Geum.ru

Виноградівська центральна районна бібліотека календар знаменних та

Вид материалаДокументы

Содержание


25 ВЕРЕСНЯ – 65 РІЧЧЯ ВІДДНЯ СМЕРІ Бартока Бейли, відомого угорського композитора.
1900-ті—1920-ті роки
Подобный материал:
1   2   3   4

25 ВЕРЕСНЯ – 65 РІЧЧЯ ВІДДНЯ СМЕРІ Бартока Бейли, відомого угорського композитора.



(1881 – 1945)

Бейла Барток

(Béla Bartók) (25 березня 1881 - 26 вересня 1945) - угорський композитор, піаніст і музикознавець-фольклорист. Розвивав власну музичну мову, поєднуючи фольклорні елементи з математичною концепцією тону і ритмічної пропорції. Має велику музичну спадщину, яка включає шість струнних квартетів, концерти, оперу і великий дитячий педагогічний репертуар.

Народився у селі Надьсентміклоші (Трансільванія) в родині директора сільськогосподарського училища, музиканта-аматора (грав у місцевому оркестрі) і вчительки. Семирічним хлопчиком він втратив батька і мати, щоб прогодувати дітей шукає роботу. ЇЇ призначили вчителькою початкових класів у м. Севлюш (нині Виноградово) де і проживає з 1889 по 1892 р.

Барток продовжує займатися музикою. Тут закінчує початкову школу і навчається у горожанській , а також пише перші співанні п’єси, заявляє про себе не тільки як про вмілого піаніста, а й талановитого композитора. З великим успіхом виступив хлопчик на першому концерті, який відбувся у приміщенні будинку жупанату (нині ЗОШ № 3 ім. Зігмунда Перені).

Вчився в Будапештській музичній академії ім. Ліста (1899-1903). З 1907 професор цієї академії по класу фортепіано. Педагогічну діяльність поєднував із концертуванням як піаніст.

Досліджував музичний фольклор багатьох народів, зокрема українського: зібрав (але не видав) близько 80 українських народних пісень. Одним з останніх творів його є обробка української народної пісні «Я купив на ярмарку ячменю» (Барток назвав її «Горе чоловіка»).

1900-ті—1920-ті роки






У творах 1900-1910-х рр. сполучав елементи архаїчного пісенного фольклору з гостродинамічними сучасними засобами вираження (п'єси для фортепіано, "Багателі", 1908, "Бурлески", 1911, "Варварське алегро", 1911, "Портрети" для оркестру, 1908, 2 струнних квартети - 1908 й 1915-17). Його новаторські твори, у тому числі опера "Замок герцога Синя Борода" (1911), не були прийняті консервативною критикою. Початок визнання Бартока пов'язаний із балетом "Дерев'яний принц" (тв. 1916). У період Угорської радянської республіки (1919) Барток разом із З. Кодаї розробив демократичну реформу музичного життя в країні, за що піддався репресіям у роки хортистського режиму. В 1919 був написаний один з найвидатніших його творів - балет "Зачарований мандарин" (пост. 1926).

Освоївши досвід І. Стравінського, А. Шенберга й інших сучасних західних композиторів, Барток продовжував і в 20-і рр. розвивати національні фольклорні елементи. Але в деяких його творах цього часу ще гостріше виявилися тенденції до корінного відновлення засобів музичної виразності (2 сонати для скрипки, 3-й й 4-й квартети, ряд фортепіанних п'єс), що приводило іноді до надмірної ускладненості музичної мови. Цим творам Бартока властива крайня загостреність і динамізація мови, тяжіння до ударно-шумових ефектів і, в той же час, рафінований інтелектуалізм, витонченість колориту. 20-30-і рр. - період розквіту гастрольно-концертної діяльності Бартока-піаніста (виступав у країнах Західної Європи, США, в 1929 гастролював у СРСР).

В 30-х рр. у творчості Бартока намітився певний поворот убік більшої простоти й класичності стилю; Барток відмовляється від деяких крайностей звукового вираження, звертається до більшої тематичної ясності й чіткості образно-емоційних задумів (2-й фортепіанний концерт, 1931, "Музика для струнних, ударних і челесті", 1936).

У передвоєнні роки Барток займає антифашистську позицію. Він створює твори, що своєрідно виражають ідеї гуманізму й братерства народів. У сонаті для 2 фортепіано й ударних (1937), скрипковому концерті, "Дивертисменті" для струнного оркестру (1939) національний тематизм яскраво поєднується з динамічною напруженістю, що передає тривожну атмосферу цих років. Загальна тенденція до демократизації творчості Бартока виразилася в створенні творів для музичної самодіяльності (обробка народних угорських пісень, кантата "З минулого", 1935), а також п'єс педагогічного репертуару (44 скрипкових дуету, 1931, і фортепіанний цикл "Мікрокосмос", 1937).

У період фашистської диктатури, в 1940, Барток емігрував у США, де не отримав визнання музичних кіл і вмер у бідності. З творів американського періоду найбільш значний концерт для оркестру (1943) і фортепіанний концерт (1945).

Найважливіше місце у творчості Бартока займають інструментальні твори - п'єси для фортепіано, 6 струнних квартетів, сонати й рапсодії для скрипки, багаточастинні твори для оркестру. Видатне значення мають наукові дослідження Бартока в області фольклористики. Барток сильно вплинув на формування композиторських шкіл 30-50-х рр. у країнах Східної й Південно-Східної Європи. Посмертно визнаний гідним премії ім. Кошута (1948) і Міжнародної премії Миру (1955).

Шанують пам’ ять про видатного композитора, земляка і виноградівці. Ім’ ям Бейли Бартока названу одну із вулиць старої частини міста. На будинку , де жила його сімя, була споруджена меморіальна дошка, за проектом художника Миколи Ігнатика, вилита київськими майстрами. На бронзовій плиті – барельеф композитора і напис, який засвідчує те, що Бейла Барток в 1889 – 1892 році жив у нашому місті. З нагоди першого концертного виступу Виноградівській дитячій школі мистецтв у 1991 році присвоєно ім’ я Бейли Бартока.

Перед школою № 3 споруджений бронзовий бюст видатного композитора. Твори композитора звучать у школі, на концертах. Двічі гостем нашого міста був син композитора - Бейла Барток – молодший. У 1988 році, створено кімнату – музей композитора.