Коран в Україні. Українські переклади Корану

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 3 Аналіз перекладів Корану на українську мову 3.1. Переклад Полотнюка Я. 3.2. Переклад Рибалкіна В. С. 3.3. Переклад Якубовича М. 3.4. Інші переклади українською мовою 3.5. Порівняльна характеристика українських перекладів різних перекладачів Сури, які мають 2 та більше перекладів 3.5.1. Порівнянний аналіз перекладу «Аль-Фатіхи» Сура №1 «Аль-Фатіха» Переклад Полотнюка Я. Є. Переклад Рибалкіна В. С. Переклад Якубовича М. Переклад Мухаммада Іслама Аль-Украні 3.5.2. Порівнянний аналіз перекладу аятів 1, 2, 255 сури №2 «Корова» Переклад Рибалкіна В. С. Переклад Полотнюка Я. 3.5.3. Порівнянний аналіз перекладу сури №114 «Люди» Переклад Полотнюка Я. Переклад Якубовича М.

Подобный материал:

• Послання Президента України Віктора Ющенка до Верховної Ради України про внутрішнє, 211.4kb.
• Коран это чудо из чудес, 646.77kb.
• Л. М. Абдалла «Христианин читает Коран» Содержание, 943.61kb.
• О. Ю. Висоцький українські, 3612.49kb.
• «Українські землі в XVI xvii ст.», 73.08kb.
• Стрельник Олена Анатоліївна урок, 120.15kb.
• Українські Карпати – без отрути, 60.76kb.
• План заняття №6 Еволюція поняття "вітчизняна математика" в Україні. Зародження І розвиток, 797.57kb.
• Каталог бібліотеки, 1337.64kb.
• «українські самоорганізаційні ініціативи – становлення в україні реального народовладдя», 37.29kb.

Розділ 3

Аналіз перекладів Корану на українську мову

Як вже згадувалося у першому розділі Україна чи не єдина незалежна держава на державну мову якої не перекладено повний варіант Корану. Але все ж таки були спроби і зараз ми маємо хоча б часткові переклади Святої книги мусульман. У даному розділі ми проведемо аналіз різних перекладів взагалі та конкретний аналіз перекладів сур чи аятів, які перекладені більш ніж одним перекладачем.

3.1. Переклад Полотнюка Я.

У журналі Всесвіт №6 за 1990 рік можна знайти частковий переклад

Ярема Полотнюка. Тут є переклад 48 найдавніших сур мекканського періоду. Переважно це дуже короткі чи середньої довжини сури, інколи лише аяти , а не цілі сури.

Згідно зі схемою, запропонованою німецьким сходознавцем, арабістом і знавцем ісламської проблематики Теодором Нельдеке (1836 — 1930) і в загальних рисах прийнятою сучасною наукою, сури мекканського періоду були проголошені пророком у такій послідовності: 96, 74, 111, 106, 108, 104, 107, 102, 105, 92, 90, 94, 93, 97, 86, 91, 80, 68, 87, 95, 103, 85, 73, 101, 99, 82, 81, 53, 84, 100, 79, 77, 78, 88, 89, 75, 83, 69, 51, 52, 56, 70, 55, 112, 109, 113, 114, 1. «Саме ці 48 найдавніших сур Корану ми й пропонуємо нині читачеві», [: 129] пише Полотнюк Я. Але на справді переклад таких сур як 55 відсутній, але є переклад 110 сури та деякі аяти з інших сур: 2(1, 2, 255), 24(35, 36, 63, 64), 35(9-12).

Якщо дати загальну характеристику цій праці можна помітити хоча старанно прихований але вплив радянського режиму. Не зрозуміло чому, якщо не керуючись політичним страхом, Полотнюк Я. не вживає слово «Аллах». Він заміняє його на «Бог». І хоча відомо що слово «Аллах» у арабському Корані є в багатьох аятах, але перекладач ніби навмисно уникає його. У деяких випадках це буде можливо і доречно, але не у всьому тексті.

