150 Національний поет свого народу

Вид материала

Содержание

Городоцька центральна районна бібліотека
Ювілейна виставка
Літературний вечір «Великий Каменяр».
Літературний портрет
Він жив в ім’я свого народу
А як мільйонів куплений сльозами
Великдень! А ти нині, хлопче, в шинку?
Тверді, безвихідні, уперті та живі
Спасибі тобі, моє сонечко
Тож за дар малий, а безцінний твій.
Ти мій рід, ти дитина моя
Говорив коваль про правду люту

Подобный материал:

150

Національний поет свого народу

Відділ культури і туризму Городоцької райдержадміністраціїГородоцька центральна районна бібліотека

Національний поет свого народу

До 150-річчя від дня народження Івана Франка

Методично-бібліографічні матеріали

м. Городок

2006 р.

Національний поет свого народу. До 150-річчя з дня народження І.Я.Франка: Метод.-бібліогр. матеріали /Від. культури Городоц. райдержадмін.; Городоц. Центр. районна б-ка .– Городок, 2006. 26 с.

Методично-бібліографічні матеріали розраховані на бібліотечних працівників бібліотек-філіалів, які покликані допомогти в проведені культурно-освітніх заходів по відзначенню150-річчя з дня народження І.Я.Франка.

Під час святкування ювілею та впродовж року ними можуть скористуватися вчителі та інші зацікавлені.

Укладач: Бутельська Н.О.

Відповідальна за випуск: Федлюк В.А.

ГОРОДОЦЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА

27 серпня 2006 року виповнюється 150 років з дня народження українського письменника, вченого, громадського діяча І.Я. Франка. Він уособлює цілу епоху української культури і є одним з найвидатніших письменників слов’янських народів. Людина універсальної обдарованості, титанічної працьовитості, незламної стійкості.

Академік Олександр Білецький писав: „Перед нами дійсно феноменальна людина, до якої важко підібрати аналогічну фігуру в інших літературах світу.”

Іван Якович Франко – одна з найяскравіших постатей в українській історії. Син сільського коваля сягнув найвищих вершин української та світової культури і науки. Він навчався у Львівському, Чернівецькому і Віденському університетах. У 37 років захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії Віденського університету, а в 50 став почесним доктором Харківського університету. Він один з не багатьох у світі авторів, який вільно писав трьома мовами – українською, польською і німецькою, а перекладав з 14-ти мов.

Іван Франко розпочав літературну діяльність у 12 років, а перший твір опублікував у 18. Він прожив неповних 60 років, а написав близько чотирьох тисяч творів – літературних, публіцистичних, наукових. Його доробок – єдиного з українських письменників і вчених – видано в 50-и томах, хоч запасу зібралося на всі 100.

Він був ніжним ліриком і відважним бунтівником, витонченим літературним майстром і вченим-енциклопедистом. Один із перших з українських письменників, який заробляв на хліб літературною працею, а помер у неймовірній бідності.

Творча і наукова спадщина Франка, його громадсько-політична діяльність – являють собою цілу епоху і сприймаються як національне надбання, гідне великого народу.

Сьогодні І.Франка не тільки згадують, з гордістю називаючи сина України національним генієм, а й вдумливо вивчають його літературну спадщину, починаючи з ліричних поезій. Творчість письменника стала предметом дослідження спеціальної галузі науки – франкознавства. Франківські традиції продовжують жити і розвиватися в наші дні. Саме сьогодні існує потреба звертатися до його творчості, брати у нього естетичні уроки, прислухатися до порад. І в тому виявляється пошана до письменника.

3

Митці вчаться у Івана Франка бути громадянами, всією силою таланту чесно служити своєму часові, сприяти своєю творчістю у розв’язанні пекучих проблем сучасності, все життя зміцнювати мости дружби між народами, ширити ідеї гуманізму.

Вшановуючи та віддаючи повагу Великому Каменяру – сучасні письменники створили історико-біографічні повісті та романи про І.Франка. Найбільш відомі з них належать П.Колесникові: „Терен на шляху”, „Поет під час облоги”. У цікавому ракурсі постає образ І.Франка з гуморески П.Козланюка „Ніч на Личакові”.

Готуючись до святкування 150-річчя від дня народження І. Франка необхідно використати різні форми і методи для ознайомлення читачів з його літературною спадщиною.

Зокрема, оформити книжкові виставки, ювілейні виставки, виставки-панорами, тематичні полиці, підготувати літературні подорожі, читацькі конференції, тематичні вечори, задіяти роботу літературно-мистецьких віталень, літературних клубів, любительських об’єднань, провести декади, місячники вшанування творчості письменника.

В ювілейні дні необхідно стежити за матеріалами що друкуються у періодичних виданнях, які будуть корисними у повсякденній роботі.

Пропонуємо ряд тем якими ви можете скористатись під час підготовки святкування:

Іван Франко: Життя і діяльність.

Народні джерела творчості Івана Франка.

Музичний світ Великого Каменяра.

Велегранний талант.

І горів, і яснів, і страждав, і трудився для свого народу.

Франко і Шевченко.

Враховуючи те, що вивчення творчості І.Франка передбачено шкільною програмою, бібліотекам потрібно підготувати і провести спільні заходи разом зі школами, а для проведення великих заходів – залучити учасників художньої самодіяльності будинків культури.

4

Форми і методи популяризації літератури різні, наприклад :

Ювілейна виставка :

« Сьогодні мов зоря, Він сяє в Україні»

Цитата « Франко - наш найкращий провідник, наш учитель, ясне сонце на українському небі…» ( В. Стефаник).

Розділи виставки :

Світанок життя великого поета
Проза І.Франка – енциклопедія українського народу»
Лезо Франкового меча.
« Зів’яле листя» - алегорія зів’ялого кохання.

