Національна академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені в. О. Сухомлинського календар знаменних І пам’ятних дат у галузі освіти І педагогічної науки на 2011 рік

Вид материала

Содержание

Відповідальна за випуск
Від упорядника
Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2011 рік”
Цього року виповнюється
Цього року відзначається
Новорічне свято
Новий рік за старим стилем.
Святвечір водохресний. Голодна кутя.
Богоявлення Господнє. Водохреще
День Автономної Республіки Крим
День Соборності України
День Тетяни
День пам’яті героїв Крут
ЛЮТИЙУ лютому відзначається - 125 років
День Святого Валентина.
Міжнародний день рідної мови.
День захисника Вітчизни
145 років тому
Міжнародний жіночий день
Тараса Григоровича Шевченка
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

КАЛЕНДАР

знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2011 рік

К

иїв – 2010

Рекомендовано до друку Вченою радою Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

14.09.2010. Протокол № 9.

Упорядник

Л. І. Ніколюк,наук. співробітник

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Науковий редактор

П. І. Рогова, канд. іст. наук,

ст. наук. співробітник, доцент,

засл. працівник культури України,

директор ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського

Відповідальна за випуск

Л. О. Пономаренко,

завідувач відділу

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Літературний редактор

І. П. Білоцерківець,

мол. наук. співробітник

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Комп’ютерний набір Т. В. Кузнецова

ЗМІСТ

Від упорядника……………………………………………………

І. ВИЗНАЧНІ ДАТИ РОКУ…………………………………………….

Цього року виповнюється………………………….………

Цього року відзначається…………………………………..

Ювілейні дати книжок видатного українського педагога

В. О. Сухомлинського………………………………………

ІІ. ПЕРЕЛІК ВИЗНАЧНИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ

ЗА МІСЯЦЯМИ…………………………………………………….....

Січень…………………………………………………….......................

Лютий………………………………………………………………….

Березень………………….……………………………….......................

Квітень……………………………………………...................................

Травень…………………………………………………………………

Червень…………………………………………………………………

Липень…………………………………………………………………..

Серпень…………………………………………………..........................

Вересень………………………………………………………………...

Жовтень………………………………………………..............................

Листопад…………………………………………………………….......

Грудень…………………………………………………..........................

ІІІ. НАУКОВЦІ НАПН УКРАЇНИ – ЮВІЛЯРИ 2011 РОКУ……………….

Іменний покажчик………………………………………………………

Список використаної літератури………………………………………...

ВІД УПОРЯДНИКА

Головною метою діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) є інформаційне забезпечення розвитку національної педагогічної науки, освіти і практики, упровадження досягнень педагогічної науки, передового досвіду в практику роботи навчальних закладів держави, а також підвищення професійного, духовного й культурного рівня науково-педагогічних кадрів, працівників освіти, молоді, що навчається.

За формами і видами інформаційна робота, яка є однією з головних функцій у діяльності ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, здійснюється у різних напрямах шляхом створення вторинної інформації (інформаційних бюлетенів, тематичних списків з актуальних питань педагогіки і психології, галузевих тематичних та персональних бібліографічних посібників, книжкових виставок тощо як у традиційній, так і в електронній формі). Електронні ресурси різних видів з актуальних питань педагогіки і психології доступні користувачам на веб-порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського (ry.edu.ua-net), на якому представлено:

електронний каталог;
галузева реферативна база даних;
інформаційно-бібліографічні ресурси „Видатні педагоги України та світу” і „Видатні бібліотекознавці, бібліографознавці, книгознавці та документознавці України та світу ”;
бібліографічні посібники ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського з актуальних питань педагогіки і психології;
бібліографічні ресурси, що готують освітянські бібліотеки МОН України та НАПН України;
бібліографічні списки до книжкових виставок, присвячених ювілейним датам у галузі педагогічної науки і освіти;
архів виконаних віртуальних бібліографічних довідок.