Переклад Корану Полотнюка, незважаючи на деякі його недоліки, заслуговує на увагу, бо він перший у своєму роді. Хоча відомо, що були переклади на українську мову, але вони не були перекладами з оригіналу. Полотнюк перекладав з оригіналу і це вже заслуговує на повагу і на детальне вивчення.

«В ім'я всемилостивого, всемилосердного Бога» (Коран, 1:1).

Говорячи про мусульман, навіть не дуже освічена людина може сказати, як вони називають Бога. Аллах, слово яке в арабській мові можна розчленувати на «Аль» та «иляг», де перше – означений артикль, а друге іменник, який означає божество. Отже з одного боку, переклад слова Аллах, як Бог –можливо, але не завжди воно підходить без уточнення на одиничність у своєму роді. Понятті Бог у різних читачів може розрізнятися. В християнстві та юдаїзмі, Бог — це надприродна, верховна, духовна субстанція або єство, творець та керівник Всесвіту, начало, першопричина всього буття, всіх речей, їхньої діяльності й рушійної сили. У Біблії Бог найменований кількома назвами, що виражають Його істоту, діяльність, властивості й атрибути. Головні з них такі: Ел, Еліон, Елоаг(автор. Цікаво, що це ім'я дуже схоже на Аллах), Елогім, Шаддай, Адонай, Ягве (Єгова) й Саваот. Різні люди, різні релігійні та філософські течії по різному трактують поняття Бог.

Суспільна ідея Бога визначаються так: Віра в Бога – у верховну Істоту, Якій належить право на поклоніння й прославлення всього сущого - є загальною рисою практично усіх народів світу. Всі ці люди не можуть бути неправі щодо цього найважливішого й значного елемента їх життя. Більш вірогідно, що вони праві, отже, Бог існує.

Паскаль казав: «Розумне доведення існування Бога неможливе, однак, те чи інше рішення про Його буття чи небуття кожен з нас прийняти повинен. Якщо ви вирішите, що Бог є, то ви нічого не втратите, навіть якщо після вашої смерті виявиться, що ви були неправі. Якщо ж ви вирішите, що Його немає і помилитеся, то вас чекає страшне покарання. Якщо ви виграєте, то отримаєте все, якщо програєте, то не втратите нічого».

Для мусульман – Аллах, що на арабській мові означає Бог, є унікальним терміном, що не має ні роду, ні множини. Цей термін є вказівкою на ісламську концепцію єдиного Бога, що відрізняється від всіх його творінь.

Для мусульманина Аллах є Всемогутнім Творцем і Вседержителем всіх світів, який не є подібним чому б то не було і з яким ніщо не може порівнятися.

Іслам не припускає приписування Аллаху яких-небудь людських властивостей і атрибутів. Ідеї, що Бог відпочивав на сьомий день творіння, що Бог боровся з одним з своїх воїнів, що Бог будує якісь підступи проти людей або що він утілюється в які б то не було людські істоти, з погляду ісламу є блюзнірськими.

Тому вживання слова Бог має неоднозначне значення. І краще перекладати його саме як Аллах. Хоча цікаво відзначити, що у арабських християн слово Аллах широко використовується як у служінні священиками, у святих писаннях, так і простими пересічними віруючими. У перекладі Полотнюка не бачимо слова Аллах, але в пояснені воно таки пишеться «Аллах», але у лапках. Я.Полотнюк пише: «Слово «іляг», тобто «бог», в арабській мові давно зрослося з означеним артиклем «аль-», давши слово «Аллах» – дослівно «цей бог», або просто «Бог».¹ Хоча в деякій мірі це так і є, але слово «іляг» вживається також. Можливо на те, що був обраний саме цей варіант перекладу вплинула тодішня нестабільна політична ситуація. Час розпаду РССР. До того у деяких місцях слово «Бог» пишеться з маленької літери, коли мова йде про «божество».

3.2. Переклад Рибалкіна В. С.

Риба́лкін Вале́рій Сергі́йович — арабіст, сходознавець, дипломат, доктор філологічних наук (2001), професор. Почесний доктор наук багатьох університетів США, Канади, ОАЕ, Єгипту, Йорданії та інших країн.

