Внутрішні війська мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Стаття надійшла до редакції 23.05.2005 р.
Методика оцінювання рівня складності оперативної обстановки у зонах відповідальності частин
Звичайний РСОО
Ускладнений РСОО
Загострений РСОО
Екстремальний РСОО
Коефіцієнти значущості характеру загроз
Вид вимог
Коефіцієнти впливу сезонних умов
Коефіцієнт впливу
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

2. Кириченко І.О., Довбня В.В. Нормативно-правові основи застосування внутрішніх військ МВС України у внутрішніх збройних конфліктах // Честь і закон. – Х.: Військ. ін-т ВВ МВС України, 2003. – № 1. – С. 3–6.




Стаття надійшла до редакції 23.05.2005 р.


УДК 355.521


Ю.П. Бабков, В.М. Бацамут, О.П. Добраниця, М.М. Медвідь, С.В. Бєлай


МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СКЛАДНОСТІ ОПЕРАТИВНОЇ ОБСТАНОВКИ У ЗОНАХ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЧАСТИН


Розглядається методика оцінювання рівня складності оперативної обстановки, яка дає можливість на основі вхідних параметрів адекватно оцінити ситуацію, що склалася у зоні відповідальності частини.



Для виконання покладених на внутрішні війська (ВВ) МВС України завдань [6] у частинах призначаються військові оперативні резерви (ВОРез). Невід’ємним елементом процесу залучення (передислокації) ВОРезу в масштабах країни або окремого її регіону є визначення рівня складності оперативної обстановки (РСОО) у зоні відповідальності (ЗВ) цих частин.

У разі ускладнення оперативної обстановки у ЗВ деякої частини внутрішніх військ недоцільно відправляти її ВОРез в інші регіони держави для виконання службово-бойових завдань (СБЗ), тому що обстановка у зоні відповідальності з часом може ще більше ускладнитись і для її врегулювання необхідно буде залучати ВОРез частин з інших регіонів або терміново повертати вже відправлений ВОРез даної частини. Отже, територіально-розподільний характер базування військових частин внутрішніх військ, їх неоднорідність, територіальне розосередження населених пунктів по території країни, багатонаціональний склад населення, нестабільні соціально-економічні умови його мешкання тощо вимагають удосконалення методології оцінки РСОО у регіонах (населених пунктах) держави.

Наразі РСОО у зоні відповідальності частини визначає начальник УМВС України в області. Підставою для такого рішення є підготовлені штабом УМВС України рекомендації на підставі аналізу доповідних записок райвідділів області. Необхідно зазначити, що на даний момент немає методики щодо оцінки РСОО у регіоні. Є окремі її елементи, які більшою мірою стосуються характеру діяльності саме органів внутрішніх справ (ОВС) і не придатні для використання у ВВ.

О
© Ю.П. Бабков, В.М. Бацамут, О.П. Добраниця, М.М. Медвідь, С.В. Бєлай
тже, недостатній рівень розвитку методологічних основ оцінки поточної оперативної обстановки у ЗВ військових частин ВВ, необхідність наукового обґрунтування окремих положень даного дослідження визначають актуальність розробки і впровадження у повсякденну діяльність військ відповідної методики.

Мета статті – розробка методики визначення рівня складності оперативної обстановки у зоні відповідальності частин внутрішніх військ.

У роботах [2, 3] розглянуто класифікацію напруженості у країні. Для оцінки РСОО пропонується ввести чотири рівня складності, а саме: звичайний, ускладнений, загострений, екстремальний.

Використання більшої кількості рівнів спричинить ускладнення процесу опису поточної оперативної ситуації у державі та застосування методики особою, яка буде приймати рішення.

Звичайний РСОО – рівень повсякденної діяльності ВВ МВС України. Стан оперативної обстановки має свого роду стаціонарні параметри, що зберігаються на визначеному відрізку часу. При цьому керівники підрозділів ВВ повністю володіють оперативною обстановкою, оперативно відстежують виявлені тенденції її розвитку, мають можливість приймати оптимальні, зважені управлінські рішення й успішно їх реалізовувати. Особовий склад перебуває у пунктах постійної дислокації (ППД), навчається згідно з навчальними планами, несе повсякденну службу відповідно до графіків. Бойова техніка знаходиться у парках, зброя і засоби захисту та активної оборони – у місцях зберігання.