Науковим колективом ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського створено „Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки” (далі – Календар) з метою: допомогти педагогічним і науково-педагогічним кадрам, студентам, бібліотекарям освітянських книгозбірень у плануванні роботи; надати компетентну інформацію про ту чи іншу подію або особу; подати хронологічний перелік визначних дат як з історії світової, так і вітчизняної освіти, педагогіки, психології та філософії. У зв’язку з цим звертаємо увагу користувачів Календаря на ювілеї видатних діячів освіти, учених-педагогів, зокрема ювілярів Національної академії педагогічних наук України (НАПН України), учителів-новаторів, а також на важливі дати та події в галузі освіти та педагогічної науки у 2011 р. З об’єктивних причин зміст календаря не містить рекомендаційних списків літератури до дат, але користувачам у своїй роботі ми пропонуємо використовувати список літератури, який розміщується у кінці даного видання, а також скористатися бібліографічними списками літератури до книжкових виставок, присвячених ювілейним датам, що виставляються на веб-порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського у рубриці „Інформаційно-виставкова діяльність”, інформаційно-бібліографічному ресурсі „Видатні педагоги України та світу”, де ви також зможете знайти інформацію, що вас цікавить.

Упорядковуючи Календар, укладач врахував зміни, що відбулися в освіті України в процесі її реформування і модернізації, та нові навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів України.

„ Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2011 рік” має три розділи. У першому розділі «Визначні дати року» ювілеї визначних подій і особистостей подано без точних дат (числа і місяця), які з тих чи інших причин не встановлено (незалежно від укладача). Окремо виділено ювілейні дати виходу друком книжок видатного українського педагога В. О. Сухомлинського (1918–1970), ім’я якого носить ДНПБ України з 2003 р. Другий розділ «Перелік визначних і пам’ятних дат за місяцями» містить: ювілейні дати народження видатних учених з різних галузей науки, письменників, літературознавців, бібліотекознавців; основні міжнародні, державні та церковні свята; ювілейні дати історичних громадсько-політичних подій. У третьому розділі «Науковці НАПН України – ювіляри 2011 року», крім ювілейних дат провідних учених і науковців НАПН України, відзначаються також ювілеї іноземних членів Академії – з Австрії, Греції, Канади, Німеччини, Польщі, Росії, США та інших країн.

Календар містить відомості про 753 події та визначні дати, з них – 445 присвячені персоналіям (в т.ч. 105 ювілярам НАПН України). Допоміжний апарат Календаря складається з іменного покажчика та списку використаної літератури, який містить близько 50 джерел, серед них: педагогічні енциклопедії та словники, довідники, дисертації, календарі, періодичні видання тощо. Дати народження ювілярів третього розділу в іменному покажчику взято у квадратні дужки [].

Відгуки і пропозиції щодо видання надсилайте на адресу:

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

відділ наукової бібліографії

Л. І. Ніколюк

вул. М. Берлинського, 9

м. Київ-60

04060

тел.: 467-22-14

e-mail: larisa_dnpb@ukr.net

І. ВИЗНАЧНІ ДАТИ РОКУ

2003–2012 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2001) Десятиріччям грамотності: освіта для всіх.
2005–2014 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2002) Десятиріччям освіти в інтересах стабільного розвитку ООН.
2005–2015 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2003) Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя».
2011 рік оголошений Генеральною Асамблеєю ООН (2006) Міжнародним роком лісів.
2011 рік оголошений Генеральною Асамблеєю ООН роком Хімії.
2011 рік оголошений в СНД Роком історико-культурної спадщини.
2011 рік оголошений Верховною Радою України Роком української першокниги (з нагоди 450-річного ювілею українського перекладу Пересопницького Євангелія (1556–1561).

Цього року виповнюється:

- 2440 років від народження Платона (Аристокл, 428–348 до н.е.), давньогрецького філософа, об’єктивного ідеаліста, ідеолога аристократії, педагога, учня Сократа, засновника власної філософської школи – Академії (у передмісті Афін), теоретика виховання, творця системи поглядів на суть, завдання, зміст, організацію і методику виховання дітей (пануючих верств), прихильника принципової рівності у вихованні хлопчиків і дівчаток, автора праць «Держава» і «Закони», в яких він виклав свої погляди щодо ідеальної держави й обґрунтував зміст освіти, творів-діалогів «Апологія Сократа», «Федр», «Софіст» та ін.

