Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади)

Вид материалаКнига

Содержание


Основні НРТ України: особливості і тенденції розвитку
Цавколохристиянські неорелігії
Основні НРТ України: особливості і тенденції розвитку
Етапи розвитку Великого білого братства
Церква останнього заповіту (Віссаріона)
HPT України: особливості і тенденції розвитку
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
33

Н. Дудар, Л. Филипович

ни, які обираються на зборах віруючих. Вперше громади Церкви Христа виникли у США. У різних країнах світу налічується кілька тисяч громад Церкви Христа. Під різними назвами Церкви цього напряму функціонують в Україні. На початок 2000 р. їх було 70 громад.

Нова Церква, або Церква нового Єрусалиму - послідов­ники Еммануїла Сведенборга (1688-1772), відомого шведсь­кого теософа-містика, вченого широкого профілю, який свій духовний досвід описав у книзі "Щоденник видінь". В основі віровчення церкви 33 томи теологічних творів Све­денборга, зокрема "Таємниці неба", "Про небо та його чудеса та про пекло", "Вчення Нового Єрусалиму", які у Швеції довгий час були під забороною, а їх автор звину­вачувався в єресі. Лише після смерті Сведенборга вини­кають гуртки його шанувальників. Перший такий гурток заснував у Лондоні Роберт Хіндман. Датою народження Сведенборгської Церкви вважається 1788 р. Нині громади сведенборгців існують у різних країнах Європи, Америки. Церква видає журнал "Шлях до себе", має богословські семінарії в Англії, США. На початок 2000 р. у Державно­му комітеті у справах релігій зареєстровано 2 громади цієї церкви в Україні.

Церква ісуса Христа святих останніх днів (мормони) заснована 1830 р. у США Йосифом Смітом. За його тверд­женням, ангел Мороній, що явився йому, вказав місце, де знаходяться дошки з давніми письменами книги ізраїльського пророка Мормона. Перекладена і видана "Книга Мормона" подає життєпис двох давніх народів, які залишили Ізраїль і переселилися в Америку. Будучи стрижневою, "Книга", як і твори самого Сміта "Вчення і заповіти", "Дорогоцінна перлина", англійський переклад Біблії короля Якова включаються в мормонський канон. У статтях, де викладаються основи віри мормонів, у своєрі­дному трактуванні визнається Трійця, викупна жертва Христа, спасіння, месія. Так, хоча і визнається св. Трійця, Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух є окремими,

34

Основні НРТ України: особливості і тенденції розвитку

відмінними одна від одної іпостасями Верховного Боже­ства. Мормони вважають себе обраними Богом людьми і сподіваються на щасливий кінець свого життя. Вони вірять у дар "іномовлення" та його тлумачення, божественне одкровення, можливість побудови "Сіону" (Нового Єруса­лиму) на Американському континенті, у райське царство саме на Землі. Церква визнає чотири основні священнодії, або таїнства: хрещення по досягненні 8-річного віку; ру-коположення для священницької посади; шлюб у двох різно­видах - земний і вічний; причащання хлібом і водою. Мор­мони визнають обряд хрещення через занурення у воду, покаяння. За вченням Церкви, гріх - здобуток лише тієї людини, яка веде неправедне життя. Себе члени Церкви сприймають не як рабів Божих, а як його дітей. Вони вва­жають, що щастя приходить до людини не через страж­дання і постійну спокуту, а через земні діяння. Родинні стосунки для них є священними. Члени громад не вжива­ють психоактивних речовин. Церква мормонів має чітку ієрархічну організацію. Очолює Церкву президент, який вважається пророком. Він керує громадами за допомогою 12 апостолів, кворуму семидесятьох, "Керуючого єписко­пату" та Патріарха Церкви. Вся влада знаходиться в руках священства мормонів, яке поділяється на Ааронове (мо­лодше) та Мелхиседекове (старше). Основний центр мор­монів - м. Солт-Лейк-Сіті, штат Юта (США). Крім того, члени Церкви Ісуса Христа святих останніх днів, яких сьогодні нараховується більше 10 млн, є в Англії, Скандина­вії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Австралії, деяких краї­нах Латинської Америки, Африки, Азії, колишнього СРСР, У тому числі в Україні. На початок 2000 р. в Україні Діяло 57 громад (26 - незареєстровані).

