Національна парламентська бібліотека України в 2007р
| Вид материала | Документы |
- Міністерство культури І туризму України Національна парламентська бібліотека України, 595.01kb.
- Національна бібліотека україни імені В.І. Вернадського, 469.65kb.
- Постанова Кабінету Міністрів Українивід 12. 05. 2007р. №716, Постанова Кабінету Міністрів, 791.58kb.
- Національна академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека, 2145.15kb.
- Національна академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека, 2022.42kb.
- Міністерство культури України Державний заклад «Національна бібліотека України для, 200.01kb.
- Української держави, 8520.93kb.
- Міністерство культури України Державний заклад «Національна бібліотека України для, 167.37kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 1340.29kb.
- Очаківська районна державна адміністрація розпорядження голови районної державної адміністрації, 392.74kb.
ПУБЛІЧНІ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ РЕГІОНУ
Аналітична записка за підсумками соціологічного дослідження 2007 року
Зміст
Вступ………………………………… 2
Результати анкетного опитування
користувачів бібліотеки……………. 3
Результати анкетного опитування
жителів регіону……………………... 7
Результати опитування працівників
бібліотек…………………………….. 8
Висновки……………………………. 10
Література…………………………… 12
Додатки……………………………... 13
Вступ
Національна парламентська бібліотека України в 2007р. проводила соціологічне дослідження «Публічні бібліотеки України в контексті соціокультурного простору регіону». Серед бібліотек Сумської області участь у всеукраїнському дослідженні взяли Сумська ОУНБ, Конотопська центральна міська бібліотека, Кролевецька центральна районна бібліотека та її 2 сільські бібліотеки – Мутинська та Реутинська, 2 сільські бібліотеки Краснопільської ЦБС – Грабовська та Осоївська.
Зібрані матеріали досліджень в обсягах, передбачених методикою, були надіслані в Харківську наукову бібліотеку ім. В.Короленка, яка відповідала за обробку даних бібліотек Східного регіону.
Локальне соціологічне дослідження аналогічної тематики було проведено Сумською ОУНБ. Використані матеріали СОУНБ, Конотопської міської ЦБ та сільських бібліотек Краснопільської ЦБС.
Публічна бібліотека як соціальний інститут доступна широкому колу населення і максимально наближена до його потреб. На регіональному рівні це – інформаційний центр. Але оскільки публічна бібліотека поліфункціональна, вона ще є й освітнім, культурно-просвітницьким, дозвілевим закладом.
Бібліотеки Сумщини займають значне місце в сучасному інформаційному середовищі, виконують одну з найважливіших соціальних функцій – надають користувачам вільний і безкоштовний доступ до фондів та інформаційних ресурсів.
Мережа публічних бібліотек системи Міністерства культури і туризму нараховує 591 заклад. З них: обласна універсальна наукова бібліотека, обласна бібліотека для дітей ім. М.Островського, а також 589 публічних бібліотек (з них 484 – сільські).
Публічні бібліотеки Сумщини на сьогодні виглядають таким чином: 586 бібліотек об’єднані в 23 централізовані бібліотечні системи, 3 обслуговують жителів м. Лебедин, 167 сільських бібліотек працюють в умовах децентралізації (з них 23 сільські бібліотеки Лебединського району повністю децентралізовано, тобто їх фонди також передані на баланс сільських рад). За останні 15 років в області було закрито 213 сільських бібліотек, тобто майже кожна 3-а бібліотека припинила своє існування. В останні роки мережа публічних бібліотек суттєвих змін у кількісному складі не зазнала і залишається більш-менш стабільною, протягом 2006р. навіть зросла на 2 сільські бібліотеки.
Мета даного дослідження – визначити місце і роль бібліотеки в соціокультурному просторі регіону, більш чітко усвідомити її місію, функції.
Сьогодення впливає на функції бібліотеки, трансформує її соціальну роль у суспільстві. За минулі десятиріччя стрімкого розвитку інформаційних технологій змінилися і сьогоднішній користувач, і характер його потреб. До традиційних функцій просвітницького характеру додаються функції інформаційних центрів, які забезпечують доступ до світових інформаційних мереж та баз даних. Виникає необхідність перегляду пріоритетних функцій бібліотек, визначення нової соціокультурної орієнтації бібліотечної діяльності, яка полягає у взаємодії бібліотеки з суспільством.
Об’єкт дослідження – публічна бібліотека як один із соціальних інститутів у системі задоволення інформаційних та дозвілевих потреб населення регіону. Об’єктами дослідження стали: бібліотека в обласному центрі – СОУНБ, бібліотека в місті обласного підпорядкування – Конотопська міська ЦБ та в селі– сільські бібліотеки Краснопільської ЦБС.
Предмет дослідження – місце та функції публічної бібліотеки в соціокультурному середовищі регіону.