- 2395 років від народження Аристотеля (384–322 до н.е.), давньогрецького філософа, мислителя, одного з найбільш обдарованих людей в історії людства, учня (пізніше викладача) Академії Платона, вихователя Александра Македонського, засновника власної філософської школи – Лікей, автора творів з природознавства, фізики, логіки, риторики, психології, соціології, теорії мистецтва, які поділяв на теоретичні й практичні. Першим з мислителів античності здійснив спробу дати наукове обґрунтування філософії та філософське обґрунтування наукам.

- 1955 років від народження Публія Корнелія Тацита (бл. 56 – бл. 117), історика і політичного діяча Стародавнього Риму, автора праць «Історія», «Аннали», «Німеччина» та ін., які містять відомості про венедів, сарматів і Боспорську державу.

- 975 років від народження Феодосія Печерського (бл. 1036–1074), давньоруського церковного діяча і письменника, просвітителя, одного із засновників та перших ігуменів Києво-Печерського монастиря, фундатора монастирської ідеології православного чернецтва, творця спільножитійного монастирського уставу, автора творів повчального характеру – двох послань до князя Ізяслава, восьми «Слів» і «Повчань», «Слова про терпіння і любов», «Повчання про терпіння і смирення», «Про кари божі», молитви до селян та ін.

- 955 років від народження Нестора Печерського (1056, ін. бл. 1055 – після 1113), давньоруського письменника, історика, літописця і агіографа, ченця Києво-Печерського монастиря, основоположника давньоруської історіографії, автора перших творів церковно-житійної літератури – життєписів святих Бориса і Гліба, ігумена Феодосія – одного із засновників Києво-Печерського монастиря, літописного зведення, історико-літературного твору „Повість минулих літ”, що став своєрідною енциклопедією з усіх питань суспільного життя Київської Русі.

- 870 років від народження Ґянджеві Нізамі (бл. 1141–1203 ін. бл. 1210), азербайджанського поета-гуманіста, поета-романтика, мислителя (писав перською мовою), викладача медресе, прихильника трудового і морального виховання, який відзначав велику роль вихователів і вчителів, автора знаменитих п’яти поем «Скарбниця таємниць», «Хосров і Ширін», «Лейла і Меджнун», «Сім красунь», «Іскандер-наме», які мали великий вплив на розвиток східної літератури та виховання молодого покоління.

- 535 років від народження Вечелліо Тиціана (бл. 1476–1576), італійського художника доби Високого Відродження у венеціанському мистецтві живопису, пейзажиста, портретиста, творця картин релігійного, міфологічного й алегоричного змісту, зокрема великих композицій «Кохання земне і небесне», «Вознесіння богоматері», «Мадонна Пезаро», «Викрадення Європи», «Смерть Актеона», «Даная», «Венера й Адоніс», «Каяття Магдалини» та ін., портретів королеви Ізабелли, Папи Павла ІІІ, сатирика П’єра Аретіно, автопортретів.

- 485 років від народження Костянтина (Василь) Костянтиновича Острозького (1526–1608), найвидатнішого представника могутнього князівського роду, який протягом півстоліття відігравав визначну роль у політичному і культурно-освітньому житті України; оборонця православної віри, засновника шкіл у Турові, Володимир-Волинському, Слов’яно-греко-латинської академії та друкарні в Острозі, де було вперше надруковано переклад повного тексту Біблії, яку стали називати Острозькою (1581).

- 365 років від народження Івана Ілліча Скоропадського (1646–1722), українського державного та військового діяча, учасника воєнних дій проти Османської імперії, канцеляриста, полкового писаря, генерального осавула, полковника Стародубського полку, гетьмана Лівобережної України, засновника Гамаліївського монастиря, видавця збірника законодавчих актів Лівобережжя українською мовою.

- 310 років від народження Василя Григόровича Григорόвича-Барського (1701–1747), українського мандрівника, письменника, дослідника історії, археології, етнографії, пропагандиста серед співвітчизників знань про зарубіжжя (відвідав міста Італії, обійшов увесь Балканський півострів, острови Егейського моря, жив на Кіпрі, в Палестині, на Синаї, у Єгипті, вчителював у Сирії, уклав для греків латинську граматику); упорядника підручника греко-латинської граматики для студентів Київської академії, автора рукописних дорожних нотатків «Странствованія Василья Григоровича-Барськаго по святымь мєстамъ Востока съ 1723 по 1747 г.». Праця стала етапною віхою в розвитку автобіографічного жанру на східнослов’янському літературному ґрунті.