Є автором першого академічного перекладом Корану українською мовою, перша частина якого вийшла друком у 2003 році у Києві.

Його переклад перших чотирнадцяти сур Корану (1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14) можна знайти у різних публікаціях вже зараз..

На нашу думку дана його праця характеризується академічністю та скрупульозним відношенням до пошуку лексики, яка б як найближче висвітлювала б дух та ідеї оригіналу. Рибалкін В.С. переклав найдовші сури у яких зустрічаються різні граматичні та синтаксичні конструкції. На відміну від коротких сур у них повинна простежуватися зв’язність різних ідей, які не досвідченому перекладачу не легко зрозуміти, пов’язати та потім передати на мову перекладу. Але Рибалкіну В. С. переважно вдається прослідкувати тонку грань між різними тематичними планами оригіналу та плавно пов’язати їх не порушуючи єдність тексту.

3.3. Переклад Якубовича М.

Студент Острозької Академії Якубович М. на прикінці 2007 року зробив виклик сходознавцям України. Він представив на розгляд читачів свій переклад деяких частин Корану.У журналі Київська Русь №6 за 2007 рік можна ознайомитися з наступними сурами в перекладі Якубовича М. (1; 55; 71; 50; 19; 17; 18; 31; 64; 62; 47; 61; 65; 59; 58; 66; 60; 5; 114)

Переклад цікавий, але він переважно під лаштований під українського читача, що в свою чергу у певній мірі зруйнувало його зв’язок з першоджерелом.

У перекладі Полотнюка елемент побудови риторичної надструктури, яка була б зрозумілою в першу чергу українцеві, фактично зруйнував текст першоджерела.

Заяви перекладача про те, що він самотужки вивчив арабську мову за два роки ставить під великий сумнів його знання арабської мови. І цей незаперечний факт помітний у його варіанті перекладу Священної Книги мусульман. Помітно, що він користується переважно російськомовними та англомовними джерелами. Навіть тай факт, що він переклав суру №50 «ﻕ» як «Каф», що досвідчений арабіст ніколи не зробить, можливо навіть і недосвідчений зрозуміє, що після емфатичної літери не може бути м’яка «я». Коментарі, якими супроводжується текст носить загальний характер, майже немає коментарів конкретних реалій чи особливої лексики Корану. Відчувається, що перекладач володіє непогано українською мовою, знання ж ним арабської ставиться під сумнів.

Якубович М. також говорить у багаточислених інтерв’ю, що через два роки повністю завершить переклад Корану і що на переклад сторінки тексту в нього уходить цілий день. Для пересічної людини це може здатися дуже довгим відрізком часу для перекладу лише сторінки. Але дослідивши Коран та все, що з ним пов’язано не важко зрозуміти, що для вивчення кора нічних наук, які з ним пов’язані потрібен час. Інколи тафсір одного аяту може складатися з томів, а отже глибокий та скрупульозний переклад Священної Книги мусульман не можливо зробити за такий короткий проміжок часу. Це можливо лише якщо перекладач володіє неймовірними якостями.

3.4. Інші переклади українською мовою

У пошуках перекладів Корану був знайдений переклад першої сури «Аль-Фатіха» на українську мову. Автор перекладу підписався ім’ям Мухаммад Іслам Аль-Украні. Судячи з усього це ім’я несправжнє, але псевдонім. Але імя дуже красномовне, воно говорить про те, що перекладач мусульманин та українець, який проживає в Київі, так як це вказано разом з іменем. У перекладі цікаво, що ім'я Бога, як в російський та і в не дуже багатій українській мусульманській релігійній традиції пишеться не Аллах, а Аллаг, що досить переконливо, тому що в українській мові остання літера «Аллах» фонетично більш схожа на г ніж на х. «Слава Аллагу, який Господь світів» (Коран, 1:2). Але історично склалося, що воно передається графічно як х.

Взагалі переклад поетичний. Автор намагався передати зміст сури при цьому більш менш не втратити послідовність аятів, хоча перестановки у змісті у середині одного аяту він робить. У деяких аятах він використовує дописування окремих слів, які відсутні в оригіналі, але при цьому загальний зміст лише підсилюється стилістично, але не змінюється.

