, що засвоюється;

– синтезувати, тобто послідовно розумово об’єднувати розрізнені частини навчального матеріалу в єдине ціле та нові сполучення;

– порівнювати, тобто встановлювати тотожності (подібності), схожості або відмінності між об’єктами порівняння;

– узагальнювати, тобто визначати та об’єднувати головне у навчальному матеріалі, що засвоюється;

– систематизувати, тобто об’єднувати інформацію у певну цілісну загальну картину, встановлювати основні та другорядні зв’язки між об’єктами, що вивчаються;

– класифікувати, тобто групувати певні факти, події, явища, процеси, соціальні норми, правовідносини, соціальні стосунки тощо відповідно до визначених ознак;

– доводити, тобто формулювати тезу, обґрунтовувати її за допомогою аргументів;

– міркувати, тобто доводити сукупність суджень, що застосовуються при виведенні тези або аргументів;

– працювати з джерельною базою, логічно мислити, чітко конструювати свою відповідь та відстоювати свою позицію перед аудиторією;

– робити виписки, тобто дослівно чи документально фіксувати у вигляді точного запису певний текст (факти, поняття, зв’язки, висновки, інші відомості, що мають, на думку курсантів чи студентів, важливе значення);

– складати план, тобто послідовний перелік основних думок курсанта чи студента, що вивчає певне джерело інформації з конкретної проблеми;

– формулювати тези, тобто основні положення змісту навчального матеріалу, що засвоюється, які дають можливість розкрити або довести сутність змісту інформації;

– конспектувати, тобто фіксувати за логікою викладу основний зміст лекції або іншого джерела інформації відповідно до визначеного плану або сформульованих тез.

Успішні навчальні результати були досягнуті завдяки створенню відповідної системи контролю та оцінювання. Безумовно, критерії оцінювання навчальних досягнень за модульно-рейтинговою технологією навчання відрізняються від традиційних. Якщо за знаннєво-орієнтовним та особистісно-орієнтовним навчанням оцінюється рівень опанування знань, умінь та навичок, то за компетентнісно-орієнтовним підходом, який є базовим для модульно-рейтингової технології навчання, оцінюється синтезований комплекс знань, умінь та навичок, які складають певну предметно-професійну компетентність. Результати навчальної діяльності курсантів, студентів оцінювалися за певними формами її організації відповідно до модуля. Кожна форма організації пізнавальної діяльності курсантів, студентів оцінювалася окремо відповідною кількістю балів як за темою, так і за модулем [6].

Поточний, рубіжний (тематичний, модульний) контроль було спрямовано на систематичну перевірку розуміння та засвоєння програмного матеріалу, виконання практичних, лабораторних робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, складати конспект, писати звіт, реферат, здатності публічно в усній або письмовій формі подавати певний матеріал. Контроль здійснювався як під час аудиторних занять, так і через організацію форм контролю за самостійною роботою. Конкретний перелік робіт, які зобов’язаний виконати студент, та критерії їх оцінки визначалися кафедрами інституту і включалися до робочих програм відповідних навчальних дисциплін. Для ефективної організації поточного, рубіжного (тематичного, модульного) контролю були розроблені картки індивідуального контролю для кожного курсанта.

У зв’язку з упровадженням у навчальний процес перших курсів інституту кредитно-модульної системи навчання успішність студентів та курсантів значно зросла. Так, у період зимової сесії 2004/2005 навчального року на відміну від зимової сесії 2003/2004 навчального року на “відмінно” склало на 35 % більше курсантів, студентів.

Значно знизилася кількість незадовільних оцінок. Якщо під час зимової сесії 2003/2004 навчального року склало на “незадовільно” 20 осіб, що становить 4,6 %, то у період зимової сесії 2004/2005 навчального року їх зменшилося до 6 (1,4 %). Таким чином, кількість незадовільних оцінок знизилася на 3,2 %.

Узагальнюючи досвід упровадження КМСОНП у викладанні історико-правових дисциплін на перших курсах КЮІ МВС, автори дійшли висновку про те, що зростання успішності та якості навчання студентів і курсантів пояснюється застосуванням відповідної інноваційної дидактичної моделі, яка забезпечила:

– упровадження компетентнісно-орієнтованого підходу щодо організації навчального процесу;

– систематизацію знань у процесі їх активного засвоєння, підвищення рівня навчальних досягнень шляхом стимулювання активної роботи курсантів, студентів упродовж усього семестру;

– підвищення навчальної мотивації курсантів, студентів та їх переорієнтацію з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок, а зрештою – і професійних компетентностей;

– розширення можливостей всебічного розкриття здібностей курсантів, студентів, розвиток їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу;

– підвищення об’єктивності оцінювання підсумків усіх видів навчальної діяльності курсантів, студентів;

– створення прозорої системи контролю за процесом організації пізнавальної діяльності.