З учнями старших класів доцільно провести

Поетичний вечір «Зів’яле листя»

Поетичний вечір зацікавить широке коло користувачів. Організатори вечора можуть використовувати не лише поетичні твори І.Франка але й спогади його товаришів критичні статті. В основу вечора ляже збірка „Зів’яле листя”.

Доповненням до вечора можуть бути і пісні, написані на слова І.Франка.

Пропонуємо питання які допоможуть у підготовці даного вечора:

Коли було написано збірку і що лягло в основу її написання.
Яке місце у збірці займає поезія „Тричі мені являлася любов”.
Значення народних пісень у поезії Франка.
Ваше особисте ставлення до інтимної лірики Івана Яковича.

5. Яку реакцію викликала збірка у критиків.

5

Читацька конференція за романом І.Франка „Перехресні стежки”

Основні питання які можна обговорити під час конференції.

Що спонукало Франка написати роман „Перехресні стежки”. „Перехресні стежки” – повість чи роман? Його жанровий різновид?
Яку роль у романі відіграє сон Євгенія Рафаловича? На скільки частин можна поділити сон. До чого вдається письменник описуючи сновидіння.
Ваша характеристика персонажів роману.

Як можна трактувати назву „Перехресні стежки”. Який відбиток „перехресні стежки” залишають на внутрішньому світі основних героїв роману.
Ваша особиста оцінка роману „Перехресні стежки”.

Цикл літературних читань

«Велетень української літератури»

За такими темами:

Життя і творчість І.Франка
Тричі являлася мені любов.
Проза і драматургія
Твори І.Франка в музиці.

Розкриваючи теми циклу використовувати факти з життя і творчості письменника, проводити огляди, літературні вікторини, літературні ігри тощо.

Літературний вечір «Великий Каменяр».

До програми вечора включити розповідь про життєвий і творчий шлях письменника, художнє читання його поезій. За допомогою учасників художньої самодіяльності доцільно виконати пісні на слова І.Франка, показати уривки з вистави «Украдене щастя».

Літературний портрет «Безсмертний син безсмертного народу»

6

Літературна вікторина

«І.Франко в літературі і мистецтві»

1. Назвіть основні збірки поезій І.Франка.

« З вершин і низин», « Зів’яле листя», « Мій Ізмарад», « Із днів журби», « Із літ моєї молодості», « Давне й нове» та ін.

Які ви знаєте поеми І Франка ?

« Мойсей», « Іван Вишенський», « Панські жарти», « Великі роковини», « Похорон», « Поема про білу сорочку», « Смерть Каїна» « На Свято юрській горі».

Які ви знаєте кінофільми, створені за мотивами творів І.Франка?

« Украдене щастя», «Захар Беркут», « Якби каміння говорило».

4. Назвіть імена композиторів, які писали музику на вірші І.Франка?

М.Лисенко – « Вічний революціонер», « Безмежнеє поле»

Д.Січинський – « Як почуєш вночі»

А.Кос-Анатольський – « Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

Я.Степовий – « Розвійтеся з вітром листочки зів’ялі»,

« Земле, моя всеплодная мати».

Де похований І.Франко ?

У Львові, на Личаківському кладовищі. Каменяр, який розбиває молотком скелю.

Яким селам, містам та областям присвоєно ім’я

І.Франка ?

Село Нагуєвичі ( рідне село Франка), місто Станіслав і Станіславська область.

У які повісті Франка показано прекрасний образ дівчини, що заради любові до народу зрікається свого батька?

( у повісті « Захар Беркут» Мирослава)

Яким віршем відкривається збірка « З вершин і низин» ?

« Вічний революціонер».

Назва якої повісті Франка складається з назви міста і дієслова, що означає емоційний стан людини» ?

« Борислав сміється».

Який однойменний цикл віршів є у Франка і Грабовського ?

« Веснянки».

7

ВІН ЖИВ В ІМ’Я СВОГО НАРОДУ

/літературно-поетичний вечір/

В центрі портрет Івана Франка в обрамлені українського рушника. Під портретом дати: (1856 – 2006). На стінах вислови:

Люди, люди! Я ваш брат, «Франко – наш

Я для вас рад жити, найкращий

Серця свого кров’ю рад провідник, наш Ваше горе змити учитель, ясне сонце на українському

небі…»

В.Стефаник

Поруч ювілейна виставка «Сьогодні мов зоря, Він сяє в Україні».

В залі звучить пісня.

Під кінець пісні виходять 2 ведучі і читці віршів, сідають за журнальний столик.

Читець А як мільйонів куплений сльозами

День світла, щастя й волі засвітає,

То чень в новім, великім, людськім храмі,

Хтось добрим словом і мене згадає.

Ведуча1. Цього року вся Україна вшановує великого сина українського народу, класика української і світової літератури, Івана Яковича Франка, якому виповнюється 150 років від дня народження.

Ведуча2. Ім’я і твори І.Франка входять у свідомість кожного з нас, починаючи з раннього дитинства : то мати заспіває пісню на слова поета, то хтось із дорослих захопить дотепними його казками, то попадеться книжечка його оповідань або віршів. А далі ця титанічна постать захоплює нас все більше і ми вже самі йдемо до бібліотеки. щоб ще більше дізнатись про його нелегкий тернистий життєвий і творчий шлях.

Ведуча 1. Велична постать Івана Франка в історії українського народу та його культури стоїть поруч з геніальним Тарасом Шевченком.

Де зачерпнув селянський син той могутній заряд полум’яних думок і почуттів, що вивели його на орбіту світової культури? З яких животворних джерел дістав він ту силу, що зробила його велетнем у царині людського духа? Їх було два: життя і книги. Мудрі, вічні, невичерпні джерела!