3.5. Порівняльна характеристика українських перекладів різних перекладачів

У часткових перекладах Корану, які згадані вище можна знайти сури чи аяти, переклад яких є на українській мові і напевно таких сур більшість. Так Полотнюк Я. Є. пропонує переклад 48 сур та деяких аятів мекканського періоду. 1, 2(1, 2, 255аяти), 24(35, 36, 63, 64аяти), 35(9-12аяти) 51, 52, 53, 56, 68, 69, 70, 73, 74, 75, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114. Сури переважно короткі чи середні за довжиною порівняно з іншими сурами Корану.

Рибалкін В. С. пропонує читачеві свій варіант перекладу 14- ьох сур ( 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14), але за розмірами вони становлять майже половину оригіналу Корану, тому що є перекладами найдовших сур.

Якубович М. дає переклад наступних сур((1; 5; 17; 18; 19; 31; 47; 50; 55; 59; 58; 60; 61; 62; 64; 65; 66; 71; 114), що становить приблизно п’яту частину оригіналу.

Мухаммад Іслам Аль-Украні дає переклад першої сури(1), але варто помітити, що у різних статтях, які підписанні цим іменем також трапляються цитати з сур українською мовою, але там чітко простежується переклад російського перекладу Крачковського. Навіть сам перекладач часто спочатку пише російський варіант, а нижче його український переклад.

Сури, які мають 2 та більше перекладів:

№ 1 (Полотнюк Я., Рибалкін В., Якубович М., Аль-Украні М.)

№ 2:1,2,255 (Полотнюк Я., Рибалкін В.)

№ 5 (РибалкінВ., ЯкубовичМ.)

№ 114 (Полотнюк Я., ЯкубовичМ.)

Сури, перекладу яких не має на українську мову: 15; 16; 20-30; 32-46; 48; 49; 54; 57; 63; 67; 72; 76; 98.

3.5.1. Порівнянний аналіз перекладу «Аль-Фатіхи»

Усі перекладачі Корану українською мовою починали свій переклад із першої сури «Аль-Фатіхи». Місце та роль цієї сури в житті та у ритуальній практиці будь-якого мусульманина важко переоцінити. Про неї написані безліч книг[: 17]. Тому не дивно, що незважаючи на різний вибір сур для перекладу, жоден перекладач не міг залишити поза увагою першу суру.

Сура №1 «Аль-Фатіха»

سورة الفاتحة (1)

“بِسْمِ اللّهِ الرَّحْمنِ الرَّحِيمِ (1) الْحَمْدُ للّهِ رَبِّ الْعَالَمِينَ (2) الرَّحْمنِ الرَّحِيمِ (3) مَالِكِ يَوْمِ الدِّينِ (4) إِيَّاكَ نَعْبُدُ وإِيَّاكَ نَسْتَعِينُ (5) اهدِنَا الصِّرَاطَ المُستَقِيمَ (6) صِرَاطَ الَّذِينَ أَنعَمتَ عَلَيهِمْ غَيرِ المَغضُوبِ عَلَيهِمْ وَلاَ الضَّالِّينَ (7)”

Переклад Полотнюка Я. Є.

СУРА² , ЩО ВІДКРИВАЄ КНИГУ³

мекканська⁴, і в ній сім айятів⁵

1. В ім'я всемилостивого, всемилосердного⁶ Бога⁷.

2. Слава Богу, Господу всього сущого.

3. Всемилостивому, всемилосердному.

4. Володареві Судного дня.

5. Тобі поклоняємося і в Тебе благаємо допомоги.