Цавколохристиянські неорелігії є модернізованим хРистиянством, що синтетично переплітається із вчення­ми конкретних засновників нових релігій, які, в свою чергу використовують елементи буддизму, ісламу, ведичних Чень, космології, теософії. До таких релігійних новоутво-

35

Н. Дудар, Л. Филипович

рень в Україні зарахуємо Велике біле братство (ВББ), Церква останнього заповіту (Віссаріона), Церква уніфі­кації (об'єднання) Муна.

Велике біле братство (ВББ) розпочало свою діяльність у м. Києві 1990 р. Засновник течії - фахівець у галузі кібер­нетики Юрій Кривоногов. ВББ має ще одну назву - "ЮС-МАЛОС": ЮС - Юоан Свамі (сам Юрій Кривоногов), МА -Марія Деві (Марина Цвигун), ЛОС - Логос (Ісус Христос). Під аналогічною назвою Біле братство друкувало газету (вийшло кілька номерів). Нова течія проголосила себе "надрелігією", "епохальною релігією прийдешнього".

ВББ є класичним прикладом новітніх релігійних рухів з усіма притаманними для нього ознаками: есхатологізмом, харизматичністю лідерів, доведеною до кеносистизму, однозначною вірою у правоту вчення та непогрішимість провідника, відповідною системою залучення неофітів, чітким організаційним устроєм тощо. Характерні риси юс-малоської релігії: намагання синтезувати елементи тради­ційних релігій і східних філософій; визначальний вплив теософських ідей; метафізичні концепції, що передбача­ють можливість існування інопланетних цивілізацій, спілку­вання з "піднесеними вчителями"; біоенергетичні теорії; окультні доктрини, серед яких превалюють уявлення про всезагальні зв'язки між елементами Всесвіту, між смис­лом слова та його начертаннями в Каббалі; використання в релігійній практиці психо-технічних прийомів східних культів і різноманітних технік сучасної психотерапії.

У віровченні ВББ часто змінювалося розуміння Аб­солюту. Початкова його синкретичність пояснювалася різноманітністю втілень Бога-Отця Крішни. Принцип крішнаїзму про триєдність проявів Бога поєднувався з християнським розумінням св. Трійці, де Марія Деві (М.Цвигун) ототожнювалася зі Святим Духом. 1991 р. Юоан Свамі ("Бог-Отець") та Марія Деві назвали себе Боже­ственною Дуадою. На початку 1993 р. було запроваджено культ "Живого бога Марії Деві Христос (МДХ)" як свідчен-

36

Основні НРТ України: особливості і тенденції розвитку

я того, що М.Цвигун остаточно обійняла чільне місце в ієрархії руху. Створення культу МДХ стало наслідком впливу східного монізму, переконань теософів щодо мож­ливості обожествлення людини, обраної окультною ієрар­хією. Проголошення Двигун "Матір'ю Світу" відображає догмат "Живої Етики" про домінування жіночого начала в завершальний період існування матеріального світу. Під впливом теософії утвердився також догмат про майбут­ню "сьому расу людства" - ВББ. За переконаннями членів братства, після "страшного суду" врятуються лише ті, хто визнає "Живого Бога МДХ".

Морально-етичним стрижнем віровчення як такого, що визнає існування зла, гріха та моральних наслідків за вчинки, є закон карми. Душа розуміється як духовна сутність, що визначає життєві стани і здібності людини. Це вічна енергетична субстанція, яка переходить після смерті одного фізичного тіла в інше. Душа ("божественна природа") протиставляється тілу ("уособленню зла"). Вдос­коналення душі досягається шляхом відмови від чуттєвих задоволень і медитацією. Компромісом між східними та християнськими моральними нормами стало твердження про індивідуальне спасіння, яке досягається необхідні­стю віри у спокутувальну жертву МДХ і відданим служін­ням "живому богові".