Завдання дослідження:
- Визначити місію бібліотеки та її місце в соціокультурній інфраструктурі регіону.
- Виявити пріоритетні функції бібліотеки з точки зору населення регіону, користувачів бібліотеки, бібліотечних фахівців.
- Вивчити імідж публічної бібліотеки (реальний та бажаний).
Вирішення поставлених завдань передбачало застосування анкетування 250 користувачів зазначених бібліотек, 250 жителів цих населених пунктів та бібліотечних працівників, які добре обізнані з роботою бібліотеки та обслуговуванням користувачів.
Результати анкетного опитування користувачів бібліотек
Для визначення місця бібліотеки в соціокультурній інфраструктурі регіону було проведено опитування 250 респондентів обласної, міської та сільських бібліотек. Серед опитаних 34% – чоловічої, 65,2% – жіночої статі, не вказали стать – 0,8%. За віком користувачі розподілилися таким чином: до 20 років – 32,8%; 21-30рр. – 21,6%; 31-40рр. – 15,6%; вікова група 41-60рр. – 22,8%.
Серед респондентів є представники різних соціально-професійних груп: найбільш чисельна аудиторія – спеціалісти (34%), студентська та учнівська молодь – (31,2%), робітники – (11,2%), пенсіонери (5,6%). Незначними за чисельністю виявилися такі групи як службовці (4%), інженерно-технічні працівники (3,6%), безробітні (2,8%), науковці (2,4%) та інші (1,6%).
За освітнім рівнем біля половини склали респонденти із вищою та незакінченою вищою освітою (відповідно 25,6% та 20,8%); із середньою освітою – 24,8% опитаних користувачів; середньою спеціальною – п’ята частина та неповною середньою – 8% опитаних.
Переважна більшість респондентів (72,4%) перевагу у проведенні вільного часу віддають читанню. І це особливо радує в наш такий непростий час. Позитивним є те, що для опитаних користувачів читання книг та періодичних видань відсунуло перегляд телепередач на друге місце (66,8%). Комп’ютерному спілкуванню та іграм віддають перевагу 22% опитаних. Серед опитаних читачів частка тих, хто займається рукоділлям та майструванням, складає 18,4%. Стільки ж респондентів займається спортом. Майже відсутні респонденти, які займаються в колективах та гуртках народної творчості .
Визначенню ролі читання в житті опитаних користувачів було присвячене окреме питання анкети. Переважна більшість читачів всіх бібліотек були одностайні у визначенні читання як джерела нових знань. Читачі ОУНБ та міської бібліотеки вважають читання важливим засобом самовдосконалення і розвитку (відповідно 61% та 44%). Для читачів міської бібліотеки читання – це ще й непоганий спосіб проведення вільного часу (35%) та можливість знайти душевне заспокоєння (33%).
Результати дослідження дозволили отримати інформацію і про читання членів родин респондентів. Так, біля половини опитаних постійно дають книги для читання членам своєї сім’ї; у третини читачів їхні рідні читають іноді. Відповіли негативно 21,6% респондентів.
Щодо читацького стажу, як показали матеріали дослідження, значний читацький стаж (понад 10 років) мають біля третини респондентів; зі стажем 2-3 роки – 24,4% опитаних користувачів обласної, міської та сільських бібліотек; 4-5 років має п’ята частина респондентів; лише рік відвідують бібліотеки 14% опитаних; доволі солідний стаж (6-10 років) мають 10% користувачів.
Окремо поглянемо на цей показник на прикладі користувачів ОУНБ та сільської бібліотеки. Особливістю сільської бібліотеки є те, що 66% читачів мають солідний читацький стаж – понад 10 років. Серед читачів сільської бібліотеки немає такого оновлення як в ОУНБ. Це і зрозуміло, бо умови, в яких працюють ці бібліотеки та функції, які вони виконують, різні. Для ОУНБ, де в останні роки зросла кількість студентів і складає половину від загальної кількості користувачів, читацький стаж 2-5 років означає роки навчання у вузах різних рівнів акредитації. ОУНБ продовжує обслуговувати молодь, яка перебуває на первинній стадії соціалізації – це студенти та учні, які не закріплюються в бібліотеці, залишають її, закінчивши або перервавши навчання. На зміну їм приходять «нові-старі» групи, що повторюють той же цикл. Саме в такий спосіб підтримується баланс. Але висока динаміка відновлення аудиторії означає, що бібліотека не встигає реалізувати свої довгострокові цілі по прищепленню навичок користування книгою й бібліотекою та виховання потреби в читанні. Основна ж маса сільських читачів, які хоч раз відвідали бібліотеку, стають її постійними читачами.