Ускладнений РСОО – такий рівень, при якому є випадки виникнення суперечностей політичного, релігійного характеру, випадки вияву сепаратистських настроїв, а також заклики політиків, релігійних та неформальних лідерів, лідерів профспілок у засобах масової інформації (радіо, преса, телебачення) тощо. Особовий склад перебуває у ППД, навчається згідно з навчальними планами, займається додатковими тренуваннями злагодженості підрозділів та тактичної підготовки, несе повсякденну службу відповідно до графіків. Бойова техніка знаходиться у парках, зброя і засоби захисту та активної оборони – у місцях зберігання.

Загострений РСОО – це рівень, при якому мають місце загрози у вигляді закликів до масових порушень громадського порядку, пікетування державних органів влади, транспортної інфраструктури держави, особливо важливих об’єктів, заклики до зміни конституційного ладу, а також формування й озброєння незаконних збройних формувань (НЗФ). Увесь особовий склад ВВ зосереджується у ППД (викликається з відпусток, відряджень, у разі можливості – з лікувальних закладів). Засоби захисту й активної оборони видані особовому складу, матеріальне забезпечення ВОРезу підготовлене до завантаження в автотранспорт. З особовим складом проводяться інтенсивні тренування злагодженості підрозділів та тактичної підготовки. Несення служби проходить у посиленому режимі, бойова техніка знаходиться у парках і підготовлена до виїзду, зброя – у місцях зберігання.

Екстремальний РСОО – такий рівень, при якому загрози, що викладені у попередньому рівні, набувають характеру небезпеки. Така обстановка характеризується неординарністю, значними масштабами подій, реальним чи можливим заподіянням шкоди населенню регіону і навколишньому середовищу (стихійні лиха, екологічні і техногенні катастрофи і т. ін.). Командуванням МВС (ВВ) приймається рішення на застосування внутрішніх військ МВС України (процес приведення у бойову готовність та порядок виконання СБЗ регламентують чинні керівні документи).

При переході з ускладненого у загострений рівень оперативної обстановки особовий склад частин у ЗВ не залучається до виконання СБЗ в інші регіони.

З урахуванням викладеного процес підвищення напруженості у державі та відповідне зростання РСОО подано на рис. 1.

Зазначені рівні оперативної обстановки різняться ступенем напруженості. Вони, головним чином, визначаються соціально-політичними й економічними факторами, що існують на даний момент у державі.

Аналіз літератури стосовно практики діяльності ОВС [3] показує, що обставини, які ускладнюють оперативну обстановку, поділяються на три великі групи:

1) соціального характеру (масові несанкціоновані виступи об’єднань, масові політичні, спортивні, культурні та інші заходи, групові порушення громадського порядку, масові безладдя, втеча злочинців із місць позбавлення волі, поява на території міста, району, області озброєних і особливо небезпечних злочинців, захоплення злочинцями заручників тощо);

2) технічного чи виробничого характеру (вибухи, аварії, катастрофи);

3) природно-біологічного характеру (землетруси, повені, селі, епідемії й епізоотії).

У зв’язку з тим, що визначення РСОО неможливо розглядати безпосередньо у вигляді фізичного процесу, пропонується застосувати кібернетичне моделювання [4]. Воно дає можливість відобразити деякі інформаційні процеси управління. Це дозволить оцінити поведінку реального об’єкта. Для побудови моделі у такому випадку потрібно виділити функцію реального об’єкта, що досліджується, формалізувати її у вигляді операторів зв’язку між входом і виходом та відтворити на імітаційній моделі.

Процес визначення РСОО соціально-політичного характеру для деякої території (місто, район, область, регіон – зона відповідальності військової частини) можна подати у вигляді “чорного ящика”, який має кілька входів та один вихід (див. рис. 2).

У даному випадку на вхід “чорного ящика” надходять показники як зовнішнього, так і внутрішнього середовища РСОО. До зовнішніх показників слід віднести кількість громадян, які страйкують (натовп), кількість активістів серед натовпу, характер вимог натовпу та коефіцієнт природних умов, що у сукупності характеризують рівень напруженості (загроз) у ЗВ частини. До внутрішніх показників належать тільки кількісний показник – кількість правоохоронців (міліція та внутрішні війська).