Відречення "білих братів" від матеріального життя ("світу зла") спричиняло тривале несприйняття ними цінності родинних зв'язків, суспільних інтересів тощо. "Аб­солютне зло" зображується у вигляді "Ієрархії Темря­ви", що протистоїть "Ієрархії Світла" (ВББ), а будь-яка соціально-політична система вважається "сатанинською".

Культова практика ВББ не набула якоїсь самобут­ності, має еклектичний характер (поєднує елементи хри­стиянства, індуїзму, окультизму). Водночас вона свідчить пРо цілеспрямований пошук власних форм релігійної об-Рядовості з метою виховання в "братах" почуття елітар­ності, причетності до таємничих містерій.

37

Н. Дудар, Л. Филипович

Нині громади Білого братства діють у різних регіо­нах України і поза її межами (Росія, Білорусь). ВББ пода­ли заявку на реєстрацію до Державного комітету Украї­ни у справах релігій (далі подаємо у викладі основні ета­пи розвитку ВББ).

Етапи розвитку Великого білого братства10.

Біле братство реалізує теософську ідею щодо необхідності ут­ворення універсальної релігії з метою наближення епохи "золотого віку". Простежується збіг у часі еволюції віровчення і методів його практичного впровадження, що дає змогу визначити три основних етапи розвитку ВББ.

Перший етап - друга половина 1988 - початок 1990-х років ха­рактеризується спробою синтезувати всі релігії світу і має такі істотні риси: відсутність власного самобутнього віровчення, світоглядний плю­ралізм, домінуючий вплив чинників крішнаїзму, формування засад релігійної громади "посвячених" (діяльність Інституту Людини та Інсти­туту Душі "Атма"), співпраця з іншими релігійними та позавіроспов-ідними об'єднаннями, незаперечний авторитет Ю.Кривоногова.

Другий етап, принципово відмінний від попереднього, відзна­чається послідовним впровадженням (з весни 1990 р.) ідеї кеносису і, в свою чергу, залежно від еволюції даної концепції, складається з двох періодів:
  1. початок 1990 - початок 1992-го років - перші спроби творення
    оригінальної релігійної концепції з акцентуванням на жіночій сутності
    одного з проявів Бога (для підтвердження цієї ідеї теософська інтерп­
    ретація сутності Матері Світу поєднувалася із положеннями окремих
    вчень: крішнаїзму, християнства, богородичного руху, "Троянди світу"
    тощо), розподіл "божественних функцій" між Ю.Кривоноговим і М.Цви-
    гун, зростання впливу християнських чинників, юридична реєстрація
    окремих місцевих релігійних громад Братства (1991 р. - Київ і Черка­
    си), початок створення організаційних структур за межами України,
    перші ознаки конфронтації з суспільними інституціями, зростання ав­
    торитету М.Цвигун і проголошення її "Матір'ю Світу";
  2. лютий 1992 - листопад 1993-го - завершення формування влас­
    ного віровчення і проголошення М.Цвигун "Живим Богом МДХ", по­
    силення соціальних мотивів, релігійна нетерпимість, порушення в бе­
    резні 1992 р. кримінальної справи щодо керівників Братства, їхнє пе­
    ребування більше року за кордоном ("у пустелі"), пік діяльності ВББ:
    створення розгалуженої мережі осередків у країнах пострадянського

10 Викладено за: Гринько В. Велике Біле Братство як неорелігійний фено­мен. - К, 1998. - 86 с.

38

Основні НРТ України: особливості і тенденції розвитку

простору, намагання реалізувати на практиці ідею "кінця світу" шля­хом проведення масових акцій у листопаді 1993 p., відверта конфронта­ція з органами державної влади, арешт, що мали своїм наслідком ув'яз­нення лідерів руху. В Києві у 1994-1995 роках відбувався суд. Керів­ників Братства було засуджено: М. Двигун - на 4, В. Ковальчука - на 7, ЮКривоногова - на 9 років ув'язнення.