Проблема для універсальних бібліотек – публічних і особливо наукових – полягає не стільки в самому факті збільшення такої читацької групи як студентська та учнівська молодь, скільки в необхідності брати на себе функцію забезпечення навчального процесу. А це веде до вимушеної зміни їхніх функцій, профілю комплектування й технології обслуговування.
Яка ж регулярність відвідування бібліотек? Відповіді респондентів показують, що досить часто відвідують бібліотеки 60,4% опитаних; 1 раз на місяць – п’ята частина опитаних користувачів; рідше 1 разу на місяць – 13,2% респондентів; час від часу – 5,2% опитаних.
На запитання анкети «Що вплинуло на обрання Вами саме цієї бібліотеки?» користувачі ОУНБ відмітили можливість отримати необхідну інформацію (68%), влаштовує фонд (59%), культура обслуговування (44%), професіоналізм бібліотекарів (43%), оперативне обслуговування (40%), зручний режим роботи (39%), розміщення в зручному місці (35%) тощо. Для читачів міської бібліотеки важливо те, що бібліотека розміщена в зручному місці (73%), є можливість отримати необхідну інформацію (52%), є зручним режим роботи (51%), професіоналізм бібліотекарів та культура обслуговування (відповідно 49% та 44%), оперативне обслуговування (41%) тощо.
Сільські читачі обирають саме свою бібліотеку, бо іншої немає. Цінують за те, що розміщена в зручному місці (44%), за культуру обслуговування (42%), професіоналізм сільського бібліотекаря (38%), зручний режим роботи та затишне приміщення (по 32%). В сільській бібліотеці читач має можливість отримати необхідну інформацію та змістовно і цікаво провести вільний час (по 22%).
Таким чином, якщо для користувача ОУНБ найважливішим є доступ до необхідної інформації, то сільський читач крім отримання інформації знаходить в бібліотеці місце проведення вільного часу.
Анкетування з’ясувало цілі та мотиви звернень до певних документів. Відповіді читачів різних бібліотек різняться. Якщо сільський читач бере літературу, перш за все, для відпочинку (68%), самоосвіти (32%) та для професійної діяльності (30%), то користувач ОУНБ насамперед задовольняє свої навчальні потреби (70%), використовує інформацію для підвищення професійного рівня (47%), для самоосвіти (45%). Читач міської бібліотеки віддає перевагу виданням для відпочинку (61), на допомогу навчанню (50%), самоосвіті (35%).
Що влаштовує і не влаштовує читачів різних бібліотек в роботі цих закладів? Користувачі ОУНБ досить критично висловились з цього приводу. Репертуар аудіо та відеозаписів не влаштовує 64% опитаних читачів; оснащеність технічними засобами – половину респондентів; нові надходження – 41% опитаних. Користувачів міської бібліотеки також не влаштовує репертуар аудіо та відеозаписів (86%), бо вони практично відсутні у фонді бібліотеки; оснащеність технічними засобами (80%) та нові надходження (41%). Цінують міську бібліотеку за професіоналізм бібліотекарів та культуру обслуговування (по 98%), інформаційне обслуговування (78%) та можливість цікаво і змістовно провести вільний час (75%). Переважна більшість сільських читачів також незадоволена оснащеністю технічними засобами, відсутністю аудіо та відеозаписів, комфортністю умов.
Переважна більшість (57%) опитаних користувачів ОУНБ крім наукової бібліотеки користуються фондами інших бібліотек: центральної міської бібліотеки та її філіалами (24%), вузівських бібліотек (18%), шкільних (7%) та інших. В місті обласного підпорядкування вибір бібліотек є не таким широким, тому біля третини опитаних читачів користується, крім міської бібліотеки, районною (5%), дитячою (8%), шкільною (7%), на підприємствах (4%). В цьому плані сільський читач обмежений.
На запитання анкети чи користується бібліотека авторитетом серед населення, переважна більшість респондентів (88,4%) відповіла позитивно, важко відповісти виявилось для 9,6% опитаних користувачів.
Зміни в роботі бібліотек останнім часом відчула третина респондентів з усіх бібліотек, половині опитаних важко було дати відповідь. В чому полягають ці зміни? Відповіді контрастно різняться. Для сільської бібліотеки позитивним є переведення бібліотеки на повний робочий день, зроблений ремонт, надходження більшої кількості книг та періодичних видань. Читачі міської бібліотеки відзначають, що більш якісним став фонд бібліотеки, поліпшилась якість обслуговування, змінився на краще інтер’єр бібліотеки. Користувачі ОУНБ зміни в роботі бібліотеки вбачають в появі Інтернету, покращенні технічного забезпечення, збагаченні книжкового фонду, в наданні додаткових послуг, в той же час як негативний момент відзначають погіршення обслуговування в секторі копіювальних послуг.