- 265 років від народження Харитона Андрійовича Чеботарьова (1746–1815), російського вченого, бібліотекаря, бібліографа, першого заслуженого професора і першого обраного ректора Московського університету, ініціатора викладання в гімназіях історії та географії Росії, редактора газети „Московские новости”, засновника „Общества истории и древностей российских”, автора першого підручника з елементами бібліографії «Коротка загальна історія» та підручника з географії, книги з історії міст Московської губернії тощо.

- 230 років від народження Павла Йосиповича Ярковського (1781–1845), українського бібліотекаря, бібліографа, одного з перших книгознавців і викладачів бібліографії в Україні, бібліотекаря і викладача французької мови Кременецької школи, завідувача бібліотеки Кременецького ліцею, викладача курсу бібліології, бібліотекаря Київського університету Св. Володимира.

- 195 років від народження Вукола Михайловича Ундольського (1816–1864), російського вченого, бібліографа, бібліотекаря, археографа, першого історика бібліографії, дослідника рукописної книги та стародруків, першого колекціонера мініатюрних книжок, дійсного члена і бібліотекаря Товариства історії і старожитностей російських, укладача «Хронологічного покажчика слов’янсько-руських книг церковного друку з 1491 по 1854 р.», автора ретроспективної бібліографії слов’янських кириличних книг «Нарис слов’янсько-руської бібліографії», праць «Невідомі твори Стефана Яворського», «Нарис бібліографічних праць Росії», «Каталог слов’янсько-російських книг церковного друку бібліотеки О. І. Кастеріна» та ін., лауреата Демидівської премії.

- 195 років від народження Михайла Корнійовича Чалого (1816–1907), українського педагога, культурно-освітнього діяча, викладача російської мови гімназій Немирова, Ніжина, Білої Церкви, директора 2-ої Київської гімназії, учасника створення і поширення недільних шкіл в Україні, члена редколегії журналу „Киевская старина”, біографа Т. Г. Шевченка, автора наукових праць з питань історії народної освіти й культури України, книги «Життя і твори Тараса Шевченка» (1882).

- 180 років від народження Василя Лукича Спаського (1831–1884), українського педагога, освітнього діяча, статистика, одного з організаторів першої в Харкові чоловічої недільної школи, викладача історії й географії в навчальних закладах Харкова, члена статистичного комітету, учасника І з’їзду вчителів народних шкіл губернії, члена Харківського товариства поширення в народі грамотності, автора праць «Про викладання географії в гімназіях», «Про стан шкільної справи в Харківській губернії», «Характеристика Харкова щодо грамотності і освіти».

- 160 років від народження Ісмаїла Гаспринського (1851–1914), кримськотатарського діяча мусульманської культури, мислителя, педагога, письменника, послідовника К. Д. Ушинського, видавця першої в Криму тюркомовної газети «Терджиман» («Перекладач»), викладача російської мови в початкових школах і медресе, прихильника загальної освіти та реформи традиційної мусульманської освіти, ініціатора створення для кримськотатарських дітей новометодних шкіл, в яких він запровадив викладання російської, арабської і турецької мов та застосував екзамени й позакласні форми навчання, видавця газети «Міллет» («Нація») та журналів «Дитячий світ» і «Жіночий світ», автора підручників для початкової школи «Учитель дитини», «Турецька хрестоматія», методичного посібника «Книга для учителів», а також оповідань «Сонце зійшло», «Країна вічного блаженства», праці «Російське мусульманство – думки, замітки і спостереження мусульманина».

- 145 років від народження Єлизавети Іванівни Тихєєвої (1866–1944), російського педагога, однієї із засновників російської дошкільної педагогіки, організатора і віце-президента Товариства сприяння дошкільному вихованню в Петербурзі, викладача Інституту дошкільного виховання, Ленінградського педагогічного інституту імені О. І. Герцена, творця оригінальної системи дошкільного виховання, що відрізнялась від практики фребелівських дитячих садків і системи вільного виховання, нових методів організації дитячих ясел, садків, початкової школи, автора праць «Спосіб природного засвоєння дітьми грамоти», «Розвиток мови дошкільника», «Дитячий садок за методом Є. І. Тихєєвої» та ін.