Досягнуті результати були забезпечені внаслідок:

– чіткого визначення змісту (змістових модулів) навчальних дисциплін, спрямованого на формування необхідних знань, умінь та навичок;

– достатньої забезпеченості дисциплін навчально-методичними матеріалами;

– обґрунтованості норм витрат часу на використання відповідної кількості форм організації навчально-пізнавальної діяльності курсантів, студентів;

– використання засобів інтенсифікації навчального процесу;

– чіткої організації навчальної роботи на аудиторних заняттях та у позааудиторний час, що відбивалося в індивідуальних картках навчальних досягнень курсантів, студентів і у відповідних робочих журналах та відомостях.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу дозволила заощадити час і зберегти людський ресурс, що традиційно у великих розмірах витрачаються впродовж іспитово-залікової сесії. Фактично складали іспити та заліки не більше 15 % курсантів, студентів. Решта навчального контингенту відпрацювала навчальні завдання з усіх предметів у повному обсязі і з добрими результатами.

Проте при організації навчання у зв’язку з обмеженістю часу на самостійну роботу у курсантів впровадження КМСОНП супроводжувалося екстенсифікацією праці викладачів, збільшенням кількості дидактичних матеріалів та звітної документації. Крім того, недосконалими виявилися критерії оцінювання ефективності роботи викладача. Проблеми, які були виявлені у процесі впровадження КМСОНП, потребують подальшого дослідження і визначають напрями нашої роботи.


ЛІТЕРАТУРА


1. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. – М.: Высш. шк., 1988. – 353 с.

2. Военная дидактика: Учеб. пособие / Под общ. ред. Н.Е. Соловцова и Н.Д. Никандрова. – М.: ВА РВСН им. Петра Великого, 2000. – 806 с.

3. Гусев В.В. Управление качеством подготовки военного специалиста: опыт системного моделирования: Монография. – Орел: ВИПС, 1997. – 238 с.

4. Михайловский В.Г. Акмеологические основы профессионального становления офицерских кадров: Монография. – М.: РАГС, 1995. – 260 с.

5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие / Под ред. Е.С. Полат. – М.: Издат. центр “Академия”, 2001. – 272 с.

6. Образцов П.И., Косухин В.М. Дидактика высшей военной школы: Учеб. пособие. – Орел: Академия спецсвязи России, 2004. – 317 с.

7. Петренко Г., Власенко І. До питання щодо модульно-рейтингової організації навчального процесу на економіко-правовому факультеті // Правничий часопис Донецьк. ун-ту. – 2004. – № 1 (11). – С. 87–89.

8. Сотниченко В. Формотворення знань у розвитку самостійної навчальної діяльності учнів // Педагогічні новації столичної освіти: теорія і практика. Науково-методичний щорічник. – К., 2001. – С. 233–247.

9. Сотниченко В., Гупан Н. Теоретичний аспект професійної готовності викладача як чинник оптимізації процесу навчання // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – 2004. – № 9 (77). – С. 37–44.

10. Фрейман Г.О., Недайнова Т.Б., Турянська О.Ф. Соціоантропоцентричні засади впровадження інноваційних педагогічних технологій у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах різних типів: досвід та результати експерименту // Матеріали обл. конф. Луган. держ. пед. ун-ту. – Луганськ: Альма матер, 2002. – С. 24–32.

11. Юцявичене П. Теория и практика модульного обучения. – Каунас, 1989.


С


таття надійшла до редакції 25.02.2005 р.



Аннотации


УДК 35.071.1


А.Н. Шмаков


Направления дальнейшего развития теории служебно-боевой деятельности внутренних войск МВД Украины


Приведены направления развития теории служебно-боевой деятельности внутренних войск – учет в ее положениях характера боевых задач частей внутренних войск и правовых основ деятельности внутренних войск МВД. Предложен вариант формулирования боевых задач частей внутренних войск.

С. 3


УДК 355.4


И.О. Кириченко, И.И. Мусиенко, И.А. Пегахин, О.В. Коростиленко


Анализ нормативно-правовой базы, которая регламентирует антитеррористическую деятельность правоохранительных органов и воинских формирований Военной организации Украины


Осуществлен анализ подсистемы нормативно-правового регулирования деятельности органов СБУ и других субъектов, касающейся противодействия терроризму, с целью выявления несоответствий в основных нормативно-правовых документах.