Що радять змінити в роботі бібліотеки респонденти? Сільський читач пропонує збільшити надходження літератури та зробити опалення для бібліотеки. Користувачі міської бібліотеки поряд з поповненням фонду новими книгами, в т.ч. підручниками, збільшенням репертуару періодичних видань, пропонують частіше проводити презентації нових книг, поліпшити матеріально-технічне забезпечення. Пропозиції користувачів ОУНБ стосуються доступності та швидкості Інтернету, оснащеності бібліотеки комп’ютерною технікою. Респонденти хотіли б мати можливість користуватися не лише більшою кількістю літератури, а й щоб бачити в бібліотеці не просто більше нових книг, а й мати їх в електронному вигляді (на дисках).
У ході дослідження респондентам для визначення їхніх потреб було запропоновано запитання: «Які види послуг Ви бажали б отримувати в бібліотеці додатково?». Споживачі інформації ОУНБ висловили побажання отримувати в бібліотеці більш доступний і швидкий Інтернет (15%); МБА та ЕДД (9%); сканування (3%); роздрукування матеріалів. Користувачам міської бібліотеки не вистачає Інтернету з послугами консультанта, комп’ютерних послуг, перезапису аудіо та відеокасет, послуг копіювання. Сільський читач також потребує Інтернету, комп’ютерних послуг. Та на Сумщині лише 1 сільська бібліотека має 2 комп’ютери.
На авторитет бібліотеки, на думку читачів, впливає, перш за все, якість фонду та оперативність обслуговування; доступність фондів та професіоналізм бібліотекарів; якість обслуговування і повнота наданої інформації. Саме в такому поєднанні хочуть бачити бібліотеки наші користувачі. Цікавою була думка одного респондента про те, що на авторитет бібліотеки впливають люди, які відвідують ту чи іншу бібліотеку. Якщо серед наших читачів Почесні громадяни міста, знані люди – герої праці, видатні митці, вчені, професори, ректори вузів, мери міст, голови сільських рад, а не лише учнівська та студентська молодь (до якої теж ставимось з повагою), то це лише піднімає авторитет бібліотеки в суспільстві.
Серед шляхів підвищення авторитету опитані користувачі всіх бібліотек запропонували покращити технічне оснащення, більше рекламувати роботу бібліотек в ЗМІ, щоб бібліотека стала місцем, де можна знайти потрібну інформацію як з різних галузей знань, так і з особистих проблем. Читачі сільської бібліотеки пропонують підвищити комфортність умов, бо про який комфорт може йти мова, коли взимку сільська бібліотека не опалюється.
Важливим моментом дослідження став аналіз відповідей на запитання про пріоритетність функцій бібліотеки. Для користувачів ОУНБ бібліотека, в першу чергу, це – інформаційний, освітній, культурно-дозвілевий, краєзнавчий центр, місце спілкування та отримання документів. Опитані читачі міської бібліотеки вважають найголовнішою функцією – забезпечення літературою, потім ідуть інформаційний центр, культурно-дозвілевий, освітній, краєзнавчий центр та місце спілкування. Для сільського читача бібліотека – це місце отримання книг та спілкування, культурно-дозвілевий центр, інформаційний, краєзнавчий та освітній.
Дослідження показало, що традиційні уявлення про бібліотеку як зібрання книг – достатньо міцні, і це не дивно. Багато з тих, хто говорив про книги, поряд ставили слово «інформація». Власне, для респондентів це були синоніми. У великій мірі тому, що їх бібліотеки володіють і до сьогодні тільки друкованими джерелами інформації. Модернізація до цих бібліотек просто не дійшла. Наявність же 1-2 комп’ютерів без виходу в Інтернет не дає можливості бібліотеці виконувати функцію інформаційного центру в повній мірі.
Результати анкетного опитування жителів регіону
Важливим моментом дослідження стало анкетне опитування жителів регіону, яке дозволило виявити: переваги мешканців обласного центру, міста та села стосовно використання вільного часу та місця, яке посідає в ньому читання, причини відмовлення від послуг бібліотеки і т.п.
Анкетуванням було охоплено 250 жителів регіону, для аналізу відібрано 243 анкети. Серед опитаних 65,8% – жінки, 30,9% – чоловіки, не вказали стать – 3,3% респондентів.
За віковою категорією опитані жителі розподілилися так: вікова група 41-60рр. склала 39,7% респондентів; від 31 до 40рр. – 27,3%; наступна за чисельністю група – молодь – від 21 до 30рр. – 21,4% опитаних; жителі юнацького віку до 20 років становлять 11,1%; люди поважного віку – понад 60 років – 5,3% опитаних жителів.
За освітнім рівнем більшість склали респонденти із вищою та незакінченою вищою освітою (відповідно 32,5% та 10,3%); із середньою спеціальною – 32,9%; середньою – 23,5% опитаних; не вказали – 0,8% жителів.