- 140 років від народження Уїльяма Херда Кілпатрика (1871–1965), американського педагога, учня і послідовника Дж. Дьюї, викладача і професора педагогічного коледжу Колумбійського університету, прихильника прагматичної педагогіки, творця методу проектів у навчанні (чотири види), автора праць „Метод проектів”, „Основи методу”, „Хрестоматія з філософії педагогіки” та ін.

- 130 років від народження Димитра Кацарова (1881–1960), болгарського педагога, громадсько-політичного діяча, члена-кореспондента Болгарської АН, викладача Софійського університету, директора і викладача теорії освіти, педагогіки, дитячої психології Інституту фізичного виховання, засновника лабораторії експериментальної психології, прихильника ідей вільного виховання, педагогічних ідей Л. М. Толстого, видавця журналу „Вільне виховання”, автора праць «Професія і професіональна освіта», «Педагогічні перспективи», «Моральний розвиток і моральне виховання» та ін.

- 125 років від народження Миколи Юхимовича Шаповала (1886–1948), українського військового, громадсько-політичного та освітнього діяча, генерал-хорунжого армії УНР, учителя сільських шкіл, організатора українських народних шкіл на Волині та Холмщині, культурно-освітнього товариства «Січ» (у таборі полонених Райштадта), видавця шкільних підручників, щотижневика «Рідне слово», начальника Спільної юнацької школи Кам’янець-Подільська, керівника Української громади на еміграції (1919–1948) в Чехословаччині та Франції.

- 100 років від народження Дмитра Лавровича Сергієнка (1911–1984), українського педагога, біолога-методиста, одного з провідних учених-педагогів позашкільного виховання, директора Центральної дослідно-педагогічної агробіостанції, професора Київського університету імені Т. Г. Шевченка, автора методичних посібників і рекомендацій з біології, методики формування політехнічних знань, умінь і навичок, трудового навчання в сільській школі, зокрема «Підготовка учнів з біології до практичної діяльності в сільському господарстві», «Із досвіду класної і позашкільної роботи з біології в середній школі», «Формування дослідницьких умінь і навичок в учнів при вивченні біології. V–VIII класи», «Політехнічна освіта і трудове навчання в сільській школі» та ін.

Цього року відзначається:

935 років від створення „Ізборника Святослава” (1076) – одного з найдавніших у Київській Русі рукописних збірників літературних творів різного змісту, складеного в Києві на основі рукописів Бібліотеки Софійського собору, як перекладених, так і оригінальних.
625 років від заснування (1386) найстарішого в Німеччині Гейдельберзького університету, одного з центрів гуманізму ХV–ХVІ століть та одного із провідних навчальних закладів Німеччини ХІХ століття.
450 років від створення рукописної книги (1556–1561) Пересопницьке Євангеліє – визначної пам’ятки староукраїнської мови та мистецтва, одного з перших українських перекладів канонічного тексту із старослов’янського оригіналу, здійснений Михайлом Василевичем та архімандритом Пересопницького монастиря (на Волині) Григорієм. Книжка стала символом української державності, на ній президенти присягають на вірність народу України. Нині пам’ятка зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. На державному рівні святкування ювілею Пересопницького Євангелія відбудеться у серпні 2011 р.
435 років від заснування (1576) К. К. Острозьким греко-слов’яно-латинської колегії – першої української школи вищого рівня. Острозька школа діяла до 1636 р.
430 років від першого повного видання (1581) «Острозької Біблії», видрукованої староукраїнською мовою в Острозі друкарем Іваном Федоровим на кошти К. К. Острозького. Біблія відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ’я і є визначною пам’яткою книгодрукування в Україні.
375 років від заснування (1636) Гарвардського університету в Кембриджі (США, штат Массачусетс) – одного із найстаріших університетів США, створеного як коледж (привілейована середня школа) на кошти Джона Гарварда (1607–1638), англійського священника-емігранта, який лише на початку ХІХ ст. навчальний заклад став університетом. Важливу роль у його розвитку відіграв американський педагог Ч. Елліот, президент університету (1869–1909 рр.).
365 років від виходу (1646) пам’ятки української культури ХVІІ ст. «Перло многоценное» – збірки творів (прозових і віршованих) релігійно-моральної тематики богословського, молитовного і педагогічного призначення. Написана і видана вченим-богословом і педагогом Кирилом Ставровецьким (Транквіліон, ? –1646).
350 років від виходу (1661) першого друкованого видання церковно-слов’янською мовою „Києво-Печерського патерика”, пам’ятки східнослов’янської житійної літератури, збірника творів реальної та легендарної історії Києво-Печерського монастиря, оповідань про діяльність його засновників Антонія і Феодосія, їхніх учнів і послідовників та головну святиню монастиря – соборну церкву Успіння Богородиці. Патерик справив істотний вплив на розвиток української літератури та мистецтва (агіографії, культової поезії, іконописання, графіки та ін.).
285 років від виходу (1726) в Лондоні роману «Мандри Гуллівера» – вершини творчості англійського письменника Джонатана Свіфта (1667–1745).
240 років від виходу (1771) тритомної «Британської енциклопедії» (Британіки), найавторитетнішої енциклопедії в західних країнах. Редактором і видавцем першого видання Британіки був шотландський типограф Вільям Смеллі.
230 років від написання (1781) Денисом Фонвізіним комедії «Недоросток», що є гострою сатирою на поміщиків-кріпосників та систему дворянського виховання і освіти.
200 років від заснування Педагогічного інституту (1811) в структурі Харківського університету (1804) для підготовки вчителів гімназій, нині – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (ХНПУ).
180 років від виходу (1831) в Санкт-Петербурзі першої книжки М. В. Гоголя „Вечори на хуторі біля Диканьки”, яка принесла йому велику славу і висунула в число провідних письменників Росії.
180 років від виходу (1831) реалістичного роману французького письменника Стендаля (1783–1842) «Червоне і чорне» – одного із кращих творів автора, в якому показано трагічну долю обдарованого юнака у важкі часи Франції.
180 років від написання і виходу друком (1831) історичного роману «Собор Паризької богоматері» французького письменника Віктора Гюго (1802–1885).
175 років від заснування (1836) Лондонського університету, до якого увійшли Університетський та Королівський коледжі.
165 років від опублікування (1846) у Москві О. Бодянським „Історії Русів” («История русов или Малой России») – визначної пам’ятки історичної прози і публіцистики другої пол. ХVIII ст., що відтворює події в Україні від найдавніших часів до 1769 р., написаної російською мовою з українізмами (авторство не встановлено).
150 років від виходу педагогічного журналу «Учитель» (1861–1870), «для наставников, родителей и всех желающих заниматься воспитанием и обучением детей», засновниками якого були видатні діячі просвіти й педагогіки І. Паульсон (1825-1898) і М. Вессель (1837–1906). Журнал виходив у Петербурзі двічі на місяць.
150 років від виходу (1861) «Циркуляра по Харьковскому учебному округу» (Харків, 1861–1916).
150 років від виходу в Санкт-Петербурзі (1861) посібника для навчання грамоти українською мовою в недільних школах «Букваря южнорусского», що його уклав Т. Г. Шевченко.
145 років від виходу першого російського журналу з дошкільного виховання «Детский сад» (Санкт-Петербург, 1866–1876), в якому крім статей з педагогіки і методичних порад друкувалися оповідання для дітей, ігри, педагогічна бібліографія.