8

Ведуча 2. Талант письменника, як і таланти багатьох видатних митців, не вкладається у простір визначеного літературознавцями творчого напряму. Його творчість не можна описати якимсь одним напрямом. Не визначиш її і багатьма.

Можна говорити хіба що про не раз дивне поєднання елементів із різних естетичних систем, співіснування різних тенденцій, що й витворює, врешті, неповторний творчий феномен Івана Франка.

Ведуча 1. Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (нині с. Івана Франка) Дрогобицького повіту Львівської області в родині сільського коваля. З батьківської кузні він виніс перші знання про життя галицького селянства, про працю людини, а від матері перейняв любов до народної пісні.

Учився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, де на протязі двох років в народній школі він навчився польської і німецької мов. З 1864 по 1867 рік Франко вчився в нормальній василіанській школі у Дрогобичі. Склавши іспит на відмінно, на підставі позитивної рекомендації вчителя з Ясениці Сільної був прийнятий одразу до другого класу. Потім було навчання в Дрогобицькій гімназії, яку закінчив у 1875 році, йдучи майже всі роки відмінним учнем.

Ведуча 2. Один із учителів гімназії так писав про Франка - учня: «Ще нині пригадую його собі як маленького, марненького на лиці хлопчину, з руденьким волоссям, хлопчину тихої вдачі, майже байдужого. Цю останню прикмету я подаю підкреслено, бо вона вже тоді характеризувала цього чоловіка».

Ведуча 1. Уже в гімназії Франко починає писати власні твори. Перший його вірш, написаний у 1871 році, називається «Великдень» і був присвячений пам’яті батька, який помер у Великодню ніч.

Великдень! А ти нині, хлопче, в шинку?

А де ж маю бути? Ще добре, що тут

Посидіти ось супокійно дають,

А вип’єш що, з хати не женуть.

Великдень! Від самого досвітку чуть:

Воскреснії дзвони гудуть та гудуть! А звичай наш каже старому й малому

В той день бути дома. Нема в мене дому...

9

Ведуча 2. Мати виходить заміж вдруге за молодого парубка Гриня Гаврилика. Із спогадів І. Франка: «Я й досі дуже високо поважаю його, як звичайно поважаємо того чоловіка, що відзначується прикметами, яких у нас самих мало».

Вітчим виявився чуйною людиною, допомагав Іванові у навчанні. Але і тут не пощастило. У 1872 році помирає мати. Та вітчим, одружившись вдруге, не змінив свого ставлення до пасинка.

Ведуча 1. Восени 1875 року Іван Франко записався на філософський факультет Львівського університету і вступив до студентського товариства «Академічний кружок», стає активним працівником і автором його органу «Друг»: вміщує поезії, переклади, друкує першу велику повість «Петрії і Довбущуки», з особливим запалом знайомиться з російською революційно-демократичною літературою, друкує в «Друзі» (1877 р.) переклад роману М. Чернишевського «Что делать?», перекладає вірші Пушкіна.

Звучить пісня на слова І.Франка « Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

Ведуча 2. 12 червня 1877 року Франка вперше заарештували і кинули до в’язниці, обвинувачуючи його в зв’язках з російськими соціалістами та приписуючи йому приналежність до таємної організації. Судовий процес відбувся лише через півроку після ув’язнення. 9 січня 1878 року судді приговорили письменника до шести тижнів суворого арешту. Сам письменник ось як згадував свій перший арешт: «Дев’ять місяців, пробутих в тюрмі, були для мене тортурою. Мене трактовано як звичайного злодія, посадженого між самих злодіїв і волоцюг, яких бувало в одній камері зі мною по 14 – 18. А що вікно задля задухи мусило бути день і ніч отворене і до дверей продувало, то я щодня будився, маючи на голові повно снігу, навіяного з вікна».

Ведуча 1. Дев'ятимісячне перебування у в'язниці не зломило дух Франка. Навіть навпаки, його серце сповнилось ще більшою жадобою боротьби. В цей час він пише відомий вірш «Каменяр», що прозвучав бойовим гімном демократичних сил, які стали на відкриту боротьбу зі світом гноблення. Можна твердити, що подія стала фатальною у житті поета. Бо повела за собою наступні арешти. Бо ускладнила стосунки з нареченою Ольгою Рошкевич. Бо відгукнулася пізніше, при габілітації Франка у Львівському університеті.

10

Читець. І всі ми вірили, що своїми руками

Розіб 'ємо скалу, роздробимо граніт,

Що кров 'ю власною і власними кістками

Твердий змуруємо гостинець і за нами

Прийде нове життя, добро нове у світ.

Ведуча 2. Восени 1879 року Франко був покликаний до армії. Але комісія звільнила його від військової служби як політично ненадійного та хворого на очі. Ранньою весною 1880 року Іван Франко дав згоду на переїзд в село Нижній Березів, недалеко від Коломиї, до сільського учителя Кирила Геника для репетиторства одного студента-юриста. По дорозі з Коломиї до Нижнього Березова в селі Яблунові 4 березня 1880 року жандарми заарештовують Івана Франка та Кирила Геника і «пришпилюють», як висловився письменник, до процесу проти селян з села Москалівки, що поранили жандармського прислужника – ненависного війта. Протягом трьох місяців просидів Франко в Коломийській в’язниці, і тільки 29 травня був звільнений, як непричетний до згаданого процесу.

Ведуча 2. По дорозі з Коломиї до Нижнього Березова в селі Яблуневі 4 березня 1880 року жандарми заарештовують Івана Франка та Кирила Геника і «пришпилюють», як висловився письменник, до процесу проти селян з села Москалівки, що поранили жандармського прислужника - ненависного війта. Протягом трьох місяців просидів Франко в Коломийській в'язниці, і тільки 29 травня був звільнений, як непричетний до згаданого процесу.