Третій етап характеризує сучасний стан в Церкві "Юсмалос" -тривала криза, спричинена ізоляцією лідерів, внаслідок чого стався розкол організації, скоротилася кількість її членів та сфера діяль­ності, позбавлення духовного сану Ю.Кривоногова і вилучення будь-яких згадок про його роль у створенні Братства; спроби усунути еле­менти конфронтаційності у діяльності об'єднання з метою його легалі­зації; зняття обмежень у їжі і дозвіл на шлюбні стосунки, деклару­вання М.Двигун генетичних зв'язків власної релігійної доктрини з те­ософією і водночас її намагання ствердити євангелічні засади у віров­ченні та практичній діяльності ВББ. Проте визначальним фактором став шлюб М.Цвигун і В.Ковальчука, який, по суті, суперечить кон­цепції самодостатності "Бога Живого МДХ" і позбавляє це вчення ес­хатологічної перспективи,

Церква останнього заповіту (Віссаріона) заснована у м.Мінусінську (Росія). її послідовники вірять у те, що Бог-Отець Небесний звертається нині до роду людського че­рез Слово Живе - Віссаріона. Засновник Церкви - Вісса-ріон (С.А. Тороп) - проголосив себе посланцем Бога, Си­ном Божим, покликаним сповістити народові "останній заповіт від Отця", який визначає шляхи переходу люд­ства на нову стадію свого буття. Віссаріон написав віро-повчальний текст - "Слово Віссаріона, являючого Останній Заповіт від пославшого його Отця небесного". За вченням Віссаріона, Всесвіт створений волею Великого творчого начала, що існує у сфері тонких полів і енергій та прони­зує весь Космос. Всесвіт розвивається за законом доціль­ності, тому у ньому все гармонійне. Закон доцільності реа­лізується через закон бумерангу (карми). Кожна людина несе в собі зародок нової гармонії, пов'язаної з появою у Всесвіті Бога-Сина. Згідно із вченням Віссаріона, нині на землі відбувається підготовка людини, щоб вона могла бути помічником Отцеві своєму. Головне при цьому - вміння

39

Н. Дудар, Л. Филипович

керувати своєю плоттю, наповнення своєї праці любов'ю, добром, милосердям, творчістю. Шкода, що завдається довкіллю, сприймається як загроза самознищенню світу, людини. Церковні обряди - спільна молитва, священне коло, індивідуальна духовність у праці, таїнство вінчан­ня, літургія, хрещення. Церковні свята: Відродження і Єднання, День сповіщення, вінчання, Воскресіння Хрис­тове. У проповіді дозволяється вільно витлумачувати єван­гельські тексти. Головний мотив проповіді Віссаріона: будь­те, як діти, живіть серцем, а не розумом. Будь-який вчи­нок, здійснений від серця, - благо. У Церкві Віссаріона немає посередників між Богом і людиною, кожен має осяг­нути Бога особисто.

П'ять основних постулатів учення Віссаріона: творець Всесвіту (Абсолют) матеріальний, у ньому немає ані доб­ра, ані зла; творець людських душ - Отець Небесний -творець добра, джерело Святого Духа; Отець Небесний є джерелом Духу життя, який після злиття з енергією серця Землі-Матері породив Сина Божого; існують пек­ло, рай, переселення душ. Душі, що виконали своє при­значення, розвивалися духовно, перебувають у раю, не­здатні до духовного росту - у пеклі. Людина втілюється на Землі до десяти разів, отримує нову можливість для духовного росту; на Землі серед людей існує вірус зла, який є дияволом. Породили диявола люди своїми гріхов­ними помислами. Визнається ідея реінкарнації, існування Позаземного Розуму (Розуму Всесвіту, позаземних циві­лізацій). Вважається, що людина має дві долі: накресле­ну та вимушену, яку можна змінити. Прощення гріхів відбувається не через молитву та сповідь, а через добрі справи. Мозок людини - храм душі. Церква засуджує ма­теріальний добробут, заперечує владу. Послідовники Вісса­ріона дотримуються суворого вегетаріанства - спожива­ють лише продукти рослинного походження.