Опитані жителі регіону висловили свої думки про роль читання в їхньому житті. Переважна більшість респондентів (57,2%) вважають читання одним із важливих засобів самовдосконалення і розвитку, біля половини опитаних визначила читання як джерело нових знань; третина респондентів вважає читання непоганим способом для проведення вільного часу та можливістю відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння.
Позитивним є те, що досить значна частка опитаних жителів – 56,4% – не може обійтися без читання літератури. І хоча жителі регіону перевагу у проведенні вільного часу віддають перегляду телевізійних передач (79,8%), читання періодичних видань та книг зайняло почесне друге і третє місце (відповідно 56,4% і 51,4%), відтіснивши на четверте місце зустрічі з друзями (46,1%), на п’яте – заняття рукоділлям та майструванням (24,7%). Найнижчими є показники занять у колективах та гуртках народної творчості (1,1%).
На запитання анкети щодо користування послугами бібліотеки половина респондентів відповіла, що користується в даний час або колись користувалася. Не відвідують бібліотеку 47,7% опитаних. Третина опитаних пояснює це нестачею часу, п’ята частина респондентів має можливість користуватися домашніми бібліотеками, брати книги у знайомих.
Окреме питання анкети стосувалось користування літературою, яку брали в бібліотеці родичі чи знайомі респондентів. Так, 77,4% опитаних жителів дали ствердну відповідь.
Незважаючи на те, що майже половина респондентів не відвідує бібліотеку, на запитання анкети чи користується бібліотека авторитетом серед населення в їхньому регіоні, позитивно відповіла переважна більшість респондентів (63,8%), важко відповісти виявилось для третини опитаних жителів (27,6%).
Серед шляхів підвищення авторитету респонденти пропонували: покращити технічне оснащення (45,3%); підвищити комфортність умов (36,2%); стати місцем, де можна знайти потрібну інформацію як з різних галузей знань, так і для вирішення особистих проблем (31,7%); більше популяризувати бібліотеку, рекламувати в ЗМІ свої фонди та послуги (22,2%) тощо.
Одне із запитань анкети стосувалось виявлення думки жителів регіону щодо доступності бібліотек. Переважна більшість респондентів (83,9%) вважає, що доступність бібліотек проявляється в можливості взяти ту чи іншу книгу додому; третина опитаних жителів пов’язує доступність з легким пошуком книг та інформації; 25,5% респондентів – з універсальністю фондів; п’ята частина опитаних – із зручним для жителів режимом роботи бібліотеки та зручним місцем розташування. Кожен 10-й респондент пов’язує доступність бібліотек з наявністю доступу до Інтернету.
Питання анкети, яке перегукується з попереднім і підтверджує думки респондентів, стосувалось послуг, якими б скористалися опитані жителі. Перш за все, це – отримання книг (67,5%), пошук інформації (57,2%), допомога в навчанні (35,4%), робота на комп’ютері, в Інтернеті (22,2%) та ін.
Опитані жителі регіону, хоч і не всі є читачами бібліотеки, готові захищати бібліотеку у випадку її закриття, таких – 79,0%. Важко відповісти на це запитання виявилось для 17,3% респондентів.
Важливим моментом дослідження став аналіз відповідей жителів регіону на запитання про пріоритетність функцій бібліотеки. Жителі обласного центру сприймають бібліотеки, перш за все, як місце отримання книг, інформаційний, краєзнавчий, освітній центр, місце спілкування, культурно-дозвілевий центр.
Міські жителі розподілили важливість функцій бібліотек таким чином: бібліотека – місце отримання книг, інформаційний, освітній центр, місце спілкування, культурно-дозвілевий, краєзнавчий центр.
Жителі сіл сприймають бібліотеку як місце, де можна отримати книги, як культурно-дозвілевий, освітній, інформаційний центр, місце спілкування та краєзнавчий центр.
Таким чином, всі опитані жителі на перше місце ставлять функцію забезпечення читачів документами. Перспективи розвитку бібліотек половина опитаних жителів пов’язує з універсальністю фондів; з наявністю доступу до Інтернету – 43,2% респондентів; третина опитаних – зі створенням електронної бібліотеки та наявністю довідково-консультаційних центрів з різних питань.
Результати опитування працівників бібліотек
В ході проведення соціологічного дослідження по виявленню місця бібліотеки в соціокультурному просторі регіону було проанкетовано 88 бібліотечних працівників.
За віком респонденти розподілилися таким чином: 57,9% – це бібліотекарі від 41 до 55 рр.; 23,9% – від 26 до 40 рр.; осіб пенсійного віку (старше 55 р.) – 12,5%; 5,7% – молоді бібліотекарі до 25 р.
Освітній рівень опитаних бібліотекарів досить високий. Так, переважна більшість респондентів (77,3%) має вищу та незакінчену вищу освіту; 22,7% – середню спеціальну.