Ведуча 1. У супроводі поліцая, Івана Франка було відправлено до Нагуєвичів, але по дорозі його ще раз посаджено у Дрогобицьку тюрму, що її потім описав в оповіданні «На дні».

Перебування у в'язниці не зломило його, на що так сподівалася влада, а навпаки, ще більше утвердило його в правильності обраного шляху. Він продовжує творити, записує народні пісні від сусідів по камері.

І саме після таких подій Франко у газеті «Ргаса» латинськими буквами опублікував свій знаменитий вірш «Гімн» («Вічний революціонер»).

11

Читець. Голос духа чути скрізь,

По курних хатах мужицьких,

По верстатах робітницьких,

По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум, нещастя,

Сила родиться й завзяття.

Не ридать, а здобувати

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Ведуча 2. Відстоювання власних позицій позначилося й на матеріальних статках. Був час, коли письменник зовсім не мав коштів на проживання і змушений був мешкати у робітника Данилюка. На протязі 1881 – 1882 років Франко жив в селі Нагуєвичі і працював у господарстві вітчима. В цей час він фактично редагує журнал «Світ», заповнюючи його наполовину своїми творами.

Ведуча 1. Не бійтеся тюрми!

Не бійтеся тюрми, о други молодії!

Не бійтеся тих пут, що на короткий час

Обкручують, немов холодні, чорні змії,

Безсильне тіло! Що значить се все для нас?

Ніщо для нас тюрма. Ми інші тюрми знаєм,

Тверді, безвихідні, уперті та живі,

І против них, брати, борню ми підіймаєм!

Ведуча 2. 1889 рік – черговий арешт, про який Франко згадує: «Мене самого тюрма сим разом страшно придавила. Я думав, що зійду з ума, хоч часом не знав, що мене так болить. У казні я цілими днями ні до кого не говорив і слова».

Ведуча 1. 1892 року Іван Франко виїжджає до Відня, щоб закінчити докторську дисертацію «Про Варлама і Йоасафа та притчу про однорожця». Захист відбувся через рік, і Франко здобув ступінь доктора філософських наук.

12

Ведуча 2. На все, що хотілося досягти, не вистачало сил. У 1897 році Франко від перевтоми захворів. Подальші роки також були не з легких. «Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з життєйського бою, – писав про зустріч з І. Франком у 1905 році Михайло Коцюбинський. – В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему «Мойсей». Не знаю, чи попалася риба у його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою».

Ведуча 1. 1908 року Франко знов переживає хворобу. Велика перевтома призвела до нервових розладів, контрактури обох рук і пальців. Вийти з цього стану допомогло лікування у Хорватії, на берегах Адріатичного моря.

Початок першої світової війни застав родину Франка в трагічному становищі. Хвора дружина перебувала в лікарні, сини – в армії. Позбавлений засобів до існування, письменник мешкав у домі шкільного товариша. Невдовзі захворів, але й, перебуваючи в такому стані не випускав пера з рук.

Ведуча 2. Помер Іван Якович Франко 28 травня 1916 року, поховано його 31 травня на Личаківському кладовищі у Львові.

Читець Моя любов

Вона так гарна, сяє так

Святою, чистою красою,

І на лиці яріє знак

Любові, щирості, спокою.

Вона так гарна, а проте

Так нещаслива, стільки лиха

Знесла, що квилить тихо те

В її кождіській пісні стиха.

Ні, хто не любить всіх братів,

Як сонце боже, всіх зарівно,

Той щиро полюбить не вмів

Тебе, коханая Вкраїно!

Звучить пісня « Земле, мо, всеплодющая мати».

Ведуча 1. А зараз ми спробуємо глибше зазирнути у творчість письменника. Іван Франко – одна з найяскравіших постатей в українській історії. Син сільського коваля сягнув найвищих вершин української і світової культури і науки. Він навчався у Львівському, Чернівецькому, Віденському університетах.

13

У 37 років захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії Віденського університету, а в 50 – став почесним доктором Харківського університету. Він один з не багатьох у світі авторів, який вільно писав трьома мовами: українською, польською і німецькою, а перекладав з 14-ти мов.

Ведуча 2. Іван Якович Франко розпочав літературну діяльність в 12 років, а перший вірш опублікував у 18. Він прожив неповних 60 років, а написав близько чотирьох тисяч творів – літературних, публіцистичних, наукових. Його доробок – єдиного з українських письменників і вчених – видано в 50-и томах, хоч запасу зібралося на всі 100.

Ведуча 1. Джерелом перших поетичних вражень стали для малого Івана народні пісні. Мати, Марія Кульчицька, знала їх безліч. Працюючи, вона співала, і з голосу матері Івась запам'ятав багато народних пісень. Про це він сказав у своєму вірші «Пісня і праця».

Читець. Пісне, моя ти сердечна дружино,

Серця відрадо в дні горя і сліз,

З хати вітця, як єдинеє віно,

К тобі любов у життя я приніс.

Праця ввела мене в тайники темні,

Відки пісень б 'є чарівна нора,

Нею дива прояснилися земні,

Загадка нужди людської стара.

Пісня і праця - великі дві сили!

Їм я до скону бажаю служить!

Ведуча 2. Герої Франкових творів приходять у наше життя з раннього дитинства. Спробуйте впізнати їх:

- Хто ходив до школи цілий рік, а навчився лише «А БА-БА ГА-ЛА-МА-ГА»?

Гриць із оповідання «Грицева шкільна наука».

- А хто поборов чорну хмару, відвернувши град і дощ від полів? Не знаєте?

Малий Мирон. Зараз ми познайомимось із цим хлопчиком ближче.