145 років від виходу роману Ф.М. Достоєвського „Злочин і кара” (1866).
140 років від виходу педагогічного журналу «Семья и школа» (Санкт-Петербург, 1871–1888) за редакцією Ю. Симашка, який пропагував систему Ф. Фребеля (1782–1852).
135 років від виходу педагогічного журналу «Женское образование» (1876–1891), який видавали петербурзькі жіночі гімназії за редакцією В. Спасовича, з 1892 р. дістав назву «Образование» (1892–1909).
135 років від відкриття (1876) Київським товариством виправних притулків і землеробських колоній Рубежівського виправного притулку – виховного закладу для неповнолітніх правопорушників та дітей, які не мали постійного місця проживання і жебракували. Одним із фундаторів притулку був О. Кістяківський – відомий юрист, педагог, професор Київського університету, основоположник вітчизняної системи виправного виховання.
130 років від виходу (1881) окремою книгою роману «Брати Карамазови» Ф. М. Достоєвського (1821–1881), російського письменника.
130 років від виходу (1881) «Педагогического вестника» (Єлизаветград (Кіровоград), 1881–1883).
125 років від заснування (1886) Харківського ремісничого училища імені Його Імператорської Величності, яке надавало ремісничу освіту за спеціальностями слюсаря, коваля, механіка, столяра.
125 років від заснування (1886) Центральної учительської бібліотеки в Києві.
115 років від виходу педагогічного журналу «Народное образование» (1896–1917) – видання Училищної ради при Синоді за редакцією П. Мироносицького. На Міжнародній виставці «Детский мир» у 1904 р. був нагороджений Золотою медаллю.
105 років від виходу (1906) періодичних видань «Педагогическая неделя» (Київ) та «Шкільний порадник» (Львів).
105 років від заснування (1906) у Києві Українського наукового товариства, мета якого полягала в розробці й популяризації українською мовою різних галузей науки. Головою Товариства був М. Грушевський.
100 років від виходу (1911) „Малого Кобзаря” Т. Г. Шевченка, першого в історії „Кобзаря” видання для дітей.
100 років від відкриття (1911) у м. Житомирі нижчої жіночої ремісничої школи, в якій навчали гаптуванню, шиттю, домогосподарству, садівництву (кошти на утримання надавав Тимчасовий комітет з розповсюдження серед євреїв ремісничої освіти).
100 років від заснування (1911) літньої трудової колонії для дітей і підлітків з робітничих сімей «Бодрая жизнь». Організована колонія в Калузькій губернії С. Т. Шацьким і В. М. Шацькою входила до складу московського товариства «Детский труд и отдых» (заснованого С. Т. Шацьким). Нині тут функціонує середня школа імені С.Т. Шацького.
95 років від заснування (1916) Чернігівського учительського інституту (нині Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка).
90 років від заснування (1921) Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (ЛНПУ). Згідно з постановою уряду УРСР про відкриття першого на Донбасі ВНЗ було організовано Донецькі губернські педагогічні курси (1921), на основі яких у 1923 р. заснували Донецький інститут народної освіти, у 1934 р. він був перетворений на Луганський педагогічний інститут, у 1936 р. йому присвоєно ім’я Тараса Шевченка. Нинішня назва університету з 2003 р.
90 років від заснування (1921) Львівського таємного університету – вищого навчального закладу, що діяв нелегально на громадських засадах у Львові (1921–1925), першим ректором університету був В. Щурат.
75 років від виходу „Літопису журнальних статей”, „Літопису рецензій” (1936) – державних бібліографічних покажчиків України.
70 років від виходу журналу Державного комітету Ради Міністрів СРСР „Профессионально-техническое образование” (1941), до 1952 року називався „Производственное образование”.
60 років від виходу (1951) науково-методичного журналу „Дивослово” (початкова назва „Українська мова в школі”, з 1963 р. – „Українська мова і література в школі”, з 1994 – теперішня назва).
55 років від заснування (1956) при Союзі українців Британії (СУБ) товариства „Спілка українських учителів і вихователів” – організатора діяльності українських шкіл та шкіл українознавства у Великобританії.
45 років від опублікування в журналі „Москва” роману М. О. Булгакова „Майстер і Маргарита” (1966).
25 років від заснування (1986) Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.
15 років від виходу (1996) навчально-методичних посібників для вчителів «Українська родинна педагогіка», «Теорія і практика українського національного виховання» Мирослава Стельмаховича (1934–1998), українського педагога.

Ювілейні дати книжок видатного українського педагога В. О. Сухомлинського

55 років від виходу книжки «Воспитание коллективизма у школьников: из опыта сельской средней школы» (Москва, 1956)
50 років від виходу книжок:

«Виховання моральних стимулів до праці у молодого покоління» (Київ, 1961)
«Духовный мир школьника (подросткового и юношеского возраста)» (Москва, 1961)
«Формирование коммунистических убеждений молодого поколения» (Москва, 1961)

45 років від виходу книжки «Моральні заповіді дитинства і юності» (Київ, 1966)
40 років від виходу книжки «Методика виховання колективу» (Київ, 1971)
30 років від виходу книжок:

«Сто советов учителю» (Іжевськ, 1981)
«Куди поспішали мурашки: казки для дошкільного віку» (Київ, 1981)

ІІ. ПЕРЕЛІК ВИЗНАЧНИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ ЗА МІСЯЦЯМИ

Blog

Содержание