„Затверджено”

Вид материалаДокументы

Содержание


V. Поради студентам.
Друге питання
V. Рекомендована література.
Подобный материал:

„Затверджено”


на методичній нараді

кафедри психології та соціології

„__” _____________ 2006 р.

Протокол №

Зав. кафедри, доц. Зорій Н.І.


Методичні вказівки

студентам 1 курсу медичного факультету №3 (спеціальність – медична психологія; кваліфікаційний рівень – спеціаліст) для самостійної підготовки до семінарського заняття з релігієзнавства


Християнство: особливості зародження і розвитку.

Католицизм, православ’я та протестантизм




Чернівці – 2006


І. Актуальність теми:


Християнство є однією з найбільших світових релігій, має близько 1,5 млрд. прихильників, що складає приблизно 20% населення земної кулі. Християни складають переважну більшість населення в найбільш розвинених країнах, що дозволяє їм справляти значний вплив на перебіг політичних і соціально-культурних подій. Протягом 2000 років існування християнство впливало на розвиток культури народів, певною мірою визначало історичну долю окремих народів. Християнство є також однією з найбільш розвинених в ідеологічному плані монотеїстичних релігій. Всі ці фактори визначають актуальність питань, пов’язаних з християнством. Щоб глибше зрозуміти традиції, культуру, духовність того чи іншого народу і навіть свого власного, необхідно вивчити і зрозуміти релігію цього народу, яка мала значний вплив на його формування.

Політизація та ідеологізація науки з питань філософії, соціології і релігієзнавства в ХХ ст. призвела до того, що історія християнства подавалась достатньо суб’єктивно на користь класової, або партійної позиції. Зокрема, формувалося нігілістичне ставлення до головної книги християн – Біблії. Тому в сучасних умовах, коли Біблія стала доступною і про неї заговорили на різних рівнях і в різних формах, вивчення та її аналіз слід поставити на наукову основу. Соціологічний аналіз серед віруючих і невіруючих показав, що Біблія – це книга, про яку всі чули, але майже ніхто не читав і не аналізував. Тому вивчення Біблії, історії її становлення набуває особливої актуальності.


ІІ. Тривалість заняття: 2 години.


ІІІ. Навчальна мета:


Студент повинен знати:
  • особливості християнства як світової релігії;
  • основні причини та умови виникнення християнства;
  • історія становлення первісної християнської церкви;
  • канонізація Біблії та значення Вселенських соборів у формуванні християнського віровчення та культу;
  • І-й розкол християнської церкви та його результати;
  • особливості віровчення, культу та організації католицизму і православ’я;
  • ІІ-й розкол в християнстві та виникнення протестантизму;
  • особливості віровчення, культу та організації протестантизму.


Вміти:
  • розрізняти специфічні риси основних течій християнства;
  • оцінювати вклад християнства в процес формування духовності людини;
  • обґрунтувати основні причини розколів в християнській церкві;
  • визначати роль соціально-економічних і політичних факторів в особливій організації та структурі католицизму, православ’я та протестантизму;
  • обґрунтувати специфічні риси віровчення та культу католицизму, православ’я і протестантизму.



ІV. Контрольні питання:
  1. Історія становлення християнства. Особливості віровчення та культу.
  2. Перший розкол християнської церкви: соціально-економічні, політичні та ідейні передумови.

а). Католицизм: особливості віровчення, культу та організації.

б). Православ’я та його характеристика.
  1. Другий розкол християнства: причини та наслідки.

а). Ранній протестантизм.

б). Пізній протестантизм.
  1. Особливості християнства як світової релігії.



V. Поради студентам.

Перше питання.

Які основні ідеї християнства стали найбільш популярними і привабливими? По-перше, християнство розглядало всіх людей рівними в первородному гріху. По суті, це було специфічним відображенням бажаної соціальної рівності. Ця ідея була співзвучна настроям народів Римської імперії І століття і тому її проповідь приносила успіх перш за все серед бідняків.

По-друге, християнство зробило переворот в області культу. Воно відмінило всяку обрядовість, а це зробило можливим вступ в християнство общини рівних соціальних категорій людей. Таке нововведення стало вирішальною умовою для успіху місіонерської діяльності.