Інсценізація уривка з оповідання І. Франка «Малий Мирон»:

14

Входить Мирон, дивиться уважно вгору і, вказуючи пальцем на небо, говорить: «От сонечко. Чому воно таке невеличке, а татуньо казали, що воно велике? То, напевно, в небі лиш така невеличка дірка прорізана, що його лиш стільки видно! Ба, а як же воно? Сходить, там дірка мала, заходить, то й там дірка. Хіба ж дірка разом із сонцем по небі ходить?»

Дивлячись на небо, Мирон виходить.

Ведуча 2. «Лупайте сю скалу, нехай ні жар, ні холод не спинить вас» – ці рядки безпомилково цитують цілі покоління. А проте у творчості Франка є інша сторона медалі – тяжкі повороти його долі, родинні і матеріальні труднощі. З чотирьох дітей Франка старший Андрій помер у студентські роки, дружина поета Ольга Хоружинська страждала на нервові розлади.

Проте немічним і безпорадним поет не став. «Дух, що тіло рве до бою» спонукав писати. Навіть якщо відмовляли руки, навіть якщо не було за що жити і навіть якщо доводилось братися за найменш оплачувану коректорську роботу.

Звучить пісня на слова І.Франка « Ровійтеся вітром, листочки зів’ялі».

Ведуча 1. Останні вісім років життя Івана Франка були особливо тяжкими, бо до різних злигоднів письменника з 1908 року додалася ще й хвороба. Йому було всього 52 роки, проте роки тюремного ув’язнення та життєвих труднощів не пройшли безслідно. Лікарі визначили захворювання на прогресивний параліч. З часом хвороба загострювалася – у Франка паралізувало руки, частково було втрачено чутливість ніг, почалося сильне запалення очей і нирок. Проте його життєве кредо – «працювать, працювати, в праці сконать» – не змогла подолати навіть тяжка недуга. Письменник, хоч і не володів руками, продовжував наукову працю. Велику допомогу йому надавав один із синів – він писав під диктовку батька. А коли Франко їздив по містах і селах Галичини, читаючи свою поему «Мойсей», син стояв поряд і перегортав сторінки.

Ведуча 2. Якось Франко, вже будучи хворим, показав знайомим свої руки і сказав, що в них нема тепер кісток, що в них хрястка, як у дітей. На той час його руки видавались м’якими і були покорчені. А коли Франка запитали чому з ним, на його думку, таке сталося, то той відповів: «Щоб я не писав уже більше».

15

Читець Декадент

Я декадент? Се новина для мене!

Ти взяв один з мого життя момент,

І слово темне підшукав та вчене,

І Русі розвістив: «Ось декадент!»

Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга –

Се лиш тому, що склалось так життя.

Та є в ній, брате мій, ще нута друга:

Надія, воля, радісне чуття.

Який я декадент? Я син народа,

Що вгору йде, хоч був запертий в льох.

Мій поклик: праця, щастя і свобода,

Я є мужик, пролог, не епілог.

Ведуча 2. Коли ми думаємо про Івана Франка, в нашій уяві постає перш за все титан думки і праці, людина, в якої «дух і тіло рве до бою» заради поступу і щастя людського, українець, корені якого сягають глибини народного життя і переходять у дерево, квіт якого величний, щедрий, добрий.

За словами письменника: «…Я переходив різні ступні розвою, займався дуже різнорідною роботою, служив різним напрямкам і навіть націям… Та скрізь і завсіди у мене була одна провідна думка – служити інтересам мойого рідного народу та загальнолюдським поступовим гуманним ідеям…»

Ведуча 1. Віддаючи належне Іванові Франкові як громадському діячеві, вченому літературознавцеві і філософу, критику і теоретику літератури, ми найбільше уваги

приділяємо основному в його спадщині – художній творчості, де з винятковою силою виявився характер Франкового обдаровання.

Так само, розглядаючи художню творчість Франка, ми хоч і говоримо з захопленням про нього як про сміливого новатора в прозі, одного з основоположників народного театру на Україні, талановитого драматурга – до серця беремо насамперед Франка-поета. Не тому, що він був геніальним поетом, а тому, що він був поетом у всьому: в громадських ідеалах своїх і в щоденній практичній роботі, в ліричних зізнаннях і вчених архівних розшуках. Поезія дала Франкові друге ім’я – Каменяр. З поезії він почав і нею завершив свій творчий шлях.

16

Ведуча 2. Іван Франко – це перш усього Каменяр першого ряду, що в різних фазах своєї творчості і громадської праці приймає різну стать: то плугатаря, то керманича, то громадського робітника, то народного діяча-провідника, то проповідника, то вчителя, та все домінує в Нього головний каменярський тон, символ якого – молот, а зміст – праця. Свідомий свого великого завдання Каменяр кидає бойові гасла духовної революції, кличе всіх на кервавий танок життя, напоминає своїм сердечно щирим окликом громаду «vivere memento», «бо лиш боротись значить жить!».

Читець. Каменярі

Я бачив дивний сон. Немов передо мною

Безмірна, та пуста і дика площина,

І я, прикований ланцом залізним, стою

Під височенною гранітною скалою,

А далі тисячі таких самих, як я.

Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті

Святою думкою, а молоти в руках.

Нехай прокляті ми і світом позабуті!

Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі,

І щастя всіх прийде по наших аж кістках.

Ведуча 2. За 30 років активного творчого життя, з 1876 по 1906 рік, Франко видав шість книжок поезій: «Баляди і розскази» (1876), «З вершин і низин» (1887), «Зів’яле листя» (1896), «Мій Ізмарагд» (1897), «Із днів журби» (1900) і «Semper tiro» (1906). Поза збірками лишилося багато поетичних творів, публікованих у періодичній пресі або й зовсім не публікованих автором. Кращими з них поет доповнив збірку «З вершин і низин» у другому її виданні 1893 року та збірку «Мій Ізмарагд», яка вийшла в 1911 році під назвою «Давнє і нове». Нарешті, в 40-ліття своєї літературної діяльності Франко підготував нову редакцію своїх юнацьких віршів і видав у 1914 році окремою книжкою під назвою «Із літ моєї молодості». Решта позазбіркових віршів склала 13-ий том двадцятитомного зібрання творів Франка, що вийшло в 50-х роках.