Стаж роботи опитаних бібліотекарів доволі солідний. 45,5% – це досвідчені фахівці, котрі працюють в бібліотеках до 20-ти років; 42% - зі стажем більше 20-ти років (з них 7,9% бібліотекарів мають стаж більше 30-ти років). Лише 6,8% респондентів працюють в бібліотеках до 5-ти років. Проблема «старіння» кадрів є актуальною і для бібліотек Сумщини.
Гордість за свою бібліотеку відчувають 72,7% опитаних бібліотекарів. Важко відповісти на це запитання було для 21,6% фахівців. Негативну відповідь дали 5,7% респондентів.
Переважна більшість опитаних бібліотекарів (72,7%) готова до інноваційної діяльності; п’ята частина респондентів не змогла дати позитивну відповідь на це питання анкети. Володіють навиками роботи на комп’ютері 76,1% опитаних фахівців, інші – 14,8% готові навчатися, якщо буде техніка.
Відчули зміни в роботі бібліотеки 69,3% респондентів, 12,5% опитаних бібліотекарів таких змін не відчули, важко відповісти було для 15,9% фахівців, не відповіли 2,3% опитаних.
Серед змін, що відбулися, на думку бібліотекарів ОУНБ, це покращення технічного оснащення, комп’ютеризація бібліотеки, наявність доступу до Інтернет, введення новітніх технологій в роботу бібліотеки, створення електронних баз даних. Поряд з цим бібліотекарі відзначають, що стало більше планово-звітної документації (щорічної, щоквартальної, щомісячної…), збільшилась кількість анкет для різноманітних досліджень НПБ України, Держаної бібліотеки України для юнацтва. Декому з опитаних бібліотекарів здається, що «з кожним роком бібліотечна робота занепадає і не відповідає сучасним вимогам».
Зміни для сільського бібліотекаря зовсім іншого плану. Як позитив сприймає сільський фахівець перехід на повну ставку, збільшення надходжень нової літератури. Та коли приміщення бібліотеки не опалюється, стає нагальною потребою створення елементарних умов для існування бібліотеки.
В питанні визначення сильних та слабких сторін роботи їхньої бібліотеки пріоритетне місце займають комфортність умов роботи бібліотеки – режим, доступність (83%); культура обслуговування користувачів (72,7%); масова робота бібліотек (68,1%); інформаційні ресурси бібліотеки (61,4%); формування високопрофесійного колективу бібліотеки (60,2%) та ін.
Найбільш слабкою ділянкою роботи бібліотек 80,7% бібліотечних працівників вважають неможливість повного задоволення запитів користувачів в сучасних умовах. Половина бібліотекарів незадоволені станом науково-бібліографічної діяльності; 44,3% опитаних фахівців – обсягом наданих послуг для користувачів. Бажають мати краще технічне оснащення бібліотеки 39,8% бібліотекарів.
На запитання анкети який імідж склався у вашої бібліотеки серед користувачів, бібліотекарі відповіли так: позитивний – 68,2% (і це співпало з думкою жителів регіону); не могли точно сказати – 26,1%. Лише 3,4% респондентів вважають, що імідж склався негативний. На думку 97,7% опитаних фахівців особистість бібліотекаря безпосередньо впливає на імідж бібліотеки.
Одне із запитань анкети стосувалось відношення респондентів щодо задоволеності визнанням своєї професії з боку місцевої громади та з боку органів влади. Задоволеними виявились 38,6% респондентів, негативне ставлення до професії з боку місцевої громади відчуває третина респондентів, біля третини бібліотекарів важко було дати відповідь.
Половина опитаних фахівців не задоволена визнанням своєї професії з боку органів місцевої влади. На думку лише 13,6% респондентів органи місцевої влади позитивно ставляться до професії бібліотекаря. Третині опитаних бібліотекарів важко було щось сказати з цього приводу, не відповіли на запитання 4,6% фахівців.
Ці дані показують, що бібліотекам ще треба докласти багато зусиль, щоб довести владі та громаді свою значимість, шукати шляхи співпраці з ними.
Які шляхи підвищення іміджу бібліотек у суспільстві пропонують опитані бібліотекарі? Бібліотечні працівники розуміють, що їхні заклади все ще відстають від змін у суспільстві. Причиною цього є невідповідність фінансування реаліям життя, нестача необхідної літератури, інформації. Тому, найперше, на чому акцентують увагу опитані фахівці, це на необхідності належного державного фінансування бібліотек, реального виконання державних програм щодо поповнення фондів новими виданнями; комплектування книжкових фондів за рахунок придбання обов’язкового примірника видань; поповнення фондів науковою літературою. Респонденти вважають за потрібне кардинально змінити ставлення до бібліотек керівних органів влади і надати бібліотекам статус інформаційних центрів. Опитані фахівці вважають, що впровадження інформаційних технологій в бібліотеках повинно стати частиною Національної програми інформатизації суспільства.