C. 10


УДК 355.521


Ю.П. Бабков, В.Н. Бацамут, О.П. Добраница, М.М. Медвидь, С.В. Белай


Методика оценивания уровня сложности оперативной обстановки в зонах ответственности частей.


Рассматривается методика оценивания уровня сложности оперативной обстановки, которая дает возможность на основе входных параметров адекватно оценить ситуацию, сложившуюся в зоне ответственности части.

С. 19


УДК 355.4


В.И. Писаревский, М.Г. Русанов, А.В. Снегуров, В.М. Захаров, И.С. Добрынин, А.Н. Бовкун, В.П. Финаев


Особенности использования террористическими группами современных радиоэлектронных средств при осуществлении ими террористических актов


Проведен анализ радиоэлектронных средств, использование которых позволит отдельным террористам или организованным террористическим группам осуществлять террористические акты. Результаты исследования предлагается использовать для разработки форм и способов ведения радиоэлектронной разведки и радиоэлектронной борьбы с целью предотвращения террористических актов и ликвидаци террористических групп.

C. 24


Summary


UDK 35.071.1


A.N. Shmakov


Directions of further development of theory служебно-combat activity of internal troopses MIA of Ukraines


Brought directions of development of theory official-combat internal troops activity – an account in its positions of nature of combat problems of parts of internal troopses and legal основ activity of internal troopses MIA of Ukraines. Offered variant of defining the combat problems of parts of internal troopses.


P. 3


UDK 355.4


I.O. Кyrychenko, I.I. Musienko, I.A. Pegakhin, O.V. Korostilenko


The analysis normative-legal base, which specifies antiteror law-enforcement organ activity and soldierly shaping wailled organizations of Ukraine


Marketed subsystem analysis normative-legal regulation of activity of organs cлужба safety and other субъектов for reluctances of terrorism for the reason finding discrepancies on the base normative-legal documents.


Р. 10


УДК 355.521


J.P. Babkov, V.N. Batsamut, О.P. Dobraniza, М.М. Medved, S.V. Belay


Strategy of valuing a difficulty level of operative situation in areas to responsiblity the parts


Considered strategy of valuing a difficulty level of operative situation, which enables on the base of input parameters adequately to value a situation, which is packed in the area to responsiblity a part.

Р. 19


UDK 355.4


V.I. Pisarevskiy, М.G. Rusanov, A.V. Snigurov, V.M. Zakharov, I.S. Dobrinin, A.M. Bovkun, V.P. Finaev


Particularities of using modern radio electronic facilities by terrorist groups at completion of terrorist acts


Conducted analysi+s radio electronic facilities, which use will allow separate terrorists or organized terrorist groups to realize terrorist acts. Results of studies is offerred to use for the form development and ways of conduct radioelectronic searching and radioelectronic struggles for the reason preventing to terrorist acts and ликвидаци terrorist groups.


Р. 24


Аннотации


УДК 355.351


И.Ф. Ролин, С.A. Стародубцев


Организация материального обеспечения группировки внутренних войск МВД Украины при чрезвычайных обстоятельствах


Определены особенности организации материального обеспечения и обоснованы элементы структуры системы материального обеспечения группировки внутренних войск МВД Украины при чрезвычайных обстоятельствах.

С. 30


УДК 35.071.1


В.П. Писарев, В.И. Гошков


Проблемы создания и усовершенствования наземной боевой техники для мобильных формирований внутренних войск МВД Украины


Приведена сравнительная характеристика боевых машин разных стран и определены пути создания новой техники для мобильных формирований внутренних войск МВД Украины.


C. 36


УДК 37.01


В.С. Плоскин


Славные традиции запорожского казачества – неисчерпаемый источник для патриотического воспитания военнослужащих


На основе парадигмы исторической деятельности украинского казачества в становлении украинской государственности предлагается создать собственную (национальную) идеологическую концепцию принципов и методов воспитательной работы с личным составом военнослужащих и сотрудников силовых структур и в соответствии с этой концепцией начать подготовку военных психологов (капелланов).

С. 40


УДК 37.035.1


Н.Н. Гупан, В.М. Сотниченко, Г.О. Фрейман


Внедрение кредитно-модульной системы организации обучения в высшем военном учебном заведении: опыт и результаты