17

Ведуча 1. Важливе місце в поезії Франка займає любовна лірика: «Значний вплив на моє життя, а, значить, також на мою літературу мали зносини мої з жіноцтвом». Найкращі свої вірші він присвятив жінкам. Але найбільш помітний слід в житті письменника та його творчості залишили три жінки, три кохання Івана Франка: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Зигмунтовська.

Присвята

ТРІОЛЕТ (Ольга Рошкевич)

І ти лукавила зо мною!
Ах, ангельські слова твої
Були лиш облиском брехні!
І ти лукавила зо мноюі
І нетямущому мені
Затрули серце гризотою
Ті ангельські слова твої..
І ти лукавила зо мною!

І.Франко. Картка любові. Зібрання творів у 50 т. – К.: Наукова думка, 1976. – Т.1. – С. 86.

(

Ольга Хоружинська)

СПАСИБІ ТОБІ, МОЄ СОНЕЧКО,
ЗА ПРОМІНЧИК ТВІЙ - ЩИРЕ СЛОВЕЧКО!
ЯК ПРОМІНЧИКА НЕ ЗДОБУТЬ ПРИТЬМОМ,
СЛОВА ЩИРОГО НЕ КУПИТЬ СРІБЛОМ,

..ТОЖ ЗА ДАР МАЛИЙ, А БЕЗЦІННИЙ ТВІЙ.
ЩО, МОВ ЦВІТ, СКРАСИВ ШЛЯХ ОСІННІЙ МІЙ,
ЗА ТОЙ УСМІХ ТВІЙ НЕ ВДОСЛІД ЖУРБІ
СПАСИБІ ТОБІ! СПАСИБІ ТОБІ!

І.Франко. Моїй дружині. Твори, т 13 К. 1954, стор. 235

18

(Ольга Білинська)

Твої очі, як те море
Супокійне, світляне;
Серця мого давне горе,
Мов пилинка, в них тоне.
Твої очі, мов криниця
Чиста на перловім дні,
А надія, мов зірниця,
З них проблискує мені.
16.IV 1883

І.Франко. Перший жмуток. Збірання у 50 т. – К.: Наукова думка, 1976. – Т.2. – С. 126.

(Целіна Журавська)

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?
Чом твої устонька — тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх —для мене скрута.
Серце бентежить, ях буря люта?
Об ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.

І.Франко. Зібрання творів у 50 т. – К.: Наукова думка, 1976. – Т.2. – С. 141-142.

19

(Юзефа Дзвонковська)

Більше враження зробила на мене знайомість з одною полькою Юзефою Дзвонковською. Я хотів женитися з нею... Фатальне для мене було те, що, вже листуючись з моєю теперішньою жінкою, я здалеку пізнав одну панночку-польку і закохався в неї. Оця любов перемучила мене дальших 10 літ. Отак по-франківському скрупульозно все підсумовано. Дослідникам залишилося тільки одне — повірити у цю схему і чемно не виходити поза її межі.

Лист до Кримського 26 серпня 1898 року.

Вірш «Тричі мені являлася любов».

Читець Тричі мені являлася любов.

Одна несміла, як лілея, біла,

З зітхання й мрій уткана, із обснов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

Явилась друга – гордая княгиня,

Бліда, мов місяць, тиха та сумна,

Таємна й недоступна, мов святиня.

Явилась третя – женщина чи звір?

Глядиш на неї – і очам приємно,

Впивається її красою зір.

Ведуча 1. Безліч віршів цього геніального поета покладено на музику. Одними з найпопулярніших в народі стали «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», «Червона калино, чого в лузі гнешся?..», «Ой жалю мій, жалю…», «Я не тебе люблю, о ні…», «Оце тая стежечка…» та інші.

Звучить пісня на слова І.Франка « Червона калино, чого в лузі гнешся»

Ведуча 2. Одним з епохальних явищ у творчості Івана Франка стала поема «Мойсей». Вона є твором виразно національним – і то з погляду історії української, як частково і єврейської, але водночас багатством вселюдських ідей і мотивів, є також твором універсальним і належить по філософськи найглибших творів світової літератури.

20

«Мойсей! – це, так би мовити, конденсація духовної енергії народу, його найкращих прагнень, а разом з тим і сумнівів, і вагань. Ця поема – й підсумок власного життя і діяльності Франка, його, так би мовити, заповіт українському народові.

Вона пройнята тривогою і роздумами про важку долю українського народу, яка все

життя тривожила поета:

Читець. Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу.

Франко устами Мойсея висловлює свою палку любов до рідного народу:

Ти мій рід, ти дитина моя,

Ти вся честь моя й слава,

В тобі дух мій, будуще моє,

І краса, і держава.

Ведуча 2. Поет вірив в силу і безсмертя духу українського народу, в побудову незалежної української держави. У вступі до поеми «Мойсей» Франко виразив пророчі слова, що прийде час, і український народ гляне « як хазяїн домовитий, по своїй хаті і по своїм полю.»

Ведуча 1. Прозові твори Франка відзначаються тим, що кожен із персонажів є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Кожен із них є особистістю і в суто психологічному вимірі – зі своїм темпераментом, способом мислення тощо. Автор не нехтує і психопатологічними типами, перед читачем постають герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей.

Ведуча 2. В Франковій прозі можна помітити розкішний опис літнього ранку, поруч із яким демонструється один епізод із життя селянської родини («Лесишина челядь»), де автор хотів «показати контраст між красою природи і мізерією людського життя».