Характеристику загроз у порядку зростання їх небезпеки подано у табл. 1. Коефіцієнти значущості характеру загроз можуть бути одержані методом експертної оцінки (у табл. 1 наведені приблизні коефіцієнти).

Т а б л и ц я 1

Коефіцієнти значущості характеру загроз

Вид

вимог

Масові заходи (культурного, спортивного характеру тощо)

Політичні

Економічні

Релігійні

Національні

Сепаратистські

Загрози реального існування НЗФ

Коефіцієнт

значущості

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,8

10,0

Сезонні умови враховуються у “чорному ящику” у вигляді коефіцієнтів впливу сезонних умов, що характеризують активність участі населення у масових заходах залежно від пори року (табл. 2).





Т а б л и ц я 2

Коефіцієнти впливу сезонних умов

Умови

Пора року

Зима

Весна / Осінь

Літо

Коефіцієнт впливу

сезонних умов

0,8

0,9

1,0


На виході отримаємо розраховані значення РСОО. Виходячи з того, що вхідні параметри методики можуть змінюватись у широких межах, а для визначення конкретного РСОО йому необхідно поставити у відповідність конкретне значення, будемо розглядати цей процес на фіксованому відрізку [0;1].

Тому кожному з чотирьох РСОО поставимо у відповідність інтервальну оцінку з відрізку [0;1] (рис. 3).

Для опису процесу розрахунку необхідно визначитися із залежністю між входами та виходом параметрів, тобто вибрати функцію, яка найбільш адекватно відображає процес перетворення вхідних параметрів:

РСОО = F(Кправ, Кн, Какт, Кв, Ку). (1)

Вимога до перетворюючої функції (1) така: вона має приймати значення на відрізку [0;1]. Проведені дослідження аналітичних залежностей, які характеризуються такими властивостями, показують, що необхідно використати трансцендентну функцію (гіперболічний тангенс), котра найбільш повно відображає фізику процесу:

, (2)

де х – рівень напруженості у ЗВ частини.

Рівень напруженості у ЗВ частини пропонується подати у вигляді:

, (3)

де Кн – кількість натовпу; Какт – кількість активістів у натовпі; Кв – коефіцієнт, що задає характер вимог натовпу; Кправкількість правоохоронців; Ку коефіцієнт природних умов (зима, весна/осінь, літо); – кількість парних сполучень між активістами, що характеризує їх здатність до самоорганізації і дорівнює [5]:

. (4)

Вважається, що під час управління діями натовпу (керуванні проблемною ситуацією) активісти спілкуються між собою за допомогою мобільного зв’язку. Одночасно розмови можуть вестися між парою абонентів, тому тип сполучень вибрано парний. Схему можливих напрямків взаємодії між вісьма активістами у натовпі зображено на рис. 4.

Методику доцільно використовувати для щоденного збору інформації про РСОО у ЗВ частини. Наприкінці місяця за одержаною інформацією можна відобразити динаміку зміни оперативної обстановки у регіоні за місяць. Наприклад, динаміка зміни оперативної обстановки у ЗВ військової частини 33030 протягом лютого 2005 р. наведена на рис. 5.

Процес визначення РСОО, зумовлений явищами природного і техногенного характеру для деякої території (місто, район, область – зона відповідальності військової частини), доцільно віднести до РССО № 4 (екстремальний). Зазначені явища можуть виникнути у будь-який час і не тільки спричинити ускладнення і зміни в оперативній обстановці, але й створити умови загрозливого локального чи широкомасштабного характеру з важко прогнозованими наслідками.

Наведену методику пропонується застосовувати в автоматизованій системі “Підтримка прийняття рішення Командувачем внутрішніх військ МВС України на застосування сил” [1, 2]. Це надасть можливості Командувачеві ВВ МВС України (оперативному штабу) приймати оптимальні рішення щодо залучення ВОРез для виконання СБЗ. Методику доцільно використовувати також і органам внутрішніх справ.