По-третє, християнство було новою релігією, принципово відмінною від попередніх, і знаменувало собою формування нового стану в розвитку рабовласницького суспільства. Християнська пропаганда зверталась до всіх без різниці: „Всі ми одним духом хрестились в одне тіло, іудеї або елліни, раби або вільні” (І Кор. 12:13).

Процес формування християнства поділявся на три етапи:

1. Первісне християнство (середина І – середина ІІ ст.).

2. Раннє християнство (сер. ІІ – поч. IV ст.).

3. Церковне (пізнє) християнство (поч. IV – V ст.).

Паралельно становленню віровчення і ідеології християнства відбувалося формування християнського культу: сукупності особливих ритуалів, обрядів і дій. В наслідок цього процесу в християнстві склалася досить розгалужена система різноманітних свят, постів, жертвоприношень, поклонінь, молитов, богослужінь, таїнств, релігійних потреб тощо, обґрунтованих та регламентованих віровченням, церковними канонами.

Друге питання.

Перший розкол в християнстві був зумовлений наступними факторами.

Різниця у соціально-економічному і соціально-політичному становищі церкви на заході та сході Європи привела до появи відмінностей у віровченні та обрядовості. Вже в ІХ ст. відбувалася гостра богословницька полеміка між західним та східним духівництвом, яка закінчилася розривом відносин між Римським папою і Константинопольським патріархом. Однак невдовзі папа та патріарх пішли на примирення. Повторний і вже остаточний розрив відбувся у 1054 р., коли папа і патріарх взаємно відлучили один одного від церкви і оголосили анафему (прокляття). Після цього римська церква почала називатися католицькою (від гр. „вселенський, всеохоплюючий”), а константинопольська, олександрійська, антіохійська та єрусалимська, які підтримували її, – ортодоксальними.

Необхідно також мати на увазі, що різниця між Східною і Західною церквами була обумовлена ідейними традиціями, суть яких в тому, що:
  1. Західна церква спиралася на римський юридизм, Східна – на грецьку філософію. Тому обидві церкви по-різному ставилися і вирішували світоглядні проблеми.
  2. На Заході в першу чергу вставали проблеми гріха: чи володіє людина свободою волі і чи може вона сама визволитися від гріха? На Сході намагання і спасіння формулювалися в інших площинах: яка природа божества, чи вона така, що може забезпечити людині доступність Царства Божого?
  3. Різні ідейні і соціальні традиції обумовили і суперечки про філіокве, тобто про сходження Духа Святого. Візантія визнавала сходження Духа тільки від Бога-Отця, в той час як в Римі вважали, що Дух святий сходить і від Бога-Отця, і від Бога-Сина.
  4. Прагнучи до універсалізму, Західна церква вела богослужіння на латині, а Східна вимагала, щоб грецька мова була єдиною мовою богослужінь, але надавалась можливість вести богослужіння і на національних мовах.
  5. Західна церква схилялась до екзальтації, основний акцент робила на страждання Христа і муки грішників в пеклі, тоді як Східній церкві була властива філософська поміркованість, на перший план виступали ідеї втілення і воскресіння, а підземне царство населялось дискрутуючими мудрецями.

Значну роль відігравали відмінності в обрядах і мовах.

а). Особливості католицизму.

Католицизм (від гр. католікос – вселенський, всесвітній) має ряд особливостей у віровченні, культі та організації.

Особливості в догматиці:
  • догмат про філіокве;
  • догмат про непогрішимість папи (1439 р.);
  • догмат про чистилище;
  • догмат про непорочне зачаття Діви Марії (1854 р.);
  • теза про особливу роль духівництва: людина не може заслужити Божої милості самостійно, без духовенства, яке має значні переваги перед мирянами тощо.

Особливості в обрядах:
  • оформлення інтер’єру католицького храму, де домінують скульптури, живописні картини;
  • богослужіння проводиться (напр. меса) латинською мовою і супроводжуються грою на органі, віруючі під час богослужіння сидять;
  • хрестяться всією долонею з лівого плечі на праве;
  • вшанування святих і реліквій тощо.

Особливості структури церкви:
  • сувора церковна ієрархія, яка має чотири ступені:

1. дияконат;

2. пресвітеріат (священники);

3. єпископат;

4. примат (володіє лише папа).
  • парафії об’єднуються в дієцезії (архідієцезії, митрополії тощо) на чолі з єпископами;
  • сукупність дієцезій в межах однієї держави формує національну церкву на чолі з кардиналом;
  • національні церкви складають єдину католицьку церкву.
  • Римська курія – адміністративний апарат, який складається з конгрегацій, канцелярій, секретарів і трибуналів.