21

А ось і епізоди з життя бориславських ріпників (цикл «Бориславські оповідання») – брудні смердючі «цюпки», де сплять робітники, передчасно постарілі, п’яні, «поорані розпустою». Ось дегенерат Бовдур, що вже втратив людську подобизну і за кілька крейцерів позбавив життя Андрія Темеру («На дні»). Ось ідіот Готліб («Boa constrictor»), а онде садист «професор», що б’є учня до півсмерті («Оловець»).

Ведуча 1. Невже одна людина може мати такий великий талант, щоб так вміло змальовувати різні шари населення, вміти поєднати «все» в чомусь «одному», не додаючи «кольорових фарб, прикрас». Невже можна все так реально донести до людей? І перечитуючи твори цього генія ми переконуємось, що це дійсно можливо. І саме Іван Франко зумів це зробити.

Читець.

Говорив коваль про правду люту,

Про життя нестерпне бідняка,

І несла та мова, часто чута,

Гнів у серце юного Франка.

Ведуча 2. Немеркнучим світилом людського духу, велетнем-борцем постав перед нами Іван Франко з його творчості, книг. Безмежжя духовних інтересів, несамовита працьовитість, надзвичайна людяність і простота, незламна мужність – ось головні риси Франка. Теплими словами згадують Франка його друзі, знайомі, та й просто люди, які хоч раз читали твори цього генія.

Ведуча 1. Ось як згадує про Франка видатна українська письменниця Ольга Кобилянська: «Востаннє бачила я Франка в 1913 році, коли він приїжджав на Буковину і особисто читав «Мойсея». Пригадую, як багато народу зібралося, щоб побачити великого письменника й почути слово правди з його уст. Вже тоді було його здоров’я дуже слабке, при читанні в нього трусилися руки, а якийсь піп сказав, що це кара Божа за те, що Франко до церкви не ходить і Богу не молиться. Хоч тілом хворий, та душа була в нього здорова.

Під його високим чолом крилась енергія, завзята витривалість, що викликає подив, повагу та до праці закликає».

22

Ведуча 2. А ось які спогади про Франка має український фольклорист і музикознавець Філарет Колеса: «Франко був людиною виключно скромною. Пам’ятаю, коли святкували його ювілей в 1898 році, він відповідаючи на привітання, сказав: «Я вийшов з народу і народові буду до кінця свого життя служити, це мій обов’язок, а не заслуга.».

Ведуча 1. Велична постать І.Франка в історії українського народу та його культури стоїть поруч з геніальним Тарасом Шевченком.

Де зачерпнув селянський син той могутній заряд полум'яних думок і почуттів,що вивели його на орбіту світової культури? З яких животворних джерел дістав він ту силу, що зробила його велетнем у царині людського духа? Їх було два: життя і книги. Мудрі, вічні, невичерпні джерела!

Ведуча 2. Отже, можна зробити висновок, що нема людини, яка б не сказала про Івана Яковича Франка щось тепле, приємне. Немає людини, яка б хоч раз не читала творів Франка. Ми можемо твердити, що людина, яка не знайома з життєвим і творчим шляхом шляхом цього генія, не має права називатися українцем.

Читець. Ти вірним був сином свого народу.

Із іскор вогненних ти вірші складав, —

Вони закликали народ до свободи —

І кожен із вірою скелю лупав.

Звучить мелодія з пісні «Вічний революціонер».

Ведуча 1. На цьому наш вечір, присвячений 150-річчю від дня народження Івана Яковича Франка, закінчено.

23

Твори Івана Франка

Світанок Вітчизни. Українська література кінця ХІХ-поч.ХХ ст..:Навч. посіб.(серія «Шк.б-ка»).- К.:Грамота,2001.- 511 с.
Франко І.Я. Зібр. творів у 50-ти т. –К.Наук. думка,1979.
Франко І. Я. Твори: В 2-х т. Т.1: Поезія /Передм. П. Колесника.- К.: Дніпро,1986.- 622 с.
Франко І. Я. Твори: В 2-х т. Т.2: Оповідання.-К.: Дніпро,1986.-577 с.
Франко І. Я. Борислав сміється.Boa constrictor: Повісті /Упоряд. М. Гонча рука. – К.:Дніпро,1981. – 397 с.
Франко І. Я. Вічний революціонер: Вірші та поеми. Для серед. та ст.. шк.. віку. – К.:Веселка,1986. – 310 с.
Франко І. Я. Захар Беркут: Повість. – К.: Дніпро,1979. -155 с.
Франко І. Я. Перехресні стежки :Повість. – К.: Дніпро,1983. – 367 с.
Франко І. Я. Я думав про людське братерство нове . – Львів: Каменяр,1979. – 143 с.

Про життя, творчість і значення І. Франка в українській та світовій культурі.

Бачинський Р. Той день я не забуду ніколи // Літ. Україна.-2006.-6 квіт.-с.7.
Боднар Л, Друга наречена: до взаємин І. Франка з О. Білинською // Дзвін.-2005.- №9. –с.138
Бондаренко Ю. Релігійна модель історії в поемі І. Франка «Мойсей» // Диво слово. – 2004. - №11. – с.19.
Василенко М. Маніфестація духовного визволення: фундамент. Видан.Про .І.Франка //Літ. Україна. – 2005. – 15 верес. – с.2.
Вергеліс О. Код Франка // Дзеркало тижня. – 2006. – 20 трав.. – с.17.
Возняк М. «…Надіюсь ущасливити вашу дочку»: листув. І. Франка з О. Рошкевич // Культура і життя. – 2006. – 12 квіт. . –с.4.
Голод Р. Іван Франко та новітні напрями літератури //Укр.. мова і л-ра в шк.. – 2006. - №2. – с.58.
Голод Р. Творчість І. Франка як дзеркало літературного процесу кінця ХІХ-поч.ХХ ст.. //Диво слово. – 2005. - №12. – с.57-59.
Горак Р. Були його щирими друзями //Культура і життя. – 2005. – 16 лист. – с.6.