Імідж бібліотеки залежить від бібліотекарів, які в ній працюють, бо саме вони його створюють і підтримують, і це розуміють респонденти. Зміна статусу самої професії бібліотекаря шляхом гідного підвищення заробітної плати та постійне вдосконалення професійної майстерності – наступний крок до позитивної зміни ролі бібліотек.
Тісний зв'язок з органами місцевої влади, громадськими організаціями; висвітлення роботи, можливостей бібліотек в ЗМІ – без цього неможливо змінити ставлення суспільства до бібліотек.
Перспективи розвитку бібліотечної галузі 80,7% опитаних фахівців пов’язують з універсальністю фондів; наявністю доступу до всесвітньої мережі Інтернет (64,8%); зі створенням електронної бібліотеки (63,6%); наявністю довідково-консультаційних центрів з різних питань (54,5%). Біля половини респондентів (44,3%) вважають, що розвиток бібліотек неможливий без росту професійної майстерності бібліотекарів.
Фахівцям було запропоновано визначити пріоритетність функцій бібліотек. Бібліотека вже давно перестала бути місцем, де можна просто отримати літературу, так вважає більшість опитаних фахівців. На пріоритетні місця виходить визнання бібліотеки як інформаційного, освітнього центру, центру краєзнавства, дозвілля та місця спілкування.
Висновки
Результати дослідження засвідчили, що на сьогодні, всупереч загальній тенденції падіння інтересу до читання, у дозвіллі опитаних користувачів бібліотек та жителів Сумської області читання посідає одне з провідних місць. Досить значна частина респондентів (72,4% читачів та 56,4% жителів області) не може обійтися без читання літератури. Жителі області у своїх дозвілевих уподобаннях віддають читанню другу позицію після перегляду телепередач; читачі – першу. Переважна більшість опитаних визначила читання як джерело нових знань, важливий засіб самовдосконалення і розвитку, непоганий спосіб проведення вільного часу.
Майже половина опитаних жителів не відвідує бібліотеку, та це не означає, що вони не читають. Вони беруть літературу у друзів, знайомих, купують. Третина з тих, хто не користується бібліотекою, пояснює це нестачею вільного часу. Звичайно, такі особливості сучасного життя як необхідність додаткового заробітку або поширення нових форм проведення дозвілля роблять бюджет часу сучасної людини більш обмеженим. А, можливо, це найпоширеніше пояснення відмови від бібліотеки є скоріше завуальованим свідченням її непотрібності й неконкурентності в порівнянні, наприклад, з телепереглядом.
Неупереджений погляд опитаних жителів області дозволив отримати реальні цифри щодо наявності авторитету бібліотек в їхній місцевості. На запитання анкети чи користується бібліотека авторитетом серед населення в їхньому регіоні, позитивно відповіла переважна більшість опитаних жителів. Їхня думка майже співпала з думкою бібліотекарів (відповідно 63,8% та 68,2%). Цілком зрозуміло, що читачі бібліотек віддали більшу кількість голосів за авторитет бібліотеки серед населення (88,4%).
Серед шляхів підвищення авторитету бібліотек у суспільстві і жителі, і читачі називали: покращення технічного оснащення; підвищення комфортності (в першу чергу, це стосується сільських бібліотек, бо на Сумщині не опалюється 61,3 % сільських бібліотек); більш активне використання ЗМІ в рекламі фондів, послуг та можливостей бібліотек.
Сьогодення вимагає зовсім іншого підходу до діяльності бібліотек, який повинен змінити якість життя населення, його психологію. Необхідно змінювати іміджеву стратегію бібліотек, позиціонувати себе не як непомітну організацію, а як соціально необхідний інститут, діяльність якого найтісніше пов’язана з життям місцевої громади. Належне державне фінансування бібліотечних установ; формування якісних книжкових фондів та забезпечення вільного доступу до них; технічна модернізація бібліотек; активна рекламна діяльність бібліотеки через ЗМІ; підтримка бібліотеки з боку влади, громадськості – все це в поєднанні працює на створення та підтримку позитивного іміджу бібліотек.
Необхідна інша, ніж раніше, система взаємовідносин з різними гілками місцевої влади. Соціально орієнтована діяльність публічної бібліотеки повинна вестись на паритетній основі з відповідними державними і громадськими організаціями.