б). Особливості православ’я:

для православ’я характерно:
  1. Його ідеологи вважають, що формування християнського віровчення завершилось в епоху перших 7-ми Вселенських і помісних соборів, тому не можна змінювати ні кількість догматів, ні їх зміст, ні навіть формулювання кожного з них.
  2. Визнає, як і католицизм, всі сім таїнств: хрещення, миропомазання, євхаристія (причастя) покаяння, шлюб, священство і соборування.

Але саме в дотриманні таїнств склалися їх специфічні особливості як в православ’ї, так і в католицизмі, а саме:
  • при хрещенні:
  • православні здійснюють занурення у воду;
  • католики – окроплюють;
  • миропомазання:
  • православні здійснюють під час хрещення;
  • католика – по прошесті 7-8 років;
  • причастя:
  • православні причащають (квасним) хлібом і вином усіх віруючих;
  • католики – тільки одне лише духовенство і т.д.
  1. Центром культової діяльності в православ’ї є православний храм. Ця будова орієнтована зі сходу на захід і поділена на три частини: вівтар, власне сам храм та притвор.
  2. Ієрархія духовенства має свої градації:
  • архієреї (єпископи, архієпископи, митрополити і патріархи);
  • священники;
  • діакони.


Третє питання.

Необхідно проаналізувати передумови та основні причини другого розколу в християнстві, наслідком якого стало виникнення третьої течії – протестантизму.

В еволюції протестантської релігії виділіть ранній та пізній її періоди.

Ранній етап: лютеранство, кальвінізм, англіканство, цвінгліанство тощо.

Пізній етап: баптизм, адвентизм, п’ятидесятництво, свідки Єгови та ін.

Зверніть також увагу на особливості віровчення та культу протестантизму. В основу його були покладені основні принципи:
    1. Віра в прямий і особистий зв’язок віруючого з Ісусом Христом.
    2. Винятковий авторитет Слова Божого.
    3. Спасіння особистою вірою.
    4. Священство всіх віруючих.
    5. Відмова від ієрархічної церкви.


Четверте питання.

Необхідно вказати на основні риси християнства і проаналізувати їх:

1-а особливість: змінюється розуміння Бога – „Бог є Любов”

2-а особливість: „Бог олюдянівся, щоб людина обожнилася”

3-я особливість: християнство засноване на таємниці.

4-а особливість: християнство може існувати тільки у формі Церкви (Небесної та Земної).


V. Рекомендована література.

Основна:
  1. Академічне релігієзнавство. Підручник / За ред. Колодного А.М. – К., 2000.
  2. Безарова Г.І. Релігієзнавство / Навч.-метод. посібник для студентів-медиків. – Чернівці, 2001.
  3. Релігієзнавство: Підручник. / За ред. Бублика С.Я. – К., 1998.
  4. Релігієзнавство: Підручник. / За ред. Лубського В.І., Теремка В.І. – К., 2000.
  5. Поснов М.Э. История христианской церкви. – К., 1991.
  6. Ропеков В. (Протоиерей). Очерки по истории римско-католической церкви. Курс лекций. – М., 1994.


Додаткова:
  1. Апокрифи древних христиан. – М., 1989.
  2. Біблія, або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – Українське Біблійне Товариство. – К., 1993.
  3. Вальков В. Первісне християнство. – Львів, 1997.
  4. Гергей Ене. История папства. – М., 1996.
  5. Головащенко Н. Історія християнства. – К., 1999.
  6. Донини А. У истоков християнства: от зарождения до Юстиниана. – М., 1989.
  7. Затворний В.Б. История римських пап: В 2 т. – М., 1995.
  8. Земнский Ф.Ф. Суперники християнства: статьи по истории античных религий. Скб., 1995.
  9. Каутский К. Происхождение христианства. – М., 1990.
  10. Кузик П.З. Ранее христианство: вымыслы и действительности. – К., 1987.
  11. Ренан Э.Ж. История веков христианства. Жизнь Иисуса. Апостолы. – М., 1991.
  12. Свенцицкая И.С. Раннее христианство. Страницы истории. – М., 1987.
  13. Тальберг Н. История христианской церкви. – М., 1994.