Горак Р. Легенди про народження І. Франка //Літ. Україна. – 2001. – 30 серп. . –с.2
Горак Р. Іван Франко: не нівечте своєї державності! : До 150-річчя з дня народж. І. Франка //Культура і життя. – 2005. – 9 лист. – с.2
Горак Р. Перший процес :До150-ліття Великого Каменяра //Дзвін. – 2005. - №8. – с.122
Горак. Р. Третя варта: До 150-ліття Вел. Каменяра //Дзвін. -2005. - №11. – с.108.
Горак Р. У боротьбі за І. Франка //Літ. Україна. -2002. - №6. – с.2
Гутиря С. « Більш, ніж меч, і огонь…»:жінки в житті та інтимній ліриці і. Франка //Вітчизна. – 2005. - №1-2. – с.164.

Дмитренко М. Іван Франко як фольклорист //Слово і час. – 2006. - №1. – с.51

Дмитренко М. Іван Франко як фольклорист //Слово і час. – 2006. - №1. – с.51
Здоровега В. Іван Франко і українська публіцистика //Дзеркало тижня. – 2006. – 10 черв.. – с.12.
Злупко С. « Твоїм майбутнім душу я тривожу…»// Уряд. Кур’єр. – 2006.- 17 груд.. – с.9
Іван Франко і світова культура: Матеріали міжнар. симпоз. ЮНЕСКО (Львів,11-15 верес. 1986 р.):У 3-х кн. – К.:Наук. Думка,1989.
Іван Франко – майстер слова і дослідник літератури. – К.: Наук. Думка,1981. – 378 с.
Ільницький М. Втеча від Франка // Літ. Україна. – 2002. - №31. – с.7

Логвин Г. Як побудоване суспільство?(«Перехресні стежки» І. Я. Франка-у 10 кл.) //Укр.. мова і л-ра в шк… - 2003. - №3. – с.49.
Мельник О. Дім, про який він мріяв, так і не зігрів…//Уряд. Кур’єр. – 2006. – 2 черв.. – с.8

Неврлий М. Іван Франко й державність //Літ. Україна. – 2006. – 15 черв.. – с.1…7.

Павличко Д. Заповідь пророка // Літ. Україна. – 2006. – 11 трав.. – с.7.

Поліщук Я. Мойсей І. Франка на перехресті традицій і модерну //Дивослово. – 2003.- № 10.-с.7.
Романець Д. Лиш в праці варто і для праці жить: І. Франко //Укр.. молода. – 2006. – 24 трав.. – с.8
Рудко М. Титан:До 150-ліття від дня народження І. Франка //Культура і життя. – 2004. - №4. – с.3.
Рудницький Л. Франко і Рим. //Літ. Україна. – 2005. – 17 лист. – с.1-7.
Русанівська Т. « Безсмертний син безсмертного народу»: присв. 150-р. від дря народж. І. Франка; Обл.. заоч. чит. конферен. //Поділ. Вісті. – 2006. – 24 черв.. – с.4
Рядко М. Як вшановуємо генія? З поглядом на 150-літній ювілей І Франка //Літ. Україна. – 2004. - №6. – с.1.
Соя Б. З когорти борців за віру: Поема «Іван Вишенський» І Франка: проблема морального вибору людини //Дивослово. – 2005. – № 9. – с.24-28
Тихолоз Б. Іван Франко « Золотий міст зрозуміння…»: діалог Заходу і Сходу у культуротворчому синтезі І. Франка //Дивослово. – 2003. - №10. – с.11.
Тихолоз Б. Іван Франко-філософ //Сучасність. – 2002. - №12. – с.106-119.
Тихолоз Б. Присвята ( Іванові Франкові) //Літ. Україна. – 2005. – 1 груд.. – с.1
Феномен Івана Франка //Літ. Україна. – 2001. – 31 трав.. – с.3
Франко З. Михайло Грушевський та Іван Франко //Культура і життя. – 2006. – 21 черв.. – с.2.
Франко З. Невже трагізм запрограмований // Культура і життя. – 2006. – 11 січн.. – с.2.
Франкова криниця : Вивч. т ворчості І. Я. Франка в шк.. ; Посіб. для вчителя/ За ред.. Л. М. Кіліченко. – К.: Рад.. шк.,1991. – 288 с.
Шокало М. Іван Франко відомий і невідомий //Поділ. вісті. – 2004. - № 132. – с.2
Шот М. « Хто тебе бачить, той мусить любити»:До 150-річчя І. Франка //Уряд. кур’єр. – 2006. – 16 черв.. – с.8.
Шляхами Івана Франка на Україні: Путівник. – Львів: Каменяр,1982. – 127 с.

26

Використані сайти в Інтернеті

ссылка скрыта

Розміщено на сайті „Особистості української літератури”

ссылка скрыта

ссылка скрыта
Марія Білецька. Картини з життя Івана Франка.

Клементина Попович. Спомини про Івана Франка.

Уляна Кравченко. Щирий друг і вчитель.
ссылка скрыта

ссылка скрыта
Автор О.Литвин. Розміщено на сайті УВКР (Української вільної координаційної ради)

ссылка скрыта

ссылка скрыта
Історико-біографічний фільм про життя і діяльність Франка. Анотація фільму від 1956 р.

ссылка скрыта

ссылка скрыта

Компакт-диск пісень Заслуженої хорової капели «Трембіта» на вірші Франка

ссылка скрыта

27

Blog

150 Національний поет свого народу

Содержание