Дане дослідження показує, що повсякденний образ бібліотеки пов'язаний у масовій свідомості не лише пересічного громадянина, але й читачів, з уявленнями про місце, «де видають книжки». Говорячи про пріоритетність функцій, лише користувачі ОУНБ на перше місце ставлять інформаційну функцію. Для користувачів інших бібліотек та жителів області бібліотека асоціюється з місцем, де можна отримати книги, поспілкуватися. Ще раз підтверджується думка про те, що бібліотека в провінції для населення сьогодні є одним з головних центрів дозвілля. Якщо в містах є чимало закладів, де можна провести дозвілля, то в селі інколи бібліотека – єдиний культурний осередок.
Дослідження показало, що традиційні уявлення про бібліотеку як зібрання книг – достатньо міцні. Власне, для респондентів слова «книга» та «інформація» були синонімами. У великій мірі тому, що їх бібліотеки володіють і до сьогодні тільки друкованими джерелами інформації.
Звичайно, традиційні друковані матеріали складають основу бібліотечних фондів. Але і з їх комплектуванням питання стоїть дуже гостро. За нормативом ІФЛА приток в бібліотеки нових видань повинен складати щорічно 250-300 книг на 1000 жителів; в Росії він складає 140 книг (у сільських бібліотеках – 20); в Україні – 112. Показник нових надходжень в бібліотеках Сумщини дещо перевищує середньо українські показники і складає 118 книг, хоча якісний склад нових надходжень бажає бути кращим.
Про значення бібліотеки в житті громади говорить і той факт, що захищати її у випадку закриття готові 79,0% опитаних жителів регіону.
За результатами вивчення рекомендуємо:
- Розширювати інформаційні та сервісні послуги бібліотек, активно рекламувати їх в ЗМІ;
- Ефективніше співпрацювати з різними гілками влади, установами та організаціями, що сприятиме підвищенню іміджу бібліотек серед інших установ соціокультурної сфери регіону;
- Постійно вдосконалювати професійну майстерність бібліотечних працівників;
- Ставити питання перед управлінням культури та туризму облдержадміністрації про відновлення роботи обласних курсів підвищення кваліфікації бібліотекарів.
Сьогодні потрібно не лише опановувати нові технології, а й переосмислити цілі і зміст усіх аспектів нашої професійної діяльності, усвідомити, що життя кардинально змінилося й необхідні принципово нові установки та методи роботи, які трансформують бібліотеки в інформаційні, аналітичні та культурно-освітні центри, котрі здатні задовольнити всебічні потреби суспільства в новому тисячолітті.
Література
Вилегжаніна Т. Місце публічних бібліотек у соціокультурному просторі регіону // Бібліотечна планета. – 2007. – №2. – С.4 – 6.
Вилегжаніна Т. Публічні бібліотеки України крізь призму міжнародних стандартів ІФЛА // Бібліотечна планета. – 2006. – №4. – С. 4 – 7.
Езова С.А. Дискурс о библиотечном пространстве // Научные и технические библиотеки. – 2006. – №9. – С. 5–10.
Самохина М.М. Из жизни сегодняшних российских библиотек: заметки библиотечного социолога: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: // www.library.ru. – Страница социолога. – Заглавие с экрана.
Стельмах В.Д. Современная библиотека и ее пользователи: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: // www.library.ru. – Страница социолога. – Заглавие с экрана.
Додатки
Переваги проведення вільного часу
Чи користується бібліотека авторитетом серед населення?
Який імідж склався серед користувачів?
Чи готові захищати бібліотеку у випадку закриття?
Пріоритетність функцій бібліотеки
На думку жителів регіону
| № з/п | Обласний центр | Місто | Село |
| 1. | Місце отримання книг | Місце отримання книг | Місце отримання книг |
| 2. | Інформаційний центр | Інформаційний центр | Культурно-дозвілевий центр |
| 3. | Краєзнавчий центр | Освітній центр | Освітній центр |
| 4. | Освітній центр | Місце спілкування | Інформаційний центр |
| 5. | Місце спілкування | Культурно-дозвілевий центр | Місце спілкування |
| 6. | Культурно-дозвілевий центр | Краєзнавчий центр | Краєзнавчий центр |
На думку користувачів бібліотек
| № з/п | ОУНБ | Місто | Село |
| 1. | Інформаційний центр | Місце отримання книг | Місце отримання книг |
| 2. | Освітній центр | Інформаційний центр | Культурно-дозвілевий центр |
| 3. | Культурно-довілевий центр | Культурно-дозвілевий центр | Місце спілкування |
| 4. | Краєзнавчий центр | Освітній центр | Інформаційний центр |
| 5. | Місце спілкування | Краєзнавчий центр | Краєзнавчий центр |
| 6. | Місце отримання книг | Місце спілкування | Освітній центр |
Співвідношення опитаних фахівців з погляду
на сильні і слабкі сторони бібліотеки сьогодні
Співвідношення опитаних бібліотекарів
щодо задоволеності визнанням своєї професії
Склала Грищенко Т.М., головний бібліотекар
науково-методичного відділу