6. Веди нас праведним шляхом:

7. Шляхом тих, кого Ти облагодіяв⁸, а не тих, що прогнівили Тебе⁹, і не тих, що заблукали¹⁰ [: 90]

Ми вважаємо, що перші п’ять посилань є досить доречними для читача, який вперше читає Коран. Вони знайомлять його із структурою та термінологією Корану, пояснюють перевагу вживання тих чи інших арабських термінів, замість їх близьких еквівалентів. Шосте посилання пояснює, що Аллах – це Бог і тому так він його і називає у всьому перекладі. Хоча з цим можна сперечатися і цей момент був освітлений вище у цій же праці. Потім у інших посиланнях він описує пояснення деяких муфассірін, але його вирази вказують на сильну ворожість Мухаммада до немусульман, що не було такою, якщо вони не зачіпали мусульман. У цілому тафсір правильний, але одноманітний та трохи упереджений чи принаймні здається таким з першого погляду.

Не зрозуміло чому перекладач переклав у другому аяті слова «رَبِّ الْعَالَمِينَ», як «…Господу всього сущого», а не «…Господу світів». Хоча логічно, що у світах знаходиться все суще, але не тільки це, що обмежує поняття Бога у мусульман, яке було описано вище у цьому ж розділі.

Потім у шостому аяті Полотнюк Я. перекладає« اهدِنَا الصِّرَاطَ المُستَقِيم»َ як «Веди нас праведним шляхом:», хоча навряд чи сам шлях може бути праведним, цей епітет ближче підійде до опису якостей людини, а не шляху. На нашу думку «прямим шляхом» є більш близький та точний еквівалент цього словосполучення.

Переклад Рибалкіна В. С.

СУРА І: “ВІДКРИВАЮЧА КНИГУ”

Мекканська, у якій сім аятів. Провозвіщена¹¹ після сури “Аль-Муддассір” (“Загорнутий у плащ”)¹².

1¹³. В ім’я Аллаха Всемилостивого, Всемилосердного!¹⁴

2. Хвала Аллахові¹⁵ – Господові світів¹⁶,

3. Всемилостивому, Всемилосердному¹⁷,

4. Володареві Судного Дня!

5. Тобі поклоняємося і Тебе благаємо про поміч!

6. Веди нас шляхом прямим¹⁸ -

7. шляхом тих, кого Ти облагодіяв¹⁹, а не тих, хто прогнівив Тебе²⁰, і не тих, хто блукає²¹.[: 96-98]

У даній праці ми навмисно даємо повний переклад хоча б однієї сури з усіма коментарями. Щоб була відчутно, як різні перекладачі ставляться до вивчення коранічних наук, які важливі не тільки при вивчені ісламу, але і при перекладі Святого Письма.

Переклад Рибалкіна В. супроводжується досить об’ємними коментарями у вигляді посилань, які спрямовані на читача, який хоче більш глибоко зрозуміти Священне Письмо мусульман. Але для простого, посереднього читачя багато буде нового та незрозумілого. На нашу думку, переклад більш розрахований на освіченого читача, який намагається дізнатися якомога більше інформації стосовно Тексту. Але навіть якщо пересічна людина не перевантажуватимете себе читанням посилань він досить близько підійде до охоплення змісту тексту. Адже мова тексту є літературною та не перевантаженна архаїзмами та запозиченнями. Варто помітити, що перекладач не тільки зазначив той факт, що сура належить до мекканського періоду, а також дав читачам змогу прослідити різні точки зору щодо її точної хронології, що свідчить про ретельність вивчення праць, пов’язаних із коранічними науками і безпосередньо з історією посилання аятів. Цікаво, що Рибалкін В. С. пише про основні ісламські формули, які використовують мусульмани не тільки в ритуальних промовах, а і у повсякденному житті. Отже це пояснення допоможе зрозуміти суть подеколи не зрозумілих для немусульман та новонавернених мусульман, які вони чують від мусульман будь вони арабами чи не арабами. Отже пояснення дуже академічні та широкі.

Хоча переклад другого аяту найбільш близький до оригіналу на відміну від перекладу цього аяту Полотнюком Я., але відмінювання «Аллахові» та «Господові» не досить вдале. На нашу думку «Аллаху» та «Господу» більш правильні у цьому випадку, але це питання залишим україністам.

Коментар до сьомого аяту Полютнюка Я. та Рибалкіна В. трохи різняться – це підтверджує, що вони користувалися різною літературою. Варто відзначити що у Рибалкіна В. коментар більш точний та об’ємніший.