Вчення Віссаріона - поєднання космології, християн­ства та йоги. Головна роль надається християнству. Глава

40

ogHi HPT України: особливості і тенденції розвитку

Церкви - Віссаріон - обирає і висвячує окремих братів і се­стер У сан священнослужителів. Існує колективний орган -Центральна рада, яка вирішує матеріально-фінансові пи­тання. 1992 р. Віссаріон відвідав Україну. Нині його по­слідовники є у Рівному, Запоріжжі, Донецьку, Харкові, Одесі та ін. містах. Свою мету Церква вбачає у єднанні всіх народів у один народ і всіх релігій в одну.

Асоціація Святого Духа для об'єднання світового хри­стиянства відома також під назвою Церква об'єднання або Церква уніфікації, що заснована 1954 р. південнокорейсь-ким євангелістом Сан Мьюнг Муном.

Базова ідея вчення Муна полягає в тому, що Бог є Батько, а люди - його діти. Внаслідок відсторонення дітей від Батька вони взаємно переповнені стражданнями. Поз­бавитися страждань, досягти загального примирення і гармонії можна лише через подолання трьох головних пе­решкод: морального егоцентризму, роз'єднання світових релігій, панування у світі безбожної ідеології. Врятувати людство, за вченням Муна, може лише досконала люди­на, котра створить ідеальну сім'ю. Для спасіння був по­сланий Ісус, якого не зрозуміли сучасники і розіп'яли. 1960 р. Мун взяв у шлюб з "досконалою жінкою" Хак Джа Хан Мун. З цього моменту почався порятунок людства, а Корея стала центром Всесвіту.

Основною культовою дією в Церкві є очищення "крові світу", її звільнення від сатанинського начала за допомо­гою обряду "осолення" приміщень, а також причащання "особливим вином", до якого разом з іншими 20 компо­нентами входить кров преподобного Муна. У Церкві прий­няті обряди посвячення дитини Богові (на 8-й день після народження) і шлюбна церемонія. Особливо почесними Днями є День Бога (в Новий рік), День батьків (березень-квітень), День дітей (листопад), День усього сущого (чер­вень). Молитовні збори складаються із співів релігійних гШнів, читання Біблії і текстів преподобного Муна, про­повіді відбуваються щонеділі. Членами Церкви є окремі °соби та подружні пари.

41

Н. Дудар, Л. Фгілипович

Головна мета Церкви - об'єднання людей перед Бо­гом незалежно від расової та національної належності й віросповідання. Тому найважливішого значення надаєть­ся активній соціальній дії, спрямованій на консолідацію людей на засадах Добра і Любові.

До Церкви об'єднання входять різні організації, зок­рема Інтернаціональна організація по культурі, Інститут об'єднаної думки, Рада з об'єднаних досліджень та осві­ти, Міжнародна конференція єдності наук; для роботи із студентством діє спеціальна організація - Університетсь­кий рух з вивчення абсолютних цінностей. Існують са­мостійні організації з об'єднання світових релігій, науко­вих досліджень, світових культур, світової благодійності, світової освіти, об'єднання в ім'я миру в усьому світі. Муністи мають свої видавництва: англійською мовою ви­ходять журнали "Шлях світу" (The Way of the World) і "Ростуча хвиля" (The Tide is Rising), французькою - "Нова надія" (Le Nouvelle Espoir).

У Церкві об'єднання сувора регламентація взаємин, чітке підпорядкування її членів керівництву. Велика ува­га приділяється роботі з кадрами. На так званих семіна­рах з лідерства проводиться кваліфікована підготовка лек­торів, проповідників з використанням досягнень сучасної науки і техніки. Для вчених, діячів культури церква орган­ізовує симпозіуми, конференції, фестивалі. Церква підтри­мує понад 200 різних наукових, соціальних, навчальних, гуманітарних та інших проектів. Ця релігійна течія швид­ко зростає, її прихильники нині є у 160 країнах світу, в тому числі в Росії, країнах Балтії, Україні, де рух виник ще у 70-х роках, але як масова організація відомий з 1991 р. Є громади в Києві, Харкові, Донецьку та ін. містах.

Досить популярними у колах сучасних "шукачів" гар­монізації власного життя є ідеї східних гуру та їхніх учнів (із Заходу і Європи), різноманітні медитативні практики. Вони інтригують і захоплюють своєю екзотичністю й за­собами впливу на психофізичні стани людини. Зауважи-