Переклад Якубовича М.

1.Аль-Фатіха («Відкриваюча»)²²

1. Ім'ям Аллаха Милостивого, Милосердного!
   
2. Хвала Аллаху, Господу світів!
   
3. Милостивому, Милосердному!
   
4. Володарю Судного Дня!
   
5. Лише Тобі ми поклоняємося, і лише в Тебе просимо допомоги,
   
6. Веди нас шляхом прямим,
   
7. Шляхом тих, яких Ти наділив благами, а не тих, які під гнівом Твоїм, і не тих, які заблукали!
   

Переклад Якубовича більш підходить для недосвідченого читача, так як він не обтяжений довгими поясненнями, що робить текст легшим у сприйманні для людей, які не шукають академічних, глибоких знань у данній сфері. Якубович М. пояснює лише значення цієї певної сури у житті мусульман. Потім йде вступ тафсиру Ар-Разі, який ми не дали у цій праці, через його досить великий об’єм. Але головне те, що в ньому не висвітленні ті ідеї, які будуть цікаві читачу на цьому рівні, але описують певні філософські думки про буття, що не стосується безпосередньо самої сури.

Варто зазначити, що переклад п’ятого аяту на нашу думку більш точний ніж у його попередників. «إِيَّاكَ نَعْبُدُ وإِيَّاكَ نَسْتَعِينُ» «Лише Тобі ми поклоняємося, і лише в Тебе просимо допомоги» Підкреслюється направленість дії у тексті оригіналу цей ефект досягається тим що «إِيَّاك» ставиться перед присудком.

Порівняймо з «Тобі поклоняємося і в Тебе благаємо допомоги.» у Полотнюка Я. та «Тобі поклоняємося і Тебе благаємо про поміч!» у Рибалкіна В.

Переклад Мухаммада Іслама Аль-Украні

Сура „Аль-Фатіха” („Яка відкриває”)

З ім’ям Аллага Всемилостивого та Милосердного

Слава Аллагу, який Господь світів

Що Милостивий і Милосердний до своїх рабів

Він Цар у День Суду, інших нема царів

Лише Тобі вклоняємося, о Аллаг

Лише до Тебе звертаємося у мольбах

Спрямовуй нас Рівним Шляхом

Шляхом тих, кого Ти благом наділив,

Але не тих, хто заблукав, та не тих, хто Тебе прогнівив.

Амінь.

Мухаммад Іслам Аль-Украні

Переклад першої сури Мухаммада Іслама Аль-Украні зовсім не має жодних посилань чи коментарів, до того він є поетичним і тому деколи слова підбиралися під риму. Сам автор визначив свій переклад як «віршований, приблизний переклад змісту з арабської мови». До того ж у перекладі є деякі зміни, дописування слів, яких не існує у тексті, хоча які можна зрозуміти з смислу «…до своїх рабів» «…інших нема царів» «…о Аллаг» та переставлення фраз місцями «…Але не тих, хто заблукав, та не тих, хто Тебе прогнівив», хоча в оригіналі фрази слідують у іншому порядку. Також вираз «Рівним шляхом» звучить сухо та не передає суті оригіналу. У оригіналі на кінці сури не існує слова «Амінь», хоча на справді, під час молитви за імамом, мусульмани, по закінченню читання ним уголос сури, говорять «Амін», так як сура являє собою мольбу.

Варто звернути увагу на переклад назви сури. Всіма вищезгаданими перекладачами: «Сура, що відкриває Книгу» у Полотнюка Я., Сура І: «Відкриваюча Книгу» у Рибалкіна В.,Аль-Фатіха («Відкриваюча») у Якубовича М.та «Яка відкриває» у Мухаммада Іслама Аль-Украні. У перших двох варіантах переклад більш контекстуальний, так як слова «Книга» в оригіналі не має, але усім зрозуміло, що у ісламському контексті мається на увазі під «Аль-Фатіхою». А ось щодо форми «Відкриваюча» У Якубовича М. та Рибалкіна В. можна посперечатися про наявність цієї форми у літературній українській мові. Але це питання залишимо українознавцям.

3.5.2. Порівнянний аналіз перекладу аятів 1, 2, 255 сури №2 «Корова»

Переклад Рибалкіна В. С.

СУРА ІІ: “КОРОВА”²³

мединська, у якій 286 аятів. Провіщена в долині Міна²⁴ під час прощальної мандрівки (до Мекки); початок сури виголошено в Медині.

В ім’я Аллаха Всемилостивого, Всемилосердного.

І. А.Л.М (Аліф, лям, мім)²⁵.

2²⁶. Ця Книга²⁷, поза будь-яким сумнівом, – дороговказ для благочестивих,

255²⁸. Аллах – немає божества, крім Нього, вічно Живого, Сущого; не бере Його ні дрімота, ні сон; Йому належить те, що в небесах і на землі. Хто шукатиме заступництва в Нього, без Його на те волі? Він знає про їхнє майбутнє та їхнє минуле²⁹. Вони ж осягають тільки ту дещицю Його знань, яку Він побажає. Трон³⁰ Його охоплює небеса і землю, і не важко Йому охороняти їх, бо Він – Високий, Великий!

На нашу думку переклад цих аятів досить точний, але щодо першого аяту дані коментарі сходознавців, при цьому лише поверхнево згадується точка зору ісламських богословів на значення цих аятів.

Переклад Полотнюка Я.

СУРА ДРУГА— «КОРОВА»³¹

мекканська, і в ній 281 айят, і провозвіщена вона в долині Міна в прощальній мандрівці (до Мекки), а початок цієї сури був провозвіщений у Медіні

В ім'я всемилостивого, всемилосердного Бога.

1. А.Л.М. (Аліф, лям, мім)³².

2. Ця Книга без сумніву є дороговказом для благочестивих.

255. (Айят Престолу)³³ Бог — немає жодного бога, окрім нього (поклон)³⁴, живого, присамосущого. Не бере його ні сон, ні дрімота. Йому належить усе на небесах і на землі. Хто ж може звертатися до Нього з проханням без Його призволу? Він відає все, що було перед ними, і все те, що буде після них, а вони не осягнуть розумом нічого з Його знань, крім того, що Він сам зволить дати їм зрозуміти. Його престол містить у собі небеса і землю, Йому не важко стежити за ними обома³⁵, бо Він є Всевишній, Усемогутній.

У коментарях до першого аяту зроблений акцент на західну думку, а не на ісламські коментарі, як і у Рибалкіна В., що показує певну упередженість чи обмеженість доступної літератури, яка висвітлює ці питання.

3.5.3. Порівнянний аналіз перекладу сури №114 «Люди»

Переклад Полотнюка Я.

СУРА СТО ЧОТИРНАДЦЯТА — «ЛЮДИ»

мекканська, і в ній 6 айятів. Провозвіщєна після сури «Аль-Фаляк» — «Світанок»

В ім'я всемилостивого, всемилосердного Бога.

1. Скажи: «Я прошу захисту в Господа людей,

2. Царя людей,

3. Бога людей,

4. Від зла спокусника, який відступає при згадці імені Бога³⁶,

5. Спокусника, який нашіптує злі помисли в cерця людей,

6. Від злих джинів³⁷ та лихих людей!»

Переклад Якубовича М.

114. АН-Нас (Люди)

Ім’ям Аллаха Милостивого, Милосердного!

1. Скажи: « Шукаю захисту в Господа людей,
   
2. Володаря людей,
   
3. Бога людей,
   
4. Від зла спокусника зникомого,
   
5. Який спокушає серця людей.
   
6. Від зла джинів та людей».
   

Переклади досить різняться. У Полотнюка більш обширні пояснення лексики, яка не має еквівалентів в українській мові. Якубович же звужує узагальнює. Порівняймо: «Від зла спокусника, який відступає при згадці імені Бога», «Від злих джинів та лихих людей!», «Спокусника, який нашіптує злі помисли в cерця людей» та «Від зла спокусника зникомого», «Від зла джинів та людей», «Який спокушає серця людей».